Тема Київська держава за правління Ярослава Мудрого
Тема: Київська держава за правління
Ярослава Мудрого
«Його часи, його порядки зісталися
на цілі століття… світлою і щасливою
добою супроти пізніших бід,
які впали на Україну потім».
М. Грушевський
Мета: ознайомити учнів з історичним минулим Батьківщини, а саме – з періодом діяльності Ярослава Мудрого; вчити учнів працювати з історичною картою, робити висновки, аргументовано висловлювати власну думку; прививати любов до історії своєї Батьківщини; спонукати до творчої діяльності і сприяти розвитку умінь самостійно здобувати знання.
Обладнання: настінна карта «Давньоруська держава Київська Русь в IX – на початку XIII ст.»; історичні атласи; епіграф уроку; книжкова виставка; портрет Ярослава Мудрого; допоміжний плакат за всією темою «Київська Русь наприкінці X – в першій половині XI ст.», друковані матеріали для груп, кросворд.
Тип уроку: комбінований
Структура уроку:
I.Організаційний момент.
II. Актуалізація набутих знань.
III. Вивчення нового матеріалу.
- Міжусобна боротьба після смерті Володимира Великого.
- Ярослав Мудрий та його внутрішня і зовнішня політика.
- «Руська правда» - перший збірник давньоруського права.
IV.Закріплення нових знань учнів.
V. Підсумки уроку.
VI. Домашнє завдання.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація набутих знань.
Питання:
- Чи були до Володимира Великого спроби запровадити християнство на Київській Русі?
- Чи одразу князь став на тому, щоб запровадити християнство?
- У чому історичне значення прийняття християнства?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Логічне питання
(оголосити або роздати учням друкований варіант): «Чи можна вважати Ярослава продовжувачем справи свого батька, князя Володимира Великого?»
План
1. Міжусобна боротьба після смерті Володимира Великого.
Розповідь учителя(звертаючи увагу на портрет Ярослава Мудрого на книжковій виставці): Ярослав князював з 10 років(спочатку був намісником у Ростово-Суздальській землі, а потім – 25 років у Великому Новгороді ). Батько бачив у ньому риси мудрого політика.
Великим князем Ярослав став у 1019 році. А його батько, Володимир Великий, помер, як ви знаєте, у 1015 році. Чому Ярослав не одразу став великим князем?
Так, князь Володимир мав багато синів. По його смерті між ними розгорілася боротьба за престол. У 1015 році загинули в міжусобиці Борис, Гліб і Святослав. Літописець вважає винуватцем боротьби Святополка, адже він захопив київський престол. Проти нього виступив Ярослав.
У 1019 році між дружинами братів відбулася остання битва за Київ. Нестор-літописець написав у «Повісті минулих літ»:
Учень(Нестор-літописець) зачитує: «Ярослав зібрав силу воїнів і пішов йому назустріч. На сході сонця зійшлись супротивники і бій був жорстокий, якого ще не бувало на Русі. І, за руки хапаючи один одного, рубались і сходились тричі, так, що низинами кров текла. І надвечір взяв гору Ярослав, а Святополк побіг… Ярослав же сів у Києві, потрудившись із дружиною, показавши перемогу і труд великий.»
Розповідь учителя: У 1023 році виступив проти Ярослава Мстислав, який правив у Тмутараканській землі. Мстислав переміг, але домовилися брати, що Ярослав правитиме на Правобережжі, а Мстислав – на Лівобережжі з центром у Чернігові. А після смерті Мстислава у 1036 році став правити Ярослав один.
Питання до учнів:
- Що відбувалося між братами по смерті Володимира Великого?(міжусобиці)
- Чому відбувалися міжусобиці?(братів було багато; батько за життя не визначив, хто буде правити Києвом; Святополк розпочав війну)
- Чим вони завершилися?(перемогою Ярослава і встановленням його єдиновладдя)
Висновок учителя: Так, на ті часи сильні, вольові князі долали негативні наслідки усобиць і Київська Русь залишалася міцною державою.
2. Ярослав Мудрий та його внутрішня і зовнішня політика.
Розповідь учителя: Батько не помилився – Ярослав став Мудрим. Так, поважаючи, прозвав його народ. В чому його мудрість, з’ясуємо.
Клас поділити на 3 групи(кожній роздати 1 питання для роботи з друкованим матеріалом із підручників або підручниками.( робота на 3 хв.).
