Історичний турнір "Козацькому роду нема переводу"

Історичний турнір «Козацькому роду нема переводу»

Вчитель історії та правознавства  Ткаченко  В. М.

 філія «загальноосвітня школа №3» 

Очікувані результати:

 поглибити знання учнів з історії українського козацтва; розвивати логічне та абстрактне мислення, інтерес до вивчення історії України; виховувати любов і повагу до спадщини своєї Батьківщини.

Форма проведення:  історичний турнір.

Обладнання: картки із завданнями, мультимедійне забезпечення, чорний ящик, ложка, люлька,  картки із назвами команд «Гетьмани» та «Отамани», «Казан» (аплікація), відео «Козацький марш», кліпи козацьких пісень

 Ведучий розпочинає історичний турнір.

Сьогодні великої ваги набуває відродження українського козацтва, бо це і відродження України. Указом Президента України 14 жовтня 1999 року оголошено Днем українського козацтва. Таким чином, Покрова святкується в нас не тільки як народнорелігійне, а й національне свято. На Запоріжжі була церква святої Покрови, і запорозькі козаки вважали святу Покрову своєю покровителькою.

З 2014 року Указом Президента України Петра Порошенка на свято Покрови призначено День захисника України.

- Історія кожного народу має свої символи й атрибути. Народними символами України є славні сторінки козаччини.

           - Сьогодні ми на одну мить, перенесемося в далеке минуле нашої України і помандруємо козацькими стежками.

      У літописі українських земель є славний період козаччини, який тривав майже 300 років. Козацтво стало організованою військовою силою, яка боронила наші землі від нападів турків і татар, а також від польських та московських колонізаторів. Козаки були сміливими, дисциплінованими, витривалими, гордими і вільними людьми.

Отож,  наш турнір присвячується саме цим подіям.

Тур I. Розминка  «Козацькі питання»

(Вчитель по черзі задає запитання командам. Члени журі слідкують за правильними відповідями та фіксують їх. Максимальна кількість балів 10)

Запитання «Розминки»:

1. На якому острові була збудована  перша Січ? (о. Мала  Хортиця);

2. Як називались кочівниками полонені люди, яких захоплювали для продажу в рабство? (ясир);   

3. Як називався один із найважливіших символів влади на Січі? (булава); 

4. Що таке гопак? (давнє бойове мистецтво козаків-запорожців);

5. За допомогою чого козаки під час раптового нападу утворювали рухому фортецю, з якої вели прицільний вогонь? (зв’язували вози колесом до колеса, утворюючи коло);

6. Як називалась споруда над могилою-курганом, на якій вартові козаки запалювали вогонь, щоб передати далі сигнал про напад ворога? (фігура);   

 7. За яку провину кошовий міг під час морського бойового походу без розмов викинути козака за борт чайки? (за те, що він сперечався з кошовим);

8. Скільки великих порогів існувало на Дніпрі?   (9)

9.  Якої висоти був козацький бунчук?   (2,5 м.)

10. Юний січовик-зброєносець у козацької старшини в Україні в XVI-XVIII століттях називався? (джура);   

11. Як називається довгий козацький чуб?   (оселедець)

12. Як називався чоловік, що керував козацьким куренем?   (курінний отаман)

13. Як називався козацький човен?   («чайка»)

14. Хто був першим отаманом Запорозької Січі?    (Дмитро Вишневецький-Байда)

15. Як називалися широкі козацькі штани?   (шаровари)

16. Кому вхід на Січ був суворо заборонений?   (жінкам)

17. Як називалися символи влади старшини у козаків?   (клейноди)

18. Якої довжини була козацька «чайка»?   (20 м.)

19. Скільки осіб максимально могла вмістити козацька «чайка»? (70)

20. . Яких козаків називали «сиднями» та «гніздюками»?  (сімейних)

 ТурII. «Козацький шифр»

 Вчитель роздає кожній команді конверт із завданнями. У конверті містяться завдання. Потрібно за допомогою цифир скласти правильну відповідь на запитання

«Козацький шифр»

А. Яку річ цінували на Січі нарівні з гострою шаблею і добрим конем? –1162871. (бандура)

Б. З якою твариною або птахом козаки відправлялись у морські походи? –641260.(півень)

В. Як називались у козаків-розвідників?–65177864.(пластуни)

Тур III. «Козацькі страви

Завдання- кожній команді роздається «Казан» (велика аплікація) і аркуші із назвами страв та продуктів, з яких їх готують. За правильно «приготовлену» козацьку страву команда отримує 10 балів.

(«Казан» аплікація для конкурсу)

Картки із завданнями. Команді потрібно приготувати дві страви: «Соломаху» та «Тетерю». Команди обирають правильний варіант.

1. Соломаха:  житнє борошно, ґринджоли, окріп, сіль, цибуля, смалець, часник, гречане борошно, аґрус, сир.

2. Тетеря:  квас,  житнє борошно, сіль, сметана,  селера, горілка, часник, сало, пшоно, цибуля.

Тур IV. «Козацькі листи»

(Вчитель роздає конверти із завданнями. Учням потрібно виправити поминки у тексті. Максимальна кількість балів 10).

Картки із завданнями «Козацькі листи»

Виправте помилки у тексті

«…Похідним одягом козаків були дві пари джинсів, сорочка, шуба, кепка та свита з кобеняком. У мирний час запорожці одягались доволі багато. Футболка з шовковими застіжками, джинси, червоні кросівки. Поверх сорочки одягали жикет, який міг бути шовковим, парчевим або суконним. Поверх жикета накидали свиту, завжди суконну з розрізаними рукавами, які, як правило, защіпались один на другий і закладались ззаду під кобеняк, який вживали під час дощу або негоди.

На голові запорожці  носили кепку або гострокінечну хутряну шапку або кобур — суконну червону шапку з бобровою опушкою. На каптан, через праве плече вішався на перев'язі самопал. А за поясом, на ланцюжках два пістолети і ніж замість кинджала. Шаблю в мирний час носили рідко, хіба тільки на раду.

Бороди та голову голили, залишаючи пасмо волосся в вигляді коси, яке закручували за ліве вухо три-чотири рази. Важкою образою було взяти запорожця за чуприну — вона була для нього священною.

   З постриженою головою на якій був тільки чуб (оселедець), з довгими вусами на верхній губі, вічно тримаючи вейп в зубах, погляд завжди був похмурим, зустрічаючи сторонніх спочатку непривітно, неохоче відповідаючи на питання, згодом лагіднішав, веселішав…»

Правильна відповідь

«…Похідним одягом козаків були дві пари шароварів, сорочка, кафтан , шапка та свита з кобеняком. У мирний час запорожці одягались доволі багато. Сорочка з шовковими застіжками, шаровари, червоні чоботи. Поверх сорочки одягали кафтан, який міг бути шовковим, парчевим або суконним. Поверх кафтана накидали свиту, завжди суконну з розрізаними рукавами, які, як правило, защіпались один на другий і закладались ззаду під кобеняк, який вживали під час дощу або негоди.

На голові запорожці  носили брилі або гострокінечну хутряну шапку або кобур — суконну червону шапку з бобровою опушкою. На каптан, через праве плече вішався на перев'язі самопал. А за поясом, на ланцюжках два пістолети і ніж замість кинджала. Шаблю в мирний час носили рідко, хіба тільки на раду.

Бороди та голову голили, залишаючи пасмо волосся в вигляді коси, яке закручували за ліве вухо три-чотири рази. Важкою образою було взяти запорожця за чуприну — вона була для нього священною.

   З постриженою головою на якій був тільки чуб (оселедець), з довгими вусами на верхній губі, вічно тримаючи люльку в зубах, погляд завжди був похмурим, зустрічаючи сторонніх спочатку непривітно, неохоче відповідаючи на питання, згодом лагіднішав, веселішав…»

Тур V. «Козацький пазл»

Завдання- скласти історичний пазл. Максимальна кількість балів 10.

Картки із завданнями «Козацький пазл»

(Картина І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану»)

Тур VI. «Козацька скринька»

 В  ящику лежить предмет, який учні повинні відгадати за допомогою запитань . За кожну відгадану річ – 5 балів.

Запитання до конкурсу «Козацький ящик»:

1. «Цей предмет найбільш часто козаки виготовлялися у вигляді простої вигнутої трубки розміром до 5 см. Але іноді зустрічалися дивовижних дизайнів: у вигляді пари чобітків, людського обличчя або раковини равлика. Місцеві українські гончарі виготовляли найчастіше з білої глини. Дерев’яні робилися в основному з бузини, оскільки з неї легко виймалася серцевина. Запорожці вважали цей предмет «душею козака». Тому берегли і вважали своєрідним талісманом. Бувало якщо  ламалася, господар міг захворіти або навіть померти. «Запорізьке товариство» називали цей предмет «носогрійкою» (ЛЮЛЬКА);

2. «Цей предмет знайдено у дерев’яному вигляді, у шкіряних футлярах; вони різні за розміром, формою овального чи округлого черпака та овального, напівкруглого або ромбовидного у поперечному розрізі держака. Футляри складаються з довгої зшитої одним швом трубчастої частини, в яку засувався держак і верхнього розтруба, уформованого трикутною шкіряною вставкою, з двома клапанами зверху, що прикривали черпак і зав’язувались шісурком. Кількість знахідок на переправі дозволяє ствердити, що кожний козак носив цей предмет у шкіряному футлярі на поясі» (ЛОЖКА);

ТурVII. «Козацькі клейноди»

Завданнями- вказати назви козацьких клейнод. За кожну відгадану клейноду – 5 балів.

Картки із завданнями «Козацькі клейноди»

1. 2.

    3.                    4.

Тур VIII. «Козацький турнір»

Конкурс капітанів

СТОЛИ З ПРЕДМЕТАМИ .  ЗАВДАННЯ – ПРОДЕМОНСТРУВАТИ, ЯК ПЕВНУ ДІЮ ВИКОНУВАЛИ КОЗАКИ.

Як козаки голосували? /підкинути шапку/

Як козаки ховалися у плавнях від ворога? /під водою дихали через очеретинку/

Яку зброю козаки вважали чесною, справедливою? /шабля/

Без цієї речі уявити козака неможливо. Синього чи зеленого кольору у будні, червоного чи малинового – на свята. А на виготовлення цієї речі йшло не менше 10 метрів матеріалу! /шаровари/

Тур IX. «Народ скаже, як зав’яже»

Про козаків наш народ склав багато пісень, казок, легенд і приказок.

Завдання – до присллів’їв  підібрати бажано «рідне», або придумати кмітливе закінчення (командам видається «урізаний» текст):

– Де два козаки, там … (три гетьмани).

– Де козак, там…  (і слава).

– До булави треба … (голови).

– Козаки, як діти: хоч багато – поїдять, хоч … (трохи – наїдяться).

– Не той козак, що за водою пливе, … (а той, що проти води).

– Степ та воля – … (козацька доля).

– Хліб та вода – … (то козацька їда).

– Хоч і спина гола, … (козаку аби воля).

– Кінь для козака, як … (крила для пташки).

– Козак не боїться … (ні чвари, ні хмари).

– Не журися, козаче, нехай … (ворог плаче!)

– Сміливого козака і … (чорти) бояться.

– У козака життя коротке, а … (слава – вічна!)

– Береженого бог береже, а козака – … (шабля).

– Не той козак, що поборов, а той, що … (вивернувся).

ІІІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ

Члени журі підбивають підсумки гри та оголошують переможців