Тема: «Реформація в Німеччині».

Поурочний план

Всесвітня історія 8 клас

Тема: «Реформація в Німеччині».

Мета: а) навчальна - про становище Німеччини напередодні Реформації та місце в ній католицької церкви;

              б) виховна – пояснити учням як впливав на становище в країні німецький гуманізм; 

              в) практична – пояснити учням про виступ М. Лютера й початок Реформації в Німеччині.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: атлас, карти, підручник.

ПРИГАДАЙТЕ: 1. Як відбувався розвиток Німеччини в Середньовіччі? 2. Що вам відомо про утворення Священної Римської імперії? Із якого часу вона стала Священною Римською імперією німецької нації? 3. Як вплинула на політичне життя Німеччини «Золота булла» 1356 р.?

1. Німеччина напередодні Реформації. Становище католицької церкви в країні. Події, які призвели до руху Реформації в Європі, відбулися на початку XVI ст. в Німеччині. У цей час вона була складовою частиною Священної Римської імперії німецької нації. Крім Німеччини, до її складу входили землі сучасних Нідерландів, Бельгії, Австрії, Чехії, Французької Бургундії, частина Італії та інші території.

Священна Римська імперія була політично роздробленою країною, що складалася з багатьох великих і малих, світських і церковних володінь. Її очолював виборний король Німеччини, який коронувався як імператор.

Починаючи з 1438 і до 1806 р. імператорів обирали з родини Габсбургів. У 1519 р. молодий іспанський король Карлос І Габсбург став новим імператором під ім’ям Карл V (1519—1556 рр.).

Важливу роль у політичному житті Німеччини відігравали князі та міста. У перші десятиліття XVI ст. тут було близько 70 князів — архієпископів, єпископів та світських осіб. Міста, яких налічувалося близько трьох тисяч, поділялися на імперські, підпорядковані імператору, та вільні, що мали самоуправління. У XVI ст. відмінності між імперськими та вільними містами майже зникли. Усі вони користувалися значними правами та часто керували навколишніми територіями як невеликим князівством. Найбільшими містами були Нюрнберг, Аугсбург, Кельн.

У Священній Римській імперії існував вищий станово-представницький орган - рейхстаг. Це були державні збори, які включали три палати — курфюрстів, духовної та світської знаті й представників міст. У князівствах існували ландтаги (земельні збори) — станово-представницькі органи місцевої світської знаті й духовенства та князівських міст. До деяких ландтагів входили також представники сільських громад.

На початку XVI ст. в Німеччині зберігалися феодальні відносини. Більшість населення країни становило залежне селянство, яке сплачувало податки землевласникам і церкві. Проте поступово поширювалися ринкові відносини.

Назвіть особливості становища Німеччини напередодні Реформації.

Реформація - релігійно-суспільний рух у Європі XVI - середини XVIII ст., спрямований на повернення до біблійних джерел християнства та за реформування католицької церкви.

Курфюрсти - сім церковних та світських князів у Священній Римській імперії німецької нації, які мали право обирати імператора.

Слово «реформація» (від латин. — перетворення, виправлення) стало символом цілої епохи в історії країн Європи.

Це був час, коли в суспільстві розгорнувся рух за переосмислення ролі католицької церкви. Дуже швидко боротьба, що починалася з диспутів в університетських залах, перемістилася на поля битв.

Герб Священної Римської імперії з гербами сімох курфюрстів (Кельн, Майнц, Трир, Богемія, Пфальц, Бранденбург, Саксонія). 1545 р.

Виникали нові мануфактурні підприємства. Одночасно із цим формувалися й зростали нові соціальні верстви — буржуазія (бюргерство) і наймані працівники. При цьому все частіше буржуазія виступала проти всього того, що, на її думку, заважало розвитку підприємництва. Саме тому вона підтримала критику католицької церкви, яку розпочали німецькі гуманісти.

Католицька церква відігравала провідну роль у житті політично роздробленої Німеччини. Вона мала тут набагато ширше поле діяльності, ніж у країнах із сильною центральною владою. Усю Німеччину заполонили продавці індульгенцій, святих реліквій і різні збирачі платежів на користь церкви. Католицькій церкві належали величезні земельні володіння й навіть міста. Найбільші прибутки зі своїх володінь Папа Римський отримував саме з Німеччини.

У 1510 р. імператор Максиміліан I здійснив спробу домовитися з Папою Римським про обмеження діяльності католицької церкви в Німеччині. Він, зокрема, розраховував на зменшення платежів на користь Риму. За дорученням імператора підготували «Скарги німецької нації», де було зібрано основні претензії до папського Риму. Проте ця спроба зазнала провалу через небажання Папи Римського йти на поступки.

РЕФОРМАЦІЯ І КОНТРРЕФОРМАЦІЯ В ЄВРОПІ

Чи є правильним судження, що німецький гуманізм відіграв вагому роль у підготовці суспільства до сприйняття ідей Реформації? Чому?

2. Німецький гуманізм. Причини Реформації. Критика католицької церкви активізувалася через поширення в Німеччині ідеалів гуманізму.

На початку XVI ст. в країні існувало 16 університетів, у більшості з яких викладали вчені-гуманісти. Найвищого розквіту гуманізм досяг у Німеччині напередодні Реформації. Саме тоді сягнула своєї вершини гуманістична сатира, утверджувалися нові суспільні ідеали, розгорталися пошуки нових форм розвитку релігійного життя.

У Німеччині з’явився сатиричний твір «Листи темних людей», який викривав безкультурність і моральний занепад католицького духовенства, його захоплення нескінченними богословськими суперечками з будь-якої дрібниці. Європейської слави набула діяльність молодшого сучасника Еразма Роттердамського — рицаря-гуманіста Ульріха фон Гуттена.

Критичний дух доби Відродження дозволив по-новому поглянути на релігію та роль церкви в суспільстві. В основі цих поглядів була притаманна гуманізму увага до індивідуальності й особистої відповідальності людини за свої вчинки. У цій новій суспільній ситуації сформувалися основні причини Реформації:

1) Прагнення буржуазії, вплив якої з кінця XV ст. посилювався, переосмислити роль християнства в суспільстві.

2) Поширення поглядів про доцільність створення німецької церкви, не підпорядкованої Папі Римському, і здійснення богослужіння рідною мовою.

3. Початок Реформації. Церковна, або магістерська, Реформація. 31 жовтня 1517 р. німецький богослов Мартін Лютер у місті Віттенберг оприлюднив «95 тез» проти зловживань продажем індульгенцій. У цих тезах він визначив основи свого вчення. Чільне місце в ньому належало трьом положенням.

1) Людина рятується лише своєю вірою.

2) Спасіння можна отримати тільки Божою милістю й воно не залежить від будь-яких заслуг людини, адже не люди, а лише Бог знає справжню ціну «добрих справ».

3) Єдиним авторитетом у справах віри є Святе Письмо, Слово Боже.

Вчення М. Лютера, яке можна стисло охарактеризувати як «спасіння вірою», спонукало багатьох людей до подальших роздумів. Якщо спасіння залежить лише від Божого милосердя, то виникає питання: для чого взагалі потрібне посередництво церкви, усієї величезної церковної ієрархії на чолі з Папою Римським? Вчення М. Лютера перекреслювало обов’язковий для католицизму авторитет поряд зі Святим Письмом рішень Папи й церковних соборів. На думку богослова, про це не йдеться у Святому Письмі, а тому його слід відкинути як «людські вигадки».

Із памфлету У. фон Гуттена «Вадиск, або Римська тріада» (1520 р.)

Трьома речами підкорює собі Рим усе: насиллям, хитрістю й лицемірством. Три речі винайдено, щоб вичавлювати золото з чужих країн: торгівля індульгенціями, вигадана війна з турками та влада папських легатів у варварських землях.

Трьома речами постійно опікуються в Римі, хоча ніколи не доводять їх до кінця: спасінням душ, реставрацією храмів, що розвалилися, і турецькими походами.

Про три речі не можна казати правду: про Папу, про індульгенцію і про безбожжя. Три речі неохоче роблять у Римі: дотримуються слова, допомагають іншому та поступаються дорогою... Трьох речей бажає кожен у Римі: коротких молитов, доброго золота, життя, сповненого насолоди.

Три речі вирізняють Рим: Папа, старі споруди й користолюбство.

Робота в парах. Обговоріть і дайте відповіді на запитання: 1. Проти кого спрямовано памфлет У. фон Гуттена? 2. Якими є його основні ідеї?

Ульріх фон Гуттен. Художник Ерхард Шен. Гравюра 1522 р.

На виступ М. Лютера відгукнулася значна частина населення Німеччини. Католицька церква його засудила, Папа Лев X відлучив богослова від церкви. Однак деякі німецькі князі на з’їзді у Вормсі вирішили підтримати М. Лютера. У Німеччині почалася Реформація, яка охопила більшість населення країни.

У розгортанні Реформації в Німеччині дослідники визначають два напрями. М. Лютер, який започаткував Реформацію в країні, уособлював церковний, або магістерський напрям. Його представники сподівалися шляхом реформування католицизму зберегти церковні традиції. Цей напрям також став поштовхом до виникнення народного, або радикального, напряму Реформації, який взагалі відкидав традиційну церкву.

4. Народна, або радикальна, Реформація. Селянська війна. У кожному місті й селі Німеччини люди сперечалися про те, якою тепер має бути церква. Вони самовільно виганяли священників, розпускали монастирі. Користуючись ситуацією, князі захоплювали монастирські землі, а населення відмовлялося сплачувати церкві податки. Владу Папи Римського більше не визнавали.

