Мета заняття - сформувати уявлення про тверді побутові відходи, проблеми їх утилізації, вплив сміття на здоров'я планети і людини, вторинну переробку сміття, її економічне значення; поглибити й розширити знання учнів про шляхи розв'язання проблеми побутових відходів; розвивати вміння здійснювати пошук інформації у різноманітних джерелах та самостійно приймати рішення; розвивати комунікативну компетентність та навички здорового способу життя; виховувати у дітей дбайливе ставлення до довкілля, свого здоров'я і здоров'я планети; здійснювати профорієнтацію та професійне самовизначення.
Виховна година
Тема: «За життя без сміття»
Мета: сформувати уявлення про тверді побутові відходи, проблеми їх утилізації, вплив сміття на здоров'я планети і людини, вторинну переробку сміття, її економічне значення; поглибити й розширити знання учнів про шляхи розв'язання проблеми побутових відходів; розвивати вміння здійснювати пошук інформації у різноманітних джерелах та самостійно приймати рішення; розвивати комунікативну компетентність та навички здорового способу життя; виховувати у дітей дбайливе ставлення до довкілля, свого здоров'я і здоров'я планети; здійснювати профорієнтацію та професійне самовизначення.
Терміни й поняття: тверді побутові відходи, утилізація, вторинна переробка і сортування сміття.
Міжпредметні зв'язки: біологія, основи здоров'я, інформатика.
Обладнання: виставка інформаційних джерел про проблему твердих побутових відходів; екологічні плакати на тему «Ми — за чисте місто»; аркуші паперу, маркери, стікери, фломастери, презентації «перетворених» виробів учнів,
І. Організаційна частина.
1. Емоційне введення .
Обговорення.
— Чи знайомі вам ці краєвиди? Чи тривожать вони вас? Які почуття викликають?
З 1 січня 2018 року Україна зобов’язалася сортувати все сміття за видами матеріалів, а також розділяти його на придатне для повторного використання, для захоронення та небезпечне.
Про це йдеться у статті 32 Закону України "Про відходи", до якої був доданий відповідний пункт ще у 2012 році.
Цей пункт відповідає двом Директивам ЄС – 1999/31/EC та 2008/98/EC, які врегульовують поводження зі сміттям у країнах Європи, надають чітку послідовність дій, які необхідно виконувати із відходами, класифікують сміття, ставлять стратегічну мету скоротити кількість відходів, які вивозять на полігони.
2. Мотивація виховної діяльності Слайд 2.
Мозковий штурм «Сміття і відходи»
Кожному учневі пропонується назвати слово що асоціюється у нього зі словами сміття і відходи . Вчитель записує на плакаті .
Висновок .
Сміття - це те, що не потрібне людині
Сміття – це Тверді Побутові Відходи
3. Оголошення теми й мети заняття
Тема: «За життя без сміття».
3. Вступне слово. Слайд 3
В процесі своєї життєдіяльності, людина навіть не бажаючи, та все ж є причиною того, що кількість сміття збільшується. Згідно із статистикою, на 1 січня 2017 року кількість населення України становила 42 мільйони 403 тисячі жителів. Якщо розділити 30 мільярдів тонн сміття (яке знаходиться лише на полігонах) на приблизно 42 мільйони осіб — вийде по 700 тонн на одного українця.
«Усі ми пасажири одного корабля, що називається Земля» – сказав Антуан де Сент-Екзюпері. Тому священний обов’язок усіх полягає у постійній турботі про благо нашого спільного дому, а отже, й про себе.
Дехто вважає, що нічого не трапиться, якщо я кину папірець, недопалок, викину пляшку з-під напою, залишу в лісі недоїдки, а насправді ми бачимо навколо жахливі сміттєзвалища. По тому, як людство ставиться до проблеми сміття можна судити наскільки суспільство цивілізоване.
ІІ. Основна частина.
1. Інформативні повідомлення.
Очевидно, що підвищення якості життя пропорційно збільшенню кількості відходів, що продукує людство. Статистика каже, що звичайна сім’я викидає щоденно в середньому 5 кг сміття. Звичайне сміття оточує нас скрізь: воно під ногами, в лісі, в кущах, в річках, морях, під вікнами будинків. В смітті граються наші діти. Воно стало атрибутом нашого життя. Екологи називають проблему засміченості екологічною катастрофою. Скоро сміття поглине нас, нашу цивілізацію.
Слайд 4.
Саме тому епіграфом нашого уроку є вислів «Якщо людина не зробить так, щоб на Землі стало менше сміття, то сміття зробить так, щоб на Землі стало менше людей»
2. Дослідження «Що ми викинули за минулий тиждень?» Слайд 5
Учням було задано на домашнє завдання записати 10-15 взірців сміття, яке вони викинули за минулий тиждень.
Вчитель пропонує учням розмістити ці взірці у таблицю за категоріями :
Харчові відходи |
|
Дерев’яні відходи |
|
Скляні відходи |
|
Пластмасові відходи, |
|
Залізні відходи |
|
Паперові відходи |
|
Слайд 6. Декілька учнів зачитують результати
Типовий склад відходів:
– папір – 14%
– мілке сміття – 17,9%
– гума, шкіра, деревина – 8,1%
– харчові відходи – 7,5%
– метали – 8,7%
– скло – 8,21%
– інше – 1,6%
Висновок. Сміття, його величезна кількість навколо призводить не лише до засміченості, а й до хвороб людини.
Слайд 7. Вправа «Корзина для сміття» (корзина заздалегідь змодельована для того , щоб максимально показати наочний матеріал для учнів)
Давайте, зазирнемо в корзину для сміття.
Як довго розкладаються різні види відходів? Давайте розглянемо приклади.
Слайд 8. (малюнок на слайді)
Висновок . Сміття нікуди не зникає. Воно просто забруднює грунт, воду, повітря, що в результаті впливає на Природу і здоров’я людини. Об’єм побутових відходів постійно збільшується. В той же час у Природи немає відходів. Відходи – це винахід людини.
Проблема відходів важлива для однієї людини і для всього людства. Дуже багато з нас не замислюються, що вони викидають і куди це потім дівається. Але сміття – одне із наших ворогів. Воно шкідливе хоча б уже через те, що займає площу, яку можна було б використати для корисніших справ і псує пейзаж.
Стихійні сміттєзвалища – лихо для людини. Це – забруднення води, повітря, грунту. А це в свою чергу- поганий естетичний вид, розмноження гризунів, розквіт і розповсюдження хворо б.
4. Вправа « Аукціон ідей» Що можна зробити з пластиковим стаканчиком? ( учні пропонують різні варіанти) слайд 31
На домашнє завдання вам було вибрати будь-який предмет що втратив свою необхідність перетворити у прикрасу, іншу річ, тобто продовжити його життя. Адже кожен предмет у світі, не хоче стати сміттям непотрібним, а хоче довго бути корисним.
Діти демонструють – презентують свої роботи
Чи легко вам було відчути себе непотрібним?
Як ви знайшли застосування предмету: самостійно чи радились?
Ви бачите, що одній людині важко було знайти рішення, щось зробити. Завжди краще, якщо поряд є надійне плече товариша.
