Тема: Писанки. Писанка і народні традиція. Різноманітні пристосування для виготовлення писанок.

 

 

Урок

Тема: Писанки. Писанка і народні традиція. Різноманітні пристосування для виготовлення писанок.

Мета: ознайомити дітей традиціями, звичаями українського народу; навчити дітей розписувати (розмальовувати) писанки різноманітними мотивами: християнським, рослинним, тваринним, геометричним, ознайомити дітей з навичками роботи писачком, розвивати почуття краси, увагу, пам’ять, творчі здібності; виховувати любов до українського народу, його традицій і звичаїв.

Обладнання: рушники, писанки, олівці, фарби, писачки, пензлики, свічки, видуті яйця, серветки, презентація.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку.

Структура уроку.

1. Організаційний момент
2. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
3. Вивчення нового матеріалу
4. Закріплення нових знань і вмінь учнів
5. Підсумки уроку.

Хід уроку.

1. Організаційний момент.

• Перевірка присутніх, наявність у учнів спецодягу.
• Призначення чергових.
• Створення позитивного емоційного настрою учнів.

Учитель:

                               Сьогодні хочу всім сказати:

                               Свої таланти треба проявляти,

                               У серці завжди мрію мати

                               Й її скоріше досягати!

                               Отож творіть, вершіть, дерзайте,

В роботу душу всю вкладайте!

                               Отримайте винагороду –

                               Любов і визнання народу!

2. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

1.                   Які види декоративно-ужиткового мистецтва ви знаєте?
2.                   Що таке писанка?
3.                   Які народні традиції, звичаї, легенди, пов’язані з використанням і виготовленням писанок ви знаєте?

3. Вивчення нового матеріалу ( із практичним закріпленням)

• Писанки. Писанка і народні традиції, пов’язані з використанням писанок.

Хід уроку.

Вчитель:

     Сьогодні у нас нова тема. Діти, подивіться, що я вам принесла – це писанки, а це гілочки верби. Верба завжди оберігала людей від лиха і нещастя. Про неї писали пісні, вірші, прислів’я. з верби виготовляли посуд, взуття, меблі, різноманітні кошики, музичні інструменти. Давайте і ми поставимо вербову гілочку на столі. Нехай вона нам допоможе в нашій творчій роботі, дасть нам сили, здоров’я і творчої наснаги. Подивіться, яка вона гарна.

    Незабаром до нас завітає свято Пасхи – Великдель!

 «Христос Воскрес! – Воістину Воскрес!» - так люди будуть вітати один одного в той день. В цей день розквітає земля від ласкавого Божого дотику. Це чудове свято. І легенди Пасхальні казкові і дивні.

    Давайте послухаємо легенди, які підготували учні.

Учениця 1. «Легенда про злого духа»

    Старі люди розповідають, що десь високо в Карпатських горах, живе злий дух Пекун, наче ірод, прикутий до скелі 12-ма ланцюгами. Раніше він був молодим і сильним. А зараз став старим і безсилим. Стало менше в нього диявольського духу. Він чекав кінця Світу. А кінець світу не наступав. Все якось відкладався. Щоб дізнатися про новині в світі він посилав в світ людей-гонців. Погані новини його радували, а добрі навівали смуток. Звісно, що нам, людям добре то йому погано. І навпаки.

   В котрий раз розлетілись гінці по різним напрямкам. Сьогодні повернуться. І повернулися.

   Питає їх злий дух Пекун:

• Ну що там, в світі, є сироти при живих батьках: ті кого мати забула, а тітка на поріг не пустила?
• Є!- дружно відповідають гінці – Багато дітей в дитячих будинках.
• Це добре! – радіє Пекун –А діти покидають своїх матерів без шматка хліба?
• Покидають – кричать гінці.

Посміхається злий дух. Вдоволений. Видно кінець світу не за горами.

• Сестри і брати між собою сваряться? Сусід на сусіда наклип наводить?
•  З цим все гаразд  ворогують. Воюють. Сваряться!

Радіє Пекун. Розім’як, замріявся. Може вже починається кінець світу? Посвяткуємо!

І ось задає він останнє питання:

• А чи дарують люди дарують один одному ці… ну як там їх… запам’ятував… писанки?
• Дарують. Парубки – дівчатам. Дівчата – парубкам. І дітям дарують, щоб грали. І із хати в хату носять.

