Технологія створення інтелект — карт для школярів (ментальних карт) з української літератури ( матеріали до уроків)

Ментальні карти - спосіб організації процесу творчого мислення за допомогою схем , побудованих за певними правилами.   Ментальні карти ( інтелект карти, карти розуму , карти пам'яті , Mind Maps ) - це унікальна технологія роботи з інформацією , спосіб зображення процесу загального системного мислення за допомогою схем .  Карти пам'яті - проста і ефективна техніка . У деяких європейських країнах вони використовуються при навчанні дітей у початкових класах школи.  Інші назви : карта розуму , інтелект -карти , Mind map (саме останнє є основною назвою , введеним Тоні Бьюзеном ) .

Використовуються карти для наступних цілей:

- Навчання ;
- Конспектування лекцій ;
- Конспектування книг;
- Підготовка матеріалу з певної теми ;
- Рішення творчих завдань ;
- Мозковий штурм ;
- Презентації ;
- Планування та розробка проектів різної складності ;
- Складання списків справ ;
- Спілкування ;
- Проведення тренінгів;
- Розвиток інтелектуальних здібностей;
- Вирішення особистих проблем;
- І т.д.

 

Області застосування
 

   Навчання:
 

•           створення ясних і зрозумілих конспектів лекцій ;
•           максимальна віддача від прочитання книг / підручників ;
•           написання рефератів , курсових проектів , дипломів.
•           запам'ятовування :
•           підготовка до іспитів ;
•           запам'ятовування списків : що зробити / кому зателефонувати / ...

  Презентації :
 

•           ви за менший час даєте більше інформації, при цьому вас краще розуміють і запам'ятовують ;
•           проведення ділових зустрічей і переговорів.

  Планування :
 

•           управління часом : план на день , тиждень , місяць , рік ...
•           розробка складних проектів: нового бізнесу , ...

  Мозковий штурм :
 

•           генерація нових ідей , творчість;
•           колективне рішення складних завдань.

  Прийняття рішень :
 

•           чітке бачення всіх « за» і « проти» ;
•           більш зважене і продумане рішення .

       Технологія створення інтелект — карт для школярів (ментальних карт) з української літератури

Розглянемо основні етапи створення метальної карти для школярів. Учні мають чітко усвідомлювати та відтворювати всі етапи під керівництвом учителя задля більш глибокого опрацювання навчального матеріалу. Оволодіння школярами таким інструментом як ментальна карта дозволяє не лише сприяти розвитку мислення дітей, а вирішувати велику кількість навчальних задач відповідно до програми того чи іншого навчального предмету. Зауважимо, що в статті етапи створення ментальної карти подано для такої задачі як написання твору з української літератури.

Перший етап «Обмірковування ідеї»

Розпочинається робота з того, що учні використовують індивідуальну «мозкову атаку». Основна мета – запастися якомога більшою кількістю ідей, прагнучи скласти найкращий твір будь-якого жанру. Пропоновані ідеї можуть, наприклад, стосуватися назви (чим химерніше, тим краще) чи основних персонажів, узятих з царства тварин чи рослин , або придумати інопланетних істот, або просто людей.

Після того, як ідеї з’явилися, кожен учень оголошує власні ідеї, потім проводиться голосування на предмет того, які із запропонованих назв і персонажів слід використовувати. Можуть бути труднощі з вибором, однак, як би там не було, слід завжди зберігати всі запропоновані ідеї на випадок використання їх для іншої казки або фантастичного оповідання.

Другий етап «Індивідуальна « мозкова атака » у формі інтелект-карти»

Тепер переходимо до фіксації отриманих ідей. Береться  чистий аркуш паперу, кожен малює обраний центральний образ, який може бути, наприклад, зображенням головного героя. І починаємо етап «виверження асоціацій», у ході якого фіксується перше, що спадає на думку у зв’язку з центральним образом.

Третій етап « Редакція»

Важливий етап, оскільки кожен учень обирає  для своєї ментальної карти базові порядкові ідеї стосовно сюжету, персонажів, теми, місця і часу дії, стиля викладу, кольорів, малюнків, емоцій, розв’язки тощо.

Четвертий етап « Інкубація»

Етап спрямований на те, щоб індивідуальні думки звести до колективного рішення. Загально відомо, що рівень творчості вищій у колективних виявлень.

Для початку — складання первинної колективної інтелект-карти:

Серед учнів обирається хтось один, хто буде все записувати , або запис може відбуватися по черзі. Потім посередині аркуша малюється різнобарвний тривимірний центральний образ.

В цьому просторі омбінуються кращі з запропонованих базових порядкових ідей таким чином, щоб охопити ними всі аспекти колективної історії. При цьому головні гілки доповнюються дрібнішими гілками і гілочками в будь-якій кількості.

Тепер — складання зв’язної розповіді:

Учні по черзі  викладають свою частину вигаданої історії. Передавати «естафетну паличку » можна в будь-який момент розповіді, проте краще це робити тоді, коли фрагмент, що складається черговим оповідачем, заходить у глухий кут. Це дає можливість наступному учаснику проявити свою уяву, уміння імпровізувати, дотепність, придумуючи свій варіант продовження.

Заключна частина етапу «інкубація» — складання остаточної інтелект-карти:

У ході прослуховування вигаданої історії учень або група учнів складають остаточну інтелект – карту. Найбільш вдалі історії можна перенести на папір, використовуючи великі друковані літери таким чином, щоб на кожній сторінці текст займав не більше десяти рядків. Кожну сторінку з текстом слід чергувати з порожньою сторінкою, на яку інші учні можуть помістити малюнок, що ілюструє текст на попередній сторінці, імітуючи таким чином  створення друкованого видання.

Після такої роботи написання творів набуває для школярів більш усвідомленого змісту та насичено творчістю.

Перейдемо до використання технології ментальних карт при вивченні української літератури в аспекті написання творів.

Написання творів з використанням інтелект-карт відбувається за таким алгоритмом:

1.      Обирається центральний образ, в якому змістовно виражено тему твору.

2.      Підбираються базові порядкові ідеї  для головних гілок інтелект — карти  або основних розділів твору. На цій стадії слід приділяти пильну увагу правильній постановці питань або формулюванню теми.

3.      Доповнення  інтелект – карти новими ідеями, які хотілося б висловити у своєму творі. На кількість гілок, що відходять від базових порядкових ідей (головних гілок), ніяких обмежень не накладається. На цій стадії слід активно використовувати коди (колірні, символьні або їх комбінації) для організації перехресних посилань або зв’язків між різними сегментами інтелект — карти.

4.     Редагування ментальної карти, у ході якого остаточно продумується виклад  основних та другорядних думок.

5.      Використовуючи інтелект-карту в якості основи, складається первинний варіант твору. На цій стадії слід писати з максимальною швидкістю, пропускаючи будь-які «проблемні» місця в змісті та граматичному оформленні. Увагу слід приділяти в першу чергу безперервності потоку думок, пам’ятаючи про те, що до «проблемних» місць можна буде повернутися пізніше.

6.      Якщо в ході роботи думка заходить у глухий кут, то слід вдатися до складання додаткової інтелект-карти. При повторному заходженні в глухий кут слід просто додати ряд порожніх гілок, що відходять від уже існуючих ключових слів і образів, і « схильність до заповнення пустот », характерна для мозку людини, зіграє свою роль, стимулюючи нові асоціації та продукти образного мислення. Творчу безвихідь буде подолано, якщо усвідомити, що причина її лежить не в якійсь нездатності власного мозку, а нерідко в підсвідомій боязні потерпіти невдачу або в незнанні того, як функціонує мозок людини.

7.      Остаточна ревізія власної  інтелект – карти, перечитування написаного твору, додавання додаткових доказів, цитат, посилань, прикладів.

Таким чином, ментальні карти  можуть виступати як альтернатива створенню лінійних тез, які, зазвичай, учні пишуть перед написанням твору. Метод інтелект-карт дозволяє економити час на опрацюванні додаткових джерел, конспектуванні, анотуванні, написанні кількох чернеток у ході традиційної роботи над твором, оскільки дозволяє у значно більшому об’ємі задіяти творчість школяра, його креативність. Окремо слід зауважити, що більшість сучасних школярів візуально представлену інформацію сприймаю значно краще, ніж написану.Програма з української літератури для загальноосвітніх навчальних закладів пропонує учням вивчення ряду прозових творів, зокрема історичної повісті Івана Франка «Захар Беркут». Від школярів вимагається знати зміст та історичну основу повісті, переказувати та коментувати зміст, вміти визначити тему повісті та її провідні мотиви, володіти навичками аналізу епічного твору, характеризувати образи Захара Беркута, Максима, Мирослави, Тугара Вовка, підтверджувати власну думку текстовими цитатами, визначати улюбленого героя, аналізувати роль художніх засобів, особливості мови, пояснювати роль діалектизмів, обговорювати проблему вибору людини у вирішальній ситуації. У ході цієї роботи учитель має виховувати в учнів патріотичне почуття, повагу до батьків, вірність у дружбі й коханні.
Ментальні карти під час вивчення цієї повісті учитель може використовувати на різних етапах роботи: для кращого засвоєння учнями окремих розділів і повісті в цілому, бути основою для складання характеристики персонажа чи підготовкою для написання твору за історичною повістю.Подивимося, як виглядатиме міні-карта пам‘яті, складена до ІY  розділу.

 

Центральним образом учні скоріше за все оберуть селище Тухлю, адже саме навколо нього розгортаються основні події. Далі виділяємо основні ідеї, пов‘язані з селищем у цьому розділі: тухольці, монголи, Захар Беркут, Максим, Мирослава, Тугар Вовк, Бурунда, кітловина. Кожна з цих ідей породжує власні асоціації: тухольці – самовідданість, боротьба, мужність тощо; монголи – напад, ненависть, нажива тощо; Захар Беркут – сон, «Сторож», батько, любов, мудрість, народ тощо; Максим – полон, неволя, вірність, патріот, мужність, героїзм тощо; Мирослава – патріотизм, сміливість, самовідданість, мужність, вірність,кмітливість тощо; Тугар Вовк – зрада, багатство, нажива, хитрість, обмін тощо; Бурунда – влада, нажива, ворог, безжалісність, жорстокість тощо; кітловина – план, вихід, порятунок тощо.Уже за такою міні-картою можна побачити, що відображені всі ключові моменти розділу. До того ж у ході перетворення міні-карти на ментальну карту учні матимуть можливість доосмислити прочитаний фрагмент твору, виявити певні нюанси.

 Простежимо, як виглядатиме міні-карта пам‘яті під час осмислення учнями провідних рис вдачі персонажа в ході підготовки до усної чи письмової характеристики героя. Зупинимося на постаті Захара Беркута.

   Познайомившись з образом мудрого ватажка тухольської громади, учні, як правило, не залишаються байдужими до цього повчального образу, обираючи саме його для детальної характеристики. Спочатку, приступаючи до роботи, пригадаємо базові питання Як? / Коли? / Де? / Чому? / Що? / Хто? / Який?,відповідь на які допоможе зорієнтуватися з ключовими образами:

Хто? – Захар Беркут.
Де? – Карпати, селище Тухля.
Коли? – ХІІІ століття.
Що? – очолює,піклується, обмірковує, вирішує, радить тощо.
Чому? – ватажок, мудрість, старість, досвід.
Який? – мудрий, вірний, турботливий, мужній, справедливий, чесний тощо.

При складанні цієї міні-карти пам‘яті ключовим образом, зрозуміло, буде Захар Беркут. Основними ідеями – категорії, що утворилися під час відповіді на базові питання.

     Робота вчителя на уроках української літератури при вивченні поетичних творів ускладнюється тим, що лірика сприймається учнями складніше, аніж прозові твори, що дають можливість дітям стежити за певним розвитком подій у житті персонажів оповідань чи повістей. Свідченням цього можуть бути підсумкові уроки наприкінці року, коли учні пригадують все, що було вивчено за рік. Більшість із школярів з великими труднощами пригадують тематику й авторів вивчених поетичних творів. Тому складання ментальної карти, що викликає в уяві дитини певні асоціації і розвиває фантазію, є дуже корисною на подібних уроках.

Розглянемо процес складання міні-карти пам‘яті під час вивчення поезії Ліни Костенко «Крила».

Ключовим образом, зрозуміло, стануть крила.
На малюнку ми бачимо, що ключовий образ крил породжує певний ряд асоціацій, найважливішою серед яких є духовність, що втілена в образі храму й розташована в найвищій точці карти. Не менш важливими для людини проявами є творчість, до якої людина рухається через фантазію. Крила дарують людині радість і натхнення, які до того ж є взаємопов‘язаними між собою. Крила дають можливість створювати красу власними руками і помічати красу навколишнього світу, дарованого людині Богом

     Символічною може бути й назва твору, наприклад, назва автобіографічної повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять», де лебеді символізують плин життя, щасливе дитинство, чистоту, відродження.
Міні-карта пам‘яті, може бути складена на основі статті підручника, наприклад, ключовим образом, обираємо слово «символ».

Хоча на перший погляд ця міні-карта пам‘яті має досить хаотичне змалювання основних відомостей про символ, проте вона явно демонструє, що найголовніше сприйняття символу як певного умовного художнього образу дитиною досягнуто. Тому-то на ментальній міні-карті з‘явилися символи, наприклад, серце, про яке мова в статті не йшла, проте цей символ відомий дитині поза шкільною програмою, тому й виникла дана асоціація.