Слайд 32 «Аварійна ситуація» Вчитель дає запитання а учні відповідають. Що робити , коли розбився градусник? Чи можна загортати бутерброд в глянцевий папір з кольоровими малюнками?(Фарби можуть мати солі свинцю, кадмію, інших важких металів, а також шкідливі органічні сполуки)
|
Слайд 33 « Наука і переробка»
Наука , звичайно, не стоїть на місці, а пропонує нові способи утилізації. Ось деякі . Американські вчені визначили , що довговічний пластик, може розкладатися грибами- білою гниллю, яка зазвичай розвивається на дереві. Для повторної переробки пластику потрібні спеціальні реактиви, дуже дорогі і токсичні. А ось біла гниль активно переробляють пластик. - Компанія NOKIA запропонувала зразок телефона, який при опроміненні лазером сам розбирає себе на частини всього за 2 секунди . в такому стані його не так важко відправити на повторну переробку! |
Вправа «Давайте вчитись піклуватися про планету»
Слайд 34 1. Ходити до магазину з еко-сумкою. Щоразу, роблячи покупки в магазині, ми приносимо додому десятки одноразових поліетиленових пакетів. Ці пакети — одні з головних забруднювачів у наших містах: щорічно в світі використовується 500 мільярдів пластикових пакетів. Кожен з нас користується пакетом не більше кількох днів, після чого він відправиться на звалище розкладатися не один десяток років. Пакети також потрапляють в океани, а потім — у шлунки морських тварин.
Пакети можна замінити стильним рюкзаком, тканинним мішечком, плетеною сумкою-сіточкою або еко-сумкою, які не тільки практичніші, але і не будуть шкодити довкіллю (якщо ви їх, звичайно, згодом не викинете у відро для сміття; для правильної утилізації здайте їх до пунктів прийому старого одягу та речей, позначених на інтерактивній мапі).
Слайд 36. 3. Вирощувати кімнатні рослини. Рослини потрібні не тільки для прикрашання інтер'єру, але і для очищення повітря і збагачення його киснем. Підберіть рослини, які найкраще очищують повітря в кімнаті.
Слайд 37. 4. Брати тару із собою. Купуйте менше розфасованих товарів: 33% того, що ми викидаємо на звалища, — це упаковка. У багатьох магазинах і на ринках можна купити продукти «на вагу» — це і екологічніше, і економніше.
Слайд 38. 5. Не викидати небезпечне сміття в загальний смітник. Не можна викидати батарейки, акумулятори та подібні токсичні речі.
Слайд 39. 6. Економити воду. Навчіть дітей вимикати воду, коли вони чистять зуби.
Слайд 40. 7. Вимикати світло. Виходячи з кімнати, не забувайте вимикати світло, якщо у вас встановлено лампу розжарювання. Що стосується люмінесцентних ламп, то вони перегорають у разі частих вмикань-вимикань тому вимикайте тільки в разі, якщо виходите з кімнати більш ніж на 15 хв.
Слайд 41. 8. Обирати не пластикову тару, а скляну. Після використання скло і пластик можна здати до пунктів прийому відходів на переробку. Але скляну тару легше переробити, крім цього, пластик часто містить шкідливі речовини.
Слайд 42. 9. Використовувати харчові відходи з користю. Якщо у вас є город або сад, організуйте ділянку для приготування компосту — натурального органічного добрива для рослин з харчових відходів.
Слайд 43. 10. Користуватися електронними квитками. Якщо є можливість зробити вибір, краще вибирати електронний квиток: ціна на його створення в рази менша, ніж на паперовий.
13. Використовувати обидві сторони паперу. Кожен лист має дві сторони, і в більшості випадків не буде проблемою, якщо ви надрукуєте або скопіюєте що-небудь на обох сторонах. Це допоможе скоротити кількість вживаного паперу.
Слайд 44. 14. Купувати тільки потрібні товари і не викидати зайвого. Розкажіть, що непотрібні речі можуть бути корисними для когось: їх можна роздати друзям або віднести в благодійний фонд.
15. Обирати іграшки з натуральних матеріалів: тканини, дерева, паперу. Такі іграшки легше переробляються і не шкодять довкіллю. Також, вони безпечніші для дитини.
Гра «Чи легко сортувати відходи?» (Клас об’єднується у три групи) Давайте спробуємо свої сили, та покажемо свої вміння, адже в нашій країні вже стартував закон про сортування сміття. На картках написані назви різних відходів учні за певний проміжок часу розсортувати їх по відповідних контейнерах. |
ІІІ. Заключна частина.