Використані підручники:
- ЛадиченкоТ.В., Свідерська В.В., Свідерській Ю.Ю. Історія України. 7 клас. Україна в період середньовіччя. – Тернопіль,1998
- Лях Р.Д., ТемІрова Н.Р. Історія України. 7 кл. Україна з найдавніших часів до сер. XV ст.. Підручник для середніх шкіл. – К.: Ґенеза, 2000
Питання для 1-ої групи: «Які корисні справи для держави за своє життя зробив Ярослав Мудрий?»
Учні повинні відповісти: Встановив порядок в державі – припинив міжусобиці, відновив централізованість, зменшив розмір данини, висвятив першого митрополита Київської Русі – Іларіона – церква стала незалежною від Візантії, заклав у 1037 році Софійський собор на честь перемоги над печенігами(мозаїка собору і фрески і на сьогодні є шедеврами світового мистецтва), відкрив там бібліотеку, розбудовував місто Київ – навколо Києва князь збудував величезні земляні вали: довжина 3,5 км, вишина 14 м, а товщина 30 м., на цих валах стояли високі дубові стіни, перед валами були викопані глибокі рови, заповнені водою. В Західній Європі Київ вважали суперником Константинополя. Він будував нові церкви, монастирі, міста, зокрема м. Ярослав (Ярославль) на р. Сян. Він склав перший давньоруський збірник законів «Руська правда».
Висновок учителя: Отже, князь Ярослав дбав про захист своєї держави, про порядок у ній, зміцнював її авторитет і церковну незалежність.
Питання для 2-ої групи: «Який напрям переважав у зовнішній політиці Ярослава Мудрого?»
Учні повинні відповісти: Князь впроваджував дипломатичні методи налагодження зв’язків із різними державами. Його прозвали «тестем Європи», бо він мир із державами закріплював династичними шлюбами, тобто одружував своїх дочок і синів із представниками правлячих династій, – робота учнів з картою – зокрема з Францією, Норвегією, Угорщиною, Швецією, Польщею, Німеччиною, Візантією. Він воював із поляками, печенігами, греками, але віддавав перевагу мирним стосункам.
Висновок учнів: Таким чином, князь більше вирішував державні питання мирним шляхом. У цьому його мудрість.
Питання для 3-ої групи: «Чому Ярослава прозвали Мудрим?»
Учні повинні відповісти: Князь Ярослав був освіченою людиною, любив читати – читав і вдень, і вночі, як говорить літописець. За це його прозвали Мудрим. А ще він зібрав переписувачів книжок до Києва і відкрив велику бібліотеку при Софійському соборі – 6 тис книжок – це на той час величезний скарб. Там же було відкрито школу. Ярослав дбав про розвиток освіти, науки і мистецтва. При дворі Ярослава проживали і виховувалися діячі багатьох європейських держав. За Ярослава Мудрого було складено перший звід писаного давньоруського права «Руську правду». Це був закон, який закріплював поділ суспільства на багатих і бідних і давав право багатим управляти бідними.
Доповнення учителя: М.Брайчевський говорить, що «і в дорослому, і в похилому віці, вже як верховний володар Русі, він вкрай неохоче сідав на коня і лише в разі особливої потреби брав участь у походах. Книга і перо були для нього милішими меча та військового обладунку.»
А його освіченість, любов до книги передавалася членам його сім’ї. Один із синів – Святослав заставив книжками всі «кліті», а Всеволод оволодів п’ятьма мовами. Дочка Анна була першою письменною королевою Франції. Онука Ярослава – Янка Всеволодівна заснувала перше в Європі жіноче училище. І ця грамотність роду Ярослава Мудрого проявлялася в ті середньовічні часи, коли деякі європейські королі не знали грамоти.
Звісно, що і проведення церковної реформи, а також внутрішньої та зовнішньої політики, які сприяли зміцненню міжнародного авторитету Київської Русі, дає право називати Ярослава мудрим князем.
Отже, князь Володимир Великий не дарма покладав великі надії на свого сина Ярослава.
Запишемо наступне наше питання:
3.«Руська правда» - перший збірник давньоруського права.
«Руська правда» (учням роздати)
..Якщо уб'є вільна людина, то на нього мають право помсти брат за брата, або син за батька, або батько за сина, або сини брата та сестри; якщо хтось з них не бажає, або не має можливості помститися, то хай одержить 40 гривень за вбитого...
...А за вбитого князівського тіуна платить 80 гривень... За князівського сільського старосту... платить 12 гривень, а за князівського рядовича — 5 гривень...
