Урок "Монгольська навала на українські землі" (7 клас)

Про матеріал
Розробка уроку з історії України за темою "Монгольська навала на українські землі" стане в нагоді вчителям історії
Перегляд файлу

Тема. Монгольська навала на українські землі. (7 клас)

Мета: розкрити особливості організації військових походів монголів на Русь у ХІІІ ст. і причини їхніх перших успіхів; розглянути причини поразки русько-половецьких військ на р. Калці; на прикладах подвигів захисників м. Києва визначити джерела мужності та героїзму русичів; дати уявлення про сутність золотоординського панування на руських землях; розвивати в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки та узагальнення; вдосконалювати вміння працювати з історичною картою та підручником; виховувати в учнів толерантне ставлення до різних оцінок історичних подій та осіб, повагу до героїчного минулого свого народу.

Тип уроку: комбінований.

Епіграф: Не було з часів створення світу катастрофи, жахливішої для людства.

                                                                                 (Арабський історик)

                                            Хід уроку

І Організаційний момент

Учитель. І знову урок історії,

          В хвилини зжалися віки,

          О, скільки тих подій величних

          Вмістили книжні сторінки.

ІІ Актуалізація опорних знань

Учитель. Пропоную вам послухати народну казку.

У одного чоловіка було семеро синів. Між собою вони увесь час сварились. Щоразу батько наказував дітям, щоб жили вкупі, але діти не слухали старого.

Одного разу батько дуже заслаб. Він знав, що після його смерті діти поділять господарство, розійдуться й будуть терпіти голод і холод.

Щоб діти краще зрозуміли силу гурту, батько звелів принести віника. батько каже: «Зламайте його!» як не ламали діти, та нічого в них не вийшло. Тоді батько розв’язав віника і, розібравши на прутики, поламав по одному. «Дивіться, діти! – промовив батько. – Отак і ви: як будете жити в злагоді, ніхто вас не здолає».

Вправа «Мікрофон»

  1. Які висновки ми можемо зробити з цієї казки?
  2. Що відбувалось у Київській Русі у ХІІ – на початку ХІІІ ст.?
  3. Кого з київських князів ви бачите в ролі батька з казки?
  4. Як роздробленість впливала на становище Русі?
  5. Чому ви так вважаєте?

ІІІ Мотивація навчальної діяльності

Учитель. У той час як на руських землях  не було миру і панувала роздробленість, а Київ переходив з рук в руки, у 1206 р. далеко на сході, на кордоні з Китаєм, на річці Ононі, зібрались вожді кочових племен і на курултаї (народні збори) проголосили своїм вождем Темучина – одного зі степових вождів, давши ім’я йому Чінгізхан. Давня Русь знаходилася від ріки Онон за багато тисяч кілометрів, але цей курултай відіграв в її історії трагічну роль.

На цьому уроці ми:

  • з’ясуємо, хто такі монголо-татари;
  • простежимо шлях їхніх завоювань;
  • познайомимося з мужніми захисниками Руської землі;
  • з’ясуємо, чому русичі зазнали поразки у боротьбі з монголами;
  • дамо відповідь на запитання, винесене до епіграфа: чи дійсно монгольська навала була жахливою катастрофою, якої не знало людство від часів створення світу?

ІV Вивчення нового матеріалу

Учитель. Почнемо ж нині повість цю смутну

        Про порохом повиту давнину,

        Коли князі, прославлені в віках,

        Виходили на свій великий шлях,

        За покоління дбаючи майбутні.

Монгольські племена наприкінці ХІІ ст. переживали розпад первісного ладу, відбувався перехід від племінної до державної організації суспільства. Головним заняттям монголів було кочове скотарство, а тому основним багатством для них були худоба і пасовища.

Побудова логічного ланцюжка

Кочове скотарство – виснаження пасовищ – боротьба за нові пасовища - кочівники перетворюються на військовий стан, виділяються воєначальники – мета: захоплення земель сусідніх племен.

