Теми 9-10. Лабіринтами художньої абстракції

Теми 9-10. Лабіринтами художньої абстракції

Теми 9-10. Лабіринтами художньої абстракціїВ історії світового мистецтва немає, напевно, твору з гучнішою славою, ніж «Чорний квадрат» Казимира Малевича (1879-1935). Чи не найзнаменитіша після «Джоконди» картина художника-авангардиста українсько-польського походження стала своєрідною іконою абстракціонізму. Існують як мінімум 4 версії картини. Засновник супрематизму, різновиду геометричної абстракції, народився в Києві. Тут він у мистецькій школі учився малювати у М. Пимоненка, а згодом певний час викладав у Київському художньому інституті.«Чорний квадрат» Казимир Малевич

Теми 9-10. Лабіринтами художньої абстракціїВ історії світового мистецтва немає, напевно, твору з гучнішою славою, ніж «Чорний квадрат» Казимира Малевича (1879-1935). Чи не найзнаменитіша після «Джоконди» картина художника-авангардиста українсько-польського походження стала своєрідною іконою абстракціонізму. Існують як мінімум 4 версії картини. Засновник супрематизму, різновиду геометричної абстракції, народився в Києві. Тут він у мистецькій школі учився малювати у М. Пимоненка, а згодом певний час викладав у Київському художньому інституті.«Чорний квадрат» Казимир Малевич. Багатофігурні супрематичні композиції К. Малевича складаються з різнокольорових площин різних форм. Художник вважав, що мистецтво не повинно копіювати природу, з цим може впоратися фотографія, а завдання митця — створювати «новий живописний реалізм». У конструктивній єдності ліній, кольорів, об’ємів, фактур криється справжня краса безпредметного мистецтва. «Зародком усіх можливостей» К. Малевич називав квадрат — форму, вільну від будь-якого змісту. Одночасно з «Чорним квадратом» художник створив «Чорне коло» і «Чорний хрест» — три основні елементи супрематичної системи. Згодом він намалював ще два квадрати — червоний і білий. Максимально спрощеному малюнку (квадрату чи ін.) можна приписувати будь-який глибокий сенс, адже тут простір для людської фантазії безмежний. Казимир Малевич « Червоний квадрат»

Теми 9-10. Лабіринтами художньої абстракціїВ історії світового мистецтва немає, напевно, твору з гучнішою славою, ніж «Чорний квадрат» Казимира Малевича (1879-1935). Чи не найзнаменитіша після «Джоконди» картина художника-авангардиста українсько-польського походження стала своєрідною іконою абстракціонізму. Існують як мінімум 4 версії картини. Засновник супрематизму, різновиду геометричної абстракції, народився в Києві. Тут він у мистецькій школі учився малювати у М. Пимоненка, а згодом певний час викладав у Київському художньому інституті.«Чорний квадрат» Казимир Малевич. Багатофігурні супрематичні композиції К. Малевича складаються з різнокольорових площин різних форм. Художник вважав, що мистецтво не повинно копіювати природу, з цим може впоратися фотографія, а завдання митця — створювати «новий живописний реалізм». У конструктивній єдності ліній, кольорів, об’ємів, фактур криється справжня краса безпредметного мистецтва. «Зародком усіх можливостей» К. Малевич називав квадрат — форму, вільну від будь-якого змісту. Одночасно з «Чорним квадратом» художник створив «Чорне коло» і «Чорний хрест» — три основні елементи супрематичної системи. Згодом він намалював ще два квадрати — червоний і білий. Максимально спрощеному малюнку (квадрату чи ін.) можна приписувати будь-який глибокий сенс, адже тут простір для людської фантазії безмежний. Казимир Малевич « Червоний квадрат»Незважаючи на світове визнання, численні статті й книжки про митця, К. Малевич і досі залишається одним із найзагадковіших художників. І через століття нові покоління глядачів знов і знов намагаються збагнути таємниці його начебто таких простих абстракцій. Спробуйте дати власне тлумачення змісту картини «Чорний квадрат». За бажанням ознайомтеся в Інтернеті з її різними інтерпретаціями. Врахуйте «підказку» художника: «Чорне і біле — це світло і темрява, площина і безмежність...». Чому, на вашу думку, саме ця композиція стала знаковою для мистецтва ХХ ст.?Супрематична композиція

Теми 9-10. Лабіринтами художньої абстракціїВ історії світового мистецтва немає, напевно, твору з гучнішою славою, ніж «Чорний квадрат» Казимира Малевича (1879-1935). Чи не найзнаменитіша після «Джоконди» картина художника-авангардиста українсько-польського походження стала своєрідною іконою абстракціонізму. Існують як мінімум 4 версії картини. Засновник супрематизму, різновиду геометричної абстракції, народився в Києві. Тут він у мистецькій школі учився малювати у М. Пимоненка, а згодом певний час викладав у Київському художньому інституті.«Чорний квадрат» Казимир Малевич. Багатофігурні супрематичні композиції К. Малевича складаються з різнокольорових площин різних форм. Художник вважав, що мистецтво не повинно копіювати природу, з цим може впоратися фотографія, а завдання митця — створювати «новий живописний реалізм». У конструктивній єдності ліній, кольорів, об’ємів, фактур криється справжня краса безпредметного мистецтва. «Зародком усіх можливостей» К. Малевич називав квадрат — форму, вільну від будь-якого змісту. Одночасно з «Чорним квадратом» художник створив «Чорне коло» і «Чорний хрест» — три основні елементи супрематичної системи. Згодом він намалював ще два квадрати — червоний і білий. Максимально спрощеному малюнку (квадрату чи ін.) можна приписувати будь-який глибокий сенс, адже тут простір для людської фантазії безмежний. Казимир Малевич « Червоний квадрат»Незважаючи на світове визнання, численні статті й книжки про митця, К. Малевич і досі залишається одним із найзагадковіших художників. І через століття нові покоління глядачів знов і знов намагаються збагнути таємниці його начебто таких простих абстракцій. Спробуйте дати власне тлумачення змісту картини «Чорний квадрат». За бажанням ознайомтеся в Інтернеті з її різними інтерпретаціями. Врахуйте «підказку» художника: «Чорне і біле — це світло і темрява, площина і безмежність...». Чому, на вашу думку, саме ця композиція стала знаковою для мистецтва ХХ ст.?Супрематична композиція. Естетика абстракціонізму позначилася на становленні нових тенденцій в українській графіці, театрально-декораційному мистецтві. В атмосфері режисерських новацій Л. Курбаса в театрах Києва, Харкова й Одеси розквітнув конструктивізм. Олександра Екстер. Ескіз костюма Саломеї

Теми 9-10. Лабіринтами художньої абстракції«Чорний квадрат» Казимир Малевич. Багатофігурні супрематичні композиції К. Малевича складаються з різнокольорових площин різних форм. Художник вважав, що мистецтво не повинно копіювати природу, з цим може впоратися фотографія, а завдання митця — створювати «новий живописний реалізм». У конструктивній єдності ліній, кольорів, об’ємів, фактур криється справжня краса безпредметного мистецтва. «Зародком усіх можливостей» К. Малевич називав квадрат — форму, вільну від будь-якого змісту. Одночасно з «Чорним квадратом» художник створив «Чорне коло» і «Чорний хрест» — три основні елементи супрематичної системи. Згодом він намалював ще два квадрати — червоний і білий. Максимально спрощеному малюнку (квадрату чи ін.) можна приписувати будь-який глибокий сенс, адже тут простір для людської фантазії безмежний. Казимир Малевич « Червоний квадрат»Естетика абстракціонізму позначилася на становленні нових тенденцій в українській графіці, театрально-декораційному мистецтві. В атмосфері режисерських новацій Л. Курбаса в театрах Києва, Харкова й Одеси розквітнув конструктивізм. Олександра Екстер. Ескіз костюма СаломеїАвангардні ескізи декорацій і костюмів Олександри Екстер, Вадима Меллера, Анатоля Петрицького, Олександра Хвостенка-Хвостова сприяли оновленню сценографії. Геометризовані форми, сміливі кольорові рішення, модерна пластика вносили струмінь сучасності в оформлення вистав. Риси авангарду виявилися в музичному театрі. Засновником модерної української оперети був Ярослав Барич («Гуцулка Ксеня», «Шаріка» та ін.). Анатоль Петрицький. Ексцентричні танці

