Тема: Закріплення знань і вмінь, пов'язаних зі словами, що виражають ознаки предметів.
Про матеріал
Заняття спрямоване на закріплення знань про слова, що виражають ознаки предметів (прикметники). Учні вдосконалюють вміння знаходити їх у тексті, ставити питання «який?», «яка?», «яке?», «які?» та добирати влучні описи до предметів, що сприяє розвитку зв'язного мовлення, логіки й уважності.
Урок української мови у 2 класі
Тема: Закріплення знань і вмінь, пов'язаних зі словами, що виражають ознаки предметів.
Степанюк Тетяна Олександрівна
вчитель початкових класів
Баранівського ліцею №1
Мета. Поглиблювати знання учнів про прикметник, його істотні ознаки та роль у реченні.
Удосконалювати вміння добирати влучні ознаки, характерні для окремих предметів.
Розвивати творчу уяву.
Формувати вміння працювати в групах.
Виховувати інтерес до народних традицій: святкування Стрітення та зустрічі весни.
Хід уроку
I. Організація класу.
II. Мотивація навчальної діяльності.
Учні заходять до класу, збираються біля вчителя. Стають у коло.
— На цьому уроці ми будемо працювати в групах. А як об'єднатися в групи, ви дізнаєтесь, коли уважно мене послухаєте.
Зима і весна
Насуплю я брови, —
говорить зима, —
і вітер з морозом повіє:
усе скрізь загине —
рятунку нема!
Під снігом замре, заніміє.
— А я засміюся —
весна одмовля, —
і сонце пекуче засіяє:
прокинуться луки, ліси і поля.
Усе розцвіте, заспіває.
С. Черкасенко.
— Про які пори року йдеться?
Працюватимемо 4 групи. Дві групи «Зима», дві інші — «Весна». (Діти поділені на групи заздалегідь). Займіть свої місця.
— У кожної групи на столі лежать правила роботи в групах. Ви їх знаєте, але хто забуде, зможе пригадати.
Вибір консультантів.
— Очікування від уроку.
— Що ви очікуєте від уроку?
— Я чекаю від вас серйозної розумової роботи.
III. Повідомлення теми і мети уроку.
IV. Актуалізація опорних знань.
— Діти, як ви вважаєте, чому саме ми розподілилися на групи?
— Тому, що зима закінчується, а весна вже стукає до нас у двері.
— Чи знаєте ви, що в неділю, за народним повір'ям, Зима зустрічалася з Весною? Народ до цього свята придумав багато прикмет.
1. Каліграфічна хвилинка.
— У кожної групи є завдання в конвертах. (У конвертах лежать листочки, на яких записано слова і словосполучення, з яких діти мають скласти речення). Складіть прикмети.
Читають по одному із представників груп.
Свято з відлигою — буде пізня весна.
Свято зі снігом — буде рання весна.
Свято з морозом — ведмідь буду розбиває.
Як капає зі стріх, так капатиме з вуликів.
— Давайте складемо каліграфічну хвилинку. Назвіть нижні з'єднання букв, над якими ми працювали. Запишемо хорoвод таких цікавих сніжинок або, можливо, і весняних квітів — з'єднання букв.
Дм дл вя ом ол іл ля ал
— Група Зими запише речення: Свято приходить зі снігом.
— Група Весни запише речення: Свято приходить із відлигою.
— Пропоную в каліграфічній хвилинці творчу роботу. Якщо ви були уважні, то правильно складете речення.
Буде… весна. (рання, пізня).
2. Звуко-буквений аналіз слова.
На дошці запис: свято (с'вйато).
Яку помилку допущено?
3. Словникова робота.
— Я прочитаю текст, а ви запишете тільки словникові слова.
Сьогодні понеділок. За календарем — зима. За народним повір'ям, на Стрітення в неділю зима зустрілася з весною: хто кого переможе. Ми закликаємо весну повернути з вірою жайворонків, розбудити ведмедя.
Повернути землі квіти — голубі, білі, червоні.
— Зачитайте слова, які відповідають на питання хто? що? який?
4. Гра «Мікрофон».
— Що таке прикметник?
— З якою частиною мови пов'язаний прикметник?
— Доберіть до слова свято прикметники.
V. Основна частина уроку.
1. Добір прикметників.
— До назв своїх груп доберіть прикметники.
2. Розповідь учителя про «скарби» певних пір року.
— Наші предки уявляли весну дівчинкою з вінком квітів на буйних косах. Вважали, що вона володіє величезними скарбами. Скарбами весни були тепле сонечко, дощик і буйна зелень.
А зиму наші предки уявляли літньою, суворою жінкою. Її скарбами були сніг, мороз, завірюха.
— Якими ще скарбами володіє зима? А весна?
— Доберіть прикметники до слів сонечко, зелень, сніг, мороз.
Фізкультхвилинка.
— Незабаром весна. Закликали весну, як правило, діти, дівчата та жінки. Вони виглядали її вранці, до сходу сонця. Весну запрошували піснями.
Діти водять хоровод, співають «Веснянку».
3. Робота над оповіданням.
— Прочитайте. Змініть слова, що в дужках, так, щоб вони пов'язувалися з іменниками.
(Зимовий) ранку діти зібрались на (шкільний) подвір'ї. Учні готувались до (лижний) прогулянки. (Сільські) вулицями (галасливий) юрба виїхала на узлісся. Який (казковий) краєвид їм відкрився!
— Доберіть заголовок.
— Випишіть утворені прикметники.
4. Робота з підручником.
— За поданими ознаками визначте предмети і допишіть їх назви. (2 рядки на вибір).
— Якою порою року «віє» від цих загадок? Доведіть.
— Яка частина мови допомогла впізнати пору року?
5. Хвилинка відпочинку.
Діти ліплять пташок з тіста.
— У нас в Україні з давніх-давен люди, готуючись до зустрічі весни, випікали з тіста жайворонків і роздавали їх дітям, щоб вони росли здоровими й щасливими. Діти насаджували на палиці пташок, спечених із тіста, і бігали, закликаючи весну.
6. Творча робота.
— На вулиці зима. Налетів буревій і переплутав речення.
— Прочитайте речення. Кожна група вибирає і записує речення про свою пору року.
Засмійся, сонечку. Підсип сніжку, зимонько. Полийся, дощику. Налетіть, хурделиці. Прилетіти, жайворонки! Заморозьте щічки дітворі. Принеси на крилах пісню весни.
VI. Рефлексія уроку.
— Які враження від уроку?
— Що, на вашу думку, вдалося найкраще?
— Які почуття та емоції викликав урок?
— Я дякую вам за урок, за плідну працю.