Тема - Османська імперія

Тема – Османська   імперія

Мета уроку:

• сформувати уявлення учнів про виникнення та розвиток Османської імперії;
• пояснити причини її могутності;
• ознайомити з правлінням Осман I та Мехмед II Завойовник;
• розвивати вміння працювати з історичною картою та джерелами.

Тип уроку : вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

1. Організаційний етап

Привітання, перевірка відсутніх.

2. Актуалізація опорних знань

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ    стр. 155

Що таке іслам? Де він виник? Під час вивчення яких тем ви вже згадували Османську імперію? У зв’язку з якими подіями?

Відповідь - 1. Що таке іслам?

Іслам — це одна з найбільших світових релігій. Її засновником вважають пророка Мухаммед. Послідовників ісламу називають мусульманами. Священна книга мусульман — Коран.

2. Де виник іслам?

Іслам виник у VII столітті на Аравійському півострові, у місті Мекка (сучасна Саудівська Аравія).

3. Під час вивчення яких тем ви вже згадували Османську імперію?

Османська імперія згадується під час вивчення таких тем:

• історія Візантійська імперія;
• історія Середньовічної Європи;
• боротьба за Балкани.

4. У зв’язку з якими подіями?

Османська імперія згадується у зв’язку з такими подіями:

Падіння Константинополя у 1453 році;

завоювання османами територій Візантії та Балкан;

перетворення Константинополь на столицю Османської імперії.

ДОСЛІДІТЬ   стр. 155

1299 р. один із тюркських вождів — Осман — проголосив себе султаном нової держави. Так розпочалася історія Османської імперії, яка проіснувала до початку XX ст. Яку інформацію щодо розвитку цієї держави протягом XIV-XV ст. містить карта?

Відповідь - Карта показує таку інформацію про розвиток Османська імперія у XIV–XV ст.:

1. Розширення території держави. Османи поступово захоплювали землі в Мала Азія та на Балканський півострів.
2. Напрямки завойовницьких походів османських військ.
3. Підкорені міста і території, які раніше належали Візантійська імперія та іншим державам.
4. Завоювання столиці Візантії — міста Константинополь у 1453 р., що стало подією Падіння Константинополя.
5. Перетворення Константинополя на столицю Османської імперії (майбутній Стамбул).

Отже, карта показує швидке зростання та посилення Османської імперії в XIV–XV ст., а також її завоювання в Європі й Азії.

Бесіда

1. Яку релігію сповідують багато народів Близького Сходу?
   Багато народів Близького Сходу сповідують Іслам — одну з найбільших світових релігій.
2. Хто був засновником ісламу?
   Засновником ісламу вважають пророка Мухаммед.
3. Як називається священна книга мусульман?
   Священна книга мусульман — Коран.
4. Де виник іслам?
   Іслам виник у VII столітті на Аравійському півострові, у місті Мекка.
5. Яку державу називали спадкоємицею Римської імперії у Середньовіччі?
   Такою державою була Візантійська імперія.
6. Як називалася столиця Візантійської імперії?
   Столицею було місто Константинополь.
7. Де розташовані Балканський півострів і Мала Азія?
   Балканський півострів знаходиться у Південно-Східній Європі, а Мала Азія — у Західній Азії.
8. Яку важливу подію, пов’язану з Константинополем, ви знаєте?
   У 1453 році відбулося Падіння Константинополя, коли місто захопили османські турки.
9. Яка держава утворилася наприкінці XIII століття в Малій Азії?
   Там виникла Османська імперія, заснована тюркським вождем Осман I.
10. Чому Константинополь мав велике значення?
    Місто було важливим торговельним і стратегічним центром між Європою та Азією.

Висновок:
Ослаблення Візантійська імперія сприяло посиленню Османська імперія, яка поступово стала однією з наймогутніших держав Середньовіччя

3.Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

У Середньовіччі на межі Європи й Азії виникла нова могутня держава — Османська імперія. Вона швидко зміцніла та почала завойовувати нові території. Османські правителі створили сильну армію і поступово підкорили значну частину Південно-Східної Європи та Малої Азії.

Однією з найважливіших подій стало Падіння Константинополя у 1453 році, коли війська султана Мехмед II Завойовник захопили столицю Візантійська імперія — місто Константинополь. Ця подія змінила хід історії Європи та Сходу.

Сьогодні на уроці ми дізнаємося:

• як виникла Османська імперія;
• як вона розширювала свої території;
• чому стала однією з наймогутніших держав свого часу.

Спробуємо з’ясувати, у чому полягала сила Османської імперії та як її виникнення вплинуло на історію Європи і світу

Робота з картою (з відповідями)

Учні працюють з історичною картою Османська імперія у XIV–XV ст. і відповідають на запитання.

 

1. Де виникла Османська держава?

Османська держава виникла на території Мала Азія.

2. У якому напрямку розширювалася Османська імперія?

Вона розширювалася на захід — на Балканський півострів, а також на південь і схід.

3. Які держави знаходилися на Балканському півострові?

Там розташовувалися Візантійська імперія, а також інші балканські держави (Сербія, Болгарія).

4. Яке місто було столицею Візантійської імперії?

Столицею було місто Константинополь.

5. Яка важлива подія відбулася у 1453 році?

У 1453 році відбулося Падіння Константинополя, коли османи захопили місто.

6. Які моря омивали територію Османської імперії?

Територію омивали Чорне море, Середземне море та Егейське море.

Висновок:
Карта показує, що Османська імперія швидко розширювала свої території та стала однією з найсильніших держав того часу.

Робота з картою: облога Константинополя (з відповідями)

Учні розглядають карту Османська імперія у XIV–XV ст., особливо події 1453 року.

Запитання та відповіді:

1. Де розташовувався Константинополь?
   Місто знаходилось на території Візантійська імперія, на стратегічному перешийку між Європою та Азією — Константинополь.
2. Які війська брали участь в облозі міста?
   Облогу проводила армія Османської імперії під керівництвом султана Мехмед II Завойовник.
3. Які стратегічні елементи показано на карті під час облоги?
   • Місця розташування османських військ і кораблів;
   • Стіну міста та укріплення Візантії;
   • Шляхи підходу османів із суші і моря.
4. Який результат облоги?
   В результаті облоги у 1453 році відбулося **Падіння Константинополя — місто було захоплене османами.
5. Що змінилось після захоплення Константинополя?
   • Місто стало столицею Османської імперії (Стамбул);
   • Османська держава посилилась як потужна імперія;
   • Контроль над торговельними шляхами між Європою і Азією.

Висновок:
Карта показує, що облога Константинополя була ключовою подією у формуванні могутності Османська імперія і змінила баланс сил у Східній Європі та Середземномор’ї.

4.Вивчення нового матеріалу

План

1. Утворення Османської імперії

 2.  Як османські султани завоювали величезні території в Європі та Азії

3.  Османська імперія за Мехмеда II

4.  Якою була культура Османської імперії епохи середньовіччя

 

1. Утворення Османської імперії

ПОМІРКУЙТЕ  стр. 156

Працюючи в парах, складіть 2-3 запитання до тексту. Обговоріть запитання та відповіді на них у класі.

Відповідь - Запитання та відповіді до тексту

1. Питання: Що означає слово «тюрк» і коли вперше з’явилася назва «Туреччина»?

Відповідь: Слово «тюрк» означає сильний або міцний. Назва «Туреччина» вперше була вжита автором хроніки хрестоносців у XII ст. щодо земель, захоплених тюркськими племенами в Малій Азії.

2. Питання: Хто був засновником Османської держави і яку територію він захопив?

Відповідь: Засновником був Осман I (1258–1324 рр.). Він захопив частину території Візантійська імперія, скориставшись її ослабленням.

3. Питання: Що таке яничари і як формувався цей корпус?

Відповідь: Яничари — це спеціальний піхотний корпус Османської держави, який проіснував до XIX ст. Хлопчиків-християн брали в полон з малих років, навертали в іслам і змінювали їхні імена на турецькі.

Розповідь вчителя  стр. 157

Слово «тюрк» означає сильний або міцний, а слово «Туреччина» вперше було вжито автором однієї із хронік хрестоносців у XII ст. щодо земель, захоплених тюркськими племенами в Малій Азії. Зародком могутньої імперії стало невелике князівство, яким правив Осман (1258-1324 рр.), засновник майбутньої імперії. У ході його завоювань починає формуватися нова держава. Від імені цього правителя походить не лише назва Османської держави, а й найменування єдиної династії та народу — турки-османи.

Осман проявив себе як сміливий воїн та енергійний лідер. Вдало скориставшись сусідством з ослабленою Візантією, він захопив частину її території. Із часом правителі Османської держави отримали титул султана. За наступників Османа було створено військо яничарів, яке проіснувало до XIX ст. Це був спеціальний піхотний корпус, сформований із хлопчиків-християн, яких малими взяли в полон. їх навертали в іслам, водночас їхні імена змінювали на турецькі.

Осман І. Мініатюра XVI ст.

ДОСЛІДІТЬ   стр. 157

За допомогою документа дайте відповіді на запитання. Як виховували яничарів? Чому вони ставали надійною охороною султана?

З популярного твору «Пригоди» чеського письменника-гуманіста Вацлава Братислава з Митровиць (XVI ст.)

Яничарів набирають із дітей тих християнських народів, які живуть під турецькою владою... Найкращих беруть на службу до турецького султана, решту розбирають паші (високі урядовці) та інші турецькі начальники... Коли їм минає 20 років... — усіх їх доправляють до Стамбула. Тут найміцніших і суворих записують у молодші яничари й віддають під командування старших. Під їхнім наглядом молоді вчаться стріляти, рубати шаблями, кидати списи, перескакувати канави, лазити на стіни й виконувати всяку роботу, яку їм дасть старший...

У бою чи під час штурму (фортеці) вони йдуть попереду, намагаючись проявити себе... З усіх турецьких солдат вони найбезжалісніші до християн.

Відповідь - 1. Як виховували яничарів?

Яничарів набирали з дітей-християн, які жили під турецькою владою.

Найміцніших і найсильніших відбирали для служби султану.

 

Їх навчали під керівництвом старших яничарів:

• стріляти, рубати шаблями, кидати списи;
• перескакувати канави, лазити на стіни;
• виконувати різну роботу, яку доручав старший.

Молодих виховували суворо, дисципліна і навчання були дуже жорсткими.

2. Чому вони ставали надійною охороною султана?

Яничари були спеціально виховані для служби султану з малих років.

Вони навчалися військової справи та проявляли сміливість у боях і штурмах фортець.

Старші наставники суворо контролювали їх, формуючи дисциплінованих і відданих воїнів.

Завдяки жорсткій підготовці та відданості султану вони ставали надійною та ефективною охороною правителя.

 

2. Як османські султани завоювали величезні території в Європі та Азії стр. 158

ПОМІРКУЙТЕ  стр. 158

Чому османам вдалося завоювати таку величезну територію? Назвіть країни, чиї юнаки-невільники могли служити у війську яничарів.

Відповідь – 1. Чому османам вдалося завоювати таку величезну територію?

Османи мали сильну централізовану владу на чолі з султаном.

Вони використовували добре організовану армію, зокрема яничарів, які були дисциплінованими та відданими султану.

Османи майстерно користувалися слабкістю сусідніх держав, зокрема Візантійська імперія, і проводили швидкі завойовницькі походи.

Вони мали сильну військову та адміністративну систему, що дозволяло контролювати завойовані території.

 

2. Назвіть країни, чиї юнаки-невільники могли служити у війську яничарів:

Юнаків для яничарського корпусу набирали серед християн, які жили під османською владою, зокрема:

• Болгарія
• Сербія
• Греція
• Румунія (Валахія та Молдова)
• інші балканські землі.

Таким чином, яничари складалися з молодих хлопців різних народів Балканського півострова, яких виховували суворо для служби султану.

Розповідь вчителя стр. 158-159

У XIV ст. війська Османської держави, захопивши значні території Візантійської імперії, рушили на Балкани, проти Болгарії та Сербії. У Сербії на цей час загострилися князівські міжусобиці, які ослаблювали країну. У 1389 р. долю Балкан вирішила битва на Косовому полі. Турецьким військам Мурада І протистояла союзна армія сербів і боснійців на чолі із сербським королем Лазарем. Балканських воїнів підтримували добровольці-християни з Албанії, Польщі й Угорщини.

Попри мужність і героїзм сербів, добре озброєне та підготовлене військо султана завдало слов’янам нищівної поразки. Сербія визнала залежність від Османської імперії. Наприкінці XIV ст. повністю втратила незалежність і Болгарія. Європейські правителі, занепокоєні посиленням Османської імперії, організували хрестовий похід проти неї, але він був невдалим.

Та на початку XV ст. турки-османи й самі зазнали спустошливої навали: їх атакували війська жорстокого середньоазійського завойовника Тимура (Тамерлана). Розоривши державу османів, Тимур повернувся до Середньої Азії.

ДОСЛІДІТЬ   стр. 158

Які вимоги висунув султан Мурад І до сербського правителя Лазаря?

З НАРОДНОЇ СЕРБСЬКОЇ ПІСНІ

Ой ти, Лазар-цар, владико сербів,

Не бувало, та й не може бути

Двох владик над одною землею...

Присилай мені ключі й подать, —

Золоті ключі від міст великих,

За сім літ пришли ти данину з народу.

Коли ж так зробити не захочеш,

То приходь на Косово з військами,

Ми поділимо там шаблями землю.

Відповідь -  1. Які вимоги висунув султан Мурад І до сербського правителя Лазаря?

• Султан вимагав підкоритися його владі, бо «не може бути двох владик над одною землею».
• Лазар мав надіслати ключі від міст і данину з народу протягом семи років.
• Якщо Лазар відмовиться, султан погрожував війною: прийти на Косово з військами і «поділити землю шаблями».

Короткий висновок:
Султан Мурад І ставив Лазарю умову покори або війни, тобто вибір між мирним підпорядкуванням із даниною або військовим конфліктом.

Владислав Тительбах. Король Лазар. XIX ст.

Султан Мурад. Середньовічна мініатюра

 

3. Османська імперія за Мехмеда II   стр.  159

ПОМІРКУЙТЕ   стр.  159

Як Мехмед II перетворив Османську імперію на впливову державу тогочасного світу? Використовуючи карту (стр. 156), назвіть території, завойовані ним у XV ст.

Відповідь - 1. Як Мехмед II перетворив Османську імперію на впливову державу тогочасного світу?

Захопив Константинополь у 1453 році, зробивши його столицею імперії (Стамбул).

Використовував сильну централізовану владу султана, підкорюючи підлеглі князівства та міста.

Створив організовану та дисципліновану армію, зокрема яничарів, що робило військову силу Османів ефективною.

Впровадив адміністративні реформи, які дозволяли контролювати великі території.

Його завоювання забезпечили контроль над важливими торговельними шляхами між Європою та Азією.

2. Території, завойовані Мехмедом II у XV ст. (за картою, стр. 156):

• Константинополь (столиця Візантійської імперії)
• Частина Балканського півострова (Сербія, частини Болгарії, Албанія)
• Критські та інші прибережні райони Східного Середземномор’я
• Значні частини території Малої Азії, що зміцнювало внутрішній контроль Османської імперії

Висновок:

Завоювання Мехмеда II, зміцнення армії та централізоване управління зробили Османську імперію однією з найвпливовіших держав XV ст., яка контролювала важливі торговельні шляхи та великі території у Європі та Азії.

Джентіле Белліні. Портрет Мехмеда II. XVI ст.

Розповідь вчителя  стр. 159

Нове піднесення Османської держави почалося за Мехмеда II. Він був всебічно обдарованою людиною, знав п’ять мов, зокрема арабську, грецьку, давньоєврейську, латину, вивчав західну культуру, захоплювався математикою та астрономією і під керівництвом візантійських учених досліджував праці грецьких філософів. Водночас це була вкрай жорстока й підступна людина, яка не гребувала ніякими засобами для досягнення мети.

З юності султан мріяв захопити Константинополь — зробити те, чого не вдавалося жодному з турецьких правителів. Він наказав побудувати міцні облогові машини, без яких подолати укріплення міста було неможливо. Крім того, за чотири місяці на європейському березі протоки Босфор було збудовано фортецю, яка перекрила доступ до міста з моря. Легенда розповідає, що коли посли візантійського імператора Константина XI зажадали ліквідації фортеці, Мехмед II їм відповів: «Я можу робити все, що завгодно. Обидва береги Босфору належать мені: той східний — тому, що на ньому живуть османи, а цей західний — тому, що ви не вмієте його захищати». Для остаточного штурму Константинополя Мехмед зібрав більш ніж 100-тисячне військо й великий флот. Захисників міста було всього сім тисяч. Майже два місяці тривала його облога. Лише у травні 1453 р. місто було взято. А напередодні вирішального штурму відбувся останній молебень у Софійському соборі, який невдовзі турки перетворили на мечеть.

ДОСЛІДІТЬ   стр. 160

Використовуючи різні джерела: ілюстрацію, документ, картосхему (стр. 156), опишіть штурм Константинополя та його наслідки.

Візантійський  історик Михайло Дука про останній день штурму Константинополя

Військове щастя вже схилялось на бік турків... Вони ж, немов стрімкі орли, безперешкодно приставляли драбини і піднімались на стіну. І тоді всі жінки й чоловіки, ченці й черниці побігли до церкви, несучи на руках дітей своїх, залишаючи домівки всякому, хто бажав увійти...

Відповідь - Штурм Константинополя та його наслідки

1. Опис штурму (за свідченням Михайла Дуки):

• Війська султана Мехмед II Завойовник оточили місто.
• Турки безперешкодно приставляли драбини до стін та піднімалися на них, наче “стрімкі орли”.
• Мешканці міста — жінки, чоловіки, ченці й черниці — у паніці бігли до церкви, беручи з собою дітей, покидаючи свої домівки.
• Місто активно оборонялося, але сили були нерівні, і військове щастя схилялося на бік османів.

2. Використання картосхеми та ілюстрацій:

• Карта (стр. 156) показує, що турецькі війська підійшли з західного і східного напрямків, блокуючи всі шляхи відступу.
• Ілюстрації зображують штурм стін і напад османських військ, а також паніку мешканців Константинополя.
• Карта також показує стратегічне розташування міста на перешийку між Європою та Азією, що робило його цінним завоюванням.

3. Наслідки штурму:

• 1453 рік — падіння Константинополя (Падіння Константинополя).
• Місто стало столицею Османської імперії — Стамбул.
• Османи контролювали важливі торговельні шляхи між Європою та Азією, що збільшило їхню політичну та економічну могутність.
• Візантійська імперія припинила існування як держава.

Висновок:
Штурм Константинополя поєднав стратегічну військову майстерність османів, сміливість їхньої армії та організовану централізовану владу. Падіння міста стало ключовою подією світової історії XV ст., змінивши баланс сил у Східній Європі та Середземномор’ї..

Обстріл важкої артилерії. Фрагмент діорами «Взяття Константинополя в 1453 р.». Стамбул, Туреччина

Розповідь вчителя   стр. 160-161

Мехмед II зробив Константинополь столицею Османської імперії, але змінив назву міста на Стамбул (Істанбул). Мехмед відновив значення міста, заохочуючи переселення сюди представників різних народів. Особливу увагу він приділяв розвитку промисловості і торгівлі, надаючи купцям і ремісникам значні податкові пільги. За його наказом було модернізовано та збудовано акведуки, мости, каналізацію.

Унаслідок завоювань наприкінці XV ст. Османська імперія володіла землями колишньої Візантії, Малої Азії, Сербії та Болгарії. У 1478 р. васальну залежність від Туреччини визнало Кримське ханство.

Народи Османської імперії зазнавали жорстокого гноблення з боку завойовників. Усі немусульмани сплачували подушний податок, змушені були безоплатно працювати на будівництві фортець, доріг, мостів і мечетей, їм заборонялося їздити верхи, носити зброю, займатися адміністративною та військовою діяльністю.

Османська імперія, утворена в епоху середньовіччя, проіснувала до 1922 р. Її наступницею є Турецька Республіка.

ДОСЛІДІТЬ  стр. 161

Покажіть на карті (стр. 156) основні напрямки походів турків-османів, територію Османської імперії в різні періоди середньовіччя. Назвіть народи, що входили до складу імперії. Які релігії вони сповідували?

Відповідь - Основні напрямки походів турків-османів та територія імперії

1. Основні напрямки походів турків-османів:

На захід — Балканський півострів (Сербія, Болгарія, Греція).

На південь — Мала Азія та прибережні райони Східного Середземномор’я.

На схід і південний схід — території сучасної Сирії та Іраку.

Поступові завоювання підпорядковували міста та фортеці, а також контроль над торговельними шляхами.

2. Територія Османської імперії в різні періоди середньовіччя:

XIV ст. — Мала Азія та невеликі частини Балканського півострова.

XV ст. — Підкорено Константинополь (Стамбул), значні території Балкан, узбережжя Середземного моря.

XVI ст. — Максимальне розширення: Південна Європа, Північна Африка, Мала Азія, Близький Схід.

3. Народи, що входили до складу імперії:

Турки-османи (основний народ і правляча династія)

•      Греки
•      Серби
•      Болгари
•      Вірмени
•      Араби
•      Албанці

Інші балканські та близькосхідні народи.

4. Релігії, які вони сповідували:

Іслам — основна релігія турків-османів та частини арабів.

Православ’я — греки, болгари, серби, вірмени (частково).

Католицизм — частина албанців та хорватів.

Іудаїзм — невелика громада євреїв у містах-центрах.

Висновок: Карта показує, що Османська імперія швидко розширювала території завдяки добре організованій армії, централізованій владі султанів і гнучкій політиці щодо підкорених народів. Імперія була багатонаціональною і багаторелігійною, що впливало на її культуру та внутрішнє управління.

 

4. Якою була культура Османської імперії епохи середньовіччя  стр. 161

ПОМІРКУЙТЕ  стр. 161

Оцініть внесок Османської імперії у світову духовну спадщину.

Відповідь – Внесок Османської імперії у світову духовну спадщину

Архітектура та містобудування

Османи створили величні мечеті, палаци, медресе та громадські будівлі.

Приклад: Сулейманіє мечеть та Топкапи Сарай.

Розвивали планування міст: водопостачання, ринки, караван-сараї.

Внесли у світову архітектуру поєднання східних та візантійських традицій.

Мистецтво та декоративне ремесло

Османська імперія славилася керамікою, мозаїками, мініатюрами, тканинами та килимами.

Турецькі килими та посуд (наприклад, із Ізніка) мали світове визнання.

Література та наука

Розвивали літературу на турецькій, арабській та перській мовах, включно з поезією та історичними хроніками.

Османські вчені внесли свій вклад у математику, астрономію, медицину та географію, зберігаючи й перекладаючи давньогрецькі та арабські знання.

Релігійна спадщина

Османська імперія поширювала ісламську культуру та освіту, створюючи медресе та бібліотеки.

Формувалася система толерантності: християни та юдеї мали певні права у складі імперії, що дозволяло зберігати культурну різноманітність.

 

Музика та культурні традиції

Османи зберегли та розвивали традиційну східну музику, яку впливали на музичну культуру Близького Сходу та Європи.

Фестивалі, церемонії та релігійні свята стали частиною культурної спадщини.

Висновок:  Османська імперія залишила багатий слід у світовій культурі, поєднавши східні традиції, ісламську релігію та середземноморську культуру. Її архітектура, мистецтво, наука та релігійна освіта продовжують впливати на сучасний світ

Розповідь вчителя стр. 161-162

На чолі Османської імперії стояв султан, наділений необмеженою владою. Він правив за допомогою міністрів і чиновників, першим з-поміж яких був великий візир, що керував радою — диваном. Мехмед II започаткував Порту — центральний уряд країни. Він упорядкував звід світських законів держави — Канун (від назви візантійського законодавства — Канон). Для просування державною службою знатність роду вже не мала вирішального значення.

Важливу роль в Османській державі відігравало мусульманське духівництво, на чолі якого стояв головний муфтій. Без його підпису видані султаном накази вважалися недійсними. Водночас Мехмед II затвердив православного (грецького) і вірменського патріархів та іудейського головного рабина в Константинополі, які мали не тільки церковну, а й судову владу.

