Тема кохання і призначення мистецтва у віршах О.С.Пушкіна(« Я пам’ятаю мить чудову…», « Я вас кохав…», « Я пам’ятник собі поставив незотлінний…»)

ТЕМА:Тема  кохання і призначення мистецтва у віршах О.С.Пушкіна(« Я пам’ятаю мить чудову…», « Я вас кохав…», « Я пам’ятник собі поставив незотлінний…»)

Мета:  :  познайомити учнів з лірикою О.С. Пушкіна, з історією створення поезій  за допомогою філологічного аналізу тексту , осмислити зміст віршів, розкрити красу поетичних творів О.С. Пушкіна;                                                          продемонструвати  переваги творів мовою оригіналу;                      удосконалювати навички виразного читання, поповнювати теоретико-літературні знання учнів;                                                                                виховувати любов до прекрасного, шанобливе ставлення до творчої спадщини представників різних культур.

 

Обладнання: портрет О.С. Пушкіна;

                          портрети А.П. Керн, А.О. Оленіної;

                          літературознавчі терміни, романси;

                         презентація

Тип уроку: семінар.

Перебіг уроку.

          l. Організація класу.

1. Читання вчителем вірша про кохання під музичний супровід.

                        Океаны ломают сушу,

Ураганы сгибают небо,

Исчезают земные царства,

А любовь остается жить.

 

Погибают седые звезды,

Серый мрамор  вмерзает в скалы,

Острова умирают в море,

А любовь остается жить.

                      

                     

Значит, день не боится ночи,

Значит, сад не боится ветра,

Горы рушатся. Небо меркнет

А любовь остается жить.

Мотивація навчальної діяльності учнів.

Вчитель. Кохання - це рушій життя на землі, це напруження всіх сил, людських і нелюдських, подолання всіх перешкод. Так було в усі часи, в усіх країнах. Свідчення того, що кохання завжди заполоняло душу людини, є велика кількість художніх творів, які дійшли до нас скрізь століття. Про любов написано багато, про неї складають романи, поеми, вірші… Імен поетів, які писали і пишуть на цю тему, дуже багато. Та чи все сказано? Звичайно, ні. У кожної людини своє життя, свій світ зі своїм неповторним коханням. Що для вас любов?

• до батьківщини;
• до батьків;
• до народу;
• до коханої людини.

За словником давайте визначимо поняття любов і кохання.

         ll. Робота над темою.

Вчитель.

Поети творили, шукаючи ідеали у глибинах людської душі.                             Поет своїм твором дарує безсмертя коханій. Саме тому дійшли до нас імена Беатріче та

У 1918 році , будучи 19-річною заміжньою красунею, в петербурзькому домі Оленіна я зустрілася з Пушкіним. В душу поетові запав відкритий погляд ясних очей.

Після цієї зустрічі ми довго не бачились і якою ж була радість, коли, перебуваючи в Михайлівському на засланні, Пушкін зустрівся зі мною. Олександр Сергійович часто відвідував родину моєї тітки, Параски Осипової. Сини її стали товаришами поета. А її дочками, Анною і Євпраксією, він був по черзі захоплений. Тут у Тригорському ми зустрілися знову. Мене в 16 років віддали заміж за літнього генерала, але до переїзду у Тригорське я вже розлучилася з чоловіком і пережила кілька сердечних захоплень.                      У Тригорському – Михайлівському у мене з Олександром Сергійовичем був бурхливий, але нетривалий роман.

Вчитель.

А.П. Керн була в житті не тільки красунею, а й доброю жінкою з нещасливою долею. Її справжнім призначенням повинно було стати сімейне життя.  Зрештою, цього вона й добилася, коли після сорока років вийшла вдруге заміж досить щасливо.

Рольова гра.

О.С. Пушкін.

Я іноді імена адресатів зашифровував «зірочками» - скажімо, для того, аби не компрометувати жінку. Тому одна з вершин любовної лірики не має назви. Вона друкується під заголовком «До***», а в пушкіністиці часто згадується за першим рядком «Я мить чудову пам’ятаю..».                                                             

Поезію я написав у 1825 році. І вже після моєї смерті Анна Петрівна Керн, якій я присвятив цю поезію, відкрила своє ім’я у спогадах про мене.

Я увіковічив образ жінки з сильною душею, стосунки з якою цінував так високо, що строфи в яких були і спогади про перву зустріч, і палке почуття від нового побачення, лягли на папір за одну ніч.

 

Читання вірша «Я помню чудное мгновенье…»  

Критик:

В автобіографічній поезії «Я мить чудову пам’ятаю» ліричний герой пригадує пору юності, випадкову зустріч із Анною в ті далекі роки. На героя зустріч справила велике враження:

          Звучал мне долго голос нежный

     И снились милые черты.   

