Тема дня. Основні кроки під час дослідження тіл і явищ природи

Дата __________      Номер  уроку ___________               Я досліджую світ 3  клас

Тема місяця.

Тема дня. Основні кроки під час дослідження тіл і явищ природи

Мета: учити проводити дослід і спостереження; розкрити зміст понять «дослід»,

«спостереження»; пояснити відмінність між спостереженням і дослідом як різними способами отримання відповідей на питання про навколишній світ; повторити термін «органи чуття»; учити проводити спостереження та досліди з метою визначення ознак предметів за допомогою органів чуття; розвивати практичні навички, спостережливість; виховувати інтерес до предмета.

Формувати групу компетентностей:

-Загальнокультурну компетентність для вдосконалення знань про навколишній світ та його особливості;

-Компетентність спілкування державною мовою для правильного

використання термінологічного апарату, спілкування під час пояснення

навчального матеріалу; популяризувати Конвенції ООН з прав дитини;

-Здоровʼязбережувальну компетентність шляхом свідомого ставлення до

власного здоров’я та здоров’я інших;

- Компетентність в природничих науках для формування в учнів практичних

навичок дослідження;

- Компетентність уміння вчитися впродовж життя шляхом спостереження

природних явищ і процесів та їхніх наслідків;

-Інформаційну компетентність для здійснення пошуку інформації в різних

джерелах.

Очікувані результати:

З увагою сприймає усні репліки учителя й однокласників (вітання, знайомство, запитання, прохання, прощання) й доречно реагує на усну інформацію в діалозі

Сприймає монологічне висловлення (казку, вірш, розповідь про події з життя або про спостереження за чимось /кимось )

Розповідає, що має бути зображено на ілюстраціях до прослуханого оповідання, казки, вірша (хто?, що?, де?, коли?)

Використовує різні форми привітання, прощання

Уживає відповідну до ситуації спілкування (тематика тижня) лексику і несловесні засоби (жести, міміка тощо)

Обирає для написання висловлення відповідне оформлення (шрифт, розмір, колір тощо)

Створює в групі прості медіапродукти (стіннівка, колаж тощо) з допомогою вчителя/ вчительки, враховує мету й аудиторію

Провадить (самостійно або в групі) прості спостереження / досліди

Розповідає про власні емоції, які виникають під час спостереження та експериментування

Визначає, які органи чуття знадобляться для обраного дослідження

Провадить (самостійно або в групі) прості спостереження / досліди

Використовує інформацію, отриману з відомих мені та запропонованих іншими джерел (книги, фільми тощо)

Співвідносить зображення / описи об’єктів та явищ живої і неживої природи з відомими йому / їй із довкілля або інших джерел об’єктами та явищами

Розпізнає об’єкти довкілля (за кольором, смаком, формою, звуком тощо)

Описує зображення предметів за допомогою відповідних органів чуття

Пропонує нові способи використання рукотворних (штучних) об’єктів

Обладнання: підручники, зошити, ілюстративний та роздатковий матеріал,

відеоматеріали,  кольорові олівці та фломастери.

Тип уроку: урок формування компетентностей.

Зміст заняття:

І. Етап орієнтації. Мотивації діяльності

Пролунав уже дзвінок

Починається урок.

Сіли тихо всі за парти

Починаємо працювати

ІІ. Етап цілепокладання

Сьогодні ми з вами перетворимо наш клас на дослідницьку лабораторію. В цій лабораторії ми ознайомимося з основними кроками під час дослідження тіл і явищ природи.

ІІІ. Етап цілереалізації

Робота з підручником

Фізкультхвилинка

Практична робота

Природу вивчають різними методами, назвемо їх кроками до пізнання природи.

Спостереження — перший крок до пізнання природи

Природа і зміни, що відбуваються в ній (зміна дня і ночі, поява блискавки, схід Сонця, проростання рослини з насінини тощо), здавна привертали увагу людини. Спершу вона спостерігала за ними за допомогою органів чуттів (зору, слуху, нюху, смаку і дотику).

Так, за допомогою зору людина дізнається про колір і розміри тіл. За допомогою слуху ми чуємо й розрізняємо звуки. Нюх допомагає розрізняти запахи. Доторкнувшись рукою до тіла, людина дізнається, яке воно - холодне чи гаряче, гладеньке чи шорстке. Усе це приклади визначення форми, розмірів, кольору тіл завдяки спостереженню. Метод спостереження і нині досить поширений у природничих науках.

Вимірювання — другий крок до пізнання природи

Щоб визначати розміри тіл на Землі і в космосі, а також відстані між ними, застосовують вимірювання. Наприклад, завдяки вимірюванню довжини річок дізналися, що найдовша річка України - Дніпро, а завдяки вимірюванню об’єму плодів гарбуза з’ясували, що вони найбільші серед овочів. Дізнатися про те, яке тіло має більшу масу і на скільки грамів чи у скільки разів, можна за допомогою зважування, тобто вимірювання їхньої маси. Тобі, мабуть, теж доводилося здійснювати різноманітні вимірювання, зокрема вимірювати свій зріст, температуру тіла під час застуди, час виконання домашніх завдань.

Експеримент — третій крок до пізнання природи

Щоб пояснити, чому відбуваються ті чи ті явища природи, учені проводять експерименти, або досліди. Експериментом називають вивчення тіл і явищ природи в спеціально створених умовах. Під час експерименту можна багаторазово повторити дослідження. При цьому дослідник може змінювати умови, у яких проводить експеримент.

і уважно стежити за перебігом явищ в умовах, що змінюються. Вивчаючи природознавство, ти також будеш проводити досліди. Пропонуємо тобі ознайомитися з описами дослідів, які вміщено на Сторінці природодослідника.

Вивчати природу людині допомагають різноманітні прилади і пристрої. Деякі з них ти теж використовуєш у школі і дома, наприклад годинник, лінійку, термометр. Про інші дізнаєшся з наступного параграфа.

Як правильно використовувати методи вивчення природи

Перш ніж використати будь-який метод вивчення природи - спостереження, вимірювання, експеримент - потрібно визначити його мету, тобто дати відповідь на запитання: для чого я це роблю? Наприклад, мету спостереження можна сформулювати так: з’ясувати, листки якого дерева - клена чи тополі - жовтіють восени першими, а мету вимірювання - визначити розміри кімнати.

Потім слід визначити, які дії виконуватимуться для вивчення явища чи тіла природи, тобто відповісти на запитання: що і як я роблю? Для цього потрібно записувати, що вивчається, у яких умовах це відбувається, які прилади використовуватимуться.

Отримані результати потрібно докладно описати і зробити висновок. У ньому має бути відображено, чи досягнуто мету виконаної роботи з вивчення тіла чи явища природи.

• Кого називають ученими-натуралістами Учених, які вивчають природу, називають природодослідниками, або натуралістами. Імена перших натуралістів відомі всьому світові (мал. 2).

Учені-натуралісти використовують різні методи вивчення природи. Завдяки сумлінній багаторічній праці натуралістів людство отримало відповіді на численні запитання щодо природи, наприклад із чого складаються тіла природи, чому руйнуються гори, яка відстань до Місяця, як ростуть рослини та багато інших.

Сторінка природодослідника

Досліджуємо тіла природи

Дослід 1. Вплив світла на ріст рослин.

Мета досліду: визначити, як світло впливає на ріст рослин.

Опис досліду. У дві посудини з однаковою кількістю вологого ґрунту висадили насіння квасолі на відстані 5 см одне від одного. За необхідності посіви поливали. Після того як насіння проросло, одну посудину поставили в добре освітлюваному місці, а іншу - у місці з поганим освітленням. Проростки в обох посудинах поливали одночасно однаковою кількістю води.

Під час досліду постійно спостерігали за ростом рослин, щоб дізнатися, у котрій з посудин квасоля росте швидше. Помітили, що в першій посудині проростки квасолі мали насичений зелений колір, міцні стебла й листки (мал. 3, а). Проростки у другій посудині були кволими, мали блідо-зелене забарвлення, були нижчі від тих, які вирощували на світлі (мал. 3, б).

Висновок: завдяки досліду з’ясували, що за наявності світла рослини ростуть краще, ніж за поганого освітлення. Отже, рослинам для росту потрібне світло.

Дослід 2. Зміна температури повітря в похмурий і сонячний дні.

Мета досліду: визначити, як змінюється температура повітря в похмурий і сонячний дні, коли кількість сонячного світла різна.

Опис досліду. В один і той самий час (наприклад, о 14-й годині) вимірювали температуру повітря двох найближчих днів - сонячного і похмурого. Отримані покази температури повітря записали, а потім результати вимірювання порівняли. Виявилося, що температура повітря сонячного дня була значно вищою, ніж похмурого.

Висновок: завдяки такому досліду можна переконатися, що разом із сонячним світлом до Землі надходить тепло.

Підсумки

Основні методи вивчення природи - спостереження, вимірювання, експеримент, або дослід.

Спостереженням називають метод вивчення природи за допомогою органів чуттів.

Під час експерименту для тіл створюють спеціальні умови, які відрізняються від звичних для тіл природних умов.

Основні методи дослідження є спільними для вивчення тіл живої і неживої природи.

Ученими-натуралістами називають науковців, які вивчають природу.

ІV. Етап рефлексійно-оцінюючий

Перевір свої знання

1.    Назви методи вивчення природи.

2.    Про що можна дізнатися завдяки спостереженню.

3.    Чим спостереження відрізняється від експерименту?

4.    Обери представника живої природи і проведи за ним спостереження, мета якого - скласти опис його зовнішньої будови. Зазнач такі ознаки, як колір, розміри, запах, опиши, як рухається.

5.    Порівняй плоди чи листки різних рослин за розміром, формою, кольором. Використай для цього методи спостереження та вимірювання.

• Чи сподобався вам урок?
• Чи все вдалося під час уроку?
• З чим виникли проблеми? Що ви не зрозуміли?