ТЕМА. Вступ. Завдання предмета «Трудове навчання». Поняття про технологію. Правила безпечної праці в шкільній майстерні

ТЕМА. Вступ. Завдання предмета «Трудове навчання». Поняття про технологію. Правила безпечної праці в шкільній майстерні

Мета: узагальнення знань, отриманих учнями в початковій школі; засвоєння знань про технологію та основні види технологічної діяльності в побуті, правил внутрішнього розпорядку в шкільній майстерні та безпеки; формування вмінь користуватися побутовою технікою та використовувати згідно з призначенням; розвиток інтересу до технологічної діяльності в побуті, пам’яті; виховання основ культури праці, бережливого ставлення до побутової техніки.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина

Знайомство з класом. «Мікрофон» (інтерактивна частина заняття)

Учитель пропонує учням познайомитися, використовуючи інтерактивну гру «Мікрофон», і пояснює їм правила гри:

• говорити має лише той, хто в руках тримає символічний мікрофон;

• відповіді не коментуються й не оцінюються;

• якщо хтось із учнів відмовиться завершувати речення, то можна дозволити обмежитися лише ім’ям;

• коли хтось висловлюється, інші не мають права перебивати, щось говорити, коментувати з місця.

Алгоритм роботи вчителя

1. Учитель ставить запитання учням: «Назвіть своє ім’я, прізвище і завершіть речення "Моя улюблена справа…”».

2. На завершення вчитель бере «мікрофон» і називає своє ім’я, по батькові та розповідає про свою улюблену справу.

II. Актуалізація опорних знань і життєвого досвіду учнів

Бесіда

1. Як ви розумієте слово праця? Поясніть поняття обслуговуюча праця?

2. Що називаємо інструментом? Яке його призначення? Який ви знаєте інструмент для обробітку картону, тканини, шиття, в’язання, вишивки, приготування їжі?

Можна запропонувати дітям ігри «Знайди за описом» і «Чарівна скринька».

Правила ігор. Серед інструментів та матеріалів треба знайти ті, що відповідають опису, та пояснити їх призначення. Наприклад:

• невеличка металева, з вушком (голка);

• усіх на світі обшиває, а сама не надягає (голка);

• без рук, без ніг, під лавку скік (клубок).

3. Як створюють корисні речі?

4. Діти, як ви розумієте слово професія?

Гра «Відгадай професії»

Правила гри. Ви повинні назвати професії, які відповідають зображеним знаряддям і предметам праці (спроектовані на екран або прикріплені на дошку).

Підказка: садівник, майстер художнього розпису, перукар, кресляр, слюсар.

Пригадай, на які п’ять груп поділяються професії. Назви їх за рисунками.

Підказка: техніка, художній образ, знаки інформації, природа, людина.

Висновок учителя

Знання й уміння, які ви отримали в початковій школі, стануть основою для здобуття нових знань, умінь та навичок.

III. Мотивація навчально-трудової діяльності учнів

Учитель нагадує учням, що в початковій школі вони ознайомилися з тим, як обробляти картон, тканину, природні матеріали. На заняттях у шкільній майстерні вони можуть навчитися працювати з більш складним інструментом, конструювати й виготовляти

складніші вироби. Учитель нагадує учням, що слово праця означає корисну роботу

людини в процесі трудової діяльності. Але праця на заняттях у навчальній майстерні відрізняється від виробничої тим, що дорослі створюють матеріальні й духовні цінності, а школярі тільки вчаться їх створювати. Учитель пропонує дітям ознайомитися з експозиціями в майстерні, де представлені кращі об’єкти праці, виготовлені учнями основної та старшої школи. Учитель запитує, чи хочуть дівчата виготовляти такі речі. Якщо так, то цьому необхідно навчатися.

Під керівництвом педагога учні будуть організовувати працю в шкільній майстерні (організація праці — це способи впорядкування засобів, предметів та умов праці людини в технологічному процесі), навчаться визначати параметри робочого місця, робочу зону,

розміщення заготовок та інструментів.

Крім того, треба знати, як виготовити ту чи іншу річ. Для цього треба засвоїти поняття «технологія», «технологічна послідовність виготовлення виробу», дотримуватися правил безпечної праці.

Бесіда про перетворювальну діяльність, визначення понять «технологія», «техніка»

Запитання до бесіди

• Назвіть приклади перетворення матеріалу (сировини) в необхідну річ чи предмет.

• Як інакше можна назвати діяльність на перетворення?

• Чи можна створити потрібну річ без спеціальних інструментів і технічних засобів?

IV. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

Учитель записує на дошці (проектує на екран) тему уроку, повідомляє мету й формулює завдання уроку:

• вивчити правила внутрішнього розпорядку в шкільній майстерні та правила безпечної праці;

• з’ясувати зміст поняття «технологія»;

• засвоїти знання про основні види технологічної діяльності й техніки в побуті.

V. Вивчення нового матеріалу

Учитель ознайомлює учнів із завданнями предмета «Трудове навчання».

Розповідь учителя

Слово технологія походить від грецьких слів techne — мистецтво, уміння, майстерність і logos — навчання, наука. Тобто, технологія — це наука про майстерність, способи взаємодії людини, знарядь і предметів праці. Визначення, яке учням необхідно запам’ятати: «Наука, яка вивчає процеси перетворення різних матеріалів у предмети споживання, називається технологією». Головною метою технології як науки є вдосконалення виробничих процесів, тобто зменшення часу на виготовлення виробів, поліпшення їх якості, здешевлення виробів, економія матеріалів, полегшення праці людей.

Технологічна діяльність — це процес перетворення матеріалів (сировини) з метою створення нових предметів, речей, меблів, устаткування для задоволення власних потреб.

Технологічна культура — це рівень розвитку перетворювальної діяльності людини, що виражається в сукупності досягнутих технологій матеріального й духовного виробництва. Технологічна культура впливає на всі сфери життя людини й суспільства. Технологічна культура людини визначає її місце у світі. У різних галузях виробництва існують певні види технологій. Наприклад, технологія швейного виробництва, технологія харчової промисловості тощо.

Технологія швейного виробництва вивчає процеси перетворення тканини в готові вироби — сукні, спідниці, білизну тощо. Технологія харчової промисловості розглядає способи перетворення овочів, м’яса, молока в харчові продукти. Технологія вивчає процеси виготовлення виробів і на виробництві, і в побуті.

Будь-який технологічний процес складається з таких трьох елементів: предмет праці, засоби праці й сама праця. Результатом технологічного процесу є готові продукти, або готова продукція.

Предмет праці — це те, на що спрямована праця, а засоби праці — те, за допомогою чого здійснюється праця. Так, у пошитті одягу предметом праці є тканина, засобами праці — голка, ножиці, швейна машина, продуктом праці — пошиті сукні, спідниці, білизна тощо.

У побуті зустрічаються такі види технологічної діяльності: приготування їжі, прання, прасування, виготовлення одягу, в’язання, вишивання, виготовлення й ремонт меблів у домашніх умовах, ремонт квартири тощо.

Для певного виду технологічної діяльності застосовуються відповідні інструменти та знаряддя праці (ножиці, голка, швейна машина, спиці, гачок, молоток, пилка, збивачка, міксер тощо). Наприклад, щоб приготувати їжу, харчові продукти мають пройти кулінарну обробку. Цей процес складається з первинної й теплової обробки. Під час первинної обробки продукти сортують, миють, чистять, нарізають.  Теплова обробка — це обробка за високої

температури: смаження, варіння, тушкування, випічка, запікання тощо. Для приготування їжі використовують посуд (кухонний, столовий, чайний) та столові прибори для споживання страв. До кухонного інвентаря належать: каструлі, сковорідки, набір ножів, друшляк, шумівка, м’ясорубка, терки, чайник, збивачка, розливна ложка, шатківниця тощо.

Прання — це процес очищення одягу від бруду в теплій воді за допомогою прального порошку чи іншого засобу. Прання може бути як ручним, так і машинним (електрична пральна машина). Після того, як білизна висохне, її прасують за допомогою праски напрасувальній дошці.

Технологія виготовлення одягу набагато складніша. Вона починається зі збору матеріалу, виготовлення нитки, вибору технології. Для виготовлення одягу слід вибрати модель, розробити ескіз, зробити викрійки лекал. Потім за допомогою різних операцій, ручних та машинних швів, з’єднують деталі одягу. Після примірок усуваються недоліки. Під час цієї технологічної діяльності використовуються такі інструменти та приладдя: голки, ножиці,сантиметрова стрічка, нитки, швейні машини, обметувальні машини, праски.

Запитання учням

Діти, згадайте, що ми повинні обов’язково використовувати під час роботи з голкою? (Наперсток)

Важливою складовою багатьох технологічних процесів є техніка. До неї належать різні машини, механізми, прилади.

Класифікація техніки:

1. Машини-автомати — працюють без утручання людини. Виробництво, у якому вони використовуються, називається автоматизованим.

2. Напівавтомати — машини, робота яких потребує втручання людини.

Сьогодні ми можемо побачити машини на заводах, фабриках, удома, на вулицях, на полях тощо. Інформацію про техніку й технологічні об’єкти можна знайти у спеціальних книгах, журналах, каталогах, електронній мережі Інтернет. По телебаченню показують передачі про виготовлення й використання автомобілів, одягу, посуду тощо.

Запитання учням

Яку ви знаєте техніку, що застосовується в побуті, і як її можна назвати, об’єднуючи одним терміном? (Побутова техніка) До побутової техніки відносяться: пилосос, пральна машина,

холодильник, електрична й газова плити, праска, швейна машина, телевізор, тостер, музичний центр, мікрохвильова піч, міксер, кавоварка, електродриль.

Перелічені пристрої та техніку за їх призначенням та ознаками можна класифікувати так:

• кухонний інвентар;

• побутова техніка;

• швейне обладнання;

• медтехніка;

• піротехніка;

• сантехніка;

• автомототехніка тощо.

Робота в групах (інтерактивна частина заняття)

Алгоритм роботи вчителя

1. Учитель пропонує учням об’єднатися в групи (3–4 особи).

2. Кожна група одержує завдання: назвати прилади або пристосування, що застосовуються в побуті, та охарактеризувати їх призначення.

• Група 1. Техніка для приготування їжі.

• Група 2. Техніка для прибирання квартири, прання.

• Група 3. Техніка для виготовлення одягу.

• Група 4. Техніка для ремонту квартири, електричних робіт.

3. Зворотній зв’язок: з’ясувати, чи всі зрозуміли поставлене завдання. За потреби пояснити незрозумілі моменти.

4. Учитель організовує обговорення завдання й підводить учнів до висновку.

Розповідь учителя

Успіх занять залежить від чіткої організації робочого місця, роботи й дотримання правил внутрішнього розпорядку. Подальша розповідь учителя відбувається з використанням таблиць («Правила внутрішнього розпорядку в шкільних майстернях», «Загальні правила безпечної роботи в шкільних майстернях»), слайдів. У шкільних майстернях учні повинні додержувати встановлених правил внутрішнього розпорядку.

До початку занять:

• приходити в майстерню до дзвінка;

• одягти спецодяг;

• при собі учень повинен мати: щоденник, підручник, зошит, олівець, ручку, лінійку, гумку.

Під час заняття:

• оглянути своє робоче місце й підготувати його до роботи;

• працювати тільки на своєму робочому місці й не залишати його без дозволу вчителя;

• дбайливо зберігати інструмент, економно використовувати матеріал.

У кінці заняття:

• витерти й покласти на місце інструменти, пристрої, матеріали;

• виходити з майстерні з дозволу вчителя.

Правила внутрішнього розпорядку в шкільних майстернях

1. Приходити на заняття за кілька хвилин до дзвінка.

2. Заходити в майстерні організовано з дозволу вчителя.

3. Перед початком заняття надіти робочий одяг (халат або фартух із нарукавниками, берет чи косинку).

4. Правильно одягати робочий одяг (підбирати під косинку волосся, заправляти рукава та кінці косинки).

5. Працювати на своєму робочому місці, не залишати його без дозволу вчителя.

6. Не відволікатися від роботи розмовами, не заважати працювати іншим.

7. Не залишати робоче місце без дозволу вчителя.

8. Перевіряти стан робочого місця, наявність і справність інструментів.

9. Обережно і дбайливо поводитися з інструментами й матеріалами, використовувати їх тільки за призначенням. Не вмикати електричні прилади й обладнання без дозволу вчителя, не крутити ручки й важелі верстатів і верстаків, не торкатися електричних проводів та рухомих частин механізмів.

10. Після закінчення роботи прибрати своє робоче місце.

Загальні правила виробничої санітарії та особистої гігієни

1. Перед виконанням робіт ознайомитися з правилами безпечної праці й особистої гігієни, додержувати їх під час виконання робіт.

2. Робочий одяг має бути охайним.

3. Додержувати порядку та чистоти на робочому місці.

4. Під час перерви виходити з майстерні й провітрювати приміщення.

5. Не класти на робоче місце непотрібні інструменти та матеріали.

6. Виконувати роботу тільки справними інструментами.

7. Рівно сидіти за столом, трішки вперед нахилити голову.

8. Сидіти слід на всій поверхні стільця, на відстані 10...15 см від краю стола. Відстань від очей до виробу, що виготовляється, повинна бути 30...35 см (неправильна робоча поза псує поставу, спричинює швидку втомлюваність і шкодить роботі органів травлення).

9. Під час роботи світло має падати зліва або спереду.

10. Після завершення роботи прибирати робоче місце.

У результаті колективного обговорення вчитель підводить учнів до висновку щодо необхідності неухильно дотримуватися цих правил.

VI. Практична робота

1. Вступний інструктаж з техніки безпеки.

2. Ознайомлення з обладнанням майстерні.

3. Класифікація інструментів та приладдя за їх властивостями та призначенням.

Робота в групах (3–4 особи)

Учні вивчають предмети побутової техніки, які є в майстерні, заповнюють таблицю.

Кухонний інвентар

Побутова техніка

Швейне приладдя

 Учитель у ході роботи коментує дії учнів, а після заповнення таблиці організовує її обговорення.

VII. Підсумки уроку

Рефлексія (усвідомлення набутих знань, виконаної роботи)

1. Що нового ви дізналися на уроці?

2. Де й за яких умов можна скористатися знаннями, отриманими на сьогоднішньому уроці?

3. Чи відповідає результат меті й завданням уроку?

Мотивація та виставлення оцінок за урок

Домашнє завдання

• Вивчити правила внутрішнього розпорядку в шкільних майстернях та дотримуватися їх.