У поезії герой описує картину заслання в Михайлівському, смуток самотності « в глуши во мраке заточенья тянулись долго дни мои» Пушкін не подає повного портрета жінки. Він показує, що головний образ вірша – не кохана жінка, а саме кохання – сила, яка народжує натхнення, радість, сльози життя («голос нежный», «небесные черты», «милые черты», «гений чистой красоты»). Також змінюється настрій від початку поезії до кінця. Спочатку сумний, безрадісний і поступово перетворюється на бадьорий, оптимістичний. Слова, якими Пушкін описує свої враження, мають високий абстрактний, а не буденний смисл: мгновенье, виденье, гений, красота, грусть, божество, жизнь, миг, упоенье… Цей вірш не схожий ні на комплімент, ні на освідчення в кохані, хоча кожна жінка мріяла б отримати таке послання. В чому ж його привабливий смисл? Спогади про чудесну мить духовно підтримували поета. Забулася зустріч, зникло живе і чисте джерело кохання – і життя стало нудним і буденним.

Основна ідея цього вірша – це сила кохання, яка пробуджує душу, облагороджує, возвеличує і надихає її.   

Вчитель.

Пушкінський шедевр надихнув композитора М. Глінку і з’явився романс «Я помню чудное мгновенье». А присвятив його композитор доньці Анни Петрівні Керн – Катерині, у яку був сам закоханий.

Завдання.

Чи вдалося Глінці передати почуття, настрій поета?         

Звучить романс «Я помню чудное мгновенье».

Відповіді учнів.

-Так, Глінка передає настрій поета, піднесенні почуття.

-Відчувається душевність при виконанні романсу.

Вчитель.

Щоразу, коли поет говорить про кохання, душа його проясняється. Кожна нова поезія Пушкіна носить велике філософське обґрунтування пережитого ним. Ось чому його вірші про кохання стали школою істинної гуманності.

Рольова гра.

 

 

Анна Олєніна

Серед тих сучасниць, яких Пушкін увіковічив своїми поезіями, одне з перших місць займаю я – Анна Олексіївна Олєніна.

Я донька президента Академії мистецтв та директора публічної бібліотеки, письменника і археолога Олексія Олєніна.

У 1828 році Пушкін хотів одружитися зі мною. Неодноразово малюючи профіль дівчини у своїх чернетках, він пише «Anette Pouchkine». Олександр Сергійович присвятив мені 7 поезій. Він пише із захопленням про мої зовнішні і душевні якості.

Рольова гра.

О. Пушкін.

Ось я згадую про Анну Олексіївну у вірші до англійського митця Джорджа Доу

Зачем твой дивный карандаш

Рисует мой арапский профиль?

Хоть ты векам его предашь?

Его освищет Мефистофель.

 

Рисуй Олениной черты

В жару сердечних вдохновений,

Лишь юности и красоты

Поклонником бать должен гений.

В іншому вірші, бажаючи увіковічити «глаза Олениной моей» пишу так:

Какой задумчивый в них гений,

И сколько детской простоты,

И сколько томних выражений,

И сколько неги и мечты!

Потупит их с улыбкой Леля

В них скромних граций торжество,

Подпишет - ангел Рафаэля

Так созерцает божество.

Після семирічного заслання я повернувся до Петербурга, у травні 1827 року і поновив свої відвідини будинку Олєніних і знову зустрівся з Анет.

Анна Олєніна.

Мені вже виповнилося 19 років, а за 2 роки до цього я була призначена фрейліною імператорського двору. Після повернення Пушкіна ми зустрілися у спільних знайомих і почали часто бачитися з весни 1828 року. Олександр Сергійович інколи довго гостював у нас в Приютіно, куди ми переїхали в середині травня 1828 року.

Я відчувала, що з боку поета було палке захоплення, глибокі почуття він навіть запропонував мені у 1828 році руку і серце, але отримав відмову. Я його щиро поважала, але з ним одружуватись і не збиралась.

Рольова гра.

О. Пушкін.

Вірш «Я вас любив…» - останнє прощання цього великого благородного почуття – я написав у 1829 році на Кавказі.

Читання вірша «Я вас любил…»(мовою оригіналу)

Питання до класу:- Яким настроєм пройнята ця поезія?

 

Вчитель.

На слова поезії «Я вас любив…» написано більше 20 романсів. Послухаємо один із них.

Завдання.

• Чи вдалося композитору передати стан душі поета, які емоції викликав музичний шедевр?

Звучить романс « Я вас любил».

 

Критик.

У ліриці Пушкіна цієї пори найбільш виражена боротьба мотивів смутку і печалі з глибокою вірою в життя, в його майбутнє. І хоча поета турбує особиста душевна невлаштованість, самотність, оптимістичні мотиви постійно перемагають. Напрочуд чисте, по-справжньому людяне, почуття виражене в цьому вірші.

