Зовнішня і внутрішня олітика Ярослава Мудрого, Володимира ВеликогоЗовнішня і внутрішня олітика Ярослава Мудрого, Володимира ВеликогоЗовнішня і внутрішня олітика Ярослава Мудрого, Володимира ВеликогоЗовнішня і внутрішня олітика Ярослава Мудрого, Володимира ВеликогоЗовнішня і внутрішня олітика Ярослава Мудрого, Володимира Великого
Внутрішня політика: здійснив адміністративну, військову та релігійну реформи. Розпочав карбування власних монет. Розбудовував Київ, засновував нові міста. Для захисту від кочівників звів систему земляних валів. Запровадивши в 988 році християнство, зміцнив владу у державі та міжнародний авторитет Русі-України, сприяв розвитку культури.
Зовнішня політика: розширив кордони, здолавши опір в’ятичів, радимичів, ятвягів та підкоривши дулібів і білих хорватів. Приєднав Червенські міста. Задля мирних стосунків з іншими державами запровадив «шлюбну дипломатію».
Династична дипломатія – це явище, що передбачує шлюб між представниками правлячих династій, покликаний налагодити політичні відносини, закріпити союз, залагодити конфлікт або уникнути його. Шлюбна дипломатія була одним з основних способів закріплення угод та укладення політичних союзів в Київській Русі. Династичні шлюби укладались як для закріплення міжнародних угод, так і для заспокоєння внутрішніх міжусобиць між місцевими князями.
Зовнішня політика: отримавши при народженні ім’я Володимир — володар світу, — князь мріяв про підкорення нових земель. Розширення території Київської держави відбувалося за рахунок сусідніх племен та володінь інших держав. Вдалими були походи на дулібів та білих хорватів. Успішно здолав князь опір в’ятичів та радимичів, які піднімали повстання та відмовлялися платити данину. Підкоривши плем’я ятвягів (західнобалтійське плем’я), звів фортецю Берестя (нині місто Брест, Білорусь).
З 1019 по 1054 роки київський престол займав один з синів Володимира Великого – князь Ярослав, прозваний у народі Мудрим. Його політика була спрямована, в загальному, на культурний розвиток держави і освіченість народу.
Чимало діянь і перетворень зробив він. Зокрема, завдяки його старанням, Русь процвітала, як культурно, так і духовно.Прізвисько Мудрий князь заслужив завдяки як своїй любові і прагненню до освіти, так і тим, що він дійсно приймав мудрі рішення. А стосувалися вони і внутрішньополітичних питань, і відносин з іншими державами.Його дії самим позитивним чином позначилися як на міжнародних відносинах, так і на житті давньоруського суспільства. За час його правління київська земля стала найсильнішою серед інших князівств.
Впроваджуючи в народні маси християнство, Ярослав дбав про забезпечення народу духовною літературою і його освіченості. Відкривалися школи при церквах. Переводилися іноземні літописи, які послужили основою для підручників. Переводилася як духовна література, так і історична. Адже сам князь був людиною освіченою, грамотною. Спеціально для навчання церковній справі Ярославом була відкрита школа для хлопчиків вт Новгороді.
Розвивалося і містобудування. Чимало було зведено за роки правління князя соборів, храмів, монастирів і інших значущих архітектурних споруд. Крім того, формувався і свій індивідуальний культурний стиль Русі. За красою київські будівлі не поступалися візантійським і навіть перевершували їх.Засновував Ярослав і нові міста. До їх числа належать:Ярославль; Юріїв.
А що стосується міжнародних відносин, то і тут Ярослав намагався діяти мудро. Так, з метою зміцнення безпеки своїх земель, діяв він, в основному, мирними шляхами. Він всіляко зміцнював взаємини з сусідніми державами і князівствами, укладав мирні договори. Але, не обходилося, звичайно, і без завойовницьких походів, в результаті яких володіння князя розширювалися. Саме так було завдано рішучий удар по кочовим племенам печенігів, які розоряли руські князівства.
Ще однією особливістю його правління стало укладення династичних шлюбів. Сам він був одружений на дочці правителя Швеції. І діти його, наслідуючи приклад батька, так само укладали подібні союзи. Дочок своїх він сам видав заміж за іноземних принців.
Сини взяли в дружини принцес Візантії і Польщі. І, навіть сестра князя вступила в такий шлюб з польським королем. Звичайно ж, це сприяло зміцненню відносин з іншими державами.
Так само піднялася за час його правління Русь і на загальній міжнародній арені. Русь стала економічним і культурним центром. Крім цього, і в християнському світі зросло значення держави. Саме при Ярославі з’явився перший київський митрополит – Іларіон. Діяльність цієї людини, так само, принесла чимало плодів. Так, він боровся за незалежність київської єпархії від Константинополя.
Загалом, князь Ярослав Мудрий зробив величезний внесок в загальний розвиток Русі в багатьох сферах, підніс її значимість і вплив серед держав-сусідів. І, безперечно, при ньому Київська Русь процвітала. Величезний його внесок і в просвіту народу, і в розвиток християнства та культури.