Тема: ,,Наша мова - солов'їна"

Тема: ,,Наша мова - солов'їна" ( до Дня української писемності та мови)

Мета: Розширити знання дітей про багатство, велич, неповторність        української мови. Показати її красу у піснях, віршах, гуморесках, прислів'ях та приказках. Розкрити нелегкий шлях становлення її, як державної мови України. Виховувати любов та шану до рідної мови – мови нашого народу, бажання вивчати її, як державну.

Обладнання: Зал прикрашений вишитими рушниками. На столі – ікона Божої матері, свічка. Всі учасники свята – учні, студенти, вчителі – одягнені у вишиванки.

(Учні заходять у зал під звучання пісні ,,Музика рідного дому")                                              

Учень:

1.Добрий день вам, добрі люди!

   Хай вам щастя-доля буде,

   Не на день і не на рік,

   А на довгий-довгий вік.

Вчитель.  – Шановні батьки, гості, діти, запрошуємо вас до нашої господи на слово щире, на бесіду мудру, на свято

Всі: ,,Наша мова - солов'їна".

Ведучий. – У нашій світлиці сьогодні тепло і світло, то ж давайте поговоримо про Україну та нашу рідну мову.

Ведуча. – Скільки ніжних, ласкавих, поетичних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народилися і живуть, до мови, якою спілкуються.

2.Люблю тебе,моя Вітчизно мила,

   Твої поля і небо голубе,

   Бо ти дала мені малому крила,

   Та як же не любить мені тебе!

3.Люблю тебе я, мила Україно!

   І все зроблю, щоб ти завжди цвіла.

   Я буду вчитись в школі на ,,відмінно",

   Щоб мною ти пишатися могла.

4.Люблю твої ліси, струмки, джерельця

   І все- усе, що є в моїм краю!

   Тепло долонь, і розуму, і серця

  Я Україні милій віддаю!

5.Україна моя починається

   Там, де доля моя усміхається.

    І, як небо, як даль солов'їна

    Не кінчається Україна.

Пісня ,,Немає  України без калини"

6.Любіть Україну у сні й наяву,

   Вишневу свою Україну,

   Красу її вічно живу і нову

   І мову її солов'їну.

7.Зневажити мову мамину – біда,

   Котра пустими зробить наші душі

   І ми нащадкам зможем передать

   Лиш те, що корені калині сушить.

8.Зневажити мову – зрадити себе,

   А зрадників хто може поважати?

   І стане чорним небо голубе,

   Вмиратиме у муках рідна мати.

9.Вся історія народу – в мові,

   Мова – душа народу.

   Позбавити народ рідної мови –

   Це означає вбити народ.

Вчитель. – Історія кожного народу має героїчні й трагічні, щасливі й нещасливі сторінки. На долю України випали великі поневіряння: турецько-татарські орди, польські феодали, російський царизм хотіли поневолити наш народ. Забороняли мати власну історію, культуру, мову. Ось кілька сторінок

,,Скорботного календаря української мови".

Ведучі:

1720 рік – російський цар Петро І заборонив друкувати книги українською  мовою.

1862 рік – закрито українські недільні школи, які безкоштовно організовували видатні діячі української культури, заборонено видавати книжки українською мовою.

1876 рік – указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пісень.

1884 рік – закрито всі українські театри.

1914 рік – російський цар Микола ІІ зліквідовує  українську пресу – газети й журнали.

1938 рік – сталінський уряд видає постанову про обов'язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.

1983 рік – видано постанову про так зване посилення вивчення російської мови в школах, що призвело до нехтування рідною мовою навіть багатьма українцями.

1989 рік – видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на другий план.

Вчитель.

-Такий гарний край, сонячний, багатий, широкий, а вона йде та плаче. Плаче та сльози витирає. Так багато хат, так багато шкіл, а для неї немає місця.

Учень.

-Чого ти тут ,бідна дівчино?

-Прогнали мене.

-А ти хто?

-Я – Українська мова. Мене виганяють з України. Одні  не можуть мене прийняти до своїх родин, до шкіл, до церков, бо вони бояться кари від чужої влади, а інші байдужі – не мають часу, ані місця для мене – нащо витрачати силу, час і гроші, коли чужі свою мову їм дають.

-А чи завжди так було?

-О, ні! Колись я була щаслива і багата. Тоді моя мати - Україна була вільна, славна. Я так хочу, щоб вернулись давні часи, щоб знову мене любили, шанували, не забували.

Вчитель. – Рідна мово! Часи змінились. Минуло 28 років, як 24.08 1991 року Україна здобула свою незалежність. Тепер у нас є своя держава Україна, а мова українська відроджується. Ставай у наші ряди. Ти будеш із нами жити, оповідати вірші, казки. Будеш співати нам пісні. Бо і в ті тяжкі для тебе часи ти не змовкала в устах патріотів рідного слова. Ти звучала в народній пісні, бо люди берегли тебе, як перлину, щоб колись заговорити нею на повний голос.

-Тоді я буду жити у ваших серцях і в устах дітей, що мене ніколи не забудуть.

Вчитель.

-Яка ж вона чиста, гарна,багата і мелодійна наша українська мова.

Пісня ,,Мова у серці народу".

10.Мово! Твоя історія... В ній стільки гіркоти!

     І тим мені рідніш ти, краю рідний,

     Що вже назад поламані мости,

     І день встає, як райдуга, погідний.

11.Від рідного слова ти сил набирайся,

      Ніколи й ніде ти його не цурайся,

      Із нього черпай ти любов, наче  воду,

      До рідного краю – народу.

12.Люблю я свою родину,

     Люблю неньку – Україну,

     Рідну мову, земельку люблю.

     Бога за неї молю.

 

 

Молитва за рідну мову  (діти розказують хором)

Боже, Отче милостивий,

Ти нам дав ту мову красну,

Поміж мовами найкращу,

Нашу рідну, нашу власну.

         Поможи, Небес Владико,

         Хай буде по твоїй волі,

          Щоб та мова гомоніла

          Вільно в хаті, церкві, школі.

Ти прийми сердечну просьбу,

Що до Тебе шлемо, Боже,

Хай ніхто вже тої мови

Відібрати в нас не зможе.

           Дай діждати пошанівку

          Рідного святого слова,

          Щоб цвіла на славу Божу

          Наша українська мова.

 

 

13.Із слова починається людина,

      Із мови починається мій рід.

      Моя ласкава, мамина, єдина –

     Щебече соловейко на весь світ.

14.Бентежна, тополина, калинова,

      Не випита, не вибрана до дна –

      Це наша українська рідна мова,

      Немов бандури вічної струна.

Пісня ,,Мій рідний край" ( виконують студенти – бандуристи педколеджу)

Вчитель. – Український народ любить не тільки співати, а й жартувати. Послухайте і ви веселі історії з шкільного життя.

( учні розказують гуморески)

Жартівлива пісня ,,Гоп, мої гречаники"

15.Яка ж багата рідна мова!

     Увесь чарівний світ у ній!

     Вона барвиста і чудова,

     І нищити її не смій!

16.Вона про все тобі розкаже,

     Чарівних слів тебе навчить,

     Усе розкриє і покаже,

    Як правильно у світі жить.

17.В ній стільки слів, що й не збагнути!

      І приказок, і порівнянь.

      А мову знаючи, здобути

      Ти зможеш просто безліч знань.

18.То ж мову вчи і прислухайся

      До того, як вона звучить.

     І розмовляти так старайся,

     Щоб всім її хотілось вчить.

19.Вона у нас така багата,

      Така чарівна, як весна!

      І нею можна все сказати.

      І найрідніша нам вона.

19а.Ти постаєш в ясній обнові.

        Як пісня линеш, рідне слово,

        Ти наше диво калинове,

         Кохана материнська мово!

Хоровод ,,Ой єсть в лісі калина"( виконують дівчатка)

20.Любіть свою мову й ніколи

      Її не забудьте в житті.

      Бо хто свою мову забуде,

      Той серце забуде своє.

21.Вона, як зоря пурпурова,

     Що сяє з небесних висот,

     І там, де звучить рідна мова,

     Живе український  народ.

22.Ну де ще є така чарівна пісня?

      Серед яких на світі мов?

      То серце від журби неначе стисне,

      А то посіє радість і любов.

Пісня ,,Ой, дівчино, шумить гай"( виконують студенти педколеджу)

23.У рідній мові Бог витає

      І береже нас від біди.

     Устами мами промовляє,

Щоб ми щасливими були.

24.Лети, наша мово прекрасна, над світом:

     У казці, у пісні, у прозі й віршах!

    З любов'ю і ніжним весняним привітом

    Лишися у добрих і щирих словах!

Пісня ,,Краща мова єднання – це українська"

Ведуча. – Звучи, рідна мово,

        На землі рідній лийся по вінця,

        Мово моя українська,

                  Мово моя материнська!

Ведучий. – Квітуй і шануйся,

           Любов'ю воздай

   Всім народам і мовам,

          З тобою я плачу,

                    З тобою сміюся,

            О ріднеє слово!

Вчитель. – Спасибі за увагу. Всього вам найкращого!