В1:
Та мить у нашій пам’яті назавжди
Здається, ранок так і не настав.
В2:
Своє життя і волю Господа віддавши –
Після того, ворог як напав.
В1:
Ми змінились. Змінилися одразу,
Від перших вибухів, ракет.
В2:
Не простимо від роду ми образу -
Цього озброєння ворожих всіх букет.
В1: Доброго мирного дня, шановні присутні! Слава Україні!
В2: Ось і минуло аж 4 роки, відколи всі ми отримали статус «Діти повітряних тривог».
В1: офіційну частину нашого заходу оголошуємо відкритою!
Лунає гімн
В2: як же те все почалося? Пропонуємо переглянути у відео: https://www.youtube.com/watch?v=KMtsCW1jOfw
В1: так, ми навчились жити зі словом «війна».
В2: ми навчились жити за сигналом «Повітряна тривога». Ми добре знаємо, що сирена здатна врятувати наше життя.
В1: Укриття, ППО, тривога, сирена, донат, шеврон – прості слова, які ми, на жаль, нині вживаємо щоденно.
В2: а ще, на превеликий жаль, ми вміємо організовувати живі коридори, аби зустріти наших Герої на колінах!
В1: насправді, – важкий і довгий шлях боротьби кожного з нас.
В2: але для Героїчних наших односельців ця боротьба виявилась смертельною.
В1: так, під час виконання бойового завдання загинули наші односельчани :
(презентація з їхніми фотографіями)
В2: тож просимо вшанувати всіх тих, кого забрала ця несправедлива війна, хвилиною мовчання
Хвилина мовчання
В1: насправді немає потрібних слів, які могли б передати весь наш розпач.
В2: як втішити батьків, що втратили своїх дітей? І що казати дітям, батьки яких уже ніколи не повернуться додому.
В1: на жаль, ми, діти повітряних тривог, все усвідомлюємо так само, як і дорослі.
В2: й іноді нам так хочеться цих дорослих підтримати! Можливо, нам вдасться хоч трошки це зробити?
Виходять діти із «дорослими» речами:
Молоток, аптечка, товста книга, чашка, лист, дитяча іграшка
…………з іграшкою: 24 лютого 2022 року всі ми стали дорослішими рівно на 1 війну – і дорослі, і діти
………….із листом: тепер ми навчилися чекати такої важливої звісточки від наших рідних із місць, де може бути дуже небезпечно.
…………із чашкою: але ми, діти війни, хочемо надати вам, дорослим, нашу підтримку. Хай і маленьку, але таку щиру!
………… із книгою: ми готові здобути й успішно застосувати всі знання, аби Україна ефективно відновилась після перемоги
…………. з молотком: повоєнна відбудова – процес непростий, довгий та важливий! Але разом нам точно все до снаги!
………….. з аптечкою: от тільки як? Як нам залікувати всі наші рани?
………….. з аптечкою: хтозна, можливо саме ось ця аптечка врятувала б чиєсь життя на передовій?
…………. з молотком:: а цей молоток допоміг би врятуватися людині з-під завалів – просто допомогти дати про себе знати
…………із чашкою: а чашка чогось гарячого підтримала б родичів тих, хто чекає звістки про полонених
………….із листом: звістки, здається, всього нашого життя (цілує конверт)
………… із книгою хай нам вже точно вистачить знань, щоб бути мудрішими й допомогти Україні отямитися після війни
…………з іграшкою та все ж, просимо не забувати – ми всього лиш діти. Діти повітряних тривог.
Складають речі у центрі сцени. Повертаються ведучі
В1: хтозна, можливо бодай щось із цих речей могло б врятувати хоча б одне життя
В2: одне жовто-блакитне серце. Молимось за нашу перемогу! Амінь!
В1: та чи не найбільше всім нам дошкуляють тривоги, пов’язані зі злітом МіГ.
В2: о цей МіГ! Скільки недобрих слів сказано про нього!
В1: скільки щирих побажань прозвучало во ім’я падіння цього літака.
В2: кажуть, якщо своє бажання час від часу проговорювати, воно здійсниться. До вашої уваги патріотична композиція «Діти війни»
Композиція «Кольорові сни про Україну».
Виходять діти з кульками різних кольорів і кажуть слова.
Дівчинка з блакитною кулькою.
1.Мені сниться синє небо України!
Без чорного диму та хмар!
Хай буде воно для пташини!
А не для ракетних примар!
Хлопчик із зеленою кулькою.
2.Я бачу у сні зелене поле жита!
Безкраї зелені степи!
Я хочу у мирі і радості жити!
На благо країни рости!
Дівчинка з жовтою кулькою
3.Мені наснилось яскраве, жовте, сонце,
Що висушить всі сльози матерів!
Воно зійде й загляне у віконце!
Освітить безліч яскравих кольорів.
Хлопчик з червоною кулькою!
4.Червоні маки бачив я у снах,
Вони є символом міцної волі.
Вони ростуть завжди на тих місцях,
Де пролилось багато крові.
Виходить дівчинка з жовто-блакитним серцем.
