Тематичне заняття "Подорож містом" для старших дошкільників

           Тематичне заняття „Подорож містом” для старших дошкільників

Мета: продовжувати краєзнавчу роботу з дітьми; розширювати знання дітей про місто, його символіку та походження назви міста; збагачувати словник дітей , використовуючи засоби художнього слова; викликати емоційний відгук на перегляд відео слайдів з краєвидами міста; розвивати логічне мислення; виховувати допитливість, патріотичні почуття (любов до свого краю, рідного міста), бажання берегти і примножувати його красу.

Матеріал: ноутбук, мультимедійна презентація „Перечин – то пісня з долею своєю”, вірші, прислів’я про рідний край; зображення сонечка, долоньки – промінці.

                                   Хід заняття

Вихователь. Діти, у нас сьогодні незвичайний гість. Він багато літав над просторами нашої країни, бачив багато гарних міст, красиву природу та сьогодні завітав до нас у гості. Хто це? (Журавлик). Розкажи, Журавлику, де ти мандрував?

Дитина декламує вірш Платона Воронька „Облетів журавель”.

    Облетів журавель

    Сто морів, сто земель,

    Облітав, обходив, 

    Ноги, крила натрудив.

    Ми спитали журавля:

    - Де найкраща є земля?

    Журавель відповідає:

    - Краще рідної немає!

Діти, яка у нас рідна земля? Як називається країна, у якій ми живемо? ( Україна)

 Назвіть нашу маленьку батьківщину – місто, де живемо ми, де живуть наші рідні та друзі. Так, це місто Перечин.

 В цього містечка невеликий чин

 Та в нього є своє життя і слава.

 Бо лиш один у нас є Перечин

 І доля в нього чесна, нелукава.

Такий чудовий вірш про Перечин написав наш земляк, Василь Густі.

Перечин – дуже красиве місто. Його з усіх боків оточують високі та гарні гори, вкриті зеленими лісами.

 А чи знаєте ви, чому наше місто називається Перечин?  За однією із версій назва Перечин походить від слова перетин, бо на території міста перетинаються дві річки Уж і Тур’я. За іншою версією – наше місто виникло давно, і його землями тоді володів багач Переч, тому і місто отримало назву Перечин.

 Наше місто має свою символіку. Поглянь, Журавлику, на герб і прапор нашого міста. У центрі герба зображено дерево бука з корінням, з-поміж якого є дата 1399 (перша згадка про наше місто). Три листки у верхів’ї дерева символізують тризуб, два нижні – нагадують злиття річок Ужа і Тур’ї.

Якого кольору прапор нашого міста? Як думаєте, що означають його кольори? (зелений – символ зелених лісів, якими багатий наш край).

Діти, давайте пограємо в гру „Продовж речення”

* Колись давно люди їздили на конях, а тепер на...(автомобілях).

* Людей, які ходять пішки, називають...(пішоходами).

* Людей, які їздять транспортом, називають...(пасажирами).

* Транспорт, що перевозить людей, називають...(пасажирським).

* По місту можна подорожувати на... .

 Давайте, покажемо Журавликові наш Перечин і разом з ним здійснимо уявну подорож містом, тож сідайте всі в чарівний автобус і рушаємо в путь.

( Діти „сідають” в автобус і переглядають слайди презентації „Перечин – то пісня з долею своєю”).

                           Фізкультхвилинка

 Встаньте, діти, усміхніться,

 Землі рідній поклоніться

 І до сонця потягніться.

 В різні боки нахиліться,

 Веретенцем покрутіться.

 Раз присядьте, два присядьте

 І на місце тихо сядьте.

Я гадаю, що Журавликові сподобалася  наша «екскурсія» містом. Він побачив, який гарний і чарівний наш Перечин. Всі ми любимо свій рідний край. А які прислів’я ви знаєте про рідний край?

* Рідний край – зелений рай.

* Там земля мила, де мати народила.

* Людина  без Батьківщини – як пташка без крил.

* Кожному мила своя сторона.

* Всюди добре, а вдома – найкраще.

 А як ви розумієте слова „любити свій рідний край”? (Любити рідний край – означає берегти рідне місто, вулицю, двір, хату, рослину, комашку; означає любити своїх рідних, приносити їм радість).

 А зараз пропоную пограти в гру „Де ти живеш?”, щоб Журавлик дізнався про вулиці, які є в нашому місті.

 Усі ви, діти, маленькі громадяни нашого міста. Це означає, що ви маєте пишатися своїм містом і дбати про те, щоб воно було гарним, процвітало.

               Дидактична вправа „Буду – не буду”

* Смітити у своєму місті я...(не буду).

* Радіти успіхам мого міста я...(буду).

* Стежити за чистотою вулиць я ...(буду).

* Ламати дерева на вулицях міста я..(не буду).

* Цікавитися новинами і життям свого міста я ...(буду).

* Коли я стану дорослим і мені доведеться жити в іншому місті, то своє рідне місто Перечин я забувати...(не буду).

 Перечин – найліпший в світі:

 Гарний і красивий.

 Тут щасливі усі діти,

 Боже милостивий.

 Не знайти краси такої,

 Як у місті нашім,

 Перечин – такий казковий –

 В світі ти найкращий! ( Настя Козак )

Тепер я впевнена, що ви любите своє місто, знаєте його історію.

 У народі кажуть: „Добре словечко гріє сердечко”. У нас на дошці є сонечко, але воно без промінців. Щоб зібрати його промінці, треба сказати комплімент, добре слово про наше місто. Тож, яке наше місто?

( Гарне, чарівне, казкове, зелене, рідне, чудове, затишне, красиве, мальовниче, улюблене, невеличке).

 Ось погляньте, яке чудове сонечко ми утворили.

Тож нехай воно завжди зігріває і радує наше місто. А ви, діти, будьте чесні, розумні, любіть і бережіть наш рідний Перечин!

 А ти, Журавлику, лети у теплий край та завжди повертай у наш рідний край!