Тема "Хвойні рослини"

Тема: Голонасінні. Особливості будови

Мета:

Освітня: формувати знання учнів про голонасінні рослини, будову голонасінних (на прикладі хвойних) рослин; розмноження голонасінних як насінних рослин; ознайомити з різноманітністю їх на планеті та значенням у природі та в господарській діяльності людини; розкрити значення того, що хвойні рослини – легені планети.

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати рослини між собою та давати їм відповідну характеристику; уміння логічно мислити; розвивати спостережливість, увагу, уяву, пам’ять, емоції, пізнавальний інтерес учнів.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до лісу; любов до природи рідного краю; сприяти екологічному вихованню.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

 

ХІД УРОКУ

І. Організація уроку

ІI. Мотивація навчальної діяльності (перегляд відіороліка https://www.youtube.com/watch?v=bzG8V1oY_To.)

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.( у супроводі презентації)

 

      Добрий день шановні діти, шановні батьки. Сьогодні ми з Вами здійснимо подорож до лісу, але не звичайному, а хвойному і познайомимось з тими рослинами, які там мешкають,  а допоможе нам  там опинитися картина видатного художника 19 сторіччя Івана Івановича Шишкина «В лісі». Давайте уважно подивимось на неї і з’ясуємо, які ж рослини мешкають у нашому лісі.

     Маленькі – від 70 см, до велетенських – 40 метрів. Стовбури у рослин трав’янисті, від кількох сантиметрів до деревовидних – 6 метрів у діаметрі. Є серед них молоді, а є і такі, що прожили на цім світі більше 300 років.

Кожне дерево має виражені органи, такі як корінь, стебло, листки це гілочки, які називаються хвоїнками, а прикрашає такі дерева – шишка.

Давайте зупинимося і подивимося на оце дерево, воно називається – сосна звичайна.  Це дерево має дуже міцний корінь, який формує стрижневу кореневу систему і може проникати далеко у ґрунт, добре тримаючи рослину.

    З коренем з’єднується стовбур деревоподібного стебла. Подивіться на нього. Більшість клітин стебла – мертві, тому він дуже твердий, та міцний. В стовбурі є смолянисті ходи, які заповнені смолою, бальзамами, ефірними маслами. Зверху стовбур вкрито корою, яка захищає рослину, а під ним знаходиться камбій, за рахунок якого рослина потовщується.

    Давайте згадаємо, а що ми можемо визначити по спілу дерева?

     Так, діти, ми можемо визначити вік дерева, для цього треба порахувати кільця на спілі.

    А зараз ми з Вами подивимось на листочки і визначимо, а що вони собою представляють?

    Це хвоїнки  - голкоподібні листки, вони вузькі та довгі, вкриті щільною шкірочкою, тому вони повільніше випаровують вологу.

    А зараз я хочу розказати Вам легенду, «А чому хвойні рослини не скидають на зиму листя?»

      “Було це під осінь, давним-давно. Пташки відлітали у вирій, де завжди тепло, зелено і досить поживи. Одна пташка скалічила собі крило і не могла відлетіти. Вона залишилась одна і мусила перебути зиму в рідному краї.

     - Найкраще мені буде в лісі, - подумала пташка. – Деревина має гарне, густа листя, допоможе мені й дасть пораду. Коли випаде сніг і притисне мороз.        Спершу вона звернулась до берези:

      «Прекрасна березо, у мене зламане крило, дозволь мені оселитися у твоїх гілочках, щоб почекати, доки мої подружки повернуться з теплого краю».

    «Ні, - відповіла береза. Ми тут у лісі маємо своїх лісових пташок, яким мусимо допомагати».

    Полетіла пташка до дуба і просить про допомогу. Дуб спровадив її, бо боявся, що вона поклює його жолуді.

    Просила пташка бука, граба,  ліщину, але вони також не прийняли її під свій захист. Зажурилася вона і вирішила піднятися в гори. Аж тут почула голос: Пташечко маленька, куди ти хочеш летіти?

      – Я й сама не знаю куди, голод і холод докучають мені.

- Тоді йди до мене – сказала молода ялинка. Глянь, ось гілочка, тут буде тепло, можеш сидіти на ній цілу зиму. Я буду захищати тебе від північного вітру.

     – Можеш і на мене розраховувати – мовила сосна. Я маю смачне насіннячко.   – І я тобі допоможу – обізвався ялівець, можеш ласувати моїми шишкоягодами. – І моїми теж – приєднався високий тис.

 Так і оселилася пташка на гілочках хвойних дерев.

Вірити чи не вірити – вирішуйте самі. Але про ці рослини і далі на нашому уроці буде йти мова.

     Ці рослини мають назву голонасінні і  слід сказати, що вони досить поширені на Землі і в Україні, зокрема сосна, ялина, ялівець, ялиця, кипарис, тис і багато інших хвойних багаторічних дерев та кущів ростуть повсюди. А нараховують їх більш як 800 видів. Зверніть увагу, що трав'янистих рослин серед них немає.

А як довго можуть жити ці вічнозелені красуні та красені!

Секвойя — 5000 років.

Сосна остиста — 5000 років.

Ялівець звичайний — 2000 років.

Кедр ліванський — 2000 років.

Ялина звичайна — 1200 років.

Сосна звичайна — 570 років.

     А чому вони мають таку назву – голонасінні?

     Їх називають так тому, що їхнє насіння розвивається не захищено, тобто голо і лежить на споролистках.

А на які ж групи поділяються ці рослини?

Вони поділяються на 4 класса:

1. Саговники;
2. Гнетові;
3. Хвойні;
4. Гінкгові.

     Зараз я познайомлю Вас с кожним класом окремо.

    Клас Саговники:

      Деревовидні рослини, стовбури яких – циліндричні чи бульбовидні. Листки великі, папоротеподібні, розміщені пучком на верхівці стовбура. Відомі мільйони років.

 

 Клас Гнетові  Це – кущі, ліани, рідко дерева. Листки – супротивні, цільнокраї . Від стовбура вельвічії (1,5 м) відходить 2 листка. Листя вельвічії росте все життя рослини (1000 років)

 

Клас Гінкгові  Гінкго – єдиний представник класу, “живий пам’ятник”. 

Росте в Китаї, Японії. В перекладі з японської гінкго – “срібний абрикос”.

Дерево заввишки 30- 40м (росте до 1500років), листки – трикутної форми.

 

    За стародавньою легендою, китайський імператор Шен Нунг, який правив у 2800 року до н.є., помітив, що його придворні у певному віці стають забудькуватими, у них погіршується пам’ять і розумові здібності.

     Одного разу, стоячи біля відчиненого вікна, імператор почув голос: «Дерево на яке ти зараз давишся відновить розум, пам’ять твоих близких та друзів.

    Император покликав прислугу і наказав зібрати листки з гинкго і приготувати з нього напой.

    Цей напой щоденно давали всім, хто скаржився на забудькуватись. Уже через декілька тижнів Шен Нунг помітив, що пам’ять  повернулась до його підлеглих. З того часу в Кітаї дерево гинкго є священим.

     Особливості життєдіяльності голонасінних розберемо на прикладі хвойних. До них належать багато відомих вам рослин. Я зараз буду надавати Вам опис рослини, а Ваша задача, визначити про яку рослину їде мова, а на екране Ви побачите підказку у вигляді захованих слів. Згодні. Тоді слухаємо.

 

Перша рослина (Насос – сосна)

    Мене називають лісовою красунею, а зустрітися зі мною можна і на болотах, і в пісках, і на скелях. Бо я не п'ю багато води івмію її зберігати. Хвоя моя вкрита смолянистою і восковою оболонкою; глибоко розгалужені корені роблять мене посухостійкою. Ми, сосни, дуже морозостійкі, витримуємо морози до -65°С. Не переносимо лише затінку: стовбур тягнеться до світла і досягає 30—40 м. Свої хвоїнки я скидаю один раз у 2—3 роки. Шишки невеликі — 4—5 см, а насіння можу давати у віці 60—70 років. У сприятливих умовах живу до 400 років.

     . Досліджено, що деревина сосни має цінні властивості: вона міцна, з приємним запахом, легко піддається обробці. Сосновий будинок може простояти 100 років. Унаслідок хімічної переробки із деревини одержують тонке волокно, схоже на нитки шовку. Використовують для виготовлення меблів, олівців, дьогтю. З кори роблять риболовецькі приладдя.

    Хвоя містить вітаміни С, А, В, В₂, К, Р. Учені встановили, шо кількість вітаміну С збільшується в хвоїнках із настанням холодів, що є особливо цінним.

В сосновому лісі легко дихати, там повітря насичене пахощами смоли. Встановлено, що хвоя виділяє в повітря невидимі захисні речовини — фітонциди, які вбивають бактерії й очищають повітря. Я ще з мене добувають бурштин, а також прикрашають на Новорічні свята.

    Надіюсь Ви зрозуміли, що мова шла про сосну.

   Друга рослина:  (анмія-  ялина)

    Наступна рослина занесена до Червоної книги України. Ії можна зустріти в гірських лісах Карпат, в народі ії називають «смерекою». В неї є близько 50 видів родичів. Я –тіньовитривала рослина. Мої хвоїнки завдовжки 10-15 мм. Живу я до 250 років, росту на добре зволожених та багатих на поживні речовини містах. Моя крона має пірамідальну форму. Люди кажуть, що я вродлива, навіть вірші і пісні про мене складають. Я даю людям смолу, дьоготь, живицю, деревний оцет, мене розводять як декоративне дерево в парках та і Новий рік без мене теж не обходиться.

    Так діти, мова йшла про звичайну ялину, яка плодоносить з 25-з0 років, живе до 150 років.

     Третя рослина (сит – тис)

    Його називають негній-дерево, в Україні зустрічається в Карпатах та Криму. Висота його 30 метрів, деревина настільки міцна, що з неї робили гарматні ядра. Має шишкоягоди, якими ласують птахи.

 

     Четверта рослина (дримона – модрина)

     Ще одна унікальна рослина має конусоподібну форму. Поширена в Карпатах. Ії деревину використовують у суднобудуванні та вагонобудуванні, будують телеграфні та телефонні стовпи, виготовляють меблі, з неї отримують целюлозу. З кори добувають фарбу для тканин. Саджають у скверах та парках, вона витримує дим, газ та пил. Ще однією ії ознакою є те, що в осені  ії голки змінюють колір на жовтий. Вона є листопадною рослиною. Мова, діти, їде про модрину.

   Всі хвойні рослини утворюють шишку.

  А зараз ми з Вами з’ясуємо, а як же та шишка утворюється:

   

Навесні на верхівці молодих пагонів можна побачити маленькі червонуваті шишки. Це   жіночі шишки. Жіноча шишка складається осі або стрижня,  на якому розташовуються луски. На лусках жіночих шишок нічим не захищенні ніби голі(звідси і назва голонасінні) лежать насінні зачатки в кожному з яких утворюється яйцеклітина. На цих же пагонах на яких розташовані жіночі шишки знаходяться і чоловічі шишки. Вони розташовуються н на верхівці молодого  погона. А біля його основи Чоловічі шишки дрібні, овальні,. Жовті і зібрані у тісні групи.

Кожна чоловіча шишка складається з осі, на якій також розташовані лусочки. На нижній стороні кожної луски по два пилкових мішка (мікроспорангії), в яких дозріває пилок в яких дозрівають чоловічі статеві клітини –сперматозоїди

 

Запліднення у сосни відбувається через 1рік після потрапляння пилка на жіночу шишку. Відбувається це за допомогою вітру.  А обсипається   насіння ще через півтора роки під кінець зими  на цей час доросла жіноча шишка   стає бурого кольору розміром 4-6см.

 

    Отже процес запилення відбувається наступно:

     Процес запилення:

-         Пилок осідає на сім’яні зачатки жіночої шишки

-         Пилок проникає всередину сім’яних зачатків через пилковхід

-         Лусочки змикаються і склеюються смолою

-         Підготовка до запліднення

-         Пилок проростає утворює спермії і пилкову трубку

 

Процес запліднення:

 - Запліднення відбувається сім’яних зачатках через 12місяців після запилення

- Спермій зливається з яйцеклітиною з утворенням –зиготи

- З зиготи розвивається зародок

- А з сім’яного зачатка – насіння

Шишка росте і поступово дерев’яніє а колір стає бурим. Наступної  зими шишки розкриваються і насіння всипаються. Вони можуть довгий час знаходитися у стані спокою і проростають тільки за сприятливих умов.

IV. Узагальнення та систематизація знань.

 

 

   Таким чином зробимо висновок:

1.  Отже  ми з Вами з’ясували, що голонасінні це перші насінні рослини, які відіграють важливу роль у природі та житті людини;
2.     Це всі наземні рослини і не зустрічаються у водному середовищі
3.      Всі вони є деревовидні рослини, тобто дерева та кущі.
4. У них утворюється шишка і не утворюються квітки та плоди.
5. Шишка – це вкорочений пагон.
6. Запилення у рослин відбувається за допомогою вітра.

 

І на останок нашого уроку пропоную передивитися відіофрагмент. (https://www.youtube.com/watch?v=RFQiH57ZVP0)

 

Домашне завдання: Прочитати параграф 42, оформити таблицю стор. 189.