Тема: ПОСВЯТА В ПЕРШОКЛАСНИКИ

                                 ПОСВЯТА В ПЕРШОКЛАСНИКИ

                         Діти прийшли на свято з улюбленою іграшкою

Вчитель:

Добрий день, мої любі діти!

Ви прийшли нині в перший клас.

Вчитись будете і радіти,

І рости кожен день і час.

Школа двері для вас відкрила,

І запрошує вчитись вас,

Бо знання – це велика сила!

То ж навчайтеся!

В добрий час!

                                  (пісня «Мама двері відчиня»)

Вчитель: Святі слова тримають нас на світі і вчать любові до берегів, між якими з віків у віки тече ріка нашого народу, нашої нації, нашої України! Школу, так, саме школу українці поставили в один ряд з такими словами як мама, Україна, мова. Ми, українці, - нація, яка споконвіку прагне багато знати.

Школа плекає розум нації. Давні і добрі традиції шанобливого ставлення до освіти споконвіку живуть на теренах України.

Сьогодні, 14 грудня, особливий день – день Наума. За народними уявленнями, Наум – покровитель розуму, знань і доброчинства. А тому люди були переконані: якщо на це свято розпочати навчання, то дитина успішніше засвоїть знання, набереться розуму.

А сьогодні ми всі зібрались, щоб посвятити наших дітей у першокласники.

• Яким було ваше життя до школи?
• Де народилися? Де зростали?

Про це наша мова.

(мелодія)

Першою сходинкою вашого життя – було ваше народження. Коли мама з татом принесли вас додому, ви стали маленької частинкою їх душі, а їхні серця наповнились любов’ю до вас.

І ви вперше почули мамину колискову пісню – пісню материнської душі і безмежної любові, ласки й неповторної ніжності.

 Тож, давайте послухаємо колискову пісню і пригадаємо своє дитинство.

                                                     «Колискова»

• Ви підростали, вимовили перші слова, зробили перші кроки. І через деякий час мами відвели вас до дитячого садочка. 3 роки вас огортали любов’ю і ласкою ваші вихователі.
• Це була друга сходинка вашого життя.
• А якими були ваші діти в садочку? Про це вони і розкажуть.

 

 

 

1 дитина

Веселі віршики розкажем

Вам сьогодні від душі,

Як віднині ми вже стали

Горезвісні школярі.

2 дитина

У садочок ми ходили

На початку зі слізьми,

Та сьогодні ми вже стали

Всі дорослими людьми.

3 дитина

Коли в ліжко ми лягали,

То вдавали, що спимо.

А коли нас залишали,

То летіло все вверх дном.

4 дитина

Нас постійно поучали –

Там не стукни, не штовхни.

І у діток я по черзі

В всіх пробачення просив.

5 дитина

Нас в садочку заставляли

Все з’їдати до кінця.

І була для бідних діток

Це справжнісінька біда.

6 дитина

Слава Богу, що скінчили

Ми, нарешті, цей садок.

Хай скуштує цього хліба

Ще хтось інший із діток.

• Ось такими були ваші діти… та насправді вони дуже любили своїх вихователів і поспішали до садочка з радістю.

                      Виступ вихователя дитячого садочка «Рукавичка»

Пісня «Гарний танець гопачок»

      -  Йшов час. І виступили на третю сходинку, прийшовши до школи

1 дитина

У цьому році перший раз

Пішов я в школу в перший клас,

І першим в класі з того дня

З’являтись став до школи я.

2 дитина

Дивуються навколо друзі,

І мама, і тато:

 

- Чому це ти до школи

Так любиш поспішати?

3 дитина

Бо хочу, щоб у класі

Учительку щоразу,

Щоранку і щодня

Стрічав найпершим я.

4 дитина

Та що там і казати!

Я вчительку мою

Тепер, як маму й тата,

Ріднесеньку люблю.

Пісня «Про школу»

Вчитель:  Школа радісно вас зустріла. А хто знає: чого навчає школа?

1 дитина

Треба добре дітям знати,

В школі вчать дітей читати,

І писати будуть вчити,

На екскурсії водити.

2 дитина

Будуть вчити рахувати,

Танцювати і співати,

Нас навчать, як в світі жити,

З усіма дітьми дружити.

3 дитина

Вчать у школі працювати,

Труднощі перемагати.

Завжди правду говорити,

В світі лиш добро творити.

                             Пісня «Ой же сміху в нас було»

Вчитель: А найпершим вашим помічником і порадником буде дуже цікава книжка. А як вона називається – відгадайте:

         Цю найпершу в школі книжку

         Знає будь-який школяр.

         До усіх книжок доріжку

         Прокладає нам… (Буквар)

 -  Тож зустрічайте Букварика.

Букварик

Я – Букварик, вам відомий.

Дуже гарний, малюнковий.

Залюбки всіх вчу читати –

Нема часу спочивати.

Кожен рік мене листають

Ніжні пальчики нові.

 

Хай же розум здобувають

Любі дітоньки малі.

Щиро зі всіма ділюся –

Не шкодую своїх знань.

Безліч хитрих і цікавих

Маю для малят завдань.

Тож зростайте, діти милі,

І читайте залюбки:

Слушну вам дають пораду

Щирі друзі – книжечки.

Вчитель: Дякуємо тобі, Букварику. А вам, діти, вашу найпершу книжечку подарує наш бібліотекар.

                   (Діти віддають мамі улюблену іграшку і отримують Буквар)

1 дитина

Як краплин у Дніпрі,

Як зірок угорі,

Як листви на гіллі, -

Стільки книг на землі!

2 дитина

Є великі й малі,

Є легкі і важкі,

На полицях, в столі –

Наші друзі книжки.

3 дитина

Та одна серед них –

Перша книга із книг:

Ту, що звем «Букварем»,

Ми найперше берем.

4 дитина

Наче ключ срібляний

Дав мудрець нам у дар,

Дивосвіт чарівний

Одімкни нам, «Буквар».

5 дитина

Від найпершого дня

Дуже любий нам він,

Бо веде до знання.

До вабливих таїн.

6 дитина

Йде у школу школяр,

В зорі усміх сія…

Хай живе мій «Буквар» -

Перша книжка моя!

                            (Під веселу музику з’являється Шапокляк)

 

Шапокляк:  Привіт! Я ваша нова вчителька – Швабра Петрівна! Вестиму у вас уроки зразкової поведінки. Слухайте мене уважно, і я зроблю з вас найкращих у світі шибеників.

 Перше правило: якщо ви відповідаєте на запитання вчителя, то відповідати треба пошепки.

  Друге правило: якщо ви принесли до школи цукерку, то з’їсти її треба на уроці.

 Правило третє: якщо попереду сидить дівчинка – частіше прив’язуй її за кіски до стільця. Якщо ж хлопчик – підкладай йому на сидіння кнопки.

Вчитель: Діти, не слухайте її! Ніяка вона не вчителька! Це – бабця Шапокляк! Ви ж знаєте казку про крокодила Гену та Чебурашку? А ти, Шапокляк, припини різні капості говорити, а краще привітай наших школяриків, зроби їм подарунок.

Шапокляк:                                                 

Зараз трохи поміркую

Й щось корисне подарую.

Ось рогатка вам, малята,

Щоб могли в пташок стріляти.

Ось вам ще і пістолети –

Одне одного лякати.

Кнопки гострі металеві –

Всім на стільчик підкладати.

Цим камінчиком гарненьким

Можна шибки вибивати.

Вчитель: Досить, досить, Шапокляк! Діти, а ви згодні прийняти такі подарунки?

Діти: Ні, не згодні!

Шапокляк: Не згодні, той не треба. Та більше від мене нічого не отримаєте. Хоча… Стривайте, я згодна обміняти подарунки на вашу чудову книжечку.

      (Шапокляк намагається обміняти рогатку, пістолет, цукерку, ляльку на Букварик. Та ніхто з дітей не віддає їй книжечки)

Вчитель: Бачиш, діти не згодні з тобою, бо вони записалися до справжньої школи.

Шапокляк: Ну що ж! Прощавайте! Бачу, що робити мені тут нічого. Піду в іншу школу.

Вчитель: Разом з вами, діти, піднімалися по сходинках життя і ваші батьки. Такі люблячі і турботливі.

 Прийміть же тата й мами, бабусі і дідусі від своїх дітей та онуків слова пошани та любові.

1 дитина

Ми на нашому святі

Бажаємо батьків привітати,

 

Щирими словами

Їм щастя побажати.

2 дитина

Гарна ти, матусю!

Добра, люба, щира.

Ти мене ще з малку

Звичаю навчила.

І щодня навчаєш,

Як любить родину,

Мову нашу гарну,

Рідну Україну.

3 дитина

Батько розуму навчає,

Мати приголубить,

Ніхто мене так на світі,

Як вони не любить.

Дай же, Боже, щоб я виріс,

Щоб я гарно вчився.

Щоб і татові і неньці

Добре пригодився.

                              (Привітання від батьків)

Вчитель: Отож, діти, школа – це велика країна, де діти здобувають знання, вчаться перемагати, творити, розкривають свої таланти і здібності. Від сьогодні 11 років поспіль ви будете йти по світлій, радісній і щасливій дорозі до школи.

                             Найсвітліша дорога в світі –

                             Це дорога до знань, до школи.

                             Пам’ятайте це, любі діти,

                             Не забувайте цього ніколи!

                                 Пісня «Як чудово в школі»