Тема: «Колонізація Нового Світу. Наслідки та значення Великих географічних відкриттів».

Поурочний план

Всесвітня історія 8 клас

Тема: «Колонізація Нового Світу. Наслідки та значення Великих географічних відкриттів».

Мета: а) навчальна - розказати учасникам освітнього процесу як відбувалося завоювання Нового Світу;

             б) виховна - пояснити учням про особливості перших європейських колоній і становище індіанців;

             в) практична - пояснити учням у чому полягали наслідки та значення Великих географічних відкриттів.

Тип уроку: комбінований.

Обладання: атлас, карти, підручник.

ПРИГАДАЙТЕ: 1. Де пролягали основні торговельні шляхи з країнами Сходу до XVI ст.? 2. Що вам відомо про рівень розвитку народів доколумбової Америки? 3. Що таке колонізація?

1. Конкістадори в Новому Світі. У 1495 р. король і королева Іспанії видали указ, яким дозволяли всім охочим споряджати експедиції до нових земель на заході для пошуків золота й інших цінних ресурсів. Дві третини знайденого вони мали віддати до королівської скарбниці. Завдяки цьому іспанська влада вирішувала одразу дві важливі проблеми: позбавлялася небезпечної сили, якою були численні войовничі ідальго (дворяни), що не знаходили заняття на батьківщині після завершення Реконкісти, і забезпечувала собі нове джерело прибутків.

Так розпочалася Конкіста (від ісп. — завоювання) Нового Світу, яка за змістом була іспанською колонізацією Америки. Її учасників — конкістадорів, за різними оцінками, налічувалося 5—10 тис. осіб. Маючи перевагу в озброєнні, конкістадори досить швидко розгромили індіанців та підкорили їхні держави. На початок ХVІІ ст. до Америки переїхало близько 200 тис. осіб, серед яких конкістадори становили незначну частину. Конкіста тривала в різних регіонах по-різному. Більшість підкорених іспанцями земель звільнилася від їхньої влади та здобула незалежність на початку ХІХ ст.

У 1508 р. конкістадор Хуан Понсе де Леон заснував перше європейське поселення в Новому Світі на острові Пуерто-Рико, а через п’ять років захопив півострів, який назвав Флорида («Квітуча земля»). У 1517—1518 рр. іспанські конкістадори розпочали завоювання держави майя — найдавнішої із цивілізацій доколумбової Америки. Далі вони взялися за підкорення ацтеків.

У 1519 р. до держави ацтеків вирушив загін іспанців на чолі з Ернаном Кортесом. Висадившись на берег, він наказав спалити кораблі. Цим вчинком Е. Кортес продемонстрував, що відступати й повертатися додому не збирається. Діючи рішуче й жорстоко, він підкорив ацтеків.

Е. Кортес став намісником Нової Іспанії (так іспанці називали Мексику). Підпорядкувавши її територію протягом декількох років, іспанці стали володарями чи не найбагатших у світі золотих і срібних копалень.

Чи є доцільним термін «Конкіста» для характеристики подій, що відбувалися в той час у Новому Світі? Чому?

Е. Кортес завоював державу ацтеків із відносно невеликими втратами. Правитель ацтеків Монтесума зустрів іспанців як друзів і запросив їх до столиці своєї держави — міста Теночтітлан, розташованого посеред озера. Однак коли Монтесума та його наближені увійшли до будинку, де оселився Е. Кортес, іспанці раптово зачинили двері й схопили правителя ацтеків, а згодом убили. У палаці Монтесуми іспанці знайшли скарбницю ацтеків і пограбували її.

Між ацтеками та іспанцями виникла збройна сутичка. Е. Кортес наказав відступати. Коли охоплені панікою іспанці скупчилися на містку через дамбу, він обвалився. У провалля падали коні, поранені іспанські воїни. Проте Е. Кортесу вдалося вирватися з пастки, захопивши частину скарбів.

За рік Е. Кортес повернувся та зруйнував Теночтітлан. На його місці іспанські конкістадори заснували нову столицю — Мехіко.

Ф. Пісарро за допомогою хитрощів захопив у полон «верховного інку» Атауальпу, знищивши при цьому 3 тис. інків. Коли Атауальпа зрозумів, що іспанців найбільше цікавить золото, то запропонував за свою свободу великий викуп: засипати золотом величезну кімнату на висоту піднятої руки, а дещо меншу кімнату двічі наповнити сріблом. Ф. Пісарро погодився на це. Два місяці інки збирали коштовності, щоб звільнити свого правителя. Проте Атауальпу все одно було страчено. Після смерті «верховного інки» загони іспанських завойовників розсіялися по країні, грабуючи храми й палаци. Усі захоплені золоті речі вони розплавляли, знищуючи унікальні твори мистецтва інків.

