Тема: Китай в 16-18 ст.
Тема. Китай
Мета: Навчити учнів характерезувати події пов’язані з існуванням Середньої імперії в Китаї XVI-XVIII ст. , робити причинно-наслідкові зв’язки.Розвивати в учнів уміння аналізувати здобутий матеріал під час уроку і робити висновки. Виховувати в учнів шанобливе ставлення до історії інших народів.
Основні поняття та терміни: «деспотія», «маньчжури»;
Основні дати та події:
• 1639–1644 рр. - Селянська війна у Китаї;
• 1644–1911 рр. - панування маньчжурської династії Цін;
Обладнання: підручник Всесвітня історія : підруч. для 8 класу загальноосвіт. навч.закладів / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. — Х. : Вид-во «Ранок»,2016. — 256 с. : іл., історичний атлас
Тип уроку: комбінований
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Бесіда за запитаннями
1.Що стало причиною розпаду і занепаду імперії Великих Моголів?
2.До яких наслідків призвела відсутність сильного правителя, послаблення центральної влади, міжусобні війни?
3.Чим Індія приваблювала європейські держави?
4.Які європейські країни претендували на територіальні володіння в Індії?
ІV. Вивчення нового навчального матеріалу
Китай за правління династії Мін
Слайд -6-9
Столиця династії Мін Пекін була прикрашена величним Храмом Неба - одразу декілька споруд з багатоярусними дахами небесного кольору були оточені однією квадратною стіною. В іншій частині Пекіна за високою червоною стіною ховалося «Заборонене місто». Тут розміщувалися імператорські палаци, будинки урядовців, імператорський сад з пагорбами, штучними струмками та дивовижними рослинами. Все життя імператора проходило за цими стінами, а укази «Сина Неба» переправляли до країни у дзьобі величезного золотого птаха, що спускався на мотузці зі стіни Забороненого міста. Сам Пекін з його широкими вулицями, площами, ринками й кварталами ремісників був збудований з каменю. Його дахи виблискували золотистою, синьою і зеленою черепицею. Таких міст з населенням у декілька сотень тисяч чоловік у Китаї налічувалося близько 40–50. Особливо багато їх було на південно-східному узбережжі. Звідси на «острови прянощів» щороку йшли каравани багатопалубних судів із сотнями людей команди і важкими вантажами у трюмах. Одні міста були сповнені шумом дерев’яних ткацьких верстатів, причому деякі ткачі відкривали власну мануфактуру і ставили там досконаліші верстати, здатні ткати тканину з ниток одразу 20 кольорів. В інших містах небо було осяяно полум’ям печей, в яких обпалювали знаменитий китайський фарфор. У третіх містах робили папір, використовуючи для приведення преса у дію водяне колесо. На державній мануфактурі виготовлялася зброя, у тому числі особливі китайські рушниці й пістолети. У Китаї до початку XIX ст. 9/10 всіх земель належало приватним власникам: феодалам-поміщикам, урядовцям, купцям, лихварям, частково селянам. Створювалася райони інтенсивного землеробства, в якому була зайнята абсолютна більшість населення. Працьовитість китайських землеробів була надзвичайною: праця вважалася в Китаї не тягарем, не покаранням за гріхи, а священним обов’язком, на який небо благословило людський рід
1. Назвіть визначні пам’ятки Пекіна династії Мін.
2. Опишіть столицю Китаю часів династії Мін.
3. Назвіть основні заняття жителів Китаю.
4. Чим для китайського селянина була праця?
5. Назвіть ремесла, які розвивалися в Китаї.
Імперія Цин
Слайд 10-12
Пекін був захоплений у 1644 р. У Китаї почалося правління маньчжурської династії Цін («світла»). Маньчжурський вождь став китайським імператором з титулом богдихана. Усі вищі урядові посади обійняли маньчжури. Стан завойовників (професійних воїнів) належав до вищого щаблю, порівняно зі станами вчених, землеробів, ремісників і торговців. Поступаючись китайцям у чисельності, завойовники-маньчжури боялися розчинитися у їхній масі, тому міжнаціональні шлюби були заборонені. Все китайське суспільство перебувало під суворим поліцейським контролем. Китайці повинні були голити півголови, а волосся, що залишилося, заплітати у косу. Якщо хтось відмовлявся це робити, йому тут же відрубували голову й виставляли її на жердині у центрі селища. Городяни повинні були вивішувати на своїх будинках таблички з відомостями, скільки у ньому проживає людей. Селянам під страхом покарання батогом було заборонено залишати села, а також різати худобу і птахів без дозволу влади. Був складений список книг, які, за словами маньчжурів, «протистоять нашій династії та які треба спалити». Тільки за офіційними даними, з 1774 по 1782 рр. вилучення заборонених книг проводилося 24 рази, при цьому було спалено понад 13 800 найменувань різних книг. Всі військові держави були зобов’язані під страхом смерті беззаперечно коритися встановленому порядку. Страта непокірних або тих, хто завинив, була справою звичайною й повсякденною. «Якщо одна сім’я завинила, дев’ять інших сімей притягуються за співучасть» — такий напис був вибитий на одній з кам’яних стел XVIII ст. у м. Сучжоу (Китай). До початку XX ст. у Китаї проживало 5 млн маньчжурів і 400 млн китайців
1. Назвіть подію, яка передувала встановленню династії Цін.
2. Які зміни сталися у китайському суспільстві після завоювання Китаю маньчжурами ?
3. Наведіть приклади регламентації життя китайського суспільства.
V. Закріплення знань учнів
Панування маньчжурської династії Цін ?
Хронологічні межі Селянсько війни в Китаї ?
Закінчіть речення.
У 1644 р. Китай був завойований __. Їхній вождь Доргон заснував династію __. Маньчжурські князі встановили у Китаї необмежену монархію (__), яка відзначалася цілковитою сваволею. (Маньжурами, Цін, деспотичну)
VІ. Домашнє завдання
Слайд - 13
1. Прочитати § 27.
2. Підготувати повідомлення на тему Будівництво забороненого міста
Список використаних джерел
Література
Всесвітня історія : підруч. для 8 класу загальноосвіт. навч.
закладів / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. — Х. : Вид-во «Ранок»,
2016. — 256 с. : іл.
http://ukrmap.su/uk-wh8/1215.html
http://osvita.ua/vnz/reports/world_history/32806/
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A6%D1%96%D0%BD
про публікацію авторської розробки
Додати розробку