Розвиток держави потребував освічених людей, тож Мехмед II активно розвивав шкільництво. За його наказом у Стамбулі відкривалися школи — медресе, де учнів навчали основ ісламу, граматики, логіки, астрономії, права.

Протягом багатьох століть на територіях, що увійшли до Османської імперії, жили різні народи зі своїми культурами. Тут переплелися духовні, ремісничі, торговельні традиції еллінів, персів, римлян та інших народів. Це відобразилось в архітектурі османського середньовіччя. Мечеті й мавзолеї, палацові й ринкові споруди, прикрашені мармуром, різьбленням із каменю, дерева й металу, оздоблені шедеврами образотворчого та прикладного мистецтва, і досі дивують.

ДОСЛІДІТЬ  стр. 162

1. Опишіть середньовічні пам’ятки Османської імперії. Назвіть ту з них, яка об’єднує стародавній світ і середньовіччя. Порівняйте архітектуру Європи та Османської імперії.

1. Ворота Адріана. Анталія

2. Мавзолей Шарафеддина. Конья

Відповідь -  Середньовічні пам’ятки Османської імперії

1. Ворота Адріана, Анталія

• Побудовані у II ст. н.е. на честь візиту римського імператора Адріана.
• Ця пам’ятка об’єднує стародавній світ і середньовіччя, адже Османи зберегли її та використовували як частину міських укріплень.
• Ворота демонструють класичні елементи римської архітектури: арки, колони, декоративні фризи.

2. Мавзолей Шарафеддина, Конья

• Середньовічна османська гробниця XII–XIII ст.
• Вражає куполоподібною конструкцією, декоративною кладкою та скульптурними елементами.
• Використовувався для поховання видатних діячів та духовних лідерів.

Ознака	Османська імперія	Європа (середньовіччя)
Основні будівлі	Мечеті, палаци, мавзолеї, медресе	Кафедральні собори, замки, монастирі
Куполи та форми	Куполи, мінарети, арки, круглі куполи	Готичні шпилі, стрілчасті арки, башти
Матеріали	Камінь, цегла, кераміка	Камінь, дерево, вітражі
Декор	Геометричні та арабескові орнаменти, мозаїки	Рельєфи, скульптури святих, вітражі
Призначення	Релігійне, поховальне, адміністративне	Релігійне, оборонне, житлове

Висновок:

• Ворота Адріана — приклад того, як османи поєднували спадщину стародавнього світу зі своєю середньовічною архітектурою.
• Османська архітектура відрізнялася від європейської поєднанням куполів, мінаретів та декоративних орнаментів, у той час як європейська — стрілчасті арки, шпилі та скульптурний декор.
• Обидві архітектури відображають культурні та релігійні традиції своїх народів, але мають різні стилістичні рішення та функції.

3. Мечеть Аладдина. Конья

4. Зелена мечеть, інтер’єр. Бурса

Відповідь -  3. Мечеть Аладдина, Конья

• Побудована у XIII ст. за правління султана Ала ад-Діна Кей-Кубада I.
• Основні архітектурні особливості: куполи, аркові портали, мінарет.
• Використовувалася як релігійний та громадський центр.
• Символізує ранню османську архітектурну традицію з поєднанням релігійної функції та декоративності.

4. Зелена мечеть, інтер’єр, Бурса

• XV ст., знаменита внутрішньою обробкою кахлями зеленого та бірюзового кольорів.
• Декоративне мистецтво включає геометричні орнаменти, каліграфію та мозаїки.
• Внутрішній простір демонструє поєднання релігійної функції з художньою вишуканістю, характерною для Османської імперії.

Висновок:

• Мечеть Аладдина та Зелена мечеть демонструють розвиток ісламської архітектури Османської імперії.
• Ворота Адріана зберігають спадщину стародавнього світу, а мечеті — середньовічну традицію Османів.
• Османська архітектура вирізняється куполами, мінаретами та декоративним оздобленням, на відміну від європейської готики зі стрілчастими арками та шпилями.

2. Побудований ще у 1478 році палац Топкапи — один із найбільших і найстаріших палаців у світі, що зберігся до наших днів. Яку інформацію про політичний та економічний розвиток імперії можна здобути з аналізу зображень цієї пам’ятки? Які досягнення мистецтва відображають деталі інтер’єрів палацу?

1. Стіни в палаці Топкапи

2. Кімната в палаці Топкапи

3. Покої султанської родини

Відповідь -  Палац Топкапи (1478 р.) — політичний, економічний та мистецький аспект

1. Політичний розвиток імперії (за аналізом палацу):

Палац був столицею султанів Османської імперії, що демонструє централізацію влади.

Наявність окремих покоїв для султанської родини та адміністративних приміщень свідчить про організовану систему управління.

Палац мав стіни та ворота, що підкреслює військову та політичну обороноздатність.

