Тема: Урок 35. Калиновий край

Образотворче мистецтво

Урок 35

Тема: Урок 35. Калиновий край

Мета: формування ключових компетентностей: вміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності у взаємодії; загальнокультурної –  зв’язно висловлюватися в контексті змісту; соціальної – розвивати командні якості, уміння працювати в колективі; громадянської – виховувати почуття взаємодопомоги; інформаційної компетенції:  здатність швидко приймати рішення, оперувати інформацією та використовувати її на практиці; комунікативної компетенції: вміння слухати і чути один одного, приймати іншу точку зору, бути контактним, працювати в групі для досягнення результату; викликати емоційно-позитивне і відповідальне ставлення до результату колективної роботи; спонукати дітей висловлювати власні почуття та думки, стимулювати художнє та логічне мислення, розвивати спостережливість, зорову пам’ять, фантазію; предметних компетентностей: розширити коло відомостей про творчість українських митців; систематизувати, узагальнити,  перевірити  знання та вміння з образотворчого мистецтва, отримані за рік; вдосконалювати вміння застосовувати поняття і терміни у процесі аналізу, інтерпретації художніх творів; розвивати бажання висловлювати власні почуття та думки щодо творчості митців та естетичне ставлення до їх робіт; виховувати почуття гордості за своїх земляків;  вміння  відчувати прекрасне і отримувати від цього насолоду.

Обладнання: модель картини та її елементи для вправи «Очікування»; репродукції, світлини творів мистецтва; картки-настанови правил гри брейн-ринг, значки учасників команд; конверти із пазлами картин; зразки монотипій; призи-сувеніри; монети для нарахування балів.

Візуальний ряд: світлини, картини, фоторепродукції  українських митців, які працювали в різних жанрах. Музичний ряд: Ф. Шуберт «Вечірня серенада». Тип уроку: урок узагальнення знань, умінь і навичок.

Хід уроку

1.  Організація класу.

2. Створення емоційної атмосфери.

(Декламування вірша під музику

Ф. Шуберта «Вечірня серенада»)

   Калиновий край

Калинові зорі в калиновім краї,

Де мамина пісня, барвінковий цвіт.                                 

З любов'ю, калино, тебе величаю, 

Ти символ моєї Вкраїни навік.

Квітуй буйним цвітом, мов та наречена,

Даруй людям радість, а думці -  політ.

Хай сильною буде  Вітчизна священна,

Хай  квітне, неначе калиновий цвіт.

                                                     (О. Поперечна)

Вчитель. Як ви гадаєте, яку країну називають калиновим краєм?  (Україну)

Чудова, мальовнича українська природа! Я вам пропоную утворити картину-пейзаж із ваших очікувань від цього уроку.

3.  Мотивація навчальної діяльності

Вправа «Очікування»

На дошці модель картини, полотно у рамці.

На партах вирізані моделі соняшника, хмаринки, сонечка, копиці сіна та ін.

Інші варіанти: (річка, калина, верба, дятел, барвінок, криниця та ін.)

Вчитель – Зараз ми складемо картину очікувань. Кожен із вас має сказати, що
він очікує від нашого уроку та прикріпити елемент картини. Наш урок буде корисним, якщо ми будемо працювати за таким планом:

Презентація досліджень знавців українського мистецтва;

змагання між двома командами в таких номінаціях:

 аналіз мистецьких творів, опираючись на терміни та поняття, вивчені протягом року;

вікторина

гра «Склади картину»

вправа «Які відчуття та стани людини може викликати колір»

4. Повідомлення теми і мети уроку

Слово вчителя. Сьогодні ми вирушаємо в останню в цьому році мандрівку країною Образотворчого мистецтва. Ми вже знаємо, що тут живуть митці, - люди, які вміють створювати красу.

Але сьогодні наша мандрівка особлива, нас чекає зустріч з мистецтвознавцями  (словничок), що досліджують твори українських художників, скульпторів і т.п. по різних жанрах образотворчого мистецтва.  А допомагає їм у творчості ось ця муза в образі українки. Сподіваюсь, що і нас вона надихатиме активно мислити, творчо фантазувати і спільно працювати.

