Тема - Англія в ХІ-XV ст.

Мета уроку:

Навчальна:

• розкрити особливості розвитку Англії у ХІ–XV ст.;
• пояснити наслідки нормандського завоювання;
• охарактеризувати процес формування станово-представницької монархії;
• проаналізувати причини та наслідки Столітньої війни і Війни Троянд.

Розвивальна:

• формувати вміння аналізувати історичні джерела;
• розвивати навички встановлення причинно-наслідкових зв’язків;
• працювати з історичною картою.

Виховна:

• усвідомлення значення права та представницьких органів влади.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

1.Організаційий момент

Привітання, перевірка присутніх.

2.Актуалізація опорних знань

1. Що таке феодалізм?

Відповідь:

Феодалізм — це суспільний лад середньовіччя, що ґрунтувався на земельній власності феодалів та васально-ленних відносинах. Селяни були залежними від феодалів і сплачували ренту або відробляли панщину.

2. Хто такі васали та сеньйори?

Відповідь:

Сеньйор — великий землевласник, який надавав землю (феод) у користування.

Васал — феодал, що отримував землю від сеньйора і зобов’язувався служити йому (переважно військово).

 3. Які риси характерні для централізованої монархії?

Відповідь:

• сильна влада короля;
• єдина система управління;
• загальнодержавні податки;
• постійне військо;
• загальні закони для всієї країни.

4. Що таке станово-представницька монархія?

Відповідь: Це форма правління, за якої влада монарха обмежується станово-представницьким органом (парламентом, генеральними штатами тощо), до складу якого входять представники різних станів.

 5. Які стани існували в середньовічному суспільстві?

Відповідь:

• Духовенство
• Дворянство (феодали)
• Міщани
• Селяни

 6. Що таке парламент?

Відповідь: Парламент — це станово-представницький орган влади, який брав участь у прийнятті законів і встановленні податків. В Англії парламент почав формуватися у XIII ст.

3. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Сьогодні ми розпочинаємо вивчення теми, яка допоможе зрозуміти, як формувалася одна з найвпливовіших держав Європи — Англія.

Замисліться:

• Чи може король бути підпорядкований закону?
• Хто і коли вперше обмежив владу монарха?
• Чому саме в середньовічній Англії виник парламент?

У ХІ–XV століттях Англія пережила завоювання, громадянські війни, міжнародні конфлікти, але водночас саме тут було зроблено перші кроки до створення правової держави.

У 1215 році з’явився документ — Велика хартія вольностей, який проголосив принцип: навіть король підкоряється закону. А вже у XIII столітті почав формуватися парламент — орган, що представляв інтереси різних верств суспільства.

Отже, сьогодні ми спробуємо з’ясувати:

• як нормандське завоювання змінило Англію;
• чому королівська влада була обмежена;
• як виник парламент;
• які наслідки для країни мали війни XIV–XV ст.

Наприкінці уроку ви зможете відповісти на головне питання:
чому саме Англію вважають батьківщиною парламентаризму?

Працюємо активно, аналізуємо, робимо висновки — адже історія Англії цього періоду є прикладом того, як боротьба за владу поступово перетворилася на боротьбу за право.

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ   стр. 108

Чому Британські острови мають таку назву? Що вам відомо про розвиток Англії з попередніх параграфів? Де розташовано і як виникло герцогство Нормандія?

Відповідь - Британські острови названі на честь стародавніх племен бритів. До XI ст. Англія пройшла шлях від римської провінції до роздроблених англосаксонських королівств, об'єднаних пізніше, а централізована держава почала формуватися з 1066 року. Герцогство Нормандія, розташоване на півночі Франції, виникло у 911 році, коли нормани (вікінги) отримали ці землі від французького короля.

Основні факти:

Назва «Британські острови»: Походить від назви племен бритів, що населяли острів Велика Британія у давнину. Назва "Велика Британія" підкреслювала, що це територія, більша за Бретань у Франції.

Розвиток Англії (до XI ст.):

Спочатку заселена бритами, згодом — римська провінція.

Після відходу римлян (V ст.) — завоювання англами, саксами та ютами.

Утворення роздроблених англосаксонських королівств, які пізніше об'єдналися.

У XI столітті — Нормандське завоювання (1066), що прискорило централізацію.

Герцогство Нормандія:

Розташування: На півночі Франції, на березі Ла-Маншу.

Виникнення: Створене у 911 році, коли ватажок вікінгів (норманів) Роллон отримав землі у гирлі Сени від короля Франції Карла Простакуватого в обмін на захист від інших норманів.

ДОСЛІДІТЬ   стр. 108

В Англії централізована держава почала утворюватися в другій половині XI століття, тобто раніше, ніж у Франції. Висловіть припущення, чому і як це могло статися. Перевірте ваші здогадки, опрацьовуючи параграф.

Відповідь - Централізована держава в Англії почала утворюватися раніше, ніж у Франції (з другої половини XI ст.), переважно через нормандське завоювання 1066 року. Вільгельм Завойовник, захопивши країну, знищив стару англосаксонську знать, роздав землі своїм васалам, але примусив їх присягнути безпосередньо королю, що унеможливило феодальну роздробленість.

Чому і як це сталося (припущення та аналіз):

Наслідки завоювання (1066 р.): Вільгельм I Завойовник, ставши королем, конфіскував землі англосаксонських феодалів і передав їх нормандським баронам. Важливо, що він не давав їм суцільних володінь, а розпорошував їх по всій країні.

Пряма васальна залежність: На відміну від Франції, де діяв принцип «васал мого васала — не мій васал», в Англії після «Солсберійської присяги» всі феодали вважалися васалами короля.

«Книга Страшного суду» (1086 р.): Було проведено загальний перепис населення та майна, що дозволило королю точно знати свої доходи та податкові можливості кожного барона.

Сильна королівська влада: Королі (зокрема, Генріх II) запровадили військову та судову реформи: ввели «щитові гроші» для найму власної армії та створили королівські суди, що підпорядкували місцевих феодалів.

Отже, швидка централізація стала результатом завоювання, яке зруйнувало стару систему та дозволило встановити пряме підпорядкування феодалів королю.

4. Вивчення нового матеріалу

План

1. Хто такий Вільгельм Завойовник
2. Яким було правління Генрі II Плантагенета
3. Що таке Хартія вольностей і в чому її значення
4.  Яку війну називають «Війною троянд»

 

1. Хто такий Вільгельм Завойовник  стр. 109

ПОМІРКУЙТЕ

Як Вільгельму І Завойовнику вдалося посісти англійський престол? Які заходи він здійснив у внутрішній політиці та з якою метою?

Відповідь - Вільгельм I Завойовник посів англійський престол у 1066 році, вторгнувшись з Нормандії та здобувши перемогу над королем Гарольдом II у битві при Гастінгсі (14 жовтня 1066 р.). Він обґрунтував права на трон спадщиною від Едуарда Сповідника та коронувався 25 грудня 1066 р.. Основні заходи внутрішньої політики були спрямовані на централізацію влади, придушення опору та зміцнення феодалізму.

Основні заходи Вільгельма I Завойовника (1066–1087):

Конфіскація земель та роздача їх нормандцям: Більшість англосаксонської знаті було позбавлено володінь, які перейшли до його соратників-баронів.

Запровадження суворої феодальної ієрархії: Усі земельні власники стали васалами короля, що змусило їх бути йому вірними.

Будівництво замків: По всій країні, включно з лондонським Тауером, зводилися кам'яні фортеці для контролю над населенням.

«Книга Страшного суду» (1086): Проведення загального перепису земель, населення та майна для точного оподаткування.

Зміцнення королівської влади: Вільгельм посилив централізацію, зменшивши вплив великих феодалів.

Мета заходів: Створити міцну централізовану державу, унеможливити повстання англосаксів, забезпечити повний контроль над знаттю та фінансовими ресурсами королівства.

Розповідь вчителя

У другій половині X ст., після смерті англійського короля, герцог Нормандії Вільгельм заявив про свої претензії на англійський престол. Восени 1066 р. Вільгельм зібрав рицарів із різних країн Європи й висадився на півдні Британії. Долю Англії та її короля Гарольда було вирішено в битві біля Гастінгса.

ДОСЛІДІТЬ  стр. 109

1. До якої військової хитрості вдався Вільгельм, аби перемогти англів? Що визначило результат битви?

З «Великої історії Англії, або Хроніки від 1066 до 1259» (ХIII ст.)

Англи... піші, озброєні своїми двогострими сокирами, і, з’єднавши свої щити... утворили непроникну стіну... Гарольд — також піший стояв разом із братами біля свого прапора, щоб... нікому не спало на думку втікати...

Билися несамовито... Обидві сторони... не хотіли поступатися... Раптом з’явився Вільгельм і дав своєму війську сигнал до удаваної втечі. Побачивши це, англи розладнали свої щільні ряди і швидко погналися за втікачами... Нормандці, повернувши проти ворогів, напали на них і, зі свого боку, змусили втікати англів...

Утім, перемога не схилялася рішуче ні на один, ні на другий бік... Врешті-решт Гарольда було поранено стрілою в голову, і він упав на полі битви й тим надав перемогу нормандцям...

Невідомий художник кін. XVI — поч. XVII ст. Вільгельм І Завойовник

Відповідь -  Відповідь на запитання до джерела

1. До якої військової хитрості вдався Вільгельм, аби перемогти англів?

 

Герцог Нормандії Вільгельм Завойовник застосував удавану втечу.

Він наказав своєму війську зробити вигляд, що вони відступають з поля бою. Англосакси, порушивши щільний стрій («щитову стіну»), кинулися переслідувати нормандців. У цей момент нормандська кіннота розвернулася і атакувала розрізнені загони англів.

2. Що визначило результат битви?

• Вирішальними стали кілька чинників:
• застосування військової хитрості (удавана втеча);
• порушення англами бойового порядку;
• перевага нормандської кінноти над піхотою англосаксів;загибель англійського короля Гарольд II, який був смертельно поранений стрілою.

Саме смерть Гарольда зламала опір англійського війська і визначила перемогу нормандців у битві при Гастінгсі (1066 р.).

Висновок:  Перемогу нормандцям забезпечили не лише військова сила, а й тактична хитрість та втрата англійцями свого лідера.

2. Розпізнайте на гобелені англів і нормандців. Якою зброєю вони користувалися? Як наведені джерела доповнюють одне одного?  стр. 110

Фрагменти гобелена з Байо¹⁸

1. Кораблі нормандців

2. Зустріч саксів і нормандців на полі бою

3. Загибель Гарольда

Відповідь - Зброя нормандців:

Вони користувалися мечами, списами, луками і стрілами, сокирами, а також мали щити й захисні шоломи.

Бойовий човен:  Їхній човен називався драккар (довгий корабель вікінгів із прикрашеною носовою частиною).

Кількість воїнів на одному човні:  На одному кораблі зазвичай перебувало приблизно 40–60 воїнів (інколи більше, залежно від розміру судна).

Розповідь вчителя стр. 110-111

Після поразки Гарольда під Гастінгсом Лондон здався на милість переможцям. А нормандський герцог став королем Англії й увійшов в історію як Вільгельм І Завойовник (1066-1087 рр.).

Територію країни було поділено на дрібні графства, землі в яких роздали воїнам. Нормандці жорстоко придушували будь-які спроби опору місцевого населення. Вільгельм Завойовник увів посади шерифів — чиновників, відповідальних за збирання податків, яких призначав король. Згодом вони стали командувати місцевим військом й очолювати суд. Він наказав провести перепис населення, щоб уточнити кількість своїх підданих і розмір їхнього майна, яке обкладалося податком. Призначені королем переписувачі вимагали, щоб місцеві жителі говорили їм тільки правду, як на Страшному суді, тому матеріали перепису дістали назву «Книга Страшного суду».

¹⁸ Гобелен із Байо — настінний вишитий килим (0,5 м х 68,38 м), який зображує події, що передували завоюванню Англії нормандцями і власне завоювання; має пояснювальні написи (латиною). Є національним скарбом Франції.

Нормандське завоювання знаменувало новий етап у розвитку Англії. Насамперед нормандська верхівка розмовляла французькою, а місцеве населення — давньоанглійською, тож завойовники та завойовані не розуміли, а часом і ненавиділи одне одного.

Французьке походження правителів тісніше пов’язало Англію з континентальною Європою і заклало основу для суперництва із Францією, яке тривало протягом багатьох століть.

 

2. Яким було правління Генрі II Плантагенета  стр. 111

ПОМІРКУЙТЕ

Як Генрі II вдалося зміцнити королівську владу? Поміркуйте, як це вплинуло на подальший розвиток Англії.

Відповідь - Генрі II Плантагенет зміцнив королівську владу, провівши радикальні судову та військову реформи: запровадив «щитові гроші» для створення найманої армії, створив систему роз'їзних судів та започаткував суд присяжних. Це послабило феодалів, централізувало управління та заклало основи англійського загального права («Common Law»), перетворивши Англію на міцну централізовану державу.

Як Генрі II зміцнив королівську владу:

Судова реформа: Кожна вільна людина отримала право перенести справу з суду феодала до королівського суду. Королівські судді роз’їжджали країною, запроваджуючи єдині закони.

Військова реформа: Рицарі могли сплачувати «щитові гроші» замість особистої служби, що дозволило королю наймати армію, незалежну від васалів.

Зміцнення фінансів та адміністрації: Централізація доходів, залучення професійних управлінців.

Боротьба з церквою: Хоча Генрі II намагався підпорядкувати церкву і зазнав поразки у справі Томаса Бекета, загальна тенденція на обмеження незалежності магнатів була успішною.

Вплив на подальший розвиток Англії:

Формування "Common Law": Єдина судова система об'єднала країну, зробивши правосуддя незалежним від місцевих феодалів.

Централізація держави: Зменшення впливу баронів заклало підвалини для сильної монархії.

Економічний розвиток: Стабільність і єдина правова система сприяли розвитку торгівлі та міст.

Основа для демократії: Суд присяжних став початком залучення громадян до управління державою.

Політика Генрі II перетворила Англію на одну з найбільш централізованих держав Європи того часу, хоча величезні володіння Плантагенетів (Анжуйська імперія) вимагали постійної боротьби за збереження влади.

Розповідь вчителя стр. 111

У другій половині XII ст. англійський престол обіймав Генрі II Плантагенет¹⁹ (1154-1189 рр.). Він був талановитим правителем, мав гарну пам’ять і володів шістьма мовами, але спілкувався переважно латиною чи французькою. Був невибагливим у побуті, нехтував зручностями, маючи запальний характер, намагався поводитися стримано й розважливо. Завдяки вдалому одруженню мав великі земельні володіння не тільки в Англії, а й у Франції.

Генрі II Плантагенет. Портрет з ілюстрованої історії Британії видавництва Дж. Кассела. Поч. XX ст.

¹⁹ Прізвисько Плантагенет, що стало іменем нової династії, Генрі II успадкував від батька. Популярна версія пояснення значення «Плантагенет» стверджує: король прикрашав свій шолом квіткою однойменної рослини.

Історичний портрет Генрі II Плантагенета

Король Генріх II Плантагенет (1133-1189) увійшов в англійську історію як один із найвидатніших реформаторів. По-перше, він надавав привілеї містам, звідки отримував чималі кошти, дарунки і, що головне, підтримку проти бунтівних рицарів. По-друге, провів судову реформу, відповідно до якої за невелику доплату вільна людина могла перенести розгляд своєї справи із суду, який підлягав феодалові, в королівський. «Вибивання» зізнань, тобто тортури, скасували, натомість вину встановлювали присяжні. Відомо й про інші тодішні зміни. Скажімо, ввели «щитові гроші». Землевласників не зобов’язували воювати за межами їхніх володінь. Замість того вони вносили до королівської скарбниці певну плату, за котру наймали добре навчених військових, часто — із селян, які залюбки служили лучниками. Вдалим особистим і «державним» успіхом Генріха II Плантагенета виявився шлюб із Еленорою (Елеонорою) Аквітанською. Оскільки вона була єдиною спадкоємицею Аквітанії (історичної провінції на південному заході сучасної Франції), її землі, як посаг, перейшли чоловікові. Території англійської корони зросли в кілька разів і значно перевищували володіння французьких правителів.

Розповідь вчителя  стр. 111-112

Для зміцнення влади Генрі запровадив низку важливих реформ. Військова реформа полягала в частковому або навіть повному звільненні феодалів від військової служби. Натомість із них утримували спеціальний податок — «щитові гроші», на які король наймав армію, підпорядковану тільки йому. Завдяки цим змінам залежність короля від феодалів значно зменшилася.

Суть судової реформи полягала в тому, що кожна вільна людина могла за певну платню перенести розгляд своєї справи із суду феодала до суду короля. Розслідування в королівському суді проводили 12 місцевих жителів, які присягали на Біблії в тому, що чесно вестимуть справу. Відтак цей суд назвали судом присяжних. Так в Англії поступово складалося загальне право — єдині для всієї країни закони.

Робота з терміном стр. 112

Суд присяжних — суд, у якому беруть участь присяжні засідателі — люди, яких на певний час залучають до участі в розгляді судових справ.

 

3. Що таке Хартія вольностей і в чому її значення  стр. 112

ПОМІРКУЙТЕ

Які права закріпляла Велика хартія вольностей? У чому полягало її значення для сучасників?

Відповідь - Велика хартія вольностей (1215 р.) обмежила владу англійського короля, закріпивши права баронів, церкви, міст та вільних людей, зокрема право на справедливий суд (ст. 39) та заборону довільного оподаткування (ст. 12). Вона стала символом боротьби проти абсолютизму, заклавши основи конституціоналізму, принципи законності та недоторканності особи.

Основні права та положення, закріплені Хартією:

Особиста свобода та захист від свавілля: Жодна вільна людина не могла бути заарештована, ув'язнена, позбавлена майна чи вигнана без законного суду рівних або за законами країни.

Обмеження королівських податків: Король не мав права стягувати нові податки (щитові гроші) без згоди «Загальної ради королівства».

Права церкви та міст: Підтверджувалися давні привілеї церкви, а також права та вільні звичаї Лондона та інших міст.

Свобода торгівлі: Встановлювалися рівні права для купців (ст. 41).

Значення для сучасників (1215 р.):

Обмеження абсолютизму: Король Іоанн Безземельний був змушений підкоритися закону і баронам, що припинило його одноосібне свавілля.

Захист прав баронів: Документ захищав інтереси феодальної верхівки від надмірних вимог корони.

Контроль за королем: Створення ради з 25 баронів для контролю за виконанням Хартії.

Хоча Хартія спочатку захищала інтереси лише вільних людей (баронів, лицарів, купців), вона стала фундаментом для розвитку парламентської демократії та гарантій прав людини в Англії.

Документ, відомий як Велика хартія вольностей, підписав Іоанн Безземельний (1199-1216 рр.) — син Генрі II Плантагенета. Жоден із тогочасних хроністів не знайшов для нього доброго слова. Сучасники глузували з нього через те, що Генрі II обділив його під час розподілу спадку. До того ж унаслідок невдалої війни з Францією Іоанн утратив на континенті всі спадкові землі Плантагенетів. Тож Безземельним його прозвали не без підстав.

У 1215 р. барони змусили Іоанна Безземельного підписати грамоту — Велику хартію вольностей (Magna Carta), що гарантувала його підданим певні права та привілеї. Документ виготовили в кількох копіях, аби кожне графство отримало примірник з оригінальним підписом короля.

Нині Хартію вважають першим у Європі документом, що засвідчив основні права людини.

ДОСЛІДІТЬ стр. 113

1. На основі документа визначте права, закріплені Великою хартією вольностей. Відповіді запишіть у подану нижче таблицю в зошиті.

2. Випишіть статтю 39. Поясніть, у чому полягає принцип недоторканності особи, який сьогодні входить до конституцій демократичних держав.

 

Витяг із Великої хартії вольностей

1. По-перше, ми дали перед богом згоду і підтвердили цією хартією за нас та наших нащадків на віки, щоб англійська церква була вільною і повною мірою й недоторканністю володіла своїми правами і свободами.

12. Ані щитові гроші, ані будь-які інші платежі не повинні стягувати в нашому королівстві інакше, ніж за загальною радою королівства нашого...

13. Місто Лондон... всі інші міста, і бурги, і містечка, і порти мали всі свободи й вільні свої звичаї.

14. Щоби мати загальну раду королівства для призначення нових платежів чи обкладення щитовими грішми, ми накажемо скликати архиєпископів, єпископів, абатів, графів, старших баронів нашими листами кожного окремо...

20. Вільна людина буде штрафуватися за дрібний проступок відповідно до виду цього проступку, причому повинно залишатися недоторканним основне майно відповідача...

39. Жодна вільна людина не буде заарештована, ув’язнена, або позбавлена майна, або оголошена поза законом, або відправлена у вигнання інакше, ніж за законним вироком рівних цій людині та за законом країни.

41. Усі купці повинні мати право вільно й безпечно виїздити з Англії та в’їздити до неї, перебувати та їздити Англією, як суходолом, так і водою, для того щоб купувати і продавати без будь-яких незаконних мит, сплачуючи лише старовинні та справедливі, звичаєм установлені мита, за винятком воєнного часу...

61. Ми [король] створюємо гарантію, а саме: щоб барони обрали двадцять п’ять баронів із королівства, кого забажають, а ті повинні всіма силами охороняти і змушувати охороняти мир і вольності, які ми їм надали...

 

Стаття 39. Жодна вільна людина не буде заарештована або ув’язнена, або позбавлена володіння, або оголошена поза законом, або вигнана, або якимось [іншим] способом знедолена, і ми не підемо на неї... інакше, як за законним вироком рівних їй і за законами країни.

Ключові аспекти статті 39:

Заборона свавілля: Король не міг карати підданих без правових підстав.

Право на суд: Запровадження обов'язкового законного судочинства.

Рівність перед законом: Вирок мав виноситися "рівними" (лорда судили барони, вільного — вільні).

Захист свободи: Вона гарантувала, що свобода і власність не можуть бути відібрані без суду.

Ця стаття вважається фундаментом конституційного права та демократії, що заклала принцип правосуддя, відомий сьогодні як due process of law (належна правова процедура).

Це цікаво!

ВЕЛИКА ХАРТІЯ ВОЛЬНОСТЕЙ. Велика хартія вольностей (англійською — Magna Carta, або Big Mag) забороняла королю втручатися у церковні вибори. Ні «щитові гроші», ні інші платежі васалів він не міг тепер стягувати без згоди «загальної ради королівства», до якої належали барони.

Найважливішою в хартії була стаття 39, яка фактично захищала особисті та майнові права людини. Тоді таким правом могли користуватися лише барони.

Менше прав хартія дала іншим верствам населення. Зокрема, король і барони не могли вимагати від рицарів більших платежів, ніж було заведено. Усім вільним було обіцяно захист від сваволі королівських чиновників. Хартія підтвердила вже існуючі права Лондона та інших міст.

Щоб контролювати виконання хартії, з баронів обиралася «Рада 25-ти». Ця рада могла розпочати воєнні дії проти короля у разі порушення ним або його управлінцями умов угоди. Таким чином, король мав дотримуватися хартії під загрозою феодальної війни.

Таблиця стр. 114

Права, закріплені Великою хартією вольностей

1.Які права надавали церкві?

— Свобода церкви, недоторканність її прав і володінь.

2.Якими були права вільної людини?

— Захист від незаконного арешту, ув’язнення, вигнання чи позбавлення майна.

— Покарання лише за законним вироком суду.

— Штрафи відповідно до провини.

3.Якими були права загальної ради?

— Право давати згоду на встановлення нових податків.

— Участь у вирішенні державних фінансових питань.

4.Якими були права Лондона та інших міст?

— Збереження давніх свобод і звичаїв.

— Самоврядування.

5.Якими були права купців?

— Вільно й безпечно в’їжджати та виїжджати з країни.

— Вільно торгувати, сплачуючи законні мита.

6.Як стягувалися податки?

— Лише за згодою загальної ради королівства.

7.Як штрафували людину?

— Відповідно до тяжкості проступку.

— Без позбавлення основного майна.

ДОСЛІДІТЬ  стр. 114

Чому нині у Великій Британії зберігають пам’ять про підписання Великої хартії вольностей?

ВІДПОВІДЬ - Велика Британія береже пам’ять про Велику хартію вольностей (1215) як фундамент своєї демократії, верховенства права та прав людини. Цей документ уперше обмежив сваволю монарха, затвердив право на справедливий суд і заклав основи парламентської системи. Його принципи вважаються основою свободи та правової держави.

Основні причини вшанування:

Основа демократії та прав людини: Хартія вважається першою «неписаною» конституцією Англії, що заклала основи прав людини та обмежила владу короля, зробивши його об'єктом права.

Верховенство права: Вона зафіксувала принцип, що ніхто (навіть монарх) не стоїть вище закону, гарантуючи захист від свавілля влади.

Історична та культурна спадщина: Оригінали Хартії зберігаються у Британській бібліотеці та соборах як національне надбання.

Символ свобод: 15 червня (День Хартії) щорічно нагадує про історичну перемогу баронів над Іоанном Безземельним, що гарантувала права підданих.

Міжнародне значення: Принципи документа стали основою для демократичних утворень у всьому світі, включаючи Конституцію США.

Пам'ять про Хартію підтримується на найвищому рівні, наприклад, через участь королівської родини в урочистостях у Раннімеді, де документ було підписано.

Іоанн підписує хартію в оточенні єпископів, ченців і баронів. Барельєф на будівлі Верховного суду Великої Британії

У другій половині XIII ст. Англія пережила війну між прихильниками обмеження влади короля та військами монарха. Армія баронів, містян і рицарів під проводом графа Симона де Монфора здобула перемогу над військом короля. У 1265 р. Монфор, аби мати підтримку населення, уперше скликав парламент — зібрання, куди ввійшли барони, вище духівництво та по два представники від графств і великих міст.

4. Яку війну називають «Війною троянд»   стр. 115

ПОМІРКУЙТЕ

Які були причини й наслідки війни Червоної та Білої троянд?

Відповідь - Війна Червоної та Білої троянд (1455–1486) — це тривала громадянська війна в Англії між династіями Ланкастерів і Йорків за престол. Причинами стали слабка влада Генріха VI, поразка в Столітній війні та амбіції знаті. Наслідком стало знищення старої аристократії, встановлення династії Тюдорів, закладення основ абсолютизму.

Причини війни (1455–1485):

Династична суперечка: Боротьба за владу між двома гілками династії Плантагенетів — Ланкастерами (червона троянда) та Йорками (біла троянда), які обидві мали права на трон.

Слабкість влади: Король Генріх VI (Ланкастер) був психічно хворим і нездатним управляти країною, потрапивши під вплив невмілих радників.

Поразка в Столітній війні: Завершення війни з Францією (1453) призвело до втрати майже всіх володінь, що викликало невдоволення знаті, яка втратила доходи.

Амбіції знаті: Багато феодалів мали власні армії та прагнули посилити свій вплив за рахунок королівської влади.

Наслідки війни:

Прихід Тюдорів: Війна завершилася перемогою Генріха Тюдора (Генріха VII), який об'єднав обидві династії через шлюб з Єлизаветою Йоркською.

Знищення старої аристократії: Майже вся родова знать, яка вела родовід від норманів, загинула або була репресована.

Абсолютизм: Послаблення феодалів призвело до встановлення міцної централізованої влади короля, що ознаменувало перехід до держави нового типу.

Втрата символів: Сварка між Ланкастерами та Йорками припинилася, а символом нової династії Тюдорів стала об'єднана біло-червона троянда.

Війна, що тривала близько 30 років, суттєво змінила структуру англійського суспільства та політичний устрій.

Розповідь вчителя стр. 115

Після Столітньої війни до Англії повернулися тисячі розчарованих вояків, для яких війна була справою життя. Незабаром почалася кровопролитна боротьба за владу, яку вели два впливові феодальні роди Ланкастерів та Йорків. За родовими емблемами суперників ця війна отримала назву війни Червоної та Білої троянд (1455-1486 рр.). Незважаючи на романтичну назву, це було надзвичайно жорстоке і виснажливе протистояння, у якому ані Ланкастери, ані Йорки не досягли бажаного. Перемогу здобув Генрі VII Тюдор, далекий родич Ланкастерів. Завдяки династичному шлюбу Генрі VII замирився з прибічниками Йорків і поєднав у своєму гербі обидві троянди — червону й білу. Генрі VII примусив аристократів розпустити свої загони і зруйнував замки непокірних феодалів. У війні загинуло багато знатних родів, і Генрі VII ввів до парламенту особисто відданих йому людей. Так до влади прийшла нова династія Тюдорів, яка правила Англією до початку XVII ст.

ДОСЛІДІТЬ

Знайдіть на карті (с. 104) володіння Ланкастерів і Йорків. Доберіть синоніми до поняття «Війна троянд».

Відповідь- 1. Володіння Ланкастерів і Йорків (за картою)

Ланкастери (червона троянда) — їхні володіння розташовані переважно в центральній і північній частині Англії, навколо міста Ланкастер.

Йорки (біла троянда) — володіння знаходилися на півночі та північному сході Англії, навколо міста Йорк.

(На карті вони позначені різними кольорами: червоною і білою трояндами.)

2. Синоніми до поняття «Війна троянд»

династична війна

міжусобна війна

громадянська війна в Англії

боротьба за англійський престол

війна між Ланкастерами і Йорками.

5. Закріплення вивченого матеріалу

 Тестові завдання

1. У якому році відбулося нормандське завоювання Англії?

а) 1215 р.
б) 1066 р.
в) 1337 р.
г) 1455 р.

Відповідь: б) 1066 р.

2. Хто очолив нормандське військо?

а) Генріх II Плантагенет
б) Вільгельм Завойовник
в) Іоанн Безземельний
г) Генріх VII Тюдор

Відповідь: б) Вільгельм Завойовник.

3. Який документ обмежив владу короля в 1215 р.?

а) Білль про права
б) Конституція
в) Велика хартія вольностей
г) Судебник

Відповідь: в) Велика хартія вольностей.

4. Який орган влади сформувався в Англії у XIII ст.?

а) Генеральні штати
б) Сейм
в) Кортеси
г) Парламент

Відповідь: г) Парламент.

 

 Встановіть відповідність

Подія	Наслідок
1. Нормандське завоювання	А. Початок династії Тюдорів
2. Велика хартія вольностей	Б. Обмеження влади короля
3. Війна Троянд	В. Централізація держави

Правильна відповідь:
1 – В
2 – Б
3 – А

 

3. Завдання «Причина – наслідок»

1. Чому було підписано Велику хартію вольностей?

Відповідь: Через невдоволення баронів політикою короля, зловживаннями владою та надмірними податками.

2. Який наслідок мала Столітня війна для Англії?

Відповідь: Поразка у війні, послаблення феодалів, загострення внутрішньої боротьби.

Робота з поняттями

Поясніть терміни:

• Феодалізм — суспільний лад, заснований на земельній власності та васальних відносинах.
• Парламент — станово-представницький орган влади.
• Станово-представницька монархія — форма правління, за якої влада короля обмежена представницьким органом.

Питання підвищеної складності

1. Доведіть, що у XIII–XV ст. в Англії сформувалася станово-представницька монархія.

Зразок відповіді:
Влада короля була обмежена Великою хартією вольностей, податки запроваджувалися за згодою парламенту, представники станів брали участь у державному управлінні.

 

Історичний диктант (з відповідями)

1. Нормандське завоювання відбулося у 1066 році.
2. Переможцем у битві при Гастінгсі став Вільгельм Завойовник.
3. Документ 1215 року називається Велика хартія вольностей.
4. Перший парламент було скликано у 1265 році.
5. Столітня війна тривала з 1337 по 1453 рік.
6. Війна Червоної і Білої троянд завершилася у 1485 році.

Завдання «Так чи ні»

1. Велика хартія вольностей повністю ліквідувала владу короля.
   Ні. Вона лише обмежила її.
2. Парламент складався з Палати лордів і Палати громад.
   Так.
3. Столітня війна завершилася перемогою Англії.
   Ні.
4. Після Війни Троянд до влади прийшла династія Тюдорів.
   Так.

Завдання «Знайди помилку»

1. Нормандське завоювання відбулося у 1215 році.
2. Велика хартія вольностей гарантувала необмежену владу короля.
3. Столітня війна тривала 10 років.

Правильні варіанти:
1 — 1066 рік.
2 — Хартія обмежувала владу короля.
3 — Війна тривала 116 років (1337–1453).

Аналітичне завдання

Поясніть, чому саме в Англії виник парламент раніше, ніж у багатьох інших країнах Європи.

Зразок відповіді:

Через боротьбу баронів із королем за обмеження його влади, необхідність погодження податків та сильну традицію феодальних рад.

 

Заключне слово вчителя

Сьогодні ми простежили, як упродовж ХІ–XV століть Англія пройшла складний шлях від завоювання до формування станово-представницької монархії.

Нормандське завоювання зміцнило королівську владу, але вже у XIII столітті вона була обмежена законом. Підписання Велика хартія вольностей стало першим кроком до утвердження принципу: навіть монарх підкоряється праву. Виникнення парламенту започаткувало традицію представництва різних станів у владі.

Попри тяжкі випробування — Столітню війну та Війну Троянд — країна змогла зберегти державність і закласти основи майбутнього розвитку. Саме в цей період формуються ті політичні традиції, які згодом вплинуть на розвиток європейської демократії.

Отже, історія Англії ХІ–XV ст. — це приклад того, як боротьба за владу поступово переростає у боротьбу за закон і права.

Дякую за активну роботу на уроці. На наступному занятті ми продовжимо досліджувати розвиток країн Західної Європи в пізньому Середньовіччі.

Оцінювання

6.Домашнє завдання

Опрацювати &17-18, виконати завдання 4, 5, 6 з рубрики "Перевір себе" на стр. 115