Тема: «Педагогічний Малюнок. Практична робота в матеріалі – один з видів наочності на уроках образотворчого мистецтва

Тема: «Педагогічний Малюнок. Практична робота в матеріалі – один з видів наочності на уроках образотворчого мистецтва»

 Одним з головних засобів наочно-ілюстративного методу навчання в образотворчому мистецтву є малюнки та робота вчителя в матеріалі, що виконуються вчителем з метою ілюстрування та доповнення усного пояснення навчального матеріалу.

 В своїй педагогічній діяльності я завжди використовую педагогічний малюнок, як один з видів наочності на уроках. Образотворчу діяльність вчителя, пов'язану з ілюструванням навчального матеріалу, що доповнює усне пояснення і здійснюється безпосередньо в ході уроку, прийнято називати педагогічним малюванням. Протягом тривалого часу під педагогічним малюванням, малися на увазі лише малюнки вчителя, виконані вчителем на класній дошці.  Я вважаю, що малюнки педагога-художника повинні передати головну думку вчителя, опускаючи все випадкове і другорядне. Робота вчителя в матеріалі повинна бути наочним поясненням навчальної роботи і збудженням бажання працювати. Педагогічний малюнок повинен мати виховний потенціал щодо естетичного смаку учнів. За традиційними педагогічними технологіями педагогічний малюнок має бути чітко структурованим, послідовним ілюструванням навчального матеріалу. За технологіями розвиваючого навчання, особистісно-зорієнтованою системою навчання педагогічний малюнок може використовуватися на різних етапах уроку та може бути:

  закінченим і незакінченим;

 з різноманітним кольоровим рішенням (спектральне, контрастне, ахроматичне, нюансове, з кольоровою домінантою);

 без помилок і з помилками (для подальшого виправлення);

 Одна тема може бути представлена в декількох видах мистецтва (графічний малюнок, живописний етюд, ескіз стилізації форми, силуетна графіка, скульптура, ескізи архітектурних фрагментів, виріб декоративно прикладного мистецтва);

Одна тема може бути представлена в різних художніх техніках. Унікальністю педагогічного малюнка є: його обмеженість і у часі та певній віддаленості від 1,2 м до 6,5 м. Вертикальне розташування (на шкільній дошці, на планшеті, на мольберті, в руках).Використовується,як традиційна поверхня (шкільна дошка різного кольору) так і художня поверхня (папір, ДВП, скло, картон, пластик, виріб декоративно-прикладного мистецтва, дерев’яна дошка, фаянсова таріль, пап’ємаше, фрукти, овочі, стіна).

 При цьому є можливість виконувати декільком авторам (учитель, декілька учнів один за одним),що безпосередньо викликає емоційний вплив на глядача.

 Вчитель образотворчого мистецтва повинен володіти швидким, миттєвим малюнком в різних техніках. Вміла організація сприйняття візуального матеріалу учнями – запорука високої результативності уроку і позитивного виховного результату. Від якості, доцільності, методичності практичного матеріалу залежить якість навчальної і творчої роботи учнів з різною мотивацією, рівнем знань та вмінь з предмету, художніх смаків, якістю художніх матеріалів, темпераментом, втомленості, спрямованості навчання, особистісної культури, графічної грамоти тощо.

Систематична творча практична робота учителя над педагогічним малюнком живописними, графічними, прикладними матеріалами є духовною і професійною потребою вчителя, допомагає підтримувати на належному рівні свій творчий потенціал і художню майстерність, надає впевненість у своїх силах, авторитет як професіонала серед учнів, сприяє вільному володінню образотворчими засобами, дає можливість цікаво та ефективно проводити заняття художньо-естетичного циклу. Види і художні матеріали педагогічного малюнка .

Ретельна художня підготовка для виконання педагогічного малюнка і роботи в матеріалі є запорукою успішного сприйняття змісту уроку. У розпорядженні педагога-художника є різні види педагогічного малюнка за типом виконання: - оригінальна статична наочність (заздалегідь підготовлені вчителем таблиці, малюнки, плакати, схеми, кінофільми, замальовки і малюнки, виконані іншими особами);

- оригінальна динамічна наочність (малюнки вчителя, виконані безпосередньо під час уроку, лаконічні начерки великого розміру, виконані різними матеріалами на класній дошці або на аркушах паперу, під час уроку з метою роз'яснення навчального матеріалу та доповнення усного пояснення); - пояснювальний малюнок вчителя, виконаний в альбомі учня поряд з його роботою; - виправлені помилки рукою вчителя в роботі учня. Педагогічні малюнки можна розділити на 2 основних види за методами їх використання: 1. Малюнки великого розміру, розраховані на фронтальну демонстрацію всім учням у класі.

 2. Невеликі начерки для конкретного учня (при перегляді не розсіюється увага інших), виконані викладачем на полях роботи учня або на окремих аркушах паперу з метою ілюстрування індивідуального пояснення навчального матеріалу, з метою створення конкретного художнього образу.

  Я вважаю,що педагогічний малюнок повинен відповідати основному завданню педагога – найбільш повно, дохідливо донести навчальний матеріал до слухачів.

