Вода – розчинник. Розчинні й нерозчинні речовини.

Розробка уроку з природознавства   Вчитель: Чумак А.І.     Урок №43       Дата: __________

Вода – розчинник. Розчинні й нерозчинні речовини.

Мета: сформувати в учнів уявлення про розчини, уміння їх готувати та розрізняти; закріпити в учнів знання про властивості води, зокрема її здатність розчи­няти речовини; про чисті речовини та суміші; сформувати уявлення про розчини у природі та побуті; формувати вміння готувати розчини, користуватись лабораторним обладнанням, діяти за аналогією; виховувати прагнення до роботи в колективі та чіткої організації робочого місця.

Тип уроку: засвоєння вмінь та навичок.

Основні поняття і терміни: розчин, розчинник, розчинна та нерозчинна ре­човина, мірний посуд.

Методи і методичні прийоми: словесний (фронтальне опитування, бесіда (підготовча, пояснювальна), розповідь), наочний (демонстрація лабораторного обладнання, дослідів), практичний (виконання дослідів).

Обладнання: калійна селітра, плоскодонна колба термостійка (додаток В), ко­рок з тонкою скляною трубкою, вода, штатив, тарілка з льодом, хімічні склянки, білий аркуш паперу, аркуш в клітинку, монети, скляні палички, тарілки пусті; мірний посуд, штативи, терези, важки, шпателі, кухонна сіль, цукор, аміачна селі­тра, зразки мінеральних вод України; інструктивна картка (додаток 3.3).

Хід уроку

1. Організаційний момент»

2. Перевірка домашнього завдання (фронтальне опитування за те­мою попереднього уроку).

3. Відтворення та корекція опорних знань та практичного досвіду учнів (підготовчі завдання),

1.   Підготовча бесіда.

 В яких станах може перебувати вода у природі? Про які властивості води як рідини ви знаєте з початкової школи? Де властивості води можна спостерігати в природі?

2. Розповідь. Для води характерні такі властивості: безбарвність, прозорість, текучість, здатність розчиняти різні речовини тощо. Вона не має смаку й запаху, легко випаровується й швидко закипає, коли її нагрівати (запис властивостей на дошці та в зошиті). Для перевірки окремих властивостей проведемо досліди.

3. Демонстрування дослідів «Властивості води при зміні температури».

 Обладнання: плоскодонна колба ТХС, корок з тонкою скляною трубкою, вода, штатив, спиртівка, сірники, тарілка з льодом.

 Завдання для спостереження:

1. Зміна об'єму води при зміні температури.

Дослід 1 «Розширення води при нагріванні». Колбу об'ємом 200 - 300 см3 наповнюють на 3/4 її об'єму підфарбованою водою й закривають корком, крізь який пропущена тонка скляна трубка. Колбу з водою нагрівають над полум'ям спиртівки, не доводячи до кипіння. Що відбувається з водою? (Вона піднімаєть­ся по трубці).

Дослід 2 «Зменшення об'єму води при охолодженні». Учитель Поступово охолоджує нагріту колбу в тарілці з льодом. Що спостерігаєте? (Підфарбована вода опускається по трубці).

3. Пояснювальна бесіда.

Що в цей час відбувається з льодом? (Він плавиться). З якого агрегатного стану в який переходить лід? (З твердого в рідкий). Чому лід почав плави­тись? (На нього вплинула підвищена температура води у колбі). Завдяки чому речовина може змінювати свій агрегатний стан? (Завдяки нагріванню або охолодженню).

4. Розповідь з елементами бесіди.

Про що свідчать результати дослідів? Від нагрівання об'єм води збі­льшується, а під час охолодження — зменшується. Також від нагрівання можуть збільшувати свій об'єм й інші речовини. Наприклад, повітря, залізо, мідь, ртуть. Де у побуті використовують таку властивість речовин? (У термометрах, пляшки з напоями не доливають до кінця тощо). Чи може вода при охолодженні зменшувати свій об 'єм нескінченно? Під час охоло­дження до + 4°С об'єм її зменшується, від подальшого охолодження — збі­льшується.

5. Групова робота.

Завдання: перевірити властивості води.

Обладнання: хімічна склянка, питна вода, білий аркуш паперу, аркуш у клітин­ку, монети, скляні палички, тарілка.

Група 1. Дослід «З'ясування безбарвності води і відсутності запаху».

Налийте у хімічну склянку воду, уважно подивіться на неї на фоні білого аркуша паперу, понюхайте її. Чи має вона колір, запах?

Група 2. Дослід «Визначення прозорості води».

За допомогою аркуша в клітинку та монети доведіть, що вода прозора.

Група 3. Дослід «Встановлення текучості води та відсутність власної фор­ми».

  Використовуючи хімічну склянку і тарілку, доведіть, що вода текуча і не має власної форми.

Обговорення результатів виконаної роботи.

   Як ви гадаєте, чому питна вода не має смаку і запаху? Без смаку і запаху буває лише очищена вода. У природі вона є сумішшю декількох речовин. Коли вона тече по поверхні Землі або просочується в ґрунт і гірські породи, вона частково вимиває з них окремі речовини. Від твердих речовин і газів, які потрапляють у воду, залежить її смак. Ось чому вода в кожній криниці, джерелі має свій смак.

4. Повідомлення теми, мети і завдань уроку та мотивація навчання школярів.

 Чи є здатність розчиняти речовини однією з властивостей води? Де ви спостерігаєте цю властивість у побуті, в природі? Де люди застосовують знання про властивості води в цілому та її здатність розчиняти в собі інші речовини? Зміст сьогоднішнього уроку допоможе вам отримати відповіді на ці та інші запитання і збагатити свої знання про властивості води.

5. Вивчення нового матеріалу (вступні вправи).

1. Проведення досліду.

Дослід «Розчинення кухонної солі у воді».

Одну столову ложку кухонної солі (близько ЗО г) помістити у хімічну склянку і наповнити на 1/2 її об'єму водою. Утворену суміш ретельно перемішати, доки вся сіль не розчиниться. Що утворилося?

2. Розповідь з елементами бесіди. Внаслідок розчинення цієї речовини у воді
утворилась однорідна суміш, що називається розчином. У досліді утворився роз­
чин кухонної солі у воді. Вода в цьому випадку—це розчинник, а кухонна сіль—
розчинена речовина.

 Який агрегатний стан мала сіль до розчинення у воді? А який агрегат­ний стан має утворений розчин?

3. Робота з п підручником. Опрацювання фрагмента статті про здатність води розчиняти різні речовини.

4. Бесіда за прочитаним текстом.

Які речовини за агрегатним станом здатна розчиняти в собі вода? Чи зростає розчинність твердих речовин при нагріванні? Навіщо вода людині? Яке значення для рослин має ця властивість води? Для чого слід поливати рослини?

5. Пояснювальна бесіда, демонстрування досліду. Здатність речовин роз­чинятися у воді має велике значення для життя рослин, тварин і людини. У цьому легко переконатися на прикладі добрив. Деякі мінеральні добрива непогано роз­чиняються у воді. (Демонстрування швидкого розчинення калійної селітри у воді.) У ґрунті вони добре розчиняються за допомогою дощів або води, що надходить внаслідок зрошення полів. Розчиненими мінеральними добривами живляться рослини. Це сприяє підвищенню їхньої врожайності. Крім цього, в природі є мінеральні джерела. У нашій країні розвідано багато родовищ мінеральних вод. Багато з них мають лікувальні властивості, їх використовують для лікування різних хвороб. (Демонстрування мінеральних вод України.)

6. Первинне застосування набутих знань (пробні вправи).

5. Пояснення з демонструванням досліду. Для приготування розчинів у хіміч­ній лабораторії використовують таке обладнання: мірний посуд (склянка, ци­ліндр, колба з позначками об'єму), терези, важки, шпатель (демонстрування об­ладнання і пригадування правил роботи з ним).

Спочатку за допомогою математичних обчислень визначають масу розчине­ної речовини, масу чи об'єм розчинника, після чого приступають до приготу­вання розчину.

Демонстрування процесу приготування розчину (наприклад, аміачної селітри) з коментуванням своїх дій. Правила приготування розчину можна заздалегідь написати на дошці (додаток 3.3).

Як ви думаєте, чому воду не зважують, а використовують мірний посуд? Воду ніколи не зважують, бо її об'єм і маса збігаються. Так, 1 л води важить 1 кг, 100 мл—100 г.

7.Фізкультхвилинка.

7. Застосування учнями знань у стандартних умовах з метою засво­єння навичок (тренувальні вправи).

1. Практичне завдання. За допомогою інструктивної картки приготуйте роз­чин із 20 г води та 5 г цукру.

Інструктивна картка Розчинена речовина — цукор — 5 г Розчинник — вода — 20 г Маса розчину — ?

за допомогою мірного посуду відміряйте 20 мл води; зважте 5 г цукру за допомогою шпателя та терезів з важками; помістіть цукор у посудину більшої місткості, ніж 20 мл, і обережно ви­лийте у неї воду;

для прискорення процесу розчинення перемішайте речовини скляною паличкою; обчисліть масу приготовленого розчину за формулою: маса розчину = маса розчиненої речовини + маса розчинника. 2. Бесіда. Як називають речовини, які розчиняються у воді? Які речовини у воді не розчиняються? Яку назву вони мають? Чим є вода для цих речовин?

8. Підбиття підсумків уроку, вмотивоване самооцінювання учнів.

9. Повідомлення домашнього завдання.

1. Опрацювати відповідну статтю підручника, дати відповідь на поставлені запитання.
2. Приготувати розчин цукру масою 58 г, який містить 8 г розчиненої речови­ни. Напишіть, в якій послідовності ви будете діяти.