Вірш написаний у лірико-інтимній тональності. Це звернення поета до коханої. В нім бренить сумна печальна нота: адже відбувається прощання, якщо і не з любов’ю («она еще погасла не совсем»), то з коханою жінкою. Вірш звучить задушевно, лірично, щедро. Тричі повторене дієслово «любив» передає глибину почуття, і не випадково тут використана форма минулого часу. Лише раз використаний теперішній час (« Я не хочу печалить вас ничем») виражає основну думку вірша – надання коханій свободи, уваги до її особистості.

Із всіх зображувальних засобів і художніх прийомів ( які поет у цьому вірші очевидно, свідомо мало урізноманітнює), особливе значення має інверсія і «в душе моей», « еще быть может», «не хочу печалить вас ничем», «то робостью, то ревностью томим», « любимой быть другим». Інверсія використовується майже у кожному рядку, і це надає найбільшої виразності образу і підсилює емоційне забарвлення всього вірша.

Максимальна експресивність досягається за рахунок анафори: «Я вас любил», причому в перших віршах обох строф, поряд з анафорою, використовується алітерація (повторення приголошеного звуку б).

Я вас любил, любовь еще быть может ( початок першої строфи)

Я вас любил безмовно, безнадежно (початок другої строфи).

 Епітети використані тільки в другій строфі і належать до характеристики одного поняття «любов». Епітети виражені прислівниками, що надає їм визначену смислову закінченість, тобто несуть змістове навантаження, підкреслюючи елегійну інтонацію нерозділеної любові. Однак перелік відтінків почуття, яке виражене одними і тими ж частинами мови, підсилює музичність, плавність поетичної мови. Цьому сприяє і прекрасна рима, і п’ятистопний ямб, що означає розмірений темп вірша, і відсутність переносів і різких перепадів інтонацій.

Рольова гра.

Дослідник (учень)

До речі, крім Пушкіна і Гнєдіча Анні Олександрівні Олєніній присвячували свої твори Крилов, Лермонтов, Козлов, Веневітінов.

Існувало також два портрета А.О. Олєніної, один - Карла Брюлова, а другий – Олександра Брюлова, але вони нині втрачені.

У 1936 році в Парижі у виданні щоденника Олєніної відтворена копія портрета Анни Олексіївни, виконаного Олександром Брюловим у 1842 році. Риси А.О. Олєніної овіяні задушевністю та і вся ліричність, в якій виконаний портрет в цілому, залишає найкраще враження.

Вчитель.

Насамперед, «Я пам’ятник собі…» - це гімн поезії, що прославляє людину, що складає вірші, що відзначає її – велику значущість у житті усього, суспільства, але незважаючи на те, що зовнішня форма дуже схожа, пушкінський «Пам’ятник» можна назвати перекладом оди Герація, хоча поет скористався нею для вираження власних думок, підведення підсумків творчого шляху, його результату та оцінки.

Рольова гра.

Учень (Пушкін)

Учень читає вірш напам’ять (мовою оригіналу)

Пиит – поет,

Александрийский столп – колона висотою 27 метрів,

Приемли – прийми.

 

Вчитель

Темою вірша, є в даному випадку роль поета і призначення поезії в суспільстві. Ідея ж найбільш яскраво виражена в останній строфі і полягає в тому, що роль поета, на думку автора, рівноцінна ролі пророка.

Написав Пушкін «Я пам’ятник собі…» буквально за п’ять місяців до фатальної дуелі, що стала причиною його загибелі: вірш датований 21 серпня 1836 р. Твір став доленосним передбаченням смерті, що наближається.

Висновок.

Пушкінська поезія – висока, духовна матерія. Часи творчих років її еволюції вписали в «геній» російської поезії те, що стало першою її заповіддю: «Чувства добрые лирой пробуждать». Його поезія ніколи не буде минулою. Вона завжди сучасна. Пушкін заслужив « незарастающую тропу памяти».

Учень.

  Он так писал, как в наше время

 Увы!.. не пишут. Он легко

 Вдевал перо в Пегаса стремя

 Писал игриво, глубоко.

 В минуты гордого страданья

  Дарил сердечные признанья.

 Изменчивую жизнь любя,

 Воспел свободу и себя.

 Он страсть оставил рифмы нежной,

 Огонь несломленной мечты.

 Союз ума и красоты

 Своей поэзией безбрежной

 И вправе он сказать ликуя:

 «Есть в мире сердце, где живу я».

lll. Підсумок

1. Запитання.

Чи можна назвати любов без взаємності щасливою?

2. Самостійна робота.

Яким є для вас ідеал сучасної жінки?

3. Оцінювання.

lV. Домашнє завдання.

1. Вивчити вірш напам’ять «Я вас любил…»
2. Письмово. Яким є для вас ідеал сучасної жінки?