Тема: Закріплення знань і вмінь, пов'язаних зі словами, що виражають ознаки предметів.

Степанюк Тетяна Олександрівна 17 жовтня 25 Відгуки відсутні

Про матеріал

Заняття спрямоване на закріплення знань про слова, що виражають ознаки предметів (прикметники). Учні вдосконалюють вміння знаходити їх у тексті, ставити питання «який?», «яка?», «яке?», «які?» та добирати влучні описи до предметів, що сприяє розвитку зв'язного мовлення, логіки й уважності.
Перегляд файлу





Урок української мови у 2 класі









Тема: Закріплення знань і вмінь, пов'язаних зі словами, що виражають ознаки предметів.













Степанюк Тетяна Олександрівна

вчитель початкових класів

Баранівського ліцею №1



Мета. Поглиблювати знання учнів про прикметник, його істотні ознаки та роль у реченні.

Удосконалювати вміння добирати влучні ознаки, характерні для окремих предметів.

Розвивати творчу уяву.

Формувати вміння працювати в групах.

Виховувати інтерес до народних традицій: святкування Стрітення та зустрічі весни.

Хід уроку

I. Організація класу.

II. Мотивація навчальної діяльності.

Учні заходять до класу, збираються біля вчителя. Стають у коло.

— На цьому уроці ми будемо працювати в групах. А як об'єднатися в групи, ви дізнаєтесь, коли уважно мене послухаєте.

Зима і весна

Насуплю я брови, —

говорить зима, —

і вітер з морозом повіє:

усе скрізь загине —

рятунку нема!

Під снігом замре, заніміє.

— А я засміюся —

весна одмовля, —

і сонце пекуче засіяє:

прокинуться луки, ліси і поля.

Усе розцвіте, заспіває.

С. Черкасенко.

— Про які пори року йдеться?

Працюватимемо 4 групи. Дві групи «Зима», дві інші — «Весна». (Діти поділені на групи заздалегідь). Займіть свої місця.

— У кожної групи на столі лежать правила роботи в групах. Ви їх знаєте, але хто забуде, зможе пригадати.

Вибір консультантів.

— Очікування від уроку.

— Що ви очікуєте від уроку?

— Я чекаю від вас серйозної розумової роботи.

III. Повідомлення теми і мети уроку.

IV. Актуалізація опорних знань.

— Діти, як ви вважаєте, чому саме ми розподілилися на групи?

— Тому, що зима закінчується, а весна вже стукає до нас у двері.

— Чи знаєте ви, що в неділю, за народним повір'ям, Зима зустрічалася з Весною? Народ до цього свята придумав багато прикмет.

1. Каліграфічна хвилинка.

— У кожної групи є завдання в конвертах. (У конвертах лежать листочки, на яких записано слова і словосполучення, з яких діти мають скласти речення). Складіть прикмети.

Читають по одному із представників груп.

Свято з відлигою — буде пізня весна.

Свято зі снігом — буде рання весна.

Свято з морозом — ведмідь буду розбиває.

Як капає зі стріх, так капатиме з вуликів.


— Давайте складемо каліграфічну хвилинку. Назвіть нижні з'єднання букв, над якими ми працювали. Запишемо хорoвод таких цікавих сніжинок або, можливо, і весняних квітів — з'єднання букв.

Дм дл вя ом ол іл ля ал

— Група Зими запише речення: Свято приходить зі снігом.

— Група Весни запише речення: Свято приходить із відлигою.

— Пропоную в каліграфічній хвилинці творчу роботу. Якщо ви були уважні, то правильно складете речення.

Буде… весна. (рання, пізня).

2. Звуко-буквений аналіз слова.

На дошці запис: свято (с'вйато).

Яку помилку допущено?

3. Словникова робота.

— Я прочитаю текст, а ви запишете тільки словникові слова.

Сьогодні понеділок. За календарем — зима. За народним повір'ям, на Стрітення в неділю зима зустрілася з весною: хто кого переможе. Ми закликаємо весну повернути з вірою жайворонків, розбудити ведмедя.

Повернути землі квіти — голубі, білі, червоні.

— Зачитайте слова, які відповідають на питання хто? що? який?

4. Гра «Мікрофон».

— Що таке прикметник?

— З якою частиною мови пов'язаний прикметник?

— Доберіть до слова свято прикметники.

V. Основна частина уроку.

1. Добір прикметників.

— До назв своїх груп доберіть прикметники.

2. Розповідь учителя про «скарби» певних пір року.

— Наші предки уявляли весну дівчинкою з вінком квітів на буйних косах. Вважали, що вона володіє величезними скарбами. Скарбами весни були тепле сонечко, дощик і буйна зелень.

А зиму наші предки уявляли літньою, суворою жінкою. Її скарбами були сніг, мороз, завірюха.

— Якими ще скарбами володіє зима? А весна?

— Доберіть прикметники до слів сонечко, зелень, сніг, мороз.

Фізкультхвилинка.

— Незабаром весна. Закликали весну, як правило, діти, дівчата та жінки. Вони виглядали її вранці, до сходу сонця. Весну запрошували піснями.

Діти водять хоровод, співають «Веснянку».

3. Робота над оповіданням.

— Прочитайте. Змініть слова, що в дужках, так, щоб вони пов'язувалися з іменниками.

(Зимовий) ранку діти зібрались на (шкільний) подвір'ї. Учні готувались до (лижний) прогулянки. (Сільські) вулицями (галасливий) юрба виїхала на узлісся. Який (казковий) краєвид їм відкрився!

— Доберіть заголовок.

— Випишіть утворені прикметники.

4. Робота з підручником.

— За поданими ознаками визначте предмети і допишіть їх назви. (2 рядки на вибір).

— Якою порою року «віє» від цих загадок? Доведіть.

— Яка частина мови допомогла впізнати пору року?

5. Хвилинка відпочинку.

Діти ліплять пташок з тіста.

— У нас в Україні з давніх-давен люди, готуючись до зустрічі весни, випікали з тіста жайворонків і роздавали їх дітям, щоб вони росли здоровими й щасливими. Діти насаджували на палиці пташок, спечених із тіста, і бігали, закликаючи весну.

6. Творча робота.

— На вулиці зима. Налетів буревій і переплутав речення.

— Прочитайте речення. Кожна група вибирає і записує речення про свою пору року.

Засмійся, сонечку. Підсип сніжку, зимонько. Полийся, дощику. Налетіть, хурделиці. Прилетіти, жайворонки! Заморозьте щічки дітворі. Принеси на крилах пісню весни.

VI. Рефлексія уроку.

— Які враження від уроку?

— Що, на вашу думку, вдалося найкраще?

— Які почуття та емоції викликав урок?

— Я дякую вам за урок, за плідну працю.