Тема: ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ. СТЕП
Мета: розширювати знання дітей про життєвий і творчий шлях Олександра Олеся; розвивати вміння бачити словесні картини, розуміти красу поетичних творів; збагачувати мовлення образними виразами; вдосконалювати навички правильного, виразного і свідомого читання; викликати захоплення красою і мудрістю природи. Обладнання: підручник, таблиці, картки самооцінювання, відео.
Перебіг уроку
I. Емоційне налаштування. Тож сьогодні, любі діти, Хочу я вам побажати Всі знання із апетитом На уроці поглинати. А щоб ці знання і вміння Вам не стали тягарем. Побажаю всім терпіння
І старання. Тож почнем.
II. Основна частина.
1. Робота над скоромовкою
Гра «Дощик»
Вліз у хату їжачок
І побачив бурячок:
«У цікавої цієї штучки
Жодної нема колючки».
2. Артикуляційна гімнастика
- «Смачне варення».
Посміхнутися; відкрити рот; широким язиком у формі «чашечки» облизати верхню губу
- «Кулька».
Надути щоки; здути щоки.
-«Млинці».
Посміхнутися; відкрити рот; покласти широкий язик на нижню губу.
3. Перевірка домашнього завдання.
Гра «Чия розповідь краща?»
4. Мотивація навчальної діяльності. 5. Пояснення нової теми уроку.
— Послухайте поетичні рядки.
Оселялись цілим родом:
Що людина, як одна?!
Кревні люди — рід складали,
Кревні роди — племена.
— Хто їх автор?
— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з творчістю видатного українського поета Олександра Олеся.
6. Робота за підручником.
7. Опрацювання статті про Олександра Олеся
Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання учнями статті про поета
— Де проводив свій час улітку маленький хлопчик?
— Хто мав великий вплив на майбутнього поета?
— Який вплив на Олександра мав дід?
— Що згадував поет про дитинство?
— Що відчуваєте, читаючи вірші Олександра Олеся?
8. Робота над віршем Олександра Олеся «Степ»
- Виразне читання вірша вчителем.
— Чи сподобався вам вірш?
— Який настрій він у вас викликав?
— Які картини ви уявляли, слухаючи його?
9. Словникова робота.
Неоглядна — безмежна, безкрая.
Перина — виготовлений з пуху, пера матрац.
Яр — глибока довга западина з крутими або прямовисними схилами, що утворюється внаслідок розмивання крутих порід тимчасовими потоками.
10. Робота в парах. Підготовка до виразного читання.
— В якому темпі, з якою інтонацією і силою голосу будете читати вірш?
— Чи однаковою буде інтонація і темп читання кожної строфи?
— Які слова виділите голосом при читанні?
11. Виразне читання вірша учнями за строфами.
12. Руханка. Вам не хочеться сидіти? Треба трішки відпочити. Руки вгору , руки вниз, І сусіду посміхнись. Руки вгору, руки вбоки. Вище руки підніміть, А тепер їх опустіть. Плигніть, любі, кілька раз. До роботи братись час.
13. Аналіз змісту вірша.
— Доберіть синоніми до слова степ. Із чим порівнюється степ навесні?
— Хто зображений у творі як вишивальник, що прикрашає степ?
— Про які різкі зміни у ньому йдеться?
— Із чим порівнюють степ улітку? Чому?
— На що схожий степ восени? Чому він як пустеля? Чому не чути пташок? Де поділися квіти?
— Із чим порівнюється степ узимку?
— Хто оберігає сон баби-зими?
14. Вибіркове читання.
— Знайдіть у вірші порівняння.
— Які прикметники вжито для опису степу, моря, пташок, зими?
— Знайдіть образні вислови.
15.Робота за ілюстраціями.
— Розгляньте ілюстрації до цього вірша.
— Що художник зобразив на кожній ілюстрації? Які кольори він використав?
— Який настрій вони створюють? Як передають характер кожної пори року?
— Яким рядкам вірша відповідають малюнки?
16. Словесне малювання.
— Які картини до вірша намалювали би ви? Які кольори використали б? Чому?
17. Гра «Знайдіть початок».
… морем став.
… пахощі поля.
… рівна і м’яка.
III. Узагальнення вивченого. 1. Рефлексія. Гра « Закінчи речення». - Сьогодні на уроці я дізнався ….
- Мені сподобалось…
-Кажу спасибі…
IV.Домашнє завдання.
Виразно читати вірш.