Тема. Запитання до природи. З чого виготовляють папір? Чому малює твій олівець?

Природознавство

Урок 12

Тема. Запитання до природи. З чого виготовляють папір? Чому малює твій олівець?

Мета: дати учням уявлення про виготовлення паперу; ознайомити з історією ви­готовлення олівця; розширювати уявлення про виробництво кераміки, чавуну, сталі; виховувати дбайливе ставлення до природних багатств, повагу до людей праці.

Хід уроку

I. Організаційний  момент
••   Вправа «Погода»

• Яка зараз пора року?
• Який місяць?
• Яке число?
• Тепло чи холодно надворі?
• Який стан неба?
• Яка температура повітря?
• Чи були сьогодні протягом дня опади?

II. Повідомлення теми і мети уроку

На дошці - малюнки посуду і зошита.

- Як назвати ці предмети одним словом? (Посуд)

- Що зайве? (Зошит)

Сьогодні на уроці ми повторимо, з чого людина виробляє по­суд, і дізнаємося, як виготовляють папір, скільки років виповни­лося звичайному олівцю.

III.  Вивчення нового матеріалу

1. Бесіда

- Хто виготовляє ці предмети? (Ці предмети зроблені руками людини.)

- З чого людина робить все те, що нас оточує? (З природних ма­теріалів)

Для того щоб дізнатися, що, з чого і як людина це робить, ви­рушимо до Країни майстрів.

2. Перше місто - Місто гончарів

1) Бесіда.

• Хто такі гончарі?
• Оберіть на столі предмети, виготовлені з глини.
• На столі - шматочки глини. Яка вона?
• Що з неї добре робити? (Відповіді учнів.)
• Тому люди здавна виготовляють із неї посуд.

2) Розповідь учителя (за малюнками).

- Глину видобувають у кар'єрі екскаваторами. У сирому ви­гляді вона пластична. її змішують із водою до стану густої пасти, потім з неї ліплять посуд або іграшки. Висихаючи, глина твердне і стає дуже міцною. Потім вироби обпалюють у печі при високій температурі 450 °С. Після випалення глина стає міцною Такі речі
називають керамікою, а майстрів, які їх виготовють - гонча­рями.

3) Цікаво знати!

- У давнину, коли не існувало холодильників, глиняні глеки використовували для зберігання холодної води. Вода залишалася холодною, оскільки просочувалася через тонкі пори глека і випаро­вувалася, що і допомагало зберігати воду холодною. Чудовими гончарями були китайці. Зі спеціальної білої глини вони виготовляли порцелянові вироби. Під час випалювання така глина набувала білого кольору. З глини також виготовляють цеглу, іграшки, черепицю.

- Чи можемо ми виготовити такий посуд?

- Чому? (Потрібні знання і праця багатьох людей)

- Як називають людей, які виготовляють глиняний посуд?

3. Друге місто — Місто металургів

1) Розповідь учителя.

- А з чого виготовлено ось цей посуд? (Із металу)

- Звідки беруть залізо?

Воно створене самою природою. На столі лежать шматочки залізняку — це корисна копалина, людина добуває її або екскавато­ром із поверхні землі, або глибоко під землею в шахті.

Знімають шар землі. Гірники бурять свердловини, закладають у них вибухівку, підривають її за допомогою електрики. Верхній шар ґрунту після вибуху відкриває сховану під ним залізну руду. Потім величезні екскаватори вантажать руду у вагони. Руда потрап­ляє на завод, і перетворити її на залізо допомагає вогонь. У величез­них печах — домнах — удень і вночі бушує полум'я. У домни над­ходить залізняк. його плавлять, і він стає рідким. Так отримують чавун. Чавун відправляють до сталеварів і в мартенівських печах варять сталь. Потім сталь виливають у форми — склянки і, коли метал остигає, витягують зливок. У прокатному цеху цей зливок розкочують у тонкі й товсті листи сталі, а з них виготовляють різні предмети.

2) Складання «ланцюжка».

—Складемо «ланцюжок»: як до нас у дім потрапляє металевий посуд?

Руда —• чавун —• сталь —• посуд

4. Третє місто — Місто книговидавців

1) Розповідь учителя.

— Папір винайшли в Китаї. Китайці виготовляли його з розмо­чених рослинних волокон. До Європи папір потрапив у 1000-1100 рр. н. е. Виявилось, що його можна виготовляти з дерева, ган­чірок і навіть... зі старого паперу — макулатури. Отже, папір можна використовувати двічі!

- Як саме виготовляють папір у наші дні?

Складно повірити, що білий аркуш паперу зроблений з ялини, осики і берези. Електричними пилами пиляють дерева. Трактори-лісовози везуть колоди (деревину) на лісопильний завод.

Папір виготовляють на паперових фабриках.

