Тема. Розділові знаки у простих реченнях, ускладнених звертаннями, вставними словами і реченнями

Тема. Розділові знаки у простих реченнях, ускладнених звертаннями,

вставними словами і реченнями

Мета:

• формувати мовленнєву компетентність: виявляти в усному й писемному мовленні порушення норм літературної мови, виправляти допущені помилки, усно й письмово висловлювати думки, почуття, погляди; узагальнити і закріпити знання учнів про прості речення, ускладнені звертаннями; вставними словами і реченнями та розділові знаки при них; удосконалити вміння знаходити речення, ускладнені звертаннями; вставними словами і реченнями;

• закріплювати навички правильної розстановки розділових знаків у  реченнях із звертаннями, вставними словами і реченнями; формувати уявлення про особливості зв’язного мовлення залежно від умов і мети спілкування; розвивати вміння розуміти прочитане, послідовно викладати думки, стисло передавати основне у змісті кожної з частин, розвивати мовлення, мислення; формувати вміння вчитися впродовж життя: постійно поповнювати власний словниковий запас, користуватися різними джерелами довідкової інформації; розвивати повагу й увагу до слова,  логічне  та образне мислення, пам’ять, емоційну та естетичну сфери, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів;

• виховувати повагу до України,  прищеплювати любов до  державної мови.

Тип уроку:  повторення вивченого матеріалу.

Обладнання: підручник, тести, презентація.

                                                     Перебіг уроку

Єдиний скарб у тебе — рідна мова.

П. Куліш

Рідна мова – мати єдності,

батько громадянства і сторож держави.

Мікалоюс Даукша

І. Організаційний момент

1. Привітання

2. Забезпечення емоційної готовності до уроку

– Любі друзі! Приємно знову зустрітися з вами. Поверніться один до одного, посміхніться своєму однокласникові й почнемо працювати.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.                  Перевірка домашнього завдання Вправа145 ст. 125

1.Утворіть прикметники  від поданих іменників, поясніть написання.

Париж -паризький, Збараж - збаразький, грек-грецький, киргиз - киргизький, Норвегія - норвезький, Кавказ-кавказький, Сиракузи-сиракузький, боягуз-боягузький, Запоріжжя-запорізький, латиш-латиський, Світязь-світязький.

2.                  Доберіть синоніми до фразеологізмів, уведіть кілька фразеологізмів у речення із звертанням та вставним словом.

За холодну воду не братися-бити байдики, давати горобцям дулі, тинятися з кутка в куток, два чоботи пара-з одного тіста, одного поля ягода, обоє рябоє, ні пари з уст- у рот води набрати, тримати язика за зубами.

3.                  Інтелектуальна розминка

•    Яке речення називають простим?
•    Чим воно може ускладнюватися?
•    Звертання – це …
•    Звертання має форму …
•    Вставними називаються …
•    Вставні слова виражають …
•    Звертання, вставні слова в реченні …
•    На письмі звертання і вставні слова …

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності учнів

1.Слово вчителя

2. Робота з епіграфом

-  Як ви розумієте слова П. Куліша?

•              Уведіть у  подане речення звертання та вставне слово.
•              Як ви вважаєте, чи є актуальними подані афоризми? Свою думку аргументуйте.

IV. Повідомлення теми й мети уроку

Учні записують у зошит число й тему уроку.

V. Опрацювання навчального матеріалу

1. Слово вчителя

Звертання – це слово або сполучення слів, які називають особу або предмет, до якого звертається мовець.

У вимові звертання виділяється паузою, на письмі комами чи знаком оклику. Звертання не є членом речення. Воно буває поширеним і непоширеним.

Звертання може знаходитися на початку, в середині і в кінці речення.

Наприклад: Мамо, я тебе люблю. Україно! Ти для мене диво. І ти, людино, повір у себе. Зашуми весною, зелен луже.

Звертання може бути виражене:

- кличною формою іменника: Що, братику, посіяв, те й пожни!

