28 серпня о 18:00Вебінар: Методи і прийоми корекційної педагогіки, які можна використати на будь-якому уроці

Година спілкування "Сторінками червонокнижних видів тварин і рослин НПП "Вижницький"

Про матеріал

Розширити знання учнів про Червону книгу України; про червонокнижні види тварин та рослин на території НПП «Вижницький»; підвести школярів до усвідомлення необхідності збереження і примноження природних багатств; виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища.

Перегляд файлу

Година спілкування

«Сторінками червонокнижних видів тварин і рослин національного природного парку «Вижницький»

Мета: розширити знання учнів про Червону книгу України; про червонокнижні види тварин та рослин на території НПП «Вижницький»; підвести школярів до усвідомлення необхідності збереження і примноження природних багатств; виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища.

Обладнання: мультимедійна презентація сторінками Червоної книги національного природного парку «Вижницький» «Тваринний і рослинний світ».

Вікова категорія: учні 5- 6 класів.

Хід години спілкування

І. Організаційний момент.

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати.

ІІ. Актуалізація знань учнів.

Де б ми з вами не були, чим би не займалися, над нами завжди світить сонце, ми дихаємо повітрям, п’ємо воду, споживаємо рослинну або тваринну їжу, нас оточують люди, рослини, тварини. Усе це належить до природи.

Яка буває природа діти? (жива і нежива)

Жива природа – це рослини, тварини, людина. Живі істоти народжуються, живляться, ростуть, дають потомство, відмирають.

Нежива природа – це вода, каміння, повітря, Земля, Місяць, Сонце, зорі.

ІІІ. Повідомлення теми години спілкування.

Немає в світі кращої землі, ніж наша Україна! Ми любимо її родючу землю, води Чорного моря, зелені верховини Карпат, розлогі ниви, тихі озера, бистрі ріки, темні діброви. Любимо тебе, Україно, наш тихий земний рай! І все навкруги тішить око. І кожна тваринка, кожна рослинка має неповторну красу. Подивіться, які прекрасні творіння природи, ними б лише захоплюватися, вражаючись, наскільки щедра на вигадки природа!

Поміркуймо разом: чи буде природі гірше, якщо, збираючи горіхи, ми зламаємо декілька гілочок? Чи заради забавки зірвемо дві - три красиві квітки? Чи впіймаємо незвичайного метелика? (Відповіді дітей.) Так. Природі буде гірше. Кожна зламана дарма гілка, кожна зірвана квітка, кожен спійманий метелик — це маленька рана, завдана природі. І якщо одну рану завдаси ти, іншу — твій товариш, третю, четверту, п’яту — хтось ще, то що станеться з природою?

А тепер поговоримо про великі рани, що завдають природі. З давніх пір люди займаються господарством. Будують міста і села, шосейні та залізні дороги. Усе це для життя необхідно людині. Але часто, щоб побудувати місто, прокласти дорогу або створити нове поле, люди знищують ліси. Багато дерев гине заради отримання деревини, її потрібно дуже багато. Щороку на нашій планеті залишається все менше лісів. Зате все більше забруднюють повітря, водойми. Усі знають, що вода і повітря потрібні для життя рослин, тварин і людини. Через те, що кількість лісів зменшується, а повітря і вода забруднюються, страждають багато рослин і тварини, хворіють люди. Але рослинам і тваринам доводиться важко і з іншої причини: люди часто рвуть красиві рослини, а тварин винищують заради хутра або м’яса, а іноді — просто так, заради розваги. Багато рослин і тварини, які раніше зустрічалися часто, зараз стали рідкісними. Вони занесені до Червоної книги.

Сьогодні я пропоную вам вирушити в подорож екологічними стежинами по «Кольорових сторінках червонокнижних видів тварин і рослин НПП «Вижницький». Метою нашої подорожі є збагатити свою скарбничку знанями про Червонокнижні види тварин та рослин, розкрити таємницю, що значить любити природу, охороняти та берегти. А рухатися будемо ми по таких стежинах:

 «Ознайомлююча»

«Пізнавальна»

 «Ігрова»

Перша стежина«Ознайомлююча»

Ознайомлення з Червоною книгою України та її кольоровими сторінками».

Що таке Червона книга України? Ця книга має таку назву тому, що червоний колір - це сигнал, який попереджає про небезпеку, має викликати в людей тривогу за долю природи Ця книга звертається до людей зі словами: «Зупиніться! Подумайте, що ви робите і до чого це призведе!». Червона книга України містить відомості про рідкісні та зникаючі види тварин, рослин.

А навіщо нам потрібна червона книга? Вона:

інформує які види тварин і рослин в небезпеці,

закликає звертати увагу на зникаючі та недостатньо вивчені види,

запобігає зникненню рідкісних видів,

радить як зберегти ці рідкісні види рослин і тварин.

У нашій країні «Червону книгу» вперше було видано в 1980 році у двох томах: у першому зібрані відомості про всі рослини, а в другому – про тварини, яким загрожує небезпека.

У 1994 році вийшло друге видання цієї книги, перший том присвячений тваринному світу, у 1996 році вийшов другий том по рослинах.

Третє видання Червоної книги України вийшло у 2009 році.

Рослини і тварини, занесені до «Червоної книги» охороняються законом, їх не можна знищувати. Ви, мабуть, чули, що не всім рослинам і тваринам із Червоної книги загрожує однакова небезпека. Рівень загрози для кожного виду рослин і тварин — неоднаковий, тому вчені позначають його по-різному:

  •   «зникаючі» червоним кольором їм загрожує найбільша небезпека (просять зупинись, почитай мене і ти дізнаєшся, скільки вимирає птахів, комах, рослинок. У цьому винні люди. Це трагізм, засторога, прохання про допомогу планеті у відновленні живих істот. Щоб уникнути цього, ідучи до лісу, не шкодьте, добре роззирайтеся навколо, щоб не наступити на маленьку мурашку, не зламати гілки…. Нас завжди оточують молодші брати, які не можуть себе захистити;   
  •     «вразливі» - оранжевим  названо ті види, які швидко зменшуються;
  •  «рідкісні» - білим відведено для тих видів, яких завжди було мало;
  •  «зниклі» - чорним записано назви рослин і тварин, які вже зникли і яких ми ніколи не побачимо.
  •  «відновлені» - зеленим їм уже не загрожує небезпека зникнення, чисельність яких збільшується.

Червона книга – це книга сорому і водночас книга совісті людей. Сорому тих, хто бездумно знищує природу, забуваючи, що без рослинного і тваринного світу загине життя на планеті. Книга совісті тих, хто не шкодуючи зусиль і коштів, намагається зберегти чарівний світ природи.

Наша матінка-земля багата тваринами і рослинами. А чи будуть вони збережені, залежить саме від нас. Розглянувши, книгу, ми можемо рухатися далі. Але ось знову, є перешкоди, щоб рухатись їх потрібно подолати. Отже друге наше завдання розглянути, які ж тварини занесені до Червоної книги України на території НПП «Вижницький».

Друга стежина – «Пізнавальна»

«Червонокнижні види тварин і рослин НПП «Вижницький»

(Показ презентації та коротка розповідь про тварин, що занесені до Червоної книги України на території НПП «Вижницький»

Тритон карпатський: зустрічається лише в Карпатах. Забарвлення жовтувато-оливкове чи коричнево-оранжеве з візерунком, вздовж спини світла смуга, на боках темні плями,  черевце оранжеве чи жовте. У самців хвіст закінчується ниткою. Хоча тритон відомий як мешканець водойм, у воді він живе протягом трьох-чотирьох місяців у році. Решту часу він проводить на суші - у тінистих вологих листяних і хвойних лісах. Після зимівлі, яку він проводить у заціпенілому стані під коренями дерев, в опалому листі, мишачих норах та інших підземних порожнинах, тритони на початку квітня переповзають у воду. У липні - на початку серпня тритони залишають водойми, щоб далі знову жити на суші. Вдень вони залишаються у сховках. Лише вночі виходять на поверхню, щоб пошукати у лісовому грунті слимаків, дощових черв’яків, багатоніжок, кліщів, гусениць, грибних комариків, рачків, молюсків та інших безхребетних, адже це пожива тритона карпатського. Тритони можуть поїдати представники деяких риб і птахів.

Саламандра плямиста: саламандра в перекладі з перської означає: живуча в вогні.  Тіло інтенсивно-чорне з жовтими плямами, це сигналізатор того що саламандра отруйна. Черево однотонно-чорне або коричнюватих тонів. Позаду великих і опуклих очей є привушні залози - паротиди. Ці залози виділяють біло-жовту речовину яка викликає подразнення слизових оболонок. Тому не рекомендується брати до рук її оскільки потім випадково можна торкнутись очей чи рота та отримати подразнення. Це звичайно не смертельно проте не приємно. Тулуб широкий, хвіст коротший від тіла. На передніх кінцівках по 4 пальці, на задніх - по 5. Тіло і хвіст сегментоване 10-12 костальними борознами. Живе у букових і смерекових лісах, на полонинах, зустрічається на узліссях і зрубах, в купах опалого листя близько води. Веде нічний спосіб життя полюючи на комах черв’яків та слимаків. Також часто потрапляє на очі після дощу. Це пояснюється тим що після дощу з’являються черв’яки, слимаки та інша живність якою харчується плямиста красуня. Також вартим уваги є те що саламандра є повільною і отже її жертвами є повільні слимаки, червяки. Осінню саламандра впадає в зимову сплячку знайшовши якусь стару нору гризунів або простс в купу опалого перепрілого листя. Основною загрозою для саламандр є знищення умов її серепдовища.

 

 

Полоз ескулапа: це досить велика неотруйна змія темно – бурого кольору. Спина має оливково-буре або сіро-коричневе забарвлення. Деякі лусочки мають білі краї, що створює тонкий сітчастий малюнок. Голова зверху одноколірна без плям. Верхня сторона тіла переважно однотонна, від різних відтінків оливкового, бурого чи сірого кольорів до майже чорного, нижня сторона - жовтувата або білувата. По боках голови ззаду є жовтуваті плями. Полюбляє букові рідше хвойні ліси, змішані широколистяні ліси з вічнозеленим підліском, лісові галявини, вологі луки, чагарникові зарості. Ховається у норах ссавців, гнилих пнях, дуплах дерев, купі хмизу, під камінням і тріщинах у скелях. Харчується мишоподібними гризунами, землерийками, птахами, їх пташенятами та яйцями. Неотруйний.

Мідянка звичайна: змія невеликих розмірів. Голова мідянки приплюснута, тіло вкрите абсолютно гладенькою лускою. Верхня сторона тіла бурих відтінків, інколи сіра; вздовж тіла проходять 4 темніші смуги з дрібними темно-бурими плямами. Нижня поверхня тіла рожева, цегляно-червона, сірувата або майже чорна. На голові та шиї характерний темний візерунок. Ховається під кам'яними брилами, корінням, стовбурами дерев, купах хмизу. Мідянки віддають перевагу залісеним або сонячним галявинам, сухим лукам і вирубкам в різних типах лісу, уникаючи сирих місць (хоча Мідянки добре плавають) Мідянки зовсім не бояться мурах, тому добре з ними співіснують. Часто зустрічаються випадки, коли мідянка живе посеред гірського мурашника, але мурахи не турбують змію. Живиться в основному ящірками, рідше зміями, мишоподібними гризунами, землерийками, пташенятами горобиних птахів. 

Лелека чорний: у дорослого птаха груди, черево і підхвістя білі, решта оперення чорне з металічним полиском; дзьоб і ноги червоні. У молодого птаха чорний колір з бурим відтінком, дзьоб і ноги оливково-бурі. Оселяється в старих лісах поблизу водойм і боліт, у період міграцій трапляється на луках, пасовищах, полях поряд з водоймами. Прилітає наприкінці березня - квітня, відлітає у серпні-жовтні. Живиться рибою, земноводними, водяними комахами; інколи здобуває плазунів і мишоподібних гризунів.

Шуліка рудий: забарвлення зверху іржасто-руде; голова білувата; низ іржасто-рудий з темними рисками; махові пера чорно-бурі; на споді крил на першорядних махових перах великі білі плями, які добре помітні в польоті; хвіст довгий, зверху - яскраво-рудий, знизу - білуватий, глибоко вирізаний; дзьоб. Заселяє листяні та мішані високостовбурні рівнинні й гірські ліси; Живиться дрібними хребетними тваринами, іноді різним відходами, які знаходить поблизу осель людини. Полює здебільшого у вологих місцях - по берегах річок, озер, ручаїв, у гірських долинах.

Беркут: забарвлення верх голови і задня частина шиї рудувато-вохристі з золотистим відтінком, інше оперення темно-буре; хвіст сіруватий з вузькими темними поперечними смугами, на кінці - широка темна смуга; Маса тіла - до 6 кг. У гніздовий період трапляється у хвойних та широколистяних лісах,. Живиться птахами і ссавцями.

Журавель сірий маса тіла: 4-7 кг. Шия, дзьоб і ноги довгі. Забарвлення сіре, на тім’ї гола червона шкіра; потилиця, горло і верх шиї чорні, по боках голови білі смуги, дзьоб буруватий, ноги чорні. Оселяється по заболочених лісах, на великих відкритих болотах та у заплавах з заростями очерету. Живиться переважно рослинною їжею: вегетативними частинами рослин, насінням, ягодами, а також комахами, ящірками, зміями, яйцями птахів, гризунами, моллюсками.

Сова довгохвоста: забарвлення сіре з темнішими рисками на черевній частині та поперечними темними смугами на хвості. Займає букові, хвойні та мішані ліси. Живиться здебільшого мишоподібними гризунами

Дятел зелений:  з яскраво-зеленим забарвленням верху, блідно-зеленим низом та жовтим надхвістям. Червона пляма на голові закриває тім'я і потилицю. Самець вздовж щік має червоні "вуса" з чорним обідком, у самки "вуса" чорні Гніздовий, осілий і кочовий птах. Оселяється в листяних і мішаних лісах, переважно річкових долин. У другій половині квітня утворює пари і видовбує дупла, переважно в м'яких породах дерев Живиться переважно мурахами та їхніми лялечками, може їсти плоди вишні, черешні, шовковиці

Нічниця велика: має порівняно довгі вуха. Літальна перетинка кріпиться до основи пальця. Хутро спини - димчасто-буре з коричневим відтінком, черева - брудно-білясте. Селиться в печерах і старих штучних спорудах. Вилітає на полювання пізно. Годується зазвичай в листяних лісах, або на галявинах, полюючи в повітрі і збираючи з підстилки комах та інших безхребетних.

Кіт лісовий: забарвлення хутра однотонне, сіро-руде, з мармуровим малюнком у вигляді розмитих видовжених темних плям. Є виражений темний ремінь по лінії хребта. Хвіст короткий, з тупим кінчиком. покільцьованим кількома (частіше 3-4) темними смугами. Кінчик хвоста чорний. Очі блакитні або сірі. Вуха широко поставлені. Селиться в горах, у глухих дубових, дубово-грабових, букових і мішаних, рідко ялинових лісах, в очеретяних заростях. Основу раціону складають мишоподібні гризуни та птахи.

Рись звичайна: має відносно коротке тіло, довгі міцні лапи з великими ступнями, круглу голову з короткою шиєю, трикутні вуха з китицями, яскраві лицьові баки і короткий хвіст з тупим чорним кінчиком. Забарвлення хутра варіює від рудуватого до попелясто-сірого з різним ступенем вираженої плямистості. Зустрічається у широколистяних, мішаних лісах, часто з підліском. В раціоні рисі основними компонентами є косуля, заєць-русак, мишоподібні гризуни, птахи. Спосіб життя переважно присмерековий та нічний. Маса тіла рисі від 5 до 30 кг. 

Ведмідь бурий: в нього міцний кремезний тулуб, массивна голова з невеликими вухами та очима. Хвіст короткий, часто повністю прихований в шерсті. Лапи міцні, з великими кігтями. Шерсть густа, збарвлення хутра від світло-бурого чи рудуватого до темно-бурого. Маса тіла може сягати більше 400 кг Типовий лісовий вид. В гірських районах надає перевагу мозаїчному деревостану, розчленованому заростаючими вирубками Барлоги влаштовує в дуплах старих дерев, на схилах, в чагарнику, серед кам'яних завалів. Всеїдна тварина, причому рослинні корми можуть складати основну частину раціону.

Зубр європейський: величезний бик., масса до 1 т. забарвлення темно-коричневе. Голова опущена, з вираженою "бородою" і двома відносно невеликими рогами. Зараз веде осілий спосіб життя. Тримається невеликими сім’ями або стадами (до 50 особин). Живиться травою, листям, пагонами і гілками дерев та чагарників, корою, а також добре їсть сіно Зустрічається на рівнині та в гірських лісах (переважно листяні і мішані, з вирубками, луками та болотами), виходить на сінокоси та ін. сільськогосподарські угіддя.

Лосось дунайський: тіло низьке, видовжене, вкрите дрібною лускою. Між спинним та хвостовим плавцями розміщений жировий плавець. Майже половину сплюснутої з боків голови займає широка паща, щелепи якої вкриті сильними зубами. Спина сірувата чи коричнево-червоняста з зеленавим полиском, боки світло-мідні з червонястим полиском, черево світло-золотаве або сірувате. На спині та боках є численні чорняві Х-подібні чи напівмісяцевоподібні плями. Прісноводна жила риба гірських водойм де температура води не перевищує 15-20°С.

Жук олень: у самців голова з величезними рогами (верхні щелепи), самки позбавлені рогів. Забарвлення самок однотонне чорно-буре, у самців роги та надкрила коричневі а інші частини тіла - чорні. Зустрічається широколистяних лісах різних типів, але частіше дубові.

Махаон: візерунок крил самця та самки ідентичний: Забарвлення жовте. Передні крила з темними плямами та жилками, з широкою чорною облямівкою та жовтими плямами на ній. Задні крила мають чорні хвостики, чорну облямівку з синіми та жовтими плямами та червонувате очко в задньому куті крила.

Подалірій: візерунок крил самця та самки майже ідентичний. Забарвлення - блідо-кремове, з трьома довгими та двома короткими клиноподібними темно-сірими поперечними смугами та чорною облямівкою на передніх крилах. Задні крила мають чорні хвостики, дві клиноподібні темно-сірі смуги, сині місяцеподібні плями та по одному синьому очку з облямівкою чорного та цегляного кольору. Зустрічається на узліссях, у степових ярах з заростями чагарників та поодинокими деревами, у садах, деяких парках, лісозахисних смугах.

Райдужниця велика: крила чорно-бурі, з яскраво-фіолетовим вилиском, на передніх крилах косі білі плями, на задніх - біла перев'язка з зубчиком на зовнішньому краї. На задніх крилах також є темне очко з облямівкою оранжевого або коричневого кольору. Зустрічається у листяних та мішаних лісах, узліссях та невеликих галявинах вздовж берегів водойм, на узбіччях доріг, просіках.

Підсніжник білосніжний. Багаторічна цибулинна рослина. Назва походить від двох грецьких слів: «гала» - молоко, «антос» - квітка які в перекладі означають «молочна - квітка» (колір квітів цієї рослини нагадує молоко). Прикореневі листки (2) лінійні, сірувато-зелені, виходять із піхвових лусок. Стебло прямостояче. Квітки білі, поодинокі, дзвіночки, що схиляються на квітконосі Зовнішніх листочків оцвітини 3, вони білі, видовжені; внутрішні листочки (3) вдвічі коротші, дзвоникоподібні, прямі, із зеленкуватою плямкою на кінці. Цвіте у березніквітні (навіть у лютому, якщо тепла зима). Дуже цінна декоративна рослина. місцезростання: листяні ліси, переважно дубові та грабоводубові, галявини, узлісся, чагарники.

Білоцвіт весняний Своїми квітами рослина дещо схожа на підсніжник. Наукова назва роду походить від грецького слова, що означає «біла фіалка». Перша частина назви пов'язана з білим кольором квіток, а друга — з їхнім фіалковим ароматом. Завдяки поживним речовинам, нагромадженим у цибулині, швидко розвивається квітконіс з трьома-чотирма лінійними приземними листками. На верхівці квітконоса в пазусі приквіткового листка на довгій зігнутій квітконіжці красується велика, наче фарфорова, квітка з 6-роздільними білими листочками, пелюстки білі з жовтою або зеленою плямою на верхівці. Головне призначення плями — показувати запилювачам шлях до нектару. Зустрічається в природі на узліссях гірських букових лісів. Білоцвіт зацвітає одним з перших - у березні, цвіте й у квітні протягом 20-30 днів.

Шафра́н Ге́йфеля— багаторічна бульбоцибулинна трав'яниста рослина, квітки фіолетові, з довгою тоненькою трубочкою і 6-пелюстковим відгином, розміщені на такому короткому квітконосі, що здається ніби вони стирчать із землі, і з дуже вкороченим стеблом. Трапляється на гірських луках і галявинах Карпат. Цвіте з березня до середини квітня. У народі їх називають брандушками, маслянками або серенками.

Недарма ці квіти називають "дітьми веселки": За однією з легенд, вони з'явилися на світ в той день, коли в небі після холодного весняного дощу зустрілися сонце і веселка, що наповнили пелюстки крокусів силою і забарвлення їх в яскраві кольори.

Цибуля ведмежа (черемша, дикий часник) назва цибулі походить від латинського «аліум» ароматний. Цвіте в квітні-травні білими запашними квітами, зібраними в верхівкове суцвіття. Росте у вологих місцях листяних лісів. Листки в свіжому вигляді використовуються на салати.  На відміну від часнику, черемша не залишає різкого запаху, тому її можна вживати свіжою. За своїми фітонцидними властивостями (рослинні антибіотики) черемша навіть краща за часник. Вітаміну С у ній в 10-15 разів більше, ніж у лимонах і апельсинах! Черемша перешкоджає накопиченню холестерину в крові, покращує травлення, стимулює серцеву діяльність. Використовують її як протизастудний засіб. Салат зі свіжого листя збуджує апетит і посилює виділення шлункового соку, покращуючи травлення і позитивно діючи при функціональних порушеннях шлунково-кишкового тракту. Сиру черемшу їдять при захворюваннях щитоподібної залози. Корисна вона і для ясен. Та зловживати черемшою не можна, її денна норма повинна становити 15-20 листків.

Булатка великоквіткова: Багаторічна трав’яна рослина. Кореневище коротке, горизонтальне. Стебло пряме, міцне. Листки яйцеподібно-еліптичні. Квітки великі, білі. Цвіте у травні–липні. Зустрічається у Хвойних, мішаних й широколистяних лісах, галявинах, зрідка — узліссях.

Пізньоцвіт осінній: багаторічна бульбоцибулинна трав'яниста рослина, квітки пурпурові або блідо розові, з довгою тоненькою трубочкою і 6-пелюстковим відгином, розміщені на такому короткому квітконосі, що здається ніби вони стирчать із землі, і з дуже вкороченим. Цвіте у вересні–жовтні Зустрічається у садах, на луках, пасовищах, сінокосах, гірських схилах

Молодці, ви були дуже уважні, тому виконали і це завдання, що ж рухаємось далі і підійшли до кінцевої зупинки, яка називається «Збереження тварин і рослин». І містить таке запитання Як зберегти тварин і рослин».

Третя стежина -  «Ігрова»

Для того, щоб зберегти куточок дикої природи, у нашій країні створені національні природні парки. У нашій місцевості знаходиться національний природний парк «Вижницький», який створений 30 серпня 1995 року, із загальною площею 11238 г. На території парку до червоної книги України занесено 81 вид тварин і 45 видів рослин.

 

Робота в парах:

  1. Гра «Допиши»

Діти, що для вас значить «охороняти тварин і рослин»?

  • Любити
  • Не руйнувати
  • Не вбивати
  • Не втручатися
  • Дбайливо ставитися
  • Берегти
  • Вивчати
  • Цінувати

2. Гра « Як зберегти природу?»

Знайдіть помилки в правилах і виправте їх, обґрунтуйте свою думку.

1-й ряд

1) Гуляй у лісі тільки по стежинах.

2) Губи дерева (ламай гілки, роби на стволах написи, збирай сік).

3) Підгодовуй звірів і птахів узимку.

4) Рідкісні рослини не охороняй, вони все одно вимруть.

5) Не сміти там, де відпочиваєш.

2-й ряд

1) Ніколи не завдавай шкоди природі.

2) Можна розорювати гнізда і вбивати отруйних і негарних тварин.

3) Не вбивай звірів і птахів — це творіння природи.

4) Розпалюй вогнища в лісі, роби нові вогнища, не бережи ґрунт, його дуже багато.

5) Не чіпай домівок тварин і дитинчат.

3-й ряд

1) Не засмічуй джерел і річок.

2) Не галасуй у лісі, на луках, біля водойми.

3) Розорюй мурашники, їх і так дуже багато.

4) Квіти збирай у великі оберемки і принось додому.

5) У міру бери дари природи.

3.  Гра «Кмітливих»

«Складання пазлів червонокнижних видів рослин і тварин»

ІV. Заключна частина.

Продовжуючи використовувати природу, потрібно прагнути того, щоб не заподіяти природі шкоди. А що можемо зробити ми, знаходячись у лісі або в полі, щоб не порушити природних зв’язків? Дотримуватися правил поведінки в природі: Не можна забувати про те, що в природі все взаємопов’язано. Нам потрібно спільно берегти, множити, пізнавати цей великий світ! Творіть добро, саджайте ліси, любіть свою землю – матінку, і вона відповість вам любов’ю і щедрістю, та й будуть на нашій Землі мир та злагода.

 

 

 

 

doc
Додано
27 жовтня 2018
Переглядів
218
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку