Тема. Григір Тютюнник. «Климко». Воєнне дитинство в повісті. Морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи

Про матеріал
Мета: - дослідити, як у творі відображено воєнне дитинство; - навчати учнів через художнє слово осмислювати та сприймати морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних на прикладі взаємостосунків героїв повісті; - розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, увагу, пам'ять, уміння грамотно висловлювати свої думки, навички аналізу епічного твору; - формувати кругозір, світогляд школярів; - виховувати гуманні якості людини – чуйність, доброту, турботу про ближнього, здатність співпереживати.
Перегляд файлу

Українська  література 7кл

 

Тема. Григір  Тютюнник. «Климко». Воєнне дитинство в повісті. Морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи

 

Мета:

  • дослідити, як у творі відображено воєнне дитинство;
  • навчати учнів через художнє слово осмислювати та сприймати морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних на прикладі взаємостосунків героїв повісті; 
  • розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, увагу, пам'ять, уміння грамотно висловлювати свої думки, навички аналізу епічного твору;
  • формувати кругозір, світогляд школярів;
  • виховувати гуманні якості людини – чуйність, доброту, турботу про ближнього, здатність співпереживати.

 

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь аналізувати художній твір.

 

Обладнання: портрет Г.Тютюнника, текст твору, презентація Microsoft Power Point.

Цілі:

Учні знатимуть:

  • про події часів воєнного лихоліття в Україні (Друга світова війна);
  • яким було життя дітей під час війни;
  • зміст повісті.

Учні вмітимуть:

  • проводити паралелі між особистим життям автора та сюжетом твору;
  • переказувати зміст повісті;
  • характеризувати образ Климка;
  • висловлювати власну думку з приводу прочитаного.

 

                 Добрий чоловік -  надійніше кам’яного мосту.

                                                                     Народна мудрість          

 

                                          Хід уроку

1 Мотивація навчання учнів

Організаційно – психологічний момент

                                    Слово вчителя                        

Поміркуйте,що для вас означає бути щасливим?  «Я щасливий(а), бо…» Продовжіть, будь ласка, речення.  

2 Етап підготовки до активного засвоєння знань

                                  Завдання «Поміркуй – доведи»

-Діти, перед вами зараз дуже легеньке запитання.  Поміркуйте, який розділовий знак треба поставити в кінці цього речення:  Щастя – це коли віддаєш (?!.)  Запишіть це речення кожен у свій зошит, а в кінці уроку ви скажете, який же розділовий знак ви поставили і чому?

 

Нехай у ваших душах завжди живе відчуття тепла,радості, що ви перебуваєте у прекрасній порі цвітіння – дитинстві.

 

3 Складання емограми до слова « Дитинство»

 Скажіть, будь ласка, які асоціації викликає у вас слово « дитинство»?

                               Дитинство

(Радість, сміх, мама, татко, морозиво, цукерки, друзі, іграшки, школа, м’яч, велосипед….)

4 Робота з другою емограмою «  Війна»

- Григір Тютюнник згадував : « І на мить не хотів би повернутися у своє дитинство». Чому? Адже дитинство, це чарівна пора для  кожної людини?

-Що ви знаєте про його дитинство?(голод, перестав ходити і говорити, арешт  батька, війна)

-А от слово війна викликає інші асоціації:

 Кров, смерть,  жахіття,

 зброя, ненависть, страхіття,

вогонь, жертви, біль,

біди, нещастя, бій,

голод,  каліцтво, вина,

сироти, куля,     ВІЙНА

-Чи можна поєднати цих два слова у словосполучення ?

- Воєнне дитинство, чим воно відрізняється від звичайного?

 

5 Оголошення теми та мети уроку.

 

                                                Слово вчителя

 

 

-«Ні,- писав Григір Михайлович,- не свої жалі дитинства, не свій голод…хотів я згадати, а жалі всього мого покоління…»

-Так, покоління письменника звідти, з тих днів і ночей, з голоду, холоду, з тривожного чекання, з сирітства, недитячих болів, обпалених війною.

 

-Я багато разів уже перечитувала цей твір, обговорювала з дітьми у класах. І тільки зараз я читала його, як вперше. Зовсім по-іншому дивимося ми, українці, тепер на повість для дітей і про дітей.

-А чи замислювались ви над цим, коли читали твір? Чому?

 

     6 Проблемне завдання

 

-Ви добре проаналізуєте зміст твору і спробуєте зробити висновок : Що є спільного у сюжеті твору «Климко» із сюжетом сьогоднішніх подій в Україні ?

