Тематичний план з фізичної культури для трактористів і слюсарів та кухарів

Бібліотека Фізична культура Планування
Про матеріал
Тематичний план з фізичної культури для ПТУ трактористів і слюсарів та кухарів
Перегляд файлу

Тематичний план з предмету фізична культура І кухарі

 

 

 

Теми

Уроки

Теоретико-методичні знання

У процесі уроків

Загальнофізична підготовка

У процесі уроків

Футбол (24)

1—8

 

 

75—105

Баскетбол (24)

 

9—32

 

 

Волейбол(20)

 

 

33—74

 

 

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗНАННЯ

Особливості фізичного розвитку та функціонального стану організму в старшому шкільному віці

 

Період життя з 12—13 до 17—18 років визнача­ється статевим дозріванням, що супроводжується прискореним фізичним розвитком і завершується з припиненням бурхливого зростання. Щодо фі­зіології, то цей вік обумовлений збільшенням ви­роблення багатьох гормонів, основні з яких — це гормон зростання, статеві гормони, гормони щито­видної залози. Саме їх комплексна дія забезпечує своєчасний і правильний розвиток дитини. У цей час відбуваються: поступова підготовка організму дітей до дорослого життя та відповідних наван­тажень, кількісні (збільшення довжини та ваги тіла), якісні зміни (остаточне дозрівання та пере­будова всіх органів і систем). Як у хлопчиків, так і у дівчаток разом зі зростанням збільшується вага тіла (у середньому до 3-5 кг на рік). Тривалість статевого дозрівання складає в середньому при­близно 5 років.

Терміни початку і тривалість статевого дозрі­вання коливаються, особливо у хлопчиків, у ши­роких межах. Якщо помітним є відставання або випередження цих процесів один щодо одного або до віку дитини, необхідно порадитися з лі­карем.

У старших школярів швидко зростають і роз­виваються всі частини тіла, тканини та органи, але темпи їх зростання є неоднаковими.

Найпо­мітнішим є збільшення довжини рук і ніг. Напри­клад, тулуб у хлопчиків витягується після того, як довжина рук, ніг і розміри тазу в поперечнику сягнуть свого максимуму.. Нерівномірність зро­стання окремих частин тіла викликає тимчасове порушення координації рухів — з’являються не­зграбність і неповороткість. Після 15-16 років ці явища поступово минають. Зростання голосових зв’язок є особливо інтенсивним у 14-15 років. У цьому віці відбувається посилене зростання ле­генів; досить швидко збільшується їх загальний обсяг.

У старшому шкільному віці можуть виникати функціональні розлади різних органів, що обумов­лено перебудовою нервової та ендокринної систем. Наприклад, навантаження на ендокринну систему може сприяти розвитку захворювань щитовидної залози та цукрового діабету. Часто спостерігається так зване «юнацьке серце», що характеризується збільшенням його розмірів, серцевим шумом, що виявляється під час медичного огляду. Частіше на порушення в роботі серцево-судинної системи скаржаться підлітки з обмеженою руховою актив­ністю, які не займаються регулярно спортом, або навпаки — у разі надмірних, не відповідних до ві­ку фізичних навантажень. Нерідко спостерігають­ся також підвищення артеріального тиску (так звана «юнацька гіпертензія»), почастішання сер­цебиття та пульсу (іноді тиск може зменшуватися, пульс уповільнюватися), іноді задишка, головний біль. У разі переохолодження поперекової області у дівчаток розвиваються запальні захворювання сечовивідних шляхів. Нерідко саме в цьому віці у разі інтенсивного читання та розумового наван­таження з’являються різні порушення зору, тому необхідно стежити за суворим дотриманням шко­лярами режиму дня та правил читання.

У старшому шкільному віці діти можуть опа­нувати високий ступінь майстерності у плаванні, фігурному катанні на ковзанах, художній гімна­стиці та інших видах спорту. Високих результатів у багатьох видах спорту в цей час діти здебільшо­го досягають уже у шкільні роки. Це пов’язано із прискоренням (акселерацією) фізичного розвит­ку дітей у сучасному суспільстві й досконалішою системою їх спортивної підготовки порівняно з ми­нулим. Однак досягнути індивідуального найвищо­го ефекту спортивного тренування зазвичай мож­ливо тільки після завершення шкільного періоду.

У старіпому шкільному віці диференціюється фізичне виховання дівчат і юнаків. У цьому віці можна розпочинати змагальну діяльність в усіх видах спорту. До завершення старшого шкільного віку у більшості видів спорту дозволяється висту­пати у міжнародних змаганнях.

Характеристика фізичної підготовленості, методики її визначення

У сфері фізичного виховання кількісно-норма­тивна постановка завдань поширюється здебіль­шого на завдання з виховання фізичних якостей як основи рухових можливостей («кондиційні» нормативи фізичної підготовленості) і нормати­ви, що розраховані на виявлення ступеня сфор- мованості рухових умінь і навичок («координа­ційні» — спортивно-технічної підготовленості). Такий розподіл нормативів є умовним, оскільки те, що вони виражають, фактично єДине в своїй основі.

Загальні нормативи фізичної підготовленості повинні бути доступними кожному за умови пев­ної підготовки для їх досягнення. Якщо нормати­ви дозволяють кожному виконати їх без будь-якої попередньої підготовки, то вони є заниженими і не мають значення, що стимулює. Нормативи для оцінювання діяльності учнів повинні бути індиві­дуалізованими.

Для визначення рівня фізичної підготовленості учнів слід орієнтуватися на такі фактори:

ступінь опанування дитиною базових умінь та навичок у різних вправах, елементах техні­ки основних видів рухів;

розвиток фізичних якостей (швидкість реак­ції, спритність, гнучкість, сила, витривалість, координаційні здібності);

загальну рухову активність дитини протягом усього часу перебування в школі.

Правила використання тестів: тест повинен відповідати анатомо-фізіологіч- ним і функціональним можливостям учня; необхідно використовувати прості за біомеха­нічною структурою тести;

перед виконанням тестів школярів необхідно налаштувати за допомогою гарної мотивацій­ної настанови;

для комплексної перевірки необхідно викори­стовувати систему тестів.

Під час проведення тестування необхідно до­тримуватися такої послідовності проведення те­стів на:

гнучкість;

швидкість;

  •    силу;

швидкісну витривалість; силову витривалість; фізичну працездатність; загальну витривалість.

Орієнтовний перелік тестів для школярів

Тести на визначення гнучкості

  1. Нахил уперед із положення стоячи на гімна­стичній лаві.
  2. Нахил уперед із положення сидячи на підлозі.

Тест на визначення швидкості Біг на ЗО, 60 або 100 м (для учнів різного віку) із низького старту.

Тести на визначення сили

  1. Підтягування на перекладині у висі хватом зверху в хлопчиків, у висі лежачи на підвіс­ній перекладині (до 80 см) у дівчат шкільного віку.
  2. Метання торбинки однією рукою способом «із-за спини через плече».
  3. Контроль за допомогою ручного та станового динамометрів.

Тест на визначення швидкісно-силових якостей

Стрибки у довжину з місця.

Тест на визначення координаційних здібностей

«Човниковий» біг 4 х 9 м.

Тести на визначення витривалості

  1. Біг на довгі дистанції (1000—3000 м залежно від віку), що проводиться на стадіоні.
  2. Біг упродовж фіксованого часу (наприклад, 4 хв); що проводиться як у спортивній залі, так і на стадіоні.

Під час тестування слід дотримуватися певних правил. Дослідження проводити в першій поло­вині дня, у добре провітрюваному приміщенні або на майданчику.

  •      У день тестування' режим дня учнів не пови­нен бути перевантаженим фізично та емоційно. Перед тестуванням необхідно провести стандартну розминку відповідно до специфіки тестів. Слід забезпечити спокійну обстановку та уникати нега­тивних емоцій. Форма проведення тестування по­винна передбачати прагнення учнів продемонстру­вати найкращий результат. Час між виконанням тестів повинен бути достатнім для позбавлення від стомлюваності, що виникає.

Тестування повинне проводитися в стандарт­них однакових умовах, що зменшить можливість цомилки в результатах і дозволить отримати об’єк­тивнішу інформацію.

Фізичне навантаження та відпочинок як фактори впливу на фізичний розвиток

Навантаження — це певна величина впливу фі­зичних вправ на організм людини, яка їх виконує. Величина навантаження залежить від його об­сягу та інтенсивності. Під обсягом навантаження розуміють тривалість виконання фізичних вправ і сумарну кількість фізичної роботи, що викона­на протягом певного часу (за одне заняття, тиж­день, місяць та ін.). Інтенсивність навантажен­ня — це сила впливу фізичної роботи на організм людини, її напруженість і ступінь концентрації обсягу навантаження в часі.

Навантаження може бути:

а) стандартним (практично однаковим за своїми зовнішніми параметрами (швидкості та темпу рухів, величини обтяжень та ін.) у кожен мо­мент впливу);

б) змінним (варіативним), що змінюється під час виконання вправи.

Навантаження може бути безперервним (під час виконання вправи відсутні паузи відпочинку) або переривистим (між повтореннями тієї самої вправи або різних вправ є інтервали відпочинку, що забезпечують відновлення рівня працездатнос­ті, що знизилося внаслідок роботи).

Навантаження в руховій діяльності поєднує в собі фізичне та функціональне навантаження під час виконання різних рухових дій. За визначенням Л. П. Матвєєва, воно має внутрішню та зовнішню сторони. Під фізичним навантаженням слід розу­міти певну величину виконаної у певний спосіб фізичної роботи, що виражена в динамічних, про­сторових і часових характеристиках. Щойно лю­дина починає виконувати будь-які рухові дії, то її організм починає функціонувати з напруженням, тобто виконання будь-яко,го виду рухових дій за­вжди супроводжується певними функціональними зрушеннями в організмі.

Функціональне навантаження — це інтеграль­на величина, іцр відбиває психофізіологічні, сома- тофізіологічні, біохімічні та інші зрушення, що спричиняють підвищений рівень функціонування систем організму, а також певні величини енерго- витрат.

Фізичне навантаження неможливо вивчати окремо від тих зрушень, що відбуваються під його впливом в організмі. Плануючи фізичне наванта­ження, слід передбачати певні адаптаційні реакції організму, а також — певні зміни в органах і си­стемах організму.

Виконання будь-якої рухової дії чергується з відпочинком (інтервалом, паузою, фазою роз­слаблення), тому що людина не може безкінечно виконувати фізичні вправи. Навіть під час трива­лої безперервної роботи, коли відсутні спеціальні інтервали відпочинку, останній завжди має місце у вигляді фаз розслаблення.

Відпочинок — це стан відносної або абсолютної бездіяльності, що є наслідком попередньої ціле­спрямованої активної рухової дії (фізичної робо­ти), метою якого є забезпечення відновлення й під­вищення функціональних можливостей організму, що необхідні для продовження фізичної роботи в заданих режимах без зниження її ефективності. Відпочинок має місце під час безперервної цикліч­ної рухової дії, що проявляється в неявній формі як сукупність фаз розслаблення, що чергуються з фазами напруження, а також між окремими по­рціями рухових дій. Тому можна визначити дві форми прояву відпочинку: очевидний (як післяробочий інтервал відпочинку) і прихований (як післяробоча фаза розслаблення).

Визначають три види очевидного відпочинку: активний, пасивний і комбінований.

Активний відпочинок — це відпочинок, під час якого людина займається цілеспрямованою діяльністю, яка за змістом відрізняється від по­передньої фізичної роботи. Він може мати три різновиди—руховий, неруховий і змішаний як різні сполучення двох попередніх. Під час актив­ного відпочинку рухового характеру завжди є ці­леспрямована рухова діяльність. Під час актив­ного відпочинку нерухового характеру спортсмен займається іншими видами діяльності (науково- теоретичною, художньо-естетичною, навчальною, виробничою та ін.).

Пасивний відпочинок — це відпочинок, під час якого відсутня цілеспрямована рухова діяльність. Він може бути природним і штучним. У першо­му випадку відсутні будь-які впливи на людину, у другому — людина, перебуваючи в стані віднос­ного спокою, відчуває на собі активний вплив фізі­отерапевтичних (баня, сауна, масаж та ін.), психо­фізіологічних (гіпноз, аутогенне тренування, елек­тросон та ін.) і фармакологічних (стимулювальні засоби, вітаміни, спеціальні напої та ін.) засобів.

Залежно від того, у якій фазі відновлення пра­цездатності здійснюється чергове виконання впра­ви, розрізняють такі типи інтервалів відпочинку: субкомпенсаційні (неповні); компенсаційні (по­вні); понад компенсаційні (екстремальні); постпо- надкомпенсаційні (довгі).

Тривалість інтервалів відпочинку між занят­тями залежить від тренувального навантаження. Відпочинок повинен забезпечувати повне віднов­лення працездатності до вихідного рівня або ж до фази понадкомпенсації (понадвідновлення). Тренування у фазі недовідновлення неприпустимі для занять оздоровчою фізичною культурою. Чим більшим є тренувальне навантаження, тим трива­лішими повинні бути інтервали відпочинку.

Принципом систематичності' й послідовності визначається необхідність системного чергування фізичних навантажень і відпочинку. Ефективною може бути лише така система, що забезпечує по­стійний взаємозв’язок між окремими заняттями. Невеликі навантаження або тривалі інтервали від­починку між заняттями не сприяють тренованос­ті. Занадто великі навантаження та короткі інтер­вали відпочинку між заняттями можуть призвести до перевищення адаптаційних можливостей орга­нізму й до перетренованості.

Навантаження та відпочинок повинні чергува­тися таким чином; щоб кожне наступне заняття відбувалося «слідом» за попереднім, поглиблюючи та закріплюючи позитивні фізіологічні зрушення. Отже, послідовністю дискретних тренувальних за­нять створюється безперервність тренувального процесу.

Уміння, навички та фізичні якості, що є необхідними для успішної самореалізації у майбутній професії (відповідно до обраного профілю чи омріяної професії)

Одним із основних принципів’ фізичного ви- хов'ання є зв’язок фізичної культури з трудовою та оборонною діяльністю'. На практиці це озна­чає використання фізичної культури та спорту у формах професійно-прикладної та військово- прикладної фізичної ПІДГОТОВКИ.

Професійно-прикладна фізична підготовка має на меті:

ознайомити учнів із прикладними знаннями про професії та сформувати фізичні якості, що є необхідними для успішного виконання трудо­вих операцій та високоефективної праці; сформувати рухові вміння та навички, що сприятимуть продуктивній праці майбутніх фахівців;

виховати фізичні та психічні якості, що є необ­хідним для майбутньої трудової діяльності; сприяти кращому опануванню трудових опера­цій, прискореному навчанню професії; навчити використовувати засоби активного відпочинку для подолання виробничого стом­ленням, для швидкого та повного відновлення сил;

попереджати та знижувати виробничий трав­матизм за рахунок збільшення сили, швидко­сті, витривалості, спритності під час виконан­ня трудових операцій та в процесі я^иттєдіяль- ності.

Існують значні розбіжності в умовах праці фа-' хівців різних професій. Однак для всіх робітників необхідно мати гарне здоров’я та високий рівень фізичного розвитку. Кожна професія вимагає від робітника переважного розвитку однієї або декіль­кох провідних фізичних якостей. Так, геологові необхідна фізична витривалість, шахтареві — за­гальна та силова витривалість і сила, льотчико­ві— спритність і- вестибулярна стійкість та ін. Тому засоби, що застосовують для розв’язання окремих завдань професійно-прикладної фізичної підготовки фахівців різних професій, є різнома­нітними.

Види спорту з точки зору їх використання в професійно-прикладній фізичній підготовці фахівців різного профілю

Гімнастика. Оздоровче, загальнорозвивальне та професійно-прикладне значення гімнастики по­лягає в тому, що її вправи розвивають спритність, гнучкість, м’язову силу та ін., а також уміння володіти своїм тілом у простОрі, зберігали та від­новлювати рівновагу на різноманітних і мінливих опорах; навчають виконувати точні рухи окреми­ми частинами тіла; формують естетично привабли­

ві форми тіла; виховують морально-вольові якості (сміливість, самовладання, рішучість та ін.). Ці якості є професійно необхідними космонавтам, льотчикам, монтажниКам-висотникам,. будівель­никам, пожежникам, водіям, механізаторам, цир­ковим артистам і представникам багатьох інших професій.

На основі гімнастичних вправ складають ком­плекси ранкової гігієнічної гімнастики, фізкуль­турних пауз, розминки на тренувальних заняттях, виробничої гімнастики в трудових колективах.

. Легка атлетика. Вправи легкої атлетики, основі яких складають природні рухи людини — ходьба, біг, стрибки та метання,— сприяють удо­сконаленню цих життєво важливих умінь і нави­чок. Крім того, вони підвищують функціональ­ні можливості всіх органів і систем, особливо нервово-м’язової, серцево-судинної, дихальної, тобто тих, що найбільшою мірою забезпечують успіх у будь-якому виді фізичної діяльності. Різ­ні вправи легкої атлетики виховують у людини швидкість і витривалість, спритність і силу, а та­кож морально-вольові якості (завзятість у досяг­ненні мети, уміння долати труднощі, силу воді та ін.). Найбільше практичне значення ці вправи мають для геологів, агрономів, зоотехніків та ін.

Лижний спорт. Навички пересування на ли­жах широко використовуються у військовій справі та в побуті. Фізичні якості, що виховані під час занять лижним спортом, сприяють успішному ви­конанню таких справ, у яких людині потрібні ви­тривалість і загартованість до холоду, швидкість пересування на місцевості в умовах бездоріжжя, рішучість дій. Лижами користуються, МИСЛИВЦІ на промислі, до місця роботи на лижах часто діс­таються будівельники залізниць та інших віддале­них об’єктів, не обходяться без лиж узимку також геологи.

Плавання має не тільки утилітарне значення. Існує велика кількість професій, що пов’язані з ро­ботою у воді й на воді: моряки, водолази, сплавни­ки лісу, геологи, будівельники мостів, дослідники морських глибин, нафтодобувачі, гідрологи, ри­балки, рятувальники й ін. Для цих фахівців умін­ня плавати є невід’ємною частиною професійної підготовки.

Туризм має велике освітнє та прикладне зна­чення. Уміння орієнтуватися на місцевості з кар­тою та компасом, за природними орієнтирами та місцевими предметами, за народними прикме­тами має велике значення у військовій справі та у праці багатьох фахівців. Особливо важливо це для геологів, землевпорядників, зоотехніків, чаба­нів, мисливців, будівельників віддалених об’єктів та ін. Спритність, фізична витривалість, що вихо­вуються туристичними походами, застосовуються практично всюди. Крім того туризм є незамінним

засобом активного відпочинку людей напруженої розумової праці.

Спортивні ігри. Під час занять спортивними іграми виховуються оптимальні рухові реакції на різні подразники — світлові, звукові, Тактиль­ні та ін. Це має велике значення в пристосуванні людини до роботи на сучасних машинах і механі­змах, тому що нова техніка висуває високі вимоги до швидкості реакції й точності рухів фахівців, які обслуговують цю техніку. Ці якості є необхідними для робітників комп’ютерної галузі, працівників на верстатах із програмним керуванням, водіїв та інших професій, де висуваються підвищені ви­моги до швидкості реакцій на раптове появлення об’єкта, терміновість вибору та прийняття рішень.

Спеціально-прикладні види спорту. Крім на­званих видів, для деяких професій існують спеці­альні прикладні види спорту. Вони допомагають розвивати професійні навички та прийоми роботи в специфічних умовах, у характерному для певної професіїекіпіруванні(пожежники, водолази, гідро­логи, мостобудівники, міліціонери, будівельники- висотники та ін.). Спеціально-прикладні види спорту поки існують не для всіх професій, але видів спорту, що мають безпосереднє або непряме прикладне застосування в певній професії, існує досить багато.

Паралімпійський рух на сучасному етапі

Розвиток паралімпізму та спорту інвалідів має більше ніж столітню історію. Перші спроби за­лучення людей з обмеженими фізичними мож­ливостями до фізичної культури та спорту були зафіксовані у 1888 р., коли в Берліні сформувався перший спортивний клуб для людей із вадами слу­ху. Перші Всесвітні ігри глухих (пізніше — Деф- лімпійські ігри) відбулися 10—17 серпня 1924 р. у Парижі.

Лише після Другої Світової війни до спорту почали активно долучатись інваліди з порушен­нями в роботі опорно-рухового апарату. У 1944 р. у межах проведення обов’язкової частини комп­лексного лікування була впроваджена спеціально розроблена спортивна програма для «візочників». її розробником став Людвіг Гуттман — нейро­хірург німецького походження, який емігрував до Великої Британії у 1939 р., рятуючись від на­цистської окупації.

Згодом ігри Гуттмана перетворилися на- між­народне спортивне свято, що об’єднувало спортс­менів багатьох європейських країн. Поступово світ переконувався у тому, що на фізичну культуру і спорт мають право також і люди з„. інвалідністю. Під час проведення Олімпійських ігор у Мельбурні 1956 р. Міжнародний Олімпійський комітет наго­родив Міжнародну Сток-Мандевільську федерацію спортсменів з обмеженими фізичними можливо­стями спеціальним кубком за втілення в життя олімпійських ідеалів гуманізму.

Міжнародні Ігри інвалідів (фактично І Літні Паралімпійські ігри) відбулись у 1960 р. у Римі (Італія) через кілька тижнів після завершення звичайної Олімпіади. У цих Іграх узяли участь 400 спортсменів на візках із 23 країн. Програма ігор складалася з легкої атлетики, плавання, фех­тування, баскетболу, стрільби з лука, настільного тенісу.

Уперше зимові спортивні протиборства серед спортсменів з ампутованими кінцівками та вадами зору були організовані у 1976 р. у м. Орнсколд- дсвік (Швеція). Представники 14 країн брали участь у Перших Зимових паралімпійських іграх. Більше ніж 250 учасників змагань виборювали звання чемпіонів у лижних гонках і естафеті.

Паралімпійські кольори, що дотепер відобра­жають спортивну символіку спорту інвалідів: чер­воний, синій і зелений — означають розум, тіло і твердий дух.

Паралімпійський рух в Україні почав розвива­тись із 1989 р., коли в країні було створено перші фізкультурно-спортивні та оздоровчі клуби інва­лідів. Пізніше на їх основі сформувались 4 націо­нальні федерації спорту людей із вадами опорно- рухового апарату, зору, слуху тощо. 1992 р. після об’єднання цих федерацій утворився Національ­ний комітет спорту інвалідів України, що пред­ставляє Україну у міжнародному наралімпійсько- му та дефлімпійському русі й виконує функції Національного паралімпійського комітету.

