Тема. Третинний сектор економіки

Урок 8

Тема. Третинний сектор економіки

Мета: сформувати в учнів поняття про третинний сектор економіки (сфера послуг), міжнародні транспортні коридори та вузли. Розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки. Виховувати пізнавальний інтерес

Тип уроку: комбінований

Обладнання: підручник, атлас, карта Європи.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Знайомство з метою та завданням уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів

Методичний прийом «Бліцопитування»

1. Наведіть приклади країн Європи, що мають найвищу частку виробленої в

них електроенергії на АЕС, ГЕС, ВЕС.

2. Які тренди характерні для розвитку електроенергетики країн Європи?

3. Як змінився за останні півстоліття розвиток металургії в Європі? Назвіть

країни, що є лідерами з виробництва сталі.

4. У чому полягають особливості розвитку хімічної промисловості європей-

ських країн?

ІV. Вивчення нового матеріалу

Як ви знаєте, третинний сектор економіки охоплює нематеріальні види

діяльності, тобто ті, що надають послуги. Нині він стрімко розвивається, випереджаючи сільське господарство та промисловість, і визначає перехід країни до постіндустріальної стадії розвитку. У розвинених країнах Європи третинний сектор став головним джерелом валового продукту і зайнятості: у Франції, Греції, Великій Британії, Бельгії та Данії його частка становить більш як 75 % ВВП. Значення невиробничої сфери для європейських економік складно перебільшити. Багато видів послуг не потребують великих капіталовкладень, тому саме у цій сфері створено найбільшу кількість приватних, зокрема середніх і дрібних, підприємств (магазинів, кафе, майстерень, перукарень, дизайнерських студій тощо), що дає змогу долати безробіття, викликане деіндустріалізацією і переміщенням промислових виробництв у «дешеві» країни.

Прийом «Мозковий штурм»

1. Пригадайте, які види діяльності належать до третинного сектору.

2. Які розрізняють види транспорту?

1. МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ.

Пояснення вчителя.  

Європа зосереджує найбільші обсяги міжнародної торгівлі. У світовому товарообігу її частка в експорті товарів становить 38 %, а в торгівлі послугами – близько 45 % обсягу. Європейський Союз як регіональний ринок, що є частиною світового ринку товарів і послуг, запровадив на своїй території зону вільної торгівлі. Це дало змогу країнам ЄС збільшити обмін товарами та послугами. Міждержавні товаропотоки Німеччина — Франція, Німеччина — Італія, Німеччина - Нідерланди, Франція — Нідерланди, Франція — Бельгія є найбільшими в світі за обсягами. У ХХ ст. світовими лідерами у зовнішній торгівлі були економічно розвинені країни Європи – Німеччина, Франція, Нідерланди, Велика Британія, Італія. Проте нині їх випередили Китай і США.

Найбільшими зовнішньоторговельними партнерами України в ЄС є Ні-

меччина, Польща, Італія, Угорщина, Франція, Іспанія, а також сусідня

Білорусь. Основним партнером в експортно-імпортних операціях у сфері

послуг залишається Росія, а також Німеччина, Велика Британія, Швей-

царія, Кіпр, Бельгія, Естонія, Австрія, Франція, Польща, Нідерланди.

2. ТРАНСПОРТ.

Прийом «Робота в групах»

1 група – залізничний (с.48-49)

2 група – автомобільний (с.49)

3 група – морський (с.49-50)

4 група – повітряний (с.50-51)

Пояснення вчителя.  У ЄС створюють єдину транспортну мережу TEN-T. Водночас триває створення транспортних коридорів, що мають забезпечувати безперебійне сполучення між заходом, сходом, північчю та півднем Європи.

Окремі з них проходять через територію України. Наша країна бере ак-

тивну участь у формуванні цілісної транспортної системи Європи, зокрема

зі створення євразійського транспортного коридору ТРАСЕКА (Євро-

па – Кавказ – Азія). Успіх інтеграції української транспортної системи

до європейської мережі значною мірою залежить від модернізації внутрішньої транспортної інфраструктури.

3. ФІНАНСОВІ ТА ДІЛОВІ ПОСЛУГИ

Пояснення вчителя.

Фінансові послуги мають найбільший вплив на формування міжнародної спеціалізації країн Європи. Попри посилення конкуренції з боку країн Східної Азії, передовсім Китаю та Японії, європейський регіон лишається одним із головних світових осередків концентрації капіталу. У Європі розташовані штаб-квартири 8 із 20 найбільших банків світу, активи яких перевищують 1 трлн дол.

США (HSBC, Barclays, Велика Британія; BNP Paribas, Credit Agricole,

Франція; Deutsche Bank, Німеччина та ін.). У регіоні сформувалася мере-

жа великих фінансових центрів світового значення, що відіграють вагому

роль у перерозподілі глобальних потоків капіталу — Лондон (перше місце

у світі), Цюрих і Женева (Швейцарія), Франкфурт-на-Майні (Німеччина),

Люксембург.

Європа також спеціалізується на різноманітних видах ділових послуг.

Міста із високою концентрацією компаній, що надають такі послуги, є «мозковими центрами», які визначають характер, географію, структуру міжнародного виробництва, торгівлі й співробітництва, називають світовими (або глобальними). Світовими містами Європи найвищого рівня є Лондон, Париж, Мілан, Москва, Франкфурт-на-Майні, Мадрид,

Варшава, Амстердам, Брюссель, Дублін, Цюрих та ін. (2016 р.).

4. НАУКА.

Пояснення вчителя.

У розвинених країнах Європи до пріоритетних напрямів розвитку належить створення технопарків (наукових парків) – осередків освітньої, науково-дослідницьої та виробничої діяльності, що дають змогу з мінімальними організаційно-транспортними витратами створювати експериментальні зразки новітньої високотехнологічної продукції та за потреби впроваджувати

їх у масове виробництво. З організаційного погляду технопарки – це

території із відповідно спроектованою інфраструктурою, де компактно

поєднуються спеціально обладнані лабораторні та експериментально-виробничі, навчальні, офісні та житлові комплекси з усіма необхід-

ними видами соціального обслуговування. Зазвичай там діють піль-

гові режими оподаткування на види діяльності, пов’язані з науковими й конструкторськими розробками створено полегшений доступ до кредитів на технологічні стартап-проекти.

У Європі серед десятків наукових парків відомими є Кембриджський

(Велика Британія), Софія-Антиполіс (Франція), Цюрихський (Швейца-

рія), Мюнхенський (Німеччина), Копенгагенський (Данія), Турку (Фін-

ляндія) та ін. Європейські інноваційні осередки спеціалізуються здебіль-

шого на розвитку біотехнологій, ІТ-сфери та комп’ютерних технологій, а

також фармацевтики.

Прийом «Картографічна лабораторія». (робота з картою)

1. Які міста називають світовими? Наведіть приклади таких міст у Європі. Покажіть їх на карті.

5. РЕКРЕАЦІЯ І ТУРИЗМ.

Пояснення вчителя.

Багатство рекреаційних ресурсів, історико-культурна спадщина світового масштабу у поєднанні з високим рівнем розвитку туристичної інфраструктури й давніми традиціями гостинності роблять Європу привабливим регіоном для відвідування як з пізнавальною метою,

так і задля відпочинку. На європейський регіон припадає 50 % усіх подо-

рожей і 37 % всього обсягу надходжень від туризму у світі (2016 р.). Там

розташовані п’ять із десяти найбільших за туристичними відвідуваннями

країн світу – Франція (понад 80 млн туристів щороку), Іспанія, Італія,

Велика Британія, Німеччина.

У Європі сформувалися яскраво виражені рекреаційні зони. Так, уні-

кальні ландшафтно-кліматичні умови узбережжя Середземного та Чорно-

го морів сприяють розвитку приморських кліматичних курортних зон

в Іспанії, Франції, Італії, Хорватії, Чорногорії, Греції, Болгарії, Україні.

Їх доповнюють археологічні пам’ятки античності та середньовіччя. Окре-

мо розрізняють курортні зони узбереж Атлантичного океану (Порту-

галія, Іспанія, Франція), Північного й Балтійського морів. Всесвітньою популярністю користуються гірські кліматичні та лижні курорти Альп,

Карпат, Балканських, Скандинавських гір та Кавказу. У країнах Захід-

ної та Східної Європи сформувалася зона поширення бальнеологічних

ресурсів, пов’язаних із родовищами мінеральних вод (Чехія, Угорщина,

Румунія, Німеччина, Швейцарія, Австрія, Україна).

Глобальна доступність у поєднанні з одними з найвищих у світі стан-

дартами сервісу сприяють розвиткові у великих містах Європи ділового

туризму. Головні туристичні міста регіону – Лондон і Париж, що посіда-

ють друге і третє місця у світі, а також Барселона, Амстердам, Мілан,

Рим – одночасно є й провідними світовими центрами ділового туризму.

Європа є не лише регіоном спрямування міжнародних туристичних по-

токів, а й регіоном їх походження. Завдяки високому рівню життя широкі

верстви населення розвинених країн мають можливість подорожувати за

кордон. Особливо поширені закордонні мандрівки з пізнавальною метою

серед студентів та людей похилого віку. Лідерами за кількістю виїзних

туристів є Німеччина, Велика Британія, Франція, Нідерланди, Італія.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Прийом «Бліцопитування»

1. Чому розвиток третинного сектору має велике значення для будь-яких

країн, а для розвинених країн Європи – особливо?

2. Які зміни сталися в когорті світових лідерів зовнішньої торгівлі, зокрема

з експорту послуг, від початку ХХІ ст. порівняно з ХХ ст.?

3. Назвіть чинники, що обумовили один із найвищих у світі рівень автомо-

білізації населення у розвинених країнах Європи.

4. Розгляньте мал. 51. Які транспортні коридори пролягають територією

України?

VІ. Домашнє завдання.

1. Опрацювати параграф 8

2. Географічна задача. У Росії працюють 1218 аеропортів, а в Чехії – лише 128. Обчисліть, скільки аеропортів припадає на один мільйон мешканців в обох країнах. У якій країні покриття аеропортами більше? У скільки разів?

3. Шукайте в інтернеті. Користуючись інтернет-джерелами (https://uk.wikipedia.org/wiki/стартап), дізнайтеся більше про стартапи: чому залучення коштів на розвиток проекту на першому етапі називають

3F (від англ. friends, family and fools – друзі, родина й дурні), а на другому – ангельськими інвестиціями. Наведіть приклади стартапів, що стали всесвітньовідомими, а також успішних стартап-проектів в Україні.

Використана література:

1.  Бойко В. М., Брайчевський Ю. С., Яценко Б. П. «Географія (рівень стандарту)» підручник для 10 класу закладів згальної середньої освіти/Бойко В. М., Брайчевський Ю. С., Яценко Б. П. — К.;Ірпінь: ТОВ «Видавництво «Перун», 2018 — 256 с.: іл.

2. Стадник О.Г. Географія 10 клас (рівень стандарту):міні-конспекти уроків до підручника Г.Д. Довгань, О.Г. Стадника. – Харків: Вид-во «Ранок», 2018. – 48 с.