Тема: Покритонасінні або квіткові.

Тема: Покритонасінні або квіткові.

Мета уроку:

• формувати в учнів знання про основні особливості будови, біології і розповсюдження покритонасінних рослин; розглянути загальні ознаки класів Однодольні і Дводольні; розкрити еволюційне значення квіткових рослин;
• формувати науковий світогляд учнів і розуміння поступового розвитку рослин на Землі від простих форм до високоорганізованих і високо адаптованих до життя на суші; значення цих знань для вивчення біології рослин, їх практичного використання, збереження та охорони; виховувати розуміння значущості рослин;
• формувати уміння і навички  працювати з натуральними об’єктами, аналізувати інформацію, узагальнювати та систематизувати отриманні знання, робити висновки.

Тип уроку:  комбінований урок.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, пошуковий, інтерактивний.

Обладнання: таблиці, кімнатні квіти та стенд  «Еволюція рослин» кабінету біології, гербарії, роздрукований матеріал.  

Хід уроку

1.Організаційний момент.

Привітання учнів, перевірка відсутніх.

2. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань.

Вправа «Так-ні». Учитель зачитує твердження, а учні погоджуються або ні.

1. Життєві форми голонасінних – дерева, кущі, трави.

2. Молоді жіночі шишки сосни жовті, а чоловічі – бурі.

3. Запилення голонасінних здійснює вітер.

4. Сосна та ялина належать до покритонасінних рослин.

5. В Україні найбільш поширені Гінкгові.

6. Насіння в голонасінних лежить на лусках шишок голо, незахищене.

7. Серед голонасінних є квіткові рослини.

8. Шишки хвойних бувають жіночими та чоловічими.

9. Живиця – це смола хвойних рослин.

10. У хвойних немає листків, а є маленькі гілочки – хвоя.

11. Деякі голонасінні не утворюють насіння.

12. Голонасінні мають потужну стрижневу кореневу систему.

Вправа «Закінчіть речення». З двох поданих варіантів виберіть правильний.

1.Коренева система сосни _____(стрижнева, мичкувата).

2. Листки у _____(сосни, ялини) – сизо-зелена хвоя, розміщена попарно, завтовшки 3-5 см.

3. Насіння _____ (сосни, ялини) дозріває восени того ж року, коли відбувається запилення.

4. Насіння _____ (сосни, ялини) проростає в будь-якому ґрунті, але гине в тіні.

5. Чоловічі шишки сосни дрібні – до 2,5 см. Завдовжки, під час дозрівання пилку стають _____ (жовтими, червоними).

6. ____ (сосна, ялина) – світлолюбне дерево.

7. У _____ ( сосни, ялини) шишки великі, довгі, повислі; після дозрівання насіння відпадають цілком.

8. Насіння _____ (сосни, ялини) проростає навесні наступного року на вологому поживному ґрунті в тієї інших дерев.

9. Нижні гілки сосни _____ (відпадають, не відпадають).

10. Коренева система ялини розміщена в ґрунті _____ (поверхнево, глибоко.

 

 

 

3.Повідомлення теми, мети, задач уроку, мотивація навчальної діяльності.

Назвіть рослини, які, на вашу думку, є найважливішими у природі та житті людини. (Учні за бажанням називають рослини. Назви рослин, які належать до покритонасінних, учитель записує на дошці).

Подивіться, які рослини ви назвали. Більшість з них належать до відділу Покритонасінні, або Квіткові. Як ви гадаєте, про що говорить така назва? (Учні пропонують свої варіанти відповідей).

4.Вивчення нового матеріалу (Розповідь з елементами бесіди).

Покритонасінні посідають найважливіше місце поміж усіх сучасних рослин. Це найпоширеніша в сучасну геологічну епоху група рослин на земній кулі. Вона є домінуючою на суші та найважливішою за тією роллю, яку представники цієї групи відіграють у загальному колообігу речовин. Хлібні, круп’яні, овочеві та плодові культури, величезна кількість деревних, волокнистих, дубильних, олійних, кормових, медоносних, декоративних та інших рослин — все це покритонасінні. Вони постійно супроводжують нас у всіх кліматичних зонах, зростають у найрізноманітніших рослинних угрупованнях, в низинних і гірських регіонах, на суші й у воді.

Серед квіткових рослин є організми, найбільші за розмірами не тільки серед рослинного, а й усього органічного світу. Вони можуть досягати 150 м заввишки (наприклад, евкаліпти з родини Миртових), мати стовбури завтовшки майже 20 м (як у баобаба з родини Баобабових) та стебла завдовжки 200 м і більше (як у ротангових пальм з родини Пальмових). (Демонстрування відповідних малюнків). Водночас серед квіткових є і надзвичайно дрібні організми (наприклад, ряски) — рослини з нескладною будовою, плаваючі однодольні, часто завбільшки до 1 см. Отже, сьогодні на уроці ми почнемо знайомитися з відділом рослин, які називаються Покритонасінні.

Квіткові рослини найбільш високоорганізована група, вони найскладніші з усіх рослин за будовою, розвитком і процесами, які в них відбуваються. Нарешті, це наймолодша група: вона почала свою переможну ходу по нашій планеті в першій половині крейдяного періоду, коли інші основні групи рослинного світу вже повністю сформувались, а деякі з них на той час почали вимирати або й зовсім вимерли.

Слід зазначити, що квіткові рослини і за кількістю видів, родів та родин перевершують всі групи рослинного світу, разом узяті. Тепер налічується щонайменше 250 000 видів квіткових рослин. Вони складають майже 13 000 родів і 533 родини.

Квіткові рослини забезпечують життя більшості тварин суші. Поясніть, чому?

Вегетативні органи квіткових рослин досягають найбільшої складності та різноманітності своєї будови. Так, коренева система може бути стрижнева або мичкувата, а в особливих випадках додаткові корені перетворюються у повітряні, дихальні, опорні тощо. (Демонстрування відповідних таблиць). Часто трапляються також мікоризи (симбіоз кореня з грибом), бактеріоризи (симбіоз кореня з бактеріями) та інші видозміни кореня. Коренева система, крім звичайних функцій (прикріплення до субстрату і всмоктування води з мінеральними речовинами), може виконувати ще й функцію запасання поживних речовин. Зміна функції спричиняє зміну будови органа (наприклад, потовщення коренів у моркви, буряка та ін.). (Демонстрування буряка, моркви).

Стебло разом з листками утворює пагін. Він зазвичай добре розвинутий і може бути дерев’янистим чи трав’янистим, багаторічним чи однорічним; різноманітним за характером росту (прямостоячим, лежачим, повзучим, висхідним, чіпким, витким тощо), виповненим чи порожнистим; округлим, три-, чотиригранним у поперечному розрізі; з шипами та волосками і т. п. Частими є видозміни стебла і взагалі пагона як надземного (у вигляді колючок, вусиків тощо), так і підземного (у вигляді столонів, бульб, кореневищ, бульбоцибулин і цибулин). (Демонстрування відповідних таблиць). Рідко стебло буває слаборозвинутим, і листки розміщуються на вкороченому пагоні у вигляді листкової розетки (у подорожника, кульбаби, дворічників на першому році їхньої вегетації тощо).

Найбільша складність і різноманітність будови серед усіх вегетативних органів виявляється в листка. Тут спостерігаються різні типи листкорозміщення та комбінації частин листка (черешкові, сидячі, піхвові, з прилистками тощо), різноманітні форми листкової пластинки та її краю, а також типи жилкування листкових пластинок. Листки можуть бути лопатеві, роздільні та розсічені, прості чи складні; на них бувають волоски і шипи, а самі листки або їхні частини перетворюються в колючки (наприклад, у барбарису, будяка, кактусів) або вусики (в гороху, чини)(Демонстрування відповідних таблиць). У багатьох рослин листки змінюються настільки, що виконують зовсім не звичні функції, як, наприклад, листки комахоїдних рослин. (Демонстрування малюнка рослини).

Та все ж таки найхарактернішим органом квіткових рослин є генеративний — квітка, яка складається з тичинок (андроцей) та маточок (гінецей).

У квітці відбувається запилення, тобто перенесення пилку з тичинок на маточку, як правило, комахами, вітром або якимось іншим чином. Частіше відбувається запилення комахами, а не вітром, а також перехресне запилення, а не самозапилення.

Зародок і ендосперм, розвиваючись, витісняють інші клітини зародкового мішка, які були в ньому до запліднення, і займають здебільшого весь насінний зачаток. Останній перетворюється в насінину, його покриви — в шкірку насінини, зав’язь — у плід, а її стінки — в оплодень. Звідси і виникла назва відділу Покритонасінні, оскільки в них насінина міститься всередині плоду.

В анатомічному відношенні квіткові рослини також є найбільш досконалими представниками рослинного світу. Вони складаються з багатьох тканин, які досягають найвищої складності організації та диференціації. Особливо характерними є наявність судин ксилеми.

Від чого залежить розвиток органів рослин (морфологічний розвиток)? Чи впливають природні умови на видозміни стебел, листків тощо? Як називають це явище? (Пристосування до умов середовища). Високий ступінь морфологічного й анатомічного розвитку квіткових безпосередньо залежить від їхньої екології. У переважній більшості випадків квіткові рослини пристосовані до життя на суші в найрізноманітніших екологічних умовах — від тропіків до тундри і високих гір, від сухих та освітлених місцезростань (пустель) до боліт і водойм, навіть морських (тобто солоних).

Класифікація покритонасінних.

Самостійна робота учнів з підручником. Перший варіант вивчає особливості будови однодольних, другий – дводольних. Після знайомства з інформацією поділіться з сусідом за партою, що ви запам’ятали і зрозуміли.

Ознаки рослин класу Дводольних

Рослину відносять до класу Дводольних, якщо вона має:

•  зародок з двома сім'ядолями;
•  сітчасте жилкування листя;
•  стрижневу кореневу систему;
•  провідні пучки в стеблі розташовані по колу;
• кількість частин квітки кратна чотирьом або п'яти.

У цей клас входять майже всі листяні дерева і чагарники, більшість овочевих і деякі польові культури, багато декоративних трав'янистих рослини і дикорослі трави.

Дзвіночок круглолистний

Волошка лучна

Первоцвіт весняний

У стеблах дводольних рослин провідні пучки розташовані в центрі або мають вигляд кільця. Важлива відмітна ознака дводольних рослин — наявність камбію в стеблі. Кора і серцевина зазвичай добре диференційовані. У дводольних найчастіша квітка чотирьох- чи п'ятичленна.

Ознаки рослин класу Однодольних

Рослину відносять до класу Однодольних, якщо вона має: 

•  одну сім'ядолю;
•  листя з паралельним або дуговим жилкуванням;
•  мичкувату кореневу систему;
•  провідні пучки у стеблі розташовані «безладно;
•  кількість частин квітки кратна трьом.

Приклад:

До однодольних рослин відносять усі злаки, що культивуються, а також дикі злаки, осоки, орхідеї, пальми, лілійні та ін.

Тайник яйцеподібний

Лілія саранка

Тонконіг лучний

В однодольних провідні пучки розкидані по всьому стеблу і зазвичай позбавлені камбію. Немає ясно диференційованої кори і серцевини.

В однодольних квітка, як правило, тричлен, тобто число частин квітки в кожному колі кратне трьом (3 чашолистка, 3 пелюстки, 6 тичинок).

5. Закріплення матеріалу.

  Вправа

Вчитель називає властивості класів Однодольні і Дводольні рослини. Якщо прозвучить ознака однодольних – учні піднімають одну руку, дводольних – дві.

1.       Зародок насінини має дві сім’ядолі.

2.       Стебло трав’янисте (рідко дерев’янисте), провідні пучки без камбію, розкидані по стеблу.

3.       Жилкування листків сітчасте.

4.       Квіти – чотири – і п’яти численні.

5.       Жилкування листків паралельне, рідше дугове.

6.       Квіти – тричленні.

7.       Коренева система стрижнева.

8.       Стебло дерев’янисте, трав’янисте, має камбій.

9.       Зародок насінини має одну сім’ядолю.

10.   Коренева система мичкувата.

«Мозковий штурм»

1.Чим покритонасінні рослини відрізняються від інших груп рослинних організмів?

2.  Доведіть, що квіткові рослини належать до насінних рослин.

3.  Чому покритонасінні стали панівною групою рослин?

4. Якими ознаками відрізняються рослини класів Дводольні та Однодольні?

 5. Які ти знаєш винятки із цих правил?

З даного переліку випишіть твердження про риси подібності між голонасінними і покритонасінними.

1.       Наявність квітки.

2.       Подвійне запліднення.

3.       Чергування статевого і нестатевого поколінь.

4.       Переважання нестатевого покоління в життєвому циклі.

5.       Переважання статевого покоління в життєвому циклі.

6.       Корінь, пагін.

7.       Покривна, провідна, механічна та ін. тканини

8.       Добре розвинені справжні судини.

9.       Скорочений час дозрівання насіння.

10.   Наявність ендосперму.

11.   Насінні зачатки містяться в зав’язі.

12.   Дерева і кущі

Експрес-тести. Укажіть ознаки однодольних

1.     Число сім’ядолей в зародку насінини:

а) дві ;   б) одна.

2.     Коренева система:

а) мичкувата;  б) стрижнева.

3.     Жилкування листя:

а) сітчасте і паралельне; б) паралельне і дугове.

4.     Тип листків:

а) тільки прості ; б) прості і складні.

5.     Камбій:

а) є ;  б) немає.

6.     Квітка:

а) 4-5-членна ; б) 3-членна.

7.     Життєва форма:

а) тільки трави; б) дерева, кущі, трави.

8.     Оцвітина:

А) проста; б) складна.

 

Заповнити таблицю.

 

№ з/п	Ознака	Дводольні	Однодольні
1.	Кількість сім’ядоль у насінині
2.	Коренева система
3.	Стебло
4.	Листки
5.	Жилкування у листків
6.	Квітки
7.	Оцвітина
8.	Запилення
9.	Життєві форми

 

6. Підведення підсумків уроку.

7. Рефлексія.

Сьогодні я дізнався...

Було цікаво...

Було важко...

Я зрозумів, що...

Тепер я можу...

У мене вийшло...

Я зміг...

Мене здивувало...

Мені захотілося...

8. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати параграф з теми, повторити біологічні особливості хвощів та папоротей.