Перекосило злий дух. Гінці аж злякалися. Розгнівався злий дух. Нову сорочку на собі розірвав. 

Доки пишуть, доки дарують один одному писанки на Великдень  - стоїть світ Іроду лютому на зло. Стоїть і на віки не буде йому кінця.

 

Обговорення з учнями цієї легенди.

Учитель.

Більшість народів світу (в Єгипті, Греції, Римі, Китаї і ін.) відносились с повагою до яйця і мали свої традиції його величати. Але український народ зумів найяскравіше донести до сучасників своє уявлення про життя завдяки писанкам.

В давні часи Писанку розписували до свят Весни (це в часи язичництва),  в часи християнства – до свята Пасхи – святи Воскресіння Христового. Є багато легенд пов’язаних з цим святом. І ось одна із них.

Учениця 2.  Легенда.  (легенду можна розіграти)

Минув третій день після смерті Христа. Третій день його мати Марія – плаче, не їсть і не п’є. Жінки приходили до неї, хотіли її розрадити, але вона була безутішна. Одною з жінок, котра утішала була бідна дівчина Ганна. В неділю, коли воскрес Христос, коли звеселились люди, Ганна взяла своє добро -  кілька яєць – і пішла до Марії.

• Марія, не плач, не сумуй -  сказала вона. Хіба ти не знаєш, що твій син воскрес? Не плач, радуйся!
• Знаю! Він прийшов до мене у вісні, - відповіла Марія.

Дівчина дала Марії свій подарунок, корзину з яйцями. Сльози радості покотилися з очей Марії і пролились на яйця. І яйця стали яскравих кольорів, прикрашені метеликами, зірочками, квіточками. Яйця засяяли всіма кольорами веселки. Марія зраділа і почала дарувати їх людям.

• Радійте! – казала вона, - Христос воскрес!

Коли яєць не стало в кошику  вона віддала їй кошик. Ганна  вийшла на вулицю  і помітила, що в її кошику було багато яєць – красивих писанок. Дівчина бігала вулицями Ієрусалима і всім дарувала яйця, говорячи: «Радійте! Христос воскрес!».

Учитель.

Тому з приходом християнства писанка стала своєрідним символом Пасхи – Великодня – Воскресіння Христового.

Яйце – це символ народження нового життя, символ сонця, тепла, вічності. Готуючись до Пасхи, яйця фарбують, розписують, розмальовують, тому що велика радість прийшла. Яйця святять у церкві, дарують своїм близьким, рідним, тому що писанки оберігатимуть їх від лиха цілий рік. Посвяченим яйцем вмивалися, щоб сила була, краса і здоров’я збільшувалися. Писанку приорювали в пол., щоб краще родило жито – пшениця, клали під полицю в хліву, де тримали тварин, щоб добре водилися. Коли будували нову хату, то в кожному кутку клали по писанці, вірили, що писанки оберігають від пожежі, блискавки і різних халеп. Дівчата вмивались писанкою і вірили, що стануть такими гарними, як тая писанка.

А зараз пропоную вашій увазі прослухати виступ наших учениць, які заздалегідь приготували вірші про писанки.

Учитель.

Не встановлено, коли з’явилися перші писанки, але вчені вважають, що перші писані знаки були символічними. Про це свідчать археологічні знахідки X століття. Перший розквіт писанкарства приходить на І тисячоріччя до різдва Христова і тісно пов’язаний релігійними ідеями культа пращурів, які сповідували язичницьку віру і вклонялися солярному культу. В давнину писанки писали на великих гусячих, журавлиних, лелечиних яйцях. Ці птахи робили свої гнізда близько біля людського житла і відлітаючи у теплі краї поверталися до них з року в рік. З їх поверненням починалася весна, а з нею і тепло і нове життя. Це приводило людей до думки, що яйце знає тайну природи, а птахи спілкуються з богами. І тому люди різноманітними знаками -  символами. Які вважали магічними, просили своїх богів захистити їх і допомогти їм. Ще в ті давні часи людина без книг, техніки і науки могла розпізнати, що без сонячного світла на батьківській землі, ніщо не буде рости і процвітати, і що людина не може жити без турботи пращурів. Це сприяло формуванню релігійного уявлення давніх людей. І з повагою відноситись до солярних тіл, що тоді мало свої виправдовування і ці знання відобразилися в писанках. Щоб привітати весняне сонце і закликати його животворчу силу на домівку і поле, виник культ в якому велике ритуальне значення мало сире яйце, розписане символічними знаками -  писанка і пофарбоване одним кольором варене яйце – крашанка.

 Про всі ці речі ми можемо дізнатися тільки  з відкриттів археології і етнографії,  завдяки символам на писанці, які говорять про зв’язок ще з древнім кам’яним віком. Ще пройде багато часу і пошуків, поки ми зрозуміємо ці знаки з усіма їх особливостями.

Після того як Україна стала християнською, почалося відродження і возвеличення українських релігійних звичаїв. Не має в Європі іншої такої держави де б перехід із до християнства в християнство пройшов так гармонійно, як в Україні. Християнство не тільки прийняло більшу частину древніх звичаїв солярного культу, але й дало цим древнім обрядам і звичаям нову християнську інтерпретацію. І привело до нового розквіту.

Відомо, що сире розписане яйце – в доісторичні часи було символом життя, в образі курча, яке накльовується скрізь шкарлупку – в християнському розумінні становиться символом воскресіння Христа, який дарить людству вічне життя. Аналогічно получають свою інтерпретацію усі символи української писанки.

Колесо – знак поєднання найвищого спокою з напруженою силою – це є вершина вдосконалення, образів вічності божої і уявленням безсмертя, яке в природі виражене безперервним повторенням відродження життя. В християнському розумінні колесо є символом безсмертя і майбутнього небесного існування, образ безмежної   Божої любові.

Сонце є знаком Божим.

Бог – це світло, і тому сонце є символом Бога – головним образом Христа. В наших молитвах ми звертаємося до Христа, як до сонця.

Трикверт – це символ Вогню, Сонця і Зорі, а також чоловічої і материнської сили. В християнстві – це символ присвятої Трійці. Вогонь поруч із водою символізує світобудову та чоловічу силу. Оскільки Вогонь і Вода, об’єднавшись, утворили любов, землю й усе, що на ній є. Вогонь – символ любові,  посланцем Сонця на Землі і дає людям світло, тепло, хліб і усяку їжу, допомагає у ремеслах але, як і сонце може бути гарним або небезпечним в залежності від ставлення людей до нього.

Дерево життя – дерево займає у Святому писанні центральне місце. З багатьох розумінь можна виділити суттєве, а саме дерево – це поняття всього доброго і цінного, це образ Божої мудрості, упровадження Божої волі і Божої довіри. «Дерево життя – ще називають «вазон»». Світове дерево завжди зображується не натурально а стилізовано, тобто спрощено. У таких зображеннях обов’язків поділ на 3 яруси по вертикалі й дотримання чіткої системи правої і лівої сторони. Нижня частина – коріння, що входить під землю, часто зображується у вигляді трикутника, або горщика. Тут розміщуються змії, риби, водоплавні птахи й тварини, тому частина дерева – не тільки підземний світ, але й море, ріка, усяка вода. Також нижня частина Світового дерева – це світ підземного Бога, володаря підземного вогню й незліченних багатств, втілення уявлень про світ потойбічна. Середній ярус – земля, реальний світ, час сьогодення.  Тут зображені великі тварини: бики, коні, олені, вовки, ведмеді і люди. Верхня частина Світового дерева піднімається в безмежну височінь до Бога. У верхів’ї селяться птахи, бджоли, розташовані небесні світила. Часто буває, що на вершині дерева днює сонце.

 Спіраль – це символ вегетативної і органічної плодючості і, як знак Сонця є господарем часу. Числа сім і дванадцять належать до аспекту сонця. Це також символ порядку таїнства літургійного року.

Зірка -  це знак неба, визначення порядку небесних тіл і підтвердження сонячного божества. В християнстві зірка -  це знак Христа. Святий Апостол Павел назва зірку образом обраних у вічність, сама яскрава серед всіх обраних світить Марія. Ласкава, як ранішня зоря вона предвіщує світ сонця – Христа.

 Колоски і зерно – є відображенням святої їжі предків і пристанище сонячного божества. В Християнстві колосся символізують Воскресіння, Таїнство Христа і Царства Божого. Пізніше колосся стали проявленням і символом святого таїнства Євхаристії.

Символи – обереги: божа рука, півень, берегиня, сигма – вуж.

Символи сили та стійкості: вербова гілка, листок, лист калини.

Символи любові: птаха, смерека, квітка. З давніх часів символом любові вважається голуб. Якщо прагнеш мати щасливу родину то намалюй голубів на Дубі. Півень – представник дня – це провідник Божого сонця і охоронець добра і зла.

