Тема. Молюски: двостулкові, черевоногі та головоногі, їхня роль у природі та житті людини. Лабораторне дослідження: зовнішньої будови та руху черевоногих молюсків (на прикладі аква

Урок — подорож

Тема. Молюски: двостулкові, черевоногі та головоногі, їхня роль у природі та житті людини. Лабораторне дослідження: зовнішньої будови та руху черевоногих молюсків (на прикладі акваріумних видів)

Мета:

Знаннєвий: опановувати термін - безхребетні тварини, наводити приклади різних груп молюсків та розпізнавати їх на малюнках; розширити знання про різноманітність молюсків, ознайомити учнів із особливостями будови молюсків, звернути увагу на взаємозв’язок будови й умов життя молюсків;

 

Діяльнісний: розширити знання про різноманітність молюсків, ознайомити учнів із особливостями будови молюсків, звернути увагу на взаємозв’язок будови й умов життя молюсків; проводити дослідження будови та руху черевоногих молюсків; продовжувати розвивати в учнів уміння порівнювати особливості зовнішньої та внутрішньої будови представників різних класів; вміння співпрацювати  при роботі у групах.

Ціннісний: аргументувати відповідність будови тварин середовищу існування, усвідомлювати значення молюсків у природі та житті людини

Тип уроку: комбінований.

Форма уроку: нетрадиційний урок – подорож

Засоби навчання: таблиця «Молюски», колекції черепашок та малюнки різних класів молюсків, слайдова презентація, додаткова література, підручник, визначники молюсків.

Методи: інформаційно-рецептивний, пошуковий, репродуктивний, навчально –пошуковий

Очікувані результати:

•       учні називають ознаки різних класів молюсків;
•       описують зовнішню будову різних груп тварин;
•       пояснюють необхідність збереження біорізноманіття різних видів молюсків;
•       розпізнають на малюнках, фотографіях,за описом представників різних груп    тварин ;
•       порівнюють зовнішню будову молюсків із умовами життя;
•       роблять висновки про  взаємозв’язок будови й умов життя молюсків;

 

Хід уроку

 

 

І. Організаційний момент

Сьогодні ми відправляємось у дивовижну подорож світом малакології (науки, яка вивчає молюски), де зустрінемось з дивними створіннями, які заселили прісні і солоні водойми. Перед тим як розпочати наші пригоди, три групи дослідників на чолі з експертами мають підготуватись, взявши в дорогу весь необхідний багаж знань.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

10 цікавих фактів про молюски

https://drive.google.com/file/d/1JQFqQLT3fXP7Zl2nJ878Plqn_dt9eE2l/view

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку.

ІV. Актуалізація опорних знань учнів

Послухайте вірш «Молюски»  і розкажіть про які класи молюсків йдеться:

 

Ставковик живе в річках,

У озерах і ставках

Ставковик рослини їсть,

Ось такий він в класі гість.

Ставковик має сусідку –

Жабурницю непосідку.

Нога схожа на язик,

Війки створюють потік.

І з водою разом їжа

Потрапляє в шлунок свіжа.

Знову клас іде новий,

І кальмар тут – головний.

Очі, рот і навіть ноги –

Все на голові у Головоноги.

Представник ще й восьминіг,

Спочивать на дні приліг.

Він креветок споживає,

Щупальцями їх хапає.

Мають всі травну систему,

От  вивчаємо ми тему.

Учні називають класи молюсків. (показ слайду 1«Тип Молюски»)

Опрацювання загальної характеристики Типу Молюски (слайд 2)

Як нагорода вашої подорожу – зібрані перлини (цукерки)

Загальна кількість перлин 6+8+13+10=37 перлин (12 балів оцінка)

6 перлин –лабораторне дослідження

8 перлин –біологічний диктант

13 перлин –гра

10 перлин – робота на уроці

Завдання  групам-дослідникам:

Дослідники одержуються 3 конверти:

Конверт І

Назвати за малюнками будову, середовище їх існування, значення у природі та житті людини (слайд «Клас Черевоногі»)

Конверт 2

Назвати за малюнками будову, середовище їх існування, значення у природі та житті людини (слайд «Клас Двостулкові»)

Конверт 3

Назвати за малюнками будову, середовище їх існування, значення у природі та житті людини (слайд «Клас Головоногі»)

V. Вивчення нового матеріалу

Наша подорож має певний маршрут.