Одночасно із завоюванням Мексики іспанські конкістадори рушили до Південної Америки. Їх приваблювали розповіді про багаті на золото та срібло землі країни Піру (або Перу). Ці землі в той час входили до імперії інків.

Протягом 1524—1530 рр. конкістадор Франсіско Пісарро підкорив державу інків. Завойовані землі було поділено на віцекоролівства Перу та Нова Іспанія (Мексика). Управляли ними призначені з Мадрида віцекоролі.

2. Перші колонії європейців у Новому Світі. Доля індіанців. На землі Нового Світу переїздили представники різних верств суспільства. Їх об’єднувало прагнення розбагатіти в будь-який спосіб. До місцевих жителів — індіанців — вони ставилися лише як до знаряддя, яке їм допоможе в цьому. Утиски з боку європейських переселенців, а також завезені ними хвороби (чума, віспа, тиф) призвели до катастрофічного зменшення кількості місцевого населення. Так, із приблизно 40 млн жителів доколумбової Америки на середину XVII ст. було втрачено від 50 до 90%.

Європейські переселенці відбирали в індіанців землі та примушували працювати на копальнях, видобуваючи золото та срібло. Католицькі священники часто силою навертали місцеве населення на християнство. Індіанці масово вмирали від тяжкої праці, голоду, хвороб або вбивали себе і своїх близьких, щоб не бути рабами. Для того щоб замінити померлих на важких роботах, до Америки почали завозити темношкірих рабів з Африки. За одного такого раба на невільницьких ринках Бразилії в XVI ст. платили в 15 разів більше, ніж за раба-індіанця. Торгівля «живим товаром» приносила величезні прибутки. Вона тривала в Америці до першої половини XIX ст.

Як Великі географічні відкриття вплинули на розвиток нової європейської цивілізації.

3. Наслідки і значення Великих географічних відкриттів. Великі географічні відкриття справили значний вплив на господарське життя всієї Європи.

Якщо раніше головні торговельні шляхи пролягали через Середземне й Балтійське моря, то тепер вони перемістилися в океани. Виникла світова торгівля, що налагоджувала зв’язки між окремими материками. Почалося формування світового ринку як складової частини економіки нового суспільства.

Італія перестала бути найбільш розвиненою торговельною територією в Європі, поступившись місцем спочатку Португалії та Іспанії, а згодом — Нідерландам та Англії. Новими центрами ділової активності стали міста Кадіс і Севілья в Іспанії, Антверпен та Амстердам у Нідерландах, Лондон в Англії.

Безпосереднім наслідком Великих географічних відкриттів стала поява колоніальних імперій. Першими їх створили Португалія та Іспанія, згодом — Нідерланди, Англія, Франція.

Володіння колоніями приносило країнам-метрополіям величезні прибутки. У той самий час колонії стали причиною колоніальних війн. Першою з них вважається спроба Франції в 60-х рр. XVI ст. відібрати в Іспанії півострів Флорида в Північній Америці.

Одним із найважливіших наслідків Великих географічних відкриттів стала «революція цін». У 40-х рр. XVI ст. ціни на більшість товарів почали стрімко зростати, що обурювало жителів Європи. Хліб у XVI ст. подорожчав у 5—7 разів. Європейці звинувачували в цьому скупників товарів, але справжня причина стрибка цін полягала у величезній кількості золота та срібла, завезених до Європи з Америки й Індії. Саме це призвело до значного здешевлення золотих і срібних грошей та зростання цін на товари.

«Революція цін» найбільше зачепила Іспанію, яка лише за XVI ст. вивезла з Нового Світу золота та срібла на 1,5 трлн доларів у сучасних цінах. У середньому Іспанія отримувала зі своїх володінь в Америці по 300 тонн коштовних металів на рік. Причому ці гроші король витрачав переважно на придбання предметів мистецтва й ведення війн у Європі. Менше постраждали країни, де золото та срібло Нового Світу вкладалися в розвиток виробництва, завдяки чому зростала кількість товарів.

Епоха Великих географічних відкриттів охопила порівняно невеликий відрізок часу, але за цей період відбулися важливі зміни в уявленнях людей про навколишній світ. На карті з’явилися нові континенти, острови, торговельні шляхи. Люди остаточно переконалися в тому, що Земля є кулею.

Великі географічні відкриття стали поштовхом до нових досліджень, а також для розвитку природничих наук — географії, біології, астрономії, фізики, хімії.

