Тема. Дикорослі рослини рідного краю

Природознавство

Урок 48

 

Тема. Дикорослі рослини рідного краю

Мета: ознайомити учнів із дикорослими рослинами рідного краю; учити називати їх; розвивати вміння визначати головне в навчальному матеріалі; показати багатство і красу рослинного світу; виховувати бережливе ставлення до природи.

Хід уроку

I. Організаційний  момент
••   Вправа «Погода»

• Яка зараз пора року?
• Який місяць?
• Яке число?
• Тепло чи холодно надворі?
• Який стан неба?
• Яка температура повітря?
• Чи були сьогодні протягом дня опади?

II. Повідомлення теми і мети уроку

- Сьогодні ми ознайомимося з дикорослими рослинами нашого краю, зі значущістю рослин в житті людини.

III. Вивчення нового матеріалу
1. Значення рослин у житті людини

- Які рослини годують людину? (Яблуня, пшениця, ка­пуста )

- Які рослини одягають людей? (Льон, бавовна...)

- Які рослини лікують людей? (Мати-й-мачуха, звіробій, бе­реза... )

- Які рослини дають багато корисних речей - меблі, паливо, будівельні матеріали? (Дуб сосна...)

- Людина взаємопов'язана з рослинним світом. Одні рослини людина саджає сама, доглядає за ними, збирає урожай, використо­вує в їжу. А є рослини, які ростуть самі по собі   незалежно від людини. Це дикорослі рослини. До них належать і дерева, і кущі, і трав'янисті рослини.

- Наведіть приклади дикорослих рослин. (Відповіді дітей.)

- Багатий рослинний світ нашого краю. А як ви вважаєте, чи може людина існувати без дикорослих рослин? Яким є їх значення? (Відповіді дітей.)

2. Робота над загадками

— Відгадайте, про яку рослину йдеться?

• На просторах поля золотого
Сині зірочки тремтять.

Мов шматочки неба голубого,

Виграють, виблискують, горять. (Волошки)

- З чим порівнюють квіти волошок?

Волошки називають бур'янами. Вони не приносять користі людині й заважають рости хлібу. Але все-таки вони улюблені в на­роді. Ці квіти чарівні, сині як небо, багато хто збирає, з них плетуть вінки.

• Живе один батько і тисячі синів має.

Всім шапки справляє, а собі не має. (Дуб і жолуді)

• Має гарні жовті вічка й фіолетову спідничку.

Запах ніжний і духмяний

Наповняє ліс весняний. (Фіалка)

• На дереві гойдається,

Жупан колючий має,

На літо одягається,

А восени скидає. (Каштан)

• У зеленім кожушку, костяній сорочці

Я росту собі в ліску — всім зірвати хочеться. (Горіх)

• Сонечко в траві зійшло,
Усміхнулось, розцвіло,
Потім стало біле-біле

І за вітром полетіло. (Кульбаба)

• Квітка пишна, квітка гожа,
На троянду трішки схожа.
На кущах вона зростає.

Хто із вас цю квітку знає? (Шипшина)

• З води росте, на воді сидить, у воду дивиться. (Латаття)

• Де ростуть дуб і ліщина?
• Де ростуть конюшина і кульбаба?
• Де ростуть ряска і латаття біле?
• Де росте каштан?

••   Фізкультхвилинка

IV. Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів

1. Робота над загадками

• Котики-воркотики в мене на вікні.
Котики-воркотики — гості весняні.

(Вербові   котики)

• У вінку зеленолистім,
У червоному намисті
Видивляється у воду

На свою хорошу вроду. (Калина)

• Ці рослини здавна шанують в Україні. Назвіть із-поміж них дерево, кущ.
• Де росте верба?
• Чим вам подобається верба?
• Де росте калина?
• Для чого використовують плоди калини?

2. Розповідь учителя

1) Про калину.

— Народне прислів'я говорить: «Без верби і калини нема Укра­їни». Росте калина у лісах, гаях, дібровах, на узліссях — по всій Україні. її садять коло хати. Калина — неодмінний атрибут оселі українця.

 

ЛЕГЕНДА ПРО КАЛИНУ

Було це дуже давно. Налетіли на нашу землю турки і греків чи­мало. Головного їх воєводу-грека було поранено отруйною стрілою. Тому, хто його вилікує, пообіцяли нагороду, яку сам собі забажає. Але ніхто не міг. Тоді прийшла в табір дівчина в убогій одежі, але дуже красива. Звали її Пелагея. Вона пообіцяла вилікувати грека, але взамін він мусить поклястися, що більше не прийде на нашу землю. Так і сталося. Воєвода забрав її у Грецію, і була вона там ца­рівною трав. У Пелагеї була сестра Калина. Прощаючись із сестрою, Пелагея сказала: «Твоїм іменем, сестро, назву цю рослину, яку най­більше люблю, бо росте вона у наймальовничіших куточках, над чистими струмками, в гаях. Коли вона цвіте, то соловейко прослав­ляє її красу, а восени на ній — дивні кетяги ягід, ніби налиті кров'ю нашої землі». Ті ягоди звуться калиною. До того ж, насіння калини схоже на серце.

2) Про вербу.

— Пухнасті вербові котики — символ краси.

Котики-воркотики в мене на вікні.

Котики-воркотики — гості весняні.

Не глядить на котиків лиш вусатий кіт.

Мабуть, зна, що котики — це вербовий цвіт.

— Верба — одне з найулюбленіших у народі дерев. Здавна вона супроводжує людські поселення й оселі.

Люди давно помітили: де ростуть верби, там чисті джерела, бо верба — природний фільтр усіляких домішок. У лісі воду для життя брали також під вербою. Де копали колодязі, на дно клали вербову дощечку.

ЛЕГЕНДА ПРО ВЕРБУ

Одна жінка вдень жила із своєю сім'єю, а на ніч перетворюва­лася на вербу. Аж ось про це дізнався її чоловік та й зрубав вербу — тоді й жінка померла. І тільки материнська любов продов­жувала жити в цьому дереві. Зроблена з цього дерева колиска за­колисувала осиротілого хлопчика, а коли він підріс, то зробив собі сопілку зі старої верби. І сопілка та розмовляла з хлопчиком, як ніжна мати.

3. Ознайомлення з їстівними дикорослими рослинами

— У нашому краї росте значна кількість дикорослих рослин.
Поміж них є їстівні. Яких правил необхідно дотримуватися, збира­ючи рослини?

Точно знати зовнішній вигляд їстівних рослин; збирати далеко від доріг і тільки за містом; краще вживати органи їстівних рослин у травні-червні, поки відчутний їх смак.

• Що за дерево, чий цвіт

Пахне медом на весь світ? (Липа)

— Молоде листя липи містить багато білку. Має ніжний смак і бактерицидну дію.

• На узліссі я росла-виростала,
Ягідки мої червоні під сонцем палали.

Як дівчинонька гарненька стою у намисті,

Вітерець легесенький розмовляв з листям.

(Горобина)

— Молоде листя горобини має тонкий аромат.

• Хоч колюча та чорнюча,
Хоч і кисла, та смачнюча.
Зачеплюсь за одежину,
Ти зірви мене... (ожину).

— Ожина росте вздовж берегів річок.

• Смачна і соковита,
Рясна і плодовита,
На колір мов калина,
Впізнали? Це... (малина).

— Малина звичайна. Кущі — до 2 метрів заввишки. Плоди ма­ють високі смакові якості.

• Одягаюсь білим цвітом,
Наливаюсь теплим літом:
Осінь холодом повіє —

Я шаріюсь — червонію.

(Горобина,   калина,  шипшина)

— Плоди і молоде листя шипшини використовують у салатах, гарнірах, заварюють чай.

• Смачні намиста на поляні
Вогненно сяють і траві,
Як мед, солодкі і духмяні,
Ягідки стиглі лісові. (Суниця лісова)

Листя суниці містить до 380 мг вітаміну С, каротин.

Це не повний перелік рослин, що використовують як хар­чові.

Як різноманітять наше харчування дари природи! Зібрані вла­сноруч свіжі ягоди, соковиті овочеві та пряні трави особливо смачні. Аромат лісової суниці не замінить жодного культурного сорту. Який апетитний запах видають дикорослі рослини, здатні замінити ово­чеву зелень. На території нашого краю росте приблизно 30 видів ди­корослих рослин, що вживають у їжу.

4. Робота над загадками

- Я — дерево-красень, А звуть мене... (ясен).

На дереві гойдається,

Жупан колючий має,

На літо одягається,

А восени скидає. (Каштан)

- Стрімко вибігли на гору

 Дві подружки білокорі.

Дощик їм полоще кіски.

Звуть цих подружок... (берізки).

- Стоїть дід над водою,

З білою бородою.

Тільки сонечко пригріє,

Борода почервоніє. (Калина)

- Серед літа — метелиця:

Пух летить і стелиться. (Тополя)

• Навесні росте, влітку цвіте,
Восени осипається,
Взимку відсипається;
Лікує від грипу,

Кашлю і хрипу. (Липа)

- Влітку і взимку вбрання одне,

Та кличуть дітки завжди мене.

Щоб я на свято до них прийшла,

Цяцьок багато їм принесла. (Ялинка)

- І літом, і зимою

Одне вбрання у нас,

А можна нас побачить,

Як рік почавсь у вас. (Ялина і сосна)

- Ніхто її не лякає, а вона завжди тремтить. (Осика)

- Зимою — як літом, літом — як зимою. (Ялина і сосна)

5. Читання віршів-загадок про різні квіти

МАК

Як без вишні — не садок,

Так без мене — не вінок.

І мене, ось як на те,

Скільки в полі тут росте!

І червоний, і стрункий,

І свіженький все який!

Цілу купу нарвемо —

Всім віночки сплетемо.

ВОЛОШКИ

Наші невеличкі квіти

Голубіють на полях:

При дорозі, в просі, в житі,

І в пшениці, в ячменях.

Нас не люблять хлібороби –

Бур'янами нас зовуть,

А діткам ми до вподоби –

З нас вінки вони плетуть.

КОРОЛИЦЯ

Золотенька серединка

І біленькі пелюстки,

Всі малята нас впізнають,

Бо плетуть із нас вінки.

І як хочете нарвати –

Швидше в поле, на лужок,

Бо ми рідко завітаєм

Так, непрохані, в садок.

V. Підсумок уроку

Наведіть приклади дикорослих рослин нашого краю.

- Які з-поміж них можна вживати в їжу?

- Чи могла б людина існувати без дикорослих рослин? Яким є їх значення?