Це станції:

1. Анатомічна
2. Набережна
3. Океанічна
4. Екологічна

    Станція «Анатомічна»

(слайд «Зовнішня будова черевоногих молюсків»)

(слайд «Особливості внутрішньої будови черевоногих молюсків)

(слайд «Різноманітність та значення черевоногих молюсків)

Гра:

https://wordwall.net/uk/embed/d7d2fed5ef9d48a88e2553938b1d078d?themeId=1&templateId=22&fontStackId=0

 

Станція «Набережна»

(слайд «Зовнішня будова двостулкових молюсків»)

(слайд «Особливості внутрішньої будови двостулкових молюсків)

(слайд «Різноманітність та значення двостулкових молюсків)

Багато хто з нас полюбляє ходити по магазинах. Ми також не обійдемо їх своєю увагою.

Перший відділ «Продуктовий».

Мідії  мають м‘ясо, яке багате на білки, вітаміни та мікроелементи. Їх споживають свіжими, смаженими в олії, сушеними. Мідії також маринують і консервують.

Устриці мають смачне та поживне м’ясо, яке містить багато вітамінів: А,В,С,Д. В 15 г м‘яса устриць міститься стільки ж вітаміну С, скільки в 3 г лимонного соку. В них багато мінеральних речовин, необхідних людині: кобальт, залізо, цинк, марганець, кальцій, фосфор, йод та ін.

       Морські гребенці – з них готують борщі з фрикадельками, розсольники, супи, плов, голубці, котлети.

Другий відділ – «Ювелірний».

Найдорогоцінніший продукт моря – перлини. Перлина - це єдиний дорогоцінний камінь, який має тваринне походження: він утворюється не в земних надрах, як алмази або смарагди, а в раковинах двостулкових молюсків. Перлина схожа на краплю ртуті або пухирець повітря. Особливо цінні ніжно рожеві, темно сірі і синьо-чорні перли. Вони дуже гарні і дорогі. Зараз одержують перли штучно, вирощуючи їх в молюсках. Японія щорічно виробляє біля 100 т штучних перлів.

Третій відділ – «Господарський».

Черепашки морського гребінця використовують для покриття дахів.Такий дах не потребує ремонту 10 років. А у вікна будинків в Китаї та Японії замість скла вставляють черепашки двостулкового молюска плакуна – мешканця морів тихого та індійського океанів. Фарбу пурпур, яка не тьмяніє сотні років, одержують із морського молюска мурекса. Нею фарбували тканину римських імператорів, виготовляли чорнило і румяна.

Четвертий відділ- «Галантерейний»

Гудзики – невід’ємна частина нашого одягу. Перламутрові особливо гарні. Вони дуже міцні, надійні і зручні. Їх виготовляють із стулок перлівниці.

 

Станція Океанічна

 (слайд «Зовнішня будова головоногих молюсків»)

(слайд Різноманітність та значення головоногих молюсків)

   Учень 1.  Подорож нашої команди Кусто морями Тихого та Індійського океанів, вода яких має підвищену солоність, а отже тут найчастіше зустрічаються головоногі молюски.

Наша експедиція буде досліджувати каракатицю та кальмара звичайного

Аравійське море: Наш човен опустився на піщане дно Аравійського моря і тут ми побачили каракатицю.

Відео https://docs.google.com/file/d/1_MyUX5neKNXp6Y5kTfWeD3l_DIuLwPVL/preview

В неї мішкоподібна форма тіла, є голова і 10 щупалець, що оточують рот, гострий дзьоб, і наче людські очі. Плаває дуже швидко. Каракатиця є хижаком- здобич захоплює щупальцями і вбиває дзьобом. Він у неї сильний, ним вона прокушує голову великої риби і може розтрощити панцир краба або омара. Ворогів у каракатиці є багато: акули, зубаті кити. Тому для захисту використовує чорнильний мішок. З нього виділяється коричнева рідина, яка утворює  у воді пляму., потрапивши у яку, ворог втрачає орієнтацію, а каракатиця різко змінює забарвлення свого тіла на бліде, втікає. Тривалий час люди використовували для письма чорнило. А фарбу китайську туш, яка називається сепією, виготовляють із рідини каракатиці.  ЇЇ застосовують у промисловості.