Поміркуйте, чи був значним вплив Великих географічних відкриттів на світобачення, господарське й суспільне життя населення Європи та Нового Світу. Поясніть свою думку.

Колоніальні війни - збройні зіткнення між державами за захоплення територій, які не були колоніями, або за перерозподіл колоніальних володінь.

«Революція цін» - процес знецінення грошей унаслідок падіння вартості золота й зростання цін на товари першої необхідності.

Після Великих географічних відкриттів європейці навчилися вирощувати нові культури — кукурудзу, квасолю, картоплю, томати. Поширилося вживання шоколаду, цукру, земляних горіхів, тропічних фруктів, м’яса індички.

Із появою картоплі європейці нарешті позбулися загрози голоду. Кукурудза стала поживною їжею для людей і кормом для худоби. Виробництво цукру в Бразилії та його продаж до Європи сприяли появі нових галузей харчової промисловості. Солодощі стали доступними не лише заможним, а й простим людям. У раціоні європейців з’явилися різноманітні рибні страви. Поширилося вживання какао, кави, чаю. З Америки європейці запозичили також звичку палити тютюн і грати з пружним каучуковим м’ячем (так зароджувалися сучасні баскетбол і волейбол).

Завдяки географічним відкриттям змінилося світобачення європейців. Уперше вони відчули, наскільки величезним і різноманітним є світ. Відома європейцям на початку XVII ст. територія Землі збільшилася в 6 разів порівняно з XIV ст.

Європейці Нового часу, захоплені процесом розширення меж відомого світу, дізнавалися і про тогочасні українські землі. Про це їм розповідали передусім твори італійських мандрівників і дипломатів, які описували нові шляхи на Схід. Найбільш відомими були «Подорож до Персії» Амброджо Контаріні та «Подорож до Тани» Іосафата Барбаро. Величезне значення у знайомстві тогочасної Європи зі східнослов’янським світом мала латиномовна праця польського історика й географа Матвія Меховського «Трактат про дві Сарматії», видана в 1517 р.

Працюємо з хронологією:

1495 р. - початок Конкісти - завоювання Нового Світу.

60-ті рр. XVI ст. - початок колоніальних війн.

Чи погоджуєтесь ви з тим, що... Чому?

Унаслідок завоювань іспанців у Новому Світі сформувалася найбільша на той час Іспанська колоніальна імперія, що простягалася від Вогняної Землі в Південній Америці до верхів’їв річки Ріо-Гранде в Північній Америці.

Великі географічні відкриття справили важливий і неоднозначний вплив на розвиток як Європи, так і інших частин світу.

Запитання і завдання

Прянощі — головний товар Індії

Чому, на вашу думку, східні прянощі високо цінувалися серед тогочасних європейців?

1. Перевірте набуті знання за навчальною грою «Аукціон».

Правила гри. На аукціоні можна «придбати» бали за свої знання як розрахункову одиницю. Для цього учні та учениці мають навести характеристики подій і явищ, розглянутих у параграфі (два-три речення). Одна правильна відповідь дає 1 бал. Характеристики не можна повторювати.

2. Дайте власну оцінку діям іспанських конкістадорів у Новому Світі. Якими фактами ви можете її підтвердити? 3. Робота в малих групах. Обговоріть і визначте, як склалася доля індіанців в іспанських і португальських колоніях. 4. Колективне обговорення. Підтвердьте або спростуйте судження, що життя населення Європи й Нового Світу зазнало суттєвих змін через Великі географічні відкриття.

5. Визначте, назвіть і покажіть на карті атласу колоніальні володіння європейців у Новому Світі на середину XVII ст. 6. Простежте за картою атласу, як змінювався простір впливу європейської цивілізації на світ. 7. Продовжте роботу над складанням синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу» (с. 5).

8. Розв’яжіть пізнавальну задачу. Один іспанський конкістадор писав про індіанців: «Переважна частина цієї землі заселена й безправно захоплена дикими тваринами та нерозумними істотами або грубими дикунами, які через своє безбожне невігластво й богохульне ідолопоклонство гірші за хижаків». Висловіть своє ставлення до наведеного твердження. Як іспанські конкістадори виправдовували своє право на підкорення індіанців? Ким, на вашу думку, вони були у своєму ставленні до корінного населення Нового Світу? Чому? 9. Робота в парах. Розподіліть обов’язки і складіть листа до іспанського короля від особи Е. Кортеса або Ф. Пісарро, де повідомте про експедицію з підкорення індіанців.

Закріплення вивченого матеріалу.

Завдання додому.