Проте ці зміни задовольняли не всіх. Міська біднота, селяни прагнули більшого. Вони слухали проповідників народного напряму, які закликали знищити католицьку церкву, повернутися до ідей раннього християнства й побудувати Царство Боже на Землі: «усе буде спільним і всі люди стануть рівними». Саме такої Реформації вони бажали та ладні були боротися за неї.

У багатьох містах і селах виникли стихійні виступи. Реформація, що починалася як рух поміркованих верств суспільства, натхненних гуманістичними ідеалами за перетворення католицької церкви, набула рис, притаманних боротьбі населення за покращення свого становища.

Поступово Священну Римську імперію охопили масові заворушення економічного й релігійного характеру. У них узяли участь селяни, частково городяни й дрібні рицарі. Ці події увійшли в історію під назвою Селянська війна 1524—1525 рр. Вона була спричинена соціальними суперечностями та супроводжувалася жорстокістю з обох сторін, спустошенням цілих областей країни. Спільної програми в повсталих не було. Найбільшого розмаху цей конфлікт досяг навесні-влітку 1525 р., коли в ньому брало участь близько 300 тис. осіб.

М. Лютер засуджував жорстокість обох сторін конфлікту. Селян-повстанців він вважав «грабіжницькими і розбійними ордами», а їхнім противникам нагадував про християнське милосердя й виступав проти «лютих, несамовитих, таких, що не усвідомлюють, що роблять, тиранів, які навіть після закінчення битви не можуть утамувати свою жагу крові».

Якими були причини й результати Селянської війни 1524—1525 рр.?

Мартін Лютер. Художник Лукас Кранах (Старший). 1526 р.

Повсталі селяни оточують рицаря. Гравюра 1539 р.

Селянська війна завершилася поразкою повсталих. За оцінками сучасних істориків, у ній загинуло близько 100 тис. осіб.

Багато представників міської та сільської бідноти розчарувалися в ідеях Реформації. На повсталих чекали переслідування, обмеження прав і, як наслідок, між значною частиною народу та владою зросла взаємна недовіра.

Проте діяльність народних проповідників не припинилася. Її результатом стала поява сучасних євангельських течій — баптистів, менонітів, методистів та п’ятдесятників.

На тогочасних українських землях, де більшість населення сповідувала православ’я, Реформація як явище, пов’язане з розвитком католицької церкви, не мала успіху. На Правобережній Україні ідеї європейської, насамперед польської, Реформації призвели до утворення представниками литовсько-руської шляхти нечисленних протестантських громад. Також з’явилися перші переклади біблійних текстів мовою, наближеною до народної. Вони активізували перекладацько-видавничу діяльність православних і католиків.

Працюємо з хронологією:

1517 р. - виступ М. Лютера, що спричинив початок Реформації в Німеччині.

1524-1525 рр. - Селянська війна в Німеччині.

Чи погоджуєтесь ви з тим, що... Чому?

На початку XVI ст. в Німеччині виник рух за реформування католицької церкви.

Діяльність німецьких гуманістів відіграла важливу роль у поширенні поглядів про необхідність змінити роль церкви в суспільстві.

Виступ М. Лютера започаткував Реформацію в Німеччині, яка згодом поширилася в інших країнах Європи.

Народна Реформація, пов’язана з тлумаченням реформаційних ідей народними масами, призвела до Селянської війни 1524—1525 рр., яка зазнала поразки.

Запитання і завдання:

1. Перевірте набуті знання за навчальною грою «Асоціації».

Правила гри. Учитель/учителька наводить терміни й поняття за вивченою темою. Учні та учениці мають навести асоціації, які вони в них викликають, і пояснити їхнє значення.

2. Якими були особливості розвитку Німеччини на початку XVI ст.? 3. Яку роль у підготовці суспільства до Реформації відіграли німецькі гуманісти? 4. Назвіть основні положення реформаційних поглядів М. Лютера. До яких наслідків призвело їх поширення? 5. Колективне обговорення. Яких цінностей дотримувалися учасники Селянської війни 1524—1525 рр.? Який результат такого конфлікту, на вашу думку, є найкращим: перемога повсталих, перемога влади чи компроміс? Поясніть свою точку зору.

6. Продовжте роботу над складанням синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу» (с. 5). 7. Покажіть на карті (с. 31) райони, охоплені Селянською війною 1524—1525 рр.

8. Розв’яжіть пізнавальну задачу. У Німеччині в період початку Реформації набув поширення вислів: «Еразм відклав яйце, а Лютер його висидів». Поясніть його зміст. 9. Робота в парах. Розподіліть ролі та розіграйте уявний діалог між прибічником і противником поширення Реформації в Німеччині.

Закріплення вивченого матеріалу.

Завдання додому.