          Учень 2.  Південно- Китайське море. І ось на глибині 2000 м ми зустрічаємо кальмара, який рухається із швидкістю 60 км/год. Рухається реактивно – заднім кінцем уперед. Ці молюски дуже агресивні і нападають на здобич більшу за себе. Він обхоплюють жертву щупальцями , підтягує до себе і рве на шматки гострими щелепами. Кальмар також утворює чорнильну пляму. У нього великі очі. Цікаво, що ліве око може бути більшим за праве у чотири рази. Великим оком тварина дивиться на великі глибини, меншим – ближче до поверхні. Кальмари можуть вистрибувати з води та падати на палуби кораблів, завдаючи їм тим самим серйозних ушкоджень.

        Учень 3. Наш човен на глибині 4000 м Ми ведемо спостереження за гігантським кальмаром Наутілусом.

Відео https://docs.google.com/file/d/15PvukqWhnLRdLbHZxNn8Z9x7shs-Sst2/preview

Він має багатокамерну черепашку. Все тіло розташоване в першій камері, а інші –заповнені газом, що надає тварині плавучості. Між камерами є сифон. Заповнюючи камери водою, молюск занурюється, а витісняючи  з них воду газом – спливає. Він має багато щупалець без присосок. Органи дихання 2 пари зябер, серце 8-ми камерне. Кров блакитна.

             Учень 4.На глибині 4000-6000 м у Японському морі зустрічається гігантський кальмар – архітеутіс, довжиною 18 м, вагою – 2 т. Малорухливий хижак, полює із засідки. Ворогом є кашалот. Вони взаємно полюють один на одного. Очі в цього кальмара найбільші у тваринному світі – 40 см. Посередині ока є отвір, куди надходить вода. Це дає змогу та такій глибині зрівноважити тиск , щоб око не тріснуло. Здалеку ця тварина здається велетенським чудовиськом, яке миготить маленькими вогниками. Це бактерії , які світяться і допомагають йому орієнтуватися у темряві.

               Учень 5.  Наш човен є на невеликій глибині в Японському морі. Ми побачили восьминога  якого називають Спрут. Тіло мішкоподібне, вісім щупалець, на яких є присоски, їх називають руками. Розміри – 3 м, вагою – 20 кг. Він хижак, який підстерігає жертву, ховаючись під каміння. Від ворогів втікає за чорнильною плямою, яку випускає із тіла. Він є розумним та хитрим. Тримає в одній руці камінь і спостерігає за двостулковим молюском піною доти, поки той не відкриє свою черепашку. Тоді восьминіг вкладає камінь між стулками черепашки, щоб вона не закрилася, і молюск стає легкою жертвою восьминога. Ці тварини будують для себе будинки, виявляючи велику майстерність, мудро використовуючи будматеріали. Тут є двері, дах із каменів. Тварини роздільностатеві. Самка відкладає яйця, ліпить з них довгі шнурки, постійно омиває водою. Висиджує 1 рік. При цьому вона не їсть і найчастіше після вилуплюванням  потомства – гине.

               Станція «Екологічна»

Наші групи  прибули на останню станцію «Екологічна». Виявляється, життя молюсків багате на незвичайності. Вони не лише ланка живлення, але й біофільтри, джерело їжі для людини, добавка до корму свійських птахів, матеріал для будівництва та сувенірів. Водночас двостулкові молюски мають і певне негативне значення: є отруйні види, деякі закупорюють водопровідні труби, псують кораблі, є шкідниками сільськогосподарських рослин, є проміжними хазяїнами паразитів. А саме:

•             Прісноводний молюск дрейсена утворює колонії на підводних спорудах (шлюзах, трубопроводах). Так, проникаючи до водопровідних труб, вона може їх закупорювати, а після своєї загибелі псувати воду для пиття. Оселяючись на днищах кораблів, дрейсена знижує їхні гідродинамічні якості. У морських водоймах подібну роль відіграють устриці, мідії.
•             Молюск корабельний черв’як, якого так назвали через червоподібну форму тіла (завтовшки 10 см), своєю загостреною черепашкою проробляє ходи у дерев’яних днищах кораблів та човнів, у сваях та інших спорудах і призводить їх до непридатного для експлуатації стану.
•             Є серед них і проміжні хазяї паразитичних плоских червів. Прісноводні молюски, поширені в забруднених водоймах, здатні накопичувати в своєму тілі токсичні речовини та радіонукліди і тому спричинювати небезпечні отруєння людини.

Внаслідок руйнування природних місць існування та масового промислового вилову чисельність багатьох видів молюсків скорочується. Це, передусім, стосується молюсків із красивими черепашками , яких добуваються для виготовлення прикрас. Тому до Червоної книги України занесений такий вид двостулкових молюсків - устриця їстівна. Даних про її чисельність немає.

VІ. Узагальнення і систематизація вивченого.

Для закріплення вивченого виконаємо лабораторну дослідження. (6 балів)

Лабораторне дослідження (показ слайду)

Тема. Зовнішня будова та рух черевоногих молюсків (на прикладі акваріумних видів).

Мета: . вивчити зовнішню будову черевоногих молюсків: черепашка, її форма і забарвлення; будова тіла, відділи та описати рух молюска

Обладнання та матеріали: черепашки молюсків, лупа, лінійка.

 

VІІ Підсумки уроку.

1. Біологічний диктант ( 8 балів)

1.Синонім до слова молюск (мякуни)

2.Частина тіла, на якій містяться щупальця (голова)

3.Шкідна складка, що вкриває тіло молюска (мантія)

4.Морський молюск , якого споживають в їжу (устриці)

5.Морський молюск, який рухається із швидкістю 60 км/год (кальмар)

6.Молюск , з чорнильного мішка якого виготовляють туш сепію (каракатиця)

7.Головоногий молюск , який має черепашку (наутілус)

8. Молюск, який будує для себе житло (восьминіг)

2. Гра «Різноманітність молюсків» (13 балів)

https://wordwall.net/uk/embed/a7a74b88a7944f2e9e1f665576a8fe40?themeId=55&templateId=2&fontStackId

3.За роботу на уроці (10 перлин)

Загальна кількість перлин 6+8+13+10=37 перлин (12 балів оцінка)

VІІІ. Рефлексія

•      Чи сподобалась вам наша екскурсія?
•      Що запам’яталось вам найбільше?
•      Як ви вважаєте, чи може існувати природа без молюсків? Чому?

VІІІ. Домашнє завдання

І.Вивчити параграф 45

ІІ.Опрацювати тести:

1.Людина споживає в їжу :

а) жабурницю;  б) перлову скойку;  в) кальмара;  г) ставковика;

д) виноградного слимака;  є) устрицю?

2.Роль проміжних хазяїв для паразитичних червів виконують:

а)жабурниця; б) ставковик;  в)кальмар;  г)бітінія; 

д) виноградний слимак; є)конус?

3.Перлини здатні утворювати:

а)жабурниця; б)перлова скойка; в)ставковик; г)виноградний слимак; д)восьминіг;  є) дрейсена?

4.Добре виражені три відділи тіла ( голова, тулуб, нога) у:

а)ставковика;  б) перлівниця;  в)виноградного слимака;  г)дрейсена;

д) кальмара;  є) перлової скойки?

5.На суходолі поширені:

а) ставковик;  б) жабурниця;   в) виноградний слимак; 

г) корабельний черв‘як;   д) голий слизун;   є)кальмар?

ІІІ. Потренуйтеся

https://wordwall.net/uk/embed/a88fb37396db435e8dee66fcdb14ccab?themeId=48&templateId=36&fontStackId=0

 

ІV Підготувати повідомлення про викопних головоногих молюсків амонітів і белемнітів.(на вибір)