Уперше українські паралімпійці взяли участь у ІІаралімпіаді в Атланті (США) у 1996 р., вибо­ровши Гзолоту, 4 срібних та 2 бронзових медалі. А вже на ІІаралімпіаді в Пекіні (Китай) у 2008 р. українські спортсмени здобули 74 медалі: 24 золо­тих, 18 срібних та 32 бронзових. На зимових Пара- олімпійських іграх у Ванкувері (Канада) у 2010 р. українці вибороли 5 золотих, 8 срібних та 6 брон­зових медалей, посівши у загальному медальному заліку 4 місце.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольні навчальні нормативи

 

Модуль

Зміст навчального матеріалу

Рівень навчальних досягнень учнів

початковий

середній

достатній

високий

Волейбол

10 прямих подач на влучність у зазначену вчите­лем зону; кількість влучень:

  • хлопці — верхніх подач

4

6

8

9

 

  • дівчата — нижніх подач

2

5

6

8

 

6 передач на точність через сітку із зони 2, 3, 4 у зазначену вчителем зону; кількість влучень:

• хлопці

2

3

5

6

 

• дівчата

1

2

3

5

Футбол

6 ударів на точність одним із вивчених способів у гандбольні або задану половину футбольних воріт із відстані 16,5 м із-за меж штрафного май­данчика після ведення м’яча; кількість влучних ударів:

• хлопці

1 або

2

3

4—6

 

• дівчата

жодного

Жодного

1

2

3—6

Футбол

6 зупинок м’яча, що опускається, одним із ви­вчених способів; кількість правильно виконаних зупинок:

• хлопці

1 або

2

3

4—6

 

• дівчата

жодної

Жодної

1

2

3—6

 

Для воротарів: 6 спроб ловіння м’яча одним із ви­вчених способів після накидання м’яча партне­ром; кількість правильно виконаних спроб:

• хлопці

1 або

2

3

4—6

 

• дівчата

жодної

Жодної

1

2

3—6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поурочно - тематичне планування з предмету фізична культура І курс кухарі

Завдання на 1-й курс

  1. Ознайомлювати із теоретично-методичними знаннями.
  2. Готувати до складання контрольних навчаль­них нормативів.
  3. Закріплювати пересування, зупинки, веден­ня та удари по м’ячу ногою, вкидання м’яча,

а також індивідуальні дії у нападі та захисті у футболі.

  1. Закріплювати пересування, передачі, ведення та кидки м’яча, а також індивідуальні, групові та командні дії у баскетболі.

 

План проведення уроків

№

Уроку

Зміст

Дата

Примітки

Модуль «Футбол»

1

Завдання на рік і семестр. Особливості фізичного розвитку та функціонального стану організму в старшому шкільному віці. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Зустрічна естафета з перенесенням м’ячів. Поєднання прийомів пересування з технікою володіння м’ячем. Удари по м’ячу ногою на точність. Зупинки м’яча у різні способи. Ходьба з вправами на відновлення дихання. Домашнє завдання

 

 

2

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Прискорення та ривки з м’ячем. Удари по м’ячу ногою на точність. Зупинки м’яча у різні способи. Ве­дення м’яча у різні способи. Навчальна гра. Вправи для формування та корекції постави

 

 

3

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Естафета з подо­ланням смуги перешкод. Удари по м’ячу ногою на точність. Зупинки м’яча у різні спо­соби. Ведення м’яча у різні способи. Ходьба зі зміною ритму

 

 

4

 

 

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Стрибки з імі­туванням удару головою та ногою. Удари по м’ячу ногою на точність. Зупинки м’яча у різні способи. Ведення м’яча у різні способи. Жонглювання м’ячем. Вправи для запо­бігання плоскостопості

 

 

5

Розвиток футболу в Україні та за кордоном. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Естафета з розстановкою та збиранням предметів. Уміння розра­ховувати силу удару по м’ячу ногою. Зупинки м’яча у різні способи. Відбирання м’яча у підкаті. Гра на зосередження уваги

 

 

6

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Діставання підвішеного м’яча головою та ногою у стрибку з місця. Уміння розраховувати силу удару по м’ячу ногою. Зупинки м’яча у різні способи. Відбирання м’яча у підкаті. Індивідуальні дії у нападі. Гра на координацію рухів

 

 

7

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Гандбол за спрощеними правилами. Уміння розраховувати силу удару по м’ячу ногою. Укидання м’яча на точ­ність. Індивідуальні дії у захисті. Вправи для розслаблення

 

 

8

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Стрибки з місця з уда­рами головою та ногою по м’ячах, що підвішені на різній висоті. Уміння розраховувати силу удару по м’ячу ногою. Укидання м’яча на точність. Навчальна гра. Вправи для збільшення еластичності м’язів. Підбиття підсумків вивчення модуля «Футбол»

 

 

Модуль «Баскетбол»

9

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. Прискорення на 5 м із різних вихідних положень у різні способи в змаганні з партнерами. Стійки та пересування у нападі та захисті. Серійні кидки з різних точок середньої та далекої відстані. Навчальна гра. Вправи для запобігання плоскостопості

 

 

10

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. Прискорення на 10 м із різних вихідних положень у різні способи в змаганні з партнерами. Пересу­вання, зупинки та повороти у нападі та захисті. Передачі м’яча однією та обома руками зверху на велику відстань і ловіння. Серійні кидки з різних точок середньої та далекої відстані при пасивному опорі захисника. Відбивання м’яча. Вправи для формування та корекції постави

 

 

11

Організація техніко-тактичних дій під час гри. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. Пересування, зупинки та повороти у нападі та захисті. Серійні кидки з різних точок середньої та далекої відстані при пасивному опорі захисни­ка. Вихід на вільне місце для взаємодій між гравцями. Ходьба з вправами на відновлен­ня дихання

 

 

12

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. «Човниковий» біг 4 х 10 м. Пересування, зупинки та повороти у нападі та захисті. Серійні кидки з різ­них точок середньої та далекої відстані при активному опорі захисника. Протидії вихо­ду на вільне місце. Ходьба зі зміною ритму

 

 

13

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Серійні стрибки з діста­ванням високо підвішених предметів. Серійні кидки з різних точок середньої та далекої відстані при активному опорі захисника. Вихід і протидії виходу на вільне місце для взаємодій між гравцями. Гра на зосередження уваги

 

 

14

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Серійні стрибки з діста­ванням високо підвішених предметів. Серійні кидки з різних точок середньої та далекої відстані при активному опорі захисника. Накривання кидка. Вихід і протидії виходу на вільне місце для взаємодій між гравцями. Гра на координацію рухів

 

 

15

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Прискорення на 15 м із різних вихідних положень у різні способи в змаганні з партнерами. Серійні кидки пі­сля виконання технічних прийомів нападу при пасивному опорі захисника. Організація боротьби за м’яч, що відскочив від щита. Навчальна гра. Вправи для розслаблення

 

 

16

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Прискорення на 20 м із різних вихідних положень у різні способи в змаганні з партнерами. Серійні кидки після виконання технічних прийомів нападу при пасивному опорі захисника. Організа­ція боротьби за м’яч, що відскочив від щита. Штрафний кидок. Вправи для збільшення еластичності м’язів

 

 

17

Методика організації самостійних занять. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. «Човниковий» біг 4 х 10 м. Серійні кидки після виконання технічних прийомів нападу при активному опорі захисника. Організація боротьби за м’яч, що відскочив від щита. Штрафний кидок. Вправи для позбавлення напруження очей

 

 

18

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. «Човниковий» біг 4 х 10 м. Серійні кидки після виконання технічних прийомів нападу при активному опорі захисника. Штрафний кидок і дії гравців лід час його виконання. Навчальна гра. Самомасаж і струшування руками та ногами

 

 

19

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Серійні стрибки з діставанням високо підвішених предметів. Серійні кидки після виконання технічних прийомів нападу при активному опорі захисника. Чергування різних способів ведення м’яча без зорового контролю. Штрафний кидок і дії гравців під час його виконання. Вправи для формування та корекції постави

 

 

20

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Пересування, зупинки та повороти у нападі та захисті. Серійні кидки після виконання технічних прийомів нападу при активному опорі захисника. Чергування різних способів ведення м’яча без зорового контролю. Взаємодії та протидії заслонам. Вправи для запобігання плоскостопості

 

 

21

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із джгутами. Прискорен­ня на 5 м із різних вихідних положень у різні способи з веденням м’яча. Серійні кидки після фінтів при пасивному опорі захисника. Взаємодії та протидії заслонам. Навчальна гра. Ходьба з вправами на відновлення дихання

 

 

22

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із джгутами. Приско­рення на 10 м із різних вихідних положень у різні способи з веденням м’яча. Серійні кидки після фінтів при пасивному опорі захисника. Добивання м’яча обома руками в стрибку після його відскоку від щита. Ходьба зі зміною ритму

 

 

23

Особливості проведення та суддівство змагань. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із джгутами. «Човниковий» біг 4x10 м. Серійні кидки після фін­тів при активному опорі захисника. Добивання м’яча обома руками в стрибку після його відскоку від щита. Гра на зосередження уваг

 

 

24

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із джгутами. «Човнико­вий» біг 4 х 10 м. Серійні кидки після фінтів при активному опорі захисника. Чергуван­ня різних способів ведення м’яча без зорового контролю. Добивання м’яча однією та обо­ма руками в стрибку після його відскоку від щита. Гра на координацію рухів

 

 

25

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Серійні стрибки із зі­стрибуванням у глибину. Серійні кидки з різних точок середньої та далекої відстані з опором захисника. Чергування різних способів ведення м’яча без зорового контролю в умовах опору захисників. Добивання м’яча однією та обома руками в стрибку після його відскоку від щита. Вправи для розслаблення

 

 

26

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Серійні стрибки із зі­стрибуванням у глибину. Серійні кидки з різних точок середньої та далекої відстані з опором захисника. Чергування різних способів ведення м’яча без зорового контролю в умовах опору захисників. Організація варіантів позиційного нападу. Вправи для збіль­шення еластичності м’язів

 

 

27

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Прискорення на 15 м із різних вихідних положень у різні способи з веденням м’яча. Серійні кидки з різних точок середньої та далекої відстані з опором захисника. Протидія варіантам позиційного нападу. Навчальна гра. Самомасаж і струшування руками та ногами

 

 

28

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Прискорення на 20 м із різних вихідних положень у різні способи з веденням м’яча. Пересування, зупинки та повороти у нападі та захисті. Серійні кидки з різних точок середньої та далекої від­стані з опором захисника. Штрафний кидок. Ходьба з вправами на відновлення дихання

 

 

29

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. «Човниковий» біг 4 х 10 м. Контрольний норматив із 10 кидків м’яча вивченим спосо­бом із дистанції 4,5 м на рівній відстані між п’ятьма точками. Організація швидкого прориву. Ходьба зі зміною ритму

 

 

30

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. «Човниковий» біг 4 х 10 м. Штрафний кидок і дії гравців під час його виконання. Організація боротьби за м’яч, що відскочив від щита. Протидія швидкому прориву. Гра на координацію рухів

 

 

31

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Серійні стрибки із зістрибуванням у глибину. Контрольний норматив із 10 штрафних кидків на точність. Організація та протидія швидкому прориву. Вправи для розслаблення

 

 

32

Характеристика фізичної підготовленості, методики її визначення. Організаційні впра­ви. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Чергування різних способів ловіння та передач м’яча без зорового контролю в умовах опору захисників. На­вчальна гра. Вправи для збільшення еластичності м’язів. Підбиття підсумків.вивчення модуля «Баскетбол» і за семестр

 

 

 

 

Модуль «Волейбол»

33

 Фізичне навантаження та відпочинок як фактори впливу на фі­зичний розвиток. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Біг на 5 м за сигналом (переважно зоровим) із різних вихідних положень. Пересування вздовж сітки приставним кроком правим (лівим) боком із зупинками. Багаторазові пе­редачі м’яча в стіну зі зміною висоти передачі та відстані до стіни. Подача в ліву та пра­ву половину майданчика. Ходьба з,вправами на відновлення дихання

 

 

34

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Пересування в упорі на руках лежачи по колу. Пересування вздовж сітки приставним кроком правим (лі­вим) боком, зупинки, набуття вихідного положення для блокування. Багаторазові пере­дачі м’яча в стіну зі зміною висоти передачі та відстані до стіни. Подача в ліву та праву половину майданчика. Вправи для формування та корекції постави

 

 

35

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Біг із зупинками та зміною напрямку руху. Пересування вздовж сітки приставним кро­ком правим (лівим) боком, зупинки, набуття вихідного положення для блокування. Ба­гаторазові передачі м’яча в стіну зі зміною висоти передачі та відстані до стіни. Подача в ліву та праву половину майданчика. Ходьба зі зміною ритму

 

 

36

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Кидки набивного м’яча обома руками від грудей вперед. Багаторазові передачі м’яча в стіну зі зміною висоти передачі та відстані до стіни. Подача в ліву та праву половину майданчика. Навчальна гра. Вправи для запобігання плоскостопості

 

 

37

Основні поняття та правила гри у волейбол. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Вистрибування на гірку матів, багатоско- ки. Верхня бокова подача. Завислі передачі в ближню зону: 2—3, 3—2. Гра на зосеред­ження уваги

 

 

38

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Кидки набивного м’яча обома руками з-за голови на місці при активному русі кис­тей зверху до низу. Прямий нападальний удар за ходом із високих і середніх передач із зон 2 і 4. Завислі передачі в ближню зону: 2—3, 3—2. Верхня бокова подача. Вправи для розслаблення .

 

 

39

Волейбол як засіб фізичного виховання, вдосконалення фізичних і психологічних якос­тей. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Зістрибування з висоти 30 см із наступним стрибком угору. Прямий нападальний удар за ходом із ви­соких і середніх передач із зон 2 і 4. Завислі передачі в ближню зону: 2—3, 3—2. Верх­ня бокова подача. Гра на координацію рухів

 

 

40

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Кидки тенісного м’яча через сітку. Вибіркове виконання подачі: на гравця, який є найслабшим у прийомі м’яча, на гравця, який вийшов після заміни. Завислі передачі в ближню зону: 2—3,

3—2. Прямий нападальний удар за ходом із високих і середніх передач із зон 2 і 4. Вправи для розслаблення

 

 

41

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Біг на 10 м за сигналом (переважно зоровим) із різних вихідних положень. Передачі м’яча через зону: 2—4,

4—2. Прямий нападальний удар за ходом із високих і середніх передач із зон 2 і 4. Навчальна гра. Вправи для збільшення еластичності м’язів

 

 

42

Фактори, що визначають ефективність змагальної діяльності гравців. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс.ЗРВ. Пересування в упорі на руках лежа­чи по колу. Передачі м’яча через зону: 2—4, 4—2. Прямий нападальний удар за ходом із високих і середніх передач із зон 2 і 4. Індивідуальне та групове блокування. Вправи для позбавлення напруження з очей

 

 

43

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із гімнастичними лава­ми. Біг із зупинками та зміною напрямку руху. Передачі м’яча через зону: 2—4, 4—2. Прямий нападальний удар за ходом із високих і середніх передач із зон 2 і 4. Обирання місця для страхування партнера, який виконує прийом. Самомасаж і струшування ру­ками та ногами

 

 

44

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із гімнастичними лава­ми. Кидки набивного м’яча обома руками від грудей над собою. Передачі м’яча через " зону: 2—4, 4—2. Прямий нападаЛьний удар за ходом із високих і середніх передач із зон 2 і 4. Блокування з наступним самострахуванням. Навчальна гра. Вправи для формування та корекції постави

 

 

        45

Попередження спортивного травматизму. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ .із гімнастичними лавами. Вистрибування на гірку матів, бага- тоскоки. Прийом м’яча знизу однією рукою з наступним падінням уперед і перекатом на стегна та живіт (дівчата) і перекатом на груди (юнаки). Передачі м’яча з пересуван­ням у парах. Зонне блокування. Ходьба з вправами на відновлення дихання

=

 

46

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із гімнастичними ла­вами. Кидки набивного м’яча обома руками з-за голови на місці при активному русі кистей зверху до низу. Нападальний удар із короткої передачі. Передачі м’яча з пере­суванням у парах. Розташування гравців у момент прийому м’яча у побудові «кутом уперед». Вправи для запобігання плоскостопості

 

 

47

Досягнення українських волейболістів. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Зістрибування з висоти 30 см із наступним стрибком угору. Передачі м’яча з пересуванням у трійках. Нападальний удар із короткої передачі. Взаємодія гравців, які приймають м’яч, із зв’язковим гравцем, який перебуває у зоні: 3, 2, 4. Ходьба зі зміною ритму

 

 

47

Організаційні'вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Кидки тенісного м’яча через сітку. Передачі м’яча з пересуванням у трійках. Нападальний удар із першої пе­редачі. Блокування найсильнішого гравця, який нападає. Навчальна гра. Гра на коор­динацію рухів

 

 

48

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. КомплексЗРВ. Біг на 15 м за сигналом (переважно зоровим) із різних вихідних положень. Передачі м’яча у падінні. Подача в ліву та праву половину майданчика. Обирання партнера, який атакуватиме, для пере­дачі йому м’яча. Вправи для розслаблення

 

 

49

Суддівство (склад суддівської бригади, жести та суддівська термінологія, ведення про­токолу гри). Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Пересу­вання в упорі на руках лежачи по колу. Передачі м’яча у стрибку. Подача в ліву та пра­ву половину майданчика. Вправи для збільшення еластичності м’язів

 

 

50

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Кидки набивного м’яча обома руками з-за голови на місці з щонайбільшим прогинан­ням тулуба. Контрольний норматив із 10 прямих подач на влучність у зазначену вчите­лем зону. Передачі м’яча за спину. Взаємодія з гравцем, який виконує другу передачу. Самомасаж і струшування руками та ногами

 

 

51

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Біг із зупинками та зміною напрямку руху. Контрольний норматив із 6 передач на точ­ність через сітку із зони 2, 3, 4 у зазначену вчителем зону. Навчальна гра. Ходьба з вправами на відновлення дихання. Підбиття підсумків вивчення модуля «Волейбол»

 

 

 

 

№

уроку

Зміст

Дата

Примітки

52

Завдання на семестр. Фізичне навантаження та відпочинок як фактори впливу на фі­зичний розвиток. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Біг на 5 м за сигналом (переважно зоровим) із різних вихідних положень. Пересування вздовж сітки приставним кроком правим (лівим) боком із зупинками. Багаторазові пе­редачі м’яча в стіну зі зміною висоти передачі та відстані до стіни. Подача в ліву та пра­ву половину майданчика. Ходьба з,вправами на відновлення дихання

 

 

53

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Пересування в упорі на руках лежачи по колу. Пересування вздовж сітки приставним кроком правим (лі­вим) боком, зупинки, набуття вихідного положення для блокування. Багаторазові пере­дачі м’яча в стіну зі зміною висоти передачі та відстані до стіни. Подача в ліву та праву половину майданчика. Вправи для формування та корекції постави

 

 

54

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Біг із зупинками та зміною напрямку руху. Пересування вздовж сітки приставним кро­ком правим (лівим) боком, зупинки, набуття вихідного положення для блокування. Ба­гаторазові передачі м’яча в стіну зі зміною висоти передачі та відстані до стіни. Подача в ліву та праву половину майданчика. Ходьба зі зміною ритму

 

 

55

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Кидки набивного м’яча обома руками від грудей вперед. Багаторазові передачі м’яча в стіну зі зміною висоти передачі та відстані до стіни. Подача в ліву та праву половину майданчика. Навчальна гра. Вправи для запобігання плоскостопості

 

 

56

Основні поняття та правила гри у волейбол. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Вистрибування на гірку матів, багатоско- ки. Верхня бокова подача. Завислі передачі в ближню зону: 2—3, 3—2. Гра на зосеред­ження уваги

 

 

57

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Кидки набивного м’яча обома руками з-за голови на місці при активному русі кис­тей зверху до низу. Прямий нападальний удар за ходом із високих і середніх передач із зон 2 і 4. Завислі передачі в ближню зону: 2—3, 3—2. Верхня бокова подача. Вправи для розслаблення .