Давайте розглянемо її уважно і, дивлячись на цей образ, впізнаємо жанри образотворчого мистецтва (живопис, графіка, архітектура, скульптура, декоративно-прикладне мистецтво).

   Отже, сьогодні ми узагальнимо знання, отримані протягом року за цими 5 жанрами. До нас завітали спеціалісти кожного жанру, які вам презентують творчість українських митців.

5. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу

Рольова гра «Зліт спеціалістів».

Учитель. Пропоную вам стати учасниками рольової гри. 5 учасників – мистецтвознавці, решта – активні слухачі конференції. Інформація, яку ви отримаєте, вам знадобиться у брейн-ринзі.

Виступ спеціаліста із жанру «Живопис»

Український живопис повноправно представляє Тетяна Яблонська.

Роботи майстрині пройняті сонячним світлом, реалістичністю зображення. Стилі зображення вона змінювала протягом життя. На її честь названа одна з вулиць Києва.

Полотно «Ранок», на якому зображено дівчинку на тлі розкритого вікна, асоціюється з «поемою». «Ранок» — класика, якою відкривалися тодішні шкільні підручники «Ранок» несе бадьорість і непідроблену радість зустрічі нового дня. Яскраві промені раннього весняного ранку уриваються в кімнату крізь відкриті навстіж двері балкона. «Здрастуй новий день!» - із цими словами дівчинка підхоплюється з ліжка назустріч сонцю. За вікном - ранковий туман, але веселі промені Яблонська «Ранок»             пробивають його, будячи все навколо.

Три чверті полотна наче засипано цим пухнастим дивом. Навіть чепурненький будиночок художниця відсуває вглиб картини, вивільняючи простір для снігу – і наші очі вбирають бездоганну чистоту і свіжість зимової палітри. У порівнянні з його розкішною красою все набуває другорядного значення, наче відступає у сутінки зимового дня. А художниця ще  й запрошує поглянути на цей пейзаж згори, щоб найвигідніше представити                              красу величезного снігового покривала.

Творчість Сергія Шишко називають кращим досягненням українського живопису ХХ століття, а його самого – дуже світлою людиною...

Учнів в свою майстерню в Художній академії він набирав з оглядкою: з десятків тих, що бажають залишав не більше трьох-чотирьох. З початку 1990-х, коли національні мотиви увійшли до моди, приватна тема, якою художник так дорожив, звузилася до натюрморта - останні роки життя  Шишко майже виключно писав  квіти. (заради них 80-річний майстер навіть освоїв нову для себе       техніку - малюнок пастеллю). 

С. Шишко «Проліски»                   «Соняшники та мальви»

                                         Марія Овсентіївна Приймаченко

     Головним в її житті було мистецтво, малювати її ніхто не вчив, мала талант від Бога. Малювала Марія Приймаченко обома руками – як правою, так і лівою, але ніякої відмінності, якою рукою було намальовано картину, не помітно. Почалося все із дитинства, коли знайшла на березі річки синій глей, принесла додому та й розмалювала ним хату. Сині квіти, що розцвіли на стінах та печі, сподобалися усім. Маленький сусідський хлопчик навіть розплакався і не йшов з хати, поки йому не віддадуть синю квітку – така вона була яскрава, неначе жива. Майбутня художниця почала використовувати й інші природні фарби. І ось в хаті заспівали жар-птиці, розцвіли казкові квіти. Подивитися на її малюнки приїздили навіть з сусідніх сіл. Так прийшла до неї перша народна слава.

     Її "звірина серія" останніх років - явище унікальне і не має аналогів ні у вітчизняному, ні у світовому мистецтві. Фантастичні звірі - це витвір геніальної уяви художниці. Таких звірів не існує у природі.

Жаб`ячий цар всі жаби збирає, головну жабу вибирає і наказ дає.

Ця картина в арсеналі художниці з`явилась невипадково.

Неподалік хати художниці протікала річечка. Кожен вечір Марія Приймаченко слухала жаб’ячий спів, який лунав з тієї річечки. Той спів переривався дивним звуком. Напевне , це диригент того жаб’ячого хору – жаб’ячий цар? Так уявила художниця персонажа того дійства.

Автор зображує жаб’ячого царя на блакитному тлі в зелених очеретах. Марія Приймаченко  одягнула свого героя в святкову жовту свитку, на голові чудернацька шапка-корона, на задніх лапках візерунчасті шкарпетки. Зовсім не страшна ця таємнича звірина.

         Куропатиця подружилася з вовчицею.

 Інший образ –з народної мудрості,яка навчає,що добро завжди переможе зло.

На темно-зеленому тлі (бо вовки живуть у лісі) – фантастичний звір. На ньому розміщено пташечку. Вовки – хижі істоти. Ось оскалена паща з міцними зубами. Проте, маленька куропатиця змогла підкорити небезпечного звіра. Погляньте, як покірно присіла вовчиця на всі чотири лапи. Вовчиця стала такою доброю, що її окрас перетворився  на яскравий, урочистий, орнаментований стилізованими вишеньками. Перед добрими намірами і хижак пасує.

Такий висновок можна зробити, споглядаючи дану картину.

                                       Мавпочка зловила рибу.

У художниці є ціла серія картин на яких зображено людоподібних мавпочок. Жінок вона лагідно називала мавпочками, а чоловіків мавпунами. І перед нами постає ось така причепурена жінка-мавпочка одягнена в вишивану сорочку, кумедний головний убір-корону, з нафарбованими губами.

                                    Це чудо хоче йти вперед,а його зад тягне назад.

Перед вами такий собі птахозвір, бо істота має пташині лапи, одна голова із дзьобом, друга з хижою пащею, в якій стирчать гострі ікла. Забарвлення звірини нагадує і пір`я, і хутро.

Споглядаючи на картину,  виникає відчуття, що тут не все так просто. Що це за чудо, що хоче йти вперед, а його зад тягне назад?

      Може,  це наше життя? Теперішнє,  майбутнє і минуле.  Людина завжди замислюється про майбутнє,  не знаючи,  яким воно буде – права частина картини.  Добрим, чи ось з такими  гострими іклами, як у приймаченківського птахозвіра. Але,  мріючи про майбутнє, людину не полишають спогади про минуле, яке завжди тягне назад – ліва частина картини. Середина – це сьогодення, є і майбутнім і минулим. Звичайно, кожен на свій розсуд може розуміти зміст цього твору.

"Роблю сонячні квіти тому, що людей люблю, творю на радість, на щастя людям, щоб всі народи один одного любили, щоб жили вони, як квіти по всій землі..." 

Марія Приймаченко

“Я люблю все живе. Люблю малювати  квіти, різних звірів і птиць: лісових і польових. Я одягаю їх у святкову одежу,  і такі вони веселі в мене, аж танцюють, тому,  що я люблю природу і землю”.

Отож, і вам, діти, я бажаю, щоб ви  любили і берегли свою рідну Україну, її природу і вчились так сонячно малювати, як Марія Приймаченко.

     « Квіти за  мир (1965)»                                 « Соняшник та горох (1962)»

Левицький Мирон Миколайович народився у Львові Народився він у Львові. Багато картин присвятив міським пейзажам рідного Львова.

    В арсеналі Левицького — сотні олійних картин, дереворитів, ікон та фресок. Левицький розписав десять українських церков Північної Америки та Австралії. За його дизайном ікони виконані з кольорового скла.

                                   М. Ливицький «Бики при заході сонця»

Картина українського художника Мирона Левицького  “Бики при заході сонця”, виконана олією в Торонто. Картина наслідувала одну з художніх композицій, яка принесла художнику визнання та успіх на виставці у галереї «Рор Вольмар» у Парижі.

У його стилі зображення домінують  колірні геометричні площини.

 О.Л. Кульчицька з дитинства любила малювати. На розвиток її мистецького обдарування мали вплив уроки батька, який сам цікавився живописом, мальовнича природа рідного краю, пам'ятники архітектури, поетика народних пісень, казок, переказів. Вона творила своєрідний літопис народного життя.

 Олена Кульчицька яскраво виявила себе в різних видах мистецтва: живопис, графіка, сакральний живопис (створила унікальний іконостас), народне прикладне мистецтво, килимарство; навіть проектувала меблі.

                                                                                                           
О.Л. Кульчицька «В обіймах снігу»        О.Л. Кульчицька «Гуцулка Параня»,
  

О.Л. Кульчицька «Автопортрет»           О.Л. Кульчицька «Соняшники»             

Виступ спеціаліста із жанру «Графіка»

Михайло Гордійович Дерегус невтомно й часто мандрував українськими землями і виконував натурні малюнки, замальовки, етюди, які творчо використовував у створенні живописних полотен, графічних циклів, ілюстрацій, у станковій графіці. Він створив цікаву серію офортів (словничок) перед війною .  Картина «Вітер» відноситься до цієї серії.

                                                М.Г. Дерегус «Вітер»

9 березня 2015 року виповнюється 129-та річниця з дня народження Георгія Нарбута— видатного майстра української графіки. Проживши лише 34 роки, він зумів зробити великий внесок у розвиток українського мистецтва. Георгій Нарбут був творцем українського державного герба й печаті, грошових купюр і поштових марок. Сама природа дала Георгію все необхідне, щоб стати графіком-віртуозом: міцні, рухливі руки, феноменальну пам'ять (складний орнамент, який бачив одного разу, міг безпомилково відтворити через кілька років), рідкісну працездатність, спокійну вдачу. Він «народився графіком», опанувавши техніку самотужки. Головною у творчості митця була робота над графічною серією «Українська абетка», що стала найвищим злетом його обдарування. В малюнках до абетки виявилося властиве натурі художника поєднання фантастики, поетичності й гумору. Цю роботу було визнано справжнім шедевром.

Збереглися аркуші абетки з літерами А Б В Г З І К Л М Н О С Ф Ч.
Але, виявляється, Нарбут робив деякі літери у кількох шрифтових варіантах:

Серед плеяди видатних діячів української культури Тарасові Григоровичу Шевченку (1814–1861) належить особливе місце. Тарас Шевченко, як художник, займає одне з найпочесніших місць в українському образотворчому мистецтві. Він прекрасно володів усіма відомими тоді засобами графічного зображення. Обдарований від природи хлопчина рано відчув тягу до малювання. Ще змалку крейда і вуглинка були для нього неабиякою радістю. Малював ними стіни, лави, стіл... Малював у хаті і надворі, вдома і в гостях... Талант художника проявився в Тараса Шевченка значно раніше, ніж талант поета. У вересні 1843 року, відвідавши рідну оселю в Кирилівці, художник виконав малюнок хати, в якій минули його дитячі роки. Незабутній і сумний образ батьківської хати неодноразово виринав у творчій уяві митця на далекому засланні.

                                      Т.Г. Шевченко «Хата батьків у с. Кирилівка»

                                 Виступ спеціаліста із жанру «Графіка»

Геніальний український скульптор Григорій Крук - уродженець села поблизу Івано-Франківська. Митець більшу частину свого життя провів поза межами батьківщини. Григорій Крук, або як він іще себе називав Григір Крук, своєю творчістю обезсмертив селян Покуття. Його персональні виставки відбувалися в багатьох країнах  світу, роботи стали окрасою багатьох приватних та державних музейних колекцій у різних державах. Український скульптор та графік  працював у Німеччині. Основна тема творчості: історична доля України - понад 300 скульптур різного формату. Роботи Крука автентичні, не потребують підпису, «його почерк» впізнають одразу.

О. Пінчук вважається одним з найуспішніших серед українських художників щодо продажу робіт. Скульптор, чиї витвори купують банкіри й олігархи, спеціалізується на створенні бронзових фігур тварин. Його роботи зберігаються в Національному художньому музеї України, в Києво-Печерській Лаврі, Київському музеї російського мистецтва, Віденському музеї історії мистецтв  (Австрія), Баварському фонді "Hanns Seidel" (Німеччина), а також у приватних колекціях в Канаді, США, Великобританії, Франції, Німеччині, Швейцарії, Японії, Росії, Україні. Пінчук – автор скульптурного символу акції «Чоловік року» – статуетки «Прометей-Престиж», яку в народі лагідно називають «ніжки Буша».

О. Пінчук «Переможець»

Виступ спеціаліста із жанру «Декорактивно- прикладне мистецтво» 

Cобачко-Шостак Ганна Федосівна  — народна художниця, майстер народно-декоративного розпису.

У власній художній творчості виявила себе як майстер українського народного стилю, з характерною витонченістю малюнка, розмаїтою і насиченою колористикою, багатством символіки. В численних роботах використовувала сюжети та образи українського фольклору (зокрема пісень, казок, народних картин У п’ятнадцять років Ганна почала розписувати паперові рушники, які поряд з тканими й вишиваними були поширені тоді на Переяславщині і якими селяни прикрашали свої житла. Розмальовувала вона також хати односельчан.

  Г. Cобачко-Шостак «Настінний розпис».

                                          Г.  Cобачко-Шостак  «Український вінок»

  Квіти у творах Ганни Собачко не безіменні — це квіти добра і мрії, надій і роздумів, діяння і щастя нашого народу, вони правдиво передають колорит української природи, її багатство.

Параска Хома

Маки, калина, соняшники, айстри, жоржини – око впізнає знайомі обриси квітів, однак  більшість із них народилися в уяві майстрині. Параска Хома черпає натхнення з народних пісень. Кажуть, на мотиви однієї пісні вона малює кільканадцять полотен, співаючи під час роботи. Усі картини Параски Хоми сповнені світлом і дивовижним теплом, зрозумілим кожному глядачеві, незалежно від віку і професії. Споглядаючи цю красу, мимоволі усміхаєшся і заряджаєшся потужною доброю енергією, яка закорінена в українському народному мистецтві. Художниця, яка ніде і ніколи не вчилася малюванню, ось уже сорок років дивує своїми роботами митців і мистецтвознавців. Її ставлять в один ряд із Марією Приймаченко та Катериною Білокур.

У картинах Параски Хоми є чітка композиція, все вивірено, відчувається велика досвідченість. До речі, художниця малює лівою рукою і не використовує у своїх картинах чорний колір. Пояснення художниці просте: «Земля хоч і чорна, а яке буйноцвіття родить!» У творчому доробку майстрині – понад 6 тисяч творів. Багато картин зберігаються в музеях Києва, Львова, Канева, Івано-Франківська, Снятина, частина – в збірках Москви, Санкт-Петербурга, в приватних колекціях США, Канади, Польщі, Австралії.

                     П. Хома «Півник»                                                  П. Хома «Півник»

                            Іван Сколоздра

Живопис на склі в наших рідних вимірах має відносно давні традиції, які все ж таки запозичені у Візантії та Риму. Може, більшого поширення ці барвисті розмальовки набули в гірських районах Карпат та суміжних регіонах. Саме тутешні майстри змогли досягнути високих щаблів розвитку в творах переважно релігійного характеру. Хоча й творилося це з певними обмеженнями: для хатнього вжитку. Тобто не для храмів, хіба що робилися винятки для віддалених від церков капличок.  У час, коли Іван Сколоздра захопився саме цим жанром мистецтва. Поштовхом стали дві старі ікони, розписані на склі, яікі він знайшов на горищі.

Малював олійними фарбами на звичайному склі. Щоправда, підбирав його за якимись своїми незрозумілими для інших вимірами. Пензлики здебільшого виготовляв сам. Контури композиції наводив тушшю, малював без ескізів, наче переносячи виношене в душі, з часом поповнюючи кольорову гаму.

На його картинах відображено сторінки історії України, обряди і звичаї, образи творів українських письменників.

І. Сколоздра «Чумацький шлях»                          І. Сколоздра   «Веснянки»

                             Тетяна Пата

 «Люди подивляться на мої картини
і зуміють прочитати отут усе моє життя».
                                                     Пата Т.

  Майстриня  виробила власний стиль: поруч із поєднанням рожевого кольору з ясно-зеленим брала синю й жовту фарби;  на зміну окремому мотиву заповнювала квітками велику площу; замість подрібнено-рясного орнаменту, створювала вінки, смуги, килими. Саме в неї з'являються такі принципово нові якості розпису, як асиметричність, дезорнаментальність малюнку.

        З ранніх робіт Т.Пати беруть початок такі провідні декоративні елементи і мотиви, як "цибулинка", "кучерявка", "виноград", "калина", "птах на калині". Тетяна Якимівна також вміло застосувала тональну гаму двох-трьох кольорів.

Малювала Пата переважно квіткові букети, але вони ніколи не повторювали ні попередніх композиційних схем, ні орнаментальних мотивів.

        Втім, по собі вона лишила не тільки безліч творів народного мистецтва, а й нову плеяду майстрів петриківського розпису.

         Т. Пата      «Птахи у квітах»                                Т.Пата «Птах на калині»

Олекса Бахматюк —  гончар із діда-прадіда. Його розписи на гончарних виробах дивовижні:  гуцул з люлькою в роті везе на тачці свиню, його мисливець стріляє у птаха, котрий дзьобає дах двоповерхового панського будинку. Його панок (бо в чоботях) чи гуцул (бо з вусами) оре двома кіньми, а над їхніми головами цвітуть великі соняшники.

                                                          (Піч, розписана Бахматюком)

У доробку народного художника України Михайла Біласа багато килимів, аплікацій, ляльок та декоративних квітів, а також близько чотирьохсот гобеленів. Як виявляється, кожна гобеленова картина (словничок) має свою історію, найцікавішим у якій є виникнення задуму.

    Христина Білоус бачить художні образи у витинанках. Дівчинка почала захоплюватися витинанками ще у 2 класі, вона пише вірші і виконує до них сюжетні витинанки. Є автором читанки, ілюстрованої витинанками.

                                Виступ спеціаліста із жанру «Архітектура» 

 ПЕТРО ЛЕВЧЕНКО  - український художник-пейзажист, один з творців  ліричного національного пейзажу, митець-чарівник, закоханий в українську природу, перетворювавший прості селянські мотиви з непримітними  хатками і деревами, скромні інтер'єри своєї оселі на шедеври живопису. Класикою українського пейзажу стали живописні шедеври Петра Левченка: "Глухомань" (1890-і рр.), "Задворки Софійського  собору. Київ", "Біла хата. Вулиця в Путивлі", "Млин" ...

   Петро Левченко. "Українське село"      Петро Левченко. "Вітрячок вечоріє"

Ники́фор (Єпіфа́ній) Дровня́к  — український художник-примітивіст з м. Криниця, що на Лемківщині (Польща). Мав принаймні 17 імен, під якими фігурував у мистецтвознавчих книжках цілого світу. Наприклад: «Никифор з Криниці» , «Никифор Криницький», «Ян Криницький», «Матейко з Криниці», «Мастер з Криниці», «Лемко Никифор». Виставки його робіт експонувалися у Франції, Польщі.

Никифор розгорнув перед глядачами сотні картин, які розповідають про життя українських лемків та їхньої батьківщини – Лемківщини.

     Н. Дровняк«Автопортрет на фоні церкви»   Н. Дровняк«Місто Криниця»                        

2.Фізкультхвилинка   

«Український дощ»

Хід вправи: учні стоять. Учитель показує рух, усі повторюють його, поступово приєднуючись один до одного.

• Чи знаєте ви, який український дощ?
• Піднімається вітер (потираємо руки).
• Падають перші краплини дощу (клацаємо паль­цями).
• Почалася злива (плескаємо долонями по стег­нам).
• Злива перетворилася на бурю ( тупаємо).
• Ось буря стихає (плескаємо долонями по гру­днині).
• Стихає злива (плескаємо долонями по стег­нам).
• Закінчується дощ, падають останні краплі (кла­цаємо пальцями).
•  Шумить тільки вітер ( потираємо долоні).
• Український дощ скінчився. Сонце! (Діти піднімають руки вгору)

3. Брейн-ринг

  Для проведення брейн-рингу  клас об’єднується у дві або три команди. Кожна команда обирає капітана та вигадує назву команди. Бажано мати для кожної команди якісь позначки, які відрізняють її від решти команд (значки, краватки, кольорові стрічки тощо). Капітани команд відповідають за поведінку команд під час гри, а також вирішують, хто відповідатиме на те чи інше запитання.

Учитель пропонує учням послухати правила гри:

•      учитель ставить запитання по черзі кожній команді. Друга команда при цьому мовчить;

•      відповідати на запитання може будь-який учасник, піднявши  руку;

•      члени команди можуть порадитися, перш ніж відповідати;

•      якщо команда не відповідає на запитання, право відповіді має інша команда;

•      відповідь повинна бути чіткою та зрозумілою.

1-й тур

Учні мають дати правильну відповідь.

♦     Що таке спектральне коло? (Кольори веселки, розташовані по колу.)

♦     Які кольори розташовані у спектральному колі один навпроти одного? (Контрастні)

♦     Які кольори художники називають похідними або змішаними? Чи можемо ми побачити їх у природі?

♦     Який вид мистецтва допомогає людині прикрашати предмети побуту? (Декоративно-прикладне мистецтво.)

♦     За допомогою яких засобів люди прикрашають предмети побуту? (За допомогою візерунків та орнаментів.)

♦     Згадаймо, що називають «лінією горизонту».

♦     Що називають центром композиції? Для чого художники використовують центр композиції?

♦     Які композиційні плани ви знаєте?

♦     Які засоби виразності дарує нам графіка?

♦     Для чого художникові потрібні лінії, крапки, плями?

♦     Якими бувають лінії?

♦   Яка різниця між круглою скульптурою та рельєфом?

♦   Що таке фактура?

♦   Яка відмінність між конструктивним і пластичним способом ліплення?

♦   Назвіть основні елементи «Петриківського розпису»

♦   Що таке інтер’єр?

♦   Які існують прийоми конструювання з паперу?

♦   Як залежить колірна гама від освітлення?

   ♦ Як називається жанр образотворчого мистецтва, картина або малюнок, на яких зображені різні предмети побуту, квіти, фрукти, овочі? (Натюрморт)

   ♦ Як можна назвати у мистецтві стан спокою і рівноваги на картині? (Статика)

♦ А що таке динаміка? (Зорове сприйняття руху, спрямованості форми)

♦ Як одним словом можна назвати побудову художнього твору? (Композиція)

♦ Що таке архітектура;? {Мистецтво проектування та будування)

♦ Хто такий скульптор {Художник, який зображує світ не площинно,

а об'ємно)

♦ Які матеріали використовує скульптор для створення своїх робіт? (Він ліпить

свої твори з глини, висікає їх з каменю або мармуру, вирізам з деревини.)

♦ Які кольори ми називаємо хроматичними? (Ті, які забарвлені, кольорові —

це кольори спектра та їх сполучення — сині, жовті, оранжеві, червоні, зелені,блакитні, коричневі та інші.)

♦ Які кольори є ахроматичними? (Кольори, які не мають забарвлення, тобто безколірні — білий, сірий, чорний та їх відтінки.)

♦ Назвіть головний засіб виразності живопису. (Колір)

♦   Назвіт головний засіб скульптури  (Об'єм, фактура)

♦ Що таке палітра? (Невеличка дощечка, на якій змішують фарби під час

роботи)

♦ Як називається ящик (частіше дерев’яний) для роботи та перенесення пензлів, фарб та палітри? (Етюдник)

2-й  тур Аналіз творів образотворчого мистецтва. Командам даються зразки творів мистецтва та питання для аналізу художнього твору.  У процесі підготовки члени команди, дискутуючи, готують розповідь.

3-й тур

Склади картину

    Гра  на швидкість. Діти отримують конверти з розрізаними на шматочки

репродукціями картин  (2—З репродукції в конверті).

    4-й тур

Які відчуття може викликати колір? Учні отримують картки з різнокольоровими монотипіями. На картках написані різні стани та відчуття людини — радість, сум, любов, ненависть, горе, ніжність, роздратування, ненависть. Дивлячись на колір монотипії на картці, учень має підкреслити той стан людини, який відповідає кольору монотипії.

  Підбиття підсумків

Виграє та команда, яка під час гри отримає більше балів, усім вручаються призи-сувеніри.

 Рефлексія. Підсумки вправи «Очікування»