Символи здоров’я і довголіття:  сонечко, ружа (роза), риба, олень тощо.

Символи, що сприяють народженню дітей: повна ружа, квітка, дзвіночок.

Символи, які сприяють багатому врожаю: зерно, грабельки, блискавка, символ землі, символ води, безкінечник, баранячі ріжки тощо.

Символи, які лікують: сосна, верба, соняшник.

Символи – Попередження: заячі вушка, ведмежі лапи, зуби вовка, вовчі ребра тощо.

Мотиви на писанках бувають:

• Космічні (сонце, зірки з парним числом променів);
• Елементи природи (вода, дерева, ослині символи);
• Вісники весни (ластівка, бджілка, квітка);
• Домашні приладдя, продукти харчування (сніп символ врожаю, риби, тварини, які охороняють житло від біди: домовий, вуж - павук).

Інші мотиви.

• Християнські символи;
• Геометричні символи;
• Символи Богині Берегині – жіноча фігура з піднятими руками.

Традиційна Писанка – це рідна писанка, яка пишеться воском.

Нетрадиційна писанка – дряпанка, крученка, витинанка, мальованка, писанка, яка виконана бісерною технікою.

Крашанка – це крашене яйце.

ІІІ. Практична робота.

1. Учням роздаються картки:

•  з символами писанок;
• З кольоровим поєднанням символів;
• З технологією виконання писанки.

Перед початком роботи над ескізом писанки необхідно звернути увагу на те, що кожне зображення має образно-символічне значення. Треба чітко розуміти, задля яких потреб і для кого буде намальована писанка. Який зміст та побажання ти хочеш передати.

2. Практична робота – учні простим олівцем наносять ескіз  майбутньоїю писанки.

Роботу над ескізом виконуй у такій послідовності:

1.  Подумай і визначись із змістом візерунка. Виконай композиційний розподіл поверхні .  
2. Далі намалюй візерунок. Елементи орнаменту виконай охайно, зосереджено ц відповідності до зразків знакової символіки.
3. Потім визначся з колірним сполученням. Пам’ятай, що колір , як і зображення, також має символічне значення.

У ході виконання практичної роботи учитель контролює дотримання правил безпечної роботи  під час уроку.

 

ІV. Закріплення нових знань і вмінь учнів.

• Рефлексія.

1. Що нового ви дізналися на уроці,
2. Чого навчилися на уроці?
3. Чи було вам цікаво?

 

V. Підсумки уроку.

Заключне слово вчителя.

Закінчується наш урок, але не закінчується  зустріч із чудовими українськими традиціями.

   Хай ніколи не залишає вашу душу потяг до прекрасного, розуміння духовних коренів, які єднають нас з минулим, і піднесене відчуття наближення Великоднього свята.

   І я хочу продовжити поезію Ігоря Калинця «Писанки»:

І я поплив у світ дитячих мрій

на білі колискові оболоні...

Котились писанками із гори

ясні сонця у мамині долоні.

 

Ви виконали дуже важливий етап в виготовленні писанки. Правильно підібрали орнаменти, охайно нанесли їх на писанку, що істотно вплине на остаточний вигляд ваших робіт у  ході виконання.   Українська писанка перемагає зло. Вона вічна, як сам український життєлюбний народ. Любуймося і даруймо одне одному писанки!

   На щастя, на долю, на віки вічні!

 

Оцінювання  роботи учнів над проектом.

 

Додаток 1

Оцінювання проекту

Анкета заповнюється проектантом, учителем і учнями.

Етапи	Критерії оцінювання	Самооцінка	Керівник проекту	Учні
Захист	Представлення – якість доповіді (10 балів)
Процес проектування	Відповіді на питання (10 балів) Інтелектуальна активність (10 балів) Творчість (10 балів) Практична діяльність (10 балів) Уміння працювати в колективі (10 балів)
Підсумок	Досягнутий результат (10 балів) Оформлення (10 балів)

 

Наприкінці виводиться середнє арифметичне  з балів, виставленій у даній позиції:

• 85 – 100 балів – «відмінно» (10 – 12 балів за дванадцятибальною шкалою);
• 70 – 84 бали – «добре» (7 – 9 балів за дванадцятибальною шкалою);
• 50 – 69 балів – «задовільно» (4 – 6 балів за дванадцятибальною шкалою).