 

 

58

Волейбол як засіб фізичного виховання, вдосконалення фізичних і психологічних якос­тей. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Зістрибування з висоти 30 см із наступним стрибком угору. Прямий нападальний удар за ходом із ви­соких і середніх передач із зон 2 і 4. Завислі передачі в ближню зону: 2—3, 3—2. Верх­ня бокова подача. Гра на координацію рухів

 

 

59

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Кидки тенісного м’яча через сітку. Вибіркове виконання подачі: на гравця, який є найслабшим у прийомі м’яча, на гравця, який вийшов після заміни. Завислі передачі в ближню зону: 2—3,

3—2. Прямий нападальний удар за ходом із високих і середніх передач із зон 2 і 4. Вправи для розслаблення

 

 

60

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Біг на 10 м за сигналом (переважно зоровим) із різних вихідних положень. Передачі м’яча через зону: 2—4,

4—2. Прямий нападальний удар за ходом із високих і середніх передач із зон 2 і 4. Навчальна гра. Вправи для збільшення еластичності м’язів

 

 

61

Фактори, що визначають ефективність змагальної діяльності гравців. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс.ЗРВ. Пересування в упорі на руках лежа­чи по колу. Передачі м’яча через зону: 2—4, 4—2. Прямий нападальний удар за ходом із високих і середніх передач із зон 2 і 4. Індивідуальне та групове блокування. Вправи для позбавлення напруження з очей

 

 

62

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із гімнастичними лава­ми. Біг із зупинками та зміною напрямку руху. Передачі м’яча через зону: 2—4, 4—2. Прямий нападальний удар за ходом із високих і середніх передач із зон 2 і 4. Обирання місця для страхування партнера, який виконує прийом. Самомасаж і струшування ру­ками та ногами

 

 

63

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із гімнастичними лава­ми. Кидки набивного м’яча обома руками від грудей над собою. Передачі м’яча через " зону: 2—4, 4—2. Прямий нападаЛьний удар за ходом із високих і середніх передач із зон 2 і 4. Блокування з наступним самострахуванням. Навчальна гра. Вправи для формування та корекції постави

 

 

64

Попередження спортивного травматизму. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ .із гімнастичними лавами. Вистрибування на гірку матів, бага- тоскоки. Прийом м’яча знизу однією рукою з наступним падінням уперед і перекатом на стегна та живіт (дівчата) і перекатом на груди (юнаки). Передачі м’яча з пересуван­ням у парах. Зонне блокування. Ходьба з вправами на відновлення дихання

=

 

65

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із гімнастичними ла­вами. Кидки набивного м’яча обома руками з-за голови на місці при активному русі кистей зверху до низу. Нападальний удар із короткої передачі. Передачі м’яча з пере­суванням у парах. Розташування гравців у момент прийому м’яча у побудові «кутом уперед». Вправи для запобігання плоскостопості

 

 

66

Досягнення українських волейболістів. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Зістрибування з висоти 30 см із наступним стрибком угору. Передачі м’яча з пересуванням у трійках. Нападальний удар із короткої передачі. Взаємодія гравців, які приймають м’яч, із зв’язковим гравцем, який перебуває у зоні: 3, 2, 4. Ходьба зі зміною ритму

 

 

67

Організаційні'вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Кидки тенісного м’яча через сітку. Передачі м’яча з пересуванням у трійках. Нападальний удар із першої пе­редачі. Блокування найсильнішого гравця, який нападає. Навчальна гра. Гра на коор­динацію рухів

 

 

68

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. КомплексЗРВ. Біг на 15 м за сигналом (переважно зоровим) із різних вихідних положень. Передачі м’яча у падінні. Подача в ліву та праву половину майданчика. Обирання партнера, який атакуватиме, для пере­дачі йому м’яча. Вправи для розслаблення

 

 

69

Суддівство (склад суддівської бригади, жести та суддівська термінологія, ведення про­токолу гри). Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Пересу­вання в упорі на руках лежачи по колу. Передачі м’яча у стрибку. Подача в ліву та пра­ву половину майданчика. Вправи для збільшення еластичності м’язів

 

 

70

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Кидки набивного м’яча обома руками з-за голови на місці з щонайбільшим прогинан­ням тулуба. Контрольний норматив із 10 прямих подач на влучність у зазначену вчите­лем зону. Передачі м’яча за спину. Взаємодія з гравцем, який виконує другу передачу. Самомасаж і струшування руками та ногами

 

 

71

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Біг із зупинками та зміною напрямку руху. Контрольний норматив із 6 передач на точ­ність через сітку із зони 2, 3, 4 у зазначену вчителем зону. Навчальна гра. Ходьба з вправами на відновлення дихання. Підбиття підсумків вивчення модуля «Волейбол»

 

 

72

Організаційні'вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Кидки тенісного м’яча через сітку. Передачі м’яча з пересуванням у трійках. Нападальний удар із першої пе­редачі. Блокування найсильнішого гравця, який нападає. Навчальна гра. Гра на коор­динацію рухів

 

 

73

Організаційні'вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Кидки тенісного м’яча через сітку. Передачі м’яча з пересуванням у трійках. Нападальний удар із першої пе­редачі. Блокування найсильнішого гравця, який нападає. Навчальна гра. Гра на коор­динацію рухів

 

 

74

Організаційні'вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Кидки тенісного м’яча через сітку. Передачі м’яча з пересуванням у трійках. Нападальний удар із першої пе­редачі. Блокування найсильнішого гравця, який нападає. Навчальна гра. Гра на коор­динацію рухів

 

 

Модуль «Футбол»

75

Уміння, навички та фізичні якості, які необхідні для успішної самореалізації у майбут­ній професії (відповідно до обраного профілю чи омріяної професії). Організаційні впра­ви. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Колова естафета з кидками та ловін- ням м’яча. Удари по м’ячу ногою на точність. Відволікальні дії (фінти). Навчальна гра. Вправи для формування та корекції постави

 

 

76

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Ривки до м’яча з наступним ударом по воротах. Удари по м’ячу ногою на точність. Зупинки м’яча у різ­ні способи. Відволікальні дії (фінти). Групові дії під час швидкої організації атак. Ходь­ба зі зміною ритму

 

 

77

Фізична підготовка юного футболіста. Організаціййі вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Зустрічна естафета зі стрибками. Удари по м’ячу головою. Зупин­ки м’яча у різні способи. Відволікальні дії (фінти). Вправи для запобігання плоскосто­пості

 

 

78

Фізична підготовка юного футболіста. Організаціййі вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Зустрічна естафета зі стрибками. Удари по м’ячу головою. Зупин­ки м’яча у різні способи. Відволікальні дії (фінти). Вправи для запобігання плоскосто­пості

 

 

79

Фізична підготовка юного футболіста. Організаціййі вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Зустрічна естафета зі стрибками. Удари по м’ячу головою. Зупин­ки м’яча у різні способи. Відволікальні дії (фінти). Вправи для запобігання плоскосто­пості

 

 

80

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Прискорення та ривки з м’ячем. Удари по м’ячу головою. Зупинки м’яча у різні способи. Групові дії під час швидкої організації атак. Ходьба з вправами на відновлення дихання

 

 

81

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Кидки набивного м’яча ногою на дальність за рахунок енергійного маху ногою вперед. Удари по м’ячу головою. Зупинки м’яча у різні способи. Групові дії у захисті (підсилен­ня). Гра на зосередження уваги

>

 

82

Фізична підготовка юного футболіста. Організаціййі вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Зустрічна естафета зі стрибками. Удари по м’ячу головою. Зупин­ки м’яча у різні способи. Відволікальні дії (фінти). Вправи для запобігання плоскосто­пості

 

 

83

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Біг із максимальною швидкістю після імітування удару ногою чи головою у стрибку. Удари по м’ячу головою. Контрольний норматив із зупинок м’яча, що опускається, у різні способи. Відбирання м’яча у підкаті. Гра на координацію рухів

 

 

84

Фізична підготовка юного футболіста. Організаціййі вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Зустрічна естафета зі стрибками. Удари по м’ячу головою. Зупин­ки м’яча у різні способи. Відволікальні дії (фінти). Вправи для запобігання плоскосто­пості

 

 

85

Особливості підготовки дівчат у футболі. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бі­гу. Комплекс ЗРВ. Боротьба за м’яч за допомогою поштовхів. Відбирання м’яча у під­каті. Ловіння, відбивання та кидки м’яча руками, вибивання м’яча ногами.воротарем. Вправи для розслаблення

 

 

87

Фізична підготовка юного футболіста. Організаціййі вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Зустрічна естафета зі стрибками. Удари по м’ячу головою. Зупин­ки м’яча у різні способи. Відволікальні дії (фінти). Вправи для запобігання плоскосто­пості

 

 

88

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Біг боком і спиною вперед наввипередки. Відбирання м’яча у підкаті. Уміння воротаря визначати напря­мок можливого удару, гра на виходах. Узгодження групових дій у захисті. Гра на зосе­редження уваги

 

 

89

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Баскетбол за спроще­ними правилами. Швидка організація атаки воротарем. Організація швидкого нападу. Вправи для збільшення еластичності м’язів

 

 

90

Фізична підготовка юного футболіста. Організаціййі вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Зустрічна естафета зі стрибками. Удари по м’ячу головою. Зупин­ки м’яча у різні способи. Відволікальні дії (фінти). Вправи для запобігання плоскосто­пості

 

 

91

Організаційні вправи. Різновидиходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Біг зі швидким пере­ходом на біг спиною вперед і навпаки. Керування воротарем грою партнерів по обороні. Організація оборони проти швидкого нападу. Самомасаж і струшування руками та но­гами

 

 

92

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. Волейбол із елементами футболу. Удари по м’ячу ногою на точність. Укидання м’яча на даль­ність. Організація поступового нападу. Вправи для формування та корекції постави

 

 

93

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. Прискорення та ривки з м’ячем на 30—60 м. Удари по м’ячу ногою на точність. Укидання м’яча на дальність. Жонглювання м’ячем. Навчальна гра. Ходьба з вправами на відновлення дихання

 

 

94

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. Прискорення та ривки з м’ячем на 30—60 м. Удари по м’ячу ногою на точність. Укидання м’яча на дальність. Жонглювання м’ячем. Навчальна гра. Ходьба з вправами на відновлення дихання

 

 

95

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. Волейбол із елементами футболу. Удари по м’ячу ногою на точність. Укидання м’яча на даль­ність. Організація поступового нападу. Вправи для формування та корекції постави

 

 

96

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. Естафета зі стрибками та бігом. Удари по м’ячу ногою на точність. Ведення м’яча у різні способи. Укидання м’яча на дальність. Організація оборони проти поступового нападу. Вправи для запобігання плоскостопості

 

 

97

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. Волейбол із елементами футболу. Удари по м’ячу ногою на точність. Укидання м’яча на даль­ність. Організація поступового нападу. Вправи для формування та корекції постави

 

 

98

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. Прискорення та ривки з м’ячем на 30—60 м. Удари по м’ячу ногою на точність. Укидання м’яча на дальність. Жонглювання м’ячем. Навчальна гра. Ходьба з вправами на відновлення дихання

 

 

99

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. Ведення м’яча з наступним ривком та ударом по воротах. Удари по м’ячу ногою на точність. Ведення м’яча у різні способи. Ходьба зі зміною ритму

 

 

100

Правила гри та арбітраж. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Зустрічна естафета. Жонглювання м’ячем. Контрольний норматив із ударів на точність одним із вивчених способів після ведення м’яча. Вправи для збільшення еластичності м’язів

 

 

101

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. Волейбол із елементами футболу. Удари по м’ячу ногою на точність. Укидання м’яча на даль­ність. Організація поступового нападу. Вправи для формування та корекції постави

 

 

102

Паралімпійський рух на сучасному етапі. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бі­гу. Комплекс ЗРВ. Діставання підвішеного м’яча головою та ногою у стрибку з розбігу. Відволікальні дії (фінти). Навчальна гра. Самомасаж і струшування руками Та ногами. Підбиття підсумків за семестр і рік

 

 

103

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. Прискорення та ривки з м’ячем на 30—60 м. Удари по м’ячу ногою на точність. Укидання м’яча на дальність. Жонглювання м’ячем. Навчальна гра. Ходьба з вправами на відновлення дихання

 

 

104

Розвиток футболу в Україні та за кордоном. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Естафета з розстановкою та збиранням предметів. Уміння розра­ховувати силу удару по м’ячу ногою. Зупинки м’яча у різні способи. Відбирання м’яча у підкаті. Гра на зосередження уваги

 

 

105

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Діставання підвішеного м’яча головою та ногою у стрибку з місця. Уміння розраховувати силу удару по м’ячу ногою. Зупинки м’яча у різні способи. Відбирання м’яча у підкаті. Індивідуальні дії у нападі. Гра на координацію рухів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поурочно - тематичне планування з предмету фізична культура ІІ курс кухарі

 

 

 

 

 

Теми

Уроки

Теоретико-методичні знання

У процесі уроків

Загальнофізична підготовка

У процесі уроків

Футбол (24)

1—8

 

 

75—105

Баскетбол (24)

 

9—32

 

 

Волейбол(20)

 

 

33—74

 

 

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗНАННЯ

Особливості фізичного розвитку та функціонального стану організму в старшому шкільному віці

 

Період життя з 12—13 до 17—18 років визнача­ється статевим дозріванням, що супроводжується прискореним фізичним розвитком і завершується з припиненням бурхливого зростання. Щодо фі­зіології, то цей вік обумовлений збільшенням ви­роблення багатьох гормонів, основні з яких — це гормон зростання, статеві гормони, гормони щито­видної залози. Саме їх комплексна дія забезпечує своєчасний і правильний розвиток дитини. У цей час відбуваються: поступова підготовка організму дітей до дорослого життя та відповідних наван­тажень, кількісні (збільшення довжини та ваги тіла), якісні зміни (остаточне дозрівання та пере­будова всіх органів і систем). Як у хлопчиків, так і у дівчаток разом зі зростанням збільшується вага тіла (у середньому до 3-5 кг на рік). Тривалість статевого дозрівання складає в середньому при­близно 5 років.

Терміни початку і тривалість статевого дозрі­вання коливаються, особливо у хлопчиків, у ши­роких межах. Якщо помітним є відставання або випередження цих процесів один щодо одного або до віку дитини, необхідно порадитися з лі­карем.

У старших школярів швидко зростають і роз­виваються всі частини тіла, тканини та органи, але темпи їх зростання є неоднаковими.

Найпо­мітнішим є збільшення довжини рук і ніг. Напри­клад, тулуб у хлопчиків витягується після того, як довжина рук, ніг і розміри тазу в поперечнику сягнуть свого максимуму.. Нерівномірність зро­стання окремих частин тіла викликає тимчасове порушення координації рухів — з’являються не­зграбність і неповороткість. Після 15-16 років ці явища поступово минають. Зростання голосових зв’язок є особливо інтенсивним у 14-15 років. У цьому віці відбувається посилене зростання ле­генів; досить швидко збільшується їх загальний обсяг.

У старшому шкільному віці можуть виникати функціональні розлади різних органів, що обумов­лено перебудовою нервової та ендокринної систем. Наприклад, навантаження на ендокринну систему може сприяти розвитку захворювань щитовидної залози та цукрового діабету. Часто спостерігається так зване «юнацьке серце», що характеризується збільшенням його розмірів, серцевим шумом, що виявляється під час медичного огляду. Частіше на порушення в роботі серцево-судинної системи скаржаться підлітки з обмеженою руховою актив­ністю, які не займаються регулярно спортом, або навпаки — у разі надмірних, не відповідних до ві­ку фізичних навантажень. Нерідко спостерігають­ся також підвищення артеріального тиску (так звана «юнацька гіпертензія»), почастішання сер­цебиття та пульсу (іноді тиск може зменшуватися, пульс уповільнюватися), іноді задишка, головний біль. У разі переохолодження поперекової області у дівчаток розвиваються запальні захворювання сечовивідних шляхів. Нерідко саме в цьому віці у разі інтенсивного читання та розумового наван­таження з’являються різні порушення зору, тому необхідно стежити за суворим дотриманням шко­лярами режиму дня та правил читання.

У старшому шкільному віці діти можуть опа­нувати високий ступінь майстерності у плаванні, фігурному катанні на ковзанах, художній гімна­стиці та інших видах спорту. Високих результатів у багатьох видах спорту вЭ,
цей час діти здебільшо­го досягають уже у шкільні роки. Це пов’язано із прискоренням (акселерацією) фізичного розвит­ку дітей у сучасному суспільстві й досконалішою системою їх спортивної підготовки порівняно з ми­нулим. Однак досягнути індивідуального найвищо­го ефекту спортивного тренування зазвичай мож­ливо тільки після завершення шкільного періоду.

У старіпому шкільному віці диференціюється фізичне виховання дівчат і юнаків. У цьому віці можна розпочинати змагальну діяльність в усіх видах спорту. До завершення старшого шкільного віку у більшості видів спорту дозволяється висту­пати у міжнародних змаганнях.

Характеристика фізичної підготовленості, методики її визначення

У сфері фізичного виховання кількісно-норма­тивна постановка завдань поширюється здебіль­шого на завдання з виховання фізичних якостей як основи рухових можливостей («кондиційні» нормативи фізичної підготовленості) і нормати­ви, що розраховані на виявлення ступеня сфор- мованості рухових умінь і навичок («координа­ційні» — спортивно-технічної підготовленості). Такий розподіл нормативів є умовним, оскільки те, що вони виражають, фактично єДине в своїй основі.

Загальні нормативи фізичної підготовленості повинні бути доступними кожному за умови пев­ної підготовки для їх досягнення. Якщо нормати­ви дозволяють кожному виконати їх без будь-якої попередньої підготовки, то вони є заниженими і не мають значення, що стимулює. Нормативи для оцінювання діяльності учнів повинні бути індиві­дуалізованими.

Для визначення рівня фізичної підготовленості учнів слід орієнтуватися на такі фактори:

ступінь опанування дитиною базових умінь та навичок у різних вправах, елементах техні­ки основних видів рухів;

розвиток фізичних якостей (швидкість реак­ції, спритність, гнучкість, сила, витривалість, координаційні здібності);

загальну рухову активність дитини протягом усього часу перебування в школі.

Правила використання тестів: тест повинен відповідати анатомо-фізіологіч- ним і функціональним можливостям учня; необхідно використовувати прості за біомеха­нічною структурою тести;

перед виконанням тестів школярів необхідно налаштувати за допомогою гарної мотивацій­ної настанови;

для комплексної перевірки необхідно викори­стовувати систему тестів.

Під час проведення тестування необхідно до­тримуватися такої послідовності проведення те­стів на:

гнучкість;

швидкість;

  •    силу;

швидкісну витривалість; силову витривалість; фізичну працездатність; загальну витривалість.

Орієнтовний перелік тестів для школярів

Тести на визначення гнучкості

  1. Нахил уперед із положення стоячи на гімна­стичній лаві.
  2. Нахил уперед із положення сидячи на підлозі.

Тест на визначення швидкості Біг на ЗО, 60 або 100 м (для учнів різного віку) із низького старту.

Тести на визначення сили

  1. Підтягування на перекладині у висі хватом зверху в хлопчиків, у висі лежачи на підвіс­ній перекладині (до 80 см) у дівчат шкільного віку.
  2. Метання торбинки однією рукою способом «із-за спини через плече».
  3. Контроль за допомогою ручного та станового динамометрів.

Тест на визначення швидкісно-силових якостей

Стрибки у довжину з місця.,,Ю

Тест на визначення координаційних здібностей

«Човниковий» біг 4 х 9 м.

Тести на визначення витривалості

  1. Біг на довгі дистанції (1000—3000 м залежно від віку), що проводиться на стадіоні.
  2. Біг упродовж фіксованого часу (наприклад, 4 хв); що проводиться як у спортивній залі, так і на стадіоні.

Під час тестування слід дотримуватися певних правил. Дослідження проводити в першій поло­вині дня, у добре провітрюваному приміщенні або на майданчику.

  •      У день тестування' режим дня учнів не пови­нен бути перевантаженим фізично та емоційно. Перед тестуванням необхідно провести стандартну розминку відповідно до специфіки тестів. Слід забезпечити спокійну обстановку та уникати нега­тивних емоцій. Форма проведення тестування по­винна передбачати прагнення учнів продемонстру­вати найкращий результат. Час між виконанням тестів повинен бути достатнім для позбавлення від стомлюваності, що виникає.

Тестування повинне проводитися в стандарт­них однакових умовах, що зменшить можливість цомилки в результатах і дозволить отримати об’єк­тивнішу інформацію.

Фізичне навантаження та відпочинок як фактори впливу на фізичний розвиток

Навантаження — це певна величина впливу фі­зичних вправ на організм людини, яка їх виконує. Величина навантаження залежить від його об­сягу та інтенсивності. Під обсягом навантаження розуміють тривалість виконання фізичних вправ і сумарну кількість фізичної роботи, що викона­на протягом певного часу (за одне заняття, тиж­день, місяць та ін.). Інтенсивність навантажен­ня — це сила впливу фізичної роботи на організм людини, її напруженість і ступінь концентрації обсягу навантаження в часі.

Навантаження може бути:

а) стандартним (практично однаковим за своїми зовнішніми параметрами (швидкості та темпу рухів, величини обтяжень та ін.) у кожен мо­мент впливу);

б) змінним (варіативним), що змінюється під час виконання вправи.

Навантаження може бути безперервним (під час виконання вправи відсутні паузи відпочинку) або переривистим (між повтореннями тієї самої вправи або різних вправ є інтервали відпочинку, що забезпечують відновлення рівня працездатнос­ті, що знизилося внаслідок роботи).

Навантаження в руховій діяльності поєднує в собі фізичне та функціональне навантаження під час виконання різних рухових дій. За визначенням Л. П. Матвєєва, воно має внутрішню та зовнішню сторони. Під фізичним навантаженням слід розу­міти певну величину виконаної у певний спосіб фізичної роботи, що виражена в динамічних, про­сторових і часових характеристиках. Щойно лю­дина починає виконувати будь-які рухові дії, то її організм починає функціонувати з напруженням, тобто виконання будь-яко,го виду рухових дій за­вжди супроводжується певними функціональними зрушеннями в організмі.

Функціональне навантаження — це інтеграль­на величина, іцр відбиває психофізіологічні, сома- тофізіологічні, біохімічні та інші зрушення, що спричиняють підвищений рівень функціонування систем організму, а також певні величини енерго- витрат.

Фізичне навантаження неможливо вивчати окремо від тих зрушень, що відбуваються під його впливом в організмі. Плануючи фізичне наванта­ження, слід передбачати певні адаптаційні реакції організму, а також — певні зміни в органах і си­стемах організму.

Виконання будь-якої рухової дії чергується з відпочинком (інтервалом, паузою, фазою роз­слаблення), тому що людина не може безкінечно виконувати фізичні вправи. Навіть під час трива­лої безперервної роботи, коли відсутні спеціальні інтервали відпочинку, останній завжди має місце у вигляді фаз розслаблення.

Відпочинок — це стан відносної або абсолютної бездіяльності, що є наслідком попередньої ціле­спрямованої активної рухової дії (фізичної робо­ти), метою якого є забезпечення відновлення й під­вищення функціональних можливостей організму, що необхідні для продовження фізичної роботи в заданих режимах без зниження її ефективності. Відпочинок має місце під час безперервної цикліч­ної рухової дії, що проявляється в неявній формі як сукупність фаз розслаблення, що чергуються з фазами напруження, а також між окремими по­рціями рухових дій. Тому можна визначити дві форми прояву відпочинку: очевидний (як післяробочий інтервал відпочинку) і прихований (як післяробоча фаза розслаблення).

Визначають три види очевидного відпочинку: активний, пасивний і комбінований.

Активний відпочинок — це відпочинок, під час якого людина займається цілеспрямованою діяльністю, яка за змістом відрізняється від по­передньої фізичної роботи. Він може мати три різновиди—руховий, неруховий і змішаний як різні сполучення двох попередніх. Під час актив­ного відпочинку рухового характеру завжди є ці­леспрямована рухова діяльність. Під час актив­ного відпочинку нерухового характеру спортсмен займається іншими видами діяльності (науково- теоретичною, художньо-естетичною, навчальною, виробничою та ін.).

Пасивний відпочинок — це відпочинок, під час якого відсутня цілеспрямована рухова діяльність. Він може бути природним і штучним. У першо­му випадку відсутні будь-які впливи на людину, у другому — людина, перебуваючи в стані віднос­ного спокою, відчуває на собі активний вплив фізі­отерапевтичних (баня, сауна, масаж та ін.), психо­фізіологічних (гіпноз, аутогенне тренування, елек­тросон та ін.) і фармакологічних (стимулювальні засоби, вітаміни, спеціальні напої та ін.) засобів.

Залежно від того, у якій фазі відновлення пра­цездатності здійснюється чергове виконання впра­ви, розрізняють такі типи інтервалів відпочинку: субкомпенсаційні (неповні); компенсаційні (по­вні); понад компенсаційні (екстремальні); постпо- надкомпенсаційні (довгі).

Тривалість інтервалів відпочинку між занят­тями залежить від тренувального навантаження. Відпочинок повинен забезпечувати повне віднов­лення працездатності до вихідного рівня або ж до фази понадкомпенсації (понадвідновлення). Тренування у фазі недовідновлення неприпустимі для занять оздоровчою фізичною культурою. Чим більшим є тренувальне навантаження, тим трива­лішими повинні бути інтервали відпочинку.

Принципом систематичності' й послідовності визначається необхідність системного чергування фізичних навантажень і відпочинку. Ефективною може бути лише така система, що забезпечує по­стійний взаємозв’язок між окремими заняттями. Невеликі навантаження або тривалі інтервали від­починку між заняттями не сприяють тренованос­ті. Занадто великі навантаження та короткі інтер­вали відпочинку між заняттями можуть призвести до перевищення адаптаційних можливостей орга­нізму й до перетренованості.

Навантаження та відпочинок повинні чергува­тися таким чином; щоб кожне наступне заняття відбувалося «слідом» за попереднім, поглиблюючи та закріплюючи позитивні фізіологічні зрушення. Отже, послідовністю дискретних тренувальних за­нять створюється безперервність тренувального процесу.

Уміння, навички та фізичні якості, що є необхідними для успішної самореалізації у майбутній професії (відповідно до обраного профілю чи омріяної професії)

Одним із основних принципів’ фізичного ви- хов'ання є зв’язок фізичної культури з трудовою та оборонною діяльністю'. На практиці це озна­чає використання фізичної культури та спорту у формах професійно-прикладної та військово- прикладної фізичної ПІДГОТОВКИ.