- прикметником, ужитим у значенні іменника: Будь щаслива та здорова, чорноброва.

Запам'ятайте! Звертання не є членом речення.

На початку речення звертання виділяється комою, а при окличній інтонації –  знаком оклику; у середині речення - комами з обох боків.

Наприклад: Земле, радій і цвіти! Оживи, козацька славо, у бандурних струнах. Привіт тобі, прекрасний ранку!

Запам'ятайте! Не відокремлюються комами слова о, ой, якщо вони виступають в ролі підсилювальної частки при звертанні: Ой братику ріднесенький, снився мені сон дивнесенький. О земле втрачене, явися.

2.        Робота з таблицею «Відомості про звертання»

3.               Складання опорного конспекту « Кличний відмінок»

Орієнтовне виконання

У кличному відмінку однини іменників I відміни вживаються закінчення -о, -е, -є, -ю;

-о мають іменники твердої групи:  Ганно, книжко;

-е мають іменники м’якої й мішаної груп: воле, земле, Ілле, душе;

-є мають іменники м’якої групи після голосного та апострофа: Софіє,сім’є.
-ю мають деякі пестливі іменники м’якої групи: матусю, доню.

У кличному відмінку однини іменники ІІ відміни чоловічого роду мають закінчення -у (-ю), -е.

-у мають іменники твердої групи (зокрема із суфіксами -ик-, -ок-, -к-), іншомовні імена та деякі іменники мішаної групи з основою на шиплячий:  батьку, синку,  Джеку, Фрідріху, товаришу, слухачу;

-ю мають іменники м’якої групи:  Віталію, Грицю, краю;

-е мають безсуфіксні іменники твердої групи та іменники м’якої групи із суфіксом -ець, а також деякі іменники мішаної групи: Богдане, друже, козаче, орле, чумаче, шевче.

4. Виконання вправ

Вправа 155

Спишіть речення, ставлячи пропущені розділові знаки.

1. Мамо, матінко моя, де ви? Рідна моя, чом ви не стрічаєте мене? Де ви, голубко, матінко моя, сива? (О. Довженко). 2. Кинь, добродію, неробство, дорожити варто днем! (Г. Сковорода). 3. Людей такого рідкісного дару, хоч трохи, люди, треба берегти (Ліна Костенко). 4. Чом, Дунаю, став ти мутен, став ти мутен, каламутен? (П. Куліш). 5. Стій, серце, стій! Не бийся так шалено! Вгамуйся, думко, не літай так буйно! (Леся Українка). 6. Котики вербові, котики пухнасті, що ви, мої любі, знаєте про щастя? (Любов Голота). 7. Ти мене з дитинства підіймала, хліб дала з піснями солов’я, відвела доріг мені немало, земле зореносице моя (А. Малишко). 8. Читаю знов твої листи, моя ти пташко, рідна, мила (В. Сосюра). 9. Дяка щира тобі, ніченько-чарівниченько, що закрила моє ти личенько (Леся Українка).

Вправа 157

Поставте подані сполучення слів у кличному відмінку і запишіть.

Ярославе Костянтиновичу, Оксано Павлівно, пане професоре, пане професор, Юліє Михайлівно, професоре Семенюк, друже Степане, колего Золотницька, пане Дмитре, лікарю Щербина, Наталіє Іллівно, добродію Григорію, пані продавець, дідусю Петре.

Вправа 159

Спишіть речення, ставлячи пропущені розділові знаки.

1. О, поверни мою любов єдину, о, поверни щасливу ту годину, і свічку цю весільну засвіти (І. Кочерга). 2. Ох, дідусю, якби ти бачив: він упав мені до ніг мов ясен втятий (Леся Українка). 3. О чарівниченько моя, мені ти всюди помагала! (Т. Шевченко). 4. Всі, у кого серце вірне сонцю нашої весни, сійте зерно - гей! - добірне в нерозмежені лани! (М. Рильський). 5. Ну то що ж чого ти так тремтиш, чого злякалася, пташко полохлива? (І. Кочерга). 6. Нічко дивна, тобі я корюся, геть всі темнії думи сумні! (Леся Українка). 7. Скажу вам - так! - я без образ: за все ми платимо в житті подвійну ціну (К. Тищенко). 8. Ні, трохи треба почекати. Воно б то так! Та от що, брате: Літа не ждуть - літа летять (Т. Шевченко).

Вправа 160

Спишіть речення, ставлячи замість рисок потрібні розділові знаки.

1 Чи справді так було, чи, може, хто збрехав - хто ворогів не мав! - а все-таки катюзі, як кажуть, буде по заслузі (Л. Глібов). 2. А тепер скажу тільки, що навіть така примхлива і не завжди логічна річ, як мода, (в даному випадку йдеться про моду на вбрання), тільки виграє від зіткнення зі здоровим народним смаком (М. Рильський). 3. Я бігла на Лису гору по крутій, білій - аж світилася! - стежині, щоб не запізнитися, і була вже на вершині, коли в задніпрянських лугах проросло густо-червоне сонце (В. Дрозд). 4. Є люди на землі - а то не варто й жити,- що крізь щоденний труд уміють і любити, і усміхатися, і мислити, й шукать (М. Рильський). 5. Там батько, плачучи з дітьми (а ми малі були і голі) не витерпів лихої долі - умер на панщині (Т. Шевченко). 6. Полювання - як ви потім побачите! - вимагає чимало часу (Остап Вишня).

5. Виконайте синтаксичний розбір речення.. Мій побратиме! Інколи пейзажем ми про людину найточніше скажем (М. Рильський). ЗРАЗОК УСНОГО РОЗБОРУ Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне; ускладнене звертанням. Звертання мій побратиме поширене, виражене займенником та іменником у формі кличного відмінка однини. Звертання слугує для привернення уваги співрозмовника.

6. Слово вчителя

Вставними є такі конструкції, за допомогою яких мовець виражає своє ставлення до висловленої думки, як - от:

•                   Виражає упевненість або невпевненість у тому, про що повідомляється: безперечно, звичайно, може, мабуть, зрозуміло, дійсно, певне (певно), здається, боюся, сподіваюся, очевидно та ін.: Вже почалось, мабуть, майбутнє. Оце, либонь, вже почалось (Л. Костенко).
•                   Указує на порядок думок, послідовність їх викладу: по-перше, по-друге, до речі, таким чином, наприклад, отже, виходить, нарешті та ін.: Будинок готелю був, по-перше, високий і міцної старовинної кладки, а по-друге, наріжний.
•                   Дає емоційну оцінку повідомлюваному: на щастя, на жаль, на нещастя, дивна річ та ін.: Шкода, той час не вернеться ніколи.
•                   Вказує на джерело думки, характер висловлення: мовляв, взагалі, іншими словами, можна сказати, так би мовити, як кажуть та ін.: А що ж, по-твоєму, чинити маємо.
•                   Етикетні формули: здрастуйте, на добраніч, будь ласка, прошу, перепрошую та ін.: Підкажіть, будь ласка, як пройти на площу Ринок.

Запам'ятайте! Вставні конструкції не є членами речення, тобто не відповідають на жодне питання в реченні.

Вставними або ні (залежно від контексту) бувають слова:

Кажуть, може, звичайно, здається, видно, правда, можливо, навпаки, справді, очевидно, безперечно, нарешті, зрештою, певно, на щастя, виходить та ін.  Наприклад:

Коні, кажуть, сліпнуть у шахтах. (Кажуть - вставне слово).

Кажуть люди, кажуть, що я файна дівка. (Кажуть -  присудок).

У реченні вставні слова виділяються комами. Якщо вставні конструкції входять до складу відокремлених членів речення, то вони не виділяються комами. Наприклад: Десь далеко, мабуть, глухо гули гармати. Десь далеко, мабуть під Черніговом, глухо гули гармати.

Якщо при вставних словах є сполучники, які до них належать, то вони виділяються разом зі сполучником: А може, власне, і не в тому справа.

Зверніть увагу! Не є вставними і не виділяються комами такі слова: ніби, нібито, немовби, все-таки, адже, от, тільки, принаймні, навіть, між тим, за традицією, буквально, якби, майже, при тому, при цьому, часом, тим часом, до того ж, приблизно, якраз, як-не-як: Злива тривала майже годину.

Запам’ятайте! Вставні конструкції беруть у дужки, рідше відокремлюють з обох боків за допомогою тире.

Наприклад: Улітку під вербою біля хати (як добре, що скінчилася зима) княгиня почала дітей навчати. Улітку під вербою біля хати - як добре, що скінчилася зима - княгиня почала дітей навчати.

7. Робота із таблицею «Групи вставних слів і словосполучень за значеннями» 

8. Диктант-відновлення

10. Робота  в групах

«Хто більше?» Пригадайте поезії із звертаннями або вставними словами. Випишіть із них речення із звертаннями або вставними словами.

Наприклад:

- Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу  (В. Симоненко).

- Рідна мати моя, ти ночей не доспала  (А. Малишко).

- Зоре моя вечірняя, зійди над горою (Шевченко)

- Спи мій малесенький, пізній-бо час (Леся Українка).

- Либонь, не знаєш собачого життя  мого? (Л. Глібов)

Пригадайте пісні або вірші, де є звертання.

«Грицю, Грицю, до роботи»

«Ой ти, дівчино, з горіха зерня».

 О панно Інно, пано Інно(Тичина)

Як тебе не любити, Києве мій».

«О слово рідне, орле скутий» (О. Олесь)

6«Думи мої, думи мої».

11.  Творче конструювання. Робота за варіантами

 Із поданими звертаннями складіть речення. Поясніть уживання розділових знаків.

І варіант (у художньому стилі): рідний краю, любий друже, бабусенько, хлопче, матусю, земле рідна, мово материнська.

ІІ варіант (в офіційно-діловому стилі): пане Президенте, добродію, громадянине, шановний, поважна громадо, товариші, дорогі друзі.

12. Складання діалогів. Робота у парах

Використавши деякі з поданих звертань і вставних слів, складіть та розіграйте діалоги:

1-ша пара – між мешканцем  міста Одеса і його гостем – про навколишню природу.

Добродію, поважна пані, ласкавий пане, друже.
Мабуть, справді, без сумніву, між іншим, на щастя, правду кажучи, по-перше, по-друге, отже.

2-га пара – між двома подругами, які щойно відвідали театр.

Оленко, Марино, люба подруго.
Певна річ, між іншим, головне, мовляв, нарешті, бувало, безумовно.

13. Лінгвістичне дослідження

Прочитайте  подані речення. Поміркуйте, у яких із них виділені слова є вставними, а в яких – членами речення. Визначте їх синтаксичну функцію. Поставте потрібні розділові знаки й обґрунтуйте  їх.

1. Пісня здавалось бриніла вже в ньому (М. Коцюбинський). 2. Веселеє колись село  чомусь  тепер  мені  старому  здавалось  темним  і    німим    (Т. Шевченко). 3. Не все іще було, що може бути (І. Франко). 4. Може пісня хліб благословляє, може в пісню йде від хліба сила (М. Нагнибіда). 5. Не вистою здається вже не вистою (В.Забаштанський). 6. Гарячому мисливцю і пень лисом здається (Нар. творчість).

14. Редагування

1. Василь Петрович, принесіть мені документи. 2. Від мене, Микола, ніколи ти не чув правди. 3. Я марила про тебе, мій панич. 4. Навчи мене, поезія, терпіння. 5. Знаю, мабуть, важко, звичайно, признатись вам, професор, у своїй помилці. 6. Безперечно, виробництво має бути екологічно чистим, але, нажаль, не вистачає, зрозуміло, по-перше, коштів і по-друге, як не дивно, бажання.

15. Самодиктант

Запишіть подані речення, вставте  розділові знаки.

