Тема: Практичне заняття. Війни у В'єтнамі та Афганістані та їх вплив на міжнародні відносини

Овчаренко Руслана Петрівна,

учителька історії Ярівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Лиманської міської ради Донецької області

Тема: Практичне заняття. Війни у В'єтнамі та Афганістані та їх вплив на міжнародні відносини.

Мета: охарактеризувати  збройні конфлікти у В'єтнамі  та Афганістані; визначити як вони вплинули на хід міжнародних відносин;  з'ясовувати у чому полягали зовніщньополітичні цілі США та СРСР у післявоений період.; розвивати в учнів уміння співідносити історичні події, Всесвітньої історії та історії України, а також опрацьовувати історичні документи, робити висновки й узагальнення; розвивати в учнів патріотичні почуття.

Обладнання: підручник,  картки із розробленими QR -кодами, атлас, карта світу, Афганістану, В'єтнаму, проєктор, картки з розробленими таплицями.

Тип уроку: практичне заняття.

Поняття та назви: "Холодна війна", Організація Північноатлантичного договору (НАТО), Організація Варшавського договору.

Основні дати та події:  квітень 1949 р. травень 1955 р. 1955 - 1975 р.р В'єтнамська війна; 1979 - 1989 рр  війна в Афганістані.

Історичні постаті: Хо Ші Мін, Бао Дай, Мухаммед Дауд, Мухамед Таракі, Хафізула Амін.

Очікувані результати:  після цього уроку учні зможуть, називати дати пов'язані з темою уроку, застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни; закріпити практичні знання, вміння та навички. Порівнювати воєну інтервенцію США у В'єтнамі та радянську в Афганістані. Знаходити спільні та відмінні риси.

Компетентності

Ключові: спілкування державною мовою ( доступно і переконливо висловлювати думку);  уміння вчитися вродовж життя ( критично аналізувати й узагальнювати здобуті відомості);  соціальна та громадянська компетентності ( працювати в групі,  досягати порозуміння та налагоджувати співпрацю, використовуючи власний і чужий, зокрема взятий із історії досвід).

Предметні: хронологічна (розглядати  суспільні явища в розвитку та в конкретно - історичних умовах певного часу) інформаційна ( виявляти і критично аналізувати розбіжності в позиціях авторів джерел); просторова ( знаходоти взаємозалежності  в розвитку суспільства, господарства, культури і природного довкілля), логічна (порівнювати та оцінювати факти та діяльність історичних осіб з позиції загальнолюдських і національних ціностей,  визначити власну позицію щодо суперечливих питань історії).

Хід уроку

І.    Організаційний момент уроку

II.    Мотивація навчальної діяльності.

Визначте зміст карикатур та місце їх походження: з комуністичного чи західного блоку країн?

III.    Актуалізація знань учнів

  Скласти асоціацію до поняття "Холодна війна"

IV.    Повідомлення теми, дидактичної мети уроку. Формулювання очікуваних результатів.

 За допомогою вчителя учні визначають країни  найбільшого напруження міжнародних відносин і воених конфліктів у 1945 - 1989 роках. Показуючи їх на карті.

V.    Вивчення нового навчального матеріалу

1. Вправа "Жайворонок і сова", об'єднання учнів у дві групи кожна група обирає спікера.

2. Представлення класу документальних фільмів: " Розподіл Вє'тнаму", "Введення радянських військ в Афганістан"( за посиланнями QR - коду).