Професійно-прикладна фізична підготовка має на меті:

ознайомити учнів із прикладними знаннями про професії та сформувати фізичні якості, що є необхідними для успішного виконання трудо­вих операцій та високоефективної праці; сформувати рухові вміння та навички, що сприятимуть продуктивній праці майбутніх фахівців;

виховати фізичні та психічні якості, що є необ­хідним для майбутньої трудової діяльності; сприяти кращому опануванню трудових опера­цій, прискореному навчанню професії; навчити використовувати засоби активного відпочинку для подолання виробничого стом­ленням, для швидкого та повного відновлення сил;

попереджати та знижувати виробничий трав­матизм за рахунок збільшення сили, швидко­сті, витривалості, спритності під час виконан­ня трудових операцій та в процесі я^иттєдіяль- ності.

Існують значні розбіжності в умовах праці фа-' хівців різних професій. Однак для всіх робітників необхідно мати гарне здоров’я та високий рівень фізичного розвитку. Кожна професія вимагає від робітника переважного розвитку однієї або декіль­кох провідних фізичних якостей. Так, геологові необхідна фізична витривалість, шахтареві — за­гальна та силова витривалість і сила, льотчико­ві— спритність і- вестибулярна стійкість та ін. Тому засоби, що застосовують для розв’язання окремих завдань професійно-прикладної фізичної підготовки фахівців різних професій, є різнома­нітними.

Види спорту з точки зору їх використання в професійно-прикладній фізичній підготовці фахівців різного профілю

Гімнастика. Оздоровче, загальнорозвивальне та професійно-прикладне значення гімнастики по­лягає в тому, що її вправи розвивають спритність, гнучкість, м’язову силу та ін., а також уміння володіти своїм тілом у простОрі, зберігали та від­новлювати рівновагу на різноманітних і мінливих опорах; навчають виконувати точні рухи окреми­ми частинами тіла; формують естетично привабли­

ві форми тіла; виховують морально-вольові якості (сміливість, самовладання, рішучість та ін.). Ці якості є професійно необхідними космонавтам, льотчикам, монтажниКам-висотникам,. будівель­никам, пожежникам, водіям, механізаторам, цир­ковим артистам і представникам багатьох інших професій.

На основі гімнастичних вправ складають ком­плекси ранкової гігієнічної гімнастики, фізкуль­турних пауз, розминки на тренувальних заняттях, виробничої гімнастики в трудових колективах.

. Легка атлетика. Вправи легкої атлетики, основі яких складають природні рухи людини — ходьба, біг, стрибки та метання,— сприяють удо­сконаленню цих життєво важливих умінь і нави­чок. Крім того, вони підвищують функціональ­ні можливості всіх органів і систем, особливо нервово-м’язової, серцево-судинної, дихальної, тобто тих, що найбільшою мірою забезпечують успіх у будь-якому виді фізичної діяльності. Різ­ні вправи легкої атлетики виховують у людини швидкість і витривалість, спритність і силу, а та­кож морально-вольові якості (завзятість у досяг­ненні мети, уміння долати труднощі, силу воді та ін.). Найбільше практичне значення ці вправи мають для геологів, агрономів, зоотехніків та ін.

Лижний спорт. Навички пересування на ли­жах широко використовуються у військовій справі та в побуті. Фізичні якості, що виховані під час занять лижним спортом, сприяють успішному ви­конанню таких справ, у яких людині потрібні ви­тривалість і загартованість до холоду, швидкість пересування на місцевості в умовах бездоріжжя, рішучість дій. Лижами користуються, МИСЛИВЦІ на промислі, до місця роботи на лижах часто діс­таються будівельники залізниць та інших віддале­них об’єктів, не обходяться без лиж узимку також геологи.

Плавання має не тільки утилітарне значення. Існує велика кількість професій, що пов’язані з ро­ботою у воді й на воді: моряки, водолази, сплавни­ки лісу, геологи, будівельники мостів, дослідники морських глибин, нафтодобувачі, гідрологи, ри­балки, рятувальники й ін. Для цих фахівців умін­ня плавати є невід’ємною частиною професійної підготовки.

Туризм має велике освітнє та прикладне зна­чення. Уміння орієнтуватися на місцевості з кар­тою та компасом, за природними орієнтирами та місцевими предметами, за народними прикме­тами має велике значення у військовій справі та у праці багатьох фахівців. Особливо важливо це для геологів, землевпорядників, зоотехніків, чаба­нів, мисливців, будівельників віддалених об’єктів та ін. Спритність, фізична витривалість, що вихо­вуються туристичними походами, застосовуються практично всюди. Крім того туризм є незамінним

засобом активного відпочинку людей напруженої розумової праці.

Спортивні ігри. Під час занять спортивними іграми виховуються оптимальні рухові реакції на різні подразники — світлові, звукові, Тактиль­ні та ін. Це має велике значення в пристосуванні людини до роботи на сучасних машинах і механі­змах, тому що нова техніка висуває високі вимоги до швидкості реакції й точності рухів фахівців, які обслуговують цю техніку. Ці якості є необхідними для робітників комп’ютерної галузі, працівників на верстатах із програмним керуванням, водіїв та інших професій, де висуваються підвищені ви­моги до швидкості реакцій на раптове появлення об’єкта, терміновість вибору та прийняття рішень.

Спеціально-прикладні види спорту. Крім на­званих видів, для деяких професій існують спеці­альні прикладні види спорту. Вони допомагають розвивати професійні навички та прийоми роботи в специфічних умовах, у характерному для певної професіїекіпіруванні(пожежники, водолази, гідро­логи, мостобудівники, міліціонери, будівельники- висотники та ін.). Спеціально-прикладні види спорту поки існують не для всіх професій, але видів спорту, що мають безпосереднє або непряме прикладне застосування в певній професії, існує досить багато.

Паралімпійський рух на сучасному етапі

Розвиток паралімпізму та спорту інвалідів має більше ніж столітню історію. Перші спроби за­лучення людей з обмеженими фізичними мож­ливостями до фізичної культури та спорту були зафіксовані у 1888 р., коли в Берліні сформувався перший спортивний клуб для людей із вадами слу­ху. Перші Всесвітні ігри глухих (пізніше — Деф- лімпійські ігри) відбулися 10—17 серпня 1924 р. у Парижі.

Лише після Другої Світової війни до спорту почали активно долучатись інваліди з порушен­нями в роботі опорно-рухового апарату. У 1944 р. у межах проведення обов’язкової частини комп­лексного лікування була впроваджена спеціально розроблена спортивна програма для «візочників». її розробником став Людвіг Гуттман — нейро­хірург німецького походження, який емігрував до Великої Британії у 1939 р., рятуючись від на­цистської окупації.

Згодом ігри Гуттмана перетворилися на- між­народне спортивне свято, що об’єднувало спортс­менів багатьох європейських країн. Поступово світ переконувався у тому, що на фізичну культуру і спорт мають право також і люди з„. інвалідністю. Під час проведення Олімпійських ігор у Мельбурні 1956 р. Міжнародний Олімпійський комітет наго­родив Міжнародну Сток-Мандевільську федерацію спортсменів з обмеженими фізичними можливо­стями спеціальним кубком за втілення в життя олімпійських ідеалів гуманізму.

Міжнародні Ігри інвалідів (фактично І Літні Паралімпійські ігри) відбулись у 1960 р. у Римі (Італія) через кілька тижнів після завершення звичайної Олімпіади. У цих Іграх узяли участь 400 спортсменів на візках із 23 країн. Програма ігор складалася з легкої атлетики, плавання, фех­тування, баскетболу, стрільби з лука, настільного тенісу.

Уперше зимові спортивні протиборства серед спортсменів з ампутованими кінцівками та вадами зору були організовані у 1976 р. у м. Орнсколд- дсвік (Швеція). Представники 14 країн брали участь у Перших Зимових паралімпійських іграх. Більше ніж 250 учасників змагань виборювали звання чемпіонів у лижних гонках і естафеті.

Паралімпійські кольори, що дотепер відобра­жають спортивну символіку спорту інвалідів: чер­воний, синій і зелений — означають розум, тіло і твердий дух.

Паралімпійський рух в Україні почав розвива­тись із 1989 р., коли в країні було створено перші фізкультурно-спортивні та оздоровчі клуби інва­лідів. Пізніше на їх основі сформувались 4 націо­нальні федерації спорту людей із вадами опорно- рухового апарату, зору, слуху тощо. 1992 р. після об’єднання цих федерацій утворився Національ­ний комітет спорту інвалідів України, що пред­ставляє Україну у міжнародному наралімпійсько- му та дефлімпійському русі й виконує функції Національного паралімпійського комітету.

Уперше українські паралімпійці взяли участь у ІІаралімпіаді в Атланті (США) у 1996 р., вибо­ровши Гзолоту, 4 срібних та 2 бронзових медалі. А вже на ІІаралімпіаді в Пекіні (Китай) у 2008 р. українські спортсмени здобули 74 медалі: 24 золо­тих, 18 срібних та 32 бронзових. На зимових Пара- олімпійських іграх у Ванкувері (Канада) у 2010 р. українці вибороли 5 золотих, 8 срібних та 6 брон­зових медалей, посівши у загальному медальному заліку 4 місце.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольні навчальні нормативи

 

Модуль

Зміст навчального матеріалу

Рівень навчальних досягнень учнів

початковий

середній

достатній

високий

Волейбол

10 прямих подач на влучність у зазначену вчите­лем зону; кількість влучень:

  • хлопці — верхніх подач

4

6

8

9

 

  • дівчата — нижніх подач

2

5

6

8

 

6 передач на точність через сітку із зони 2, 3, 4 у зазначену вчителем зону; кількість влучень:

• хлопці

2

3

5

6

 

• дівчата

1

2

3

5

Футбол

6 ударів на точність одним із вивчених способів у гандбольні або задану половину футбольних воріт із відстані 16,5 м із-за меж штрафного май­данчика після ведення м’яча; кількість влучних ударів:

• хлопці

1 або

2

3

4—6

 

• дівчата

жодного

Жодного

1

2

3—6

Футбол

6 зупинок м’яча, що опускається, одним із ви­вчених способів; кількість правильно виконаних зупинок:

• хлопці

1 або

2

3

4—6

 

• дівчата

жодної

Жодної

1

2

3—6

 

Для воротарів: 6 спроб ловіння м’яча одним із ви­вчених способів після накидання м’яча партне­ром; кількість правильно виконаних спроб:

• хлопці

1 або

2

3

4—6

 

• дівчата

жодної

Жодної

1

2

3—6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поурочно - тематичне планування з предмету фізична культура ІІ курс кухарі

Завдання на І1-й курс

1.Ознайомлювати із теоретично-методичними знаннями.

2.Готувати до складання контрольних навчаль­них нормативів.

3.Закріплювати пересування, зупинки, веден­ня та удари по м’ячу ногою, вкидання м’яча,

а також індивідуальні дії у нападі та захисті у футболі.

4.Закріплювати пересування, передачі, ведення та кидки м’яча, а також індивідуальні, групові та командні дії у баскетболі.

 

План проведення уроків

№

Уроку

Зміст

Дата

Примітки

Модуль «Футбол»

1

Завдання на рік і семестр. Особливості фізичного розвитку та функціонального стану організму в старшому шкільному віці. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Зустрічна естафета з перенесенням м’ячів. Поєднання прийомів пересування з технікою володіння м’ячем. Удари по м’ячу ногою на точність. Зупинки м’яча у різні способи. Ходьба з вправами на відновлення дихання. Домашнє завдання

 

 

2

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Прискорення та ривки з м’ячем. Удари по м’ячу ногою на точність. Зупинки м’яча у різні способи. Ве­дення м’яча у різні способи. Навчальна гра. Вправи для формування та корекції постави

 

 

3

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Естафета з подо­ланням смуги перешкод. Удари по м’ячу ногою на точність. Зупинки м’яча у різні спо­соби. Ведення м’яча у різні способи. Ходьба зі зміною ритму

 

 

4

 

 

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Стрибки з імі­туванням удару головою та ногою. Удари по м’ячу ногою на точність. Зупинки м’яча у різні способи. Ведення м’яча у різні способи. Жонглювання м’ячем. Вправи для запо­бігання плоскостопості

 

 

5

Розвиток футболу в Україні та за кордоном. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Естафета з розстановкою та збиранням предметів. Уміння розра­ховувати силу удару по м’ячу ногою. Зупинки м’яча у різні способи. Відбирання м’яча у підкаті. Гра на зосередження уваги

 

 

6

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Діставання підвішеного м’яча головою та ногою у стрибку з місця. Уміння розраховувати силу удару по м’ячу ногою. Зупинки м’яча у різні способи. Відбирання м’яча у підкаті. Індивідуальні дії у нападі. Гра на координацію рухів

 

 

7

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Гандбол за спрощеними правилами. Уміння розраховувати силу удару по м’ячу ногою. Укидання м’яча на точ­ність. Індивідуальні дії у захисті. Вправи для розслаблення

 

 

8

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Стрибки з місця з уда­рами головою та ногою по м’ячах, що підвішені на різній висоті. Уміння розраховувати силу удару по м’ячу ногою. Укидання м’яча на точність. Навчальна гра. Вправи для збільшення еластичності м’язів. Підбиття підсумків вивчення модуля «Футбол»

 

 

Модуль «Баскетбол»

9

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. Прискорення на 5 м із різних вихідних положень у різні способи в змаганні з партнерами. Стійки та пересування у нападі та захисті. Серійні кидки з різних точок середньої та далекої відстані. Навчальна гра. Вправи для запобігання плоскостопості

 

 

10

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. Прискорення на 10 м із різних вихідних положень у різні способи в змаганні з партнерами. Пересу­вання, зупинки та повороти у нападі та захисті. Передачі м’яча однією та обома руками зверху на велику відстань і ловіння. Серійні кидки з різних точок середньої та далекої відстані при пасивному опорі захисника. Відбивання м’яча. Вправи для формування та корекції постави

 

 

11

Організація техніко-тактичних дій під час гри. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. Пересування, зупинки та повороти у нападі та захисті. Серійні кидки з різних точок середньої та далекої відстані при пасивному опорі захисни­ка. Вихід на вільне місце для взаємодій між гравцями. Ходьба з вправами на відновлен­ня дихання

 

 

12

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. «Човниковий» біг 4 х 10 м. Пересування, зупинки та повороти у нападі та захисті. Серійні кидки з різ­них точок середньої та далекої відстані при активному опорі захисника. Протидії вихо­ду на вільне місце. Ходьба зі зміною ритму

 

 

13

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Серійні стрибки з діста­ванням високо підвішених предметів. Серійні кидки з різних точок середньої та далекої відстані при активному опорі захисника. Вихід і протидії виходу на вільне місце для взаємодій між гравцями. Гра на зосередження уваги

 

 

14

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Серійні стрибки з діста­ванням високо підвішених предметів. Серійні кидки з різних точок середньої та далекої відстані при активному опорі захисника. Накривання кидка. Вихід і протидії виходу на вільне місце для взаємодій між гравцями. Гра на координацію рухів

 

 

15

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Прискорення на 15 м із різних вихідних положень у різні способи в змаганні з партнерами. Серійні кидки пі­сля виконання технічних прийомів нападу при пасивному опорі захисника. Організація боротьби за м’яч, що відскочив від щита. Навчальна гра. Вправи для розслаблення

 

 

16

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Прискорення на 20 м із різних вихідних положень у різні способи в змаганні з партнерами. Серійні кидки після виконання технічних прийомів нападу при пасивному опорі захисника. Організа­ція боротьби за м’яч, що відскочив від щита. Штрафний кидок. Вправи для збільшення еластичності м’язів

 

 

17

Методика організації самостійних занять. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. «Човниковий» біг 4 х 10 м. Серійні кидки після виконання технічних прийомів нападу при активному опорі захисника. Організація боротьби за м’яч, що відскочив від щита. Штрафний кидок. Вправи для позбавлення напруження очей

 

 

18

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. «Човниковий» біг 4 х 10 м. Серійні кидки після виконання технічних прийомів нападу при активному опорі захисника. Штрафний кидок і дії гравців лід час його виконання. Навчальна гра. Самомасаж і струшування руками та ногами

 

 

19

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Серійні стрибки з діставанням високо підвішених предметів. Серійні кидки після виконання технічних прийомів нападу при активному опорі захисника. Чергування різних способів ведення м’яча без зорового контролю. Штрафний кидок і дії гравців під час його виконання. Вправи для формування та корекції постави

 

 

20

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Пересування, зупинки та повороти у нападі та захисті. Серійні кидки після виконання технічних прийомів нападу при активному опорі захисника. Чергування різних способів ведення м’яча без зорового контролю. Взаємодії та протидії заслонам. Вправи для запобігання плоскостопості

 

 

21

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із джгутами. Прискорен­ня на 5 м із різних вихідних положень у різні способи з веденням м’яча. Серійні кидки після фінтів при пасивному опорі захисника. Взаємодії та протидії заслонам. Навчальна гра. Ходьба з вправами на відновлення дихання

 

 

22

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із джгутами. Приско­рення на 10 м із різних вихідних положень у різні способи з веденням м’яча. Серійні кидки після фінтів при пасивному опорі захисника. Добивання м’яча обома руками в стрибку після його відскоку від щита. Ходьба зі зміною ритму

 

 

23

Особливості проведення та суддівство змагань. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із джгутами. «Човниковий» біг 4x10 м. Серійні кидки після фін­тів при активному опорі захисника. Добивання м’яча обома руками в стрибку після його відскоку від щита. Гра на зосередження уваг

 

 

24

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із джгутами. «Човнико­вий» біг 4 х 10 м. Серійні кидки після фінтів при активному опорі захисника. Чергуван­ня різних способів ведення м’яча без зорового контролю. Добивання м’яча однією та обо­ма руками в стрибку після його відскоку від щита. Гра на координацію рухів

 

 

25

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Серійні стрибки із зі­стрибуванням у глибину. Серійні кидки з різних точок середньої та далекої відстані з опором захисника. Чергування різних способів ведення м’яча без зорового контролю в умовах опору захисників. Добивання м’яча однією та обома руками в стрибку після його відскоку від щита. Вправи для розслаблення

 

 

26

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Серійні стрибки із зі­стрибуванням у глибину. Серійні кидки з різних точок середньої та далекої відстані з опором захисника. Чергування різних способів ведення м’яча без зорового контролю в умовах опору захисників. Організація варіантів позиційного нападу. Вправи для збіль­шення еластичності м’язів

 

 

27

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Прискорення на 15 м із різних вихідних положень у різні способи з веденням м’яча. Серійні кидки з різних точок середньої та далекої відстані з опором захисника. Протидія варіантам позиційного нападу. Навчальна гра. Самомасаж і струшування руками та ногами

 

 

28

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Прискорення на 20 м із різних вихідних положень у різні способи з веденням м’яча. Пересування, зупинки та повороти у нападі та захисті. Серійні кидки з різних точок середньої та далекої від­стані з опором захисника. Штрафний кидок. Ходьба з вправами на відновлення дихання

 

 

29

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. «Човниковий» біг 4 х 10 м. Контрольний норматив із 10 кидків м’яча вивченим спосо­бом із дистанції 4,5 м на рівній відстані між п’ятьма точками. Організація швидкого прориву. Ходьба зі зміною ритму

 

 

30

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. «Човниковий» біг 4 х 10 м. Штрафний кидок і дії гравців під час його виконання. Організація боротьби за м’яч, що відскочив від щита. Протидія швидкому прориву. Гра на координацію рухів

 

 

31

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Серійні стрибки із зістрибуванням у глибину. Контрольний норматив із 10 штрафних кидків на точність. Організація та протидія швидкому прориву. Вправи для розслаблення

 

 

32

Характеристика фізичної підготовленості, методики її визначення. Організаційні впра­ви. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Чергування різних способів ловіння та передач м’яча без зорового контролю в умовах опору захисників. На­вчальна гра. Вправи для збільшення еластичності м’язів. Підбиття підсумків.вивчення модуля «Баскетбол» і за семестр

 

 

 

 

Модуль «Волейбол»

33

 Фізичне навантаження та відпочинок як фактори впливу на фі­зичний розвиток. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Біг на 5 м за сигналом (переважно зоровим) із різних вихідних положень. Пересування вздовж сітки приставним кроком правим (лівим) боком із зупинками. Багаторазові пе­редачі м’яча в стіну зі зміною висоти передачі та відстані до стіни. Подача в ліву та пра­ву половину майданчика. Ходьба з,вправами на відновлення дихання

 

 

34

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Пересування в упорі на руках лежачи по колу. Пересування вздовж сітки приставним кроком правим (лі­вим) боком, зупинки, набуття вихідного положення для блокування. Багаторазові пере­дачі м’яча в стіну зі зміною висоти передачі та відстані до стіни. Подача в ліву та праву половину майданчика. Вправи для формування та корекції постави

 

 

35

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Біг із зупинками та зміною напрямку руху. Пересування вздовж сітки приставним кро­ком правим (лівим) боком, зупинки, набуття вихідного положення для блокування. Ба­гаторазові передачі м’яча в стіну зі зміною висоти передачі та відстані до стіни. Подача в ліву та праву половину майданчика. Ходьба зі зміною ритму

 

 

36

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Кидки набивного м’яча обома руками від грудей вперед. Багаторазові передачі м’яча в стіну зі зміною висоти передачі та відстані до стіни. Подача в ліву та праву половину майданчика. Навчальна гра. Вправи для запобігання плоскостопості

 

 

37

Основні поняття та правила гри у волейбол. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Вистрибування на гірку матів, багатоско- ки. Верхня бокова подача. Завислі передачі в ближню зону: 2—3, 3—2. Гра на зосеред­ження уваги

 

 

38

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Кидки набивного м’яча обома руками з-за голови на місці при активному русі кис­тей зверху до низу. Прямий нападальний удар за ходом із високих і середніх передач із зон 2 і 4. Завислі передачі в ближню зону: 2—3, 3—2. Верхня бокова подача. Вправи для розслаблення .

