Тема: Урок узагальнення з теми: «Українські землі у складі Речі Посполитої (XVI – перша половина XVII століття)».

Тема: Урок узагальнення з теми: «Українські землі у складі Речі Посполитої (XVI – перша половина XVII століття)».

Вид ігрової методики: неімітаційна.

Підвид: багатовекторна (вікторина).

Мета: формування в учнів історичних компетентностей:

–                   логічної: узагальнювати факти та явища з історії українських земель у складі Речі Посполитої (XVI – першої половини XVII століття), визначати історичні поняття «реформація», «унія», «фільварок», «федеративна держава» та застосовувати їх для пояснення історичних явищ та процесів;

–                   аксіологічної: порівнювати й оцінювати історичні процеси, що відбувалися на українських землях у складі Речі Посполитої (XVI – першої половини XVII століття);

–                   хронологічної: співвідносити події із певним періодом;

–                   мовленнєвої: висловлюватися, використовуючи пояснення, доведення та узагальнення.

Специфічна мета: узагальнити вивчений матеріал у формі гри, використовуючи інтерактивні методи та прийоми навчання; розвиток критичного мислення та уяви, фантазії, розкриття творчого потенціалу учнів.

Задум : вікторина проходитиме у формі гри, де учасники поділені на дві команди «Всезнайки» та « Розумники».  Оцінювати учасників та підсумовувати результати вчитель запрошує учнів старших класів, які складають групу «Експерти».

Обладнання : підручник "Історія України: підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти/ Г.М.Хлібовська, О.В.Наумчук, М.Є.Крижановська, О.І.Бурнейко. - Тернопіль: Астон, 2021. - 223 с.:іл.";

- роздатковий матеріал, презентація, проєктор.

Підготовчий етап : (тривалість 1-2 тижні)

- ознайомлення з фабулою гри;

- розподіл команд: вчитель заздалегідь поділяє учнів на дві команди «Всезнайки» та « Розумники» методом жеребкування ( вчитель пропонує учням закритий бокс, у якому на стікерах написано назву команди. Кожний учень по черзі підходить до боксу і витягає свій папірець, на якому зазначено назву команди, у якій він чи вона братиме участь). Також вчитель запрошує до гри  учнів – старшокласників, які сформують групу «Експерти» для того, щоб оцінювати гру учасників; Завдання та назви конкурсів і музична хвилина демонструються на проєкторі ( Вчитель розробляє презентацію гри заздалегідь).

- виготовлення роздаткового матеріалу для гри; підбір музичного супроводу для «музхвилинок», створення презентації.

- опрацювання додаткової літератури та інтернет-ресурсів перед проведенням вікторини.

Перебіг гри :

Учитель повідомляє тему та мету гри - вікторини. Роз’яснює умови виконання роботи. Відповідає на запитання, які виникли в учнів стосовно правил виконання роботи під час гри. Вчитель просить учасників скласти «Правила поведінки під час вікторини» (учні пропонують свої варіанти і записують їх на ватмані прикріпленому на дошці). Загалом вчитель разом із учнями приймає більш як 5 основних правил гри. Також вчитель оголошує порядок проведення конкурсів, зазначає важливі моменти, на які варто звернути увагу учасникам та представляє оцінне журі «Експерти».

 Важливим під час організаційного моменту є налаштування вчителем атмосфери співпраці, «здорової конкуренції» та доброзичливості. Варто наголосити на якості проведення вікторини, активності учнів та мотивувати їх до позитивного оцінювання їхньої роботи незалежно від результату вікторини.

Після цього, вчитель оголошує перший конкурс та інформує учнів про перегляд завдань на проєкторі.

І конкурс «Представлення команд». Складання  сенканів.

Вчитель просить учнів представити свої команди склавши сенкан про команду заздалегідь. Під час гри учасники демонструють свої уже готові сенкани за схемою:  

1. Перший рядок – тема (іменник).

2. Другий – опис теми (два прикметники).
3. Третій – називає дію, пов’язану з темою, складається з трьох дієслів.
4. Четвертий рядок – фраза, переважно з 4-х слів, висловлює ставлення до теми, почуття.
5. Останній рядок – одне слово – синонім до слова(теми), ніби висновок вірша.

Оцінне журі «Експерти» оцінюють сенкани команд та виставляють бали. Максимальна кількість -5 балів.

ІІ конкурс «Хронологічний».

Після оголошення конкурсу вчитель наголошує на тому, що конкурс проходитиме у два раунди.

У першому раунді учасники команд працюватимуть за  технікою «Хронолітачок».

