Тема. Київська Русь за часів правління князя Володимира Великого. (7 клас)

Тема. Київська Русь за часів правління князя Володимира Великого. (7 клас)

Мета: ознайомити учнів з діяльністю князя Володимира; з’ясувати, які реформи запровадив Володимир, проаналізувати його внутрішню політику; розвивати історичне мислення, сформувати вміння аналізувати історичні факти і події, оцінювати їх значення, сприяти формуванню патріотичної свідомості, шанобливому ставленню до історичного минулого; виховувати в учнів почуття гордості за історичне минуле України.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Епіграф.

«Подиву гідно, скільки добра вчинив він Руській землі…»

                                              «Повість минулих літ»

                               Хід уроку.

І ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

Історія – це той предмет, який дозволяє потрапити у минуле і на основі нього будувати теперішнє і майбутнє.

Ми знайшли чудовий вислів Реріха з минулого.

(Звучить музика, з тубуса дістаємо звиток).

 «Древність видає нам свої таємниці, і майбутнє простягає свою могутню руку сходження. Минуле – лише вікно у майбутнє. Любіть минуле, але живіть майбутнім…

 Із стародавніх чудесних каменів складіть східці прийдешнього». (М. Реріх.)

 Сьогодні я пропоную вам скласти східці від прийдешнього до давніх часів Київської Русі.

ІІ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

  Метод «Мозкова атака»

• Яке значення мало для становлення та зміцнення Київської Русі правління князів Олега, Ігоря, Ольги та Святослава?

(Учні стисло висловлюють свої думки, після чого робиться загальний висновок)

Значення правління князів Олега, Ігоря, Ольги та Святослава:

• розширення кордонів Київської Русі шляхом приєднання нових територій;
• укріплення кордонів на Чорному морі;
• зростання міжнародного авторитету Київської Русі;
• посилення князівської влади;
• зміцнення самої держави.

 

ІІІ МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Евристична бесіда.

1. Чи були в князя Святослава сини? Що вам про них відомо?
2. Поміркуйте, якщо на попередніх уроках ми говорили про становлення Київської Русі, то яким буде наступний етап розвитку держави?

Так. Саме про розквіт Київської Русі і про князя,  який доклав для цього дуже багато зусиль буде сьогодні мова.

Як же звали цього князя? Прочитайте вірш й з виділених літер складіть його ім’я.

Звав тебе народ ласкавим, 

Називав теж «Сонцем Ясним»,

Бо зробив ти край великим,

А свій люд – багатим, щасним.  

Християнську вніс ти віру

 У народ – мов цвіт обнови.

Що красив нам нашу землю

Світом правди і любові.

Тож за твого князювання

Край зацвів, як квітка рожі –

І за те ти в нас «Великий»,

А «Святий» у церкві Божій!

                     (Юрій Шкрумеляк) 

• Що ви можете сказати про князя Володимира прочитав вірш Ю. Шкрумеляка?

Подивіться на епіграф. Це рядки з літопису: «Подиву гідно, скільки добра вчинив він Руській землі…». Чи дійсно це так – ми спробуємо відповісти протягом уроку.

Сьогодні ми будемо працювати за таким планом:

1. Князь Володимир: людина і державець.
2. Діяльність князя Володимира.
3. Введення християнства.

Володимир Красне Сонечко, Володимир Святий, Володимир Хреститель, Володимир Рівноапостольний – під цими іменами залишився у пам’яті народу образ сина Святослава. З його ім’ям пов’язано багато героїв народних легенд, йому служать відважні богатирі: Ілля Муромець, Добриня Никитич, Альоша Попович.

Чому не Святослав, а його син Володимир став улюбленим героєм руських билин – адже він не був таким великим вояком, як Святослав?

Багато подвигів здійснив князь Святослав, багато земель він підкорив, але подвиги його були здійснені дуже далеко від батьківщини. «Ти, княже, чужої землі шукаєш, а до своєї тобі діла немає» - говорили кияни. Зовсім інакше князював Володимир – зібрав розідрану внутрішніми війнами Русь в єдине ціле: навколо Києва побудував багато укріплень для захисту від нападів кочовиків. Метою його походів було не стільки завоювання нових земель, скільки захист його від зовнішніх ворогів. І саме тому  Володимир в народній пам’яті виступає як захисник рідної землі. Але шанують князя не за його особисті риси та подвиги, з його іменем пов’язана подія, яка обумовила подальшу долю країни – Русь прийняла християнство.