 

 

39

Волейбол як засіб фізичного виховання, вдосконалення фізичних і психологічних якос­тей. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Зістрибування з висоти 30 см із наступним стрибком угору. Прямий нападальний удар за ходом із ви­соких і середніх передач із зон 2 і 4. Завислі передачі в ближню зону: 2—3, 3—2. Верх­ня бокова подача. Гра на координацію рухів

 

 

40

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Кидки тенісного м’яча через сітку. Вибіркове виконання подачі: на гравця, який є найслабшим у прийомі м’яча, на гравця, який вийшов після заміни. Завислі передачі в ближню зону: 2—3,

3—2. Прямий нападальний удар за ходом із високих і середніх передач із зон 2 і 4. Вправи для розслаблення

 

 

41

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Біг на 10 м за сигналом (переважно зоровим) із різних вихідних положень. Передачі м’яча через зону: 2—4,

4—2. Прямий нападальний удар за ходом із високих і середніх передач із зон 2 і 4. Навчальна гра. Вправи для збільшення еластичності м’язів

 

 

42

Фактори, що визначають ефективність змагальної діяльності гравців. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс.ЗРВ. Пересування в упорі на руках лежа­чи по колу. Передачі м’яча через зону: 2—4, 4—2. Прямий нападальний удар за ходом із високих і середніх передач із зон 2 і 4. Індивідуальне та групове блокування. Вправи для позбавлення напруження з очей

 

 

43

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із гімнастичними лава­ми. Біг із зупинками та зміною напрямку руху. Передачі м’яча через зону: 2—4, 4—2. Прямий нападальний удар за ходом із високих і середніх передач із зон 2 і 4. Обирання місця для страхування партнера, який виконує прийом. Самомасаж і струшування ру­ками та ногами

 

 

44

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із гімнастичними лава­ми. Кидки набивного м’яча обома руками від грудей над собою. Передачі м’яча через " зону: 2—4, 4—2. Прямий нападаЛьний удар за ходом із високих і середніх передач із зон 2 і 4. Блокування з наступним самострахуванням. Навчальна гра. Вправи для формування та корекції постави

 

 

        45

Попередження спортивного травматизму. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ .із гімнастичними лавами. Вистрибування на гірку матів, бага- тоскоки. Прийом м’яча знизу однією рукою з наступним падінням уперед і перекатом на стегна та живіт (дівчата) і перекатом на груди (юнаки). Передачі м’яча з пересуван­ням у парах. Зонне блокування. Ходьба з вправами на відновлення дихання

=

 

46

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із гімнастичними ла­вами. Кидки набивного м’яча обома руками з-за голови на місці при активному русі кистей зверху до низу. Нападальний удар із короткої передачі. Передачі м’яча з пере­суванням у парах. Розташування гравців у момент прийому м’яча у побудові «кутом уперед». Вправи для запобігання плоскостопості

 

 

47

Досягнення українських волейболістів. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Зістрибування з висоти 30 см із наступним стрибком угору. Передачі м’яча з пересуванням у трійках. Нападальний удар із короткої передачі. Взаємодія гравців, які приймають м’яч, із зв’язковим гравцем, який перебуває у зоні: 3, 2, 4. Ходьба зі зміною ритму

 

 

47

Організаційні'вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Кидки тенісного м’яча через сітку. Передачі м’яча з пересуванням у трійках. Нападальний удар із першої пе­редачі. Блокування найсильнішого гравця, який нападає. Навчальна гра. Гра на коор­динацію рухів

 

 

48

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. КомплексЗРВ. Біг на 15 м за сигналом (переважно зоровим) із різних вихідних положень. Передачі м’яча у падінні. Подача в ліву та праву половину майданчика. Обирання партнера, який атакуватиме, для пере­дачі йому м’яча. Вправи для розслаблення

 

 

49

Суддівство (склад суддівської бригади, жести та суддівська термінологія, ведення про­токолу гри). Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Пересу­вання в упорі на руках лежачи по колу. Передачі м’яча у стрибку. Подача в ліву та пра­ву половину майданчика. Вправи для збільшення еластичності м’язів

 

 

50

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Кидки набивного м’яча обома руками з-за голови на місці з щонайбільшим прогинан­ням тулуба. Контрольний норматив із 10 прямих подач на влучність у зазначену вчите­лем зону. Передачі м’яча за спину. Взаємодія з гравцем, який виконує другу передачу. Самомасаж і струшування руками та ногами

 

 

51

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Біг із зупинками та зміною напрямку руху. Контрольний норматив із 6 передач на точ­ність через сітку із зони 2, 3, 4 у зазначену вчителем зону. Навчальна гра. Ходьба з вправами на відновлення дихання. Підбиття підсумків вивчення модуля «Волейбол»

 

 

 

 

 

 

№

уроку

Зміст

Дата

Примітки

52

Завдання на семестр. Фізичне навантаження та відпочинок як фактори впливу на фі­зичний розвиток. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Біг на 5 м за сигналом (переважно зоровим) із різних вихідних положень. Пересування вздовж сітки приставним кроком правим (лівим) боком із зупинками. Багаторазові пе­редачі м’яча в стіну зі зміною висоти передачі та відстані до стіни. Подача в ліву та пра­ву половину майданчика. Ходьба з,вправами на відновлення дихання

 

 

53

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Пересування в упорі на руках лежачи по колу. Пересування вздовж сітки приставним кроком правим (лі­вим) боком, зупинки, набуття вихідного положення для блокування. Багаторазові пере­дачі м’яча в стіну зі зміною висоти передачі та відстані до стіни. Подача в ліву та праву половину майданчика. Вправи для формування та корекції постави

 

 

54

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Біг із зупинками та зміною напрямку руху. Пересування вздовж сітки приставним кро­ком правим (лівим) боком, зупинки, набуття вихідного положення для блокування. Ба­гаторазові передачі м’яча в стіну зі зміною висоти передачі та відстані до стіни. Подача в ліву та праву половину майданчика. Ходьба зі зміною ритму

 

 

55

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Кидки набивного м’яча обома руками від грудей вперед. Багаторазові передачі м’яча в стіну зі зміною висоти передачі та відстані до стіни. Подача в ліву та праву половину майданчика. Навчальна гра. Вправи для запобігання плоскостопості

 

 

56

Основні поняття та правила гри у волейбол. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Вистрибування на гірку матів, багатоско- ки. Верхня бокова подача. Завислі передачі в ближню зону: 2—3, 3—2. Гра на зосеред­ження уваги

 

 

57

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Кидки набивного м’яча обома руками з-за голови на місці при активному русі кис­тей зверху до низу. Прямий нападальний удар за ходом із високих і середніх передач із зон 2 і 4. Завислі передачі в ближню зону: 2—3, 3—2. Верхня бокова подача. Вправи для розслаблення .

 

 

58

Волейбол як засіб фізичного виховання, вдосконалення фізичних і психологічних якос­тей. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Зістрибування з висоти 30 см із наступним стрибком угору. Прямий нападальний удар за ходом із ви­соких і середніх передач із зон 2 і 4. Завислі передачі в ближню зону: 2—3, 3—2. Верх­ня бокова подача. Гра на координацію рухів

 

 

59

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Кидки тенісного м’яча через сітку. Вибіркове виконання подачі: на гравця, який є найслабшим у прийомі м’яча, на гравця, який вийшов після заміни. Завислі передачі в ближню зону: 2—3,

3—2. Прямий нападальний удар за ходом із високих і середніх передач із зон 2 і 4. Вправи для розслаблення

 

 

60

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Біг на 10 м за сигналом (переважно зоровим) із різних вихідних положень. Передачі м’яча через зону: 2—4,

4—2. Прямий нападальний удар за ходом із високих і середніх передач із зон 2 і 4. Навчальна гра. Вправи для збільшення еластичності м’язів

 

 

61

Фактори, що визначають ефективність змагальної діяльності гравців. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс.ЗРВ. Пересування в упорі на руках лежа­чи по колу. Передачі м’яча через зону: 2—4, 4—2. Прямий нападальний удар за ходом із високих і середніх передач із зон 2 і 4. Індивідуальне та групове блокування. Вправи для позбавлення напруження з очей

 

 

62

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із гімнастичними лава­ми. Біг із зупинками та зміною напрямку руху. Передачі м’яча через зону: 2—4, 4—2. Прямий нападальний удар за ходом із високих і середніх передач із зон 2 і 4. Обирання місця для страхування партнера, який виконує прийом. Самомасаж і струшування ру­ками та ногами

 

 

63

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із гімнастичними лава­ми. Кидки набивного м’яча обома руками від грудей над собою. Передачі м’яча через " зону: 2—4, 4—2. Прямий нападаЛьний удар за ходом із високих і середніх передач із зон 2 і 4. Блокування з наступним самострахуванням. Навчальна гра. Вправи для формування та корекції постави

 

 

64

Попередження спортивного травматизму. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ .із гімнастичними лавами. Вистрибування на гірку матів, бага- тоскоки. Прийом м’яча знизу однією рукою з наступним падінням уперед і перекатом на стегна та живіт (дівчата) і перекатом на груди (юнаки). Передачі м’яча з пересуван­ням у парах. Зонне блокування. Ходьба з вправами на відновлення дихання

=

 

65

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із гімнастичними ла­вами. Кидки набивного м’яча обома руками з-за голови на місці при активному русі кистей зверху до низу. Нападальний удар із короткої передачі. Передачі м’яча з пере­суванням у парах. Розташування гравців у момент прийому м’яча у побудові «кутом уперед». Вправи для запобігання плоскостопості

 

 

66

Досягнення українських волейболістів. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Зістрибування з висоти 30 см із наступним стрибком угору. Передачі м’яча з пересуванням у трійках. Нападальний удар із короткої передачі. Взаємодія гравців, які приймають м’яч, із зв’язковим гравцем, який перебуває у зоні: 3, 2, 4. Ходьба зі зміною ритму

 

 

67

Організаційні'вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Кидки тенісного м’яча через сітку. Передачі м’яча з пересуванням у трійках. Нападальний удар із першої пе­редачі. Блокування найсильнішого гравця, який нападає. Навчальна гра. Гра на коор­динацію рухів

 

 

68

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. КомплексЗРВ. Біг на 15 м за сигналом (переважно зоровим) із різних вихідних положень. Передачі м’яча у падінні. Подача в ліву та праву половину майданчика. Обирання партнера, який атакуватиме, для пере­дачі йому м’яча. Вправи для розслаблення

 

 

69

Суддівство (склад суддівської бригади, жести та суддівська термінологія, ведення про­токолу гри). Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Пересу­вання в упорі на руках лежачи по колу. Передачі м’яча у стрибку. Подача в ліву та пра­ву половину майданчика. Вправи для збільшення еластичності м’язів

 

 

70

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Кидки набивного м’яча обома руками з-за голови на місці з щонайбільшим прогинан­ням тулуба. Контрольний норматив із 10 прямих подач на влучність у зазначену вчите­лем зону. Передачі м’яча за спину. Взаємодія з гравцем, який виконує другу передачу. Самомасаж і струшування руками та ногами

 

 

71

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Біг із зупинками та зміною напрямку руху. Контрольний норматив із 6 передач на точ­ність через сітку із зони 2, 3, 4 у зазначену вчителем зону. Навчальна гра. Ходьба з вправами на відновлення дихання. Підбиття підсумків вивчення модуля «Волейбол»

 

 

72

Організаційні'вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Кидки тенісного м’яча через сітку. Передачі м’яча з пересуванням у трійках. Нападальний удар із першої пе­редачі. Блокування найсильнішого гравця, який нападає. Навчальна гра. Гра на коор­динацію рухів

 

 

73

Організаційні'вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Кидки тенісного м’яча через сітку. Передачі м’яча з пересуванням у трійках. Нападальний удар із першої пе­редачі. Блокування найсильнішого гравця, який нападає. Навчальна гра. Гра на коор­динацію рухів

 

 

74

Організаційні'вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Кидки тенісного м’яча через сітку. Передачі м’яча з пересуванням у трійках. Нападальний удар із першої пе­редачі. Блокування найсильнішого гравця, який нападає. Навчальна гра. Гра на коор­динацію рухів

 

 

Модуль «Футбол»

75

Уміння, навички та фізичні якості, які необхідні для успішної самореалізації у майбут­ній професії (відповідно до обраного профілю чи омріяної професії). Організаційні впра­ви. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Колова естафета з кидками та ловін- ням м’яча. Удари по м’ячу ногою на точність. Відволікальні дії (фінти). Навчальна гра. Вправи для формування та корекції постави

 

 

76

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Ривки до м’яча з наступним ударом по воротах. Удари по м’ячу ногою на точність. Зупинки м’яча у різ­ні способи. Відволікальні дії (фінти). Групові дії під час швидкої організації атак. Ходь­ба зі зміною ритму

 

 

77

Фізична підготовка юного футболіста. Організаціййі вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Зустрічна естафета зі стрибками. Удари по м’ячу головою. Зупин­ки м’яча у різні способи. Відволікальні дії (фінти). Вправи для запобігання плоскосто­пості

 

 

78

Фізична підготовка юного футболіста. Організаціййі вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Зустрічна естафета зі стрибками. Удари по м’ячу головою. Зупин­ки м’яча у різні способи. Відволікальні дії (фінти). Вправи для запобігання плоскосто­пості

 

 

79

Фізична підготовка юного футболіста. Організаціййі вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Зустрічна естафета зі стрибками. Удари по м’ячу головою. Зупин­ки м’яча у різні способи. Відволікальні дії (фінти). Вправи для запобігання плоскосто­пості

 

 

80

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Прискорення та ривки з м’ячем. Удари по м’ячу головою. Зупинки м’яча у різні способи. Групові дії під час швидкої організації атак. Ходьба з вправами на відновлення дихання

 

 

81

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Кидки набивного м’яча ногою на дальність за рахунок енергійного маху ногою вперед. Удари по м’ячу головою. Зупинки м’яча у різні способи. Групові дії у захисті (підсилен­ня). Гра на зосередження уваги

>

 

82

Фізична підготовка юного футболіста. Організаціййі вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Зустрічна естафета зі стрибками. Удари по м’ячу головою. Зупин­ки м’яча у різні способи. Відволікальні дії (фінти). Вправи для запобігання плоскосто­пості

 

 

83

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Біг із максимальною швидкістю після імітування удару ногою чи головою у стрибку. Удари по м’ячу головою. Контрольний норматив із зупинок м’яча, що опускається, у різні способи. Відбирання м’яча у підкаті. Гра на координацію рухів

 

 

84

Фізична підготовка юного футболіста. Організаціййі вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Зустрічна естафета зі стрибками. Удари по м’ячу головою. Зупин­ки м’яча у різні способи. Відволікальні дії (фінти). Вправи для запобігання плоскосто­пості

 

 

85

Особливості підготовки дівчат у футболі. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бі­гу. Комплекс ЗРВ. Боротьба за м’яч за допомогою поштовхів. Відбирання м’яча у під­каті. Ловіння, відбивання та кидки м’яча руками, вибивання м’яча ногами.воротарем. Вправи для розслаблення

 

 

87

Фізична підготовка юного футболіста. Організаціййі вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Зустрічна естафета зі стрибками. Удари по м’ячу головою. Зупин­ки м’яча у різні способи. Відволікальні дії (фінти). Вправи для запобігання плоскосто­пості

 

 

88

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Біг боком і спиною вперед наввипередки. Відбирання м’яча у підкаті. Уміння воротаря визначати напря­мок можливого удару, гра на виходах. Узгодження групових дій у захисті. Гра на зосе­редження уваги

 

 

89

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Баскетбол за спроще­ними правилами. Швидка організація атаки воротарем. Організація швидкого нападу. Вправи для збільшення еластичності м’язів

 

 

90

Фізична підготовка юного футболіста. Організаціййі вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Зустрічна естафета зі стрибками. Удари по м’ячу головою. Зупин­ки м’яча у різні способи. Відволікальні дії (фінти). Вправи для запобігання плоскосто­пості

 

 

91

Організаційні вправи. Різновидиходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Біг зі швидким пере­ходом на біг спиною вперед і навпаки. Керування воротарем грою партнерів по обороні. Організація оборони проти швидкого нападу. Самомасаж і струшування руками та но­гами

 

 

92

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. Волейбол із елементами футболу. Удари по м’ячу ногою на точність. Укидання м’яча на даль­ність. Організація поступового нападу. Вправи для формування та корекції постави

 

 

93

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. Прискорення та ривки з м’ячем на 30—60 м. Удари по м’ячу ногою на точність. Укидання м’яча на дальність. Жонглювання м’ячем. Навчальна гра. Ходьба з вправами на відновлення дихання

 

 

94

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. Прискорення та ривки з м’ячем на 30—60 м. Удари по м’ячу ногою на точність. Укидання м’яча на дальність. Жонглювання м’ячем. Навчальна гра. Ходьба з вправами на відновлення дихання

 

 

95

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. Волейбол із елементами футболу. Удари по м’ячу ногою на точність. Укидання м’яча на даль­ність. Організація поступового нападу. Вправи для формування та корекції постави

 

 

96

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. Естафета зі стрибками та бігом. Удари по м’ячу ногою на точність. Ведення м’яча у різні способи. Укидання м’яча на дальність. Організація оборони проти поступового нападу. Вправи для запобігання плоскостопості

 

 

97

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. Волейбол із елементами футболу. Удари по м’ячу ногою на точність. Укидання м’яча на даль­ність. Організація поступового нападу. Вправи для формування та корекції постави

 

 

98

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. Прискорення та ривки з м’ячем на 30—60 м. Удари по м’ячу ногою на точність. Укидання м’яча на дальність. Жонглювання м’ячем. Навчальна гра. Ходьба з вправами на відновлення дихання

 

 

99

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. Ведення м’яча з наступним ривком та ударом по воротах. Удари по м’ячу ногою на точність. Ведення м’яча у різні способи. Ходьба зі зміною ритму

 

 

100

Правила гри та арбітраж. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Зустрічна естафета. Жонглювання м’ячем. Контрольний норматив із ударів на точність одним із вивчених способів після ведення м’яча. Вправи для збільшення еластичності м’язів

 

 

101

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. Волейбол із елементами футболу. Удари по м’ячу ногою на точність. Укидання м’яча на даль­ність. Організація поступового нападу. Вправи для формування та корекції постави

 

 

102

Паралімпійський рух на сучасному етапі. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бі­гу. Комплекс ЗРВ. Діставання підвішеного м’яча головою та ногою у стрибку з розбігу. Відволікальні дії (фінти). Навчальна гра. Самомасаж і струшування руками Та ногами. Підбиття підсумків за семестр і рік

 

 

103

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. Прискорення та ривки з м’ячем на 30—60 м. Удари по м’ячу ногою на точність. Укидання м’яча на дальність. Жонглювання м’ячем. Навчальна гра. Ходьба з вправами на відновлення дихання

 

 

104

Розвиток футболу в Україні та за кордоном. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Естафета з розстановкою та збиранням предметів. Уміння розра­ховувати силу удару по м’ячу ногою. Зупинки м’яча у різні способи. Відбирання м’яча у підкаті. Гра на зосередження уваги

 

 

105

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Діставання підвішеного м’яча головою та ногою у стрибку з місця. Уміння розраховувати силу удару по м’ячу ногою. Зупинки м’яча у різні способи. Відбирання м’яча у підкаті. Індивідуальні дії у нападі. Гра на координацію рухів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Теоретико-методичні знання

Фізична культура у сім'ї

Фізичневиховання у сім’ї передбачає зміцнен­ня здоров’я та сил і фізичний розвиток дитини. Фізичне виховання повинно перебувати на першо­му плані, тому що пріоритет здоров’я є найвищим. У сім’ї фізичне виховання дітей забезпечується створенням здорового способу життя, правильною організацією розпорядку дня, заняттями спортом, загартовуванням організму. Добирання методів залежить від педагогічної культури родини, її уяв­лення про цінності, розуміння мети виховання, ро­лі батьків у становленні особистості дитини, стилю взаємин у сім’ї та ін. Тому методи виховання ма­ють на собі відбиток виховних пріоритетів родини.

Засоби розв’язання, виховних завдань у сім’ї є різноманітними.

Батьки стають першими вчителями малень­кої дитини, але часто процес навчання розпочи­нається раніше, ніж вони, встигають усвідомити цей факт. Діти засвоюють спосіб життя батьків, у сім’ї закладаються основи багатьох умінь, нави­чок і звичок, виробляються оцінні судження та ви­значається життєва позиція дитини. Це певною мірою стосується і ставлення до фізичної культу­ри, до активного використання її засобів у побуті з метою зміцнення здоров’я, усебічного розвитку та змістовної організації дозвілля.

На жаль, за даними найоптимістичніших на­укових досліджень, сьогодні фізичним вихован­ням дітей цікавиться не більше .ніж 20% батьків.

чителі повинні прагнути зробити батьків кожного школяра прихильниками фізичної культури, а отже, своїми однодумцями. Для успішного за­лучення всіх учнів до занять фізичними вправами необхідно, передусім, переконати батьків в оздо­ровчій ролі фізичної культури, довести їм, що од­ним із завдань фізичного виховання є формування звички до праці, зокрема навчальної.

Для забезпечення ефективності фізичного ви­ховання батьки повинні знати, який виховний вплив на дітей здійснюється на уроках і в поза- урочний час. Такі знання необхідні для дотри­мання наступності та забезпечення єдиної педа­гогічної лінії в ставленні вимог до дитини. Адже в комплексі виховних заходів кожен елемент по­винен чітко виконувати свої функції, коли ж ні, то система не працюватиме.

 

 

Рухових дій переважно навчає школа. Для оздоровчо-гартувального впливу на організм, фор­мування постави, виховання гігієнічних навичок найкращі умови має сім’я. Батьки зазвичай не вчитимуть свою дитину техніки стрибка, але ви­ховний вплив не припиняється і тоді, коли дитина сидить за обідом, грається або відпочиває. Робота над поставою, культурою поз (хода, жестикуля­ція, міміка) відбувається паралельно з навчанням дітей спілкуватися з людьми, із повагою ставитися до них. Отже, замінити сімейне виховання не­спроможна жодна інституція. Сім’я завжди була й залишається природним середовищем первинної соціалізації дитини.

Більшість батьків, на жаль, ставлять під сум­нів цінність занять фізичними вправами, отже, і доцільність витрачання часу на цей вид діяль­ності.

Функції батьків в організації фізичного вихо­вання дітей можна згрупувати таким чином:

створення необхідних матеріально-технічних умов для занять удома;

  •    контроль і сприяння дотриманню дітьми режи­му дня, правил особистої гігієни, загартовуван­ня, виконанню ранкової гімнастики та домаш­ніх завдань;

особиста участь у змаганнях сімейних команд, днях здоров’я, спортивно-художніх вечорах і святах, іграх, розвагах, прогулянках; організація змагань та ігор на дитячих майдан­чиках за місцем проживання і в школі; виконання обов’язків громадських тренерів і суддів.

Успішне розв’язання завдань фізичного вихо­вання учнів є можливим лише за умови спільних, погоджених дій школи та сім’ї. Школа навчає дітей виконувати фізичні вправи, дає необхідні знання, інструктує та консультує. Оздоровлення

та загартовування дітей, формування постави, розвиток рухових і виховання морально-вольових якостей засобами фізичної культури здійснюють школа та сім’я разом. Сім’я відіграє основну роль щодо формування у дітей звички розумно про­водити дозвілля, гігієнічних навичок. Умовний розподіл обов’язків свідчить про те, що ані школа без сім’ї, ані сім’я без школи не зможуть успішно гартувати молоде покоління.

 

Вплив занять фізичними вправами на гармонійний розвиток майбутньої матері

Необхідною умовою гармонійного фізичного розвитку дівчат є достатня рухова активність. Не­достатня рухова активність у школі за партою та вдома позначається на функціонуванні бага­тьох систем організму, особливо серцево-судинній і дихальній. Під час тривалого сидіння дихання стає менше глибоким, обмін речовин знижується, відбувається застій крові в нижніх кінцівках, що призводить до зниження працездатності всього організму й особливо мозку: знижується увага, по­слабляються пам’ять, порушується координація рухів.

Негативні наслідки гіпокінезії позначаються також на опірності молодого організму застудним та інфекційним захворюванням, створюються пе­редумови до формування слабкого, нетренованого серця. Гіпокінезія на тлі надмірного харчування з надлишком вуглеводів і жирів у денному раціоні може призвести до ожиріння.

Фізичні вправи благотворно впливають на рух­ливість і врівноваженість нервових процесів, спри­яють гарній роботі органів травлення, допомага­ючи засвоєнню їжі, активізують діяльність пе­чінки та нирок, поліпшують діяльність залоз внутрішньої секреції: щитовидної, статевих, над­ниркової, що відіграють величезну роль у зрос­танні та розвитку молодого організму. Під впли­вом фізичних навантажень збільшується частота серцебиття, м’яз серця скорочується сильніше, підвищується викид серцем крові. Під час роботи в кровотік залучається й та кров, що в спокійному стані не циркулює по судинах. Залучення в кро­вообіг великої маси крові не тільки тренує серце та судини, але й стимулює кровотворення.

Фізичні вправи викликають підвищену потре­бу організму в кисні, у результаті чого збільшуєть­ся життєва ємкість легенів, поліпшується рухли­вість грудної клітки. Повне розправлення легенів ліквідує застійні явища в них, скупчення слизу та мокротиння, тобто є профілактикою можливих захворювань. Легені під час систематичних за­нять фізичними вправами збільшуються в обсязі, дихання стає рідкішим і глибшим, що має велике значення для вентиляції легенів.

Здоров’я майбутньої дитини залежить від ру­хової активності матері. Фізична культура має

важливе значення для збереження та зміцнення здоров’я вагітних жінок. У жінок, які займаються під час вагітності спеціальною гімнастикою, поло­ги відбуваються швидше та легше. Під час пологів і в післяпологовому періоді в них рідше спостеріга­ються ускладнення. Корисними для жінок фізичні вправи є ще й тому, що вони сприяють зміцненню нервової системи, поліпшенню дихання та роботи серця, розвитку м’язів живота, що є необхідним вагітним.

Протипоказанням до занять фізичною культу­рою є гострі стадії захворювань серцево-судинної системи, туберкульоз легенів у фазі загострення, при ускладненні плевритом тощо, усі гострі за­пальні захворювання (ендометрит, тромбофлебіт та ін.), хвороби нирок і сечового міхура (нефрит, нефроз, пієлоцистит), токсикози вагітних, крово­течі під час вагітності.

Регулярні заняття лікувальною фізкультурою підвищують фізичні можливості організму вагіт­ної, створюють відчуття бадьорості, зміцнюють загальний її стан, поліпшують діяльність серцево- судинної та нервової систем, органів дихання, шлунково-кишкового тракту, обмін речовин, у ре­зультаті чого мати та плід забезпечуються достат­ньою кількістю кисню.

Під час занять вагітна навчається правильного дихання, у неї підвищуються пружність і елас­тичність черевних стінок, зміцнюються м’язи діа­фрагми, тазового дна та промежини, усуваються застійні явища в малому тазі та нижніх кінцівках, підсилюється гнучкість хребта й рухливість тазос­тегнових суглобів

Основи методик розвитку сили, витривалості, гнучкості, швидкісно- силових якостей, спритності

Розвиток спритності

Спритність — це складна комплексна фізична якість, що не має єдиного критерію оцінювання та визначається як здатність людини швидко опа­новувати складнокоординаційні, точні рухові дії та перебудовувати свою діяльність залежно від ситуації, що виникла.

Завдання, що розв’язуються протягом багато­річного процесу розвитку спритності:

удосконалення здатності засвоювати за взірцем або створювати самостійно нові форми рухових дій, досягаючи необхідної точності, економно­сті та ефективності рухів;

удосконалення здатності перебудовувати діяль­ність відповідно до змін обставин;

сприяння стійкості вже сформованих раціо­нальних форм координації рухів щодо неспри­ятливих впливів утоми та інших факторів (удо­сконалення координаційної витривалості).

Це пов’язано із систематичним опануванням нових рухових дій, під час чого можна вдоскона­лювати здатності точно сприймати свої рухи у про­сторі та часі, підтримувати рівновагу, раціонально чергувати напруження та розслаблення та ін. Крім того, щодо вивчених рухових дій слід висувати до­даткові координаційні вимоги до точності рухів, їх взаємної узгодженості та раптової зміни обставин.

Реалізація цих вимог здійснюється за допомо­гою різних методичних прийомів:

застосування незвичних вихідних положень (наприклад, стрибок у довжину з місця, стоячи спиною до напрямку стрибка); дзеркальне виконання вправи (наприклад, ме­тання м’яча лівою рукою — для правші); зміна швидкості або темпу руху (наприклад, виконання вправи в прискореному темпі); зміна способів виконання вправи (наприклад, стрибки у висоту у різні способи); удосконалення вправи додатковими рухами (наприклад, стрибок у глибину з різним по­ложенням ніг або додатковими поворотами та ін.);

зміна протидії (опору) під час виконання гру­пових або парних вправ (наприклад, проведен­ня зустрічей із різними партнерами та ін.); виконання знайомих рухів у незвичних спо­лученнях або ситуаціях (наприклад, змаган­ня у виконанні гімнастичної комбінації «з ли­ста»).

Вправи професійно-відновлювальної спрямованості

Вимоги, що висуваються кожною групою про­фесій, є багатогранними та мобілізують різні спе­цифічні для певних видів праці фізіологічні функ­ції організму. Для школярів провідною діяльністю є розумова праця. До особливостей розумової праці належать приймання та перероблення інформації, порівняння отриманої інформації з тією, що збе­рігається в пам’яті учня, її перетворення, визна­чення проблемної ситуації, шляхів розв’язання проблеми та ін.

Підвищена напруженість розумової праці, особливо якщо вона пов’язана з дефіцитом часу, може спричиняти явища розумової блокади (тим­часове гальмування процесу розумової праці), що охороняють функціональні системи центральної нервової системи від роз’єднання.

Навчальний день учнів насичений значними розумовими та емоційними навантаженнями. Зму­шена робоча поза, коли м’язи, що втримують ту­луб у певному положенні, тривалий час напруже­ні, часті порушення режиму праці та відпочин­

ку, неадекватні фізичні навантаження — усе це спричиняє стомлення, що накопичується і пере­творюється на перевтому. Для запобігання цього необхідно змінювати види діяльності. Найефек­тивнішою формою відпочинку під час розумової роботи є активний відпочинок у вигляді помірного фізичного навантаження.

Із цією метою можна використати вправи, що наведені далі.

  1. Вправи для профілактики та позбавлення зоро­вого стомлення (наприклад, подивитися ліво­руч—прямо; праворуч—прямо; угору-—прямо; униз—прямо).
  2. Вправи для попередження виникнення та збіль­шення короткозорості (наприклад, закріпити на шибці на рівні очей мітку із зображенням лі­тери С діаметром 2 мм таким чином, щоб відстань від очей до мітки складала приблизно ЗО см; пере­водити погляд із мітки на предмет, що розташо­ваний за вікном на рівні очей, упродовж 3-4 с).
  3. Вправи для поліпшення кровообігу та забезпе­чення доступу кисню до очей і обличчя, розсла­блення очних м’язів (наприклад, глибоко вдих­нути, заплющити очі якнайсильніше; напру­жити м’язи шиї та обличчя, затримати дихання на 2-3 с; потім швидко видихнути, розплющив­ши очі та розкривши рот якнайширше, голосно видихнути).
  4. Вправи для релаксації очних м’язів і поліпшен­ня кровообігу (наприклад, сидячи, потерти руки одна об одну впродовж 5-10 с до появи теплоти; перехрестити в центрі лоба пальці рук, що скла­дені разом; долонями накрити очні западини та­ким чином, щоб повністю виключити доступ світ­ла, не стискуючи очні яблука, розслабитися, ди­хаючи ритмічно та легко).
  5. Вправи для розгортання передньої частини ту­луба (наприклад, стати обличчям до кута, ноги на ширині плечей, коліна не напружені, доло­ні на рівні плечей уздовж стін. Щільно натиска­ти на стінку, начебто штовхати уперед).
  6. Вправи для розслаблення тіла, позбавлення ро­зумового та емоційного напруження, відновлен­ня ритму вільного дихання (наприклад, сидячи в зручному положенні, не перехрещуючи ніг, за­плющити очі, покласти руки на живіт в облас­ті пупка, глибоко вдихнути через ніс (руки по­винні відчути, як м’язи живота піднімаються), затримати дихання на 30-60 с, видихнути че­рез рот).
  7. Вправи для позбавлення накопиченої напруже­ності та розслаблення пальців, долонь і рук (на­приклад, сидячи, руки вздовж тіла, глибокий вдих, на видиху виконувати легкі коливальні рухи від плечей до кінчиків пальців).
  8. Вправи для розслаблення спини та плечей, по­ліпшення кровообігу (наприклад, стоячи ноги нарізно, у момент вдиху розслабитися, на ви­диху підняти руки вгору, нібито намагаючись

торкнутися стелі; нахилитися вперед, намагаю­чись торкнутися руками підлоги).

  1. Вправи для позбавлення неприємних відчуттів у ногах і стегнах (наприклад, сидячи на стіль­ці, стегна дещо вище колін, покласти ліву ногу на праву, сплести разом пальці рук і покласти їх на коліно. Підняти коліно за допомогою рук уго­ру та у діагональному напрямку).
  2.          Вправи для розслаблення м’язів шиї, голови та обличчя, позбавлення напруження плечово­го пояса (наприклад, сидячи, виконати глибокий вдих і заплющити очі. На видиху повільно при­тиснути підборіддя до грудей, розслабити шию та плечі. На вдиху повільно виконати колові ру­хи головою в сторони).

Олімпійська філософія та здоровий спосіб життя

Олімпійська хартія як філософська основа су­часного олімпійського руху визначає роль Міжна­родного олімпійського комітету у тому, щоб:

очолювати боротьбу проти застосування допін­гу в спорті;

заохочувати та підтримувати заходи щодо за­хисту здоров’я спортсменів; заохочувати та підтримувати розвиток спорту для всіх;

заохочувати та підтримувати ініціативи що­до стирання меж між спортом, культурою та освітою.

Ці завдання збігаються з основними положен­нями здорового способу життя, до якого належить будь-яка діяльність, що пов’язана зі зміцненням здоров’я, оздоровленням умов життя, праці та від­

починку. Складові здорового способу життя мі­стять різноманітні елементи, що належать до всіх сфер здоров’я — фізичного, психічного, соціально­го та духовного.

Величезне значення, особливо для дітей і моло­ді, має олімпійська освіта.

Але найважливішим є не підвищення рівня олімпійських знань і декларативно проголошу­вана орієнтація на ідеали та цінності олімпізму, а формування реальної поведінки, образа життя, відповідного до цих ідеалів і цінностей. Не випад­ково в Олімпійській хартії важливим завданням олімпізму, що поєднує спорт із культурою та осві­тою, є завдання створення «способу життя, що ґрунтується на радості від зусилля, на виховній цінності гарного'прикладу та на повазі до загаль­них етичних принципів».

У наш час існують два шляхи розвитку сучас­ного спорту:

нарощування гуманістичного потенціалу в су­часному спорті, активізація діяльності з по­ширення філософії античного олімпізму, вихо­вання молодого покоління на традиціях миру та справедливості;

панування прагматичного підходу, в яко­му найважливішим є перемога та результат, поєднання спорту та бізнесу, перетворення Олімпійських ігор на торговельні ярмарки спортивної індустрії та фармакології.

Поширення допінгу, що руйнує здоров’я спортсменів, комерціалізація, що надає спортив­ним змаганням духу наживи та збагачення, ви­магають вироблення чіткої позиції з боку керівни­цтва МОК.

 

 

 

 

 

Контрольні навчальні нормативи

 

 

Модуль

Зміст навчального матеріалу

Рівень навчальних досягнень учнів

початковий

середній

достатній

високий

Баскетбол

10 кидків вивченим способом із дистанції 4,5 м. на рівній відстані між п’ятьма точками; кількість влучень:

  • Хлопці

 

  • Дівчата

 

 

Жодного влучного кидка

Жодного влучного кидка

 

 

1

 

 

1

 

 

3

 

 

3

 

 

6

 

 

5

10 штрафних кидків на точність; кількість влучень:

  • Хлопці

 

  • Дівчата

 

Жодного влучного кидка

Жодного влучного кидка

 

2

 

 

1

 

3

 

 

2

 

 

 

6

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поурочно - тематичне планування з предмету фізична культура ІІІ курс кухарі

Завдання на 3-й курс

  1. Ознайомлювати із теоретично-методичними знаннями.
  2. Готувати до складання контрольних навчальний норматив.
  3. Закріплювати пересування, зупинки, ведення та удари по мячу ногою.ю викидання м’яча, а також індивідуальні дії у нападі та захисті знаннями.
  4. Закріплювати пересування, передачі, ведення  та кидка м’яча, а також індивідуальні, групові та командні дії у баскетболі.

 

 

Теми

Уроки

Теоретико-методичні знання

У процесі уроків

Загальнофізична підготовка

У процесі уроків

Футбол (24)

1—8

 

 

75—105

Баскетбол (24)

 

9—32

 

 

Волейбол(20)

 

 

33—74

 

 

 

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗНАННЯ

Особливості фізичного розвитку та функціонального стану організму в старшому шкільному віці

 

Період життя з 12—13 до 17—18 років визнача­ється статевим дозріванням, що супроводжується прискореним фізичним розвитком і завершується з припиненням бурхливого зростання. Щодо фі­зіології, то цей вік обумовлений збільшенням ви­роблення багатьох гормонів, основні з яких — це гормон зростання, статеві гормони, гормони щито­видної залози. Саме їх комплексна дія забезпечує своєчасний і правильний розвиток дитини. У цей час відбуваються: поступова підготовка організму дітей до дорослого життя та відповідних наван­тажень, кількісні (збільшення довжини та ваги тіла), якісні зміни (остаточне дозрівання та пере­будова всіх органів і систем). Як у хлопчиків, так і у дівчаток разом зі зростанням збільшується вага тіла (у середньому до 3-5 кг на рік). Тривалість статевого дозрівання складає в середньому при­близно 5 років.

Терміни початку і тривалість статевого дозрі­вання коливаються, особливо у хлопчиків, у ши­роких межах. Якщо помітним є відставання або випередження цих процесів один щодо одного або до віку дитини, необхідно порадитися з лі­карем.

У старших школярів швидко зростають і роз­виваються всі частини тіла, тканини та органи, але темпи їх зростання є неоднаковими.

Найпо­мітнішим є збільшення довжини рук і ніг. Напри­клад, тулуб у хлопчиків витягується після того, як довжина рук, ніг і розміри тазу в поперечнику сягнуть свого максимуму.. Нерівномірність зро­стання окремих частин тіла викликає тимчасове порушення координації рухів — з’являються не­зграбність і неповороткість. Після 15-16 років ці явища поступово минають. Зростання голосових зв’язок є особливо інтенсивним у 14-15 років. У цьому віці відбувається посилене зростання ле­генів; досить швидко збільшується їх загальний обсяг.

У старшому шкільному віці можуть виникати функціональні розлади різних органів, що обумов­лено перебудовою нервової та ендокринної систем. Наприклад, навантаження на ендокринну систему може сприяти розвитку захворювань щитовидної залози та цукрового діабету. Часто спостерігається так зване «юнацьке серце», що характеризується збільшенням його розмірів, серцевим шумом, що виявляється під час медичного огляду. Частіше на порушення в роботі серцево-судинної системи скаржаться підлітки з обмеженою руховою актив­ністю, які не займаються регулярно спортом, або навпаки — у разі надмірних, не відповідних до ві­ку фізичних навантажень. Нерідко спостерігають­ся також підвищення артеріального тиску (так звана «юнацька гіпертензія»), почастішання сер­цебиття та пульсу (іноді тиск може зменшуватися, пульс уповільнюватися), іноді задишка, головний біль. У разі переохолодження поперекової області у дівчаток розвиваються запальні захворювання сечовивідних шляхів. Нерідко саме в цьому віці у разі інтенсивного читання та розумового наван­таження з’являються різні порушення зору, тому необхідно стежити за суворим дотриманням шко­лярами режиму дня та правил читання.

У старшому шкільному віці діти можуть опа­нувати високий ступінь майстерності у плаванні, фігурному катанні на ковзанах, художній гімна­стиці та інших видах спорту. Високих результатів у багатьох видах спорту в цей час діти здебільшо­го досягають уже у шкільні роки. Це пов’язано із прискоренням (акселерацією) фізичного розвит­ку дітей у сучасному суспільстві й досконалішою системою їх спортивної підготовки порівняно з ми­нулим. Однак досягнути індивідуального найвищо­го ефекту спортивного тренування зазвичай мож­ливо тільки після завершення шкільного періоду.

У старіпому шкільному віці диференціюється фізичне виховання дівчат і юнаків. У цьому віці можна розпочинати змагальну діяльність в усіх видах спорту. До завершення старшого шкільного віку у більшості видів спорту дозволяється висту­пати у міжнародних змаганнях.

Характеристика фізичної підготовленості, методики її визначення

У сфері фізичного виховання кількісно-норма­тивна постановка завдань поширюється здебіль­шого на завдання з виховання фізичних якостей як основи рухових можливостей («кондиційні» нормативи фізичної підготовленості) і нормати­ви, що розраховані на виявлення ступеня сфор- мованості рухових умінь і навичок («координа­ційні» — спортивно-технічної підготовленості). Такий розподіл нормативів є умовним, оскільки те, що вони виражають, фактично єДине в своїй основі.

Загальні нормативи фізичної підготовленості повинні бути доступними кожному за умови пев­ної підготовки для їх досягнення. Якщо нормати­ви дозволяють кожному виконати їх без будь-якої попередньої підготовки, то вони є заниженими і не мають значення, що стимулює. Нормативи для оцінювання діяльності учнів повинні бути індиві­дуалізованими.

Для визначення рівня фізичної підготовленості учнів слід орієнтуватися на такі фактори:

ступінь опанування дитиною базових умінь та навичок у різних вправах, елементах техні­ки основних видів рухів;

розвиток фізичних якостей (швидкість реак­ції, спритність, гнучкість, сила, витривалість, координаційні здібності);

загальну рухову активність дитини протягом усього часу перебування в школі.

Правила використання тестів: тест повинен відповідати анатомо-фізіологіч- ним і функціональним можливостям учня; необхідно використовувати прості за біомеха­нічною структурою тести;

перед виконанням тестів школярів необхідно налаштувати за допомогою гарної мотивацій­ної настанови;

для комплексної перевірки необхідно викори­стовувати систему тестів.

Під час проведення тестування необхідно до­тримуватися такої послідовності проведення те­стів на:

гнучкість;

швидкість;

  •    силу;

швидкісну витривалість; силову витривалість; фізичну працездатність; загальну витривалість.

Орієнтовний перелік тестів для школярів

Тести на визначення гнучкості

  1. Нахил уперед із положення стоячи на гімна­стичній лаві.
  2. Нахил уперед із положення сидячи на підлозі.

Тест на визначення швидкості Біг на ЗО, 60 або 100 м (для учнів різного віку) із низького старту.

Тести на визначення сили

  1. Підтягування на перекладині у висі хватом зверху в хлопчиків, у висі лежачи на підвіс­ній перекладині (до 80 см) у дівчат шкільного віку.
  2. Метання торбинки однією рукою способом «із-за спини через плече».
  3. Контроль за допомогою ручного та станового динамометрів.

Тест на визначення швидкісно-силових якостей

Стрибки у довжину з місця.

Тест на визначення координаційних здібностей

«Човниковий» біг 4 х 9 м.

Тести на визначення витривалості

  1. Біг на довгі дистанції (1000—3000 м залежно від віку), що проводиться на стадіоні.
  2. Біг упродовж фіксованого часу (наприклад, 4 хв); що проводиться як у спортивній залі, так і на стадіоні.

Під час тестування слід дотримуватися певних правил. Дослідження проводити в першій поло­вині дня, у добре провітрюваному приміщенні або на майданчику.

  •      У день тестування' режим дня учнів не пови­нен бути перевантаженим фізично та емоційно. Перед тестуванням необхідно провести стандартну розминку відповідно до специфіки тестів. Слід забезпечити спокійну обстановку та уникати нега­тивних емоцій. Форма проведення тестування по­винна передбачати прагнення учнів продемонстру­вати найкращий результат. Час між виконанням тестів повинен бути достатнім для позбавлення від стомлюваності, що виникає.

Тестування повинне проводитися в стандарт­них однакових умовах, що зменшить можливість цомилки в результатах і дозволить отримати об’єк­тивнішу інформацію.

Фізичне навантаження та відпочинок як фактори впливу на фізичний розвиток

Навантаження — це певна величина впливу фі­зичних вправ на організм людини, яка їх виконує. Величина навантаження залежить від його об­сягу та інтенсивності. Під обсягом навантаження розуміють тривалість виконання фізичних вправ і сумарну кількість фізичної роботи, що викона­на протягом певного часу (за одне заняття, тиж­день, місяць та ін.). Інтенсивність навантажен­ня — це сила впливу фізичної роботи на організм людини, її напруженість і ступінь концентрації обсягу навантаження в часі.

Навантаження може бути:

а) стандартним (практично однаковим за своїми зовнішніми параметрами (швидкості та темпу рухів, величини обтяжень та ін.) у кожен мо­мент впливу);

б) змінним (варіативним), що змінюється під час виконання вправи.

Навантаження може бути безперервним (під час виконання вправи відсутні паузи відпочинку) або переривистим (між повтореннями тієї самої вправи або різних вправ є інтервали відпочинку, що забезпечують відновлення рівня працездатнос­ті, що знизилося внаслідок роботи).

Навантаження в руховій діяльності поєднує в собі фізичне та функціональне навантаження під час виконання різних рухових дій. За визначенням Л. П. Матвєєва, воно має внутрішню та зовнішню сторони. Під фізичним навантаженням слід розу­міти певну величину виконаної у певний спосіб фізичної роботи, що виражена в динамічних, про­сторових і часових характеристиках. Щойно лю­дина починає виконувати будь-які рухові дії, то її організм починає функціонувати з напруженням, тобто виконання будь-яко,го виду рухових дій за­вжди супроводжується певними функціональними зрушеннями в організмі.

Функціональне навантаження — це інтеграль­на величина, іцр відбиває психофізіологічні, сома- тофізіологічні, біохімічні та інші зрушення, що спричиняють підвищений рівень функціонування систем організму, а також певні величини енерго- витрат.

Фізичне навантаження неможливо вивчати окремо від тих зрушень, що відбуваються під його впливом в організмі. Плануючи фізичне наванта­ження, слід передбачати певні адаптаційні реакції організму, а також — певні зміни в органах і си­стемах організму.

Виконання будь-якої рухової дії чергується з відпочинком (інтервалом, паузою, фазою роз­слаблення), тому що людина не може безкінечно виконувати фізичні вправи. Навіть під час трива­лої безперервної роботи, коли відсутні спеціальні інтервали відпочинку, останній завжди має місце у вигляді фаз розслаблення.

