Технології розвитку критичного мислення на уроках природознавства в початкових класах

Технології розвитку критичного мислення  на уроках  природознавства в початкових класах

Успішність і ефективність формування компетентностей молодших школярів залежать від форм і методів організації навчально-виховного процесу. Пріоритетними в цьому сенсі стають сучасні педагогічні технології, які забезпечують активні форми діяльності учнів, залучають їх до творчого процесу пізнання, дослідження проблем, формування власної думки та самореалізації.

Однією з таких є технологія розвитку критичного мислення. Мета вище зазначеної  технології – розвиток мислительних навичок учнів, необхідних не тільки в навчанні, але й у повсякденному житті (вміння приймати виважені рішення, працювати з інформацією, аналізувати різні аспекти явищ тощо).

    Освітня технологія розвитку критичного мислення в процесі навчання дитини — це сукупність різноманітних педагогічних прийомів, які спонукають учнів до дослідницької творчої активності, створюють умови для усвідомлення ними матеріалу, узагальнення одержаних знань.

На уроках доцільно виконувати наступні завдання:

Завдання на розпізнавання

1.На дошці написано назви предметів. Прочитай їх  і підкресли назви предметів неживої природи. (Вчитель викликає за бажанням учнів до дошки).                                 

  Сорока, павук, роса, опеньок, туман, сонце, річка.

2. Закресли зайве у кожному рядку.                         

   Сорока, білка, вовк, суниці.

Сонце, зірка, ґрунт, їжак.

Ялина, дуб, калина, голуб.

3.Відгадай загадку.

Відома звіку рідина, хто її не знає?

Буває хмаркою вона, сніжинкою буває,

Бува, як скло, крихка, тверда,

Звичайна, підкажіть,       (вода).

За якими ознаками ви впізнали її? До якої природи належить вода?

4.З'єднай стрілками.

Тіло вкрите пір'ям                    комаха

Тіло вкрите шерстю                 птахи

Має шість ніг                               звірі

5.З'єднай стрілками.

Тварини, що живляться рослинною їжею                                всеїдні

Тварини, що живляться іншими тваринами                 рослиноїдні

Тварини, що живляться іншими тваринами і рослинами       хиж  Завдання на класифікацію

1.Сонце, роса, чайник, миша, зірка, заєць, лелека.

Розподіли предмети на три групи: «Нежива природа», «Жива природа», «Речі, виготовлені людиною».

2.Лось, кріт, курка, вовк, корова, заєць, коза.

Розподіли тварини на дві групи: «Дикі тварини», «Свійські тварини».

3.Розподіли тварини на дві групи, залежно від того, як зимують дані тварини.

Зозуля, соловей, лелека, чапля, синиця, ворона, сорока.

 Завдання на доведення

1.Доведи, що ромашка належить до живої природи.

2.Пшеницю, жито, рис, кукурудзу називають культурними рослинами. Доведи, чому.

3.Доведіть,що павук – не комаха.

4.Доведіть, що лисиця – хижа тварина.

5.Назвіть, яких ви знаєте звірів. Чому ви вважаєте, що названі вами тварини – звірі?

   Для розвитку в учнів умінь мислити критично на уроках природознавства доцільно використовувати наступні методи розвитку критичного мислення:

1. «Кластер».

 Послідовність створення кластера:

1) У центрі дошки або паперу пишеться ключове слово або речення.

2) Записуються слова або речення, які, на думку учнів стосуються поданної теми (або розкривають її).

3) Встановлюються зв’язки між поняттями та ідеями.

4) Записується стільки ідей, скільки зможуть запропонувати учні.

Наприклад: Тема уроку “Як зберігати природні багатства разом”. Учитель пропонує учням пригадати, які вони знають природні багатства і складає разом з учнями на дошці кластер

2. Незакінчені речення часто поєднуються з «Мікрофоном» і дають можливість ґрунтовніше працювати над висловленням власних ідей, порівнювати їх з іншими. Цей метод дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

    Визначивши тему, з якої учні будуть висловлюватись, використовуючи уявний мікрофон, учитель формулює незакінчене речення і пропонує учням закінчувати його. Кожен наступний учасник обговорення повинен починати свій виступ із запропонованої формули. Учні працюють із відкритими реченнями, наприклад: «На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було...», або «Ця інформація дозволяє нам зробити висновок, що...», або «Це рішення було прийнято тому, що...» і т. ін.

3. Робота в парах.

   Робота в парах дозволяє набути навичок, які необхідні людині для спілкування та співпраці (співробітництва). Учитель об’єднує учнів у пари і дає певне завдання, учні повинні виконати це завдання та оголосити результати своєї роботи.

Наприклад: На картках п’яти кольорів написані завдання для роботи з текстом. Кожна пара учнів отримує картку певного кольору і протягом  трьох - п’яти хвилин опрацьовує статтю підручника. Оскільки кольори повторюватимуться, то у класі утворюються певні робочі групи – за кольорами. Таким чином діти мають змогу доповнювати відповіді своїх товаришів.

Як рослини живляться?

Як рослини дихають?

Як рослини рухаються?

Яке значення для рослин має кожен орган?

Чому рослини – живі організми?

 4. Графічні організатори.

     Графічні зображення інформації (у схемах, табли­цях, діаграмах тощо) — важливий метод її унаочнення з метою систематизації та узагальнення, цілісного ро­зуміння, заповнення «білих плям» (встановлення не­відомої інформації) для подальшої роботи над темою.

Графічний організатор «Аналіз ознак поняття».

Ця стратегія корисна, коли учні вивчають тему, з якої вони вже щось знають. Учні порівнюють поняття за запропонованими характеристиками та записують висновки у таблицю.

Твари­на	Де живе?		Як руха­ється?				Чим живиться?		До якого класу на­лежить?
	На суходолі	Уводі	Плаває	Літає	2 S	Ходить	М'ясом	Рослинами	Звірі	Птахи Риби
Качкодзьоб
Щука
Лисиця

    На етапі актуалізації учні обговорюють двох відомих тварин і заповнюють таблицю за допомогою позначок («+» — для підтвердження, «-» — для заперечення ознаки) для кожної тварини стосовно певної харак­теристики. Потім, перед читанням тексту чи розпо­віддю вчителя, діти також пропонують свої позначки щодо ознак нової тварини («+» — для підтвердження, «-» — для заперечення ознаки, «?» — якщо не знають відповіді або для того, щоб зазначити, що вони не впевнені стосовно певної риси).

 Потім учні читають текст, шукають інформацію про нову тварину в інших джерелах або слухають розповідь учителя (етап усвідомлення змісту).

Після одержання нової інформації про цей об'єкт (у нашому випадку про качкодзьоба) вчитель організо­вує обговорення та колективне чи індивідуальне запов­нення таблиці. Учні перевіряють, чи правильні були їхні передбачення та чи є відповідними ті позначки, які вони поставили на етапі актуалізації (етап рефлексії).

5.«Кубування».

 Необхідно виготовити куб, на гранях якого записані назви основних розумових операцій:

• опишіть це;
• порівняйте це;
• асоціюйте це;
• проаналізуйте це;
• знайдіть застосування цьому;
• аргументи «за» й «проти».

За допомогою цих запитань всебічно характеризуються об’єкти, явища та ін.

Цю вправу краще використовувати під час уроків розвитку мовлення.

- Зараз ми складемо опис годівнички.

- Щоб наша розповідь була послідовною, у нас є помічник - куб. Він допоможе нам скласти розповідь про берізку. Куб повертається до нас першою гранню.

•Опишіть це.

- якого кольору.? Розміру? Яка форма?

•Порівняйте це.

- Порівняйте, на що схожа? Підберіть іменники.

•Встановіть асоціації.

- Про що змушує думати?

•Проаналізуйте це.

- Проаналізуйте, як зроблена, з чого?

•Застосування.

- Яке вона має застосування?

•Добре чи погано.

- Яке ставлення людей ? Добре чи погане?

6. « Взаємні запитання».

Текст або матеріал для вивчення поділить на логічно завершені частини.Учні вголос читають за цілими частинами, ставлять самі запитання:

• Одне одному в групі;

• Одне одному в парах;

• Одна пара (група) інший.

 7. «Понятійна таблиця».

Наприклад, на уроці учні складають та заповнюють таку таблицю:

 

 

	Місце проживання			Спосіб пересування			Живлення			На кого схожі
	небо	земля	вода	літає	плаває	бігає	риба	м’ясо	все
Кит
Кінь
Орел

 

 

 8. «Написання звіту з використанням різних джерел».

    Цей метод допомагає учням скласти звіт таким чином, щоб дослідження починалося з власних питань, відповіді на які шукаються в декількох джерелах. Метод доцільний для самостійної діяльності на уроках природознавства.

1. Пропонується тема.

2. Готується таблиця.

Питання	Підручник 1	Підручник 2	Журнали, газети, енциклопедії, довідники тощо	Інтерв'ю

 

3. Зліва в рядках зазначаються певні твердження або питання, на які треба знайти відповідь (учні спочатку повинні визначити питання, а потім шукати відповіді на них; питання можна формулювати як індивідуально, так і в парах і групах, у початкових класах вони можуть бути запропоновані і вчителем).

4.Коли таблиця заповнена, можна буде писати звіт (якщо, користуючись різними джерелами, учні помітять розбіжність думок стосовно одного і того ж питання, вони повинні пристати на чиюсь позицію або запропонувати свою точку зору).

5.Писати можна і навіть бажано, користуючись методом «чернетки».

9. «Мозкова атака».

 Суть методу полягає в тому, що необхідно висловити найбільшу кількість ідей за невелику кількість часу, обговорити та здійснити їхній відбір. 

 Наприклад: за темою «Тварини».

Індивідуальна «М/А»- запишіть усе , що ви знаєте про тварин.

«М/А» у парах – поділіться своїми враженнями з сусідом.

«М/А» у групах - обговоріть цю тему у групах. Запишіть все. Що ви знаєте , на аркушах паперу , класифікуючи інформацію.

10. «Дискусія».

   Досить актуальним на сьогодні методом формування критичного мислення є різні види дискусій, дебатів.

    Дискусії і дебати дозволяють ефективно розв’язувати проблеми через самовираження, вчитися аналізувати ситуацію, добирати аргументи для розв’язання проблеми, розвивати комунікативні навички.

Хід дискусії:

1. Оголошується проблемне питання дискусії.
2. У групі одна пара обирає позицію «ЗА», інша – «ПРОТИ».
3. Кожна пара обговорює свою позицію, добирає аргументи на її підтримку.
4. Через деякий час утворюються нові пари, які складаються з учасників, що займали одну і ту ж саму позицію, але з інших груп.
5. Учасники в нових парах порівнюють свої аргументи, додають за необхідності нові.
6. Учасники повертаються до своїх початкових пар, маючи «удосконалений список» аргументів.
7. Проводиться дискусія у своїй групі серед двох пар.
8. Кожний учасник дискусії викладає власну позицію, скориговану під час дискусії, у вигляді есе.

11. Діаграма Венна.

     Діаграма Венна — техніка графічного подання інформації, що виявляється при обговоренні двох ідей або текстів, між якими існують загальні та відмінні риси.

  Інформацію подано у вигляді двох або кількох кіл, які наклада­ють одне на одне пропорційно до збігу/відмінностей, виявлених у процесі обговорення.

 

                                                                                Відмінні риси

                          Відмінні риси   

 

 

 

    Учитель пропонує тему для обговорення, порівнюючи її з іншою, вже відомою учням. Індивідуально, в парах або групах учні малюють кола і пишуть необхідний текст або слова. Частину кіл, які збігаються, можна виділити штрихом або кольо­ром. На них пишуть аспекти збігу. Учні усно коментують усі ви­падки розбіжності в думках стосовно діаграми.

 Наприклад: - Що спільного є у будові рослин?