...Якщо хтось вкраде чужого коня, або зброю, або одяг, або знайде вкрадене у своїй общині, то отримує своє та 3 гривни за образу.
...А за вирваний вус або шмат бороди сплатити потерпілому 3 гривни за образу.
Довідка:
Тіун – людина, що управляла господарством князя або бояр;
Рядович – селянин, залежний від феодала, працює на нього за договором(рядом);
Огнищанин - тіун, який відає домом феодала;
Гридин – молодший дружинник;
Ябедник — княжий суддя;
Ізгой — людина, яка втратила зв’язок з общиною.
Питання до тексту «Руської правди»:
І група: Чи однакові штрафи для різних соціальних груп? Чому?
- група: Чи захищається приватна власність? Яким чином?
-
група: Чи залишаються родові пережитки? Зачитайте, з чого це видно?
Висновок учителя після обговорення:
Це перший писаний збірник давньоруських законів. Вірно відмітив М.Грушевський, що «його порядки залишилися на цілі століття». Ярослав «Руською правдою» закріплював на Київській Русі нерівність, панування князів і бояр над простим народом. А ще ми сьогодні із нього дізнаємося про господарське та культурне життя, про відносини різних верств населення Київської Русі і про сам державний устрій(Київська Русь – феодальна держава).
Варіант відповіді учня на логічне питання(за методом «Прес»):
Я вважаю, що князь Ярослав Мудрий продовжив політику свого батька Володимира Великого.
Це ми бачимо з його внутрішньої та зовнішньої політики.
Наприклад, будівництво Софійського собору та ряду інших церков, налагодження дружніх стосунків із сусідніми державами. Він також, як і батько, зміцнював свою державу.
Отже, вважаю, що Ярослав Мудрий продовжив справу свого батька.
Доповнення учителя до відповіді на логічне питання: Так, Ярослав,
продовжуючи справу свого батька, посилював єдність і централізацію
держави, прагнув мирних стосунків із Європою, посилював авторитет своєї
держави. Відомий український історик М. Грушевський сказав: «... те, чому
Володимир клав лише початки, в часах Ярослава розвинулося вже повним
цвітом і дало йому славу і пам'ять у пізніших поколінь.»
IV. Закріплення нових знань учнів.
Учитель: Матеріал ви засвоїли. Давайте перевіримо. Розгадаємо кросворд, який пропонують вам минулорічні семикласники. На підкресленій лінії, відгадавши кросворд, прочитаєте ім'я першого митрополита Русі:
- Кімната, у якій Нестор писав літопис.
- Князь, укладач «Руської правди».
- Зображення Пресвятої Богородиці в соборі Св. Софії.
- Перший князь, що загинув в міжусобиці по смерті Володимира.
- Місто, яке Ярослав збільшив у сім разів.
- Князь, якого за вбивство братів народ прозвав Окаянним.
- Місто, центр князівства Мстислава.
|
|
2. |
|
6. |
|
||
|
1. |
|
|
7. |
|||
|
|
|
3. |
4. |
5. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|||
Учитель: Готуючись до уроку, я склала вірш. Він характеризує Ярослава Мудрого як історичну особу. Тобто, його характер, внутрішню і зовнішню політику, особистий вклад у зміцнення і розквіт Київської Русі:
Ярославу Мудрому
О, Ярославе, муже славний,
Землі своєї мудрий син.
Життя прожив, усе ти зважив:
І розум дбав, і багатів,
І у бою ти був відважним,
У світі ти не сиротів,
Хрести возводив над церквами,
І «Правду» русичам створив,
Звеличив Київ златоглавий,
І Ярославль на спогад нам лишив…
Якби не хитра твоя вдача,
То Ярослава не було б…
Утім, писали літописці
(І Бог із неба те уздрів),
Що розум твій, мов зброї вістря,
Усі діяння ті вершив.
О, Ярославе, яра славо,
На землю посланий ти був
У душі сіять книжними словами,
Щоб славу навіки здобув.
V. Підсумки уроку.
Висновок учителя: Отже, ми сьогодні довели, що своєю внутрішньою і зовнішньою політикою князь Ярослав Мудрий продовжив діяльність свого батька Володимира Великого по зміцненню своєї держави, підйому її авторитету в Європі та впровадженню християнства.
Оцінити роботу учнів на уроці за допомогою самих учнів.
VI. Домашнє завдання.
Прочитати § , відповісти на пит.
*Скласти кросворд або вікторину за уроком «Київська Русь за правління Ярослава Мудрого».
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку