Мета:
Обладнання й матеріали: фотографії (дослідників космосу, міжпланетної автоматичної станції, штучних супутників Землі, ділянки поверхні Місяця, вигляду Земної кулі з космічного простору), картини, малюнки із зображенням небесних тіл, прилади для вивчення Всесвіту, портрети Миколи Коперника, Джордано Бруно, Галілео Галілея; малюнки із зображеннями уявлень давніх людей про форму та розміри Землі, із зображенням польоту космічного корабля навколо Землі; підручник, робочий зошит, мультимедійна дошка.
Методи і методичні прийоми:
• словесний (бесіда: підготовча, пояснювальна, контрольно-перевірна)
• розповідь, робота з підручником
• наочний (демонстрація наочності)
Базові поняття й терміни: Всесвіт, небесні тіла, астрономія, зорі, планети, астероїди, комети, метеорити, обсерваторії, телескопи, Сонячна система, карта зоряного неба, планета, зоря, галактика, Всесвіт
Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Розробка уроку з природознавства Вчитель: Чумак А.І. Урок №28 Дата: __________
Тема. Людина і Всесвіт. Астрономія – наука, що вивчає Всесвіт.
Мета:
Обладнання й матеріали: фотографії (дослідників космосу, міжпланетної автоматичної станції, штучних супутників Землі, ділянки поверхні Місяця, вигляду Земної кулі з космічного простору), картини, малюнки із зображенням небесних тіл, прилади для вивчення Всесвіту, портрети Миколи Коперника, Джордано Бруно, Галілео Галілея; малюнки із зображеннями уявлень давніх людей про форму та розміри Землі, із зображенням польоту космічного корабля навколо Землі; підручник, робочий зошит, мультимедійна дошка.
Методи і методичні прийоми:
• словесний (бесіда: підготовча, пояснювальна, контрольно-перевірна)
• розповідь, робота з підручником
• наочний (демонстрація наочності)
Базові поняття й терміни: Всесвіт, небесні тіла, астрономія, зорі, планети, астероїди, комети, метеорити, обсерваторії, телескопи, Сонячна система, карта зоряного неба, планета, зоря, галактика, Всесвіт
Тип уроку. Засвоєння нових знань.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний етап
Перевірка присутніх, перевірка готовності до уроку.
ІІ. Актуалізація навчальних знань та вмінь (перевірка домашнього завдання)
Відповіді: 1. зірка ; 2 Молочний шлях; 3 астрономія; 4 Всесвіт; 5 Сонце; 6 планета;
7 сузір’я
До кожного запитання підберіть правильну відповідь (цифру).
Питання:
3. Інтелектуальна хвилинка (розгадування кросворду).
На дошці написано епіграф:
Небо, зорі, комети, планети…
Вони твої, хоч і далекі…
Планета названа на честь богині краси (Венера).
ІІІ. Повідомлення теми уроку
Тема «Людина і Всесвіт. Астрономія – наука про Всесвіт».
ІV. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.
Людина найдопитливіша істота на Землі. Вдивляючись у небо, вона старалася уявити що існує там далі, за горизонтом, подумки мандрувала, складаючи легенди і казки. Ось і ви на попередньому уроці почали уявну подорож Всесвітом, і, напевно, хтось із вас хотів би, щоб ця подорож була реальною. У наш час це бажання перестає здаватися фантастичним. Космічні кораблі подорожують Сонячною системою. Але шлях до цього був нелегким.
Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як мрія людства — подолання земного тяжіння — стала реальністю, як людина освоює навколоземний простір і вивчає Космос.
V. Вивчення нового матеріалу
Астрономія – наука, що вивчає Всесвіт.
1. Уявлення давніх людей про Всесвіт (розповідь учителя з демонстрацією фото на проекторі)
У давнину люди вважали, що Земля являє собою плоский або опуклий (на зразок старовинного щита) круг, який тримається на підпорах. Щодо підпор у різних народів були неоднакові думки.
Стародавні індійці вважали, що півкулю Землі тримають чотири слони, а слони стоять на величезній черепасі.
У слов'ян існувала думка, що Земля тримається на китах, а кити — на воді, якщо ж вони поворушаться — відбувається землетрус.
Учений Піфагор, який жив за дві з половиною тисячі років до нашої ери, вважав, що Земля — куля й у неї немає верху та низу.
Через двісті років після Піфагора Арістотель спробував пояснити рух Місяця, Венери, Марса й інших планет. Він уважав, що Сонце, планети та зорі обертаються навколо Землі. На його думку, над Землею існувало вісім твердих і прозорих кришталевих небес, що оберталися навколо Землі й до яких були міцно приєднані Місяць, Меркурій, Венера, Сонце, Марс, Юпітер і Сатурн. До восьмого неба нерухомо прикріплювалися всі зорі.
Приблизно через п'ятсот років після Арістотеля жив грецький учений Птоломей, який створив свою систему Всесвіту. Він учив, що всі небесні тіла рухаються навколо Землі в порожньому світовому просторі. Птоломеєва система була заплутаною й настільки складною, що вчений признавався: «Легше самому рухати планети, ніж пояснювати, як вони рухаються». Але, керуючись системою Птоломея, стало можливим передбачати положення планет на небозводі. Ця система вважалася правильною протягом чотирнадцяти століть.
Наприкінці XV ст. й на початку XVI ст. відбулися подорожі Колумба, Магеллана й інших мореплавців, які далеко розсунули І межі відомого на той час світу й змінили карту Землі. Важливим доказом кулястої форми Землі стала на початку XVI ст. навколосвітня подорож мореплавців під командуванням Магеллана. Їх кораблі вирушили на захід і постійно пливли в один бік. Через три довгі роки вони повернулися додому зі сходу.
Орієнтовні відповіді учнів
а) система Всесвіту Коперника
Уявлення про те, що Земля — центр Всесвіту, спростував видатний астроном Коперник (1473—1543), що народився в польському місті Торунь. Микола Коперник вивчав медицину й техніку, був вправним лікарем та інженером.
Безліч спостережень над зорями та планетами провів учений. І вони переконали його в тому, що система світу Птоломея неправильна. Коперник знайшов у ній тільки одне справедливе твердження — це те, що Місяць дійсно обертається навколо Землі. Але Меркурій, Венера, Марс та інші планети обертаються не навколо Землі, а навколо Сонця. Сама Земля також обертається навколо Сонця.
Коперник уважав, що нерухомі зорі не мають жодного стосунку до Сонячної системи. Він зробив висновок, що відстань від Землі до Сонця дуже мала порівняно з відстанями від неї до зір. А обертання зір навколо Землі тільки уявне: воно пояснюється тим, що Земля обертається навколо своєї осі один раз на добу. Цим же фактом пояснюється й те, що нам здається, ніби Сонце та планети ходять навколо Землі.
б) Джордано Бруно
Ідеї Коперника розвинув у своїх працях італійський учений Джордано Бруно, що народився 1548 року в місті Нола (Італія). Він вважав, що Всесвіт не має центру й меж. Існують незліченні землі, що кружляють навколо своїх сонць подібно до того, як наші вісім планет обертаються навколо нашого Сонця.
Уявлення Бруно про будову Всесвіту, закономірності його руху, вічний процес виникнення, розвитку та руйнування світів були геніальними припущеннями, правильність яких була згодом доведена астрономією. Ці твердження суперечили поглядам церкви на Всесвіт, і тому славетного вченого 23 травня 1592 р. кинули за ґрати... У в'язниці він провів вісім років. Інквізитори змушували його відмовитися від єретичних поглядів. Бруно витримав усі тортури й знущання, але не зрікся своїх ідей.
9 лютого 1600 р. було оголошено, що вченого піддадуть «наймилосерднішому покаранню без пролиття крові». Мовою інквізиції це означало, що його спалять живим на вогнищі.
17 лютого 1600 р. Джордано Бруно був страчений. Через триста років після цього жахливого злочину в Римі, на тій же площі, де загинув Бруно, італійці поставили йому пам'ятник.
Робота з підручником
Роздивіться мал. 86 на с. 100 підручника й назвіть прилади, що використовувалися для дослідження небесних тіл і Землі у XVII ст.
Розповідь учителя з елементами бесіди
Найпершим і найпростішим приладом був гномон. Залишки такого приладу, побудованого в VII ст. до н. е., були знайдені археологами в Китаї. Цей інструмент складався зі стрижня, установленого на горизонтальному майданчику. За спостереженнями за довжиною та напрямком тіні стрижня можна було визначити висоту Сонця й інші астрономічні дані.
Пізніше були сконструйовані квадрант, за допомогою якого вимірювали кути між зорями, та астролябія — прилад, за допомогою якого визначали висоту зір над горизонтом.
Запитання. Які прилади для дослідження небесних тіл використовують у наш час? (Телескопи).
Повідомлення учнів
Перший прилад, що збільшує зображення в 30 разів, сконструював професор астрономії та математики Падуанського університету Галілео Галілей. Уже в перший телескоп можна було побачити в десятки разів більше зір, ніж неозброєним оком. За допомогою цього приладу вчений відкрив чотири супутники в Юпітера й довів, що обертання супутників навколо Юпітера здійснюється з певною послідовністю; знайшов кільце навколо Сатурна; з'ясував, що поверхня Місяця шорстка, нерівна, покрита тріщинами й заглибленнями; виявив, що Молочний Шлях — це скупчення незліченної кількості зір, що слабко світяться.
Сучасні телескопи дають збільшування в 500 разів, їх установлюють у спеціальних приміщеннях — обсерваторіях, які будують віддалік великих міст, переважно в горах, де повітря менш забруднене димом і пилом.
Зараз сконструйовано радіотелескопи, які вможливили спостереження за небесними тілами не тільки вночі, а й удень.
Використання різноманітних спеціальних приладів дало змогу вченим скласти карту зоряного неба.
Робота з підручником
Прочитайте розділ параграфа 24 на с. 101—102 «Досягнення в освоєнні космосу» та з'ясуйте:
(Розповідь учня про першого космонавта незалежної України – Леоніда Каденюка).
VI. Закріплення й узагальнення знань
Прийом «Мікрофон»
Що нового та цікавого ви дізналися на сьогоднішньому уроці?
VIІ. Підсумок уроку
Виставлення оцінок з аргументацією.
VIІІ. Домашнє завдання