Тема: Тематика і різновиди народних казок. Казка «Яйце-райце». Світогляд народу, його морально-етичні принципи в казці, зав’язок з міфами.
Мета: ознайомити учнів із таким жанром фольклору, як народна казка, з’ясувати її різновиди та побудову; зацікавити учнів казкою, спонукати їх до креативної творчості; розвивати грамотне мовлення та логічне мислення; опрацювати ідейно-художній зміст казки «Яйце-райце», з’ясувати її тему та ідею, проаналізувати казку; вчити розпізнавати добро і зло як у казках, так і в сучасному житті; прищеплювати любов і повагу до свого народу – творця невичерпного джерела мудрості; виховувати в учнів позитивні риси характеру, любов і повагу до природи рідного краю, розвивати уяву, логічне мислення, навички виразного читання, мовлення, пам’ять.
Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.
Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.
І. Організаційний момент
— Чи є на Землі людина, яка не любила б казок? Напевно, немає. Адже змалку казка навчала вас уявляти та мріяти, радіти й сумувати. Розглянувши ближче українські народні казки, можна побачити, що вони уславлюють любов українців до волі, сміливість, мудрість, прагнення до справедливості, працьовитість, а засуджують рабство, брехню, жорстокість, ледарювання. За такими неписаними моральними законами, відображеними в казках, віками жив наш народ, сподіваючись на остаточну перемогу сил Добра.
Казка — це різновид художньої прози, що походить від народних переказів, коротка й захоплива розповідь про вигадані події та явища, які сприймаються і переживаються як реальні. Казки відомі з найдавніших часів у всіх народів світу. Це один з основних жанрів народної творчості, чарівного, авантюрного чи побутового характеру усного походження з настановою на вигадку. Саме слово казка походить від слова «казати» — розповідати. У казковому світі живуть персонажі, створені народною уявою, наділені характерними національними рисами, тому вони й перемагають сили зла. Зазвичай у казковому світі торжествує Добро й Правда, усе закінчується щасливо.
У Європі існувала усна традиція, пов’язана з казкою, тому що чимало авторів збирали традиційні казки чи створювали нові казки на основі традиційних — письменників Шарль Перро (Франція), браття Грімм (Німеччина), Олександр Афанасьєв (Росія).
За змістом казки поділяються на кілька різновидів:
казки про тварин є найдавнішими, пов’язані з тотемічними уявленнями. Головними героями тут виступають звірі. Згодом казки втрачають міфологічний і магічний сенс і набувають повчально-виховного характеру;
фантастичні казки первісно також мали магічне призначення, яке невдовзі утратилося; в них органічно поєднується міфічне, фантастичне і героїчне начала. Провідні мотиви: змієборство, добування і використання чудодійних предметів (цілюща вода, жар-птиця, меч-кладенець, шапка-невидимка, чоботи-самоходи) та ін. Герої фантастичних казок, як правило, наділені надзвичайною силою, здібностями, винахідливістю, які допомагають їм подолати усі випробування на шляху до мети.
у побутових казках переважають мотиви повсякденного життя. Героями виступають бідний селянин, кмітливий наймит чи солдат, бурлака, вередлива жінка тощо. Часто у цих казках зустрічаються персоніфіковані образи — Доля, Щастя, Горе, Правда, Кривда;
найдавніші казки у всьому світі — це народні казки. їхньою особливістю є відсутність особи автора. Народні казки — це витвір усього суспільства. Звичайно, що кожна казка в основі має розповідь, яку розповіла певна людина, але відтоді цю казку зазвичай переказує велика кількість людей.
Українські народні казки також мають свої особливості. Наприклад, їхні герої нерідко потерпають від космічних сил (сонце, місяць, вітер, мороз, град). Особливо популярні два мотиви: доходження знищеного урожаю і розшукування жінки, котру хапає сонце, вітер або інша сила. Також у казках присутні фантастичні надприродні земні єства: дух землі, лісовик, мавка, Баба-Яга, Змій, Кощій.
Для казки характерні традиційність структури і композиційних елементів, контрастне групування дійових осіб, відсутність розгорнутих описів природи і побуту. Її сюжет багатоепізодний, із драматичним розвитком подій, зосередженням дії на героєві і щасливим закінченням. Казка відзначається «замкнутим часом» і завершеністю, пов’язаною з досягненнями героєм мети і перемогою добра над злом. Функціональна палітра казки надзвичайно розмаїта: її естетичні функції доповнюються і взаємопереплітаються з пізнавальними, морально-етичними, соціально-виховними, розважальними та ін. У казок народів світу багато спільного, що пояснюється подібністю культурно-історичних умов їхнього життя. Водночас казки відзначаються національними особливостями, відображають спосіб життя народу, його працю і побут, природні умови, а також індивідуальні риси виконавця-оповідача (казкаря).
Казка має своєрідну побудову: вона складається із зачину, основної частини та кінцівки: «Жив собі…», «Був собі…», «Це було за царя Панька, як була земля тонка…» — так традиційно розпочинається багато казок. Це і є зачин.
В основній частині розповідається про дійових осіб, події розгортаються як ланцюжок пригод. Характерною ознакою казок є використання чисел 3, 7, 12. Змії мають три голови, живуть три брати, сходяться три дороги тощо.
Кінцівка — це характерний вислів, яким традиційно закінчується казка: «Живуть-поживають, добра наживають» чи «Вам казка, а мені бубликів в’язка» та інші.
Примітка: казка обов’язково має мати зачин, основну частину та кінцівку.
ІІІ Теорія літератури
Народна казка — популярний фольклорний жанр, у якому передається з покоління в покоління мудрість народу, усе, що є вартим уваги нащадків, життєвий досвід, мрії народу, його почуття.
Картка № 1
Картка № 2
Картка № З
Картка № 4
Картка № 5
Сьогодні ми будемо подорожувати сторінками казки «Яйце-райце», яку ви прочитали вже вдома.
IV. Формування нових знань, умінь та навичок.
1. Міфологічні уявлення наших предків, пов’язані з яйцем.
Яйце — символ зародження Всесвіту, Сонця з його весняним відродженням, життя та його безсмертя й воскресіння. У міфах багатьох народів світу саме яйце є світотворчим початком.
У слов'ян яйце було символом сонячного культу, зародження життя, символ бога сонця. Також яйце посідало важливе місце у ритуалах родючості. Звідси писанка на Великдень є символом родючості. В давнину воно символізувало — добро, радість, щастя, любов, достаток.
Яйце — не тільки джерело родючості землі, але й різних щедрот. Воно дає людині не лише необхідність, а й багатство.
2. Аналіз казки «ЯЙЦЕ - РАЙЦЕ»
Тема: повчальна розповідь про те, як маленьке зернятко стало причиною великої війни між царем-жайворонком та царицею-мишею, що привело до негараздів і тривалого пошуку гармонії в протистоянні добра та зла.
Головна думка: від зла усі негаразди, тільки добро дає гармонію.
Композиція:
Зачин: «Колись була …»
Головна частина: «Цар на це діло не згодився … »
Кінцівка: «Тоді парубок згадав …»
3
. Прийом «Сенкан»:
Казка.
Народна, цікава.
Навчає, розважає, допомагає.
Витвір людської фантазії.
Твір.
V. Закріплення набутих знань, умінь та навичок.
Бесіда
Прийом «літературний диктант» до казки «Яйце-райце»
10.Кого зліпила дівка з тіста?
11.Чи згадав парубок дівку?
12.За жанром «Яйце – райце»…
VI. Підсумок уроку
Продовжіть речення
- «Сьогодні на уроці я дізнався/дізналася…»
- «Для мене було новим…»
- «Найцікавішим відкриттям для мене сьогодні стала інформація про…»
VІI. Домашнє завдання