Тема. Казкова квітка Петриківки. Петриківський розпис. Початкове освоєння прийомів розпису.

Образотворче мистецтво  4 клас

Тема. Казкова квітка Петриківки. Петриківський розпис.

Початкове освоєння прийомів розпису.

 

Мета: ознайомити учнів з декоративним народним розписом; вчити учнів володіти такими мазками, як «гребінчик», «зернятко», «горішок» та «перехідний мазок»; розвивати уміння створювати візерунки з елементів петриківського розпису; виховувати інтерес до народного мистецтва, прищеплювати любов до прекрасного.

 

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

 

Обладнання:

матеріали: гуаш, акварель (на вибір),палітра, пензлі, альбом;

зоровий ряд: зразки майстрів петриківського розпису, дитячі роботи, таблиця виконання окремих елементів петриківського розпису, презентація «Петриківський розпис»

Хід уроку

І. Організаційний момент

 

Девіз уроку. Візьми собі за правило:

 малюй, фарбуй,твори!

 Уяву і фантазію свою ти прояви!

 

 

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку

 

Вступна бесіда

– На минулому уроці ми говорили про декоративно-прикладне мистецтво і згадували про петриківський розпис. Але чому ж його називають саме петриківським, а не васильківським або володимирським? Про це ми дізнаємося сьогодні на уроці.

Слайди 1, 2

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

 

1. Легенда про петриківський розпис

–  Щоб дізнатися про це, учні вашого класу підготували нам цікаве повідомлення.

 

 

 

 

Слайд 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Розповідь легенди учнями

Давно колись в одному селі жили сумні люди і не було радості в їхньому житті. Аж якось завітала до них у гості дівчинка Оленка. Придивилась вона навкруги, взяла фарби і намалювала на стіні хати великий букет яскравих квітів. Схожі квіти, але меншого розміру, з’явилися навколо печі, біля вікон, над дверима. Різні відтінки червоних квітів яскраво виділялися на тлі зелених листочків і нерозквітлих пуп’янків.

Де-не-де виднілися соковиті червоні плоди.

          Потім Оленка взялася за скриню. На ній теж розквітли червоні квіти. Скриня стала виглядати багато, вишукано. Такі ж візерунки дівчинка написала на кухонних дощечках, на спинках стільців.

            Коли сумні люди повернулися додому з ярмарку, то не впізнали спочатку своєї хати – її кути, віконниці, одвірки – усе тішило око казковими орнаментами. Тоді посміхнулися люди і вже ніколи не сумували. Багато хто в цьому селі запозичив цю ідею, та й собі почав розписувати помешкання. Це створювало чудовий настрій!

               А навколо хат забуяли квітники, які підкреслювали: ми багатіємо серцем і душею, спостерігаючи за красою рідного краю, в якому народилися й живемо. Село це називалося Петриківка. Тому й малюнки стали називати петриківськими. Ось так казково з’явився петриківський розпис.

 

ІV. Формування нових знань, умінь, навичок

 

1. Розповідь учителя з демонстрацією робіт

 

 

Слайд 4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Це село на Дніпропетровщині. Велике, славне село, яке зачаровує світ своїми мальвами і жоржинами, соняхами і рясною червоною калиною. Не тими , що на городі чи в саду, а мальованими – на дерев’янихтарелях, скриньках, вазах, колисках, столах, просто на папері.

          Мабуть, у жодному осередку народного мистецтва немає такої кількості різноманітних художників. Кожен – самобутній і неповторний творець, зі своїм особливим, властивим лише йому «почерком». Водночас їх об’єднують витоки – традиційне, народне малювання. Їхні роботи характеризуються надзвичайною декоративністю, яскравим святковим буянням фарб і разом з тим – витонченістю малюнка, віртуозністю, своєрідністю засобів виконання. Соковиті, яскраві квіти майстрів Петриківки зачаровують своєю красою.

            Малюють петриківці темперними фарбами. Це фарби, які розведені на яєчному жовтку, молоці, вишневому клеї. Використовують для малювання на дереві. Це надає їм легкості, прозорості, підсилює інтенсивність кольору. В основі петриківського розпису лежать прийоми вільного живописного малювання пензлем. Петриківські майстри в орнаменти розписів вплітають садові й польові квіти, колосся різних злаків, грона винограду, важкі кетяги калини. Їхня мета – втілити в одному образі красу усіх рослин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

         Квітка в уявленні петриківців – це символ пишності природи, її розкішного цвітіння, щедрості плодів. Щоб наголосити на цьому, майстри вдаються до фантастичних перебільшень, творять свій, петриківський, світ краси. Секрет своєрідності їхнього розпису багато в чому залежить від саморобних пензлів, якими користуються народні умільці.

 

Слайд 5

 

Т.Пата згадувала, що раніше вона малювала саморобними пензликами з котячої шрсті. Це всього кілька волосків; торкнувся ними легко паперу – і виходить дрібненький тоненький мазок. Ледве видно його. А покладеш кілька десятків мазків і вже красується квітка – ніжна, немов прозора.

    Малювали ягоди калини за допомогою очеретинки, вмочували її у фарбу, а потім на папір. Виходили однакові ягоди. А ягоди суниць малювали просто пальцем.

 

1. Перегляд зразків робіт майстрів петриківського розпису

 

 

 

 

 

Т. Пата «Зозуля на калині» Слайд 6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

– До старшого покоління майстрів належить Тетяна Пата. ЇЇ твори надзвичайно життєрадісні, ніби пронизані гарячими сонячним промінням. Зверніть увагу: сильні контрастні сполучення кольорів не порушують загальної цілісності композиції. Це різні відтінки червоного, синього і жовто-зеленого. У букетах нічого не загубилося, всі елементи врівноважені.