1. Вправа «Мікрофон». «Що я буду робити, щоб світ навколо став чистішим…»Передаємо з рук в руки глобус.
2. Заключне слово.
У природі немає ніякого сміття. Усе, що створила природа, є початком чогось нового. Але ми , люди, у процесі життєдіяльності створюємо сміття, яке не знаємо куди подіти. Стає дедалі менше і менше місць, де його можна розмістити, оскільки люди не хотіли б жити поруч з сміттєзвалищами. Чим більше місто – тим більше звалище.
В Україні під цілими горами сміття вмирає земля. На якій можна було б вирощувати хліб та сади, а підземні води забруднюються настільки, що жителі сіл черпають зі своїх колодязів не воду, а рідину, часту не придатну для пиття. Люди сьогодні стурбовані тим, що небезпечні речовини зі сміттєзвалища можуть потрапляти до грунтових вод, створюючи проблеми для майбутнього. Окрім звалищ офіційних, за які відповідають певні служби, існують так звані стихійні. Неодноразово ми бачимо їх за містом і навіть у самому місті, у дворах чи лісопаркових зонах. За них часто взагалі ніхто не відповідає, і мішанина з різноманітних видів сміття розкладається (чи не розкладається) просто неба, отруюючи повітря, воду й землю. Все це змушує нас змінити наше ставлення до відходів. Так далі тривати не може. Багато людей не знають, яка частина того, що вони використовують, стає відходами.Люди повинні розумно розпоряджатися тим, що приносять в свій дім. Розумне використання ресурсів має увійти у повсякденну звичку. Це досить складно, але такий спосіб життя змусить стати нашою метою, якщо ми хочемо створити суспільство стійкого розвитку. Щоб змінити свої звички, щодо сміття, можна діяти за таким планом.
Вправа «Вихід із сміттєвих лабіринтів»
Чобіт і Сміття підходять до вчителя.
Сміття. А можна і нам щось сказати?
Чобіт. Ви знаєте, я ніколи не задумувався, наступаючи на рослини, витоптуючи їх. А зараз мені соромно. Я теж хочу брати участь у вашому проекті «Прибери планету», акції «Подаруй школі троянду». Можна?
Сміття. Мені теж соромно. Я визнаю свої помилки і смітити більше не буду. Я захопилося вашими ідеями і хочу теж стати членом вашої екологічної варти. Приймете?
Діти. Так!
Від бруду стогнуть ріки,
Стоять в журбі поля,
Забруднене повітря
І скривджена земля.
Людино схаменися,
Спинися хоч на мить.
Навколо озирнися -
Невже так можна жить?
Дніпро від горя плаче,
Від болю ліс мовчить.
І, тяжкий докір наче,
Чорнобиль маячить.
Невже не буде зрання
Янтарною роса,
Земля страждає в ранах,
Зника її краса.
Є Божий храм,
Є храм науки,
А навкруги - природи храм,
Де є ліси, озера, луки,
Які дарують щастя нам.
Боже! Хай воля твоя допоможе
Нам мудрими й мужніми стати,
Землиці твій дар зберігати;
Барвисте, ошатне вбрання.
Не йти по землі навмання,
А бачити кожну стеблину,
У серці нести Україну.
Я проста людина і хочу сказати,
Що все це сміття ми десь маєм прибрати,
І мусимо кожен ми сил приложити,
Щоби якнайменше довкола смітити,
Бо стане Земля — велетенський смітник
Ось був чоловік — та й на звалищі зник.
А все те, що ми мусимо десь викидати,
Ми можемо з користю переробляти.
Планету живою лишити ми мусим,
Інакше сміттям її просто задушим.
У вік електроніки й вічних систем
Ми маєм позбутись сміттєвих проблем
І з гаслом коротким «Хай згине сміття!»
Щасливими зробим планету й життя.