ТЕМА 15 ( НМТ) Українські землі у складі Російської імперії в 2 пол. ХІХ ст.

Тема 15. Українські землі у складі Російської імперії у другій

     половині ХІХ ст.

Кримська війна (1853-1856 рр.)

Причини                                                     Привід

  прагнення Російської імперї                                                            

 поширити вплив  на Балкани

 та Чорне море.                                                              вимога Олександра І зробити      

Російську імперію покровителькою

                                                                                   усіх православних в

 Османській імперії (відмова султана).

Сторони конфлікту

коаліція (Османська імперія, Англія, Франція);

Російська імперія.

Під час Кримської війни (1853-1856 рр.) відбулися два повстання

« Київська козаччина» 1855 р.                                   «Похід у Таврію за волею» 1856р.

  Поштовхом до її початку став                                    чутки про те, що в Криму

   царський маніфест                                      дарують землю і дарують волю. 

 про створення державного ополчення.                    Придушене царськими військами.

 За чутками, усі, хто долучився до

 ополчення отримували свободу,

 ополчення переросло в повстання.

Поразка Російської імперії у Кримській війні 1853—1856 рр. стала причиною глибокої кризи всього режиму. Олександр ІІ змушений провести ряд реформ.

Реформи Олександра ІІ

Економічний розвиток Наддніпрянської України

У 60-80-х роках завершується промисловий переворот (тобто перехід від мануфактури з її ручною працею до машинної індустрії).

Донбас мав поклади кам’яного вугілля;  Кривбас — залізної руди;  Правобережжя – цукрові заводи Найвідоміші українські підприємці — Терещенки, Харитоненки, Яхненки, Алчевські ; засилля іноземного капіталу (німецький, англійський); формування великих промислово-торгівельних центрів: Одеса, Київ, Харків, Катеринослав;  Україна посідала перше місце у хлібному експорті Росії .

Суспільно-політичний розвиток

Громади – непартійні об’єднання української інтелігенції другої половини ХІХ ст., які займалися просвітницькою діяльністю: вивчали українську мову, історію та культуру, організовували недільні школи й гуртки, видавали літературу.

Мета: підвищення культурно-освітнього рівня українського народу.

1859 р. – у Петербурзі колишні члени Кирило-Мефодіївського братства: Т.Шевченко, М.Костомаров, В.Білозерський, П.Куліш організували першу українську Громаду.

У 1861-1862 рр. вони випускали журнал «Основа» - перший український журнал в Російській імперії.

Культурно-просвітницька діяльність: відкриття недільних шкіл, видання художньої і наукової літератури, вивчення української історії та мови.

Пізніше Громади виникли у Харкові, Чернігові, Полтаві, Одесі.

                                                               1860-70-рр. – Київська громада («Стара громада») – була найбільшою і найвпливовішою громадою 60–70-х рр.

засновник - В. Антонович

Друкований орган: 1873–1875 рр. газета «Кіевскій телеграфъ» (критикували державну політику).

1863-1864 р. відбувається масове польське національно-визвольне повстання проти Російської імперії – це найбільше польське повстання, що знайшло підтримку міжнародної громадськості.Масової підтримки в Україні повстання не отримало (на боці поляків воювали українські загони А. Потебні, А. Красовського). Повстання придушила Російська імперія.

Хлопоманство - український національний рух, що відроджувався, захопив не тільки українців, а навіть частину молоді з польських або спольщених шляхетських родин Правобережної України, сумління яких мучило усвідомлення того, що їх діди-прадіди упродовж століть гнобили українське селянство, і які вирішили зблизитися і прислужити народу.  Цю групу на чолі з Володимиром Антоновичем називали хлопоманами (походить від слова холоп — образлива назва польських панів українських селян), хоча самі вони себе називали українофілами.

Вони перейшли з католицької віри в православну, носили український національний одяг, співали українських пісень, свідомо дотримувалися народних звичаїв і не цуралися селянського товариства.

Валуєвський циркуляр 1863 року -таємне розпорядження міністра внутрішніх справ Російської імперії Петра Валуєва про призупинення видання значної частини книг, написаних «малоросійською», тобто українською мовою. Згідно з указом заборонялась публікація релігійних, учбових і освітніх книг, однак дозволялась публікація художньої літератури. Офіційна російська влада заперечувала існування окремого українського народу, української культури, мови тощо .

«Південно-Західний відділ Російського географічного товариства»

1873 – 1876 рр.

Займався вивченням України — південно-західних земель імперії. Члени відділу проводили статистичні, географічні, історичні, етнографічні та лінгвістичні дослідження. Став осередком діяльності українофілів, через що був закритий російською владою.

 Павло Чубинський  відомий вчений-етнограф, поет і журналіст, юрист, активний діяч українського національного руху , активний учасник.

Емський указ - 1876 р.документ, виданий Емський указ (у м. Емськ) російським імператором Олександром ІІ, який заборонив: друкувати книги українською; ставити українські театральні вистави; викладати українською; перекладати українською; ввозити українську літературу.

Розвиток громадівського руху в 1870-90-х рр.

Виїхавши за кордон, Михайло Драгоманов став видавати журнал «Громада» (1878— 1879 pp., 1882 р.) у Женеві. В основі  запропонованої програми лежали принципи: демократизм (надання громадянам демократичних прав і свобод та організація влади на демократичних засадах); федералізм (надання українцям в складі Росії автономних прав і запровадження громадського самоврядування); культурництво (визвольна боротьба повинна вестися виключно просвітницькими мирними методами); еволюційність (уникати радикальних змін, а віддавати перевагу поступовому розвитку); європеїзм (орієнтація України в своєму розвитку на Європу).

«БРАТСТВО ТАРАСІВЦІВ» - 1891-1893 рр.

це таємна політична організація, створена в Полтаві 1891 р. Її учасники дали клятву в Каневі на могилі Т. Шевченка, де присяглися всіма засобами поширювати серед українців його ідеї. Мета: здобуття державної незалежності України. Члени братства: І. Липа, М. Міхновський, Б. Грінченко. 1893 р. - братство розгромлене поліцією .

*******************

 У 1897 р. на нелегальному з'їзді всіх громад було утворено Загальноукраїнську безпартійну організацію (ЗУБО) на чолі з О. Кониським. та В. Антоновичем. Вона поставила мету: згуртувати всіх українських діячів в одному об'єднанні. 

  Ісмаїл Гаспринський - кримськотатарський   письменник, педагог, культурний та громадсько-політичний діяч. Засновник пантюркізму.  Пропагандист сучасних ідей серед кримських татар та загалом тюрко-мусульманського світу, модернізатор їхньої традиційної ісламської культури^{.Мер Бахчисарая.}