Технологічна карта за творчістю Г. Сковороди

Першотравневий районний відділ освіти

Дем’янівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

 

 

 

 

 

Григорій Савич Сковорода

 

Технологічна карта вивчення життя і творчості

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала

Редько Тетяна Іванівна,

учитель української мови та літератури

Дем’янівської загальноосвітньої школа І-ІІІ ступенів

Мангушської районної ради Донецької області

 

 

 

 

 

 

 

с. Дем’янівка  - 2018 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ревнитель истины, духовный богочтец,

И словом, и умом, и жизнию мудрец;

Любитель простоты и от сует свободы.

Без лести друг прямой, доволен всем всегда,

Достиг на верх наук, познавши дух природы,

Достойный для сердец пример, Сковорода.

 

 

Такими поетичними рядками уславив свого старшого друга та учителя

 М.І.Ковалиньский (Коваленьский), завершуючи життєпис «Жизнь Григория Сковороды» – найповніше й найточніше джерело відомостей про великого українського мислителя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розкажіть про життєвий і творчий шлях Г. С. Сковороди, скориставшись поданими статтями та  доповнивши їх матеріалами  підручника. Укладіть хронологічну таблицю

(Українська література: підручник для 9 кл. загальноосвіт.навч. закл./ Олександр Авраменко. – К.: Грамота, 2017.- 336 с.  с. 65-66 )

• За допомогою прийому «Доміно» укладіть ряд, який визначив би сутність Г. Сковороди, хто він є.

__________________________________________________________________

03. 12.1722р.	Г.С. Сковороди народився в сотенному містечку Чорнухи Лубенського полку, що нині на Полтавщині (Україна), у небагатій козацькій родині.

 

 

 «Одевался пристойно, но просто; пищу имел состоящую из зелий, плодов и молочных приправ, употреблял оную ввечеру, по захождении солнца; мяса и рыбы не вкушал не по суеверию, ни по внутреннему своему расположению, для сна отделял от времени своего не более четырех часов в сутки; вставал до зари и, когда позволяла погода, всегда ходил пешком за город прогуливаться на чистый воздух и в сад, всегда весел, бодр, легок, подвижен, воздержан, целомудр, всем доволен, благодушествующ, словоохотен, непринужденно говорит - из всего выводящий нравоучение, почтителен ко всякому состоянию людей, посещал больных, утешал печальных, разделял последнее с неимущими, выбирал и любил друзей по сердцу их...».

М. Ковалинский

• Опираючись на укладену таблицю та поданий вище матеріал, розкажіть про Г. С. Сковороду.
• Завдання для допитливих Перегляньте відеоролік Обличчя української історії. Григорій Сковорода - YouTube. Визначте, що дає підстави вважати Г. Сковороду  неформалом XVIII ст.

 

Сковорода- байкар

• Доповніть теоретичний матеріал, скориставшись відомостями зі статті підручника ( ст. 68)

Байка це____________________________________________________________

____________________________________________________________________

• За допомогою  «кола Вена» укладіть порівняльну характеристику байок

Г. С. Сковороди та Л. Глібова

 

Л. Глібов « Коник-стрибунець»

У степу, в траві пахучій,

Коник, вдатний молодець,

І веселий, і співучий

І проворний стрибунець

Чи в пшениченьку, чи в жито,

Досхочу розкошував

І цілісінькеє літо,

Не вгаваючи, співав;

Розгулявся на всі боки,

Все байдуже, все дарма...

Коли гульк! — аж в степ широкий

Суне злючая зима.

Коник плаче, серце мліє,

Кинувсь він до Мурав'я:

- Дядьку, он зима біліє!

От тепер же згину я!

 

Чуєш — в лісі ворон кряче,

Вітри буйнії гудуть?

Порятуй, порадь, земляче,

Як се лихо перебуть!

 

- Опізнився, небораче, —

Одказав земляк йому, —

Хто кохав життя ледаче —

Непереливки тому.

 

 

 

 

 

 

• Опрацюйте текст байки, підготуйте аналіз твору за запропонованим планом

І варіант « Бджола і Шершень»

Жанр_________

Тема_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ідея_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Значення алегоричних образів________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Творче завдання

Складіть інформативне ґроно щодо розуміння слова «праця» у контексті змісту твору.

 

                            

 

Праця                                      

 

 

Бджола і Шершень

- Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви без пуття закохані в мед.

    - Ти поважний дурень, пане раднику,- відповіла Бджола.- Мед любить їсти й ведмідь, а Шершень теж не проти того. І ми могли б по-злодійському добувати, як часом наша братія й робить, коли б ми лише їсти любили. Але нам незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народжені і будемо такі, доки не помремо. А без сього жити, навіть купаючись у меду, для нас найлютіша мука.

 

    Сила:

    Шершень - се образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і таке інше. А бджола - се символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться. Багато шершнів без пуття кажуть: нащо сей, до прикладу, студент учився, а нічого не має? Нащо, мовляв, учитися, коли не матимете достатку?.. Кажуть се незважаючи на слова Сіраха: "Веселість серця - життя для людини" - і не тямлять, що природжене діло є для неї найсолодша втіха. Погляньте на життя блаженної натури і навчітеся. Спитайте вашого хорта, коли він веселіший? - Тоді,- відповість вам,- коли полюю зайця.- Коли заєць смачніший? - Тоді,- відповість мисливець,-коли добре за ним полюю.

    Погляньте на кота, що сидить перед вами, коли він куражніший? Тоді, коли всю ніч бродить або сидить біля нори, хоча, зловивши, й не їсть миші. Замкни в достатку бджолу, чи не помре з туги, в той час, коли можна їй літати по квітоносних лугах? Що гірше, ніж купатися в достатку і смертельно каратися без природженого діла? Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла. І немає більшої радості, аніж жити за покликанням. Солодка тут праця тілесна, терпіння тіла і сама смерть його тоді, бо душа, володарка людини, втішається природженим ділом. Або так жити, або мусиш умерти. Старий Катон чим мудрий і щасливий? Не достатком, не чином тим, що йде за натурою, як видно з Ціцеронової книжечки "Про старість"...

    Але ж розкусити треба, що то значить-жити за натурою. Про се сказав древній Епікур таке: "Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним".

ІІ варіант  « Собака і вовк»

• Опрацюйте текст байки, підготуйте аналіз твору за запропонованим планом

Жанр_________

Тема_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ідея________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Значення алегоричних образів__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Творче завдання. « Асоціативний портрет» З чим у вас асоціюється слово «дружба»?

Д_____________________________________;

Р_____________________________________;

У_____________________________________;

Ж____________________________________;

Б_____________________________________;

А_____________________________________.

 

Собака і Вовк

У Тітира, пастуха, жили Левкон та Фірідам, два пси, у великій дружбі. Вони прославились і серед диких, і серед домашніх звірів. Вовк, від заздрості на їхню славу, вишукав хвилю і став набиватися до них у друзі.

 

— Прошу мене любити та жалувати, панове мої,— казав Вовк з удаваною чемністю.— Ви мене надзвичайно вщасливите, коли дозволите мені бути третім вашим товаришем. Вважатиму це собі за велику честь.

 

Потім понарозказував їм про славних і багатих предків своїх, про модні науки, в яких стараннями батьків був вихований.

 

— Коли ж,— додав Вовк,— родом та науками хвалитися серед розумних вважається за дурість, то маю кращі гідності, щоб ви мене оцінили і полюбили. Я на обох вас схожий, а голосом і волосом — на пана Фірідама... В одному лише не криюся, що маю хвіст лисячий, а погляд вовчий.

 

Левкон відповів, що хоч Тітир на них зовсім не схожий, однак є третім для них другом, що він без Фірідама ніякого діла не починає. Тоді Фірідам сказав таке:

 

— Голосом і волосом ти справді на нас схожий, але серце твоє далеко стоїть. Ми стережемо вівці, задоволені вовною і молоком, а ви з овець шкуру здираєте і їсте їх замість хліба. Найбільше ж не подобається нам дзеркало душі твоєї — хитрий погляд твій, що скоса на баранця позирає, який онде ходить неподалік.

 

У листі до свого товариша Михайла Ковалинського Г. Сковорода написав:

Через те, що дружба така приємна річ, що здається, ніби вона сонце життя, то слід найбільше дбати, щоб не вважати нам вовка вівцею, скорпіона – раком, змію – ящіркою. Нема нічого небезпечнішого, ніж підступний ворог, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга…» (Жовтень-листопад 1762р.)

Джерело: Григорій Сковорода Вірші. Пісні, Байки. Діалоги. Трактати. Притчі. Прозові переклади. Листи. К.: Наукова думка, 1983р., - стор.405

• Прокоментуйте настанову Г. Сковороди

 

Сковорода- поет

 

Прокоментуйте слова Г. С. Сковороди:

Людське життя, подібно до пісні,

гарне не тривалістю, а чесністю.

                                               Г. Сковорода

• Опрацюйте нижче подану статтю та матеріал підручника (стор.70-71). Дайте відповіді на запитання (після тексту).

 

Збірка «Сад божественних пісень» Григорія Сковороди укладена протягом 1770-1780-х років.

Історія створення збірки «Сад божественних пісень»

 Переяславський період — важлива віха в житті Г. Сковороди. На власні очі він спостерігав свавілля й жорстокість поміщиків, які нещадно визискували кріпаків. Тут він мав можливість тісніше зблизитись з трудовим народом, пройнятися його думками і сподіваннями. Саме в цей період остаточно формується його світогляд як просвітителя, демократа, визначаються основні творчі принципи як передового письменника і філософа. Численні враження і живі спостереження, нагромаджені в ці роки, митець осмислює й узагальнює в літературній творчості. Він складає вірші, в яких виявив себе талановитим і своєрідним поетом-філософом, поетом-ліриком. Написані в переяславський період і пізніше (1753–1785), поетичні твори Г. Сковорода об’єднав у збірку «Сад божественных песней, прозябшій из зерн священнаго писанія». Зі «священным писанием» вірші здебільшого пов’язані тільки формально. Автор брав лише епіграфи до цих творів з Біблії, але за своїм змістом вони далекі від біблійних текстів.

Особливості назви збірки «Сад божественних пісень»

Збірка митця отримала таку назву за давньою поетичною традицією (згадаймо збірник «Сад страданій Христа…» або курс піїтики Митрофана Довгалевського «Сад поезії»). У своїх творах поет виступає як лірик, що зв’язав своє життя з життям народу, а тому й по-новому ставив та розв’язував ряд важливих питань сучасної йому дійсності. Не бог, а природа, людина, її думки і почуття стали основним змістом його збірки.

 Характерні ознаки для поетичних творів «Саду божественних пісень»

Вірші Г. Сковороди, як ті, що ввійшли до збірки, так і ті, що зустрічаються в його філософських трактатах і листуванні,— це передусім поезія особистих переживань автора, його морально-філософських роздумів про смисл життя, про істинне щастя, добро, чесність тощо. Органічне поєднання особистих і громадських мотивів — найхарактерніша ознака поезії Григорія Савича. Тематика «Саду божественних пісень»

 Г. Сковорода звертається до пейзажної лірики і проникливо оспівує красу рідної природи. Досі не втратили естетичного значення його пісні «Весна люба, ах, прийшла!», «Ах поля, поля зелені», «Ой пташино жовтобоко». В останньому творі ми бачимо піднесення найвищих якостей людини: розуму, совісті, працьовитості, проповідь життя, близького до природи. Ідеал поета — не явір, який стоїть над горою і якому буйні вітри ламають вітки, а верба, що шумить низько над водою. Відповідний і епіграф до цієї пісні: «Господь гордим противиться, смиренним же дає благодать». У пісні 13 («Ах поля, поля зелені»), як і в попередній, виразно звучать народнопісенні мотиви. Автора приваблюють поширені в народній ліриці образи зелених ланів, чистих поточків, кучерявих лісів, жайворонків, соловейків і т. п. Силабічний розмір поезії наближається до побудови українських народних пісень. Життю міста з його гарячковою невсипучістю, виром пристрастей і бажань він протиставляв поезію тихих полів, зелених дібров, настрій безтурботного мандрівника, який не знає честолюбства і користі. Критика соціального зла, як і у всіх просвітителів ХУІІІ ст., поєднується в його віршах з антиурбаністичними мотивами, наприклад, як у пісні 12 («Не пойду в город богатий…»). Тут міським настроям протиставлена сільська природа як запорука свободи духу, морального здоров’ я, гармонії: «Не пойду в город богатий. Я буду на полях жить, / Буду век мойкоротати, где тихо время бежит». І ці слова — не лише поетична фігура, а справжнє переконання Сковороди, який відмовляється від духовної і світської кар’єри. Почуттям досягнутого миру з собою пройняті пісні 14, 28, 30. Так у пісні 28 («Возлети на небеса, хоть в Версальскіи ліса») поет ніби подає екстракт тих думок, які становлять предмет його філософських шукань. Пісня сповнена відвертого презирства до земних благ, до розкошів. Ні небеса, ні краса Версальських парків, ні золота одежа, ні царська корона не приносять щастя. Мудрість життя — у радості душевної гармонії. Вершиною поетичної творчості Сковороди є знаменита 10-та пісня («Всякому городу нрав і права»). Написав її поет у 1758-59 рр. у с. Ковраї, коли працював домашнім учителем у родині поміщика Томари і мав змогу глибоко вивчати життя селян-кріпаків. Добре знав він і життя міського населення. Тому змальовані поетом персонажі постають перед нами в доказових, живих деталях. Це типові образи панів і підпанків: злодіїв, шахраїв, розпусників. Перед нами постає точна картина тогочасної дійсності з пекучими протиріччями, соціальною нерівністю, вседозволеністю багатіїв та бідами покривджених. У цьому вірші кожний рядок має величезне смислове навантаження. Під вогонь сатири потраплять чиновники-бюрократи, шахраї, стяжателі, нечесні судді та схоластична система тогочасної освіти. Сковорода осуджує і брехню, і неробство. Пісня позначена впливом українського фольклору. Вона навіть побудовою і мовними засобами нагадує відому кобзарську лірницьку пісню «Про Правду і Кривду». Сковорода протиставляє недосконалому суспільству «совість, як чистий хрусталь». Ясний розум, чисте сумління є морально- естетичним ідеалом Сковороди, який він протиставляє світові зла, наруги, несправедливості.

Джерело: http://dovidka.biz.ua/sad-bozhestvennih-pisen-grigoriy-skovoroda/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

 

• Що спричинило появу поетичної збірки « Сад божественних пісень»?
• Поясніть назву збірки.
• Чим близькі були простому народу твори зі збірки Сковороди, які з них стали народними?
• Якої тематики торкається у своїх поетичних творах Г. Сковорода?

 

 Робота з текстами пісень

   а. Опрацювання твору « Всякому місту звичай і права»

Твір має соціально-історичне підґрунтя: слова «всякому місту – звичай і права» нагадують про адміністративні заходи Катерини ІІ щодо міст у 60-70 роках XVIII ст. – запровадження дворянсько-бюрократичної системи управління губернських та повітових міст.

Отже, одним із поштовхів до створення пісні стало незадоволення порядками бюрократичної системи.

Жанр_______________________

Тема_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Особливості віршування__________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Підтвердьте новаторство Сковороди у застосуванні «неточних рим», яких тоді ще не використовували. (Кутки – прудкий; _______________________________)

Творче завдання  Доведіть, що тема та ідея твору актуальні у наш час.

 

 б. Текстуальний аналіз поезії «De libertate» (групова  робота).

1 група. З’ясувати історію написання твору, історичну основу (використовувати  матеріал підручника( ст.71-72), додаткову інформацію, подану нижче).

Перебування у селі Ковраї (1755–1759) було важливим етапом у розвитку світогляду Г. Сковороди, у формуванні його естетичного ідеалу. Ковалинський пише, що він тоді повністю «предался любомудрію, то есть исканію истины». Як селянський просвітитель він живе серед народу, проймається його думами і надіями, безповоротно вирішує, що його доля — з народом. Тому антинародний рух 50-х рр. селянські виступи і повстання не могли не відбитися у свідомості вразливого і чутливого до народного життя поета.

 У ті часи нерідко траплялося, що вільних людей поміщики самочинно приписували до своїх кріпаків. Ось чому цілком природним були побоювання мандрівного філософа, вихідця із селян, «вольности… лишитись».

 Ще живими були в пам’яті народній тяжкі бої за визволення від соціального і національного гноблення польською шляхтою, а вже трудовому селянству царат накинув на шию нове ярмо, ще важче, позбавляючи завойованої вольності. Наказавши зруйнувати Запорозьку Січ, Катерина ІІ розпорядилася навіть саме «наименованіе Сечи и запорожских казаков отдать на вечное забвеніе». Так віддячила порфіроносна вовчиця українському козацтву за героїзм, виявлений ним у російсько-турецькій війні, яка закінчилася за рік перед тим. Це, можливо, було однією з причин,що спонукала поета до написання вірша «De libertate».

2 група Вказати літературний рід, жанр, особливості віршування.

3 група Охарактеризувати ліричного героя (думки, почуття, переконання).

4

Сковорода – філософ-просвітитель

• Опрацюйте філософський трактат Г. Сковороди « Розмова, звана Алфавіт, чи Буквар світу»

 Розкрийте ідею «сродної праці», висвітленої у творі за допомогою схеми.

Запам’ятай  

Трактат (лат. tractatus «підданий розгляду») — літературний твір, як правило, наукового чи релігійного характеру, в основі якого лежить розгляд чи обговорення окремого питання або проблеми.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

• Ознайомтеся з уривком із листа Г. Сковороди. Поясніть, як праця, на думку філософа, пов’язана з дружбою.

« І дійсно, для повної і істинної дружби, яка єдина найбільше зм’якшує прикрощі життя і навіть оживляє людей, потрібна не лише прекрасна доброчесність і подібність не самих тільки душ, але й занять.»

Джерело: Григорій Сковорода Вірші. Пісні, Байки. Діалоги. Трактати. Притчі. Прозові переклади. Листи. К.: Наукова думка, 1983р., - стор.398

 

• Опрацюйте нижче подану статтю та матеріал підручника (ст.72-73).

Виконайте завдання (після тексту).

Трактат «Наркіс. Розмова про те: пізнай себе» (уривок)

Лука. Хіба не маємо й не бачимо в собі людей?

Друг. А яка користь: мати, але не розуміти? Споживати, а смаку не чути?.. Коли хочеш знати, то відай, що ми так бачимо людей, гейби хтось показував тобі одну лише людську ногу чи п'яту, сховавши голову й усе інше тіло. А без голови взнати людину годі. Ти ж бо сам себе бачиш, але не розумієш і не тямиш себе. А не розуміти себе самого — це те ж таки, слово в слово, що згубити себе. Коли в твоїй хаті заховано скарб, а ти про те не знаєш, це все одно, слово в слово, що його нема. Отже, пізнати самого себе, і відшукати себе самого, і знайти людину — одне і те ж. Але ти себе не знаєш і не маєш у собі людини, в якої є очі й ніздрі, слух та інші відчуття; як же тоді можеш розуміти й знати свого друга, коли сам себе не розумієш і не маєш? Слухай, що каже істинна людина тому, хто хоче її знайти і пізнати: “Коли не пізнаєш себе саму, о добра в жонах, стань у п'ятах паств і паси козлиська свої біля пастирських поселень”.

Лука. Як це? Адже я бачу руки, ноги і все своє тіло.

Друг. Нічого ти не бачиш і зовсім не знаєш себе.

Лука. Жорстокий твій задум й дуже колючкастий. Ніяк не можу його проковтнути.

Друг. Адже ж я казав, що годі тобі чути смак.

Лука. Так що ж я бачу в собі? Скажи, будь ласка.

Друг. А те, що бачиш у собі, те, що є ніщо, і нічого не бачиш.

Лука. Замучив ти мене. Як це не бачу в собі нічого?

Друг. Бачиш у собі саму землю. Але через те нічого не бачиш, бо земля і ніщо — це і є одне і те ж. Одна річ бачити тінь дуба, а інша — саме дерево. Бачиш тінь свою, просто кажучи, порожнечу свою і ніщо. А самого себе ти зроду не бачив.

Лука. Боже мій! Звідкіля такі дивні гадки?.. Ти ще наговориш, що в мене ні очей, ані вух немає.

Друг. Достеменно, я це вже давно сказав.

Лука. Як це? Хіба очі мої не очі, а вуха не вуха?

Друг. Спитаю ж і я тебе. Скажи, тіло твоє і п'ята — одне і теж?

Лука. П'ята моя — остання частина в тілі, а голова — початок.

Електронна бібліотека

Послухай, душе моя! Я й сам визнаю, що точно не знаю. А коли тобі не подобаються мої гадки, то побалакаємо відвертіше. Адже ти без сумніву знаєш, що зване нами око, вухо, язик, руки, ноги і все наше зовнішнє тіло само по собі ніяк не діє і є ніщо. Воно все підпорядковане нашим думкам. Думка, володарка його, перебуває у безперервнім хвилюванні день і ніч. Це вона розмислює, радить, робить визначення, приневолює. А зовнішня наша плоть, як загнуздана худоба чи хвіст, мимоволі йде за нею вслід. Отож думка — головна й середня наша точка . Звідси вона зчаста й серцем зветься. Відтак, не зовнішня наша плоть, але наша думка — головна наша людина. В ній ми й перебуваємо. А вона є нами.

Лука. Ось. Цьому вірю. Примітив, що коли я (відтепер почну себе думкою називати)

 

Джерело :Текст звірено із виданням: Григорій Сковорода. Твори в двох томах. Том 1. Поезії, байки, трактати, діялоги. Ред. Олекса Мишанич. Київ: УНІГУ & НАН України, 1994. ст. 150–95.

Електронна бібліотека

• Сформулюйте християнські морально-етичні ідеали митця?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________

• Як ви розумієте ідею Г. Сковороди про три світи:

Макрокосмос________________________________________;

Мікрокосмос_________________________________________;

Світ символів__________________________________________________________

__________________________________________________________________

• Осмисліть схему « Сутність людини»

                                        

 

 

 

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________

 

5

Афоризми Г. Сковороди

• Ознайомтесь з довідкою. Дайте визначення, що таке афоризм. Розподіліть подані афоризми за тематикою:  любов, щастя, наука (освіта, пізнання),здоровий спосіб життя,  дружба, праця, краса,час   

 

  Афоризм (грец. визначення, вислів) - короткий, влучний, оригінальний вислів, що виражає глибоку, узагальнену думку. Нерідко афоризмами стають парадоксальні* судження (до прикладу, "поспішай повільно" Октавіана Августа). Афоризм має глибше значення, аніж мовлено (тобто має підтекст). Він ніколи не доводить, не обґрунтовує висловлену думку, але вражає і запам’ятовується завдяки несподіваності, парадоксальності судження.

• Одне мені тільки близьке, вигукну я: о школо, о книги!
• Мудрець мусить і з гною вибирати золото.
• Не розум від книг, а книги від розуму створились.
• Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і                                                                               двох-трьох ворогів.
• Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли                                                                                               вони несерйозні.
• Що може бути солодше за те, коли  любить і прагне до тебе    добра душа?
• Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.
• Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись — значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота — рух душі, а життя — се рух.
• Надмір породжує пересит, пересит — нудьгу, нудьга ж — душевну тугу, а хто хворіє на се, того не назвеш здоровим.
• Добрий розум робить легким будь-який спосіб життя.
• Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись.
• Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий.
• Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?
• Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами; як риба в воді, так і ми в ньому, і воно біля нас шукає нас самих.
• Не любить серце, не бачачи краси.
• З усіх утрат утрата часу найтяжча.
• Вода без риби, повітря без пташок, час без людини бути не може.
• Тоді лише пізнаєш цінність часу, коли він утрачений.

• Складіть інформаційне ґроно щодо впливу афоризмів Г. Сковороди на людину.

 

 

 

 

Людина

 

 

 

• Оберіть 5 фразеологізмів, що, на вашу думку, містять життєво необхідні поради, обґрунтуйте свій вибір. Вивчіть обрані афоризми напам’ять.

 

 

ПЕРЕВІР СЕБЕ

(тестові завдання)

 

 

1. Роки життя Г. Сковороди:

     а) 1722—1794 рр.;

     б) 1648—1702 рр.;

     в) 1700—1800 рр.;

     г) 1740—1820 рр.

 

2. Зазначте, де народився Г. Сковорода:

а) с. Понорниця на Чернігівщині;

б) с. Чорнухи на Полтавщині;

в) м. Київ;

г) м. Харків.

 

3. Вкажіть, у якому вищому навчальному закладі навчався, не за­кінчивши його,

Г. Сковорода:

а) Харківський університет;

б) Києво-Могилянська академія;

в) Острозька академія;

г) Московський університет.

 

4. Г.С. Сковорода отримав при дворі Катерини ІІ звання

а) народного учителя;

б) придворного філософа;

в) регента (керівник хору);

г) генерал-майора.

 

5. Ідея "сродної праці" розкрита Г. Сковородою у творі

а) "Вовк і Кіт";

б) "Зозуля і Дрізд";

в) "Олениця та Кабан";

г) "Бджола і Шершень".

 

6. Збірник ліричних поезій Г. Сковороди називається

а)  "Етика";

б) "Жайворонок";

в) "Байки Харківські";

г) « Сад божественних пісень»

 

7. Збірка « Байки харківські» складається з

      а)  15 творів;

      б) 20 творів;

      в) 30 творів;

      г) 35 творів

 

8. Філософський трактат Г. Сковороди "Розмова, названа Алфавіт, або Буквар миру" побудовано у формі

    а) філософських роздумів;

    б) емоційних монологів;

    в) філософських діалогів;

    г) твір не має особливої форми

 

9. Укажіть відповідність між твором та його жанром

      1. «Бджола та Шершень»;                                                  а) Притча;

      2. « Всякому городу -  нрав і права»;                               б) байка;

      3. «Наркіс. Розмова про те: пізнай себе»                     в) поезія;

      4. «Убогій Жайворон»                                                        г) трактат;

                                                                                                   Ґ) афоризм

 

10. Установіть відповідність між цитатою та твором

     1. « Найбільше ж не подобається нам дзеркало душі твоєї – хитрий погляд твій…»

     2.    Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото,

            Проти свободи воно лиш – болото

     3. «Найдобріша людина тим неспокійніша і нещасніша, чим більшу посаду вона займає, але до неї

             не  народжена.»

     4. « Часто під недобрим лицем і під негарною маскою притаєне божественне сяйво і блаженне серце…»

      а) « Собака і Вовк»;

      б) « Розмова, звана Алфавіт, чи Буквар світу»;

      в) « Вбогий Жайворон»;

      г) « De Libertate»;

      Ґ)  «Бджола і Шершень»

Оцінювання з 1- 8 ( за кожну правильну відповідь 1бал) 9,10 (закожну відповідь 0.5 бала)

 

1	2	3	4	5	6	7	8	9	1	2	3	4	10	1	2	3	4

 

Загальна кількість балів