Відпочинок — це стан відносної або абсолютної бездіяльності, що є наслідком попередньої ціле­спрямованої активної рухової дії (фізичної робо­ти), метою якого є забезпечення відновлення й під­вищення функціональних можливостей організму, що необхідні для продовження фізичної роботи в заданих режимах без зниження її ефективності. Відпочинок має місце під час безперервної цикліч­ної рухової дії, що проявляється в неявній формі як сукупність фаз розслаблення, що чергуються з фазами напруження, а також між окремими по­рціями рухових дій. Тому можна визначити дві форми прояву відпочинку: очевидний (як післяробочий інтервал відпочинку) і прихований (як післяробоча фаза розслаблення).

Визначають три види очевидного відпочинку: активний, пасивний і комбінований.

Активний відпочинок — це відпочинок, під час якого людина займається цілеспрямованою діяльністю, яка за змістом відрізняється від по­передньої фізичної роботи. Він може мати три різновиди—руховий, неруховий і змішаний як різні сполучення двох попередніх. Під час актив­ного відпочинку рухового характеру завжди є ці­леспрямована рухова діяльність. Під час актив­ного відпочинку нерухового характеру спортсмен займається іншими видами діяльності (науково- теоретичною, художньо-естетичною, навчальною, виробничою та ін.).

Пасивний відпочинок — це відпочинок, під час якого відсутня цілеспрямована рухова діяльність. Він може бути природним і штучним. У першо­му випадку відсутні будь-які впливи на людину, у другому — людина, перебуваючи в стані віднос­ного спокою, відчуває на собі активний вплив фізі­отерапевтичних (баня, сауна, масаж та ін.), психо­фізіологічних (гіпноз, аутогенне тренування, елек­тросон та ін.) і фармакологічних (стимулювальні засоби, вітаміни, спеціальні напої та ін.) засобів.

Залежно від того, у якій фазі відновлення пра­цездатності здійснюється чергове виконання впра­ви, розрізняють такі типи інтервалів відпочинку: субкомпенсаційні (неповні); компенсаційні (по­вні); понад компенсаційні (екстремальні); постпо- надкомпенсаційні (довгі).

Тривалість інтервалів відпочинку між занят­тями залежить від тренувального навантаження. Відпочинок повинен забезпечувати повне віднов­лення працездатності до вихідного рівня або ж до фази понадкомпенсації (понадвідновлення). Тренування у фазі недовідновлення неприпустимі для занять оздоровчою фізичною культурою. Чим більшим є тренувальне навантаження, тим трива­лішими повинні бути інтервали відпочинку.

Принципом систематичності' й послідовності визначається необхідність системного чергування фізичних навантажень і відпочинку. Ефективною може бути лише така система, що забезпечує по­стійний взаємозв’язок між окремими заняттями. Невеликі навантаження або тривалі інтервали від­починку між заняттями не сприяють тренованос­ті. Занадто великі навантаження та короткі інтер­вали відпочинку між заняттями можуть призвести до перевищення адаптаційних можливостей орга­нізму й до перетренованості.

Навантаження та відпочинок повинні чергува­тися таким чином; щоб кожне наступне заняття відбувалося «слідом» за попереднім, поглиблюючи та закріплюючи позитивні фізіологічні зрушення. Отже, послідовністю дискретних тренувальних за­нять створюється безперервність тренувального процесу.

Уміння, навички та фізичні якості, що є необхідними для успішної самореалізації у майбутній професії (відповідно до обраного профілю чи омріяної професії)

Одним із основних принципів’ фізичного ви- хов'ання є зв’язок фізичної культури з трудовою та оборонною діяльністю'. На практиці це озна­чає використання фізичної культури та спорту у формах професійно-прикладної та військово- прикладної фізичної ПІДГОТОВКИ.

Професійно-прикладна фізична підготовка має на меті:

ознайомити учнів із прикладними знаннями про професії та сформувати фізичні якості, що є необхідними для успішного виконання трудо­вих операцій та високоефективної праці; сформувати рухові вміння та навички, що сприятимуть продуктивній праці майбутніх фахівців;

виховати фізичні та психічні якості, що є необ­хідним для майбутньої трудової діяльності; сприяти кращому опануванню трудових опера­цій, прискореному навчанню професії; навчити використовувати засоби активного відпочинку для подолання виробничого стом­ленням, для швидкого та повного відновлення сил;

попереджати та знижувати виробничий трав­матизм за рахунок збільшення сили, швидко­сті, витривалості, спритності під час виконан­ня трудових операцій та в процесі я^иттєдіяль- ності.

Існують значні розбіжності в умовах праці фа-' хівців різних професій. Однак для всіх робітників необхідно мати гарне здоров’я та високий рівень фізичного розвитку. Кожна професія вимагає від робітника переважного розвитку однієї або декіль­кох провідних фізичних якостей. Так, геологові необхідна фізична витривалість, шахтареві — за­гальна та силова витривалість і сила, льотчико­ві— спритність і- вестибулярна стійкість та ін. Тому засоби, що застосовують для розв’язання окремих завдань професійно-прикладної фізичної підготовки фахівців різних професій, є різнома­нітними.

Види спорту з точки зору їх використання в професійно-прикладній фізичній підготовці фахівців різного профілю

Гімнастика. Оздоровче, загальнорозвивальне та професійно-прикладне значення гімнастики по­лягає в тому, що її вправи розвивають спритність, гнучкість, м’язову силу та ін., а також уміння володіти своїм тілом у простОрі, зберігали та від­новлювати рівновагу на різноманітних і мінливих опорах; навчають виконувати точні рухи окреми­ми частинами тіла; формують естетично привабли­

ві форми тіла; виховують морально-вольові якості (сміливість, самовладання, рішучість та ін.). Ці якості є професійно необхідними космонавтам, льотчикам, монтажниКам-висотникам,. будівель­никам, пожежникам, водіям, механізаторам, цир­ковим артистам і представникам багатьох інших професій.

На основі гімнастичних вправ складають ком­плекси ранкової гігієнічної гімнастики, фізкуль­турних пауз, розминки на тренувальних заняттях, виробничої гімнастики в трудових колективах.

. Легка атлетика. Вправи легкої атлетики, основі яких складають природні рухи людини — ходьба, біг, стрибки та метання,— сприяють удо­сконаленню цих життєво важливих умінь і нави­чок. Крім того, вони підвищують функціональ­ні можливості всіх органів і систем, особливо нервово-м’язової, серцево-судинної, дихальної, тобто тих, що найбільшою мірою забезпечують успіх у будь-якому виді фізичної діяльності. Різ­ні вправи легкої атлетики виховують у людини швидкість і витривалість, спритність і силу, а та­кож морально-вольові якості (завзятість у досяг­ненні мети, уміння долати труднощі, силу воді та ін.). Найбільше практичне значення ці вправи мають для геологів, агрономів, зоотехніків та ін.

Лижний спорт. Навички пересування на ли­жах широко використовуються у військовій справі та в побуті. Фізичні якості, що виховані під час занять лижним спортом, сприяють успішному ви­конанню таких справ, у яких людині потрібні ви­тривалість і загартованість до холоду, швидкість пересування на місцевості в умовах бездоріжжя, рішучість дій. Лижами користуються, МИСЛИВЦІ на промислі, до місця роботи на лижах часто діс­таються будівельники залізниць та інших віддале­них об’єктів, не обходяться без лиж узимку також геологи.

Плавання має не тільки утилітарне значення. Існує велика кількість професій, що пов’язані з ро­ботою у воді й на воді: моряки, водолази, сплавни­ки лісу, геологи, будівельники мостів, дослідники морських глибин, нафтодобувачі, гідрологи, ри­балки, рятувальники й ін. Для цих фахівців умін­ня плавати є невід’ємною частиною професійної підготовки.

Туризм має велике освітнє та прикладне зна­чення. Уміння орієнтуватися на місцевості з кар­тою та компасом, за природними орієнтирами та місцевими предметами, за народними прикме­тами має велике значення у військовій справі та у праці багатьох фахівців. Особливо важливо це для геологів, землевпорядників, зоотехніків, чаба­нів, мисливців, будівельників віддалених об’єктів та ін. Спритність, фізична витривалість, що вихо­вуються туристичними походами, застосовуються практично всюди. Крім того туризм є незамінним

засобом активного відпочинку людей напруженої розумової праці.

Спортивні ігри. Під час занять спортивними іграми виховуються оптимальні рухові реакції на різні подразники — світлові, звукові, Тактиль­ні та ін. Це має велике значення в пристосуванні людини до роботи на сучасних машинах і механі­змах, тому що нова техніка висуває високі вимоги до швидкості реакції й точності рухів фахівців, які обслуговують цю техніку. Ці якості є необхідними для робітників комп’ютерної галузі, працівників на верстатах із програмним керуванням, водіїв та інших професій, де висуваються підвищені ви­моги до швидкості реакцій на раптове появлення об’єкта, терміновість вибору та прийняття рішень.

Спеціально-прикладні види спорту. Крім на­званих видів, для деяких професій існують спеці­альні прикладні види спорту. Вони допомагають розвивати професійні навички та прийоми роботи в специфічних умовах, у характерному для певної професіїекіпіруванні(пожежники, водолази, гідро­логи, мостобудівники, міліціонери, будівельники- висотники та ін.). Спеціально-прикладні види спорту поки існують не для всіх професій, але видів спорту, що мають безпосереднє або непряме прикладне застосування в певній професії, існує досить багато.

Паралімпійський рух на сучасному етапі

Розвиток паралімпізму та спорту інвалідів має більше ніж столітню історію. Перші спроби за­лучення людей з обмеженими фізичними мож­ливостями до фізичної культури та спорту були зафіксовані у 1888 р., коли в Берліні сформувався перший спортивний клуб для людей із вадами слу­ху. Перші Всесвітні ігри глухих (пізніше — Деф- лімпійські ігри) відбулися 10—17 серпня 1924 р. у Парижі.

Лише після Другої Світової війни до спорту почали активно долучатись інваліди з порушен­нями в роботі опорно-рухового апарату. У 1944 р. у межах проведення обов’язкової частини комп­лексного лікування була впроваджена спеціально розроблена спортивна програма для «візочників». її розробником став Людвіг Гуттман — нейро­хірург німецького походження, який емігрував до Великої Британії у 1939 р., рятуючись від на­цистської окупації.

Згодом ігри Гуттмана перетворилися на- між­народне спортивне свято, що об’єднувало спортс­менів багатьох європейських країн. Поступово світ переконувався у тому, що на фізичну культуру і спорт мають право також і люди з„. інвалідністю. Під час проведення Олімпійських ігор у Мельбурні 1956 р. Міжнародний Олімпійський комітет наго­родив Міжнародну Сток-Мандевільську федерацію спортсменів з обмеженими фізичними можливо­стями спеціальним кубком за втілення в життя олімпійських ідеалів гуманізму.

Міжнародні Ігри інвалідів (фактично І Літні Паралімпійські ігри) відбулись у 1960 р. у Римі (Італія) через кілька тижнів після завершення звичайної Олімпіади. У цих Іграх узяли участь 400 спортсменів на візках із 23 країн. Програма ігор складалася з легкої атлетики, плавання, фех­тування, баскетболу, стрільби з лука, настільного тенісу.

Уперше зимові спортивні протиборства серед спортсменів з ампутованими кінцівками та вадами зору були організовані у 1976 р. у м. Орнсколд- дсвік (Швеція). Представники 14 країн брали участь у Перших Зимових паралімпійських іграх. Більше ніж 250 учасників змагань виборювали звання чемпіонів у лижних гонках і естафеті.

Паралімпійські кольори, що дотепер відобра­жають спортивну символіку спорту інвалідів: чер­воний, синій і зелений — означають розум, тіло і твердий дух.

Паралімпійський рух в Україні почав розвива­тись із 1989 р., коли в країні було створено перші фізкультурно-спортивні та оздоровчі клуби інва­лідів. Пізніше на їх основі сформувались 4 націо­нальні федерації спорту людей із вадами опорно- рухового апарату, зору, слуху тощо. 1992 р. після об’єднання цих федерацій утворився Національ­ний комітет спорту інвалідів України, що пред­ставляє Україну у міжнародному наралімпійсько- му та дефлімпійському русі й виконує функції Національного паралімпійського комітету.

Уперше українські паралімпійці взяли участь у ІІаралімпіаді в Атланті (США) у 1996 р., вибо­ровши Гзолоту, 4 срібних та 2 бронзових медалі. А вже на ІІаралімпіаді в Пекіні (Китай) у 2008 р. українські спортсмени здобули 74 медалі: 24 золо­тих, 18 срібних та 32 бронзових. На зимових Пара- олімпійських іграх у Ванкувері (Канада) у 2010 р. українці вибороли 5 золотих, 8 срібних та 6 брон­зових медалей, посівши у загальному медальному заліку 4 місце.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольні навчальні нормативи

 

Модуль

Зміст навчального матеріалу

Рівень навчальних досягнень учнів

початковий

середній

достатній

високий

Волейбол

10 прямих подач на влучність у зазначену вчите­лем зону; кількість влучень:

  • хлопці — верхніх подач

4

6

8

9

 

  • дівчата — нижніх подач

2

5

6

8

 

6 передач на точність через сітку із зони 2, 3, 4 у зазначену вчителем зону; кількість влучень:

• хлопці

2

3

5

6

 

• дівчата

1

2

3

5

Футбол

6 ударів на точність одним із вивчених способів у гандбольні або задану половину футбольних воріт із відстані 16,5 м із-за меж штрафного май­данчика після ведення м’яча; кількість влучних ударів:

• хлопці

1 або

2

3

4—6

 

• дівчата

жодного

Жодного

1

2

3—6

Футбол

6 зупинок м’яча, що опускається, одним із ви­вчених способів; кількість правильно виконаних зупинок:

• хлопці

1 або

2

3

4—6

 

• дівчата

жодної

Жодної

1

2

3—6

 

Для воротарів: 6 спроб ловіння м’яча одним із ви­вчених способів після накидання м’яча партне­ром; кількість правильно виконаних спроб:

• хлопці

1 або

2

3

4—6

 

• дівчата

жодної

Жодної

1

2

3—6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поурочно - тематичне планування з предмету фізична культура ІІІ курс кухарі

Завдання на ІІ1-й курс

1.Ознайомлювати із теоретично-методичними знаннями.

2.Готувати до складання контрольних навчаль­них нормативів.

3.Закріплювати пересування, зупинки, веден­ня та удари по м’ячу ногою, вкидання м’яча,

а також індивідуальні дії у нападі та захисті у футболі.

4.Закріплювати пересування, передачі, ведення та кидки м’яча, а також індивідуальні, групові та командні дії у баскетболі.

 

План проведення уроків

№

Уроку

Зміст

Дата

Примітки

Модуль «Футбол»

1

Завдання на рік і семестр. Особливості фізичного розвитку та функціонального стану організму в старшому шкільному віці. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Зустрічна естафета з перенесенням м’ячів. Поєднання прийомів пересування з технікою володіння м’ячем. Удари по м’ячу ногою на точність. Зупинки м’яча у різні способи. Ходьба з вправами на відновлення дихання. Домашнє завдання

 

 

2

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Прискорення та ривки з м’ячем. Удари по м’ячу ногою на точність. Зупинки м’яча у різні способи. Ве­дення м’яча у різні способи. Навчальна гра. Вправи для формування та корекції постави

 

 

3

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Естафета з подо­ланням смуги перешкод. Удари по м’ячу ногою на точність. Зупинки м’яча у різні спо­соби. Ведення м’яча у різні способи. Ходьба зі зміною ритму

 

 

4

 

 

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Стрибки з імі­туванням удару головою та ногою. Удари по м’ячу ногою на точність. Зупинки м’яча у різні способи. Ведення м’яча у різні способи. Жонглювання м’ячем. Вправи для запо­бігання плоскостопості

 

 

5

Розвиток футболу в Україні та за кордоном. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Естафета з розстановкою та збиранням предметів. Уміння розра­ховувати силу удару по м’ячу ногою. Зупинки м’яча у різні способи. Відбирання м’яча у підкаті. Гра на зосередження уваги

 

 

6

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Діставання підвішеного м’яча головою та ногою у стрибку з місця. Уміння розраховувати силу удару по м’ячу ногою. Зупинки м’яча у різні способи. Відбирання м’яча у підкаті. Індивідуальні дії у нападі. Гра на координацію рухів

 

 

7

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Гандбол за спрощеними правилами. Уміння розраховувати силу удару по м’ячу ногою. Укидання м’яча на точ­ність. Індивідуальні дії у захисті. Вправи для розслаблення

 

 

8

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Стрибки з місця з уда­рами головою та ногою по м’ячах, що підвішені на різній висоті. Уміння розраховувати силу удару по м’ячу ногою. Укидання м’яча на точність. Навчальна гра. Вправи для збільшення еластичності м’язів. Підбиття підсумків вивчення модуля «Футбол»

 

 

Модуль «Баскетбол»

9

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. Прискорення на 5 м із різних вихідних положень у різні способи в змаганні з партнерами. Стійки та пересування у нападі та захисті. Серійні кидки з різних точок середньої та далекої відстані. Навчальна гра. Вправи для запобігання плоскостопості

 

 

10

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. Прискорення на 10 м із різних вихідних положень у різні способи в змаганні з партнерами. Пересу­вання, зупинки та повороти у нападі та захисті. Передачі м’яча однією та обома руками зверху на велику відстань і ловіння. Серійні кидки з різних точок середньої та далекої відстані при пасивному опорі захисника. Відбивання м’яча. Вправи для формування та корекції постави

 

 

11

Організація техніко-тактичних дій під час гри. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. Пересування, зупинки та повороти у нападі та захисті. Серійні кидки з різних точок середньої та далекої відстані при пасивному опорі захисни­ка. Вихід на вільне місце для взаємодій між гравцями. Ходьба з вправами на відновлен­ня дихання

 

 

12

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. «Човниковий» біг 4 х 10 м. Пересування, зупинки та повороти у нападі та захисті. Серійні кидки з різ­них точок середньої та далекої відстані при активному опорі захисника. Протидії вихо­ду на вільне місце. Ходьба зі зміною ритму

 

 

13

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Серійні стрибки з діста­ванням високо підвішених предметів. Серійні кидки з різних точок середньої та далекої відстані при активному опорі захисника. Вихід і протидії виходу на вільне місце для взаємодій між гравцями. Гра на зосередження уваги

 

 

14

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Серійні стрибки з діста­ванням високо підвішених предметів. Серійні кидки з різних точок середньої та далекої відстані при активному опорі захисника. Накривання кидка. Вихід і протидії виходу на вільне місце для взаємодій між гравцями. Гра на координацію рухів

 

 

15

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Прискорення на 15 м із різних вихідних положень у різні способи в змаганні з партнерами. Серійні кидки пі­сля виконання технічних прийомів нападу при пасивному опорі захисника. Організація боротьби за м’яч, що відскочив від щита. Навчальна гра. Вправи для розслаблення

 

 

16

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Прискорення на 20 м із різних вихідних положень у різні способи в змаганні з партнерами. Серійні кидки після виконання технічних прийомів нападу при пасивному опорі захисника. Організа­ція боротьби за м’яч, що відскочив від щита. Штрафний кидок. Вправи для збільшення еластичності м’язів

 

 

17

Методика організації самостійних занять. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. «Човниковий» біг 4 х 10 м. Серійні кидки після виконання технічних прийомів нападу при активному опорі захисника. Організація боротьби за м’яч, що відскочив від щита. Штрафний кидок. Вправи для позбавлення напруження очей

 

 

18

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. «Човниковий» біг 4 х 10 м. Серійні кидки після виконання технічних прийомів нападу при активному опорі захисника. Штрафний кидок і дії гравців лід час його виконання. Навчальна гра. Самомасаж і струшування руками та ногами

 

 

19

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Серійні стрибки з діставанням високо підвішених предметів. Серійні кидки після виконання технічних прийомів нападу при активному опорі захисника. Чергування різних способів ведення м’яча без зорового контролю. Штрафний кидок і дії гравців під час його виконання. Вправи для формування та корекції постави

 

 

20

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Пересування, зупинки та повороти у нападі та захисті. Серійні кидки після виконання технічних прийомів нападу при активному опорі захисника. Чергування різних способів ведення м’яча без зорового контролю. Взаємодії та протидії заслонам. Вправи для запобігання плоскостопості

 

 

21

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із джгутами. Прискорен­ня на 5 м із різних вихідних положень у різні способи з веденням м’яча. Серійні кидки після фінтів при пасивному опорі захисника. Взаємодії та протидії заслонам. Навчальна гра. Ходьба з вправами на відновлення дихання

 

 

22

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із джгутами. Приско­рення на 10 м із різних вихідних положень у різні способи з веденням м’яча. Серійні кидки після фінтів при пасивному опорі захисника. Добивання м’яча обома руками в стрибку після його відскоку від щита. Ходьба зі зміною ритму

 

 

23

Особливості проведення та суддівство змагань. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із джгутами. «Човниковий» біг 4x10 м. Серійні кидки після фін­тів при активному опорі захисника. Добивання м’яча обома руками в стрибку після його відскоку від щита. Гра на зосередження уваг

 

 

24

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із джгутами. «Човнико­вий» біг 4 х 10 м. Серійні кидки після фінтів при активному опорі захисника. Чергуван­ня різних способів ведення м’яча без зорового контролю. Добивання м’яча однією та обо­ма руками в стрибку після його відскоку від щита. Гра на координацію рухів

 

 

25

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Серійні стрибки із зі­стрибуванням у глибину. Серійні кидки з різних точок середньої та далекої відстані з опором захисника. Чергування різних способів ведення м’яча без зорового контролю в умовах опору захисників. Добивання м’яча однією та обома руками в стрибку після його відскоку від щита. Вправи для розслаблення

 

 

26

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Серійні стрибки із зі­стрибуванням у глибину. Серійні кидки з різних точок середньої та далекої відстані з опором захисника. Чергування різних способів ведення м’яча без зорового контролю в умовах опору захисників. Організація варіантів позиційного нападу. Вправи для збіль­шення еластичності м’язів

 

 

27

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Прискорення на 15 м із різних вихідних положень у різні способи з веденням м’яча. Серійні кидки з різних точок середньої та далекої відстані з опором захисника. Протидія варіантам позиційного нападу. Навчальна гра. Самомасаж і струшування руками та ногами

 

 

28

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Прискорення на 20 м із різних вихідних положень у різні способи з веденням м’яча. Пересування, зупинки та повороти у нападі та захисті. Серійні кидки з різних точок середньої та далекої від­стані з опором захисника. Штрафний кидок. Ходьба з вправами на відновлення дихання

 

 

29

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. «Човниковий» біг 4 х 10 м. Контрольний норматив із 10 кидків м’яча вивченим спосо­бом із дистанції 4,5 м на рівній відстані між п’ятьма точками. Організація швидкого прориву. Ходьба зі зміною ритму

 

 

30

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. «Човниковий» біг 4 х 10 м. Штрафний кидок і дії гравців під час його виконання. Організація боротьби за м’яч, що відскочив від щита. Протидія швидкому прориву. Гра на координацію рухів

 

 

31

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Серійні стрибки із зістрибуванням у глибину. Контрольний норматив із 10 штрафних кидків на точність. Організація та протидія швидкому прориву. Вправи для розслаблення

 

 

32

Характеристика фізичної підготовленості, методики її визначення. Організаційні впра­ви. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Чергування різних способів ловіння та передач м’яча без зорового контролю в умовах опору захисників. На­вчальна гра. Вправи для збільшення еластичності м’язів. Підбиття підсумків.вивчення модуля «Баскетбол» і за семестр

 

 

 

 

Модуль «Волейбол»

33

 Фізичне навантаження та відпочинок як фактори впливу на фі­зичний розвиток. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Біг на 5 м за сигналом (переважно зоровим) із різних вихідних положень. Пересування вздовж сітки приставним кроком правим (лівим) боком із зупинками. Багаторазові пе­редачі м’яча в стіну зі зміною висоти передачі та відстані до стіни. Подача в ліву та пра­ву половину майданчика. Ходьба з,вправами на відновлення дихання

 

 

34

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Пересування в упорі на руках лежачи по колу. Пересування вздовж сітки приставним кроком правим (лі­вим) боком, зупинки, набуття вихідного положення для блокування. Багаторазові пере­дачі м’яча в стіну зі зміною висоти передачі та відстані до стіни. Подача в ліву та праву половину майданчика. Вправи для формування та корекції постави

 

 

35

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Біг із зупинками та зміною напрямку руху. Пересування вздовж сітки приставним кро­ком правим (лівим) боком, зупинки, набуття вихідного положення для блокування. Ба­гаторазові передачі м’яча в стіну зі зміною висоти передачі та відстані до стіни. Подача в ліву та праву половину майданчика. Ходьба зі зміною ритму

 

 

36

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Кидки набивного м’яча обома руками від грудей вперед. Багаторазові передачі м’яча в стіну зі зміною висоти передачі та відстані до стіни. Подача в ліву та праву половину майданчика. Навчальна гра. Вправи для запобігання плоскостопості

 

 

37

Основні поняття та правила гри у волейбол. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Вистрибування на гірку матів, багатоско- ки. Верхня бокова подача. Завислі передачі в ближню зону: 2—3, 3—2. Гра на зосеред­ження уваги

 

 

38

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Кидки набивного м’яча обома руками з-за голови на місці при активному русі кис­тей зверху до низу. Прямий нападальний удар за ходом із високих і середніх передач із зон 2 і 4. Завислі передачі в ближню зону: 2—3, 3—2. Верхня бокова подача. Вправи для розслаблення .