 Існує ряд основних вимог до педагогічного малюнка:

 - малюнок повинен бути достатньо великого розміру, щоб всі, хто його сприймає, добре бачили його, він повинен бути також гранично простим, ясним, лаконічним, так як вчителю необхідно виділити головне в зображеному і звернути на нього увагу учнів;

 - малюнки робляться для того, щоб дати учням правильний напрямок для самостійного вирішення завдання побудови об'ємних виразів, тому довго малювати, затримуючи увагу дітей роботою на дошці, не слід;

 - малюнки-вправи в альбомі учня, виконані вчителем на уроці або в позаурочний час надають алгоритм певних маніпуляцій з художніми матеріалами для досягнення пропонованого результату, виховують культуру графічної грамоти;

 - лінійні виправлення будови, симетрії, композиції, додавання ритмічних ліній в альбомі учня спрямовують художньо-образну діяльність учня на потрібний рівень, допомагають ефектом присутності вчителя поряд;

 - особливий тип малюнка – виправлення помилок в малюнку учня рукою учня й вчителя (Особиста поправка малюнка має велике освітнє значення. Учень бачить, як можна виправити саме його малюнок. Спостерігаючи, як викладач працює з ним в його альбомі, учень спостерігає всі деталі цього процесу, запам’ятовуючі рухи своєї руки в руці вчителя, отримує впевненість у своїх зображальних можливостях. Учень потім самостійно намагається робити так, як продемонстрував педагог. Замальовками в альбомі учня педагоги користуються зрідка, в тому випадку, коли помилка в малюнку помічена в одного, двох учнів і немає сенсу відволікати увагу всього класу. Практична допомога вчителя з’являється в альбомі учня як індивідуальна робота.);

 - велике освітнє і виховне значення має демонстрація малюнків видатних художників (Леонардо да Вінчі, Альбрехт Дюрер, Ілля Репін, Михайло Врубель, Мікеланджело, Василь Суріков, Іван Айвазовський, китайська графіка, наскальні малюнки, єгипетські розписи). Учень, розглядаючи малюнок, зроблений рукою великого майстра, бачить, якої виразності можна домогтися, малюючи звичайним олівцем, сангіною, тушшю, аквареллю. Хоча цей малюнок не буде зразком, якого може досягти учень, але саме ознайомлення з високою професійною майстерністю грає велику роль у вихованні естетичного смаку. Короткий проміжок часу для виконання на уроці: - експрес-робота: 15 сек., 30 сек.; - швидка робота: 1-2 хвилини, 3-5 хвилин; - тривала робота: 15-25 хвилин (вчитель працює паралельно з учнями, наприкінці спостерігають готові зображення).

 За традиційним педагогічними технологіями перед початком роботи вчитель пояснює завдання, супроводжуючи бесіду малюванням на дошці. При цьому в традиційній технології не можна, захоплюючись зображенням, забувати про пояснення. Протилежну думку має особистісно зорієнтоване навчання – можна пояснити без слів. За системою особистісного зорієнтованого навчання вчитель може і повинен змінювати місце на уроці для педагогічного малюнку, виходячи від педагогічних цілей. Таким чином вчитель може виконувати роботу в матеріалі на етапі мотивації навчальних знань, актуалізації опорних знань, повторення вивченого матеріалу.

 Малюнок вчителя на шкільній дошці – є прекрасним методом наочного навчання, допомагає зрозуміти побачене, впливає на розумовий розвиток дитини, на правильність його суджень, зосереджує мимовільну увагу при огляді форми і кольору, пропорцій і освітлення предметів. Найбільшого поширення малюнок крейдою на класній дошці отримав у другій половині XIX століття, тобто в той період, коли малювання було введено в школах, як загальноосвітній предмет. Історики вважають, що одним з перших педагогів, який запропонував використовувати класну дошку і крейду на початкових етапах навчання, був Рамзауер, учень Песталоцці. Йоганн Генріх Песталоцці (1746-1827), розробляючи теорію навчання, писав про те, що застосування суворо науково обґрунтованої методики дозволяє будь-яку людину навчити малювати прості предмети. Навчати малюнку, вважав Песталоцці, можна тільки з натури. Зображення білою крейдою на чорній грифельній дошці використовували в школах з XIX століття Фердинанд і Олександр Дюпюї.

В Україні малювання крейдою на дошці при навчанні отримало широке поширення в другій половині XIX століття. З 1804 р. малювання починає викладатися в гімназіях і військових училищах. Великий внесок у розвиток методики та викладання внесли П.П. Чистяков і художники-передвижники. В основу методу було покладено осмислене зображення предметів з натури. Класна дошка використовувалася при бесідах, як спосіб роз'яснення послідовності малювання. Питанням малюнка на дошці вчителя приділялося усе більше уваги. Створені в процесі уроку зображення на класній дошці не можуть стати самостійними творами мистецтва, так як їхнє основне призначення – бути підсобним матеріалом при розмові, поясненні завдання. Однак не можна забувати про те, що ці малюнки мають бути виконані на високому художньому рівні. Методи малювання на уроках необхідно урізноманітнити, так як це сприяє різнобічному розвитку індивідуальних здібностей учнів. Можна практикувати лінійні зображення, виразний штрих, силуетний малюнок (позитив/негатив), малюнок кольоровою крейдою, гуашшю. Незвична поверхня для малювання на дошці зацікавить учнів, стане мотиваційним кроком до практичної роботи.

 Вчителеві потрібно навчитися поєднувати чітке та послідовне виконання виразного малюнка і словесне пояснення.

  Отже, малюнки на дошці та практична демонстраційна діяльність можуть викликати емоційне сприйняття мимовільної уваги, кращого запам’ятовування етапів роботи й створення ситуації успіху, бажання творити, створювати  дитячі художні шедеври.

Зразки малювання на дошці та інших поверхнях