Галина Охотник,

вчитель фізики, вчитель-методист

комунальний заклад «Середня загальноосвітня школа № 23» 

Кам'янської міської ради м. Кам'янське

galinaokhotnik@gmail.com

 

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО

НАВЧАННЯ В ШКОЛІ

У статті розкриваються теоретико-методичні основи інноваційної технології організації навчального процесу – дистанційної системи навчання як одного із вагомих чинників педагогічної взаємодії. Автор аналізує особливості дистанційного навчання, визначає його можливості для оптимізації процесу педагогічної взаємодії. 

Ключові слова: дистанційна освіта, педагогічна взаємодія, оптимізація, віртуальне навчальне середовище 

В статье раскрываются теоретико-методические основы инновационной технологии организации учебного процесса - дистанционной системы обучения как одного из важных факторов педагогического взаимодействия. Автор анализирует особенности дистанционного обучения, определяет его возможности для оптимизации процесса педагогического взаимодействия. 

Ключевые слова: дистанционное образование, педагогическое взаимодействие, оптимизация, виртуальная учебная среда.

 The article describes the theoretical and methodological foundations of innovative technologies of learning process - distance learning system as one of the important reasons of pedagogical interaction. The author analyzes the characteristics of distance learning, determines its ability to optimize pedagogical interaction based on the example application. 

Keywords: distance education, teacher interaction, optimization, virtual learning environment

На сучасному етапі розвитку системи освіти України «пріоритетом є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують дальше удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві» (Національна доктрина розвитку освіти. Розділ ІХ «Інформаційні технології в освіті»).

Серед сучасних освітніх технологій, що активно заявили про себе наприкінці XX століття і набули сьогодні помітного поширення в розвинутих країнах світу, є дистанційні технології навчання, які підтримують і забезпечують дистанційну освіту. 

З метою активізації роботи з розвитку дистанційного навчання в Україні це питання було розглянуто у 2005 році на Колегія Міністерства освіти України.

Діюче Положення про дистанційне навчання було затверджено Наказом Міністерства освіти і науки України від 25.04.2013 № 466 [7].  

Положення визначає основні засади організації та запровадження дистанційного навчання в Україні.

Дистанційне навчання представляє собою нову організацію освіти, що ґрунтується на використанні як кращих традиційних методів отримання знань, так і нових інформаційних та телекомунікаційних технологій, а також на  принципах самоосвіти. Воно призначене для широких верств населення незалежно від матеріального забезпечення, місця проживання та стану здоров’я. Дистанційне навчання дає змогу впроваджувати інтерактивні технології викладання матеріалу, здобувати повноцінну вищу освіту або підвищувати кваліфікацію і має такі переваги, як гнучкість, актуальність, зручність, модульність, економічна ефективність, інтерактивність, відсутність географічних кордонів для здобуття освіти. 

Гнучкість дистанційного навчання полягає у можливості викладання матеріалу курсу з урахуванням підготовки та здібностей учнів. Це досягається створенням альтернативних сайтів для одержання більш детальної або додаткової інформації із складних тем, або низки питань-підказок.

Актуальність дистанційного навчання проявляється у можливості упровадження новітніх педагогічних, психологічних і методологічних розробок з розбиттям матеріалу на окремі функціонально завершені модулі (теми), які вивчаються у міру засвоєння і відповідають здібностям окремого учня або групи загалом. 

Для того, щоб дистанційне навчання було максимально ефективним, його потрібно правильно організувати за допомогою системи організаційних, технічних, програмних та методичних заходів.  [4, с. 6]

Дистанційне навчання – сукупність сучасних технологій, що забезпечують доставку інформації в інтерактивному режимі за допомогою використання ІКТ (інформаційно-комунікаційних технологій) від тих, хто навчає (викладачів, визначних постатей у певних галузях науки, політиків), до тих, хто навчається (студентів чи слухачів). Застосовується під час підготовки як у ВНЗ, так і в Бізнес-школах. Основними принципами дистанційного навчання є інтерактивна взаємодія у процесі роботи, надання студентам (учням) можливості самостійного освоєння досліджуваного матеріалу, а також консультаційний супровід у процесі дослідницької діяльності. Дає змогу навчатися на відстані, за допомогою диспутів експертів із кількох країн, за відсутності викладача. [Матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії]

Дистанційне навчання – форма організації і реалізації навчальновиховного процесу, за якою його учасники (об'єкт і суб'єкт навчання) здійснюють навчальну взаємодію принципово і переважно екстериторіально (тобто на відстані, яка не дозволяє і не передбачає безпосередню навчальну взаємодію учасників віч-на-віч, інакше, коли учасники територіально знаходяться поза меж можливої безпосередньої навчальної взаємодії і коли у процесі навчання їх особиста присутність у певних навчальних приміщеннях навчального закладу не є обов'язковою).  

Дистанційне навчання – це технологія, яка базується на принципах відкритого навчання, широко використовує комп’ютерні навчальні програми різного призначення та сучасні телекомунікації з метою доставки навчального матеріалу та спілкування, у тому числі, в реальному часі. 

Дистанційне навчання (ДН) традиційно визначається, як освітній процес, у якому значна частина викладання здійснюється викладачем (або групою викладачів), віддаленим у просторі і/або часі від учня (або групи учнів). 