Непростим був шлях Володимира до влади, незвичайним  було його життя – великий грішник, язичник й гонитель християн на початку свого правління, Володимир прийняв святе хрещення змінився сам і обернув в справжню віру Русь. А починалася історія князя Володимира так.

ІV ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Князь Володимир: людина і державець.

1-й бібліограф. Княгиня Ольга ходила на древлян і жорстоко помстилася за смерть свого чоловіка. Вона взяла до свого двору полонянку Малушу, і та вірно служила своїй господині, ведучи велике господарство. Одного разу красуню Малушу помітив юний князь Святослав і закохався в неї. Малуша йому відповіла взаємністю. Але сувора мати заборонила синові одружуватися на полонянці-рабині, хоча і знатного роду. В інтересах держави Ольга прагнула одружити сина на дочці візантійського імператора.

Незабаром Малуша народила сина Володимира, якого в неї відібрали, а саму вигнали з князівського двору. Свої дитячі роки хлопчик провів при дворі княгині Ольги, яка і стала його вихователькою.

Володимир був третім сином Святослава Ігоровича. За своїм  положенням він не був рівним з братами тому що матір’ю його була рабиня Малуша. І серед бояр називали його «князем-робочичем».

 У підлітковому віці княжича було передано на виховання його дядькові, братові матері – дружиннику Добрині.

 Уходячи в свій останній похід на Дунай, Святослав розділив свої володіння. Старшому сину Ярополку дістався Київ, середньому сину Олегу – Древлянська земля, Володимир же залишився без уділу. На щастя юного княжича до Києва прибувають посланці Новгорода. За порадою княжого дружинника Добрині вони випросили собі на княжіння Володимира, який народився в сестри Добрині – служниці Малуші. «…І взяли до себе новгородці Володимира, і поїхав Володимир з дядьком своїм Добринею у Новгород…» - читаємо в літопису.

 Учитель. Після смерті Святослава, який не залишив заповіту, між його синами розгорілася міжусобна боротьба, в якій переміг Володимир.

• Згадайте, будь ласка, значення поняття «міжусобна боротьба».

2. Діяльність князя Володимира.

  2-й бібліограф. Князю дісталася тяжка спадщина. Країна була розорена постійними війнами, наростала загроза з боку кочовиків-печенігів, що стояли за річкою Стугною, фактично під стінами Києва. До того ж варяги, які допомогли йому в боротьбі з Ярополком, вимагали відкупу. Князь удав наче погодився і зібрав їх на березі Дніпра нібито для виплачування заборгованих грошей, наказав киянам посадити варязьку дружину на човни без весел й пустити їх униз за течією. «Пливіть до Царгорода, - сказав він, - там знайдете ви і грошей і слави, а до нас не повертайтеся». І одночасно відправив Володимир послів в Константинополь з порадою візантійському імператору: «Не довіряй варягам – інакше принесуть вони грекам біду ще гірше, ніж трапилось в нас; а краще розділи їх та розішли  служити по декілька чоловік в різні міста». Так про Володимира пишуть літописці.

 Учитель. Свою державну діяльність він почав із приєднання до Києва східнослов’янських племен.

Робота з підручником і картою.

1. Знайдіть в тексті підручника на стор. 57-58 інформацію про те, в якому році та які племена приєднав до своєї держави князь Володимир.

2. Покажіть на карті територію держави Володимира.

 Учитель. Володимир проводив широкомасштабну і далекоглядну внутрішню політику, спрямовану на зміцнення могутності Київської Русі через концентрацію державної влади у руках князя. Заходами, які могли б це забезпечити, стало впровадження ряду реформ.

• Що таке реформа?

        Робота в парах.

(Прочитайте текст підручника с.58-61 і скажіть які реформи провів князь Володимир)

3. Введення християнства.

Учитель. Володимир неодмінно вдало вирішував завдання будівництва міцної держави. Але свої імена «Хреститель», «Святий», «Рівноапостольний» він отримав за інші діяння. Які саме?

Евристична бесіда з класом.

• Дайте визначення поняття «релігія».
• А яка релігія була в Київський Русі?
• Що таке язичництво?
• Яким язичницьким богам поклонялися русичі?
• Хто з київських князів вже були християнами?                   
• Чому виникла необхідність введення єдиної релігії?

Учитель.  Язичництво повністю зжило себе. Введення християнства було підготовлено як внутрішніми так і зовнішніми факторами

 В сусідніх державах вже давно панувала віра в єдиного Бога – в Волжзській Булгарії сповідували іслам, в колись могутній Хозарії – іудаїзм, а у Візантії, з якою у Русі були давні зв’язки, офіційною релігією було християнство. І перед князем Володимиром повстала серйозна проблема: яку віру обрати?

 

Рольова гра «Вибір віри Володимиром».

Актори: Володимир                                  Іудейський посол

              Боярин-радник                          Грецький священик

             Магометанин                            Руські посли

            Історик

(Володимир сидить  в задумливості. Поряд – боярин-радник)

Володимир. Праві ті, хто говорить, що наші язичницькі кумири – дерево, сьогодні є, завтра згниє, не їдять, не п’ють, не говорять, але зроблені руками людини.

Грецький священик. Так, справді, Бог один, той, кому поклоняються греки, який створив небо і землю, зірки і місяць, і сонце, і людину. А ці кумири що зробили? 

(В досаді махнув рукою)

Володимир. Для чого людина створена Богом? У чому сенс його життя, якщо все одно помремо?

Грецький священик. Великий княже! Якщо хтось у нашу віру вступить і повірить в Христа розп’ятого  за наші гріхи, то померши – воскресне і не помре вовік. Якщо вступить в іншу віру, то на тому світі буде в полум’ї горіти.

Володимир. Любо мені тебе слухати. Багато говориш ти про початок світу, про буття, про життя після смерті, про подвиги Христа розп’ятого.

Магометанин. Ти, княже, мудрий і кмітливий, але закону не знаєш. Повір в закон наш і поклонись Магомету.

Володимир. А яка ваша віра?

Магометанин. Вчить нас Магомет так: здійснювати обрізання, не їсти свинини, не пити вина, після смерті дасть Магомет кожному по сімдесят прекрасних жінок… якщо хто бідним на цьому світі, то й на тому буде таким…

Володимир. Надто ваш рай схожий на земне життя… Та і потім веселіше Русі пітіє є, не можемо без цього жити! А що говорить віра іудейська?

Іудейський посол. Християни вірують в того, хто расп’ят, а ми віруємо в єдиного Бога – Авраама, Ісаакова, Іакова.

Володимир. Такий ваш закон? А де земля ваша?

Іудейський посол. Бог прогнівався на нас за гріхи і розточив нас по всій землі…

Володимир. (гнівається) Як же ви вчите інших, будучи самі заперечені Богом і розточені по землі?

Історик. Прогнав князь і німецьких посланців Папи Римського: «Ідіть, звідки прийшли, тому що і батьки наші не прийняли цього».

Грецький священик. Приймай княже, грецьку віру. Подивись, як багаті наші храми, як виблискують маківки, хрести, золото ікон! Мерехтіння свічок, запах ладану, пісні церковні проникають аж до серця.

Історик. Бажаючи не помилитися у виборі віри для свого народу, розіслав Володимир послів до всіх країн, щоб самі побачили як шанують Бога в інших державах. Прибули до нього посли із Візантії, і промовили.

1-й посол. Немає віри краще грецької, спробував хоча б раз солодкого, не схочеш більш гіркого. Якщо ти, княже, не приймеш християнської віри – відпусти нас, поїдемо ми назад в Царгород.

2-й посол. Так, велич грецької віри зворушує! Ми пали ниць у храмі… ми думали: де ми? На землі? Або у раю? Зараз вдома ми із сміхом і зневагою дивимось на наших бідних кумирів… Ні, не така віра потрібна Русі! А така, як у греків!

Боярин-радник. Княже, подумай, якщо дурним був закон грецький, то бабуся твоя Ольга не прийняла би хрещення, адже вона була наймудрішою серед людей!

Володимир. Досить, вирішив. (топає ногою) Де будемо приймати хрещення?

Боярин-радник. Де тобі до душі.

Володимир. Однак не хочу йти до греків на поклін. Нехай самі прийдуть до мене. Почекаю трохи…

Боярин-радник. Ти чув, княже, у імператорів візантійських Василя і Костянтина сестра незаміжня. Одружись, княже, на дівчині й охрестись одночасно, бо вона християнка і за язичника не піде. Це для них приниження…

Володимир. Люба мені Анна, чув я про неї. Але щоб брати погодилися, візьму я боєм Корсунь. Нехай священики, які з Анною прийдуть, охрестять мене. А Корсунь я їм поверну потім, як відкуп за жінку.

Історик. Саме в Корсуні прийняв хрещення Володимир, саме там одружився з Анною. А до Києва з Корсуня привіз православних священників, ікони …і приступив до хрещення руського народу. А сталося це у 988 році.

Учитель. Подивіться фрагмент відеофільму і дайте відповідь на запитання.

  Проблемне питання

-  Яке значення мало прийняття Руссю християнства?

(Перегляд фрагменту відеофільму про хрещення Володимира)

- Яке диво відбулося з Володимиром?

- Під яким ім’ям був охрещений Володимир?

- Що вчинили з язичницькими ідолами?

- Що побудував на честь хрещення Володимир?

- Як відбулося хрещення киян? 

- Чи можна засуджувати тих людей, які не сповідують жодної релігії? Чому ви так вважаєте?

Учитель. У ст. 35 Конституції України зазначено: «Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання».

• Як ви вважаєте, чому в сучасній Україні немає обов’язкової для всіх релігії чи віросповідання?

 

 Учитель. На вшанування князя-хрестителя Русі Володимира Великого 1853 р. на Володимирській горі в Києві було встановлено йому пам’ятника.

 (Учитель демонструє ілюстрацію із зображенням пам’ятника)

 Учитель. У наш час у Києві від Десятинної церкви, збудованої за наказом князя Володимира, залишилися лише контури фундаменту. Але сьогодні православна церква пропонує відбудувати цю церкву, яка була зруйнована ще 1240 р.

- Як ви вважаєте, що краще: залишити фундамент як історичну пам’ятку чи збудувати на основі цього фундаменту нову діючу православну церкву?

 Учитель. Введення християнства в Київській Русі мало прогресивний характер. Посилилися авторитет і влада князя, Київська Русь стала рівноправною з європейськими державами, вона залучилась до європейської цивілізації. Почали розвиватися писемність і культура, з’явилися літописи, церкви, монастирі.

 Останні роки князя Володимира не були спокійними роками старця, що відпочивав, доживаючи свого віку. Проти його влади повстали сини: прийомний син Святополк, прозваний народом Окаянним за вбивство братів. Та рідний син Ярослав, який з десяти років був посаджений батьком правити у Новгороді.

 Старий Володимир почав готувати похід для вгамування непокірного сина Ярослава, але раптова смерть не дала йому здійснити свої наміри. Сталося це 15 липня 1015 року.

 А зараз повернемося до нашого епіграфу. Чи згодні ви зі словами з епіграфу?

                      (МЕТОД «ПРЕС» - Я вважаю, що…

                                                       Тому, що…

                                                       Наприклад…

                                                       Отже…, таким чином…)

 

V ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.  Що дізналися нового?

2. Які нові слова ви почули на уроці?

3. Чим уславився 988 р. в історії Київської Русі?

VI ПІДСУМОК УРОКУ

Учитель. Так закінчилась епоха Володимира. Володимир був видатним державним діячем і полководцем, головним засновником Київської держави. Після смерті він був канонізований церквою і отримав статус «Святий», «Рівноапостольний», а в народі його прозвали «Красним Сонечком».

  Наш век пройдёт, откроются архивы

  И всё, что было скрыто до сих пор

  Все тайные истории извивы

  Откроют миру славу и позор.

  Богов иных тогда померкнут лики

  И обнажится всякая беда,

  Но то, что было истинно великим,

  Останется великим навсегда.

 

VII ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати текст підручника

2. Скласти кросворд по темі Володимир Великий.