3. Робота з історичними джерелами

1 Група Жайворонки

Історія: Війна в Афганістані

https://bucha.com.ua/index.php?newsid=1151071050

     Війна в Афганістані — збройний конфлікт, у якому брали учать урядові війська Афганістану і Радянського Союзу проти повстанських груп моджахедів. Розпочалась у грудні 1979 році нападом спецпідрозділів КДБ СРСР на президентський палац у Кабулі і вбивством президента країни Хафізулли Аміна і його оточення та введенням у країну «обмеженого контингенту» Радянської Армії. Війна за офіційними радянськими даними тривала до виводу основної маси радянських військ 15 лютого 1989 року. В результаті цієї війни загинуло (за міжнародними даними, прийнятими також і СРСР) близько 1,5 млн або 10% з числа тодішнього населення країни. Радянські втрати, за офіційними даними СРСР, становили близько 15 тисяч військовослужбовців. Передумови, початок та закінчення війни.
      У вересні 1979 року до влади в результаті палацового заколоту прийшов жорстокий тиран Хафізулла Амін, репресивна політика котрого не влаштовувала основну масу афганців. У країні фактично спалахнула громадянська війна, яка загрожувала самому існуванню комуністичного уряду, — і вторгнення радянських військ в Афганістан ставало неминучим. Затим що в Кремлі Брежнєв фактично вже не міг керувати державою, ідея військового розв'язку проблеми перепала шефу КДБ Юрію Андропову. Шеф КДБ, у руках якого зосередилася виконавча влада, саме тоді ж скористався нагодою очистити «Авгієві стайні» соціалістичного табору від найодіозніших фігур, що компрометували комуністичну ідею.  Коли в січні 1979 року в'єтнамські війська блискавичним ударом захопили Комуністичну Кампучію і прогнали до джунглів кривавих диктаторів Пол Пота та Єнг Сарі — це знаменувало генеральну репетицію перед майбутнім захопленням Афганістану. У Політбюро ЦК КПРС утворено так звану «афганську трійку», до складу якої увійшли Андропов, Громико й Устинов. «Трійка», в умовах надсекретності, наказала міністрові оборони Устинову, начальникові Генерального штабу Огаркову, командувачу військами Варшавського договору Куликову, начальнику відділу кадрів Шкадову, начальникові політуправління армії Єпішеву, начальнику Головного управління оперативних операцій Варенникову та першому заступникові начальника Генштабу Ахромеєву — підготувати план військової операції. Маршали розробили операцію «Ш», яку мали провести радянські війська без залучення військ центральноєвропейських держав.
        10 грудня 1979 року міністр оборони СРСР Устинов дав усне розпорядження Генштабу розпочати готуватися до десантування елітної 103-ї Вітебської дивізії, п'яти дивізій військово-транспортної авіації, а також підвищити боєготовність двох (5-ї і 108-ї) мотострілецьких дивізій у Туркестанському військовому окрузі. Крім того, в ТуркВО і Середньоазіатському округах мобілізовано до армії 50 тисяч новобранців. Народне господарство передало збройним силам понад 8 тисяч автомобілів. Війська й техніка підтягнулися до кордону. Рішення ввести радянські війська в Афганістан ухвалили на підмосковній дачі Брежнєва Суслов, Андропов, Устинов, Громико. Фатальне рішення було ухвалено неповним складом Політбюро. На той час Брежнєву минуло 73 роки, Суслову — 77, Андропову — 65, Устинову — 71, Громико — 70. Рішення ввести радянські війська до Афганістану ухвалено 12 грудня 1979 року на засіданні Політбюро ЦК КПРС і оформлено секретною ухвалою ЦК КПРС. Офіційна мета введення була — запобігти загрозі іноземного військового втручання. Як формальну підставу Політбюро ЦК КПРС використовувало неодноразові прохання керівництва Афганістану.
     Військове угруповання, яке офіційна радянська пропаганда називала винятково Обмеженим контингентом радянських військ (рос. ОКСВ), опинилося безпосередньо втягнутим у громадянську війну, що розгорялася в Афганістані, і стало її активним учасником та головним збудником.
         У конфлікті брали участь збройні сили уряду Демократичної Республіки Афганістан (ДРА) з одного боку і озброєна опозиція (моджахеди, або «душмани») — з іншого. Боротьба велася за повний політичний контроль над територією Афганістану. Моджахедам в ході конфлікту підтримку подавали військові фахівці США, ряд європейських країн-членів НАТО, а також пакистанські спецслужби.
    25 грудня 1979 року почалося введення радянських військ в ДРА по трьох напрямах: Кушка—Шинданд—Кандагар, Термез—Кундуз—Кабул, Хорог—Файзабад. Десант висаджувався на аеродромах Кабул, Баграм, Кандагар.
    До складу радянського контингенту входили: управління 40 ї армії з частинами забезпечення і обслуговування, чотири дивізії, п'ять окремих бригад, чотири окремі полки, чотири полки бойової авіації, три вертолітні полки, одна трубопровідна бригада, одна бригада матеріального забезпечення й деякі інші частини й установи.
     Афганська війна йшла з 25 грудня 1979 до 15 лютого 1989 року, тобто 3340 днів.
28 липня 1986 року Горбачов у промові під час перебування у Владивостоку оголосив про рішення радянського керівництва: починаючи з 15 жовтня і до кінця 1986 року з Афганістану вивести 6 полків — один танковий, два мотострілецьких і три зенітних з їх штатною технікою і озброєнням. Повертатися ці частини мали в райони їх постійної дислокації в СРСР.
     14 квітня 1988 року за посередництва ООН в Швейцарії міністрами закордонних справ Афганістану і Пакистану підписані Женевські угоди про політичне врегулювання ситуації в ДРА. Радянський Союз зобов'язався вивести свій контингент в 9 місячний термін, починаючи з 15 травня; США і Пакистан, зі свого боку, повинні були припинити підтримувати моджахедів.
    Відповідно до угод виведення радянських військ з території Афганістану почалося 15 травня 1988 року. 15 лютого 1989 року з Афганістану повністю виведені радянські війська. Виведенням військ 40 ої армії керував останній командувач контингентом генерал-лейтенант Борис Громов.
Через горнило радянсько-афганської війни пройшло більше 160 000 українців. З них 2 378 загинули, в тому числі 60 вважаються зниклими безвісти або тими, що потрапили в полон.

Поранення отримали більше 8 000 українців, з них 4 687 повернулися додому інвалідами.
    Із 72 осіб, удостоєних за роки «афганської» війни звання Герой Радянського Союзу, є 11 українців.

2 Група Сови

Війна у В' єтнамі 1955 - 1975 рр.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D0%92%27%D1%94%D1%82%D0%BD%D0%B0%D0%BC

Комуністичний В'єтмінь («Ліга за незалежність В'єтнаму») разом з некомуністами контролював Північний В'єтнам у період між 18  грудня 1946 і 20 липня 1954 році.

Проте комуністи поступово усунули всіх не-комуністів, до лютого 1951 р., коли вони оголосили про створення партії Лао Донг (партія праці), і відкрито оголосили про початок побудови комунізму у Північному В'єтнамі Комуністи (партія Лао Донг) контролювала Північ В'єтнаму з 20 липня 1954 до 2 липня 1976 р. В обох частинах країни передбачалося провести в 1956 році вільні вибори, після чого мало відбутися об'єднання.

   Після поділу В'єтнаму спостерігалася значна міграція населення: з Північного В'єтнаму на південь перебралися близько 1 млн осіб (чому сприяли розгорнута південнов'єтнамською владою пропагандистська кампанія і розгорнуте північнов'єтнамською владою будівництво комунізму), з півдня на північ мігрували близько 100 тис. осіб.

    Північний В'єтнам був соціалістичною державою з повністю централізованою системою управління і командно-адміністративною економікою. У середині 1950-х років у ДРВ була проведена земельна реформа, в ході якої ліквідовано клас поміщиків, а їхні землі передані селянам. Реформа супроводжувалася насильством, в результаті якого, за різними оцінками, загинуло від 1 тис. до 100 тис. чоловік. Наприкінці 1950-х років почалася індустріалізація країни.

     Проведення виборів, намічених на 1956 р., було зірвано південнов'єтнамським режимом за підтримки США. У 1955 році в Південному В'єтнамі була проголошена суверенна Республіка В'єтнам, що було прямим порушенням Женевських угод, що закріплювали тимчасовий статус поділу країни. Оскільки процес мирного об'єднання країни зайшов у глухий кут, в 1959 році північнов'єтнамський уряд прийняв рішення підтримати повстання місцевих комуністів в Південному В'єтнамі. Результатом такого рішення стала В'єтнамська війна. На територію Південного В'єтнаму таємно проникали регулярні підрозділи північнов'єтнамської армії. Крім того, війська ДРВ брали участь у громадянській війні в Лаосі, що офіційно спростовувалося Ханоєм. У 1965–1973 роках (з перервою в 1969–1971) територія ДРВ піддавалася масованим бомбардуванням американською авіацією і кораблями 7-го флоту США. Цілями бомбардувань було ослаблення військового потенціалу ДРВ і здатності країни надавати підтримку партизанам на півдні, а також тиск на північнов'єтнамський уряд, щоб змусити його припинити відправку своїх військ в Південний В'єтнам. Бомбардування завдали величезної шкоди економіці та інфраструктурі країни, а також призвели до десятків тисяч людських жертв. Значну військово-економічну підтримку Північного В'єтнаму в цей час надавали СРСР і Китай, які таким чином здійснювали експорт комунізм в країни 3-го світу.

     У січні 1973 було укладено Паризьку угоду про припинення вогню, за яким США і Північний В'єтнам повинні були вивести свої війська з Південного В'єтнаму. Але північнов'єтнамські війська не були виведені з півдня і продовжували там бойові дії. Навесні 1975 р. в результаті широкомасштабного наступу армії ДРВ південнов'єтнамський режим було повалено. 2 липня 1976 було проголошено створення єдиної незалежної в'єтнамської держави — ​​Соціалістичної Республіки В'єтнам (СРВ). ДРВ і Республіка В'єтнам припинили існування.

4 Обговорення в групах

-  Порівняйте воєну інтервенцію США у В' єтнамі та радянську в Афганістані. Знайдіть спільні та відємні риси. ?

- Чим зумовлена довготривалість конфліктів?

VI Закріплення вивченого матеріалу.

1.  За посиланями QR -кодів  учні виконують інтерактивну вправу складають хронологічну послідовність подій.

 Війна в Афганістані                            В'єтнамська війна

VII Підсумки уроку

1. Визначити свое "місце" на пропонованій осі координат стосовно результатів заняття. Сформулюйте цю оцінку кількома реченнями. 

Зразу можу застосовувати

 Не дуже зрозуміло,                                                                                 Добре зрозуміло

 навіщо це мнені                                                                                     

                                                   Ніколи не зможу застосовувати

Вчитель пропонує учням за бажанням розповісти однокласникам про зміст своїх записів.

VIII. Домашнє завдання

Опрацювати матеріали підручника та виконати завдання до нього.

Написати історичне есе "Участь у бойових діях Афганської війни українців"

Використана джерела

1. Всесвітня історія (рівень стандарту): підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти / І. Я. Щупак. - К.: УОВЦ "Оріон", 2019. - 256 с.: іл., карти.

2. Демократична Республіка В'єтнам [Електронний ресурс] : [Веб-сайт]. режим доступу   https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D0%92%27%D1%94%D1%82%D0%BD%D0%B0%D0%BC - вільний. Назва з екрана

3. Історія: Війна в Афганістані  [Електронний ресурс] : [Веб-сайт]. режим доступу   https://bucha.com.ua/index.php?newsid=1151071050 - вільний. Назва з екрана