Теми 9-10. Лабіринтами художньої абстракції«Чорний квадрат» Казимир Малевич. Багатофігурні супрематичні композиції К. Малевича складаються з різнокольорових площин різних форм. Художник вважав, що мистецтво не повинно копіювати природу, з цим може впоратися фотографія, а завдання митця — створювати «новий живописний реалізм». У конструктивній єдності ліній, кольорів, об’ємів, фактур криється справжня краса безпредметного мистецтва. «Зародком усіх можливостей» К. Малевич називав квадрат — форму, вільну від будь-якого змісту. Одночасно з «Чорним квадратом» художник створив «Чорне коло» і «Чорний хрест» — три основні елементи супрематичної системи. Згодом він намалював ще два квадрати — червоний і білий. Максимально спрощеному малюнку (квадрату чи ін.) можна приписувати будь-який глибокий сенс, адже тут простір для людської фантазії безмежний. Казимир Малевич « Червоний квадрат»Естетика абстракціонізму позначилася на становленні нових тенденцій в українській графіці, театрально-декораційному мистецтві. В атмосфері режисерських новацій Л. Курбаса в театрах Києва, Харкова й Одеси розквітнув конструктивізм. Олександра Екстер. Ескіз костюма СаломеїАвангардні ескізи декорацій і костюмів Олександри Екстер, Вадима Меллера, Анатоля Петрицького, Олександра Хвостенка-Хвостова сприяли оновленню сценографії. Геометризовані форми, сміливі кольорові рішення, модерна пластика вносили струмінь сучасності в оформлення вистав. Риси авангарду виявилися в музичному театрі. Засновником модерної української оперети був Ярослав Барич («Гуцулка Ксеня», «Шаріка» та ін.). Анатоль Петрицький. Ексцентричні танціДомінуючим стилем лідера харківського авангарду Василя Єрмилова (1894-1968) став своєрідно осмислений конструктивізм, хоча у його творчості синтезовано багато художніх течій і напрямів. Він працював у царині станкової, книжно-журнальної і промислової графіки, рекламного дизайну, оформлював інтер’єри, трибуни для агітації. Художник проводив творчі досліди над шрифтами і фактурами, створював не лише живописні, а й рельєфні абстрактні композиції, використовуючи нетрадиційні матеріали (наприклад, наждачний папір), поєднував їх з цифрами, текстами. Василя Єрмилова « Гітара»

Теми 9-10. Лабіринтами художньої абстракції«Чорний квадрат» Казимир Малевич. Багатофігурні супрематичні композиції К. Малевича складаються з різнокольорових площин різних форм. Художник вважав, що мистецтво не повинно копіювати природу, з цим може впоратися фотографія, а завдання митця — створювати «новий живописний реалізм». У конструктивній єдності ліній, кольорів, об’ємів, фактур криється справжня краса безпредметного мистецтва. «Зародком усіх можливостей» К. Малевич називав квадрат — форму, вільну від будь-якого змісту. Одночасно з «Чорним квадратом» художник створив «Чорне коло» і «Чорний хрест» — три основні елементи супрематичної системи. Згодом він намалював ще два квадрати — червоний і білий. Максимально спрощеному малюнку (квадрату чи ін.) можна приписувати будь-який глибокий сенс, адже тут простір для людської фантазії безмежний. Казимир Малевич « Червоний квадрат»Естетика абстракціонізму позначилася на становленні нових тенденцій в українській графіці, театрально-декораційному мистецтві. В атмосфері режисерських новацій Л. Курбаса в театрах Києва, Харкова й Одеси розквітнув конструктивізм. Олександра Екстер. Ескіз костюма СаломеїАвангардні ескізи декорацій і костюмів Олександри Екстер, Вадима Меллера, Анатоля Петрицького, Олександра Хвостенка-Хвостова сприяли оновленню сценографії. Геометризовані форми, сміливі кольорові рішення, модерна пластика вносили струмінь сучасності в оформлення вистав. Риси авангарду виявилися в музичному театрі. Засновником модерної української оперети був Ярослав Барич («Гуцулка Ксеня», «Шаріка» та ін.). Анатоль Петрицький. Ексцентричні танціДомінуючим стилем лідера харківського авангарду Василя Єрмилова (1894-1968) став своєрідно осмислений конструктивізм, хоча у його творчості синтезовано багато художніх течій і напрямів. Він працював у царині станкової, книжно-журнальної і промислової графіки, рекламного дизайну, оформлював інтер’єри, трибуни для агітації. Художник проводив творчі досліди над шрифтами і фактурами, створював не лише живописні, а й рельєфні абстрактні композиції, використовуючи нетрадиційні матеріали (наприклад, наждачний папір), поєднував їх з цифрами, текстами. Василя Єрмилова « Гітара»Мистецтво В. Єрмілова гранично лаконічне. Композиційно-ритмічний ефект досягнуто мінімумом засобів: два-три геометричних елементи, пара локальних кольорів, кілька майстерно оброблених фактур (дерево, жерсть). Але при цьому — бездоганна пропорційність, і як результат — гармонійна ясність і досконалість. У багатьох сучасних дизайнерів і поціновувачів мистецтва твори Єрмилова викликають захват. Його по праву вважають предтечею мінімалізму і концептуалізму другої половини ХХ ст. У Харкові, на батьківщині художника, відкрито центр сучасного мистецтва — «Єрмилов-центр». Портрет художника Олексія Почтенного