На фабриці машини здирають із колод кору, рубають на тріски рубильними машинами, тріски варять у котлах заввишки з трипо­верховий будинок, додають кислоту. Утворюється дерев'яна каша, що називають целюлозою. Целюлозу отримують із лісових порід: здебільшого з ялини, сосни і берези, але використовують також ев­каліпт, тополю, каштан та інші дерева.

Потім цю кашу виливають у спеціальну машину на дротяну сіт­ку. Сітка рухається, вода стікає  а волокна деревини залишаються.

їх віджимають, розгладжують спеціальними валиками - і утво­рюється широкий цупкий аркуш паперу, який скручують у рулони або ріжуть на аркуші й везуть до друкарні.

У друкарні друкують книги. За допомогою розумних машин (лінотип) набирають текст, на інших машинах друкують малюнки. У машини закладають папір, заливають фарбу і друкують аркуші книги. Потім виготовляють обкладинку і палітурку - ось книга й готова. Так само виготовляють зошити

Так, від машини до машини, дерево перетворюється на білий і чистий пашр.

2) А чи знаєте ви?..

Для виготовлення 1 тонни паперу потрібно 5,6 м3 деревини. Якщо врахувати, що середній об'єм однієї колоди (дерева) -0,33 м3, то для виробництва 1 тонни паперу потрібно 17 дерев. З 1 тонни паперу можна виготовити приблизно 30 тисяч звичайних учнівських   зошитів.

3) Складання «ланцюжка».

Складіть «ланцюжок: як із дерева утворити зошит? Дерево - • деревина - •   папір - •  книга

- Існують різні види паперу. Де його використовують?

4) Демонстрування колекції різних видів паперу.

- Для чого використовують папір?

Чи легко отримати папір? Як потрібно ставитися до наших зошитів, підручників, адже все це - зрубані дерева? Щоб вирос­тити доросле дерево, потрібно не менше ніж 60 років.

З дерева також виготовляють меблі, посуд, іграшки. (Демон­стрування виробів із деревини.)

••   Фізкультхвилинка

IV.  Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів

1. Робота в парах

- Складіть ланцюжки з картинок. Визначте, чого бракує.

Завдання: розподілити всі предмети на групи так, щоб у кожній усі речі були зроблені з одного матеріалу. Діти відбирають предмет:

• з глини (ваза, горщик, цеглина, глиняна іграшка-свистулька);
• з шерсті (светр, рукавички, шкарпетки, шарф);
• з металу (ложка, миска, кухоль, ножиці, металевий конструк­тор);
• з деревини (лінійка, дерев'яна ложка, матрьошка, зошит).

Усі ці предмети добре знайомі вам. Перевірмо, чи не припус­тилися ви помилок!

Що спільного в усіх цих предметів однієї групи? З чого вони виготовлені?

2. Бесіда «Що з чого»?

— Поговоримо про кожну групу предметів окремо.

1) Шерсть (розглядання групи предметів із шерсті).

— Ми визначили, що ці речі виготовлені з шерсті. Звідки отри­мують шерсть?

Учитель демонструє малюнки.

— Розгляньте малюнки. Як саме виготовляють шерстяні речі?

Стрижка овець;

• виготовлення вовняної пряжі, змотування на бобіни;
• виготовлення вовняного полотна;
• нанесення малюнка на тканину;
• виготовлення за викрійками деталей одягу.

- Що нового ви дізналися про виготовлення шерстяних виро­бів?

- Як виготовили цей шарфик? Як отримали різні кольори?

2) Дерево (розглядання групи предметів із дерева).

Зрозуміло, що лінійка, підставка зроблені з дерева. А як зо­шит опинився у цій групі?

Звідки виникли наші підручники?

3) Глина (розглядання групи предметів із глини).

— Здавна з глини виготовляли посуд і ось такі чудові іграшки. (Демонстрація іграшок.)

4) Метал (розглядання групи предметів з металу).

В останній групі у нас опинилися предмети, виготовлені з ме­талу. Звідки береться залізо?

3. Розповідь учителя про виробництво заліза

— Залізо ніхто не виготовляє, воно створене самою природою, як вода, глина, пісок... А люди його лише добувають і перетворю­ють на чавун або сталь.

Заліза на світі багато. Воно міститься в піску — від цього його колір жовтуватий, і в червонувато-бурій глині, і в коричневому ка­мені — кремнії. Залізо навіть у воді розчинене.

Здавалося б, якщо залізо скрізь, отже, де хочеш, там його і бери, тільки не лінуйся! Проте в піску, і в глині, і у воді заліза міститься так мало, що добувати з них його невигідно. Найбільше заліза в за­лізняку. З нього й добувають цей найголовніший метал.

Іноді залізняк добувають із поверхні землі, як глину, за допомо­гою екскаваторів. Здебільшого рудні пласти знаходяться глибоко в товщі землі, і тоді доводиться будувати шахти.

- Як саме добувають руду?