Історична довідка (повідомлення учня)

Майбутній великий хан монголів Темучин народився між 1155 і 1167 (точних відомостей немає). У давній легенді про народження Темучина говориться, що він був сином голубого вовка і дикої лані. Насправді його батьком був вождь одного з могутніх родів південних монголів. Батька майбутнього великого хана отруїли, коли хлопчик ще був маленьким. Очолюване батьком об’єднання монголів розпалося. Коли Темучин підріс, він, маючи гнучкий розум, тверду волю, жорстокість та обережність, згуртував навколо себе прихильників, здолав ворогів і продовжив справу батька. У драматичній боротьбі він неодноразово опинявся за крок до загибелі. Проте зумів об’єднати більшість монгольських племен. Його вважали безжалісним і підступним. За необхідності він міг відступити, а для досягнення своєї мети використовував будь-які засоби. Так, він не зупинився перед убивством брата, якого запідозрив у змові. Завдяки власним зусиллям він пройшов шлях від напівжебрака до вождя усіх монголів – Чінгіс Кагана («Царя Всесвіту»).

Силоміць він об’єднав під своєю владою монголів, деякі сусідні племена і за родовою ознакою створив військо, якому в ХІІ – ХІІІ ст. не було рівних ані в Азії, ані в Європі.

Учитель. Спалахи завойовницьких устремлінь кочових народів історія знала задовго до появи Чінгісхана. Згадайте, Рим був зруйнований вандалами. вандалізм став синонімом вищого прояву варварства. Але тоді лише Римська імперія вивішувалася як держава над багатьма народами, які перебували на стадії первісного суспільства. А на шляху Чінгісхана стояли розвинені цивілізації, які він завойовував не для того, щоб скористатися їх плодами, а для знищення. Пізніше його внуки і правнуки стали долучатися до здобутків цивілізації.

Для завоювань потрібне було військо – сильне, мобільне, витривале. І Чінгісхан запровадив у війську сувору дисципліну: якщо в бою хтось із десятки побіжить від ворога, то страчували всю десятку; якщо з сотні побіжить десятка - страчували всю сотню. Якщо з тисячі побіжить сотня, страчували тисячу.

Один перський історик того часу так характеризував монголів: «У них мужність лева, терпіння собаки, передбачливість журавля, хитрість лисиці, далекоглядність ворона, хижість вовка, бойовий запал півня, турбота про ближніх курки, чутливість кішки, а в нападі – буйність вепра».

Ось таке військо Чінгісхан спрямував на Китай, Корею, Іран, держави Середньої Азії, де були високорозвинені торгівля, ремесла, сільське господарство, але на той час вони потерпали від роздробленості і ворогували між собою. Монголи квітучі міста зрівнювали із землею, жителів винищували.

Запитання

Як ви думаєте, чи можна було здолати монгольське військо?

Учитель. Перша зустріч русичів з монголами відбулася у 1223 р. на р. Калка.

Перегляд відео уривка «Історія України» 55 серія.

Учитель. Отже, битва на Калці закінчилася цілковитою поразкою русько-половецьких військ. Із берегів Калки повернулася додому лише десята частина руського війська. Такої  тяжкої поразки Русь ще не зазнавала. Тому й не дивно, що після битви на Калці, як зазначалося в літописі, «Руська земля сидить невесела».

Вправа «Мікрофон»

Як ви думаєте, які висновки мали зробити руські князі після поразки на Калці?

Учитель. Насправді, варто було зрозуміти руським князям, який безжальний сильний ворог перед ними, що слід готуватися до зустрічі з ним. Але, ледь оговтавшись, руські князі знову поринули у чвари між собою: «…воювали усі з усіма. Ніби спеціально виснажували сили один одного, щоб ворогу, якщо він прийде на Русь, легше було русичів здолати» (І. Можейко)

А між тим 1227 р. у Китаї помер Чінгісхан. Ще за життя він розділив між синами всі завойовані землі, і ті, які ще належало завоювати, – «куди ступить нога монгольського коня». Завоювання Русі продовжив онук Чінгісхана Батий.

Хан Батий – один із найвизначніших діячів ХІІІ ст. Він прожив 47 років, але до цього часу немає жодного його життєпису, він залишається Батиєм невідомим, Батиєм забутим. Відсутні свідчення про Батия в монгольських і китайських хроніках.

Західні дипломати взагалі не висловлюють свого ставлення до нього, хоча й повідомляють про деякі його якості як особистості – він ласкавий до своїх людей, але вселяє їм великий страх, вміє приховувати свої почуття.

Руські літописці, звичайно, після монгольських набігів називали його «окаянним», «поганим».