5.Я серце бачила у сні чарівне,
Воно жовто-блакитне, велике й вірне.
Воно у грудях кожного з нас б’ється.
Тож хай же голосніше Вкраїнська пісня ллється!
В1: Війна дотична до кожного. Тільки не кожен однаково її відчуває.
В2: Наші Збройні сили незламні! Наші захисники сильні та хоробрі! Бережи їх Боже! А ти, юначе та юнко, дякуй неустанно за те, що спиш в теплому ліжку, поруч з рідними.
(Хлопець у військовій формі декламує поезію)
Не кажіть лише мамі, що тут по коліно води.
Не кажіть лише мамі, як холодно тут у окопі.
Ви скажіть їй лише — все нормально: здоровий-живий...
Український солдат наймужнішого війська в Європі...
Не кажіть лише мамі, як часто я згадую дім,
Теплу рідну домівку і мамині яблучні штрудлі.
Ви скажіть лише те, що я ситий, я сплю і я їм...
А про решту — не треба, бо справді не спав я добу вже...
Не кажіть лише мамі, що іноді просто боюсь,
Що навіки залишуся тут, у холоднім окопі.
Ви скажіть їй що виживу, просто скажіть, що молюсь...
Український солдат наймужнішого війська в Європі...
В1: І насамкінець – молитва. Дуже важливо щоденно молитися за Україну. За кожного і кожну з тих, хто нині на війні. Щоби повернулися додому живими й здоровими!
В2: дійсно – молитва! Щира, від душі!
В1: молитва матері і батька за свою дитину.
В2: молитва рідних за своїх родичів
В1: і наша спільна молитва за Україну. Впевнені, слова вам відомі. Увага на екран: https://www.youtube.com/watch?v=9ICZ_LCkKDY
(всі підспівують)
Виходять діти із «дорослими» речами:
Молоток, аптечка, товста книга, чашка, лист, дитяча іграшка
…………з іграшкою: 24 лютого 2022 року всі ми стали дорослішими рівно на 1 війну – і дорослі, і діти
………….із листом: тепер ми навчилися чекати такої важливої звісточки від наших рідних із місць, де може бути дуже небезпечно.
…………із чашкою: але ми, діти війни, хочемо надати вам, дорослим, нашу підтримку. Хай і маленьку, але таку щиру!
………… із книгою: ми готові здобути й успішно застосувати всі знання, аби Україна ефективно відновилась після перемоги
…………. з молотком: повоєнна відбудова – процес непростий, довгий та важливий! Але разом нам точно все до снаги!
………….. з аптечкою: от тільки як? Як нам залікувати всі наші рани?
………….. з аптечкою: хтозна, можливо саме ось ця аптечка врятувала б чиєсь життя на передовій?
…………. з молотком:: а цей молоток допоміг би врятуватися людині з-під завалів – просто допомогти дати про себе знати
…………із чашкою: а чашка чогось гарячого підтримала б родичів тих, хто чекає звістки про полонених
………….із листом: звістки, здається, всього нашого життя (цілує конверт)
………… із книгою хай нам вже точно вистачить знань, щоб бути мудрішими й допомогти Україні отямитися після війни
…………з іграшкою та все ж, просимо не забувати – ми всього лиш діти. Діти повітряних тривог.
Дівчинка з блакитною кулькою.
1.Мені сниться синє небо України!
Без чорного диму та хмар!
Хай буде воно для пташини!
А не для ракетних примар!
Хлопчик із зеленою кулькою.
2.Я бачу у сні зелене поле жита!
Безкраї зелені степи!
Я хочу у мирі і радості жити!
На благо країни рости!
Дівчинка з жовтою кулькою
3.Мені наснилось яскраве, жовте, сонце,
Що висушить всі сльози матерів!
Воно зійде й загляне у віконце!
Освітить безліч яскравих кольорів.
Хлопчик з червоною кулькою!
4.Червоні маки бачив я у снах,
Вони є символом міцної волі.
Вони ростуть завжди на тих місцях,
Де пролилось багато крові.
Виходить дівчинка з жовто-блакитним серцем.
5.Я серце бачила у сні чарівне,
Воно жовто-блакитне, велике й вірне.
Воно у грудях кожного з нас б’ється.
Тож хай же голосніше Вкраїнська пісня ллється!
(Хлопець у військовій формі декламує поезію)
Не кажіть лише мамі, що тут по коліно води.
Не кажіть лише мамі, як холодно тут у окопі.
Ви скажіть їй лише — все нормально: здоровий-живий...
Український солдат наймужнішого війська в Європі...
Не кажіть лише мамі, як часто я згадую дім,
Теплу рідну домівку і мамині яблучні штрудлі.
Ви скажіть лише те, що я ситий, я сплю і я їм...
А про решту — не треба, бо справді не спав я добу вже...
Не кажіть лише мамі, що іноді просто боюсь,
Що навіки залишуся тут, у холоднім окопі.
Ви скажіть їй що виживу, просто скажіть, що молюсь...
Український солдат наймужнішого війська в Європі...