1. Побачив я одного разу сусіду гості запросив портрет в обіймах рушників пророка нації Тараса (В. Родіонов). 2. Козаки заховали списи бо з великого розгону  списи  пробивали татарські тіла і взялись до шаблюк     (А. Чайковський). 3. Семен Непорадний він так звався був кремезний козак літ тридцяти (А. Чайковський). 4. Вишневий сад він тільки-но зацвів данину першу виплативши бджолам дрімав і спав (М. Рильський). 5. В щирім серці, в чесних грудях вірю знаю квіти є! (В. Симоненко) 6. Це веде його у місто Великий Варадин нині Арад у Румунії (В. Шевчук). 7. Климко став навколішки, припав до води холодна та добра! Тоді і втерся галстуком од матроски (Гр. Тютюнник).

Тестові завдання

1.Вставне слово є в реченні

А Чужі недоліки видно краще.

Б Із пагорба видно чудові сільські краєвиди.

В Сьогодні видно не наш день.

Г Сьогодні видно вашу роботу.

2. Яке із слів НЕ є вставним?

А безумовно;

Б навіть;

В по-перше;

Г таким чином.

3.НЕМАЄ вставленої конструкції в реченні (розділові знаки опущено)

А Коні були завжди тільки кіньми натомість люди як відомо стають усім на світі.

Б І коли наші руки зустрічаються вічна історія із цими руками Клавдія Петрівна втрачає свідомість.

В У травні каштани як я люблю цю пору вибухають білими салютами.

Г Вузенький хідник витканий зі смужок різнокольорового ганчір'я хтось розкинув його сушитися уздовж парканчика теж був раритетним.

4.Правильно поставлено розділові знаки в реченні

А Кожен має посадити в житті, принаймні, одне дерево.

Б Товариш, видно: не зрозумів жарту.

В Горе, кажуть, за горе чіпляється.

Г Моє серце мабуть болітиме, як не стрінемось ми в житті.

5.Пунктуаційну помилку допущено в реченні

А Кажуть, карлики так дрібніють, що непомітно можуть залізти в душу.

Б А мої друзяки, чесно кажучи, не з хороброго десятка.

В Народу були зав'язані очі, а він, проте, повертав обличчя туди де рокотали грізні струни Тараса Шевченка.

Г  Мар'яна невдоволено хитнула головою, проте, взяла зі столу сорочку.

6.НІКОЛИ не буває вставним слово

А уявіть   Б принаймні         В можливо  Г без сумніву

7.Звертанням ускладнено речення (розділові знаки опущено)

А Гетьте думи ви хмари осінні!

Б Ви знаєте як сплять старі гаї?

В Чому уста твої німі?

Г Ти не дивись що буде там чи забуття чи зрада…

8.Поширеним звертанням ускладнено речення (розділові знаки опущено)

А Ой не крийся природо не крийся що ти в лузі за літом у тузі.

Б Тебе я земле всю сходив до краю.

В Нікому солодкі мої не дано пізнати до кінця істину.

Г Нехай гнеться лоза а ти дубе кріпись.

9. Двома звертаннями ускладнено речення (розділові знаки опущено)

А Я люблю тебе поле твої пахощі й цвіт.

Б Рідна мати моя ти ночей не доспала і водила мене у поля край села.

В Через тумани лихі через великеє горе ти світиш мені моя зоре.

Г Припливайте до колиски лебеді як мрії опустіться тихі зорі синові під вії.

10. Які вставні слова виражають невпевненість?

А) на жаль, на радість;

Б) на мою думку, отже;

В) мабуть, можливо;

Г) на добраніч, до побачення.

VІ. Підсумок уроку

1. «Незакінчене речення»

-  Звертання – це …

- Вставне слово – це …

- За будовою звертання бувають …

- Вставні слова поділяються на такі групи…

- На письмі звертання виділяємо…

- Ніколи не бувають вставними словами такі слова…

VІI. Домашнє завдання

Підготуватися до контрольної роботи з теми «Відомості із синтаксису і пунктуації».