Мистецтво В. Єрмілова гранично лаконічне. Композиційно-ритмічний ефект досягнуто мінімумом засобів: два-три геометричних елементи, пара локальних кольорів, кілька майстерно оброблених фактур (дерево, жерсть). Але при цьому — бездоганна пропорційність, і як результат — гармонійна ясність і досконалість. У багатьох сучасних дизайнерів і поціновувачів мистецтва твори Єрмилова викликають захват. Його по праву вважають предтечею мінімалізму і концептуалізму другої половини ХХ ст. У Харкові, на батьківщині художника, відкрито центр сучасного мистецтва — «Єрмилов-центр». Портрет художника Олексія Почтенного. У будь-якому місті світу можна побачити будинки, зведені конструктивним методом, бо це — просто і надійно. У радянські часи цей стиль завдяки практичності служив основою громадського і житлового будівництва. Проте багатьом із них бракувало художньої довершеності, а в масовій забудові міст взагалі панував примітив «сірих коробок». Ле Корбюзьє. Капела Нотр-Дам-дю-О, м. Роншан, Франція

Мистецтво В. Єрмілова гранично лаконічне. Композиційно-ритмічний ефект досягнуто мінімумом засобів: два-три геометричних елементи, пара локальних кольорів, кілька майстерно оброблених фактур (дерево, жерсть). Але при цьому — бездоганна пропорційність, і як результат — гармонійна ясність і досконалість. У багатьох сучасних дизайнерів і поціновувачів мистецтва твори Єрмилова викликають захват. Його по праву вважають предтечею мінімалізму і концептуалізму другої половини ХХ ст. У Харкові, на батьківщині художника, відкрито центр сучасного мистецтва — «Єрмилов-центр». Портрет художника Олексія Почтенного. У будь-якому місті світу можна побачити будинки, зведені конструктивним методом, бо це — просто і надійно. У радянські часи цей стиль завдяки практичності служив основою громадського і житлового будівництва. Проте багатьом із них бракувало художньої довершеності, а в масовій забудові міст взагалі панував примітив «сірих коробок». Ле Корбюзьє. Капела Нотр-Дам-дю-О, м. Роншан, Франція. Символом вітчизняного конструктивізму вважають ансамбль площі Свободи в Харкові, де домінує споруда Держпрому. У часи зведення комплексу Харків був столицею України, отже, не дивно, що саме тут виник найвеличніший «хмарочос» Європи. Узагальнюючи, варто наголосити, що абстракціонізм, як художнє явище з багатьма розгалуженнями, справив величезний вплив на розвиток сучасного образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва, архітектури, дизайну. Сергій Серафимов, Самуїл Кравець, Марк Фельгер. Площа Свободи, м. Харків, Україна