 

 

39

Волейбол як засіб фізичного виховання, вдосконалення фізичних і психологічних якос­тей. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Зістрибування з висоти 30 см із наступним стрибком угору. Прямий нападальний удар за ходом із ви­соких і середніх передач із зон 2 і 4. Завислі передачі в ближню зону: 2—3, 3—2. Верх­ня бокова подача. Гра на координацію рухів

 

 

40

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Кидки тенісного м’яча через сітку. Вибіркове виконання подачі: на гравця, який є найслабшим у прийомі м’яча, на гравця, який вийшов після заміни. Завислі передачі в ближню зону: 2—3,

3—2. Прямий нападальний удар за ходом із високих і середніх передач із зон 2 і 4. Вправи для розслаблення

 

 

41

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Біг на 10 м за сигналом (переважно зоровим) із різних вихідних положень. Передачі м’яча через зону: 2—4,

4—2. Прямий нападальний удар за ходом із високих і середніх передач із зон 2 і 4. Навчальна гра. Вправи для збільшення еластичності м’язів

 

 

42

Фактори, що визначають ефективність змагальної діяльності гравців. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс.ЗРВ. Пересування в упорі на руках лежа­чи по колу. Передачі м’яча через зону: 2—4, 4—2. Прямий нападальний удар за ходом із високих і середніх передач із зон 2 і 4. Індивідуальне та групове блокування. Вправи для позбавлення напруження з очей

 

 

43

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із гімнастичними лава­ми. Біг із зупинками та зміною напрямку руху. Передачі м’яча через зону: 2—4, 4—2. Прямий нападальний удар за ходом із високих і середніх передач із зон 2 і 4. Обирання місця для страхування партнера, який виконує прийом. Самомасаж і струшування ру­ками та ногами

 

 

44

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із гімнастичними лава­ми. Кидки набивного м’яча обома руками від грудей над собою. Передачі м’яча через " зону: 2—4, 4—2. Прямий нападаЛьний удар за ходом із високих і середніх передач із зон 2 і 4. Блокування з наступним самострахуванням. Навчальна гра. Вправи для формування та корекції постави

 

 

        45

Попередження спортивного травматизму. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ .із гімнастичними лавами. Вистрибування на гірку матів, бага- тоскоки. Прийом м’яча знизу однією рукою з наступним падінням уперед і перекатом на стегна та живіт (дівчата) і перекатом на груди (юнаки). Передачі м’яча з пересуван­ням у парах. Зонне блокування. Ходьба з вправами на відновлення дихання

=

 

46

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із гімнастичними ла­вами. Кидки набивного м’яча обома руками з-за голови на місці при активному русі кистей зверху до низу. Нападальний удар із короткої передачі. Передачі м’яча з пере­суванням у парах. Розташування гравців у момент прийому м’яча у побудові «кутом уперед». Вправи для запобігання плоскостопості

 

 

47

Досягнення українських волейболістів. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Зістрибування з висоти 30 см із наступним стрибком угору. Передачі м’яча з пересуванням у трійках. Нападальний удар із короткої передачі. Взаємодія гравців, які приймають м’яч, із зв’язковим гравцем, який перебуває у зоні: 3, 2, 4. Ходьба зі зміною ритму

 

 

47

Організаційні'вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Кидки тенісного м’яча через сітку. Передачі м’яча з пересуванням у трійках. Нападальний удар із першої пе­редачі. Блокування найсильнішого гравця, який нападає. Навчальна гра. Гра на коор­динацію рухів

 

 

48

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. КомплексЗРВ. Біг на 15 м за сигналом (переважно зоровим) із різних вихідних положень. Передачі м’яча у падінні. Подача в ліву та праву половину майданчика. Обирання партнера, який атакуватиме, для пере­дачі йому м’яча. Вправи для розслаблення

 

 

49

Суддівство (склад суддівської бригади, жести та суддівська термінологія, ведення про­токолу гри). Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Пересу­вання в упорі на руках лежачи по колу. Передачі м’яча у стрибку. Подача в ліву та пра­ву половину майданчика. Вправи для збільшення еластичності м’язів

 

 

50

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Кидки набивного м’яча обома руками з-за голови на місці з щонайбільшим прогинан­ням тулуба. Контрольний норматив із 10 прямих подач на влучність у зазначену вчите­лем зону. Передачі м’яча за спину. Взаємодія з гравцем, який виконує другу передачу. Самомасаж і струшування руками та ногами

 

 

51

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Біг із зупинками та зміною напрямку руху. Контрольний норматив із 6 передач на точ­ність через сітку із зони 2, 3, 4 у зазначену вчителем зону. Навчальна гра. Ходьба з вправами на відновлення дихання. Підбиття підсумків вивчення модуля «Волейбол»

 

 

 

№

уроку

Зміст

Дата

Примітки

52

Завдання на семестр. Фізичне навантаження та відпочинок як фактори впливу на фі­зичний розвиток. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Біг на 5 м за сигналом (переважно зоровим) із різних вихідних положень. Пересування вздовж сітки приставним кроком правим (лівим) боком із зупинками. Багаторазові пе­редачі м’яча в стіну зі зміною висоти передачі та відстані до стіни. Подача в ліву та пра­ву половину майданчика. Ходьба з,вправами на відновлення дихання

 

 

53

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Пересування в упорі на руках лежачи по колу. Пересування вздовж сітки приставним кроком правим (лі­вим) боком, зупинки, набуття вихідного положення для блокування. Багаторазові пере­дачі м’яча в стіну зі зміною висоти передачі та відстані до стіни. Подача в ліву та праву половину майданчика. Вправи для формування та корекції постави

 

 

54

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Біг із зупинками та зміною напрямку руху. Пересування вздовж сітки приставним кро­ком правим (лівим) боком, зупинки, набуття вихідного положення для блокування. Ба­гаторазові передачі м’яча в стіну зі зміною висоти передачі та відстані до стіни. Подача в ліву та праву половину майданчика. Ходьба зі зміною ритму

 

 

55

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Кидки набивного м’яча обома руками від грудей вперед. Багаторазові передачі м’яча в стіну зі зміною висоти передачі та відстані до стіни. Подача в ліву та праву половину майданчика. Навчальна гра. Вправи для запобігання плоскостопості

 

 

56

Основні поняття та правила гри у волейбол. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Вистрибування на гірку матів, багатоско- ки. Верхня бокова подача. Завислі передачі в ближню зону: 2—3, 3—2. Гра на зосеред­ження уваги

 

 

57

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Кидки набивного м’яча обома руками з-за голови на місці при активному русі кис­тей зверху до низу. Прямий нападальний удар за ходом із високих і середніх передач із зон 2 і 4. Завислі передачі в ближню зону: 2—3, 3—2. Верхня бокова подача. Вправи для розслаблення .

 

 

58

Волейбол як засіб фізичного виховання, вдосконалення фізичних і психологічних якос­тей. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Зістрибування з висоти 30 см із наступним стрибком угору. Прямий нападальний удар за ходом із ви­соких і середніх передач із зон 2 і 4. Завислі передачі в ближню зону: 2—3, 3—2. Верх­ня бокова подача. Гра на координацію рухів

 

 

59

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Кидки тенісного м’яча через сітку. Вибіркове виконання подачі: на гравця, який є найслабшим у прийомі м’яча, на гравця, який вийшов після заміни. Завислі передачі в ближню зону: 2—3,

3—2. Прямий нападальний удар за ходом із високих і середніх передач із зон 2 і 4. Вправи для розслаблення

 

 

60

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Біг на 10 м за сигналом (переважно зоровим) із різних вихідних положень. Передачі м’яча через зону: 2—4,

4—2. Прямий нападальний удар за ходом із високих і середніх передач із зон 2 і 4. Навчальна гра. Вправи для збільшення еластичності м’язів

 

 

61

Фактори, що визначають ефективність змагальної діяльності гравців. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс.ЗРВ. Пересування в упорі на руках лежа­чи по колу. Передачі м’яча через зону: 2—4, 4—2. Прямий нападальний удар за ходом із високих і середніх передач із зон 2 і 4. Індивідуальне та групове блокування. Вправи для позбавлення напруження з очей

 

 

62

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із гімнастичними лава­ми. Біг із зупинками та зміною напрямку руху. Передачі м’яча через зону: 2—4, 4—2. Прямий нападальний удар за ходом із високих і середніх передач із зон 2 і 4. Обирання місця для страхування партнера, який виконує прийом. Самомасаж і струшування ру­ками та ногами

 

 

63

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із гімнастичними лава­ми. Кидки набивного м’яча обома руками від грудей над собою. Передачі м’яча через " зону: 2—4, 4—2. Прямий нападаЛьний удар за ходом із високих і середніх передач із зон 2 і 4. Блокування з наступним самострахуванням. Навчальна гра. Вправи для формування та корекції постави

 

 

64

Попередження спортивного травматизму. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ .із гімнастичними лавами. Вистрибування на гірку матів, бага- тоскоки. Прийом м’яча знизу однією рукою з наступним падінням уперед і перекатом на стегна та живіт (дівчата) і перекатом на груди (юнаки). Передачі м’яча з пересуван­ням у парах. Зонне блокування. Ходьба з вправами на відновлення дихання

=

 

65

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із гімнастичними ла­вами. Кидки набивного м’яча обома руками з-за голови на місці при активному русі кистей зверху до низу. Нападальний удар із короткої передачі. Передачі м’яча з пере­суванням у парах. Розташування гравців у момент прийому м’яча у побудові «кутом уперед». Вправи для запобігання плоскостопості

 

 

66

Досягнення українських волейболістів. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Зістрибування з висоти 30 см із наступним стрибком угору. Передачі м’яча з пересуванням у трійках. Нападальний удар із короткої передачі. Взаємодія гравців, які приймають м’яч, із зв’язковим гравцем, який перебуває у зоні: 3, 2, 4. Ходьба зі зміною ритму

 

 

67

Організаційні'вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Кидки тенісного м’яча через сітку. Передачі м’яча з пересуванням у трійках. Нападальний удар із першої пе­редачі. Блокування найсильнішого гравця, який нападає. Навчальна гра. Гра на коор­динацію рухів

 

 

68

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. КомплексЗРВ. Біг на 15 м за сигналом (переважно зоровим) із різних вихідних положень. Передачі м’яча у падінні. Подача в ліву та праву половину майданчика. Обирання партнера, який атакуватиме, для пере­дачі йому м’яча. Вправи для розслаблення

 

 

69

Суддівство (склад суддівської бригади, жести та суддівська термінологія, ведення про­токолу гри). Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Пересу­вання в упорі на руках лежачи по колу. Передачі м’яча у стрибку. Подача в ліву та пра­ву половину майданчика. Вправи для збільшення еластичності м’язів

 

 

70

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Кидки набивного м’яча обома руками з-за голови на місці з щонайбільшим прогинан­ням тулуба. Контрольний норматив із 10 прямих подач на влучність у зазначену вчите­лем зону. Передачі м’яча за спину. Взаємодія з гравцем, який виконує другу передачу. Самомасаж і струшування руками та ногами

 

 

71

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Біг із зупинками та зміною напрямку руху. Контрольний норматив із 6 передач на точ­ність через сітку із зони 2, 3, 4 у зазначену вчителем зону. Навчальна гра. Ходьба з вправами на відновлення дихання. Підбиття підсумків вивчення модуля «Волейбол»

 

 

72

Організаційні'вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Кидки тенісного м’яча через сітку. Передачі м’яча з пересуванням у трійках. Нападальний удар із першої пе­редачі. Блокування найсильнішого гравця, який нападає. Навчальна гра. Гра на коор­динацію рухів

 

 

73

Організаційні'вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Кидки тенісного м’яча через сітку. Передачі м’яча з пересуванням у трійках. Нападальний удар із першої пе­редачі. Блокування найсильнішого гравця, який нападає. Навчальна гра. Гра на коор­динацію рухів

 

 

74

Організаційні'вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Кидки тенісного м’яча через сітку. Передачі м’яча з пересуванням у трійках. Нападальний удар із першої пе­редачі. Блокування найсильнішого гравця, який нападає. Навчальна гра. Гра на коор­динацію рухів

 

 

Модуль «Футбол»

75

Уміння, навички та фізичні якості, які необхідні для успішної самореалізації у майбут­ній професії (відповідно до обраного профілю чи омріяної професії). Організаційні впра­ви. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Колова естафета з кидками та ловін- ням м’яча. Удари по м’ячу ногою на точність. Відволікальні дії (фінти). Навчальна гра. Вправи для формування та корекції постави

 

 

76

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Ривки до м’яча з наступним ударом по воротах. Удари по м’ячу ногою на точність. Зупинки м’яча у різ­ні способи. Відволікальні дії (фінти). Групові дії під час швидкої організації атак. Ходь­ба зі зміною ритму

 

 

77

Фізична підготовка юного футболіста. Організаціййі вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Зустрічна естафета зі стрибками. Удари по м’ячу головою. Зупин­ки м’яча у різні способи. Відволікальні дії (фінти). Вправи для запобігання плоскосто­пості

 

 

78

Фізична підготовка юного футболіста. Організаціййі вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Зустрічна естафета зі стрибками. Удари по м’ячу головою. Зупин­ки м’яча у різні способи. Відволікальні дії (фінти). Вправи для запобігання плоскосто­пості

 

 

79

Фізична підготовка юного футболіста. Організаціййі вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Зустрічна естафета зі стрибками. Удари по м’ячу головою. Зупин­ки м’яча у різні способи. Відволікальні дії (фінти). Вправи для запобігання плоскосто­пості

 

 

80

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Прискорення та ривки з м’ячем. Удари по м’ячу головою. Зупинки м’яча у різні способи. Групові дії під час швидкої організації атак. Ходьба з вправами на відновлення дихання

 

 

81

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Кидки набивного м’яча ногою на дальність за рахунок енергійного маху ногою вперед. Удари по м’ячу головою. Зупинки м’яча у різні способи. Групові дії у захисті (підсилен­ня). Гра на зосередження уваги

>

 

82

Фізична підготовка юного футболіста. Організаціййі вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Зустрічна естафета зі стрибками. Удари по м’ячу головою. Зупин­ки м’яча у різні способи. Відволікальні дії (фінти). Вправи для запобігання плоскосто­пості

 

 

83

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із набивними м’ячами. Біг із максимальною швидкістю після імітування удару ногою чи головою у стрибку. Удари по м’ячу головою. Контрольний норматив із зупинок м’яча, що опускається, у різні способи. Відбирання м’яча у підкаті. Гра на координацію рухів

 

 

84

Фізична підготовка юного футболіста. Організаціййі вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Зустрічна естафета зі стрибками. Удари по м’ячу головою. Зупин­ки м’яча у різні способи. Відволікальні дії (фінти). Вправи для запобігання плоскосто­пості

 

 

85

Особливості підготовки дівчат у футболі. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бі­гу. Комплекс ЗРВ. Боротьба за м’яч за допомогою поштовхів. Відбирання м’яча у під­каті. Ловіння, відбивання та кидки м’яча руками, вибивання м’яча ногами.воротарем. Вправи для розслаблення

 

 

87

Фізична підготовка юного футболіста. Організаціййі вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Зустрічна естафета зі стрибками. Удари по м’ячу головою. Зупин­ки м’яча у різні способи. Відволікальні дії (фінти). Вправи для запобігання плоскосто­пості

 

 

88

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Біг боком і спиною вперед наввипередки. Відбирання м’яча у підкаті. Уміння воротаря визначати напря­мок можливого удару, гра на виходах. Узгодження групових дій у захисті. Гра на зосе­редження уваги

 

 

89

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Баскетбол за спроще­ними правилами. Швидка організація атаки воротарем. Організація швидкого нападу. Вправи для збільшення еластичності м’язів

 

 

90

Фізична підготовка юного футболіста. Організаціййі вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у русі. Зустрічна естафета зі стрибками. Удари по м’ячу головою. Зупин­ки м’яча у різні способи. Відволікальні дії (фінти). Вправи для запобігання плоскосто­пості

 

 

91

Організаційні вправи. Різновидиходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Біг зі швидким пере­ходом на біг спиною вперед і навпаки. Керування воротарем грою партнерів по обороні. Організація оборони проти швидкого нападу. Самомасаж і струшування руками та но­гами

 

 

92

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. Волейбол із елементами футболу. Удари по м’ячу ногою на точність. Укидання м’яча на даль­ність. Організація поступового нападу. Вправи для формування та корекції постави

 

 

93

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. Прискорення та ривки з м’ячем на 30—60 м. Удари по м’ячу ногою на точність. Укидання м’яча на дальність. Жонглювання м’ячем. Навчальна гра. Ходьба з вправами на відновлення дихання

 

 

94

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. Прискорення та ривки з м’ячем на 30—60 м. Удари по м’ячу ногою на точність. Укидання м’яча на дальність. Жонглювання м’ячем. Навчальна гра. Ходьба з вправами на відновлення дихання

 

 

95

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. Волейбол із елементами футболу. Удари по м’ячу ногою на точність. Укидання м’яча на даль­ність. Організація поступового нападу. Вправи для формування та корекції постави

 

 

96

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. Естафета зі стрибками та бігом. Удари по м’ячу ногою на точність. Ведення м’яча у різні способи. Укидання м’яча на дальність. Організація оборони проти поступового нападу. Вправи для запобігання плоскостопості

 

 

97

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. Волейбол із елементами футболу. Удари по м’ячу ногою на точність. Укидання м’яча на даль­ність. Організація поступового нападу. Вправи для формування та корекції постави

 

 

98

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. Прискорення та ривки з м’ячем на 30—60 м. Удари по м’ячу ногою на точність. Укидання м’яча на дальність. Жонглювання м’ячем. Навчальна гра. Ходьба з вправами на відновлення дихання

 

 

99

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. Ведення м’яча з наступним ривком та ударом по воротах. Удари по м’ячу ногою на точність. Ведення м’яча у різні способи. Ходьба зі зміною ритму

 

 

100

Правила гри та арбітраж. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Зустрічна естафета. Жонглювання м’ячем. Контрольний норматив із ударів на точність одним із вивчених способів після ведення м’яча. Вправи для збільшення еластичності м’язів

 

 

101

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. Волейбол із елементами футболу. Удари по м’ячу ногою на точність. Укидання м’яча на даль­ність. Організація поступового нападу. Вправи для формування та корекції постави

 

 

102

Паралімпійський рух на сучасному етапі. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бі­гу. Комплекс ЗРВ. Діставання підвішеного м’яча головою та ногою у стрибку з розбігу. Відволікальні дії (фінти). Навчальна гра. Самомасаж і струшування руками Та ногами. Підбиття підсумків за семестр і рік

 

 

103

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ у парах. Прискорення та ривки з м’ячем на 30—60 м. Удари по м’ячу ногою на точність. Укидання м’яча на дальність. Жонглювання м’ячем. Навчальна гра. Ходьба з вправами на відновлення дихання

 

 

104

Розвиток футболу в Україні та за кордоном. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Естафета з розстановкою та збиранням предметів. Уміння розра­ховувати силу удару по м’ячу ногою. Зупинки м’яча у різні способи. Відбирання м’яча у підкаті. Гра на зосередження уваги

 

 

105

Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Діставання підвішеного м’яча головою та ногою у стрибку з місця. Уміння розраховувати силу удару по м’ячу ногою. Зупинки м’яча у різні способи. Відбирання м’яча у підкаті. Індивідуальні дії у нападі. Гра на координацію рухів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додав(-ла)
Чернолуцька Тетяна Анатоліївна
Пов’язані теми
Фізична культура, Планування
Додано
24 липня 2022
Переглядів
574
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку
Рекомендовані матеріали
pdf
2075 0
Презентація "Алтимат-фризбі"
docx
2284 4
Орієнтовний календарний план-графік 5 клас модуль "Бадмінтон"
pdf
15168 5
Презентація «Дитяча легка атлетика».
pdf
3820 0
Презентація: « Петанк».
Схожі матеріали
docx
14453 5
Конспект уроку з фізичного виховання для 2-го класу на тему: "Спортивна вікторина"
rtf
7570 0
Конспект уроку з фізічної культури на тему: "Кидок м'яча у кошик однiєю рукою вiд плеча"
docx
8310 0
"Конспект уроку з фізичної культури для учнів 5-го класу на тему "Баскетбол. Володіння м'ячем""
docx
17561 4.7
"Веселка різномовних фізкультхвилинок"
zip
6603 0
Проект "Волейбол - гра для всіх"
Завантажити
Зберегти на потім