Тема: «Адміністративно-територіальний устрій Лівобережної Гетьманщини».

Історія України 9 клас                                                                                    20.10.2022

Тема: «Адміністративно-територіальний устрій Лівобережної Гетьманщини».

Завдання: записати число, класна робота та виділений текст. Опрацювати матеріал.

Лівобережна Гетьманщина – це Лівобережні українські землі і місто Київ з приміською зоною. На Гетьманщину поширилася влада центральних установ Московської держави. Поряд з цим Лівобережна Україна зберегла окреме козацьке самоврядування, військо, суд, податкову систему, митні кордони і, таким чином, користувалася широкою автономією. Гетьманщина мала визначену територію. Кордони Гетьманщини визначалися Зборівським трактатом, Андрусівським перемир'ям. Бахчисарайським договором, трактатом про "Вічний мир".

Адміністративно-територіальний   устрій  Гетьманщини.

Лівобережна Гетьманщина поділялася на полки, які були військовими й адміністративно-територіальними одиницями. На Лівобережжі у 60-х роках XVII ст. було 10 полків.

Резиденціями гетьмана були Чигирин, Гадяч, Батурин, Глухів.

Між царським урядом і гетьманом укладалися спеціальні Статті (умови), які визначали гетьманські права і компетенцію.

Гетьманські клейноди — відзнаки й атрибути влади (булава, бунчук, прапор (корогва) і печать) — вручав цар.

• Які повноваження виконував гетьман? (Головнокомандувач, очолював верховне законодавство, суд, адміністративне управління, від його імені здійснювалися міжнародні відносини, видавав універсали, був верховним розпорядником державної землі).

Заходи гетьманів щодо захисту державних інтересів Гетьманщини.

• Захищаючи державні інтереси Гетьманщини, гетьмани прагнули зберегти й розширити рамки української державності

•  Турбувалися про стабільність і правопорядок.

• Намагалися забезпечувати сприятливі умови для життя й господарювання кожного суспільного стану Гетьманщини, «захищати права і вольності».

• У відносинах із сусідніми державами й союзниками гетьман мав обороняти Україну. Він виступав гарантом її територіальної цілісності. Гетьмани аж ніяк не бажали, щоб з їхніми іменами пов’язували зміни на гірше.

   За гетьманування Д. Многогрішного частково було відновлено автономію Лівобережжя, яку втратив гетьман І. Брюховецький.

Д. Многогрішний наполіг на виведенні з деяких міст України московських залог.

За Глухівським договором 1669 р. він добився згоди московського уряду, що воєводи залишаться тільки в п'ятьох містах і що їм буде заборонено втручатися у справи місцевого населення.

Многогрішний намагався захищати інтереси України, прагнув об'єднати українські землі під однією гетьманською булавою. Виступаючи проти рішень Андрусівського договору, він домігся, щоб Київ із передмістями залишився у складі Лівобережної України.

Прагнув реалізувати свої мрії про самостійність України гетьман І. Самойлович.

Проте обидва гетьмани (Д. Многогрішний та І. Самойлович) стали жертвами московської політики.

Політика козацької старшини й української шляхти лише руйнувала державний лад в Україні.

Московський уряд наприкінці XVII ст. здійснював тотальний наступ на автономні права Лівобережної України.

Козацтво — провідний стан українського суспільства. Поділялося на: городових козаків (що мешкали в містах, селах, хуторах), низових (запорізьких) козаків і козацьку старшину.

Козацтво перетворилося на привілейований стан. Воно несло військову службу і звільнялося від податків, отримало право вільно оселятися в містах і селах, могло вільно займатися ремеслом, торгівлею, промислами.

За козацтвом закріплювалося право власності на землю.

Українська шляхта дедалі більше зливалася з козацькою старшиною внаслідок отримання козацьких прав і привілеїв.

Селяни — найбільш численна верства тогочасного українського суспільства. За часів Гетьманщини мали особисту свободу, право змінювати місце проживання, вступати до козацького стану.

Православне духівництво було привілейованим станом Гетьманщини, православ’я мало статус державної релігії.

Міщани отримали право вільно володіти землями, займатися ремеслами, промислами, торгівлею. Їх становище визначалось царськими грамотами й нормами магдебурзького права.

Домашнє завдання: створіть хмаринку слів з даної теми у вигляді корогви.

(малюємо прапор, а в ньому записуємо слова з даної теми, наприклад: бунчук, старшина,козак, Многогрішний і т.д.)