Тема. РМ №19. Читання мовчки текстів, що містять займенники; з’ясування ролі займенників у цих текстах (практично).

 Матеріал допоможе вчителю перевірити оволодіння навичками учнів  6 класу читання художнього тексту, розвивати логічне й образне мислення, уяву, слухову та зорову пам’ять, збагачувати та уточнювати словниковий запас,формувати комунікативні вміння        

Тема.  РМ №19. Читання мовчки текстів, що містять займенники; з’ясування ролі займенників у цих текстах (практично). 

Мета: перевіряються здатність учня/учениці читати новий для них текст із належною швидкістю, розуміти й запам’ятовувати після одного прочитування: фактичний зміст, причинно-наслідкові зв’язки, тему і основну думку, виражально-зображувальні засоби прочитаного твору; давати оцінку прочитаному; визначення займенників та з'ясування їх ролі, розряду  в тексті .  

1. Прочитайте уважно текст.                                                 

                                                             Деметра і Персефона

З давніх-давен шанували смертні люди Деметру — богиню родючості, сестру всемогутнього Зевса. Це вона навчила людей обробляти землю, користатися її дарами, вона щедро давала людям достаток і мир. Як і інші безсмертні, Деметра жила на захмарнім Олімпі, але більше любила ходити по землі. Висока, ясночола, у вінку із золотого колосся й червоних маків, встигала вона скрізь, пильнуючи, чи добре вродило в полі, чи гарно ліс зеленіє і чи соковита трава на пасовиськах.

Деметра часто брала із собою юну дочку Персефону, чи, як звала її змалечку, Кору. Дівчина гралася на зелених луках та милувалася квітами й сама була наче пуп’янок, що от-от пишно розквітне.

Якось прибули вони обидві на острів Трінакрію, де височіє гора Етна і час від часу палахкотить вогнем: адже під тим островом лежить стоголове чудовисько Тіфон, що насмілилось було змагатись із самим Зевсом, а тепер, тяжко покаране Громовержцем, знай силується вирватися з-під кам’яного полону. Тоді стугонить вся земля і з Етни летить угору каміння, а полум’я з Тіфонових пащ сягає високого неба. Земля стогне, двигтить, здається, ще трохи — й розколеться навпіл.

Той жахливий гуркіт і стугін якось докотився далекою луною аж до підземного царства тіней, де завжди панує мертва тиша. Занепокоївся володар того царства, похмурий Аїд. Став він у свою золоту колісницю і погнав чорних коней нагору, хоч як не терпів яскравого сонця.

Швидко об’їздив Аїд гори й долини, придивляючись, чи не розкололася де земля, чи не проникло ясне денне сяйво в його мертве царство.

Побачила його згори богиня кохання Афродіта  й лукаво всміхнулася.

— Мій синку,— мовила вона до Ерота, що, згорнувши золоті крильцята, тулився їй до ніг.— Усі смертні і навіть безсмертні підвладні мені, богині кохання, але вічні боги почали про це забувати і вже не так, як колись, шанують нас із тобою. А ми доведемо свою владу — ти ж, хлопчику любий, моя оборона і поміч. Бачиш он страшного Аїда на чорних конях? Ну ж бо поціль своєю гострою стрілою йому в саме серце. Хай і він відчує могутню владу кохання.

Весело засміявся бешкетник Ерот з такої витівки матері-красуні, вибрав зі свого сагайдака найгострішу стрілу і малими руками, наче граючись, натяг тятиву та й стрелив.

А похмурий Аїд і не зауважив, як щось його ніби вжалило в серце. Він задивився на дівчину, майже дитину, що рвала в лузі квіти і сама була наче квітка. Ще дужче защеміло Аїдові серце, і тоді він уперше відчув, що є на світі кохання.

Юна Кора гралася зі своїми подругами, безжурними німфами, й опинилася далеко від матері. Веселі німфи повели її в Нісейську долину, де завжди панує весна. Там, серед гаю, сяяло чисте плесо глибокого озера, де попід берегом тихо плавали білі лебеді, ховаючись у затінку дерев, що зеленим вінком стали довкола.

А далі ясніла поляна, всіяна барвистими квітами. Дівчата побігли туди, стали гратись і плести вінки. Кора нарвала квітів уже повний кошик і тепер клала їх просто собі в пелену.

Німфи вже посплітали вінки і полягали спочити, а Персефона ніяк не могла натішитись, бо що далі бігла, то яскравіші ставали квіти. Зненацька далеко попереду запломеніла якась незнана квітка. Велика китиця ясно-червоних суцвіть вабила зір, блискуче листя сяяло проти сонця і ледь-ледь тремтіло. У захваті схилилася юна Кора над вогнистою квіткою, що пахла солодко й дивно. Довго милувалася нею дівчина і вже хотіла зірвати, але цупке стебло не ламалося. Тоді Кора вирвала квітку з корінням.

Ту ж мить щось загуло під ногами, земля розступилась і знизу вискочив четверик чорних, мов ніч, коней. Вони мчали золоту колісницю, а на ній стояв убраний у чорне сам Аїд, володар підземного царства.

Дужими руками схопив Аїд Персефону, і розсипалися всі її квіти. Дівчина відчайдушно пручалася, та похмурий бог силоміць посадив її в золоту колісницю, тоді вйокнув на коні й змахнув багряно-чорним батогом. ( За М.Ратушним, 510 сл.)

2. Словникова робота

З'ясуйте значення слів.

Стугонить - ритмічно стукаючи, ударяючи по чому-небудь, утворювати  тривалий шум, гул.

Золота колісниця - двоколісний рухомий конями засіб пересування. Вживалася в бою в часи бронзової та залізної доби, пізніше, застарівши у військовому плані, вживались лише для подорожей, процесій, ігор.

Лукаво- грайливий (про очі, погляд і т. ін.). здатний на нещирість, брехню; єхидний.

Сагайдак- назва повного набору для лучника — лук разом зі шкіряною сумкою або дерев'яним футляром зі стрілами, пізніше просто футляр для стріл, колчан. Були розповсюджені у тюркських народів, монголів, а також на території колишньої Русі до XVII століття. У скіфів був відомий під назвою горит.

Німфа -   (грец. Νύμφες — дівчина, наречена, молода жінка) — другорядні божества у давньогрецькій міфології, які жили в печерах, лісах, полях, горах, річках і джерелах і уособлювали сили та явища природи.

3. Дайте  усно відповідь на питання

1.      До якого стилю мовлення належить текст?
2.      До якого типу мовлення належить текст?
3.      Скільки займенників вжито у виділеному тексті?

 4.                                           Тести

1.Деметра навчила людей

а) любити землю;

б) обробляти землю;

в) поливати землю;

г) засівати землю.

2. Деметра жила

а) на небі;

б) високо в горах;

в) на захмаренім Олімпі;

г) серед маків.

3. Де любила ходити Деметра?

а) по землі;

б) по полю;

в) по луках;

г) по пасовиську.

4.  Заголовок твору виражає

а) тему;

б) головну думку;

в) проблематику;

г) тему й основну думку.

5. У реченні Висока, ясночола, у вінку із золотого колосся й червоних маків… вжито такий художній засіб

а) порівняння;

б) епітет;

в) уособлення;

г) персоніфікацію.

6. До якого  типу мовлення належить цей текст?

а) роздум;

б) опис;

в) розповідь;

г) розповідь з елементами опису.

7. Володар підземного царства Аїд занепокоївся через

а) приїзд Зевса;

б) пожежу на острові;

в) танці на луках;

г) жахливий гуркіт і стугін землі.

8. Афродіта була матір’ю

а) Тіфона;

б) Громовержця;

в) Ерота;

г) Аїда.

 9.Колісниця в Аїда була

а) чорна;

б) зелена;

в) синя;

г) золота.

10. Не терпів Аїд

а) метвої тиші;

б) яскравого сонця;

в) зелених луків;

г) похмурих людей.

11. Юна Кора була дочкою

а) Афродіти;

б) Зевса;

в) Деметри;

г) Ті фона.

12. Аїд уперше відчув що

а) є на світі кохання;

б) світ прекрасний;

в) юна Кора найкраща;

г) Ніссейська долина небезпечна.

Додаткове питання ( на розгляд учителя).

13.  У виділеному тексті вжито займенників:

а) 5

б) 8

в) 7

г) 9

Правильні відповіді:

1. б, 2. в, 3. а, 4. а, 5. б, 6. в, 7. г, 8. в, 9. г, 10. б,

11 в, 12. а.

13(б)  …ту, щось, вони,ній, сам,всі,її,її

5. Підбиття підсумків.
6. Самооцінювання/взаємооцінювання.