Тематичний виховний захід "Олександр Смакула - гордість української нації

Южноукраїнська загальноосвітня школа I-III ступенів №4 Южноукраїнської міської ради Миколаївської області

«ОЛЕКСАНДР СМАКУЛА – ГОРДІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ»

Тематичний виховний захід

Южноукраїнськ

ОЛЕКСАНДР СМАКУЛА – ГОРДІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ

Мета тематичного заходу:ознайомити учнів з життям та діяльністю українського вченого Олександра Смакули, розвивати патріотизм, інтерес до предмета, допитливість, розширювати світогляд.

Хід тематичного заходу:\

 «Бути здібним — то ліпше, ніж бути багатим» (Олександр Смакула).

Під час заходу використовується комп’ютер, на моніторі якого у формі презентацій інсценізуються епізоди з життя і творчості О. Смакули.

Учень в ролі Олександра Смакули:

Уже мені і не відомо,

Чи я в Америці, чи вдома —

Перезаплуталося все.

І час відносить далі й далі

Чекання, радощі, печалі Та в небо пам’яті несе...

Там камінь тесовий і горе,

Там пісня і вода свята.

Вони ж мені надали крила,

Науки таїну відкрили.

...Летять журавками літа.

Де ж ви, стежки й стара хатино?

 Де ж ти, сердешна Україно?!

О Господи, надай же сил,

Щоб ми утвердились народом,

Постали (замість нагороди)

Душа і воля із могил.

Тоді сельчани і родина

Розкажуть про Смакулів сина

Та свічка згадки засія.

У золоту осінню пору

В село до батьківського двору

Моє повернеться ім’я.

(Олег Герман)

Ведучий 1. У народі недарма кажуть, що кожен край славиться передусім своїми людьми, адже вони твори­

ли його минуле и утверджують його сьогодення.

Ведучий 2. Поділля славне мальовничими горами Товтрами, які ми називаємо ще Медоборами. На північ, неподалік від міста Збаража, що на Тернопільщині, на невисоких пагорбах розкинулося село з красномовною назвою — Добриводи. Там у хатині, що на горі, яку й дотепер називають Смакуловою, теплого верес­невого дня у сім’ї Теодора і Марії Смакулів сталася радість: народився другий син — Олександр, якому судився важкий і славний життєвий шлях до вершин науки.

Ведучий 3. Шлях до науки Смакула розпочав із ро­динного гнізда, де в садку під велетенською липою зби­ралась у погожі дні сусідська дітвора.

Ще навчаючись у початковій школі, Олександр вия­вив неабиякі здібності й тому за рекомендацією вчите­ля Гінки 1912 р. вступив до Збаразької гімназії. Однак навчання перервала Перша світова війна.

Ведучий 4. Попри всі проблеми і негаразди в житті, йому таланило на зустрічі з чудовими людьми. Одним із цих людей був його вчитель у Збаразькій гімназії, літературознавець Андрій Музичка. Це була люди­на патріотичних поглядів, що сприяла формуванню світогляду своїх учнів.

О. Смакула з іншими гімназистами брав участь у встановленні ЗУНР і впродовж двох років перебував у лавах Української галицької армії.

Ведучий 1. 1920 р. його дорога пролягла в Тернопіль до гімназії. Під час навчання Олександр квартиру­вав у відомій українській родині Миколаєвичів — патріотично налаштованій сім’ї, яка не визнавала польської влади і не могла змиритися з національним приниженням. Яків Миколаєвич викладав у гімназії. З їхнім сином Романом Олександр потоваришував. Ця дружба тривала понад 60 років — вони разом навчали­ся в гімназії, згодом —у Геттінгенеькому університеті, проживали неподалік один від одного в США.

Ведучий 2. 1922 р. Олександр Смакула закінчив Тернопільску гімназію.

Ведучий 4. О. Смакулу природа наділила допитли­вістю, гострим розумом. Закінчивши з відзнакою гімназію, Олександр за рекомендацією відомого україн­ського математика, професора М. Зарицького, подався до далекого німецького міста Геттінгена до знаменито­го університету Георга Августа на студію природничо- математичних наук, де вивчав математику, фізику, хімію.

Олександр Смакула:

Не сказавши ні слова нікому,

Щоб багатство і славу знайти,

Рано-вранці із рідного дому

 Я пішов, я пішов у світи.