2. Економічний розвиток імперії (за аналізом палацу):

Великі площі, багаті інтер’єри та численні зали свідчать про значні економічні ресурси імперії.

Палац розташовувався стратегічно в Стамбулі, контрольованому над важливими торговельними шляхами між Європою та Азією.

Наявність спеціальних приміщень для скарбниці, дарів та адміністративних записів відображає розвинену фінансову систему та торгівлю.

3. Мистецькі досягнення (деталі інтер’єрів):

Стіни палацу Топкапи прикрашені мозаїками, кахлями, арабесками та різьбленням по дереву.

Кімнати в палаці демонструють тонку роботу із текстилем, декоративні вітражі та розпис стелі.

Покої султанської родини мають багаті тканини, золоте оздоблення, інкрустації та предмети декоративного мистецтва.

Все це свідчить про високий рівень османського декоративного мистецтва, архітектури та ремесел XV–XVI ст.

Висновок: Палац Топкапи — не лише символ політичної та економічної могутності Османської імперії, а й центр мистецтва та культури, де архітектура, інтер’єр та декоративні деталі відображають високий рівень османської цивілізації.

3. З тих давніх часів і до сьогодні доволі популярними є байки й анекдотичні оповідання про Ходжу Насреддіна. Прочитайте одну з них: які риси характеру висміює Ходжа Насреддін?   Стр. 163

З анекдотів про Ходжу Насреддіна

Ходжу запросили на званий обід. Він одягнув старе вбрання, і ніхто не звертав на нього увагу. Тоді Ходжа тихенько побіг додому, одягнувся в пишний одяг, зверху накинув ще шубу й повернувся до столу. Ходжу шанобливо зустріли й посадили за стіл почесних гостей. Пропонуючи йому смачні страви, господар пригощав Ходжу: «Будь ласка, Ходжо, скуштуйте!» А Ходжа, підтягуючи шубу до страви, каже: «Прошу, шубко!» «Що ти робиш, Ходжо?» — здивувалися гості. «Раз шана шубі, то нехай шуба і їсть», — заявив Ходжа Насреддін.

Пам’ятник Ходжі Насреддіну в Бухарі. Узбекистан

Відповідь - Риси характеру Ходжі Насреддіна

Гумор та дотепність

Ходжа уміє використовувати гру слів та несподівані ситуації, щоб показати абсурдність поведінки оточуючих.

Приклад: фраза «Раз шана шубі, то нехай шуба і їсть» — смішна і водночас критична до надмірного формалізму та лицемірства.

Кмітливість і винахідливість

Він швидко реагує на ситуацію та знаходить нестандартний вихід із неї, показуючи іронію щодо суспільних правил.

Критика лицемірства та показності

Через жарт про шубу Ходжа висміює тих, хто цінує не людину, а її зовнішній вигляд чи статусний одяг.

Народна мудрість

Байки і анекдоти про Ходжу показують поєднання гумору з моральним уроком, роблячи його персонажа улюбленим серед простих людей.

Висновок: Ходжа Насреддін — це кмітливий і дотепний персонаж, який висміює показну поведінку, лицемірство та надмірну важливість статусу, при цьому використовуючи гру слів та абсурдні ситуації, що робить його анекдоти зрозумілими та популярними до сьогодні.

4.Використовуючи схему, поясніть, чому кожна із зазначених культур вплинула на духовний розвиток Османської імперії  стр.   164

Відповідь -  Арабська – вплинула через поширення ісламу, релігійних традицій, науки та писемності.

Антична – дала філософські знання, елементи освіти, мистецтва та науки Давньої Греції і Риму.

Перська – вплинула на літературу, поезію, придворну культуру та мистецтво.

Візантійська – передала традиції архітектури, мистецтва, державного управління та християнської культури.

5.Закріплення вивченого матеріалу

1. Заповніть таблицю “Османська імперія”

Питання	Відповідь
Засновник імперії	Осман I
Роки   існування	1299 – початок XX ст.
Столиця після  1453 р.	Стамбул
Військовий корпус для служби султана	Яничари
Основні  народи  імперії	Турки-османи, греки, болгари, серби, араби, албанці, вірмени
Основна релігія	Іслам (основна), православ’я, католицизм, іудаїзм (меншини)

2.Виберіть правильну відповідь  (тест)

1. Яничари набиралися з:
   а) дітей турків
   б) дітей християнських народів, підкорених Османами
   в) дітей з усієї Європи

Відповідь - б) дітей християнських народів, підкорених Османами

2. Хто завоював Константинополь у 1453 р.?
   а) Осман I
   б) Мехмед II
   в) Мурад І

Відповідь - б) Мехмед II

3. Що відображає інтер’єр Зеленої мечеті в Бурсі?
   а) Військову могутність
   б) Декоративне мистецтво та релігійну функцію
   в) Адміністративну систему

Відповідь - б) Декоративне мистецтво та релігійну функцію

4. Письмові відповіді

1.Коли була заснована Османська імперія і хто її засновник?