З такою спостережливістю і любов’ю художниця відтворила

найхарактерніші риси кожної гілочки, кожної лугової травинки. При цьому Тетяна Пата зберегла принцип стилізації елементів у декоративній композиції.

 

Марія Кравець «Степове літо»

 

Слайд 7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Такі види композицій використовували в настінному розписі як компоненти декору. Характерна особливість традиційної композиції Петриківки – розташування в центрі трьох великих квіток, а з боків відгалужуються менші за розміром квіточки і пуп’янки.

 

Валентина Дека «Квітучий край» Слайд 8

 

Пізніше такі композиції почали писати на

папері – так було  зручніше. Але й надалі кольорове

рішення композиції тримається на трьох основних

 кольорах. Погляньте, як це виглядає у композиції

 Валентини Деки «Квітучий край».

– Який художній образ створила майстриня?

 

 

 

 

 

 

 

Сучасні майстри петриківського розпису, створюючи композиції, використовують багату палітру споріднених кольорів.

      Як і багато років тому так і нині всі декоративні композиції, створені у Петриківці, мають спільну основу – однакові елементи написання: зернятко, вусик, листок, горішок та багато інших. Ми навчимося писати найважливіші.

 

2. Підготовчі вправи

Слайд 9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 «Зернятко» – це простий мазок, форма якого залежить від форми пензлика. Він має одним з основних елементів петриківського розпису.

 

 

     Проводимо на папері вертикальну та горизонтальну лінії. Уздовж вертикальної лінії наносимо «зернятка» круглим пензлем, що при намочуванні збирається на

кінчику в голочку. Для цього можна використати фарбу будь-якого кольору. Корпусом пензлика натискаємо так, щоб мазок мав форму краплі води. Повторюючи мазок багато разів, намагаємося наносити «зернятко» однакового розміру і на однаковій відстані. Ми не тільки навчимося  правильно наносити такий мазок, а й потренуємо окомір і вправність своєї руки.

      Так само наносимо «зернятка» уздовж горизонтальної прямої. Якщо наносити «зернятка» похило до проведеної кінчиком пензля прямої лінії, то можна отримати або колосок, або листок акації. Це залежатиме від напряму «зернятка». Спробуємо і переконаємося.

 

 

Слайд 10

«Криве зернятко»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Наступний елемент петриківського розпису «криве зернятко». Набираємо фарбу на круглий пензлик і починаємо наносити мазок, як і звичайне «зерня», але при натискуванні трохи повертаємо руку вправо чи вліво. Маємо викривлену півколом краплину. Пишемо «криві зернятка» попарно, назустріч одне – одному – отримаємо пуп’янок.

     Якщо об’єднати чотири чи п’ять «кривих зернят», можна отримати пелюстку великої квітки. Спробуймо себе і в цьому.

 

Слайд 11 «Гребінчик»

 

 

 

 

 

 

 

Мазок, що починається з потовщення. Його роблять натиском пензля і закінчують тоненьким вусиком, який передають за допомогою легкого дотику кінчика пензля. Покладені кілька таких мазків нагадують гребінець.

«Горішок»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Складається з двох мазків, вигнутих півлунками й поставленими один проти одного. Заповнивши порожнє місце між півлункамигребінчиковим або двома-трьома зернятковими мазками, матимемо форму, подібну до лісового горіха.

 

 

Слайд 12 «Перехідний мазок»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Накладається одним пензлем але двома фарбами. Спочатку пензель вмочують в одну фарбу (наприклад, у зелену), а потім у другу (наприклад, жовту). Такий мазок утворює витончені переходи від одного кольору до іншого.

Відбиток пальця дозволяє створити «ягідки».

(Вчитель демонструє власні зразки мазків) 

 

4. Виконання тренувальних вправ

Повторіть елементи «гребінця», «зернятка», перехідного мазка, ягідки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Словникова робота. Слайд 13

 

Розпис – сюжетні або орнаментальні живописні зображення на будівлях та побутових предметах.

Колорит – система співвідношення кольорів та відтінків.

 

6. Фізкультхвилинка

                            Пензлик кінчиком донизу поверну,

                            Цілу дюжину зерняток нанижу,

                            Вийде колосок зернистий,

                            Вийде квітка серед листя.

 

V. Творча робота дітей

1. Практична робота Слайд 14

–  Ми потренувалися наносити основні елементи розпису, а тепер спробуймо придумати і написати композицію «Казкова квітка Петриківки».

–  Зобразіть стебло, квітку, листя, пуп’янки, маленькі квіточки, травинки та вусики. Зверніть увагу: майстри працюють узагалі без простого олівця. Це ще один секрет. Наносячи мазки майстер обертає аркуш навколо своєї руки, а не навпаки! Так зручніше писати, а робота виходить охайнішою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V.Підсумок уроку  Слайд 15

1. Перегляд дитячих робіт робіт

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Інтерактивна гра «Інтерв’ю»

Учні по черзі діляться враженнями від уроку та сподіваннями на майбутні заняття.

3. Заключне слово вчителя   Лише добре потренувавшись можна досягнути успіху у створенні декоративних композицій. Це заняття настільки цікаве і захоплююче, що в усій Україні та за її межами  створено гуртки та студії по вивченню особливостей петриківського розпису. Проявляючи любов до рідного краю, працьовитість і наполегливість, додаючи фантазію, майстри створюють неповторні композиції.

Незабаром мамине свято. Подумайте, як уміючи створювати декоративні композиції, можна привітати бабусю, маму чи сестру.

Життя показує, що дуже оригінально і естетично виглядає петриківський розпис у сучасному житті.