Я пішов крізь тумани і вітер,

Крізь обмани шляхів і стежин,

І блукав, і блукав я по світу.

Та хіба, та хіба я один?..

(Юрій Рибчинський)

Йдучи у світ, лишаючи Вітчизну,

Беруть на спомин у дорогу грізну

Пучок євшану чи дрібок-землі,

Щоб на чужині, у добрі чи злі,

Вони серця потугою снажили.

Зазнав і я тієї долі-сили,

Узявши в свій порожній гаманець

Черленовидий красний камінець

Із підмурівка батьківської хати.

Який тепер я радий і багатий!

Зі мною в парі, обходивши світ,

Мене зберіг той камінець-граніт.

(Яр Славутич (Григорій Жученко))

Ведучий 1. Завдяки блискучій пам’яті навчання було успішним. Але цілком віддаватися навчанню не було можливості. Йому дошкуляла матеріальна скрута, і тому перспективний студент змушений був працювати на соляних шахтах і фермах Німеччини, займався репе­титорством. Це типовий шлях українця, який прагне на чужині вийти в люди.

Ведучий 2. Минуло 5 років — і Олександр захи­стив дисертацію, отримавши звання доктора філософії (з фізики) з відзнакою. У дипломі, де зазначалося по­ходження докторанта, написано: Добриводи, Галіція. Він свідомо не писав ані Австро-Угорщина, ані Польща, ані Україна.

Ведучий 3. Він не хотів залишатися за кордоном. 1928 р., на запрошення відомого літературознавця Андрія Музички, О. Смакула приїжджає до України і працює в Одеському університеті.

Олександр Смакула:

Країно рідная! Ох, ти далека мріє!

До тебе все летять мої думки.

їм страшно й радісно, якась надія мріє...

Так з вирію в свій край летять пташки.

(Леся Українка)

Ведучий 4. Але, на жаль, там він пробув недовго, бо переконався, що в тоталітарній системі творча праця безперспективна. Він дає телеграму з умовним текстом своєму керівникові, який його відкликає до Німеччини. Там учений продовжує займатися улюбленою справою.

Ведучий 1. У Німеччині сталися приємні зміни в його житті. 1932 р. він одружився з Ерікою Бужде, з якою прожив у злагоді 51 рік і виховав чотирьох дітей: двоє синів і дві дочки. У Німеччині Олександр Смакула працював керівником, оптичної лабораторії інституту для медичних дослідів у Гейдельберзі й досяг знач­ного успіху. 1934 р. вчений став керівником однієї з дослідних лабораторій оптичної фірми Карла Цейса в Єні. У його доробку -неперевершені дослідження, зокрема «формула Смакули», «шар Смакули», на яко­му працюють усі сучасні оптичні прилади, саме він створив і міні-лазери.

Ведучий 2. Найбільшим досягненням ученого є відкриття епохального методу для усунення відбиття світла на оптичних поверхнях — просвітлення опти­ки. Тривалий час не вдавалося усунути такий знач­ний недолік оптичних апаратів. Вдалося це зробити професорові Смакулі завдяки його винаходу.

Метод просвітлення оптики було винайдено Олек­сандром Смакулою в лабораторії Карла Цейса (патент Німеччини № 685767 від 01.11.1935 р.).

Ведучий 3. Відповідно до тодішнього закону про патенти, прізвище Смакули в ньому не було назване. З військових міркувань патент тримали в таємниці до 1938 р.

У літературі радянських часів (зок­рема в підручниках для ВНЗ) прізвище винахідника просвітлення оптики не зга­дується.

Ведучий 4. Одразу по війні, у 1945 р., американська розвідка забирає О. Сма- кулу до США, щоб використати його непересічний науковий потенціал для досліджень у сфері військово-промис­лового комплексу. Через півтора року до нього переїжджає дружина з дітьми.

Смакула:

Уже мені і невідомо,

Чи я в Америці, чи вдома, —

Перезаплуталося все.

1 час відносить далі й далі

Чекання, радості, печалі

Та в небо пам’яті несе...

Ведучий 1. Подальша доля вченого тісно пов’язана з Массачусетським технологічним інститутом у Бос­тоні. В цьому науково-дослідному закладі тоді пра­цювали перші величини світової технічної науки — Норберт Вінер, Клод Шеннон, Джеральд Віснер та багато інших. Цей університет і дотепер вважається найкращою вищою технічною школою на Американсь­кому континенті.

Олександр Смакула:

Холодний вітер котить долю, як пір’їну,

Через епохи, і кордони, і моря.

І вже далеко, так далеко Україна —

Моя одвічна недосяжная зоря.

Я вже ніколи повернутися не зможу

У край батьківський, де калина й солов’ї.

Я тільки ввечері на зорях поворожу,

І тільки вранці сльози висохнуть мої.

Тут є усе, чого душа лише бажає.

І лиш самій душі не можу дати лад.

А вже роки мої, як птахи, відлітають,

І жоден з них не повернувся ще назад.

Я поважаю і Нью-Йорк, і Кароліну,

Вже тут онуки мені щастя принесли.

Так ще хоч раз в житті побачити б Вкраїну, А потім хай би і на цвинтар віднесли. (Степан Галябарда)

Ведучии 2. «Я от уже понад сорок років скитаю ся на чужині, але своєї Батьківщини не забув і повік не забуду! Частенько заглядаю до Кобзаря, щоби тугу

розвіяти», — писав О. Смакула у 1964 р. в листі до рідні в Добриводн.

Ведучий 3. У вересні 1972 р. О. Смакулу як керівника найбільшої в світі лабораторії кристалів було запроше­но на міжнародну конференцію з кристалографії, що відбулась у Єревані. Тоді він востаннє відвідав Україну і своє село, прийшов уклонитися могилі батьків.

Олександр Смакула:

Наче птах, повернувсь я додому,

Та ніхто мене там не зустрів,

І упав я додолу на могилі батьків...

І клянусь, щоби їх воскресити,

Хоч на мить, хоч на кілька хвилин,

Я б віддав і багатство, і славу,

Та хіба, та хіба я один.

Ведучий 4. У своєму будинку в Бостоні він об­ладнав окрему українську кімнату, де було зібрано колекції українських вишиванок, сувенірів, сформова­но бібліотеку з української історії. Це була міцна ни­точка, яка зв’язувала його з рідним краєм. Іншою роз­радою було активне долучення до діаспорного життя.

Він став потесним членом Товариства українських інженерів, дійсним членом Маркового товариства ім. Т. Шевченка, виступав і дошшдями на українських наукових імпрезах.

Ведучий 1. 17 травня 1983 р. О. Смакули  не ста­ло. Цю сумну звістку з болем сповістив Україні його побратим Роман Миколаєвич. Поховано О. Смакулу в Бостоні. У різних містах США живуть його діти з сім’ями.

Ані Німетчину, ані Америку, де сформувався як уче­ний зі світовим іменем і провів більшу частину життя, О. Смакула не вважав своєю батьківщиною. Нею зав­жди була Україна. Та далека, омріяна, вистраждана, за яку в юності терпів утиски від польської влади, за яку воював в Українській галицькій армії, якій присвятив усі свої видатні відкриття.

У жовтні 1995 р. у селі Добриводах , де народився Олександр Смакула, було відкрито меморіальну дошку на честь ученого.

Погожого вересневого дня 2000 р. в селі Добриводи Збаразького району на Тернопільщині було відкрито пам’ятник Олександру Смакулі. На цю подію з’їхалося багато науковців із Києва, Львова, Тернополя.

Пам’ятають його в Україні, пам’ятають у рідних Добриводах. Для цих працьовитих гостинних людей він і легенда, і водночас земний реальний чоловік, який ходив по цій землі, пив воду з доброводівських криниць. І на чужині зробив для України, для людства дуже багато.

Співає учениця 11 А класу (Пісня «Чорнобривці»)

Презентація  додається.

Література

1.             Августин Р. І. Олександр Смакула. — Тернопіль, 2005.
2.             Біланюк О. Внесок українських зарубіжних вчених у фізику // Український фізичний журнал. — 1994. — № 1.
3.             Вісник фонду О. Смакули. — Тернопіль, 1998. —

№1—3.

4.             Козирський В., Шендеровський В. Земля його — Збаражчина (Вчений-оптик О. Смакула). Історичний кален­дар,, 2000. — К., 1999. — Вип. 6.
5.             Попович С. Фізик світової слави — наш земляк. // Тернопіль вечірній. — 1992. — ЗО травня.

Семак О. Формула Смакули // Голос України. — 1996. — 14 грудня.