Робота з настінною картою та атласами

  1. Простежте, куди вирушило монгольське військо 1237 р.
  2. Які руські міста були захоплені і знищені під час цього походу?

Учитель. Отже, війська Батия з’явилися біля кордонів Русі 1237 року. добре озброєна орда протягом 1237 – 1238 рр. спустошила Північно-Східну Русь.

Робота з картою

  1. Покажіть на карті князівства, розташовані в Північно-Східній Русі.
  2. Покажіть і назвіть міста, які зазнали руйнувань.

Учитель. 1237 р. – монгольська навала на руські землі.

Першою зустріла ворога Рязанська земля. Послу Батия, що прибув до Рязані з ультимативними вимогами покори і сплати принизливої данини, рязанці гордо заявили: «А ще нас всіх не буде, то все ваше буде!»

Метод «Точка зору»

  1. Як ви зрозуміли відповідь рязанців?
  2. Чи не краще було їм прийняти вимоги монголів?

Учитель. Залишивши позаду спустошену і знелюднену Рязанську землю (літописець зазначає, що монголи залишили по собі «токмо дим та попіл»), ворог рушив свої сили на Володимиро-Суздальську землю. І знову кожне місто чинило опір Батию, але сили були нерівними: кожне місто оборонялося самотужки. І як результат: лише впродовж лютого ворог захопив і зруйнував 14 міст Володимиро-Суздальського князівства. У літописах знаходимо багато свідчень про страшні руйнування, завдані ворогами. Наприклад, описуючи взяття Москви, літописець зазначає, що монголи «за декілька днів нічого від міста не залишили, окрім його імені», а населення було знищене «від старця до немовляти». Невеличке містечко Козельськ  монголам довелося штурмувати 7 тижнів – 49 днів. Літописи зазначають, що Батий втратив під Козельськом до 4 тис. своїх воїнів і назвав його «Злим містом», наказавши зітерти з лиця землі.

Літо 1238 р. Батий провів у придонських степах, але вже восени захопили і спалили міста Муром, Гороховець та Нижній Новгород.

Навесні 1239 р. монголо-татари знову вторглись на Русь, тепер уже безпосередньо на українські землі. Першою жертвою загарбників стало Переяславське князівство.

Далі шлях лежав на Чернігів. Невелике укріплене містечко Уненіж (сучасний Ніжин) не могло зупинити ворога, а тому було захоплене і зруйноване.

У жовтні 1239 року до Чернігова підступила орда хана Менгу. На допомогу оточеному місту намагався пробитися князь Мстислав Глібович – двоюрідний брат чернігівського князя Михайла Всеволодовича, який щойно залишив місто. Під Чернігівськими мурами почалася запекла битва.

18 жовтня 1239 р. – падіння Чернігова.

Восени 1240 р. Батий, зібравши величезні полчища, розпочав похід на Київ.

Робота з підручником та документом

Прочитайте підручник та уривок з «Літопису Руського» і дайте відповідь на запитання:

  1. Чи погоджуєтесь ви з думкою, що облога Києва 1240 року носила героїчний характер?
  2. Доведіть свою думку, використовуючи історичне джерело.
  3. Чому монгольське військо змогло захопити Київ?

Орієнтована відповідь:

  • Суттєва перевага загарбників над руськими дружинами;
  • Військовий досвід і краща якість оснащення монгольського війська;
  • Слабкість укріплення фортець міст;
  • Розрізненість дії руських князів.
  1. Визначте, у якому напрямі далі проліг шлях Батиєвих полчищ.

Учитель. Отже, падіння 1240 р. міста Києва – центру Київської Русі – відкрило Батию шлях на Захід.  Пройшовши вогнем і мечем Галицькі та Волинські землі, кочовики в 1241 р. вторглися до Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини, купали коней в Адріатичному морі.

Весна 1242 р. – досяг Італії і повертається назад.

Таким чином, у результаті завоювань хан Батий створив величезну державу від Уралу до Чорного моря, яка дістала назву Золота Орда, столицею якої стало місто Сарай-Бату.

На підкорених землях було встановлено панування монголо-татар, відоме під назвою «монголо-татарське ярмо», яке тривало 150 років.

          Складові частини монголо-татарського ярма 

Економічна залежність

 

Політична залежність

 

Військова залежність

                                                                                                       

Запровадження системи податей та повинностей (данина, мито, плужне, підводне, корм, ловче)

 

Затвердження золотоординськими ханами руських князів на столах та видача ними ярликів на управління землями

 

Обов’язок руських князів направляти воїнів до монгольського війська

 

Учитель. Плано де Карпіні, папський посол, відвідав Орду у 1245-1246 рр. і повідомляв про те, що монголи вимагають від підкорених народів, «щоб вони йшли із ними воювати будь-кого, коли їм накажуть, щоб вони давали їм десяту частину від усього, як від людей, так і від майна… Понад того вони вимагають і забирають без усяких умов золото і срібло й інше, що завгодно і скільки завгодно». Розмір данини був дуже великий. Наприклад, лише на користь хана данина складала на рік 1300 кг срібла. А загалом, на користь татар населення сплачувало 14 видів данини.

До того ж, починаючи з 1243 р., руські князі мали:

  • визнати васальну залежність від Орди;
  • отримати ярлик – грамоту на князювання
  • хани всіляко заохочували суперечки між князями, намагаючись не допустити їх згуртування і посилення окремих князів.

На руських землях були князі, які намагалися організувати опір монголо-татарам, об’єднавши всі сили для боротьби (Олександр Невський, Данило Галицький та ін.). Але, на жаль, така політика не знайшла достатньої підтримки серед більшості світських і церковних феодалів – багато князів швидко налагодили стосунки з монгольськими ханами. Феодали ладні були визнати верховну владу ординського хана і пожертвувати  на користь завойовників частину прибутків, що одержували з населення, аніж втратити князівство.

Слід зазначити, що монголи були язичниками, проте терпимо ставилися до православної церкви: Русь зберегла релігійну незалежність, церква не сплачувала податки. Єдина вимога до православної церкви – молитися за здоров’я хана. Такий стан речей зберігся і після того, як моголи прийняли іслам.

Розв’язання проблемного питання

На основі вивченого зробіть загальний висновок: чи згодні ви з тим, що монгольська навала була жахливою катастрофою, якої не знало людство з часу створення світу?

Отже, монголо-татарське панування стало тяжким лихом для руських земель і на багато десятиліть загальмували їх економічний, політичний та культурний розвиток.

V Закріплення нових знань

Учитель. Історія і сучасність тісно пов’язані між собою. Тому її, історію, варто не лише переписувати, а й повчитися у неї. Наприклад, ми говорили з вами про державу монголів Золоту Орду. А чи відомо вам про те, що на території сучасної України знаходиться уламок цієї держави?

Коли Батий ділив завойовані землі на улуси – удільні ханства – одному з братів віддав Таврику. Столицею улусу стало місто «Кирим», побудоване золотоординцями на південному сході півострова. У ХІV  ст. назва міста Крим переходить на весь півострів Таврика. Більшість населення – кримські татари. Уперше ця назва зустрічається у ХVІ ст.

На прикладі Русі ви побачили, до чого призводить розбрат та відсутність єдності. Якби у вас була можливість звернутися до сучасних політиків, які б уроки ви їм порадили винести з історії нашої Батьківщини у ХІІ – ХІІІ ст.?

VI Підсумки уроку

Учитель. Закінчити урок хотілося б словами Ярослава Мудрого: «Майте любов між собою… І якщо будете жити в любові між собою, Бог буде у вас і підкорить вам ворогів. І будете мирно жити. Якщо ж будете в ненависті жити, у сварках і незгодах, то загинете самі і загубите землю батьків своїх і дідів своїх, які здобули її трудом своїм великим».

Хочеться вірити, що ці слова Ярослава Мудрого стануть заповітом для тих, хто хоче жити в незалежній суверенній державі Україна.

VII Домашнє завдання

  1. опрацювати матеріал підручника.
  2. Дати письмову відповідь на запитання: «За свідченням сучасника, Чінгісхан вихвалявся, що він знищив велику кількість людей і пролив ріки крові, а тому слава його буде вічною. У цьому він не помилився: його ім’я навіки закарбоване в історії. Як ви ставитесь до такої слави Чінгісхана?»

 

 

 

 

 

docx
Додано
17 травня 2020
Переглядів
1224
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку