ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ «ПРИРОДОЗНАВСТВО» і «ЯДС» В ПШ

28.8.2019

                         Пара                      Лід                              Рідина

 Я подорожую

Мої друзі

Мої  мрії

   Сторінка допомоги:

Цікаве повідомлення про воду

           Роса, туман, хмара, пар, дощ, сніг, лід, іній – це все вода. ¾ поверхні Землі покриті водою. Вода є і під землею – це джерела. Величезні скупчення льоду знаходяться на північному і південному полюсах планети, а лід – це вода.                  Вода входить до складу всіх живих організмів. Вода міститься у всіх частинах рослин – у листках, у плодах. Вода міститься навіть в сухому насінні рослин, хоча в набагато меншій кількості.

       Італійський художник Леонардо да Вінчі називав воду – сік життя. І це правда. Якщо ми не будемо поливати рослини, вони засохнуть. У тілі тварин вода зазвичай становить більше половини маси, а тіло медузи на 90-95% складається з води.

           Людина може прожити без води тільки 3 дні, а без їжі кілька тижнів. Сама людина на 2/3 складається з води. Вода входить до складу крові людини. Вода випаровується з поверхні шкіри і таким чином регулює температуру нашого тіла. Вода виводить з організму шкідливі речовини.

       Вода потрібна на полях і лісах, без неї не можуть жити ні звірі, ні птахи, ні люди. Вода виробляє електричний струм, працюючи на електростанціях. Вода миє все на світі.

     А ще вода – це найбільша і зручна дорога. Вдень і вночі по воді ходять судна, перевозять різні вантажі, пасажирів. Все це стало доступно людині тільки після того, як вчені зрозуміли властивості води.

ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

НА УРОКАХ  ПРИРОДОЗНАВСТВА В ПШ

    Успішність і ефективність  формування компетентностей молодших школярів залежить від форми і методів організації  навчально -  виховного процесу. Пріоритетними в цьому  се несе стають сучасні педагогічні технології  які забезпечують активні форми діяльності учнів, залучають їх до творчого процесу пізнання, дослідження проблем, формування власної думки та самореалізації.

    Однією з таких  технологія   розвитку критичного мислення. Мета вище зазначеної технології -  розвиток розумових навичок учнів, необхідних не тільки в навчанні, але й у повсякденному житті ( вміння примати рішення, працювати з інформацією, аналізувати різні аспекти, явища, тощо).

     Освітня технологія розвитку критичного мислення в процесі навчання дитини  -  це сукупність різноманітних  педагогічних  приймів, які спонукають учнів до дослідницької  творчої   активності, створюють умови для усвідомлення ним матеріалу, узагальнення знань.

     До вашої  уваги методи і прийоми критичного  мислення на основних  етапах  уроку. За зразок ми обрали тему «Вода», цю тему учні починають вивчати з 1  класу і аж  до  11 .

1 етап: Розминка

    Організація активної участі учнів в уроці є важливою методичною проблемою. Вона не повинна забирати багато часу, тому учнів бажано залучати до навчально-пізнавальної діяльності з першої хвилини уроку. Для цього початок уроку має бути динамічним, давати учням заряд енергії, бадьорості, діловитості.

«Австралійський дощ»

• "Чи знаєте ви, що таке австралійський дощ? Ні? Тоді давайте разом послухаємо, який він. Зараз по колу ланцюжком ви будете передавати мої рухи. Як тільки вони повернуться до мене, я передам наступні. Стежте уважно!"

В Австралії піднявся вітер. ( тре долоні).

Починає крапати дощ. (Клацання пальцями.)

Дощ посилюється. (Плескання долонями по грудях.)

Починається справжня злива. (Плескання по стегнах.)

А ось град— справжня буря. (Тупіт ногами.)

Але що це? Буря стихає. (Плескання по стегнах.)

Дощ стихає. (Плескання долонями  по грудях.)

Рідкі краплі падають на землю. (Клацання пальцями.)

Тихий шелест вітру. (Потирання долонь.)

Сонце! (Руки догори.)

2. Обґрунтування навчання :  «Дерево запитань»

Зацікавлює  учнів ти, що в цікавій формі сприяє  розвитку пам’яті розширює, закріплює нові знання. Гра «Дерево запитань» проводиться на початку урок. Запитання добираються і учнями, і вчителем відповідно до теми. На листочках діти пишуть питання, які б  вони хотіли б розкрити для себе, до 10  питань.

«Веббінг»

    Записати в центрі ключове слово, а на поряд  записати слова, чи фрази, які спадають на думку.

3. Актуалізація: «Кубування»

Кубування — це приклад ігрової методики, а також один із ме­тодів навчання, що полегшує всебічне розглядання теми. Учні мо­жуть виконувати кубування в парі, потім об'єднатися в групи. Слід провести через кубик слово. Це може бути літературний термін, ви­значення або якась інша назва. Дуже важливо застосовувати кубу­вання до того, що вже добре відомо учням.

4. Усвідомлення змісту: «Інтернет карта» (давайтесь познайомимося) .

Пропонується до вашої  уваги  Інтернет сторінка «Вода» . Сучасним дітям  цікаво, що відбувається у інших, для цього вони заходять на  Інтернет сторінки своїх друзів. Давайте і ми з вами заглянемо на таку сторінку.

 «Фішбоун» (діаграма «риб’ячої кістки» (англ. Fishbone Diagram) – один з найбільш ефективних прийомів, який можна використовувати в тоді, коли необхідно встановити причинно-наслідкові зв’язки, здійснити обгрунтований вибір, розвинути навички роботи з інформацією, навчити вирішувати проблеми тощо.

«ІНСЕРТ»  є простим у застосуванні та дієвим прийомом розвитку критичного мислення. Він допомагає удосконалювати вміння швидко та осмислено читати, а головне – якісно опрацьовувати великі обсяги інформації. Основний принцип полягає у взаємодії з текстами та їх ґрунтовному аналізі, критичному осмисленні нових і глибокій рефлексії до вже здобутих раніше знань.

З точки зору практичного застосування, ІНСЕРТ – це технологія ефективного читання. Вона складається з системи знаків, організованих у таблицю, яку необхідно заповнювати під час вивчення нового матеріалу.

Назва прийому є абревіатурою з англійської:

• I – interactive (інтерактивна)
• N – noting (пізнавальна)
• S – system for (система для)
• E – effective (ефективного)
• R – reading and (читання та)
• T – thinking (сприйняття).

Працюючи з текстом, учні навчаються ділити його на смислові елементи (слова, речення, абзаци тощо) та позначати їх спеціальними символами. Це допоможе дітям ефективно сприймати інформацію та диференціювати її за ступенем важливості. Для зручного позначення автори створили систему позначок:

• «V» – Я вже знаю цю інформацію.
• «+» – Це нові факти для мене.
• «–» – Я мав іншу думку щодо цього.
• «?» – Цей матеріал містить щось, чого я не можу зрозуміти / мені потрібні пояснення чи уточнення.

В початковій школі скорочують схему до :

«Знаю»        «Цікавить»      «Дізнався»

(текст додається)

5. Рефлексія, або підбиття підсумків

Етап уроку – найважливіший для розвитку критичного мислення в учнів, бо його основними завданнями є узагальнення, систематизація (але не відтворення!) вивченого й рефлексія щодо процесу і результатів навчальної діяльності. Необхідно, аби учні подумали про те, що вони дізналися, чого навчилися, запитали себе, що це для них означає, як це змінює їхнє бачення і як вони можуть це використовувати.

Сенкан — це форма вільного вірша з п'яти рядків, що синтезує інформацію, яку отримали під час вивчення нового матеріалу. Цей вид роботи використовують як інструмент, щоб спонукати учня до розмірковування над темою. Сенкан — це п'ятирядковий неримований вірш із 11-12 слів.

Формула зі складання сенкану

1. Тема (іменник).

2. Опис (два прикметники).

3. Дія (три дієслова).

4. Ставлення (фраза-чотири слова).

5. Перефразування змісту (одне слово).

«Хайку»  – вірші, в яких виражаються особисті почуття людини.

В хайку гармонійно поєднується робота з поняттям і емоційні відношення до нього.

1 рядок       Я бачив когось або щось

2 рядок       Якого ?

3 рядок       Як ?

Технологія «Незакінчене речення»

-         На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…

-         Урок важливий, тому що…

-         Мені сподобалось…

-         Мені не сподобалось…

-         Від наступного уроку я чекаю…

 І для вас , шановні колеги, пропонуємо невеличкий  дослід…

_ Скажіть, чи може вода стати кольоровою завдяки «чарівним словам»

Відповідь вчителів  - Ні.

На ваших очах ми змінемо колір води. Не забувайте сказати чарівні слова «Раз, два, три  -  вода змінись»

Головне завдання вчителя у навчанні – дати дітям не «заготовку» знань на завтра, а озброїти вміння здобувати ці знання не на один день, не на два, а на все життя.

Найпродуктивнішим викладання буде тоді, коли використані методи і прийоми на фазі розминки, актуалізації, побудови знань і консолідації, сприятимуть активному навчанню учнів і розвитку в них практичного мислення.

Тому ми вважаємо, що

Знання і мудрість дарувати дітям,

Нести велике світло доброти –

Почесне покликання у світі

І радісніше цього не знайти.