Заснована у 1299 р., засновник — Осман I.

2.Які досягнення Мехмеда II зробили Османську імперію впливовою державою?

Завоював Константинополь у 1453 р., зробив його столицею імперії

Контролював торговельні шляхи між Європою та Азією.

Поширив владу Османів на Балкани та Малу Азію.

3.Як формувалися яничари та чому вони були надійною охороною султана?

Набиралися з християнських дітей, яких брали у полон, навертали в іслам, змінювали імена.

Виховувалися суворо, навчалися бойовим мистецтвам.

Служили султану вірно та беззаперечно, бо залежали від нього.

4.Основні народи Османської імперії і їхні релігії:

• Турки-османи — іслам
• Греки, болгари, серби — православ’я
• Араби — іслам
• Вірмени, католицькі меншини — християнство
• євреї — іудаїзм

5.Відомі архітектурні пам’ятки Османської імперії і відмінності від європейських:

Мечеть Аладдина (Конья), Зелена мечеть (Бурса), Палац Топкапи (Стамбул), Мавзолей Шарафеддина (Конья)

5.                   Робота з картою (стр. 156)

1.                   Території Османської імперії у XIV–XV ст.:

• Мала Азія, частина Балкан, узбережжя Середземного моря

2.                   Основні напрямки завоювань османів:

• На захід: Балкани (Сербія, Болгарія, Греція)
• На південь: Мала Азія, Сирія
• На схід: території сучасного Іраку

3.                   Території, захоплені Мехмедом II:

• Константинополь (Стамбул), частини Балкан, узбережжя Середземного моря

4.                   Країни, юнаки яких служили у яничарах:

• Сербія, Болгарія, Греція, Валахія, Молдова та інші балканські землі

 

6.  Послідовність подій

а) Осман I проголошує себе султаном
б) Завоювання Константинополя Мехмедом II
в) Створення корпусу яничарів
г) Будівництво палацу Топкапи

Правильна послідовність: а → в → б → г

7.Запитання на відповідь одним словом/фразою

1. Хто проголосив себе султаном Османської держави у 1299 р.?
   Відповідь: Осман I
2. Який титул отримали правителі Османської імперії після Османа?
   Відповідь: Султан
3. Який корпус війська існував у Османській імперії до XIX ст.?
   Відповідь: Яничари
4. Яке місто стало столицею Османської імперії після завоювання у 1453 р.?
   Відповідь: Константинополь (Стамбул)

8.Питання на встановлення відповідності

Подія	Рік/особа
Заснування Османської держави	?
Завоювання Константинополя	?
Створення корпусу яничарів	?
Побудова палацу Топкапи

 

Відповіді

• Заснування Османської держави — 1299 р., Осман I
• Завоювання Константинополя — 1453 р., Мехмед II
• Створення корпусу яничарів — XV ст.
• Побудова палацу Топкапи — 1478 р.

9. Коротка письмова відповідь / аналіз джерела

1. Як Ходжа Насреддін висміює людські слабкості?
   Відповідь: Показну поведінку, лицемірство, надмірне значення одягу та статусу
2. Які релігії сповідували народи Османської імперії?
   Відповідь: Іслам (турки), православ’я (греки, болгари, серби), католицизм, іудаїзм
3. Назвіть основні архітектурні пам’ятки Османської імперії.
   Відповідь: Мечеть Аладдина (Конья), Зелена мечеть (Бурса), Ворота Адріана (Анталія), Мавзолей Шарафеддина (Конья), Палац Топкапи (Стамбул)

10.Робота з картою

1. Основні напрямки походів османів у XIV–XV ст.:
   Відповідь: на захід — Балкани; на південь — Мала Азія та узбережжя Середземного моря; на схід — території Сирії та Іраку
2. Території, завойовані Мехмедом II:
   Відповідь: Константинополь (Стамбул), Балкани, прибережні райони Середземного моря
3. Країни, юнаки яких служили у яничарах:
   Відповідь: Сербія, Болгарія, Греція, Валахія, Молдова

Загальний  висновок

Діти, сьогодні ми дізналися багато цікавого про Османську імперію — її заснування, могутніх правителів, військо яничарів, завоювання Константинополя та культурну спадщину.

Ця імперія показує нам, як сила, організація та мудре керівництво допомагають державі розвиватися і залишати слід у історії. Водночас ми побачили, що культура і мистецтво завжди йшли поруч із політичною та військовою могутністю — мечеті, палаци, народні байки і легенди зберігають мудрість і традиції тих часів.

Пам’ятайте, історія не лише про битви та завоювання, а й про людей, їхню творчість, звичаї та знання. Вивчаючи минуле, ми краще розуміємо сучасний світ і цінуємо культурну спадщину, яку залишили великі держави, як Османська імперія.

Тож бережімо історію, поважаймо культуру різних народів і не забуваймо уроків минулого.

6.Домашнє завдання

Опрацювати &24 , виконати завдання   5, 6  з рубрики "Перевір себе"    на стр. 164