Науково-методичне забезпечення дистанційного навчання включає: 

§  методичні (теоретичні та практичні) рекомендації щодо розроблення та використання педагогічно-психологічних та інформаційнокомунікаційних технологій дистанційного навчання; 

§  критерії, засоби і системи контролю якості дистанційного навчання;

§  змістовне,  дидактичне  та  методичне  наповнення  веб-ресурсів

(дистанційних курсів) навчального плану/навчальної програми підготовки. [4, с. 24]

Оскільки одним із стратегічних напрямів реформування освітньої системи України є активне використання інформаційних та комунікаційних технологій  для розвитку дистанційного навчання необхідно зупинитися на дослідженні застосовування платформ дистанційного навчання, без яких організувати дистанційне навчання неможливо. Вибір платформ дистанційного навчання є дуже важливим кроком. 

Що таке платформа дистанційного навчання? Платформа дистанційного навчання – це програмне забезпечення для підтримки дистанційного навчання, метою якого є створення та управління педагогічним змістом, індивідуалізоване навчання та телетьюторат. Воно включає засоби, необхідні для трьох основних користувачів – викладача, учня, адміністратора. 

Тобто платформа дистанційного навчання – це центральний елемент, навколо якого збираються учасники дистанційної освіти.  [4, с. 27]

На сьогоднішній день у світі існує значне число e-learning платформ для організації електронного навчання, які поділяються на дві великі категорії: з закритим кодом (комерційні); відкритим кодом (поширюються безкоштовно).

Світовим лідером серед розробників комерційних продуктів є американська компанія Blackboard Inc. (www.blackboard.com), яка розробила однойменну платформу для електронного навчання «Blackboard».

Система дистанційного навчання «Прометей» (розробник: ООО «Віртуальні технології в освіті», Росія), є платформою, за допомогою якої можна створити віртуальний університет та організувати дистанційне навчання з великою кількістю студентів, автоматизуючи при цьому весь навчальний процес від вступу до видачі диплома.

Платформа дистанційного навчання ATutor на  основі  GNU General  Public  License  (GPL).

Dokeos – платформа побудови сайтів дистанційного навчання, заснована на гілці (fork) Claroline.

Moodle (модульне об'єктно-орієнтоване динамічне навчальне середовище), яке може використовуватися як платформа для електронного, в тому числі дистанційного навчання. Moodle — це безкоштовна, відкрита (Open Source) система управління навчанням. Вона реалізує філософію «педагогіки соціального конструктивізму» та орієнтована насамперед на організацію взаємодії між викладачем та учнями, хоча підходить і для організації традиційних дистанційних курсів, а також підтримки очного навчання. Moodle перекладена на десятки мов, в числі й на українську.

Робота з платформою Moodle розпочинається з її встановлення на комп’ютер з необхідними параметрами, через який будуть працювати всі користувачі. Всі необхідні для завантаження різні версії Moodle можна знайти на сайті https://moodle.org/. Там же знаходиться вся необхідна інформація щодо встановлення платформи, її налаштування та використання. [2]

Tехнологiя сайти Googlе також дає можливість щодо організації дистанційного навчання. 

Система дистанційного навчання у поточний час продовжує своє бурхливе поширення. Немає сумнівів, що дистанційне навчання увійде в 21 століття як найефективніша система підготовки і безперервної підтримки високого рівня кваліфікації фахівців.

Діяльність викладача під час організації дистанційного навчання піддається суттєвим змінам. Його першочерговим завданням стає підготовка дистанційного навчального курсу на основі вже існуючих джерел, оригінальних авторських наробок, які входять до його тематичних розділів. У створенні електронної версії курсу йому можуть допомогти спеціалісти у галузі інформаційних технологій. Але все ж таки основну частину  роботу він повинен зробити сам. 

Бурхливе поширення дистанційного навчання спричинило появу великої кількості навчальних програм і систем, а також освітніх середовищ та платформ дистанційного навчання. Найкращі із них мають стати щоденним робочим інструментом викладача.

Дистанційне навчання має характерні класичні дидактичні ознаки, такі як: мета, зміст, методи, засоби та форми навчання. Але дистанційне навчання має і специфічні характеристики. Однією з них є те, що дистанційне навчання ґрунтується в основному на принципах інформатизації освіти й широкому застосуванні телекомунікаційних технологій. Сучасними принципами ДН, на думку В. Бикова та Н. Клокана є:

Сучасні принципи дистанційного навчання
інтерактивність	передбачає діалог викладача з користувачем;
адаптивність	забезпечує індивідуальний темп навчання, передбачає самостійний вибір слухачем курсу, часу навчання, терміну консультацій і складання іспитів, періодичне відновлення навчальної діяльності;
гуманістичність	полягає в спрямованості навчання та освітнього процесу до людини, створенні максимально сприятливих умов навчання; засвоєнні  обраної професії для розвитку і прояву творчої індивідуальності, високих громадянських, моральних, інтелектуальних якостей, що забезпечували б

 