У пригоді стає величезний, могутній сталевий екскаватор, ма­ленький паперовий «пакет» із зарядом вибухової речовини і довгі дроти. Гірники пробурюють в землі свердловини, закладають у них вибухівку, по дротах пускають струм. Як гуркне вибух, то тонни землі, каменів злетять у повітря, розлетяться навкруги — і тільки тоді відкриється захована під ними руда.

Нарешті стихли вибухи. До роботи береться крокуючий екска­ватор. Зачерпне екскаватор ковшем руду, обернеться — і наванта­жений цілий вагон або гігант-самоскид.

Так руда потрапляє на завод. Як саме її перетворити на залізо? Людям у пригоді стане вогонь. У величезних, немов висотні бу­динки, печах — домнах, удень і вночі бушує полум'я. У ці домни надходить залізняк. Бушує полум'я, плавиться, осідає руда, краплі металу збираються в цівки, струмочки. Чавун стікає на дно.

Нарешті майстер подає сигнал: «Чавун готовий! Можна випус­кати плавку». Потім рідкий метал хлине у величезний ківш. Шлях цього ковша — в сусідній цех. Тут чавун виллють у форми. У них рідкий метал захолоне і набуде тієї самої форми, в яку був залитий. З чавуном ми маємо справу щодня: це звичайні сковорідки, ча­вунки, батареї опалювання.

З чавуну варять сталь. її варять у спеціальних печах — марте­нах. Сталь варять сталевари. У мартенівській печі полум'я жар­кіше, ніж у домні. Далі сталь надходить у прокатний стан, а потім із залізного листа коваль виготовить і ножі, і ложки, і леза.

Щоб змайструвати будь-який предмет — великий або малень­кий, простий або складний, — потрібно, щоб добре потрудилися, до­клали майстри різних професій: шахтарі, металурги, сталевари, ковалі.

— Отже, ми ознайомилися з деякими матеріалами, з яких лю­дина може виготовити необхідні їй предмети.

4. Робота над загадкою

Він не водиться з вогнем.

Ріст втрачає день за днем.

Багато працює. А ми

Щоразу знімаємо стружку

З неповинної голови. (Олівець)

— Що таке олівець? З'ясуємо за допомогою тлумачного слов­ника.

Простий олівець — це письмове приладдя, зроблене з дерев'яної палички зі стрижнем з суміші глинистої маси й графіта.

5. Розповідь учителя «Чому малює твій олівець?»

1) З чого зроблений олівець.

— Дерев'яна «сорочка» і графітовий стрижень — що може бути простіше? Але це тільки на перший погляд. Потрібно докласти зу­силь, щоб стрижень не ламався, залишав чіткий, чистий слід, легко заточувався. Якість стрижня найбільше залежить від розмірів час­ток графіту: чим вони менші, тим слід на папері чіткіший. Тому графіт розламують на спеціальних млинах десятки разів, поки він не стане тонший ніж косметична пудра. Графітове борошно змішу­ють із глиною і водою. Чим більше глини, тим твердішим є олівець, більше графіту — м'якший грифель. Потім масу дроблять молотом,
нагрівають до 1000 °С, пропускають через формувальний прес, отри­муючи тонкі липкі вірьовки. Їх розпрямляють, розрізають, сушать і кладуть у піч для випалення.

Для «сорочки» олівця найкраще придатний кедр або сосна. Дерев'яні заготівки розрізають навпіл завдовжки і вирізують ка­навку для грифеля. Обидві половинки з грифелем потім склеюють. Дощечки розрізають на олівці, їх зовнішню сторону полірують.

2) Цікаво знати!

— Сучасним олівцям не більше ніж 200 років. Приблизно 500 років тому в шахтах міста Камберленд в Англії був виявлений гра­фіт. Уважають, що саме тоді почали виготовляти графітові олівці, виготовлені з суміші графіту і деяких сортів глини та обпалені в печі. Цю технологію застосовують і сьогодні.

Сьогодні виготовляють понад 300 видів олівців для різних видів діяльності. Можна придбати прості олівці різної твердості або за­мовити олівці 72 кольорів!

Існують олівці для нанесення написів на склі, тканині, цело­фані, пластмасі й кіноплівці. Існують олівці, що використовують у будівництві, — вони залишають слід на поверхні, що зберігається на відкритому повітрі впродовж декількох років!

••   Фізкультхвилинка

6. Розв'язування логічних завдань «Що зайве? Чому?»

 

 

• Кленовий лист, дубовий лист, березовий лист, аркуш паперу.

• Шафа, стіл, виделка, книга.
• Автомобіль, ножиці, ніж, олівець.
• Олівець, книга, блокнот, зошит.

7. Гра «Чарівний магніт»

— Знайдіть предмети, що притягує магніт.

V. Підсумок уроку

- Які предмети в нашому класі виготовлені з металу, дере­вини?

Для виготовлення різних речей людина використовує, зде­більшого, наявні в природі матеріали. Але їх запас небезмежний. Тому людина повинна дбайливо ставитися до природних багатств.