 

7 Етап закріплення знань

 

- Григорій Михайлович колись мріяв : « Ото щастя – написати таку книжку, щоб читач навмисне розтягував читання її надовше, мацав недочитані сторінки і думав радо: ще є, ще й на завтра зостанеться…»

 

 

-Чи було вам цікаво читати повість «Климко»? Доберіть слова, щоб висловити своє враження від повісті. Яка вона?(цікава, захоплююча, сумна, вражаюча

  

8 Візитку твору

 

Жанр твору:  Повість автобіографічної трилогії.

          Доведіть. Чи є автобіографічним цей твір?

( Климко іде по сіль, а не на Полтавщину. Враження від походу автобіографічні. Хлопчик залишився сиротою, виховувався у дядька.)

Тема  повісті – розповідь про тяжкі поневіряння Климка у часи фашистської окупації рідного краю.

Ідея повісті -  возвеличення  самовідданості, саможертовності, патріотизму, гуманізму дітей у часи воєнного лихоліття.

 

1 учень  Завдання біля дошки. Скласти (пазл), відновивши сюжетний  ланцюжок

 

Експозиція  повісті – похід Климка у Артемівськ по сіль.

Зав’язка – життя Климка у ваговій.

Розвиток дії – зустріч Климка із вчителькою.

Кульмінація – зустріч Климка із фашистом в  ешелоні.

Розв’язка – смерть Климка.

 

 9   Завдання «Передай далі»

                                       (Діти один одному задають питання)

-Чи добре ви знаєте зміст твору?

1 Скільки років було Климкові?

2 Де жив Климко після смерті дядька?

3 Як звали його друга?

4 Хто така Наталія Миколаївна?

5 Хто окупував і грабував селище, в якому жив Климко?

6 Який товар на базарі був найдорожчий?

7 Що вчителька принесла на базар, щоб обміняти на продукти?

8 Куди зібрався Климко?

9 За кого заступився хлопчик на базарі у чужому місті?

10 Що подарував Климкові швець?

11 Як звали тітоньку, яка прихистила хворого Климка?

12 Кого врятував Климко , повертаючись додому?

(перевірити сюжетний ланцюжок)

 

10 Слово вчителя

-Діти, скажіть, будь ласка, що відчуває людина, якщо їй на рану насипати солі? А з вами такого не було?

-Г. Тютюнник писав : « Іноді я відчуваю Людину, як рана сіль»

--Як це? (гостро, до болю)

У повісті часто зустрічається це слово – сіль.

 

 11 Завдання «Дослідження – відновлення»

          

 

1уч. ( випереджаюче завдання)

-Дослідіть, чому сіль у роки війни була таким дорогим продуктом? Розкажіть про вплив солі на організм людини.

Робота з текстом

Знайдіть опис Климка у творі, дослідіть, який одяг був у Климка?

Робота з текстом

-Дослідіть, які продукти харчування були в раціоні дитини?

Робота з текстом

-Дослідіть, в яких умовах і де жив хлопчик?

1 уч. (Художня деталь)+етнографічна хвилинка

-Чому автор акцентує увагу на цих речах? Що вони символізують?

2 учні ( індивідуальне завдання)

Простежте, де відбуваються події, описані у творі, відмітьте шлях Климка на карті України.

1 учень (випереджаюче завдання)

-Знайти і пояснити значення імені головного героя

 

 12    Завдання «Чи зміг би я?»

- Діти, будь ласка, спробуйте чесно дати відповіді на такі запитання:

1 Чи зміг би я жити один у будинку, готувати їжу, прибирати і дбати про когось? Чому?    (відповідально)

2 Чи зміг би я вирушити один у далеку і небезпечну дорогу, навіть, якщо дуже потрібно? Чому? (страшно)

3 Чи зміг би я, не маючи взуття, піти пішки далеко від дому морозною осінньою погодою? (небезпечно)

4 Чи зміг би я заступитися за когось, не дивлячись на те, що сам у небезпеці?

5 Чи зміг би я , будучи дуже голодним і хворим, не торкнутися пляшки з молоком, яку несу у сумці?   (не вистачить сили волі)

6 Чи зміг би я, почувши постріли, кинутися на допомогу зовсім незнайомій людині?

-Чи варті ці жертви Климка заради якоїсь торбинки солі?