Вчитель знайомить учасників команд із завданням, яке учні  мають виконати за технікою «Хронолітачок». Вчитель заздалегідь готує «Літачки» з паперу та вручає учасникам команд («літачки» кольорові: одна команда отримує жовтий, а інша – голубий). На «літачках» пронумеровано кількість завдань і учні повинні вписати лише дату. Завдання до конкурсу висвітлені на проєкторі. Важливо, що конкурс проводиться на час, команди повинні якнайшвидше заповнити свої літачки і прикріпити до дошки. Кожна правильна відповідь – 1 бал. На виконання завдання дається 2 хв.

1. В якому році укладена Люблінська унія ?

2. Вкажіть рік видання І. Федоровим перших книг «Апостол» і «Буквар» ?

3.В якому році було відновлено вищу церковну православну ієрархію в Україні?

4. Вкажіть рік видання «Острозької Біблії»:

5.  В якому році було створено Києво–Могилянський  колегіум?

6. Вкажіть коли була укладена Берестейська унія?

7. Напишіть дату першого Литовського статуту.

8. У якому році Петро Скарга твором «Про єдність церкви Божої» започаткував полеміку?

9. Коли відбулася Кревська унія?

10. Коли були створені гравюри в Україні?

Після завершення першого раунду вчитель оголошує другий раунд, який називається «Побудуй стрічку часу» та пояснює учасникам умови: кожна команда отримує стрічку та стікери і учні отримують  завдання встановити хронологічну послідовність подій XVI – першої половина XVIІ ст, за допомогою стрічки і стікерів із правильними датами.  Стрічку із стікерами розташованими у хронологічній послідовності учасники мають прикріпити на дошці. Важливо: завдання також виконується в часовий термін – 1хв. Кожна правильна відповідь – 1 бал.

Команда «Всезнайки» отримує завдання на картці :

Встановіть хронологічну послідовність подій XVI – першої половина XVIІ ст.

А) Відкриття Києво-Могилянського колегіуму;

Б) Укладення Берестейської церковної унії;

В) Створення «Пересопницького Євангелія»;

Г) Прийняття Другого Литовського статуту.

Команда «Розумники» також отримує завдання на картці:

Встановіть хронологічну послідовність подій XVI – першої половина XVIІ ст.

А) Відкриття Львівської братської школи;

Б) Укладення Люблінської унії;

В) Створення Острозької Біблії;

Г) Прийняття Третього Литовського статуту.

Після завершення конкурсу вчитель оголошує однохвилинну музичну перерву, під час якої оцінне журі «Експерти» виставляє бали за конкурс і після «музичної хвилинки» оголошує результати двох конкурсів «Представлення команд» та «Хрогологічного».

ІІІ конкурс. «Персоналії».

Вчитель оголошує третій конкурс «Персоналії», для того, щоб перевірити знання учасників про відомі персони даного періоду. Завдання для цього конкурсу вчитель демонструє за допомогою проєктора і проходитиме конкурс у формі інтерактивної вправи під назвою «Чиє крісло».  Вчитель  за допомогою презентації демонструє учасникам тези з біографії відомих персон XVI – першої половини XVII століття. Кожна теза  про особу з’являється на презентації поетапно. Команда, яка швидше відгадає особу отримує один бал. Максимальна кількість – 4 бали.

1.               Мелетій Смотрицький

-                     З українського шляхетського роду

-                     Доктор медицини,  викладач у Братських школах Вільна та Києва.

-                     Навчав князів Соломирецьких та був висвячений на архієпископа полоцького, єпископа вітебського й мстиславського.

-                     Під псевдонімом Теофіл Ортолог 1610 року надрукував свій видатний полемічний твір «Тренос» .

-                     «Грамматіка...»  — один із найвидатніших творів.

-                     постригся в ченці під ім'ям Мелетій.

2. Іпатій  Потій

-                     З православного шляхетського роду

-                     Навчався у Краківському університеті

-                     При королі Сигізмунді- Августі призначається секретарем, а пізніше – земським суддею та згодом отримав грамоту короля Сигізмунда ІІІ по управлінню братською школою в Бересті.

-                     Вступив до василіанського ордену з прийняттям іншого ім’я (у чернечому постригу).

-                     Належав до гуртка літераторів і публіцистів князя В.-К. Острозького

-                     Прийняв участь в унійному Берестейському соборі, став другим унійним митрополитом

-                     Автор полемічних творів «Унії греків з костелом Римським», «Гармонія восточной церкві с костелом римським», «Антирисис».

3.              Петро Могила

- з молдавського боярського роду;

- Освіту розпочав здобувати у Львівській братській школі, а продовжив у навчальних закладах Польщі, Голландії, Франції;

- займався видавничою справою та благодійною діяльністю –дбав про розвиток книгодрукування;

- брав участь у Цецорській та Хотинській битвах;

- автор «Служебника» й «Требника»;

- Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі, екзарх Константинопольського патріарха, канонізований Церквою.

4.              Василь-Констянтин Острозький

-                     З українського княжого роду;

-                     Видатний культурно-освітній діяч, дбав про розвиток освіти та книгодрукування;

-                     найбагатший магнат Великого князівства Литовського, а потім, після Люблінської унії і об'єднаної Речі Посполитої,  вважався другим після короля землевласником країни: належало 80 міст і 2760 сіл. Річний дохід становив 19 млн. злотих;

-                     прославився перемогою над татарами і у битві під Оршею;

-                     засновник першого у всіх східних слов'ян навчального закладу європейського типу.

IV конкурс. «Думаємо і аналізуємо»

Вчитель оголошує назву конкурсу «Думаємо і аналізуємо», в якому учасники повинні продемонструвати хід аналізу історичної події з теми через виділення проблеми, з'ясування її причин і підтверджуючих фактів і формулювання висновку з питання за технологією «Фішбоун»  і надає учасникам роздрукований  «фішбоун», учасники мають заповнити та надати аркуш групі «Експерти». Термін виконання завдання -5 хв. Важливо – технологію «Фішбоун» пропрацьовували неодноразово на попередніх уроках, тому в учнів не виникатиме труднощів із виконанням цього завдання.

Вчитель оголошує завдання- проаналізувати історичне значення Люблінської унії та Берестейської унії. Капітани команд вибирають конверт, в якому написано завдання. Так, наприклад команда «Всезнайки» отримала конверт із темою – Історичне значення Брестейської унії, а команда «Розумники»- Історичне значення Люблінської унії.

IV конкурс. «Термінологічний».

Вчитель оголошує наступний конкурс та правила його проведення. Кожна команда отримує список понять. Капітани команд рандомно вибирають списки за кольором: жовтий і синій. Кожен список містить 5 термінів, які повинні пояснити  члени команд( 1 учасник – 1 термін): за допомогою асоціацій, синонімів, визначень та жестів, міміки, але не називаючи слово. Члени протилежної команди  повинні відгадати. За кожне вгадане поняття надається бал. Максимальна кількість балів – 5 .

Важливо – після проведення конкурсу оголошується «музична хвилинка» під час якої група «Експерти» підсумовують два конкурси і після музичної хвилинки оголошують результати двох конкурсів «Персоналії» та «Думаємо і аналізуємо».

VI конкурс. «Побажання Сучасникам».

Вчитель оголошує наступний конкурс «Побажання Сучасникам», до якого учасники готувалися заздалегідь. Завдання конкурсу було написати побажання сучасникам від імені історичних осіб XVI – першої половини XVII століття, а саме Петро Могила, Василь – Констянтин Острозький, Герасим Смотрицький, Іван Федорович. Вибір осіб здійснювався методом жеребкування (учні –учасники команд витягували стікери із написами осіб із конверта). Кожна група повинна була підготувати побажання від двох історичних осіб, які мали б виконати роль цих історичних персон та представити свої побажання у бажаний для себе спосіб. У даному завданні вчитель важлива була підготовка до конкурсу: вибір особи, вивчення її особистості, відповідний одяг і декорації, виконання ролі. Консультація вчителя була спрямована на залучення учнів до творчого пошуку, креативності, застосування уяви та фантазії, адже вся творча сторона завдання повністю покладалася на учнів- учасників гри. Роль вчителя у даному завданні – ментор і мотиватор.

Під час проведення даного конкурсу вчитель має наголосити на критеріях оцінювання конкурсу оцінним журі. Це- акторська майстерність, творчий задум, зміст побажань, відповідність темі. Конкурс оцінюється у 4 бали і учасникам кожної команди  дається 4 хвилини для представлення.

Після цього конкурсу оголошується «музична хвилинка» під час якої оцінне журі підбиває підсумки конкурсів та оголошує переможців (вручає призи).

Підбиття підсумків: після нагородження переможців, учитель підбиває підсумки змагання, дякує журі за роботу і позитивно оцінює роботу усіх учнів. Для того, щоб з’ясувати  емоційний стан учасників після змагання вчитель дає кожній команді ватман і кольорові олівці і учні повинні за допомогою методу асоціацій написати словом або намалювати смайлик своє враження від гри, свої емоції.

Наприклад

Вікторина

Методичні рекомендації : доцільно проводити гру на початковому етапі уроку, після організаційного моменту при узагальнені матеріалу із теми: «Українські землі у складі Речі Посполитої (XVI – перша половина XVII століття)». Тривалість вікторини визначає вчитель, проте рекомендовано не більше 45 хв. Також вчитель може дати творче завдання додому для закріплення вивченого – створити кросворд до теми, або кроссенс. Важливим є те, що всі технології, які застосовуються під час вікторини мають бути добре пропрацьовані заздалегідь задля позитивного результату.