Тема уроку: Твір-опис зовнішності людини за власними спостереженнями (у художньому стилі)

Хід уроку I. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності. 1. Робота з епіграфом. Ти знаєш, що Ти — людина. Ти знаєш про це, чи ні? Усмішка твоя — єдина, Мука твоя — єдина, Очі твої — одні. В. Симоненко 2. Слово вчителя. Кожна людина — єдина і неповторна особистість. Люди різняться не лише зовнішністю, а й своїм внутрішнім світом, властивим тільки їм. Ми повинні не лише навчитися описувати зовнішній вигляд людини, а й спробувати розкрити її внутрішній світ, характер і настрій, знаходити неповторне в образі конкретної особистості. II. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок. 1. Бесіда. 1. Пригадаймо, які ми знаємо типи мовлення ? (опис, розповідь, роздум) 2. Скажіть, що таке опис ? (Це один із типів мовлення, за допомогою якого характеризуються предмети, називаються їх найважливіші ознаки та властивості: розмір, колір, форма та ін.) 3. Скажіть, які види описів знаходимо у художніх творах. (портрет, інтер’єр, пейзаж) 4. Як називається опис зовнішності дійової особи? (портрет) У словнику літературознавчих термінів знаходимо визначення. Портрет - це зображення рис обличчя, його виразу, міміки, жестів, фігури, одягу. 5. Як ви вважаєте, для чого використовується портрет у художньому творі? ( Будь-який літературний герой може постати перед нами як жива людина тільки тоді, коли ми чітко уявимо його зовнішній вигляд). 2. Завдання учням. Прочитайте уривок з повісті Г. Квітки-Основ'яненка «Маруся». Чи вдалося, на вашу думку, письменникові передати ставлення до Марусі? На які риси вдачі вказав митець через портрет? За допомогою яких художніх засобів це зроблено? От і виросла їм на втіху. Та що ж то за дівка була! Висока, прямесенька, як стрілочка, чорненька, очиці, як тернові ягідки, бровоньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі пряменький з горбочком, а губоньки як цвіточки розцвітають, а між ними зубоньки, неначе жарнівки, як одна, на ниточці нанизані. Коли було заговорить, то усе так звичайно, розумно, так неначе сопілочка заграє стиха, що тільки б її й слухав; а як усміхнеться та очицями поведе, а сама зачервоніється, так от неначе шовковою хусткою обітре смачнії уста. Коси в неї, як смоль, чорні та довгі-довгі, аж за коліно; у празник або хоч і в недільку так гарно їх повбира, дрібушка за дрібушку, та все сама собі запліта; та як покладе їх на голову, поверх скиндячок вінком, та заквітча квітками, кінці у ленти аж геть порозпуска; усі груди так і обнизані добрим намистом з червонцями, так що разків двадцять буде, коли не більш, а на шиї... Та й шия ж білесенька, от як би з крейди чепурненько вистругана. Поверх такої-то шиї на чорній бархатці... і у кольці зверху камінець червоненький так і сяє!... Сорочка на ній білесенька, тоненька, сама пряла і пишнії рукава сама вишивала червоними нитками. ... Запаска шовкова, хусточка у пояса мережована і з вишитими орлами..., панчішки сині, суконні і червоні черевички. От така як вийде, та що і твоя панночка. ІІІ. Засвоєння нових знань та їх практичне застосування. Слово вчителя. Відтворюючи зовнішній вигляд людини або групи людей, передовсім звертають увагу на найхарактерніше,найголовніше. В узагальнених портретах групи людей (а їх складають у науковому або публіцистичному стилях) підкреслюють ті риси, що їх об'єднують і є для них типовими. У художніх описах людської зовнішності передусім звертають увагу на ті риси, які для певної особи є визначальними, відрізняючи ті від інших, а також на ті, які увиразнюють її душевний стан або настрій. Поряд із власне описом людини трапляється розповідь з елементами опису людської зовнішності. У такому випадку речення будують як розповідне, проте воно містить опис рис зовнішності людини. Описати зовнішність людини — це відтворити її зовнішній вигляд, передати її одномоментні або постійні риси. Добір матеріалу для опису зовнішності людини. Постава: міцна, кремезна, тендітна, мініатюрна. Обличчя: кругле, видовжене, бліде, худорляве, ніжне, повне, рум'яне, смагляве. Волосся: русяве, біляве, золотаве, каштанове, чорне, руде, пишне, рідке, хвилясте, пряме, шовковисте, блискуче, коротке. Очі: блакитні, сірі, зелені, карі, темні, світлі, виразні, добрі, привітні, гострі, проникливі, злі, розумні, пусті. Погляд: зосереджений, уважний, байдужий, задумливий, привітний. Ніс: прямий, тонкий, кирпатий, широкий, з горбинкою, гострий. Рот: маленький, великий, стиснутий. Губи: тонкі, повні, яскраві. Брови: широкі, тонкі, як шнурочки, темні, чорні. 3. Творче завдання. За поданим планом складіть усний художній опис зовнішності вашого однокласника, з яким сидите за партою. План 1) Хто ця людина? (Зачин.) 2) Що найперше впадає у вічі в її зовнішності? 3) Зріст, постава. 4) Риси обличчя. 5) Волосся, зачіска. 6) Одяг. 7) Загальне враження. (Кінцівка.) Самостійна робота над твором на чернетках. Зачитування та аналіз учнівських творів. IV. Підбиття підсумків уроку. Метод «Мікрофон». Що вам найбільше сподобалося на уроці? V. Пояснення домашнього завдання. Дібрати матеріал до контрольного твору-опису людини на одну з тем: «Рідна мати моя», «Мій тато на вроду багатий», «Дай, бабусю, поцілую сивину твого волосся», «Мій кращий друг», «Найрідніша мені людина». VI. Оцінювання результатів та мотивація оцінювання роботи на уроці. Використана література: Глазова О.П., Кузнецов Ю. Б. Рідна мова: підручник для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл /О. П. Глазова, Ю. Б. Кузнецов. – К. : Зодіак-ЕКО, 2007. – С. 216-220. Матеріали до уроків мови в 7 класі (І чверть) // Дивослово. – 2000. - №3. – С. 14-21.