	слухачеві курсу соціальну захищеність, безпечне та комфортне існування;
пріоритетність педагогічного підходу	під час проектування освітнього процесу — передбачає проектування дистанційного навчання, розробку теоретичних концепцій, створення дидактичних моделей тих явищ, які планують реалізувати; досвід комп’ютеризації дозволяє стверджувати: коли пріоритетною є педагогічна сторона, система є більш ефективною;
педагогічна доцільність застосування нових інформаційних технологій	вимагає педагогічної оцінки ефективності кожного етапу проектування та створення дистанційного навчання; тому на перший план необхідно винести не впровадження техніки, а відповідне змістове наповнення навчальних курсів і освітніх послуг;
вибір змісту освіти	зміст дистанційної освіти має відповідати нормативним вимогам Державного освітнього стандарту й вимогам ринку;
забезпечення захисту інформації,	що циркулює в дистанційному навчанні,— передбачає впровадження організаційних і технічних засобів безпечного та конфіденційного зберігання, передавання й використання потрібних відомостей;
стартовий рівень освіти	вимагає певної кількості знань, умінь, навичок;
відповідність технологій до навчання	адекватність технологій навчання моделям дистанційного навчання;
гнучкість і мобільність	створення інформаційних мереж, баз і банків знань та даних для дистанційного навчання, що дозволять
	коригувати або доповнювати освітню програму; водночас це збереження інформаційної інваріантної освіти, що забезпечує можливість переходу на навчання через споріднені або інші напрямки;
відповідність дистанційного навчання наявним формам освіти	проектоване дистанційне навчання зможе дати необхідний соціальний та економічний ефект за умови, якщо створені та впроваджені інформаційні технології не стануть чужорідним елементом у традиційній системі освіти, а будуть природно інтегровані в неї;
економічність	передбачає раціональне використання фінансових та матеріальних ресурсів, точний розрахунок ефективності підвищення кваліфікації за цією формою навчання.

 

Принципи дидактики (зокрема дистанційного навчання)
Класичні	Специфічні
§  Природовідповідність. §  Науковість і доступність. §  Наочність. §  Свідомість та активність § Системність. §  Систематичність і послідовність. §  Зв'язок теорії з практикою.	§ Інтерактивність. § Адаптивність. § Гуманістичність. § Пріоритетність педагогічного підходу. § Педагогічна доцільність. § Вибір змісту освіти.	§ Забезпечення захисту інформації. § Стартовий рівень освіти. § Відповідність технологій до навчання.  § Гнучкість і мобільність. § Неантагоністичність. § Економічність.

 

Принципи, які реалізовує дистанційне навчання

•      Доступність навчання, а саме подолання фізичних обмежень людини, розширення аудиторії учнів.

•      Індивідуальна спрямованість навчання, створення комфортних умов для школярів і вчителів, урахування індивідуальних психологічних особливостей (сприйняття, пам’ять, мислення)

•      Індивідуальний темп навчання.

•      Розвиток інформаційної культури, навичок роботи із сучасними засобами інформації і телекомунікації.

•      Соціалізація навчання,  урахування особистісно-комунікативних особливостей учнів.

Дотримання цих принципів, адаптування їх для загальної освіти під час упровадження дистанційного навчання в школах сприятиме розвитку та поліпшенню ефективності навчання учнів, а також певною мірою визначить зміст, форми організації та методи дистанційного навчання.

 

Технології дистанційного навчання
Педагогічні технології	Інформаційні технології
Технології опосередкованого активного спілкування учителя з учнем з використанням телекомунікаційного зв'язку та методології індивідуальної роботи з структурованим навчальним матеріалом, представленим у електронному вигляді	Технології створення, передачі і збереження навчальних матеріалів, організації і супроводу навчального процесу дистанційного навчання за допомогою телекомунікаційного зв'язку.

 

 

Недоліки дистанційного навчання на сучасному етапі

§  обмеженість прямого контакту з викладачем і колегами-слухачами;

§  відсутність розвитку уміння чути й розуміти партнера, проявляти толерантність і делікатність у стосунках;

§  недостатній рівень володіння комп’ютерною технікою, навичками роботи в Інтернеті, використання інтерактивних технологій навчання;

§  не сформованість навичок самоосвіти, саморозвитку, саморегуляції, рефлексії;

§  складність у розробці навчальних програм, підручників, посібників, недостатня варіативність;

§  непідготовленість вчителів до упровадження дистанційного навчання 

 

Основні тенденції  впровадження дистанційного навчання

•      Відсоток учнів, що не задоволені сучасною системою освіти, дуже великий.

•      Існує певний (досить великий) прошарок учнів, яким не обійтись без дистанційного навчання 

 

 

Основна цінність дистанційного навчання – це навчання у своєму темпі  за своєю індивідуальною програмою.

 

Дистанційне навчання (ДН) – форма організації та реалізації навчальновиховного процесу, за якою його учасники здійснюють навчальну взаємодію принципово і переважно екстериторіально.
Традиційне ДН  ̶ різновид ДН, за яким учасники й організатори навчального процесу здійснюють взаємодію переважно асинхронно в часі, значною мірою використовуючи в якості транспортної системи постачання навчальних матеріалів та інших інформаційних об'єктів системи поштового, телефонного або телеграфного зв'язку	Е-дистанційне навчання – різновид ДН, за яким учасники й організатори навчального процесу здійснюють переважно індивідуалізовану взаємодію як асинхронно, так і синхронно в часі, переважно і принципово використовуючи електронні мережні засоби комунікацій та системи доступу до навчальних матеріалів й інших інформаційних об'єктів (комп'ютерні мережі Інтернет/Інтранет, ІКТ)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                        Мистецтво

навчати – це надалі

                                                                                                      задовольняти її

Анатоль Франс

 

 

Системоутворювальні елементи системи дистанційного навчання
	Спеціалізовані     предметні   методики навчання
	Нормативно - правове забезпечення
	Апаратно - програмні засоби
	Організаційне забезпечення
	Навчальний курс
	Користувачі
	Віртуальна навчальна група
	Мережні сервіси

 

	Дистанційне навчання
Відкрите навчання		Сучасні телекомунікації
Компʼютерні навчальні програми		Електронна пошта, телеконференції, список розсилок, Web
Свобода вибору місця, часу, темпу та форми навчання		Контроль знань, тести, тренажери, мультимедійні та моделюючі програми, ігри

 

 

Дистанційне навчання
Платформа підтримки дистанційного навчання	Компакт-диски
	Веб-диски
	Електронні конспекти
	Віртуальні лабораторні стенди
	Файлові сховища
	Системи тестування

 

Платфома Google Sites
Платформа підтримки дистанційного навчання	Компакт-диски
	Веб-диски
	Електронні конспекти
	Віртуальні лабораторні стенди
	Файлові сховища The Cloud
	Системи тестування Google Forma

 

Перевагами використання Google Sites є:

•      Доступність: достатньо мати електронну пошту на Gmail;

•      Безкоштовність;

•      Україномовний інтерфейс;

•      Можливість додавати малюнки, документи, презентації, таблиці, форми тощо, які зберігаються на Диску Google (15 Гб);

•      Інтуїтивно зрозумілий редактор. Як і всі продукти Google сервіс сайтів створений й орієнтований на користувача: всі дії прості, інтуїтивні, не потребують додаткового опрацювання, а зручний сучасний інтерфейс надає    можливість створення   індивідуальних,   неповторних, функціональних сторінок, обмеженням до контенту яких є тільки уява самого користувача.

•      Потужний пошук від Google на Сайтах, який дозволяє швидко знаходити потрібну інформацію на всіх внутрішніх сайтах. 

•      Швидке додавання вмісту за допомогою гаджетів, що допомагає розширити можливості сайту, додавши календарі, карти, відео, електронні таблиці, презентації тощо. Реалізована функція для всіх користувачів щодо переходу на основну сторінку й перегляду останніх оновлень та матеріалів.

•      Керування доступом до даних надає можливість розробникові сайту вирішити, які користувачі та групи можуть переглядати чи редагувати сайт. Доступ можна надати лише вибраним користувачам, усім в організації або всім користувачам Інтернету.

Сторінки Google+

•      Сторінка Google+ – це обличчя вашого сайту в службі Google.

•      На своїй +Cторінці ви можете поділитися статтями, фотографіями, відеороликами YouTube і навіть розміщувати трансляції наживо. Крім того, ця сторінка містить кнопку +1, натиснувши яку, користувачі зможуть порадити вас іншим. 

•      Вважайте сторінку Google+ своєрідним доповненням до свого сайту, що дозволяє збільшувати й відстежувати взаємодію з користувачами, перш ніж спрямовувати їх до іншого чудового вмісту, розміщеного на ваших сторінках.

Сторінки Google+ взаємодіють у просторі Google+ так само, як і звичайні профілі Google+. У них додають людей до кіл, уносять зміни до профілю, діляться вмістом у Google+, ставлять +1 для коментарів і фотографій, а також створюють відеокімнати та приєднуються до них. 

Також Сторінки Google+ надають можливість консультуватися з колегами, стежити за новинами групи.

Публікація робіт учнів: продукти навчальної діяльності учнів складають істотну частину навчального змісту. В ідеалі можна говорити про контент, як результаті діяльності навчального співтовариства, що утворюється з учасників дистанційного курсу.

В умовах дистанційної взаємодії для контролю за діями учнів є свої можливості, в чомусь, ймовірно, навіть більш широкі, ніж в «очному» навчанні.  

Так, наприклад, жоден учитель в класі не може спостерігати одночасно, як і що пишуть у своїх зошитах учні, присутні на уроці. Але саме така можливість є в синхронному дистанті, в разі, якщо учні виконують завдання в документі Google і заздалегідь надали доступ вчителю на читання або коментування. Це зручно в тих випадках, коли учневі потрібна моментальна допомога або консультація: він задає питання на полях свого документа і тут же отримує відповідь від учителя прямо в документі, причому історія листування зберігається в коментарях. Зрозуміло, коментарі можуть бути використані і самими учнями для спілкування учасників групи між собою при виконанні командного завдання. 

В табличних документах є можливість коментувати кожну клітинку, що особливо зручно, якщо колективна таблиця поділена на «зони», в яких працюють різні учасники або цілі команди.

Ведучий принцип дистанційного навчання – опора на самостійну роботу учня. Тому і серед форм контролю з'являється все більше таких, які припускають самостійне планування учнем часу навчальних занять і самоконтроль. Наприклад, в курсах з кількома етапами і довгостроковими завданнями може бути дуже корисною таблиця просування, створена за допомогою табличного редактора і з доступом, відкритим на редагування для всіх учасників навчання. 

Дистанційне навчання як ніяке інше потребує нових видів оцінювання:

супроводжуючого і спрямовуючого дії учня.   

Принципи формуючого оцінювання наступні: 

•         розробка критеріїв оцінювання на основі поставлених навчальних цілей; 

•         відсутність відкритого порівняння результатів різних учнів; 

•         участь самих учнів в оцінюванні; 

•         процесний характер оцінювання: оцінюються не тільки продукти навчальної діяльності, а й процес навчання; 

•         використання електронних інструментів для оцінювання; 

•         документування досягнень учнів.

У зв'язку з уже згаданим принципом самостійності учня, в курсах часто використовуються таблиці самооцінювання. Контрольне самооцінювання

здійснюється, як правило, до початку і після закінчення курсу. [3]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Проектування дистанційного курсу
Аналіз (Analyzing) потреб організації	Проектування (Designing) системи для потреб організації	Розвиток (Developing) системи з використанням аналізу вихідних даних	Виконання (Implementing) процесів системи		Оцінка (Evaluating) проекту створення та виконання
Аналізується діяльність     та визначаються завдання щодо її формування, надається характеристика цільової           групи, аналізуються потрібні вміння і знання           та визначається мета   навчання. Проміжні результати такого аналізу:	Визначається послідовність навчання, обираються методи та засоби навчання       (або конструюються), описується навчальна активність    та створюється схема навчання. Проміжні результати проектування включатимуть:	У відповідності до сценарію йде розвиток дистанційного курсу, створюються вправи, матеріали            та інструменти, відбувається налагодження курсу             та тестування. Проміжні результати:	Проводиться навчання обраною аудиторією. Проміжні результати:	з	Виконується два види оцінювання: поточне         і підсумкове. поточна           оцінка виконується для проміжних продуктів кожної           фази. Підсумкова оцінка з'ясовується після процесу навчання. Проміжні результати:
•  Аналіз цільової групи; •  Аналіз діяльності спеціаліста; •  Аналіз завдань; •  Аналіз умінь; •  Аналіз знань, на яких ґрунтуються уміння; •  Загальні задачі навчання;  •  Завдання на діяльність.	•   Послідовність змісту навчання; •   Вибір методів навчання; •   Вибір (або створення) засобів навчання; •   Проектування навчальної програми.	•  План занять; •  Презентація курсу; •  Навчальні засоби; •  Вправи; •  Контроль (у тому числі тести) знань та вмінь.	• план виконання.		•  План поточної оцінки; •  Список необхідних дій для поточної оцінки; •  План підсумкової оцінки; •  Результати підсумкової оцінки.

 

Мета навчання:

§  це та поведінка, ті  знання, вміння та навички, які повинен продемонструвати учень, щоб його можна було назвати «компетентним»;

§  це опис очікуваних результатів навчання, а не сам навчальний процес; 

Мета навчання учня повинна: 

§  Носити цілеспрямований характер і допомогти учням виділити маршрути у величезних обсягах інформації. 

§  Бути відкритою для безлічі інтерпретацій. 

§  Бути доступною учасникам з різним рівнем досвіду в цій темі.

Викладач  будує  навколишнє середовище  і  є  «центром  кристалізації»  навчального процесу.  Реальний результат  залежить  від  діяльності  учня  і  може  бути  отриманий  і  після завершення курсу. [8, с. 34]

Для успішного навчання потрібні навички спрямовувати особисте навчання, вміти використовувати соціальні інструменти та мати відповідний рівень критичної грамотності.

Для сучасного етапу розвитку дистанційного навчання характерне використання технологій Веб 2.0 (Tim O'Reilly 2005 р.), нової філософії навчання E-learning 2.0 (Stephen Downes, 2005 р.), теорії навчання – коннектівізма (George Siemens. 2004 р.) і швидких технологій створення дистанційних курсів (J. Bersin). 

У той же час формуються і знаходять застосування нові технології в освіті такі, як хмарні обчислення, мобільні технології, ігри, навчальна аналітика, персональні навчальні середовища. Починають широко застосовуватися на практиці відкритий контент і відкриті дистанційні курси. 

Технологічні інновації змінюють навчальний процес, для вивчення впливу Інтернет на освіту потрібні нові методи дослідження, змінюється професія вчителя, необхідні методи оцінки ефективності навчання. Навчання стає соціальним, тому що з'являються зручні механізми підтримки.

 

Зрозуміла мета навчання це основа для

•      визначення змісту навчального матеріалу, джерел та методів навчання 

•      оцінки результатів навчання 

•      активізації навчальної роботи учнів, перетворення їх у свідомих учасників навчального процесу 

Визначення мети навчання:

•      Виконання. Що саме зможе робити учень?

•      Умови. При яких умовах він це зможе робити?

•      Критерії. Як добре він це зможе робити?

Виконання:

•      Виконання (написати, рахувати, виділяти, демонструвати, вказувати, вибирати, співвідносити).  

•      Стан (розуміти, знати, вміти, цінувати, бути знайомим, відчувати, бачити). 

 

Для підтримки високорівневого мислення і створення умов для самостійної навчальної діяльності дистанційне навчання повинно весь час контролювати наявність внутрішньої мотивації учнів на навчання, тобто підтримувати на певному рівні пізнавальний інтерес, а отже створювати складні завдання, які дають учню можливість звʼязати нову інформацію із старою, знайти місце для втілення власного досвіду, познайомитися з досвідом колег з навчання. Все це, з одного боку, забезпечує індивідуальний розвиток учня і сприяє надбанню знань і умінь з використанням його власних пізнавальних здібностей. З іншого боку, такий процес впливає на соціальне удосконалення учня і впевненість у своїх можливостях щодо існування у суспільстві.  

Інструмент дистанційного навчання – дистанційний курс з точки зору використання інформаційних програмних засобів є досить непростою структурою.  Змістова складова підпорядкована можливостям педагогічних технологій, які використовують різні методи і засоби навчання, в тому числі активні. Сукупно комплекс цих технологій може визначати обрану вчителем стратегію навчання. В той же час, інформаційні програмні засоби беруть на себе функції доставки інформації, формування навчального середовища, організації спілкування тощо. Тобто, на зміст і на якість навчання впливають в першу чергу педагогічні стратегії навчання, а не інформаційні технології, які використовуються для доставки.

Отже при розробці дистанційного курсу необхідно враховувати психологічні підходи до вибору методики навчання з їх методами, засобами та ін. Найчастіше, це буде їх комбінація, що дозволятиме побудувати ефективнішу стратегію навчання. 

Теорії навчання
Біхевієристська	Когнітивна	Конструктивістська
слідкування за поведінкою – вивчення фактів «Що»	здібності, мислення – процеси та правила «Як»	співвідношення зі своїм досвідом – «Чому»
§  Чітко формулювати кінцеві результати навчання для його оцінки  §  Тестування  §  Структура навчального матеріалу – від простого до складного  §  Відгуки викладача, відчувати результат	§ Внутрішній процес: пам’ять, мислення, абстрагування, мотивація § Короткотермінова пам’ять (20 сек.), довготермінова  •    Глави, розділи, підрозділи  •    Принцип 7 +/- 2 •    Інформаційні карти	§  Навчання – активний процес. Завдання на використання інформації  §  Учні конструюють свої знання. Інформація з перших рук, а не відфільтрована викладачем  §  Співробітництво. Робота у групах  §  Час на осмислення інформації. Питання у тексті. §  Навчання повинно мати сенс для учнів  §  Учні приймають рішення відносно навчальних цілей  §  Навчання у спілкуванні [6]

Аналіз цих підходів показує, що у багатьох своїх ідеях та правилах вони збігаються, адже основною метою їх всіх є вдосконалення діяльності через інформацію.

Особливості
Представлення інформації:	§ Важлива інформація – у центрі.  § Інформація повинна привертати увагу.  § Чому треба вивчити урок. § Складність матеріалу повинна відповідати здібностям учнів.
Зв’язок нової та старої інформації:	§ Використання організаційних структур  для нагадування.  § Моделі понять.  § Вхідні питання для занурення.  § Адаптивні тести для створення маршрутів повторення.
Розбивка на частини	з урахуванням принципу 7+/-2 та використання інформаційних карт.
Різні стратегії	аналізу, синтезу, використання.
Врахування різних стилів:	§ «конкретний дослід» – приклади, зв’язок з учнями, настанови викладача.  § «спостерігач» – від спостереження до дії, викладач – експерт, уникають контактів зі студентами.  § «активні експериментатори» – дискусії, активні методи.  § «абстракціоніст» – робота з об’єктами, теорією.
Відповідна підтримка:	§ Асимілятори – високий рівень підтримки викладачем.  § Акомодатори – мінімальна підтримка викладачем.
Різні форми представлення інформації	– теорія подвійного коду.
Стимулятори	– модель: увага (утримання), доцільність (важливість,
	користь), впевненість (успіх, мета та заохочення), задоволення (використання на практиці).
Заохочення	до використання пізнавальних здібностей – питання самоперевірки, питання тьютора.
Моделювання життєвих ситуацій	– завершені проекти з виходом у практику.

 

Обов'язкові елементи у структурі дистанційного курсу
«Передмова»	інформаційна сторінка курсу (презентація курсу), що відкрита для всіх бажаючих
«Автори курсу»	сторінка, яка відкрита для всіх бажаючих та характеризує викладачів як особистостей.
«Тьютор»	відкрита сторінка для всіх бажаючих.
«Новини курсу»	відкрита сторінка для всіх бажаючих.
«Програма курсу»	сторінка містить основні складові курсу і відкривається лише для слухачів курсу, допущених до навчання.
«Головна сторінка тижневого заняття»	(типова для всіх розділів) – відкривається лише для учнів, допущених до навчання. [3]

 

Вимоги до дистанційного курсу	•    Вивчення мети і достатнього подання.  •    Взаємодія. •    Оцінка і контроль.  •    Навчальні засоби інформації та інструментальні середовища.  •    Учнівська система підтримки.
Структура презентації	•    Мета і загальні відомості.  •    Поняття про курс.  •    Поняття про слухачів та про їхню діяльність.  •    Поняття про роль викладача  у навчальному процесі.

 

	•    Засоби представлення презентації курсу.  •    Установа, що представляє курс.  •    Автори курсу.  •    Термін представлення.  •    Експертиза та оцінка курсу.  •    Реквізити установи, яка є власником курсу.
Підготовка тексту дистанційного курсу	•    Структурування змісту модуля.  •    Структурування тексту модуля.  •    Редагування тексту.  •    Розробка завдань до тем модуля.
До початку занять	•    Пояснювальний заголовок.  •    Зміст (якщо більше 6 розділів – вказати важливі). •    Карта понять (структурно-логічна схема). •    Список об’єктів вивчення простою мовою.  •    Вхідний тест.
Під час занять	•     Вступ.  •     Зв’язок з іншими заняттями.  •     Заголовки (2-3 рівня). •     Система нумерації.  •     Інструкції.  •     Вказівники (вербальні та наглядні). •     Резюме.
Після занять	•     Словник (корисні посилання по тексту або завдання, створити особистий). •     Підсумковий тест (до 20% від терміну занять). •     Ключові слова у алфавітному порядку з посиланням на сторінки.
Упорядкування змісту	•     структурна логіка.  •     хронологічність.

 

	•     концентричні кола.  •     послідовність по спіралі.  •     послідовність причин.  •     зворотний ланцюжок.  •     акцентування на проблемі.  •     акцентування на проекті.  •     акцентування на учня.
Використовуйте	•     Список – з коментарем. •     Матеріал у рамці. •     Надруковані цитати, які мають відношення до теми. •     Блоки тексту навколо малюнка із стрілками до частин малюнка.  •     Матеріал надрукований іншим шрифтом.
Поради щодо стилю написання	•     Використовуйте короткі речення.  •     Запобігайте складними реченням.  •     Запобігайте надлишку інформації у реченні.  •     Використовуйте персональні займенники.  •     Запобігайте множинними негативами.  •     Використовуйте форми оцінювання.  •     Використовуйте знайомі приклади.  •     Включайте запитання.  •     Використовуйте приклади і аналогії.
Моніторинг курсу дистанційного навчання	•    Контроль за перебігом навчальної діяльності учнів на всіх етапах роботи з курсом (вхідний контроль, проміжний, підсумковий і т. д.). •    Відстеження внутрішньогрупової динаміки. •    Контроль якості навчальних матеріалів та їх своєчасне відновлення. •    Здійснення за визначеними критеріями педагогічної оцінки курсу в цілому з метою його удосконалення.
Теоретичних положень	•    спрямованого структурування навчальної інформації; •    організації пізнавальної діяльності; •    підтримки або забезпечення якості процесу завдяки контрольно-коригуючій підсистемі; •    спілкування, в тому числі, організації співпраці у малих групах; •    засобів педагогічних технологій і методологічного аналізу змісту і організації інформації. [5]

Матеріали дистанційного курсу повинні включати завдання для різних навчальних стилів, щоб учень мав змогу вибрати стиль розумової діяльності відповідно до своїх переваг. Учні типу «конкретний досвід» вчаться на прикладах, підтримують зв'язок із звичайними учнями, які мають авторитет, їм подобається робота в групах, вчитель є для них є наставником або помічником. Учні - спостерігачі перш ніж щось зробити спостерігають за діями інших, вони розглядають вчителя як експерта у відповідній галузі, уникають контактів з іншими учнями. Учні - абстрактники, які схильні працювати з об'єктами за допомогою символів і теоретичних положень, проводять систематичний аналіз. Учні - дослідники схильні вчитися на практичних проектах, брати участь у дискусіях, їм подобаються активні методи та спілкування з іншими учнями, вони визначають власні критерії оцінки ситуації. [1, с. 85]

Інтенсивний контроль засвоєння знань створює необхідну мотивацію до пізнавальної діяльності, що істотно підвищує якість засвоєння матеріалу і сприяє впевненості людини у рівні і якості власних знань Функції та об’єкти контролю:

•      Процес засвоєння інформації. 

•      Якість інформації. 

•      Якість навчальної діяльності. 

•      Якість засобів передачі інформації.  • Формування особистісних якостей. 

•      Визначення рівня результатів навчання. 

•      Адаптація засобів навчання. 

•      Корекційна спрямованість і допомога.

Форми і задачі контролю		Дії вчителя
Самоконтроль	наскрізний процес на початку   вивчення теми	Надання засобів контролю
Вхідний	перевірка базових знань, умінь, навичок на початку вивчення теми	Індивідуальні рекомендації
Рубіжний	статистика перебігу навчання (рівень досягнень), сигнали для корекції	Аналіз результатів, корекція стратегії і засобів
Підсумковий	результати та якість навчального процесу	Висновки щодо ефективності планування доробок і змін

 

Засоби контролю:

•      Глосарій  ̶  ключові поняття, альтернативні визначення, ситуації, адаптація.

•      Закриті і відкриті питання. 

•      Аналіз тексту, в тому числі прогнозування доповнень. 

•      Зв’язок «знання - діяльність» (створення бази даних до діяльності).

•      Порівняння альтернативних текстів, створення особистого варіанту. 

•      Аналіз діяльності за зразком у різних ситуаціях. 

•      Тести.

•      Розробки змісту завдань за темою. 

•      Розвиваючі комплекси завдань по типу тріади (мислити – діяти – мислити).

•      Питання - підказки з вибором відповіді.

•      Рейтингова оцінка (змістовна дискретність оцінки).

•      Проектно-комунікативні методи.

 

Тестування у дистанційному навчанні виявляє:

•      Кількість помилок учнів при невірному сприйнятті інформаційного образу. 

•      Брак самоконтролю і самокоригування. 

•      Знання причинно-наслідкових зв’язків ознак, процесів, характерних для даного об’єкту. 

•      Уміння розрізняти завдання з надлишковою або недостатньою. інформацією про об’єкт і відповідно планувати діяльність. 

•      Здатність шукати об’єкт самотужки. 

Важливу роль у організації дистанційного навчання відіграє мотивація.

Мотивація у дистанційному навчанні  (Мотивація – це усвідомлена причина вибору дій і вчинків особливості, спонукання до діяльності, предмет потреби)
Елементи змісту та організації діяльності, що сприятимуть мотивації	Бажання вчитися
	Зрозуміле і надійне структурування навчальної інформації
	Спроможність працювати у діалозі
	Співпраця і альтернативний вибір
	Доречність, надійність інформації
	Сприйняття, рефлексія, відповідна реакція
	Практичні рекомендації (досвід) для придбання майстерності
	Новий та оригінальний захід мотивації для тих, хто навчається
	Навчання надає впевненості у собі і задоволення

[1, с. 236]

 

Структура дистанційного курсу:

•      інструктивний блок, 

•      інформаційний блок (система інформаційного наповнення ресурсу), 

•      контрольний блок (механізм тестування й оцінки), 

•      комунікативний блок (система інтерактивного викладання) 

•      керуюча система, що поєднує все це воєдино. [3]

Висновки

Дистанційне навчання покликане допомогти в глобальному освітньому просторі, воно виступає як ефективне доповнення традиційних форм освіти, як засіб часткового вирішення її нагальних проблем, зокрема, надає можливість одночасно з гнучким за часом і високопрофесійним за змістом вивченням різних предметних розділів знань, формуванням умінь і навичок роботи з багатьох навчальних дисциплін забезпечити інтенсивне практичне застосування тими, хто навчаються, методами і засобами інформаційно-комунікаційних технологій, розвиває уміння і навички у сучасній науці і практиці. Впровадження елементів дистанційної форми навчання в школі є необхідною умовою для досягнення сучасного рівня якості освіти.

Використовуючи систему дистанційного навчання як спосіб оптимізації педагогічної взаємодії, докорінно змінюється як психологія особистості учня (студента, слухача): він працює цілеспрямовано, активно, ініціативно, так і змінюється психологія самого педагога. Змінюється місце самого учня в навчанні: навчання переростає в самонавчання, самоосвіту, перетворюючи слухача із об’єкта в суб’єкт цього процесу. Педагог перестає бути ретраслятором знань на різних типах навчальних занять, має можливість попрацювати з кожним учнем індивідуально у консультаційні години. Учасники такого виду навчання стають однодумцями в оцінці нових підходів до організації навчання, отримання його результатів та мотивації до подальшої освіти та самоосвіти. Дистанційне навчання за сукупністю ознак можна віднести до інноваційної форми навчання. Воно не є різновидом будь-якої іншої форми навчання, володіє низкою притаманних лише йому ознак та можливостей, може застосовуватися у всіх видах освіти, забезпечуючи при цьому розвиток творчої складової загальної середньої освіти, особистісну орієнтацію педагогічної взаємодії, максимальну її оптимізацію. 

Слід пам'ятати, що:

Ø Розробка навчальних матеріалів – циклічний процес. Недоречно намагатися зробити все одразу. Цікаві нові перспективи зазвичай виникають у процесі розробки. Отже належить сприймати розробку як інтерактивний процес із консультаціями, обговореннями та оцінкою результатів діяльності.

Ø Колективна робота має на думці добре організований груповий процес за участю досвідченого керівника та кваліфікованих розробітників.

Ø Дистанційне навчання повинно бути спрямовано на інтереси учнів.

Ø Рекомендується розробляти матеріали, зовнішньо привабливі для мотивації учнів щодо їхнього використання. 

Ø Необхідно створювати кінцевий продукт відповідно до опису групи, задля якої призначаєте навчання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

 

1.       Биков В. Ю., Кухаренко В. М., Богачков Ю. М. Технологія створення дистанційного курсу: Навчальний посібник/ За ред. В. Ю. Бикова та В. М. Кухаренка – К.: Міленіум, 2008. – 324 с.

2.       Богачков Ю.М. Результати експерименту «Упровадження елементів дистанційного навчання в середніх загальноосвітніх навчальних закладах м. Києва».

3.       Букач А.В. «Теоретичні основи щодо організації дистанційного навчання в школі».

4.       Вишнівський В.В., Гніденко М.П., Гайдур Г.І., Ільїн О.О. Організація дистанційного навчання. Створення електронних навчальних курсів та електронних тестів. – Навчальний посібник. – Київ: ДУТ, 2014. – 140 с.

5.       Євтушенко Н.І. Дистанційне навчання в ЗНЗ.

6.       Кухаренко В.М. Розробка дистанційного курсу.

7.       Положення  про дистанційне  навчання    (Затверджено  Наказом Міністерства освіти  і науки України  від 25.04.2013  № 466).

8.       Про систему дистанційного навчання у відкритому дистанційному курсі Кухаренко В. М.