                     

 

  13                            Займи позицію

 

-Я вважаю , що Климкові не ватро було так ризикувати, йти у таку далеку і небезпечну дорогу. Напевно, усі разом вони змогли б урятувати маленьку Олю, дати собі раду. Заперечте або підтримайте мою думку.

 

 

14

Висновок

Який висновок можна зробити? Яким був Климко?

-Зробіть висновок про те, як жилося дітям війни у роки страшного лихоліття.

-Що для них було основним у житті?

-Що робили діти для того, щоб війна закінчилася якнайшвидше?

- Чому дитина , позбавлена в житті всього, поспішає творити добро?

- Що означає ім’я хлопчика? Чи випадково автор так назвав свого героя?

- Чи є в образі Климка таке, що притаманне іншим дітям?                               ( Допитливість, працьовитість, він має багато друзів.)

-У чому полягає відмінність хлопчика від інших персонажів?

( Він дуже відповідальний і самостійний. Ніхто з його товаришів не відважився на такий благородний вчинок.) 

-Діти, порівняйте умови вашого життя  з життям Климка. 

-Пам’ятайте, не все в цьому житті вимірюється статками і грішми. Щастя не в телефонах і планшетах, не в дорогому і модному одязі….

 

15 Етап закріплення знань

      Поміркуй - доведи

-На початку уроку ви мали поставити розділовий знак у реченні : Щастя – це коли віддаєш

-Підніміть руку, хто поставив  знак питання?  Чому?

Хто поставив знак оклику? Чому?

(про те, що ти комусь зробив гарну справу кричати не треба)

Хто ж поставив крапку?

(справді, робіть добро впевнено, віддавши, отримаєш більше)

 

16 Робота зі схемою Віддаєш - віддають

 

-Все своє коротке життя Климко жив для когось. Для кого?

(Дядько, вчителька, дівчина, т. Марина, невідомий солдат)

Чи були в його житті ті, хто йому віддавав?

(дядько, Зульфат, солдат-чех, Вчителька, Бублик, т. Марина, швець)

 

-Ця повість страшна своєю правдою про війну і красива правдою про благородних людей.

 

 

17 Робота з картою України

1 учень простежував за картою України шлях Климка по сіль. Де саме відбуваються події, описані у творі?

(Хлопчик ішов до Слов’янська через Артемівськ і Дебальцеве. Автор не дає нам конкретної адреси проживання героя. Відомо, що це десь за 60 км від Дебальцеве)

-Чому так часто зараз ми чуємо із засобів масової  інформації назви цих міст?

-Що ж спільного у сюжеті твору і сюжеті сьогоднішніх подій в Україні?

Слово вчителя

Війна. Діти війни.  Всього якихось сім років тому словосполучення "діти війни" звучало зовсім по-іншому. Йшлося про наших співгромадян, вже в похилому віці, які народилися у військове лихоліття 40-х років минулого століття. І про пільги для них.

Все змінилося. Страшно, коли замість дитячих садків – підвали... Коли замість сміху – сльози... Коли кількість сиріт росте з кожним днем... Дві несумісні речі – діти і... війна. Тільки вслухайтеся в це словосполучення "діти війни", сьогодні це вже реалії, це не пенсіонери з військовими пільгами, а звичайні малюки, які ще вчора жили в Слов'янську, Донецьку чи Луганську... Діти, які живуть в країні, де... стріляють...

18 Презентація «Діти війни»(випереджальне завдання)

Як ви думаєте, чи популярні зараз такі поняття, як сердечність, душевна щедрість, любов до ближнього, доброта?

Наведіть приклади проявів милосердя, доброти в сучасному світі.                    

(Волонтери, прості люди, діти)

19  Підсумок уроку

-Діти, скоро свято Миколая.що б ви попросили у святого для себе,для інших дітей?..

(діти зачитують)

-Нехай здійсняться усі ваші мрії.

20   Етап оцінювання умінь і навичок

                                 Рефлексія

Тепер я знаю…

Тепер я вмію…

Тепер я ціную…

( вчитель закінчує речення також)

 

 

 21 Домашнє завдання

 

                                         Право на вибір

Оцініть самостійно свої можливості і виконайте завдання, яке вам до душі .

    Підготувати міні-твір на тему :  «Щастя – це коли віддаєш»;

Написати лист Климкові.

Намалювати ілюстрації до твору.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Богданова Наталiя Миколаївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додав(-ла)
Дяченко Оксана
Додано
5 березня 2021
Переглядів
928
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку